Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/1789/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Вимагання.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2020. Зареєстровано: 15.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2020.
Дата набрання законної сили: 14.01.2021 (частково)
Результат оскарження 14.01.2021 Харківський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/645/238/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013220140000458

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                            Справа № 645/1789/19
		Провадження № 1-кп/645/238/20 
		 
		                    
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 вересня 2020 року колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретарі судового засідання  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		захисника  ОСОБА_11 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_12 ,
		та представників потерпілих  ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
		потерпілих  ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Курильськ Сахалінської області Російської Федерації, громадянина України, одруженого, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2,4ст.189,ч.1ст.162,ч.2ст.353КК України,-
		в с т а н о в и л а:
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом січня-лютого 2012 року, здійснив ряд умисних злочинів, у тому числі тяжких та особливо тяжких злочинів за таких обставин.
		У першій декаді січня 2012 року ОСОБА_12 від свого знайомого ОСОБА_17 дізнався, що ОСОБА_18 , яка працює разом з останнім, займається пошуками адвоката для отримання юридичної допомоги при розлученні з чоловіком і отриманні своєї частки від спільно нажитого майна і автомобіля «Порш-Кайєн».
		Усвідомлюючи, що наявність дорогого автомобіля свідчить про наявність у його власника великих сум коштів, ОСОБА_12 зацікавився даною інформацією і, бажаючи отримати більш детальну інформацію, сказав ОСОБА_17 , що може надати допомогу в даному питанні, оскільки має знайомих, що займаються юридичною практикою.
		Після цього, ОСОБА_12 звернувся до свого знайомого, раніше неодноразово судимому ОСОБА_19 , засудженого вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, який має досвід і навички вчинення корисливих злочинів, якому повідомив наявну інформацію і запропонував зустрітися з ОСОБА_18 для з`ясування подробиць.
		Зустрівшись з ОСОБА_18 і переконавшись, що вона не відрізняється проникливістю, ОСОБА_19 ,засуджений вирокомФрунзенського районногосуду м.Харкова від25липня 2013року,і ОСОБА_12 повідомили їй про те, що у них є знайомий досвідчений адвокат і, під приводом збору відомостей, нібито необхідних для підготовки і здійснення процесу розлучення, отримали від неї детальну інформацію про особу її чоловіка ОСОБА_15 , в тому числі його родинних зв`язках, місці проживання, рухоме і нерухоме майно, а також його роботі у сфері комп`ютерних технологій в мережі Інтернет за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_2 .
		З`ясувавши, що ОСОБА_15 зберігає в таємниці джерело отримання своїх значних доходів, у зв`язку з чим працює вдома і не бажає піддавати дані відомості розголошенню, ОСОБА_19 ,засуджений вирокомФрунзенського районногосуду м.Харкова від25липня 2013року,і ОСОБА_12 вступили у попередню змову, спрямовану на вимагання у нього грошових коштів під виглядом його викриття у нібито відомої їм злочинної діяльності та загроз обмеження його прав і свобод у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.
		Розуміючи, що для реалізації даного наміру їм необхідні особи, які мають навички міліцейської роботи, ОСОБА_12 і ОСОБА_19 , засуджений вирокомФрунзенського районногосуду м.Харкова від25липня 2013року,звернулися з пропозицією взяти участь у вчиненні злочину раніше знайомим: капітану міліції ОСОБА_20 , засудженому вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, заступнику начальника курсу інституту підготовки фахівців для органів слідства та дізнання Харківського національного університету внутрішніх справ, що має досвід і навички ведення оперативно-розшукової діяльності, і його братові ОСОБА_21 , засудженому вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, який раніше працював у міліції на посаді дільничного інспектора і мав досвід і навички дій у конфліктних ситуаціях, які схвалили дану пропозицію і висловили свою готовність взяти участь у вчиненні злочину.
		Вступивши взлочинну змову, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , засуджені вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, та ОСОБА_12 розподілили між собою функції і розробили злочинний план вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_15 , згідно якого вищевказані особи мали зустріти потерпілого біля під`їзду будинку і, імітуючи його затримання в ході проведення спеціальної операції співробітниками правоохоронних органів, пред`явити йому службові посвідчення, незаконно проникнути в його житло і провести огляд, в ході якого вилучити ноутбук.
		Крім того, з метою створення стресової ситуації, шляхом створення максимально наближеної до реальності обстановки викриття його, нібито, протиправної діяльності, провести дактилоскопіювання потерпілого, відібрати від нього пояснення, створивши видимість збору матеріалу дослідної перевірки його, нібито, протиправної діяльності, і, погрожуючи обмеженням його прав і свобод шляхом його затримання та арешту всього особистого майна, пред`явити йому незаконну вимогу передачі належних йому грошових коштів за непритягнення його до кримінальної відповідальності і нерозголошення відомостей про його діяльність, які потерпілий бажав зберегти в таємниці. При цьому, для того, щоб не загострювати увагу потерпілого на пред`явлених посвідченнях, ОСОБА_21 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, повинен буввчиняти злочину форменомуодязі працівникаміліції,першим зустріти ОСОБА_15 біля під`їздуі пред`явитийому службовепосвідчення дільничногоінспектора міліції,яке залишилосяу ньогопісля звільненняз органіввнутрішніх справ.Після чого,реалізуючи спільнийзлочинний умисел,12січня 2012року,у вечірнійчас ОСОБА_12 ,діючи умисно,з корисливихмотивів,за попередньоюзмовою ів групіз ОСОБА_21 , ОСОБА_19 і ОСОБА_20 , засудженимивироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,наавтомобілі «Мазда-6»,під керуваннямостаннього,прибули добудинку АДРЕСА_3 ,в якомупроживає потерпілий ОСОБА_15 і сталичекати йогобіля будинку.Приблизно о22.00годині потерпілий ОСОБА_15 разом зісвоєю знайомою ОСОБА_22 на приналежномуйому автомобілі«БМВ Х-5»під`їхали довищевказаного будинку,припаркували автомобільі попрямувалидо під`їзду.У цеймомент,діючи згіднозаздалегідь відведеноїйому функції, ОСОБА_21 , засудженийвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,який самовільно привласнив собі владні повноваження і звання співробітника правоохоронного органу, перебуваючи у форменому одязі старшого лейтенанта міліції, зупинив ОСОБА_15 і ОСОБА_22 , пред`явив їм службове посвідчення і представився дільничним інспектором міліції Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. У цей час ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , засуджені вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова від 25 липня 2013 року, та ОСОБА_12 , діючи згіднозаздалегідь розробленогозлочинного плану,оточили ОСОБА_15 і ОСОБА_22 ,пред`явилиїм документи,які вищевказаніособи сприйнялияк службовіпосвідчення працівниківміліції,і зажадалипройти впід`їзд.Увійшовши впід`їзд, ОСОБА_19 , засудженийвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,представився ОСОБА_15 співробітником Управління по боротьбі з кіберзлочинністю і повідомив про те, що за ОСОБА_15 давно велося спостереження, в ході якого встановлено, що той займається кіберзлочинністю.
		Після цього, вищевказані особи зажадали від ОСОБА_15 провести їх в його квартиру, на що останній обурився і попросив їх повторно представитися і пояснити, на якій підставі вони мають право увійти в його квартиру. ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , засуджені вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, та ОСОБА_12 , повторно пред`явили ОСОБА_15 і ОСОБА_22 документи, які ті сприйняли як службові посвідчення працівників міліції, і, придушивши тим самим їх волю до опору, зажадали пустити їх в квартиру, погрожуючи при цьому тим, що ОСОБА_15 буде затриманий і доставлений в м. Київ.
		Потерпілий ОСОБА_15 , будучи наляканий, сприйнявши вищевказаних осіб як представників правоохоронних органів, які мають законне право увійти в його квартиру, відкрив двері своєї квартири АДРЕСА_4 . Після цього ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 ,засуджені вирокомФрунзенського районногосуду м.Харкова від25липня 2013року,та ОСОБА_12 , в порушення ст. 30 Конституції України, яка гарантує недоторканність житла і не допускає проникнення в житло, проведення в ньому огляду чи обшуку, інакше як за вмотивованим рішенням суду, незаконно проникли в вищевказану квартиру і зажадали, щоб ОСОБА_15 видав їм сервер. ОСОБА_15 відповів, що у нього немає сервера, проте вищевказані особи незаконно провели огляд квартири, в ході якого виявили та вилучили належний потерпілому ноутбук та ключі від автомобіля «Порш-Кайєн». Крім того, ОСОБА_21 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, перевіривши вмісткишень потерпілого ОСОБА_15 виявив івилучив унього мобільнийтелефон «Apple»,ключі відквартири таключі відавтомобіля «БМВ-Х5».Після цього ОСОБА_21 , засудженийвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,за вказівкою ОСОБА_19 , засудженого вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, з метоюнадання психологічноговпливу напотерпілого істворення видимостідій співробітниківміліції,склав протоколвилучення вищевказанихпредметів,ознайомивши зним ОСОБА_15 під розпис.Продовжуючи своїдії,спрямовані нанадання психологічноговпливу напотерпілого, ОСОБА_21 , засудженийвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,провівдактилоскопіювання ОСОБА_15 ,в ходіякого звикористанням спеціальноговалика завдавйому наруки барвникі проставиввідбитки йогопальців рукі долоньна дактилокарті,яка зайого вказівкоютакож булапідписана потерпілим.Далі ОСОБА_23 , засудженийвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,за вказівкою ОСОБА_19 , засудженого вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, пройшов на кухню, де взяв пояснення від ОСОБА_22 про особистість ОСОБА_15 і її взаєминах з ним.
		У цей час ОСОБА_19 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, зажадав,щоб ОСОБА_15 докладно розповівпро те,якою діяльністювін займається,на щоостанній повідомив,що йоговидом діяльностіє інтернет-комерція. ОСОБА_20 , засудженийвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,пред`явивши ОСОБА_15 значок,який потерпілийсприйняв якзнак співробітникаІнтерполу,представився йомуспівробітником Інтерполуі пояснивпотерпілому,що унього виникливеликі проблеми.Потім ОСОБА_12 ,доповнюючи дії ОСОБА_20 , засудженоговироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,також представився потерпілому ОСОБА_15 співробітником Інтерполу і пояснив, що вони з ОСОБА_20 , засудженим вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, працюють у м. Києві.
		Потім ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , засуджені вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, та ОСОБА_12 стали погрожувати ОСОБА_15 обмеженням його прав і свобод шляхом позбавлення його волі, конфіскації всього належного йому майна і доставляння ОСОБА_15 в місця позбавлення волі в м. Київ, а також розголошенням відомостей про його діяльність, які потерпілий бажав зберегти в таємниці. Надавши на потерпілого психологічний вплив і переконавши його, що вони є працівниками правоохоронних органів, вищевказані особи придушили в ньому волю до опору і створили видимість безвихідної ситуації, продемонструвавши реальність притягнення його до кримінальної відповідальності.
