Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/733/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 15.09.2020. Зареєстровано: 16.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2020.
Дата набрання законної сили: 09.09.2020
Номер судового провадження: А/857/4961/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/733/19 пров. № А/857/4961/20
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді Коваля Р.Й.,
		суддів Гуляка В. В.,
		Святецького В.В.,
		з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.,
		представника відповідача Шеремети В.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року (прийняте у м. Рівне суддею Дорошенко Н.О. за правилами спрощеного позовного провадження; дата складення рішення у повному обсязі 18 березня 2020 року) в адміністративній справі № 460/733/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними і скасування вимог,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
		- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) щодо внесення 05.09.2018 до даних АІС "Податковий блок" відомостей про встановлення позивачу ознаки незалежної професійної діяльності, щодо взяття позивача на податковий облік як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність та/або фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та щодо взяття позивача на облік платників внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як особу, яка провадить незалежну професійну діяльність; 
		- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Рівненській області щодо визначення позивачу бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 31.03.2019 як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність; нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за цей період в сумі 5211,36 грн як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність; 
		- визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2019 № Ф-7100-50 та від 14.05.2019 № 0-260896-50. 
		Позов обґрунтував тим, що зареєстрований як фізична особа-підприємець (далі також  ФОП) 15.09.2006 та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник єдиного внеску. Крім того, 26.12.2008 він отримав свідоцтво № 642 про право на зайняття адвокатською діяльністю. Зазначив, що він подає до контролюючого органу звіти та вчасно сплачує єдиний внесок як ФОП, проте, 05.09.2018 відповідач вніс до даних АІС "Податковий блок" відомості про встановлення йому ознаки незалежної професійної діяльності та взяв на податковий облік як особу, яка провадить незалежну професійну діяльність та/або фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. У лютому 2019 року він дізнався про наявність в нього заборгованості зі сплати єдиного внеску та отримав від контролюючого органу оскаржені вимоги про сплату боргу (недоїмки). Зазначив, що підстав реєстрації його як самозайнятої особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, немає, а тому вважає дії відповідача та вимоги про сплату боргу протиправними.
		 
		Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року позов задоволено.
		 
		Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Рівненській області, вважаючи, що таке прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідає обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за змістом аналогічне доводам, наведеним у відзиві на позовну заяву, зокрема, що фактично позивач є одночасно зареєстрованим ФОП та самозайнятою особою  адвокатом і у такому разі нарахування та сплата єдиного внеску має бути здійснена за кожним видом діяльності окремо за встановленими Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" ставками. Проте, позивач не здійснив нарахувань єдиного внеску. У зв`язку з наявною заборгованістю та відповідно до вимог чинного законодавства відповідач сформував оспорювані вимоги. Вважає безпідставним визнання протиправними дій відповідача щодо внесення 05.09.2018 даних до АС «Податковий блок» щодо позивача відомостей про встановлення ознаки незалежної професійної діяльності; взяття його на податковий облік як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність та/або фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та взяття позивача на облік як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Зазначив, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, які стосуються компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків і зборів урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України), яким передбачено повноваження контролюючого органу щодо адміністрування, зокрема, єдиного внеску, та податковий контроль, а тому дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних інформації щодо платника податків та зборів без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для такого платника та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується контролюючими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі з метою здійснення податкового контролю.
		 
		Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що оскаржене рішення суду є законним та обґрунтованим. При цьому покликається на те, що внесення даних до АІС «Податковий блок» 05.09.2018 було однією з причин автоматичного подвійного нарахування відповідачем ЄСВ. Зазначив, що податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність у разі, коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа - ФОП. Ствердив, що не є одночасно зареєстрованим ФОП, а також особою, що провадить незалежну професійну діяльність, а відтак здійснення йому додаткових нарахувань ЄСВ вважає незаконним. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, залишивши без змін оскаржене рішення суду. 
		 
		Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
		За приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є безпідставна і не підлягає задоволенню з таких міркувань.
		 
		Як встановлено судом, ОСОБА_1 15.09.2006 зареєстрований як ФОП та перебуває на обліку в органі доходів і зборів як платник податків та платник єдиного внеску. За видом економічної діяльності (КВЕД) здійснює діяльність в тому числі у сфері права  69.10, що підтверджується випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		06.02.2019 ОСОБА_1 подав до контролюючого органу Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, щомісячно сплачував ЄСВ в сумі 819,06 грн за 2018 рік та в сумі 918,06 грн за січень 2019 року. 
		Також встановлено, що 26.12.2008 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 642.
		Згідно відомостей з реєстраційних даних, наданих відповідачем, 05.09.2018 позивачу встановлено ознаку незалежної професійної діяльності (адвокат) та внесено відомості для обліку за основним місцем з ознакою "платник не подав заяви для взяття на облік".
		З інтегрованої картки позивача за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) встановлено, що 21.01.2019 нараховано єдиний внесок для ФОП, по терміну сплати 21.01.2019, в сумі 2457,18 грн; також нараховано єдиний внесок для ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю, по терміну сплати 21.01.2019, в сумі 2457,18 грн. З урахуванням наявної переплати та фактично сплачених позивачем сум, за даними контролюючого органу станом на 28.