		Після цього, ОСОБА_19 , засудженийвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,діючи умисно, з корисливих мотивів, згідно заздалегідь розробленого злочинного плану і відведеної йому функції, пред`явив потерпілому ОСОБА_15 незаконну вимогу передати їм належні йому грошові кошти в сумі 150 000 доларів США за те, що вони не будуть притягати його до кримінальної відповідальності і розголошувати відомості про його діяльність, які потерпілий бажав зберегти в таємниці, а також платити їм щомісяця 20% його щомісячного доходу від діяльності в мережі Інтернет, погрожуючи при цьому тим, що у разі відмови, вони його доставлять в м. Київ, де йому це обійдеться в 2-3 рази дорожче.
		Потерпілий ОСОБА_15 , реально сприймаючи погрози ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , засуджених вирокомФрунзенського районногосуду м.Харкова від25липня 2013року,та ОСОБА_12 і побоюючись наступу для себе небезпечних наслідків у разі невиконання пред`явлених йому незаконних вимог, був змушений погодитися на їх виконання, пояснивши, що у нього необхідна сума відсутня, однак вона є у його батьків, що проживають у м. Лозова Харківської області.
		Потім за вказівкою ОСОБА_19 , засудженого вирокомФрунзенського районногосуду м.Харкова від25липня 2013року,ОСОБА_20 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, і ОСОБА_12 змусили ОСОБА_15 під диктовку написати пояснення про його, нібито, протиправну діяльность. ОСОБА_19 , засуджений вирокомФрунзенського районногосуду м.Харкова від25липня 2013року,сказав ОСОБА_22 щоб вона залишалася вдома і чекала ОСОБА_15 , а ОСОБА_12 пригрозив їй, щоб вона нікому не дзвонила.
		13 січня 2012 року приблизно о 01.00 год. ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , засуджені вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, та ОСОБА_12 , забравши з собою незаконно складені матеріали, нібито, дослідної перевірки, предмети, вилучені в ході незаконного огляду, разом з потерпілим ОСОБА_15 вийшли з квартири. ОСОБА_12 вилученими у потерпілого ОСОБА_15 ключами від автомобіля «БМВ Х-5» відкрив даний автомобіль і посадивши потерпілого на заднє сидіння, самостійно керуючи його автомобілем, спільно з ОСОБА_19 , засудженим вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, попрямували вм.Лозова.У цейчас ОСОБА_21 і ОСОБА_20 , засудженівироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,на автомобілі «Мазда-6», під керуванням останнього, проїхати слідом за ними. Приблизно о 02.00 год., прибувши в м. Лозова до будинку АДРЕСА_5 проживають батьки ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, та ОСОБА_12 висадили потерпілого, висунувши йому умову, що у разі його не повернення з грошима на протязі 15 хвилин, ними негайно буде викликаний черговий наряд міліції, вибиті двері в його квартирі, а він буде затриманий на очах у батьків, а якщо він сховається, то наступного дня буде оголошений його розшук.
		Після цього, потерпілий ОСОБА_15 приймаючи вищевказаних осіб як працівників міліції та сприймаючи їх загрози як реальні, зайшов до квартири своїх батьків ОСОБА_16 і ОСОБА_24 де розповів їм про те, що працівники міліції погрожують йому притягненням до кримінальної відповідальності та вимагають у нього гроші.
		ОСОБА_16 і ОСОБА_24 сприйнявши погрозисвоєму синуяк реальніі побоюючисьза йогодобробут,передали йомугроші всумі 150000доларів США,які ОСОБА_15 виніс здому іпередав ОСОБА_19 , засудженомувироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,та ОСОБА_12 .
		Отримавши гроші, ОСОБА_12 та ОСОБА_19 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, посадили ОСОБА_15 на заднє сидіння його автомобіля «БМВ Х-5» і в якості гарантії того, що його батьки відразу не звернуться до правоохоронних органів, відвезли його до будинку АДРЕСА_3 , де у дворі спалили файл з документами, складеними в квартирі у потерпілого ОСОБА_15 , повернули йому вилучені у нього предмети і сказали, що йому необхідно залишити місто на два тижні, поки вони, нібито, владнають його питання зі своїм керівництвом.
		Після цього, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , засуджені вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, та ОСОБА_12 , з місця скоєння злочину зникли, звернувши на свою користь викрадені грошові кошти в сумі 150 000 доларів США, еквівалентної, згідно обмінного курсу НБУ України - 1198470 гривень, що більш ніж в шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_15 матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.
		Крім того, в першій декаді січня 2012 року, точна дата судом не встановлена, ОСОБА_12 вступив у злочинну змову з ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , засудженими вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, спрямований на вимагання у ОСОБА_15 грошових коштів під виглядом його викриття у нібито відомої їм злочинної діяльності та загроз обмеження його прав і свобод у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.
		З метою реалізації даного злочинного умислу зазначені особи розподілили між собою функції і розробили злочинний план вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_15 , згідно якого вищевказані особи мали зустріти потерпілого біля під`їзду будинку імітуючи його затримання в ході проведення спеціальної операції співробітниками правоохоронних органів, пред`явити йому службові посвідчення, незаконно проникнути в його житло і провести огляд, в ході якого вилучити ноутбук.
		Крім того, з метою створення стресової ситуації, шляхом створення максимально наближеною до реальності обстановки викриття його, нібито, протиправної діяльності, провести дактилоскопіювання потерпілого, відібрати від нього пояснення, створивши видимість збору матеріалу дослідної перевірки його, нібито, протиправної діяльності, і, погрожуючи обмеженням його прав і свобод шляхом його затримання та арешту всього особистого майна, пред`явити йому незаконну вимогу передачі належних йому грошових коштів за не притягнення його до кримінальної відповідальності і нерозголошення відомостей про його діяльність, які потерпілий бажав зберегти в таємниці.
		12.01.2012 року у вечірній час ОСОБА_12 , маючи умисел, спрямований на вимагання грошових коштів, а також незаконне проникнення в житло та незаконне проведення огляду житла, за попередньою змовою і в групі осіб з ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , засудженими вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, на автомобілі «Мазда-6» під керуванням останнього, прибули до будинку АДРЕСА_3 , в якому проживає потерпілий ОСОБА_15 і стали чекати його біля будинку.
		Приблизно в 22.00 годин потерпілий ОСОБА_15 разом зі своєю знайомою ОСОБА_22 на прилежному йому автомобілі «БМВ Х-5» під`їхали до вищевказаного будинку, припаркували автомобіль і попрямували до під`їзду. У цей момент, діючи згідно заздалегідь відведеної йому функції, ОСОБА_21 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, який самовільнопривласнив собівладні повноваженняі званняспівробітника правоохоронногооргану,перебуваючи уформеному одязістаршого лейтенантаміліції,зупинив ОСОБА_15 і ОСОБА_22 ,пред`явив їмслужбове посвідченнята представивсядільничним інспекторомФрунзенського РВХМУ ГУМВСУкраїни вХарківській області.У цейчас ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , засуджені вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, та ОСОБА_12 , діючи згідно заздалегідь розробленого злочинного плану, оточили ОСОБА_15 і ОСОБА_22 , пред`явили їм документи, які вищевказані особи сприйняли як службові посвідчення працівників міліції, і зажадали пройти в під`їзд.
		Увійшовши до під`їзду, ОСОБА_19 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, представився ОСОБА_15 , співробітником Управління по боротьбі з кіберзлочинністю і повідомив про те, що за ОСОБА_15 давно велося спостереження, в ході якого встановлено, що той займається кіберзлочинністю.
		Після цього, вищевказані особи зажадали від ОСОБА_15 провести їх в його квартиру, на що останній обурився і попросив їх повторно представитися і пояснити, на якій підставі вони мають право увійти в його квартиру. ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , засуджені вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, та ОСОБА_12 , повторно пред`явили ОСОБА_15 і ОСОБА_25 документи, які ті сприйняли як службові посвідчення працівників міліції, і придушивши тим самим їх волю до опору, зажадали пустити їх в квартиру, погрожуючи при цьому тим, що ОСОБА_15 буде затриманий і доставлений в м. Київ.
		Потерпілий ОСОБА_15 , будучи наляканий, сприйнявши вищевказаних осіб як представників правоохоронних органів, які мають законне право увійти в його квартиру, відкрив двері своєї квартири АДРЕСА_4 . Після цього ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , засуджені вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, та ОСОБА_12 , діючи всупереч волі законного власника квартири, в порушення ст. 30 Конституції України, яка гарантує недоторканність житла і не допускає проникнення в житло, проведення в ньому огляду чи обшуку, інакше як за вмотивованим рішенням суду, незаконно проникли в вищевказану квартиру і зажадали, щоб ОСОБА_15 видав їм сервер. ОСОБА_15 відповів, що у нього немає сервера, проте вищевказані особи, не будучи суб`єктами, які відповідно до кримінально-процесуального кодексу України наділені повноваженнями на проведения огляду житла громадян, не маючи на те законних підстав, без письмової згоди потерпілого, незаконно, провели огляд квартири, в ході якого виявили та вилучили належні потерпілому ноутбук та ключі від автомобіля «Порш-Кайєн». Крім того, ОСОБА_21 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, не маючи на те законних підстав в ході незаконного огляду квартири перевірив вміст кишень потерпілого ОСОБА_15 і виявив та вилучив у нього мобільний телефон «Apple», ключі від квартири та ключі від автомобіля «БМВ- Х5». Після цього ОСОБА_21 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, за вказівкою ОСОБА_19 , засудженого вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, з метою надання психологічного впливу на потерпілого і створення видимості дій співробітників міліції, склав протокол вилучення вищевказаних предметів, ознайомивши з ним ОСОБА_15 під розпис.
		Крім того, 1 лютого 2012 року ОСОБА_12 та ОСОБА_19 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, продовжуючи свою злочинну діяльність, вступили у попередню змову між собою з метою вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_15 , після чого діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи раніше сформовану впевненість потерпілого в тому, шо вони впливові співробітники правоохоронних органів, у вечірній час зустріли потерпілого біля будинку 250-В по проспекту Московському у м. Харкові і пред`явили йому незаконну вимогу передати їм належні йому грошові кошти в розмірі 20% від його, нібито, незаконного заробітку за місяць у мережі Інтернет. мотивуючи це тим, що в даний час вони є його покровителями, завдяки чому у ОСОБА_15 не буде ніяких проблем з іншими представниками правоохоронних органів. Отримавши від потерпілого відповідь про те, що він ніякої протиправної діяльності не веде і в мережі Інтернет не працює, останні пішли, домовившись між собою перейти до більш активних і рішучих дій.
		З цієюметою ОСОБА_19 , засудженийвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харковавід 25липня 2013року,придбав форму працівника міліції і, самовільно присвоївши звання посадової особи, прикріпив до неї погони майора міліції.
		10лютого 2012року увечірній час ОСОБА_19 , засудженимвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,у формі майора міліції за попередньою змовою в групі з ОСОБА_12 ,з метою вимагання грошових коштів, прибутку за місцем проживання потерпілого ОСОБА_15 зайшли в квартиру АДРЕСА_2 , де повідомили останнього, що раніше написане їм пояснення про його, нібито, протиправну діяльність насправді не знищене, а знаходиться у них і може послужити підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності. Для підтвердження своїх слів ОСОБА_19 , засуджений вирокомФрунзенського районногосуду м.Харкова від25липня 2013року,пред`явивдане поясненнядля оглядупотерпілому ОСОБА_15 і пред`явивйому незаконнувимогу вобмін надане поясненняпередати їмналежні йомугрошові коштив сумі50000доларів США.При цьомуз метоюпридушення водіпотерпілого доопору ОСОБА_12 і ОСОБА_19 , засудженийвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,стали йому погрожувати фізичною розправою, а також тим, що в разі невиконання їх вимог, його посадять у підвал, а в цей час у нього вдома виявлять наркотики. Потерпілий ОСОБА_15 реально сприйняв висловлені на його адресу погрози і побоюючись наступу небезпечних наслідків і реалізації загроз у разі невиконання пред`явлених йому незаконних вимог, погодився передати їм всі наявні в сім`ї у його батьків заощадження в сумі 10 000 доларів США, що еквівалентно відповідно до курсу НБУ - 79 850 грн.
		Після того, як ОСОБА_12 і ОСОБА_19 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, погодилися на дану пропозицію, ОСОБА_15 попросив надати йому гарантію того, що дане вимагання є останнім, і надалі воно не повториться. ОСОБА_19 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, розраховуючи на те, що потерпілий заляканий і його воля до опору остаточно пригнічена, в якості підтвердження того, що дане вимагання є останнім, спалив вищевказане пояснення і домовився про зустріч з потерпілим для отримання від нього коштів.
		Після цього13лютого 2012року ОСОБА_12 ,і ОСОБА_19 , засудженийвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на вимагання грошових коштів у ОСОБА_15 , зустрілися з останнім у кафе «Бабай» на вул. Миру, 38, у м. Харкові з метою отримання грошових коштів, але потерпілий їм повідомив, що гроші їм передасть особисто йото батько ОСОБА_16 , на що вони погодилися.
		Крім того, ОСОБА_12 , 12 січня 2012 року, приблизно в 22.00 год., знаходячись біля будинку № 250-В по пр-ту Московському у м. Харкові, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_21 , засудженим вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, який буводягнений уформений одягпрацівника міліції,з погонамистаршого лейтенантаі ОСОБА_19 , засудженимвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,з метою вчинення злочину - вимагання, самовільно привласнили собі владні повноваження і звання посадових осіб, представившись ОСОБА_15 і ОСОБА_22 працівниками міліції та пред`явили їм документи, які вищевказані особи сприйняли як службові посвідчення.
		При цьому, самовільно привласнивши владні повноваження, ОСОБА_19 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, представився майоромміліції співробітникомуправління поборотьбі зкіберзлочинністю. ОСОБА_21 , засудженийвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,дільничнимінспектором міліції,а ОСОБА_12 співробітником структурногопідрозділу МВС-Інтерпол ум.Києві.Після чоговищевказані особи,видаючи себеза працівниківміліції,спільно з ОСОБА_20 , засудженимвироком Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від25липня 2013року,який був працівником міліції, незаконно проникли в квартиру ОСОБА_15 АДРЕСА_2 , де незаконно провели її огляд, відібрали від ОСОБА_15 відбитки пальців рук, змусили під диктовку написати пояснення про, нібито, його незаконну діяльность, і погрожуючи потерпілому обмеженням його прав і свобод, а саме: позбавленням його волі з надуманих підстав, конфіскацією всього майна, незаконно вимагали від останнього передати їм грошові кошти в сумі 150 000 доларів США. Після чого, ОСОБА_15 реально сприйнявши погрози ОСОБА_20 , що був працівником міліції, а також ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , засуджених вирокомФрунзенського районногосуду м.Харкова від25липня 2013року,і ОСОБА_12 самовільно привласниили собі владні повноваження і звання посадових осіб, виконав їхні вимоги.
		Продовжуючи своюзлочинну діяльність ОСОБА_12 у лютому2012 року у вечірній час, біля будинку № 250-В по проспекту Московському у м.Харкові, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_19 , засудженим вирокомФрунзенського районногосуду м.Харкова від25липня 2013року,самовільно привласнивши собі владні повноваження і звання посадових осіб, продовжили представлятися потерпілому ОСОБА_15 працівниками міліції і вимагали від нього грошові кошти в розмірі 20% від щомісячного заробітку в мережі Інтернет.
		Потім, 10 лютого 2012 року в вечірній час, ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_19 , засудженим вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, який був одягнений у формений одяг працівника міліції з погонами майора, з метою вимагання грошових коштів прибутку за місцем проживання ОСОБА_15 в кв. АДРЕСА_2 і, самовільно привласнивши собі владні повноваження і звання посадових осіб, продовжуючи представлятися потерпілому ОСОБА_15 працівниками міліції, вимагали у нього грошові кошти в сумі 10 000 доларів США.
		Після чого, 13 лютого 2012 року в кафе «Бабай» по вул. Миру, 38, у м. Харкові ОСОБА_12 та ОСОБА_19 , засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року, самовільно привласнивши собі владні повноваження і звання посадових осіб, представляючись потерпілому ОСОБА_15 працівниками міліції, продовжили вимагати у нього грошові кошти в сумі 10 000 доларів США.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 , зазначив, що вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнає повністю, щиро кається, однак фактично визнав вину частково та пояснив суду, що взимку 2012 року його знайомий ОСОБА_17 розповів про ОСОБА_26 , яка потребувала у послугах адвоката у зв`язку з необхідністю поділу майна з чоловіком ОСОБА_15 . Після чого, знаючи, що у його приятеля зі шкільних років ОСОБА_19 , є знайомі адвокати, познайомив останнього з ОСОБА_26 та ОСОБА_17 , який пообіцяв ОСОБА_18 допомогти, неодноразово зустрічався з нею та вона розповіла, що її чоловік ОСОБА_15 займається нелегальною діяльністю у сфері комп`ютерних технологій. Так, зустрівшись з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , в більярдній «Маямі» ОСОБА_19 запропонував допомогти ОСОБА_18 . Через місяць зустрілися знову з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_19 запропонував під`їхати до ОСОБА_15 . Зазначив, що розумів, що метою спілкування з потерпілим було отримання грошових коштів. Через деякій час йому зателефонував ОСОБА_19 та сказав, що потрібно їхати до ОСОБА_15 , після чого він зустрівся з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 в більярдній «Маямі», звідки на автомобілі «Мазда 6» направилися до будинку ОСОБА_15 по пр. Московському, адреса якого була відома заздалегідь ОСОБА_19 . Біля під`їзду потерпілого ними були розподілені ролі. Так, до потерпілого повинен був першим підійти ОСОБА_21 , який був у формі працівника міліції, після того підійти ОСОБА_20 , а потім він з ОСОБА_19 . Через 40-60 хвилин ОСОБА_15 під`їхав на автомобілі «БМВ Х5» до будинку та направився з дівчиною до під`їзду, де його вже чикав ОСОБА_21 , який був у форменому одязі працівника міліції та представився працівником міліції, повідомив, що з ним бажають поспілкуватися з приводу його роду діяльності. Після того, до нього підійшов ОСОБА_20 , який представився працівником міліції, а саме співробітником «Інтерполу», та надав посвідчення, після того, підійшли він та ОСОБА_19 , які також представилися працівниками міліції, а ОСОБА_19 співробітником відділу з боротьби з кіберзлочинністю. При цьому, зазначив, що він надав посвідчення водія, як посвідчення працівника міліції. Потерпілий був наляканий та під погрозами нібито працівників міліції запропонували потерпілому пройти до квартири, де з ним спілкувалися ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які відбирали у нього пояснення, відбитки пальців та погрожували порушити кримінальну справу, відвести до м. Київ, а також вилучили у потерпілого ноутбук та телефон. Він також погрожував потерпілому відвести до м. Київ. Після цього, ОСОБА_19 відвів ОСОБА_15 у іншу кімнату та запропонував закрити питання щодо його незаконних дій. Так, ОСОБА_19 надав ОСОБА_15 аркуш паперу з зазначенням суми закриття справи, де він вважав зазначено 50000 доларів США на що потерпілий погодився та запропонував проїхати до його батьків у м. Лозова. Після того, вони направились на двох автомобілях в м. Лозова, куди приїхали уночі. ОСОБА_15 показав куди під`їхати та зайшов у під`їзд, повернувшись через 10 хвилини з полімерним пакетом, який взяв ОСОБА_19 , а він сів за кермо автомобіля потерпілого «БМВ Х5». Повернувшись додому ОСОБА_15 в м. Харкові, вийшли з автомобіля та ОСОБА_19 дістав документи, складені відносно ОСОБА_15 , та спалив їх, також повернули потерпілому ноутбук та телефон «Айфон». Після цього, він разом з ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 направилися додому ОСОБА_26 . Так, ОСОБА_20 залишився в автомобілі, а вони пішли до квартири, де ОСОБА_19 у їх присутності передав ОСОБА_18 грошові кошти у розмірі 20000 доларів США та повідомив, що це її частина за автомобіль «Порш Каєн», який вони з чоловіком намагалися поділити при умові складання довіреності на потерпілого, на що ОСОБА_18 погодилась. Після того, ОСОБА_19 взяв у ОСОБА_18 5000 доларів США. В автомобілі ОСОБА_19 віддав ОСОБА_20 , ОСОБА_21 гроші у розмірі 20000 доларів США. Наступного дня він зустрівся з ОСОБА_19 , який передав йому 10000 доларів США. Через 2 тижні він разом із ОСОБА_19 , який був у формі працівника міліції з погонами майора міліції, приїхали до дому потерпілого ОСОБА_15 , де ОСОБА_19 пропонував потерпілому співпрацю шляхом прикриття його незаконної діяльності за плату у розмірі 20 % від доходу останнього. ОСОБА_19 дістав пояснення ОСОБА_15 та продемонстрував потерпілому, вказуючи на те, що воно не було знищено та може бути використано проти нього, та порушена кримінальна справа. Зазначив, що не пам`ятає яку суму ОСОБА_19 вимагав в обмін за незнищений протокол, можливо 50000 доларів США. Разом з тим, ОСОБА_19 погрожував ОСОБА_15 вивезти до лісу та знайти у нього наркотики, можливо він також висловлював погрози, на що потерпілий пояснив, що не має більше грошових коштів, може надати лише 10000 доларів США та вони погодились. Після чого, ОСОБА_19 спалив пояснення та вони домовились про наступну зустріч. Через декілька днів вони знов зустрілися з потерпілим в кафе «Бабай», де останній повідомив, що його батько надасть їм 10000 доларів США, щодо відсотків повідомив, що не працює та пообіцяв 10000 доларів США за написану ОСОБА_26 довіреність на «Порш Каєн». Крім того, зазначав, що не пам`ятає всіх обставин та деталей вказаних злочинів. 
		Вина ОСОБА_12 у повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:
		По епізоду вимоги передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод потерпілого ОСОБА_15 , а також розголошення відомостей, які потерпілий ОСОБА_15 бажав зберегти в таємниці (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великих розмірах: 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, що у 2012 році займався створенням сайтів в Інтернеті. Так, 12 січня 2012 року близько 21 години він разом з ОСОБА_22 на автомобілі «БМВ» під`їхав до місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Біля під`їзду до нього підійшов чоловік у форменому одягу працівника міліції, як пізніше стало відомо ОСОБА_21 , який представився дільничним, а потім підійшли раніше незнайомі ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , які також представились працівниками міліції та пред`явили посвідчення. Так, ОСОБА_12 представився працівником УБОЗ та мав кобуру, де він вважав знаходиться табельна зброя, однак вже в квартирі побачив там пістолет. Зазначені особи вимагали пройти до квартири, вказували, що він має проблеми із законом у зв`язку з комп`ютерною діяльністю та зазначали, що у разі відмови заберуть ключи та самостійно увійдуть до квартири. Сприймаючи осіб, як працівників міліції, він пустив їх до своєї квартири АДРЕСА_2 , де ОСОБА_19 та один з Хворостянкіних почали проводити обшук, ОСОБА_19 питав місце знаходження серверу, кредитних карток, грошей, один з Хворостянкіних складав протокол вилучення речей  ноутбука, телефону та ключів від квартири, автомобілів «БМВ», «Порш Кайєн», документів на автомобілі, ОСОБА_12 диктував йому пояснення, ОСОБА_21 відбирав відбитки пальців. Разом з тим, вказані особи погрожували йому відвести до СІЗО м. Київ, арештувати майно. Після цього, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 відвели його у іншу кімнату, де запропонували урегулювати питання та ОСОБА_19 вказав на необхідність сплатити 150000 доларів США, а ОСОБА_12 порадив погодитися на вказані умови. Повідомивши, що гроші знаходяться у батьків в м. Лозова, ОСОБА_19 сказав їхати до батьків. Виходячи з квартири ОСОБА_12 сказав, ОСОБА_22 , яка залишалася в квартирі нікуди не дзвонити, а то буде гірше. Після того, він разом з ОСОБА_19 та ОСОБА_12 сіли в його автомобіль «БМВ», зазначені особи не допустили його до керуванням, а Хворостянкіни в автомобіль «Мазда» та направились в м. Лозова. Під час руху ОСОБА_19 та ОСОБА_12 вказали, що у разі якщо він не винесе гроші то вони виб`ють двері та буде гірше. Прибувши близько 01 години до батьків він розповів батьку ОСОБА_16 , що приїхав з працівниками міліції, які звинувачують його у скоєнні злочину, після цього, разом з батьками, спакував гроші у розмірі 150000 доларів США в пакет та виніс й передав ОСОБА_19 , який частину грошей положив у свої кишені та передав пакет ОСОБА_12 . Повернувшись до м. Харкова зазначені особи повернули документи, ноутбук, телефон та спалили складені ними документи, при цьому вимагали сплачувати їм 20 % від отриманого ним прибутку від діяльності в сфері Інтернет. 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_16 , який в судовому засіданні пояснив, що 13 січня 2012 року о 2 годині ночі він перебував вдома за адресою: АДРЕСА_6 та йому зателефонував син ОСОБА_15 , який просив відчинити двері під`їзду. Біля під`їзду побачив автомобіль сина марки «БМВ». В квартирі ОСОБА_15 пояснив батькам, що у вечорі 12 січня 2012 року біля будинку АДРЕСА_3 , де мешкає останній, до нього підійшли працівники міліції, які представились працівниками «Інтерполу», примусово пройшли до квартири, відібрали ключі від квартири, документи, телефон, комп`ютер. Разом з тим, ОСОБА_15 вказав, що він повинен передати їм 150000 доларів США інакше його відвезуть до міліції. Так, вони прийняли рішення та передали сину зазначену суму коштів, які, як стало відомо згодом, ОСОБА_15 передав зазначеним вище особам. Вказував, що виявив бажання їхати з сином до м. Харкова, однак останній повідомив, що в автомобілі знаходяться працівники міліції та за кермом перебував, як пізніше стало відомо, ОСОБА_12 , який мав при собі пістолет в кобурі. Через 1,5 години йому зателефонував ОСОБА_15 , який вказав, що приїхав у м. Харків та йому повернули автомобіль, документи на автомобіль та комп`ютер. В подальшому йому стало відомо, що це були раніше незнайомі ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 
		- показаннями свідка ОСОБА_24 , яка в судовому засіданні пояснила, що 13 січня 2012 року о 1 год. 30 хв. за місцем її мешкання за адресою: АДРЕСА_6 приїхав син ОСОБА_15 , який був наляканий та пояснив, що приїхав з працівниками міліції, які звинувачували його в крадіжці людей, мають намір відвести його до м. Київ та мають при собі пістолет. Разом з тим, ОСОБА_15 вказував, що працівники міліції вимагають у нього гроші у розмірі 150000 доларів США щоб не заарештовувати та не вести до м. Київ. Так, її чоловік ОСОБА_16 намагався подзвонити до міліції, однак не вдалось, оскільки не було часу думати, ОСОБА_16 зазначену грошову суму положив у пакет та передав сину ОСОБА_15 . Окрім цього, ОСОБА_15 розповідав, що працівники міліції затримали його біля будинку за місцем мешкання в м. Харкові, забрали ключі від автомобіля «БМВ» та не дали сісти за кермо під час руху до м. Лозова. Надалі чоловік та син звернулися до правоохоронних органів з приводу вимагання. 
		- показаннями свідка ОСОБА_28 , яка в судовому засіданні пояснила, що перебувала у шлюбі з потерпілим ОСОБА_15 . В 2011 році вони розійшлись з потерпілим та вона почала шукати юриста з метою розподілу майна набутого під час шлюбу. Так, ОСОБА_17 , з яким вона працювала в салоні краси, а в подальшому уклала шлюб, розповів клієнту ОСОБА_12 її проблему та останній сказав, що його знайомі зможуть допомогти в розподілі майна. Так, в салон краси від ОСОБА_12 прийшов адвокат на ім`я Миколай, якому вона розповіла обставини. Через деякий час адвокат повідомив, що спілкується з родичами чоловіка та все буде вирішено полюбовно. Після того, вона поспілкувалася з ОСОБА_15 та переписала спірне майно  автомобіль «Порш Каєн» на ОСОБА_15 за що отримала від адвоката Миколая грошові кошти розмір яких не пам`ятає, однак менше 40-50 тис. доларів США та сплатила адвокату відсотки від отриманої суми. 
		- показаннями свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_29 є його дружиною та у 2011 році, під час розлучення ОСОБА_28 з першим чоловіком ОСОБА_15 та розподілу майна подружжя, вони спілкувалися з різними адвокатами. Пояснив, що працює перукарем та шукав адвокатів серед своїх клієнтів. Так, він розповів своєму клієнту ОСОБА_12 про зазначений розподіл майна, на що останній сказав, що має такого адвоката. Після того, до них прийшов адвокат на ім`я Миколай, який задавав запитання та в подальшому ОСОБА_29 отримала грошові кошти за спірне майно - «Порш Кайєн» й надала довіреність на вказаний автомобіль на ім`я ОСОБА_15 
		- змістом заяви потерпілого ОСОБА_15 про злочин в порядку ст. 214 КПК України від 13.03.2019 року, який просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_12 , що 12.01.2012 року приблизно о 22.00 годині разом з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 незаконно, погрожуючи йому притягненням до кримінальної відповідальності змусили відчинити двері квартири АДРЕСА_2 , в якій він мешкав на той час, а після чого незаконно провели огляд у зазначеній квартирі, при цьому вилучили його особисті речі; 
		- змістом постанови про порушення кримінальної справи від 10 квітня 2012 року, згідно якої відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 порушена кримінальна справа за ознаками ч. 4 ст. 189 КК України;
		- змістом постанови про виділення матеріалів кримінальної справив в окреме провадження від 7 червня 2012 року, згідно якої виділено з кримінальної справи № 10120011 в окреме провадження кримінальну справу відносно ОСОБА_12 за ч.ч. 2,4 ст. 189, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 353 КК України та присвоєно № 10120027; 
		- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 13.03.2019 року за участю ОСОБА_12 та ілюстраційним матеріалом долученим до протоколу, відповідно до протоколу останній, пояснив та показав на місці будинок АДРЕСА_3 та під`їзд зазначеного будинку біля якого в січні 2012 року, він разом з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 підійшли до ОСОБА_15 , місце у під`їзді де на прохання потерпілого ОСОБА_20 пред`явив службове посвідчення міжнародної поліцейської асоціації «Інтерпол» та ОСОБА_21 , перебуваючи у форменому одязі працівника міліції пред`явив службове посвідчення дільничного інспектора міліції, номер квартири, яку потерпілий відкрив ключем та зазначив, що всі зазначені вище особи зайшли до неї;
		- змістом протоколу відновлення обстановки та обставин події від 29 березня 2012 року за участю ОСОБА_19 та фототаблицею долученою до протоколу, під час проведення якого ОСОБА_19 вказав на будинок АДРЕСА_7 та пояснив, що в даному будинку проживали ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , де він разом з ОСОБА_12 передали ОСОБА_18 грошові кошти у розмірі 15000 доларів США за переоформлення останньою автомобіля «Порш Кайєн» на її чоловіка ОСОБА_30 ; 
		- змістом протоколу відновлення обстановки та обставин події від 29 березня 2012 року за участю ОСОБА_20 та фототаблицею долученою до протоколу, під час проведення якого ОСОБА_20 вказав на будинок АДРЕСА_7 та пояснив, що в даному будинку проживала ОСОБА_18 , та під`їзд № 5 зазначеного будинку, куди в січні 2012 року у нічний час, після повернення з м. Лозова, де отримали грошові кошти від батька потерпілого ОСОБА_15 , заходили ОСОБА_19 , ОСОБА_12 ОСОБА_21 щоб передати гроші ОСОБА_18 за переоформлення на її чоловіка ОСОБА_15 автомобіля «Порш Кайєн» та місце де він чекав в автомобілі ОСОБА_19 , ОСОБА_12 .. ОСОБА_21 ; 
		- фактичними даними, що містяться в листі НБУ від 25 квітня 2012 року № 06-133/3722, згідно якого з 12.01.2012 р. по 13.01.2012 р. Національним банком України встановлено офіційний курс гривні до долару США  за 100 доларів США  798,98 грн.;
		- змістом протоколу обшуку від 18 квітня 2012 року за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено, в тому числі: мобільний телефон «Iрhone», мобільний телефон «Нокіа», посвідчення № НОМЕР_1 ГО «Козачий реєстр моргудон» на ім`я ОСОБА_12 , компакт диски;
		- змістом протоколу огляду предметів від 23 квітня 2012 року та фототаблицею до протоколу, згідно якого оглядом, в тому числі, встановлено: мобільний пристрій «Iрhone», який мав номер НОМЕР_2 , з встановленою сім-картою оператора мобільного зв`язку «Лайф» номер НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Нокіа» модель 6500-с, з встановленою сим-картою оператора мобільного зв`язку «Лайф» номер НОМЕР_4 , пам`ять телефона містить зразку голосу ОСОБА_12 та фотографії на яких ОСОБА_12 зображений в міліцейській формі й з пістолетом, зазначена інформація перенесена на компакт диск та є додатком до протоколу; пластикове посвідчення, яке містить напис «Службове посвідчення» з фотознімком ОСОБА_12 з печатним текстом «Громадська організація «Козачий реєстр моргудон»» офіцер юрид. відділу старший лейтенант ОСОБА_12 , яке знаходиться в кожаном чохлі чорного кольору з видавленим печатним текстом МВС України та написом «Міністерство внутрішніх справ; компакт дисками в кількості 10 штук, в тому числі, з відеозаписами на яких присутній ОСОБА_12 ; 
		- речовими доказами  посвідченням у шкіряному чохлі чорного кольору, з видавленим друкованим текстом «МВС України», зображенням тризуба, написом «Міністерство внутрішніх справ», з тильного боку посвідчення є напис «Службове посвідчення», з внутрішнього боку пластикової картки мається фотографія ОСОБА_12 та друкований текст «Громадська організація» «Козачий реєстр моргудон» офіцер юрид. відділу старший лейтенант ОСОБА_12 ; мобільним пристроєм «IPhone»модель А1332 ЕМС 380А, имеи № НОМЕР_2 , зі стартовим пакетом оператора мобільного звязку «Лайф», номер НОМЕР_3 ; мобільним телефоном марки «Нокіа», модель 6500-с, имеи № НОМЕР_5 зі стартовим пакетом оператора мобільного зв`язку «Лайф», номер НОМЕР_4 ; 3 компакт дисками на яких містяться відеозаписи за участю ОСОБА_12 , вилучені в ході обшуку проведеного за місцем проживання ОСОБА_12 ;
		 
		По епізоду незаконного проникнення до житла та незаконного проведення в ньому огляду: 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, що 12 січня 2012 року близько 21 години він разом з ОСОБА_22 на автомобілі «БМВ» під`їхав до місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Так, біля під`їзду до нього підійшов чоловік у форменому одягу працівника міліції, як пізніше стало відомо ОСОБА_21 , який представився дільничним та слідом підійшли раніше незнайомі ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , які також представились працівниками міліції та пред`явили посвідчення. Так, ОСОБА_12 представився працівником УБОЗ та мав кобуру, де потерпілий вважав знаходиться табельна зброя. Вказані особи вимагали пройти до квартир, вказували, що він має проблеми із законом у зв`язку з комп`ютерною діяльністю та зазначали, що у разі відмови заберуть ключі та самостійно увійдуть до квартири, застосовуючи при цьому психологічне насильство. В під`їзді, біля ліфту він знову попросив надати йому документи на що останні продемонстрували йому посвідчення та вимагали відчинити двері квартири. Так, сприймаючи осіб, як працівників міліції, він пустив їх до своєї квартири АДРЕСА_2 , де ОСОБА_19 та один з Хворостянкіних почали проводити огляд та обшук, ОСОБА_19 питав місце знаходження серверу, кредитних карток, грошей, один з Хворостянкіних складав протокол вилучення речей  ноутбука, телефона та ключів від квартири, автомобілів «БМВ», «Порш Кайєн», документів на автомобілі, ОСОБА_12 диктував йому пояснення, ОСОБА_21 відбирав відбитки пальців. Зазначені речі останні вилучили та повернули йому в подальшому після отримання грошових коштів у розмірі 150000 доларів США. Разом з тим, вказані особи погрожували йому відвести до СІЗО м. Київ, арештувати майно, які він вважав реальними та сприймав осіб як працівників міліції. 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_16 , який в судовому засіданні пояснив, що 13 січня 2012 року о 2 годині ночі він перебував вдома за адресою: АДРЕСА_6 та йому зателефонував син ОСОБА_15 , який просив відчинити двері під`їзду. В квартирі ОСОБА_15 пояснив батькам, що у вечорі 12 січня 2012 року біля будинку АДРЕСА_3 , де мешкає останній, до нього підійшли працівники міліції, які представились працівниками «Інтерполу», примусово пройшли до квартири, відібрали ключі від квартири, документи, телефон, комп`ютер. Разом з тим, ОСОБА_15 вказав, що він повинен передати їм 150000 доларів США інакше його відвезуть до міліції. Так, вони прийняли рішення та передали сину зазначену суму коштів, які, як стало відомо згодом, ОСОБА_15 передав зазначеним вище особам. В подальшому він разом з сином звернулися до СБУ та УБОЗ, за допомогою співробітників якого було затримано ОСОБА_19 та ОСОБА_20 під час передачі ним грошових коштів останнім у розмірі 10000 доларів США, а також ОСОБА_21 та встановлено причетність ОСОБА_12 до злочину. 
		- змістом заяви про злочин в порядку ст. 214 КПК України від 13.03.2019 року від потерпілого ОСОБА_15 , який просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_12 , що 12.01.2012 року приблизно о 22.00 разом з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 незаконно, погрожуючи йому притягненням до кримінальної відповідальності змусили відчинити двері квартири АДРЕСА_2 , в якій він мешкав на той час, а після чого незаконно провели огляд у зазначеній квартирі, при цьому вилучили його особисті речі; 
		- змістом постанови про порушення кримінальної справи від 10 квітня 2012 року, згідно якої відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 порушена кримінальна справа за ознаками ч. 1 ст. 162 КК України;
		- змістом постанови про виділення матеріалів кримінальної справи в окреме провадження від 7 червня 2012 року, згідно якої виділено з кримінальної справи № 10120011 в окреме провадження кримінальну справу відносно ОСОБА_12 за ч.ч. 2,4 ст. 189, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 353 КК України та присвоєно № 10120027; 
		- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 13.03.2019 року за участю ОСОБА_12 та ілюстраційним матеріалом долученим до протоколу, відповідно до протоколу останній, пояснив та показав на місці будинок АДРЕСА_3 та під`їзд зазначеного будинку біля якого в січні 2012 року, він разом з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 підійшли до ОСОБА_15 , місце у під`їзді де на прохання потерпілого ОСОБА_20 пред`явив службове посвідчення міжнародної поліцейської асоціації «Інтерпол» та ОСОБА_21 , перебуваючи у форменому одязі працівника міліції пред`явив службове посвідчення дільничного інспектора міліції, номер квартири, яку потерпілий відкрив ключем та зазначив, що всі зазначені вище особи зайшли до неї;
		 
		По епізоду вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод потерпілого ОСОБА_15 , а також розголошення відомостей, які потерпілий ОСОБА_15 бажав зберегти в таємниці (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно: 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, що через два тижні після того, як в ніч з 12 на 13 січня 2012 року він передав раніше незнайомим, ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які представилися працівниками правоохоронних органів, грошові кошти у розмірі 150000 доларів США, йому зателефонував ОСОБА_19 та він зустрівся з ОСОБА_19 , ОСОБА_12 біля будинку № 250-В по пр. Московському в м. Харкові. Під час спілкування, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 вимагали сплачувати 20 % від його доходу у мережі Інтернет, однак він повідомив, що нічого не заробив, оскільки не працює. Разом з тим, пропонували допомогти в переоформленні автомобіля «Порш Кайєн» з ОСОБА_26 на нього. Через один тиждень він знов зустрівся з ОСОБА_19 , який був у формі працівника міліції та мав погони майора міліції, та ОСОБА_12 , який не був у форменому одягу але він вважав його працівником правоохоронних органів. За пропозицією ОСОБА_12 , вони пройшли до квартири потерпілого, де ОСОБА_19 та ОСОБА_12 вимагали сплатити їм 50000 доларів США та демонстрували документ, який був ними складений 12 січня 2012 року та не знищений, при цьому ОСОБА_12 погрожував йому підкинути наркотичні засоби, вивезти до лісу, після чого він погодився сплатити 10000 доларів США, які знаходились у батька ОСОБА_16 , на що ОСОБА_19 , ОСОБА_12 погодились. Після того, ОСОБА_19 спалив зазначений документ. Зазначив, що приблизно через тиждень він знов зустрівся з ОСОБА_19 та ОСОБА_12 в кафе «Бабай» по вул. Мира в м. Харкові, де останні знов вимагали 10000 доларів США, однак не погрожували, та він повідомив останнім, що гроші у батька, у зв`язку з чим, домовилися надалі зв`язатися. В подальшому його батько ОСОБА_16 передав вказані грошові кошти у розмірі 10000 доларів США ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які були затримані працівниками правоохоронних органів. 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_16 , який в судовому засіданні пояснив, що після передачі ОСОБА_15 13 січня 2012 року грошових коштів у розмірі 150000 доларів США ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які представилися працівниками міліції, він разом із сином звернулися до правоохоронних органів. В цей час, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 продовжили вимагати у ОСОБА_15 грошові кошти, спочатку у розмірі 50000 доларів США, однак зійшлись на 10000 доларів США та ОСОБА_15 їм повідомив, що з ними спілкуватися буде його батько. Після того, він спілкувався в телефонному режимі та особисто з ОСОБА_19 , який представлявся працівником міліції та демонстрував службове посвідчення, а також він передавав ОСОБА_19 та ОСОБА_20 грошові кошти у розмірі 10000 доларів США, під час передачі останні були затримані працівниками правоохоронних органів. В момент передачі грошових коштів у розмірі 10000 доларів США ОСОБА_12 вже виїхав до Чехії. 
		- показаннями свідка ОСОБА_28 , яка в судовому засіданні пояснила, що перебувала у шлюбі з потерпілим ОСОБА_15 . В 2011 році вони розійшлись з потерпілим та вона почала шукати юриста з метою розподілу майна набутого під час шлюбу. Так, ОСОБА_17 , з яким вона працювала в салоні краси, а в подальшому уклала шлюб, розповів клієнту ОСОБА_12 її проблему та останній сказав, що його знайомі зможуть допомогти в розподілі майна. Так, в салон краси від ОСОБА_12 прийшов адвокат на ім`я Миколай, якому вона розповіла обставини. Через деякий час адвокат повідомив, що спілкується з родичами чоловіка та все буде вирішено полюбовно. Після того, вона поспілкувалася с ОСОБА_15 та переписала спірне майно  автомобіль «Порш Кайєн» на ОСОБА_15 за що отримала від адвоката Миколая грошові кошти розмір яких не пам`ятає, однак менше 40-50 тис. доларів США та сплатила адвокату відсотки від отриманої суми. 
		- показаннями свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_29 є його дружиною та у 2011 році, під час розлучення ОСОБА_28 з першим чоловіком ОСОБА_15 та розподілу майна подружжя, вони спілкувалися з різними адвокатами. Пояснив, що працює перукарем та шукав адвокатів серед своїх клієнтів. Так, він розповів своєму клієнту ОСОБА_12 про зазначений розподіл майна, на що останній сказав, що має такого адвоката. Після того, до них прийшов адвокат на ім`я Миколай, який задавав запитання та в подальшому ОСОБА_29 отримала грошові кошти за спірне майно - «Порш Кайєн» й надала довіреність на вказаний автомобіль на ім`я ОСОБА_15 
		- змістом постанови про порушення кримінальної справи від 23 квітня 2012 року, згідно якої відносно ОСОБА_12 , порушена кримінальна справа за ознаками ч. 2 ст. 189 КК України;
		- змістом постанови про виділення матеріалів кримінальної справи в окреме провадження від 7 червня 2012 року, згідно якої виділено з кримінальної справи № 10120011 в окреме провадження кримінальну справу відносно ОСОБА_12 за ч.ч. 2,4 ст. 189, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 353 КК України та присвоєно № 10120027; 
		- змістом протоколу відновлення обстановки та обставин події від 29 березня 2012 року за участю ОСОБА_19 та фототаблицею долученою до протоколу, під час проведення якого ОСОБА_19 вказав на будинок АДРЕСА_7 та пояснив, що в даному будинку проживали ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , де він разом з ОСОБА_12 передали ОСОБА_18 грошові кошти у розмірі 15000 доларів США за переоформлення останньою автомобіля «Порш Каєн» на її чоловіка ОСОБА_30 ; 
		- змістом протоколу відновлення обстановки та обставин події від 29 березня 2012 року за участю ОСОБА_20 та фототаблицею долученою до протоколу, під час проведення якого ОСОБА_20 вказав на будинок АДРЕСА_7 та пояснив, що в даному будинку проживала ОСОБА_18 , та під`їзд № 5 зазначеного будинку, куди в січні 2012 року у нічний час, після повернення з м. Лозова, де отримали грошові кошти від батька потерпілого ОСОБА_15 , заходили ОСОБА_19 , ОСОБА_12 ОСОБА_21 щоб передати грошові кошти ОСОБА_18 за переоформлення на її чоловіка ОСОБА_15 автомобіля «Порш Каєн» та місце де він чекав в автомобілі ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 ; 
		- фактичними даними, що містяться в довіреності від 3 лютого 2012 року, посвідченій приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області та витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, згідно яких ОСОБА_18 уповноважила ОСОБА_16 бути представником з питань експлуатації та розпорядження (керування, продажу, обміну та експлуатації) належним їй транспортним засобом «Порш» модель «Кайєн S» 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;
		- фактичними даними, що містяться в протоколі виїмки від 24 квітня 2012 року, згідно якого у ОСОБА_15 , на підставі постанови про проведення виїмки від 24 квітня 2012 року, вилучено DVD-R диск торгової марки «Verbatim» ZE5202-DVR-J47F4, номер МАР878Р1161202613, з записом розмови, зроблений їм за допомогою диктофону 12.02.2012 р. в кафе розташованому по вул. Миру в м. Харкові;
		- фактичними даними, що містяться в протоколі огляду предметів від 5 травня 2012 року, згідно якого під час огляду диска DVD-R, торгової марки «Verbatim» ZE5202-DVR-J47F4, номер МАР878Р1161202613 зазначений диск відтворений та містить аудіо файл, зі змісту якого вбачається, що розмова відбувається між хлопцем на ім`я « ОСОБА_31 », а також «чоловіком 1», який нібито є міліціонером на ім`я « ОСОБА_32 » та «чоловіком 2», який також нібито є міліціонером на ім`я « ОСОБА_33 ». Разом з тим, відповідно до змісту розмови, особи, які представилися як працівники міліції вимагають від хлопця на ім`я « ОСОБА_31 » грошові кошти у розмірі 10000 доларів США, однак ОСОБА_31 в свою чергу, нагадує, що раніше вони вже забрали у нього 150 та обурюється щодо вимоги у нього 12, на що « ОСОБА_32 » та « ОСОБА_33 » погоджуються та уточнюють, що вимагають не 12, а 10000. Під час розмови між ними згадуються обставини попередніх зустрічей вищевказаних осіб, поїздка до батьків ОСОБА_30 та «чоловік 1» дає ОСОБА_34 слово офіцера, що це в останній раз; 
		- речовим доказом  DVD-R диском торгової марки «Verbatim» ZE5202-DVR-J47F4, номер МАР878Р1161202613; 
		- фактичними даними, що містяться в листі НБУ від 25 квітня 2012 року № 06-133/3722, згідно якого Національним банком України встановлено офіційний курс гривні до долару США  за 100 доларів США  798,50 грн.;
		 
		По епізоду самовільного присвоєння владних повноважень і звання службової особи, поєднане з вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, пов`язане з використанням форменого одягу і службового посвідчення працівника правоохоронного органу: 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, що 12 січня 2012 року близько 21 години він разом з ОСОБА_22 на автомобілі «БМВ» під`їхав до місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Так, біля під`їзду будинку АДРЕСА_3 до нього підійшов чоловік у форменому одязі працівника міліції, як пізніше стало відомо ОСОБА_21 , який представився дільничним, а потім підійшли раніше незнайомі ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , які також представились працівниками міліції та пред`явили посвідчення. Так, ОСОБА_12 представився працівником УБОЗ та мав кобуру, де він вважав знаходиться табельна зброя, однак пістолет побачив вже в квартирі. Зазначені особи вимагали пройти до квартири, вказували, що він має проблеми із законом у зв`язку з комп`ютерною діяльністю. Сприймаючи осіб, як працівників міліції, він пустив їх до своєї квартири АДРЕСА_2 , де ОСОБА_19 та один з Хворостянкіних почали проводити обшук, ОСОБА_19 питав місце знаходження серверу, кредитних карток, грошей, один з Хворостянкіних складав протокол вилучення речей  ноутбука, телефона та ключів від квартири, автомобілів «БМВ», «Порш Кайєн», документів на автомобілі, ОСОБА_12 диктував йому пояснення, ОСОБА_21 відбирав відбитки пальців. Разом з тим, вказані особи погрожували йому відвести до СІЗО м. Київ, арештувати майно. Після цього, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 відвели його у іншу кімнату, де запропонували урегулювати питання та ОСОБА_19 вказав необхідність сплатити 150000 доларів США, а ОСОБА_12 порадив погодитися на вказані умови. Повідомивши, що гроші знаходяться у батьків в м. Лозова вони за вимогою ОСОБА_19 приїхали до будинку батьків, де він розповів батьку ОСОБА_16 , що працівники міліції звинувачують його у скоєнні злочину, після цього, разом з батьками, спакував гроші у розмірі 150000 доларів США в пакет та виніс й передав ОСОБА_19 . Через два тижні він зустрівся с ОСОБА_19 , ОСОБА_12 біля будинку № 250-В по пр. Московському в м. Харкові. Під час спілкування, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 вимагали сплачувати 20 % від його доходу у мережі Інтернет, однак він повідомив, що нічого не заробив, оскільки не працює. Через один тиждень він знов зустрівся з ОСОБА_19 , який був у формі працівника міліції та мав погони майора міліції, та ОСОБА_12 , який не був у форменому одязі але він вважав його працівником правоохоронних органів. За пропозицією ОСОБА_12 , вони пройшли до квартири потерпілого, де ОСОБА_19 та ОСОБА_12 вимагали сплатити їм 50000 доларів США та демонстрували документ, який був ними складений 12 січня 2012 року та не знищений, при цьому ОСОБА_12 погрожував йому підкинути наркотичні засоби, вивезти до лісу, після чого він погодився сплатити 10000 доларів США, які знаходились у батька ОСОБА_16 . Після чого, ОСОБА_19 спалив зазначений документ. Зазначив, що приблизно через тиждень він знов зустрівся з ОСОБА_19 та ОСОБА_12 в кафе «Бабай» по вул. Мира в м. Харкові, де останні знов вимагали 10000 доларів США, однак не погрожували, та він повідомив, що гроші у батька у зв`язку з чим, домовилися надалі зв`язатися. При цьому зазначав, що сприймав обвинуваченого, як працівника міліції. 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_16 , який в судовому засіданні пояснив, що 13 січня 2012 року о 2 годині ночі до нього за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_6 приїхав син ОСОБА_15 , який пояснив, що увечорі 12 січня 2012 року біля будинку АДРЕСА_3 , де мешкає останній, підійшли працівники міліції, які представились працівниками «Інтерполу», примусово пройшли до квартири, відібрали ключі від квартири, документи, телефон, комп`ютер. Разом з тим, ОСОБА_15 вказав, що він повинен передати їм 150000 доларів США інакше його відвезуть до міліції. Так, вони прийняли рішення та передали сину зазначену суму коштів, які, як стало відомо згодом, ОСОБА_15 передав зазначеним вище особам. В подальшому від працівників правоохоронних органів йому стало відомо, що це були раніше незнайомі ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 . Після чого, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 продовжили вимагати у ОСОБА_15 грошові кошти, спочатку у розмірі 50000 доларів США, однак зійшлись на 10000 доларів США та ОСОБА_15 повідомив, що з ними спілкуватися буде його батько. Після того, він спілкувався в телефонному режимі та особисто з ОСОБА_19 , який представлявся працівником міліції та демонстрував службове посвідчення, а також він передавав ОСОБА_19 та ОСОБА_20 грошові кошти у розмірі 10000 доларів США, під час передачі останні були затримані працівниками правоохоронних органів. 
		- показаннями свідка ОСОБА_24 , яка в судовому засіданні пояснила, що 13 січня 2012 року о 1 год. 30 хв. за місцем її мешкання за адресою: АДРЕСА_6 приїхав син ОСОБА_15 , який був наляканий та пояснив, що приїхав з працівниками міліції, які звинувачували його в крадіжці людей, мають намір відвести його до м. Київ та мають при собі пістолет. Разом з тим, ОСОБА_15 вказував, що працівники міліції вимагають у нього гроші у розмірі 150000 доларів США щоб не заарештовувати та не вести до м. Київ. Оскільки не було часу думати, ОСОБА_16 зазначену грошову суму положив у пакет та передав сину ОСОБА_15 . Окрім цього, ОСОБА_15 розповідав, що працівники міліції затримали його біля будинку за місцем мешкання в м. Харкові, забрали ключі від автомобіля «БМВ» та не дали сісти за кермо під час руху до м. Лозова. Надалі чоловік та син звернулися до правоохоронних органів з приводу вимагання. 
		- змістом постанови про порушення кримінальної справи від 10 квітня 2012 року, згідно якої відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 порушена кримінальна справа за ознаками ч. 2 ст. 353 КК України;
		- змістом постанови про виділення матеріалів кримінальної справи в окреме провадження від 7 червня 2012 року, згідно якої виділено з кримінальної справи № 10120011 в окреме провадження кримінальну справу відносно ОСОБА_12 за ч.ч. 2,4 ст. 189, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 353 КК України та присвоєно № 10120027; 
		- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 13.03.2019 року за участю ОСОБА_12 та ілюстраційним матеріалом долученим до протоколу, відповідно до протоколу останній, пояснив та показав на місці будинок АДРЕСА_3 та під`їзд зазначеного будинку біля якого в січні 2012 року, він разом з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 підійшли до ОСОБА_15 , місце у під`їзді де на прохання потерпілого ОСОБА_20 пред`явив службове посвідчення міжнародної поліцейської асоціації «Інтерпол» та ОСОБА_21 , перебуваючи у форменому одязі працівника міліції пред`явив службове посвідчення дільничного інспектора міліції, номер квартири, яку потерпілий відкрив ключем та зазначив, що всі зазначені вище особи зайшли до неї;
		- фактичними даними, що містяться в протоколі огляду предметів від 5 травня 2012 року, згідно якого під час огляду диска DVD-R, торгової марки «Verbatim» ZE5202-DVR-J47F4, номер МАР878Р1161202613 зазначений диск відтворений та містить аудіо файл, зі змісту якого вбачається, що розмова відбувається між хлопцем на ім`я « ОСОБА_31 », а також «чоловіком 1», який нібито є міліціонером на ім`я « ОСОБА_32 » та «чоловіком 2», який також нібито є міліціонером на ім`я « ОСОБА_33 ». Під час розмови між ними згадуються обставини попередніх зустрічей вищевказаних осіб, поїздка до батьків ОСОБА_30 та «чоловік 1» дає ОСОБА_34 слово офіцера, що це в останній раз; 
		- змістом протоколу обшуку від 18 квітня 2012 року за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено, в тому числі: мобільний телефон «Iрhone», мобільний телефон «Нокіа», посвідчення № НОМЕР_1 ГО «Козачий реєстр моргудон» на ім`я ОСОБА_12 , компакт диски;
		- змістом протоколу огляду предметів від 23 квітня 2012 року та фототаблицею до протоколу, згідно якого оглядом, в тому числі, встановлено: мобільний пристрій «Iрhone», який мав номер НОМЕР_2 , з встановленою сім-картою оператора мобільного зв`язку «Лайф» номер НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Нокіа» модель 6500-с, з встановленою сім-картою оператора мобільного зв`язку «Лайф» номер НОМЕР_4 , пам`ять телефона містить зразки голосу ОСОБА_12 та фотографії на яких ОСОБА_12 зображений в міліцейській формі й з пістолетом, зазначена інформація перенесена на компакт диск та є додатком до протоколу; пластикове посвідчення, яке містить напис «Службове посвідчення» з фотознімком ОСОБА_12 з друкованим текстом «Громадська організація «Козачий реєстр моргудон»» офіцер юрид. відділу старший лейтенант ОСОБА_12 , яке знаходиться в кожаном чохлі чорного кольору з видавленим друкованим текстом МВС України та написом «Міністерство внутрішніх справ; компакт дисками в кількості 10 штук, в тому числі, з відеозаписами на яких присутній ОСОБА_12 ; 
		- речовими доказами - посвідченням у шкіряному чохлі чорного кольору, з видавленим друкованим текстом «МВС України», зображенням тризуба, написом «Міністерство внутрішніх справ», з тильного боку посвідчення є напис «Службове посвідчення», з внутрішнього боку пластикової картки мається фотографія ОСОБА_12 та друкований текст «Громадська організація» «Козачий реєстр моргудон» офіцер юрид. відділу старший лейтенант ОСОБА_12 ; мобільним пристроєм «IPhone»модель А1332 ЕМС 380А, имеи № НОМЕР_2 , зі стартовим пакетом оператора мобільного звязку «Лайф», номер НОМЕР_3 ; мобільним телефоном марки «Нокіа», модель 6500-с, имеи № НОМЕР_5 зі стартовим пакетом оператора мобільного зв`язку «Лайф», номер НОМЕР_4 ; 3 компакт дисками на яких містяться відеозаписи за участю ОСОБА_12 , вилучені в ході обшуку проведеного за місцем проживання ОСОБА_12 ;
		- фактичними даними, що містяться в відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів ОСОБА_12 від 09.04.2012 р. № 35043, згідно якої з 2004 по 2011 роки інформація про доходи ОСОБА_12 відсутня;
		- фактичними даними, що містяться з інформації наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.03.2012 р., згідно якої в системі персоніфікованого обліку про трудові відносини та нарахування заробітної плати застрахованим особам інформація про ОСОБА_12 з 2001 року по березень 2012 року відсутня; 
		 
		Під час судових дебатів ОСОБА_12 зазначив, що повністю визнав вину у вчиненні вищевказаних злочинів просить пробачення у потерпілої сторони.
		Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені колегією суддів докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_12 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у колегії суддів не викликають. 
		Відповідно до ст.86КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у судової колегії сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим колегія суддів вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст. 85, 86 КПК України, колегія суддів вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		    Проаналізувавши викладеніпо даномукримінальному провадженнюдокази таоцінивши їх в сукупності, колегія суддів визнає необґрунтованими ствердження обвинуваченого щодо неосвіченості в тому, що ОСОБА_19 висунув вимогу до потерпілого ОСОБА_15 у наданні грошових коштів у розмірі 150000 доларів США, а також, що саме вказана вище сума була надана потерпілим, оскільки вони спростовуютьсядоказами викладеними увироку, які об`єктивно узгоджуютьсяз обставинами справи, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_15 , який вказував, що саме ОСОБА_12 з ОСОБА_19 вимагали сплатити грошові кошти у розмірі 150000 доларів США та зазначену суму коштів він передав  ОСОБА_19 , який частину грошей положив у свої кишені та передав пакет ОСОБА_12 , показаннями потерпілого ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_24 , які зазначали, що надали ОСОБА_15 грошові кошти у розмірі 150000 доларів США для передачі нібито працівниками міліції. 
		Колегія суддів, виходячи з принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду доказів, передбаченихст. 22 КПК України, прийняла відмову сторони обвинувачення від допиту у судовому засіданні свідків обвинувачення ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , та потерпілої сторони й сторони обвинувачення від допиту свідків ОСОБА_62 , ОСОБА_22 . 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_12 по епізоду вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_15 в ніч з 12 на 13 січня 2012 року, колегія суддів кваліфікує за ч. 4 ст. 189 КК України, як вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод потерпілого, а також розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великих розмірах. 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_12 по епізоду вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_15 в лютому 2012 року, колегія суддів кваліфікує за ч. 2 ст. 189 КК України, як вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод потерпілого, а також розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно. 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_12 по епізоду незаконного проникнення до житла потерпілого ОСОБА_15 та незаконне проведення ньому огляду, колегія суддів кваліфікує за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла та незаконне проведення в ньому огляду. 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_12 по епізоду самовільного присвоєння владних повноважень і звання службової особи, колегія суддів кваліфікує за ч. 2 ст. 353 КК України, як самовільне присвоєння владних повноважень і звання службової особи, поєднане з вчиненням будь-яких суспільно-небезпечних діянь, пов`язане з використанням форменого одягу і службового посвідчення працівника правоохоронного органу. 
		Вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає доведеною.
		Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_12 , відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, колегією суддів не встановлено. 
		Так, колегією суддів не визнається обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого визначені п.1 ч.1 ст. 66 КК України, щире каяття, оскільки під час судового розгляду зазначена обставина не встановлена.
		Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
		Більше того, факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Однак, у матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували щирий жаль з приводу скоєного та осуд своєї поведінкиобвинуваченим, те, що він намагався виправити наслідки вчиненого та виявляв готовність нести покарання. Навпаки, обвинувачений ОСОБА_12 під час судових розглядів вину фактично визнавав частково та висловлював каяття, однак такі твердження є формальними, оскільки не підтверджуються поведінкою винного під час судового розгляду, вони свідчать лишепро намагання обвинуваченого уникнути суворого покарання.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він до кримінальної відповідальності притягається вперше, не працює, на диспансерному (профілактичному) обліку у КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КЗОЗ «ХМПНД №3» не звертався. 
		Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
		При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , колегія суддів керується вимогамист. 65 КК України, а саме: враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень  злочинів, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання, крім того вимогамист. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_12 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей, яка передбачає відповідальність за вчинене.
		Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_12 за ч. 4 ст. 189 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна. За положенням ч. 2 ст.59КК конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Оскільки злочин, передбачений ч.4 ст. 189 КК України вчинено з корисливих мотивів, до обвинуваченого слід застосувати додаткове покарання у виді конфіскації майна, що є його особистою власністю.
		Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_12 і попередження вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановленихст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Постановою старшого слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_63 від 13 квітня 2012 року накладено арешт на майно ОСОБА_12 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
		18 квітня 2012 року слідчим СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_64 , на підставі вищевказаної постанови, за адресою: АДРЕСА_1 , було описано та передано на зберігання ОСОБА_65 майно, що належить ОСОБА_12 , а саме: шафа для одягу коричневого кольору, ліжко-розкладачка, диван-ліжко, стіл (учнівський), монітор «Самсунг», швейна машинка «Чайка», телевізор «JVC», розкладний диван, телевізор «Самсунг» 32RA18 (плазм.), меблі «горка», шафа для одягу коричневого кольору, холодильник «Самсунг» «Bio», електропіч «Електро», кухонний стіл.
		Приймаючи до уваги, що колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_12 за ч. 4 ст. 189 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна, вищевказане майно підлягає зверненню на користь держави в порядку конфіскації майна.
		Відповідно до протоколу про екстрадицію іноземця з території Чеської Республіки від 22.02.2019 р. та повідомлення Міністерства юстиції Чеської Республіки від 16.12.2019 р. ОСОБА_12 утримувався під вартою на території Чеської Республіки з метою його видачі в Україну з 8 лютого 2016 року по 22 лютого 2019 року та утримувався під вартою в слідчих ізоляторах, де обвинувачені особи перебувають під вартою на досудовій та судовій стадії кримінального процесу. Екстрадиція відбулася на підставі міжнародного наказу щодо арешту, виданого Київським районним судом м. Харкова від 24.04.2012 р., за дорученням Обласного суду в Празі, з дозволу Міністерства юстиції Чеської Республіки. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» від 30.06.1993 р., попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. 
		Таким чином, колегія суддів вважає, що строк утримання ОСОБА_12 під вартою на території Чеської Республіки з метою його видачі в Україну з 8 лютого 2016 року по 22 лютого 2019 року на підставі постанови Київського районного суду м. Харкові від 24.02.2012 р. про дозвіл на затримання ОСОБА_12 та доставку його в суд під вартою є попереднім ув`язненням та повинен бути зарахований у строк відбуття покарання. 
		Оскільки ОСОБА_12 вчинив злочини у період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає частина 5 статті 72КК в редакції Закону №838-VIII (зворотна дія Закону №838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні частини 1 статті 5КК ). 
		Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 104 Постанови Верховного суду від 29.08.2018 року (справа №663/537/17, провадження №13-31кс18), якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст.72КК України в редакції Закону №838-VIII (зворотна дія Закону №838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України). 
		Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2019 року застосовано відносно ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» (№ 27).
		25 червня 2020 року ухвалою Харківського апеляційного суду скасовано ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова щодо продовження ОСОБА_12 строку тримання під вартою, з-під варти звільнено та застосовано відносно ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 липня 2020 року продовжено ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 11 вересня 2020 року включно з забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Відповідно до ч. 5 ст.72КК України в редакції Закону №838-VIII (зворотна дія Закону №838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України), періоди з 8 лютого 2016 року по 25 червня 2020 року, перебування обвинуваченого ОСОБА_12 , як особи, яка відбувала покарання, в установі попереднього ув`язнення, підлягають зарахуванню з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Потерпілим ОСОБА_15 заявлено цивільний позов до обвинуваченого про стягнення з ОСОБА_12 на його користь суми відшкодування матеріальної шкоди спричиненого злочином передбаченим ч. 4 ст. 189 КК України у розмірі 4 012 500 гривень та моральної шкоди у розмірі 4 012500 гривень.
		Щодо питання вирішення цивільного позову, колегія суддів виходила з наступного. 
		Відповідно до положень ст.ст. 55, 56, 61, 128 КПК України - фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, вправі пред`явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом у кримінальному провадженні. 
		Згідно ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 31.03.1989 р. якщо матеріальну шкоду заподіяно підсудним спільно з іншою особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, суд покладає обов`язок по відшкодуванню шкоди у повному розмірі на підсудного. При винесенні в наступному обвинувального вироку щодо особи, справу про яку було виділено в окреме провадження, суд вправі покласти на неї обов`язок відшкодувати шкоду солідарно з раніше засудженим.
		Так, вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року визнані винними у скоєнні злочину передбаченому ч. 4 ст. 189 КК України щодо вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_15 в ніч з 12 на 13 січня 2012 року ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . Цивільний позов ОСОБА_15 щодо стягнення матеріальної шкоди спричиненої злочином передбаченим ч. 4 ст. 189 КК України зазначеним вироком суду задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_66 1198470,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. 
		Постановою старшого слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_63 виділено з кримінальної справи № 10120011 в окреме провадження кримінальну справу відносно ОСОБА_12 за ч.ч. 2,4 ст. 189, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 353 КК України та присвоєно № 10120027
		Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів приходить до висновку та вважає за необхідне цивільний позов потерпілого ОСОБА_15 у частині стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково та покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 обов`язок відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 1198470,00грн.солідарно з раніше засудженими вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року ОСОБА_19 за ч.ч. 2, 4 ст. 189, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 353 КК України, ОСОБА_20 за ч.ч. 2,4 ст. 189, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 364 КК України, ОСОБА_21 за ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 353, ч. 1 ст. 162 КК України. 
		Щодо цивільного позову в частині стягнення моральної шкоду колегія суддів приходить до наступного:
		Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
		Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Зокрема, п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95 року регламентовано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Як установлено ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Таким чином, законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.
		Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
		Предмет доказування це коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Доведенню підлягають тільки ті обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, по якій виник спір.
		Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		За таких обставин колегія суддів, враховуючи наявність моральної (немайнової) шкоди у потерпілого ОСОБА_15 , яка була завдана кримінальними правопорушеннями (злочином), та виходячи з положень ст. 128 КПК України, та норм ЦК України, визначає розмір такої шкоди з урахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий та з урахуванням інших обставин. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає за необхідне цивільний позов потерпілого ОСОБА_15 про відшкодування моральної шкоди, задовольнити на суму 100 000 грн.
		З урахуванням призначеного покарання, а також з метою належного виконання вироку, колегія суддів приходить до висновку про доцільність залишення ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили.
		Долю речових доказів суд вирішує в порядкуст.100 КПК України.
		Керуючись ст. ст.100, 368-371,373,374,376 КПК України, колегія суддів, -
		 
		у х в а л и л а:
		 
		ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2,4ст.189,ч.1ст.162,ч.2ст.353КК України, і призначити йому покарання:
		- за ч. 1 ст.162 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі, 
		- за ч.2 ст.353 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі,
		- за ч.2 ст. 189 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі,
		- за ч.4 ст.189 КК України у виді 8 (восьми) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністюзлочинів,шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити  ОСОБА_12 остаточне покарання у виді 8 (восьми) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_12 за даним вироком обчислювати з 08 лютого 2016 року.
		Відповідно до ч. 5ст. 72 КК України,в редакції Закону № 838-VIII, зарахувати ОСОБА_12 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з08.02.2016 рокупо 25.06.2020 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та вважати відбутим 8 років 9 місяців 4 дні.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_15 задовольнити частково.
		Покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 обов`язок відшкодування на користь ОСОБА_15 матеріальної шкоди у розмірі 1198470,00грн.солідарно з раніше засудженими вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року ОСОБА_19 за ч.ч. 2, 4 ст. 189, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 353 КК України, ОСОБА_20 за ч.ч. 2,4 ст. 189, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 364 КК України, ОСОБА_21 за ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 353, ч. 1 ст. 162 КК України. 
		Стягнути з  ОСОБА_12 на користь ОСОБА_15 , в якості відшкодування моральної шкоди - 100 000, 00 грн. 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_12 , у виді цілодобового домашнього арешту залишити без змін, до набрання даним вироком законної сили.
		Описане та передане на відповідальне зберігання ОСОБА_65 майно, що належить ОСОБА_12 , а саме: шафа для одягу коричневого кольору, ліжко-розкладачка, диван-ліжко, стіл (учнівський), монітор «Самсунг», швейна машинка «Чайка», телевізор «JVC», розкладний диван, телевізор «Самсунг» 32RA18 (плазм.), меблі «горка», шафа для одягу коричневого кольору, холодильник «Самсунг» «Bio», електропіч «Електро», кухонний стіл, після набрання вироком законної сили  звернути на користь держави в порядку конфіскації майна.
		Речовий доказ  DVD-R диск торгової марки «Verbatim»ZE5202-DVD-J47F4, номер МАР878Р1161202613, після набрання вироком законної сили  залишити в матеріалах кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_19 за ч.ч.2, 4 ст.189, ч.1 ст.162, ч.2 ст.353 КК України, ОСОБА_20 за ч.ч.2, 4 ст.189, ч.1 ст.364, ч.1 ст.162 КК України, ОСОБА_21 за ч. 4 ст.189, ч.2 ст.353, ч.1 ст.162 КК України.
		Речовий доказ  автомобіль «VolkswagenPassatB-6» 2006 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_12 , який відповідно до повідомлення №52/3676 від 08.05.2012 року заступника начальника Управління ДАІ полковника міліції ОСОБА_67 оголошений у розшук, після встановлення його місця знаходження, звернути на користь держави в порядку конфіскації майна.
		Речовий доказ  мобільний пристрій «IPhone», модель А1332 ЕМС 380А, имеи № НОМЕР_2 зі стартовим пакетом оператора мобільного звязку «Лайф», номер НОМЕР_3 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_65 , після набрання вироком законної сили  вважати повернутим останній.
		Речовий доказ - мобільний телефон марки «Нокиа» модель 6500-с имеи номер НОМЕР_5 зі стартовим пакетом оператора мобільного зв`язку «Лайф», номер НОМЕР_4 , переданий на зберігання до камери схову речових доказів СУ ГУМВС України в Харківській області, після набрання вироком законної сили  звернути на користь держави в порядку конфіскації майна, що належить ОСОБА_12 .
		Речовий доказ посвідчення у шкіряному чохлі чорного кольору, з видавленим друкованим текстом «МВС України» зображенням тризуба, написом «Міністерство внутрішніх справ», з тильного боку якого є напис: «Службове посвідчення», з фотографією ОСОБА_12 та друкований текст: «Громадська організація» «Козачий реєстр моргудон» офіцер юрид. відділу старший лейтенант ОСОБА_12 , передане на зберігання до камери схову речових доказів СУ ГУМВС України в Харківській області, після набрання вироком законної сили  знищити.
		Речові докази  3 компакт диска на яких містяться відеозаписи за участю ОСОБА_12 , вилучені в ході обшуку проведеного за місцем проживання ОСОБА_12 , передані на зберігання до камери схову речових доказів СУ ГУМВС України в Харківській області, після набрання вироком законної сили  знищити.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		Головуючий суддя                     ОСОБА_1 
		Судді:                         ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...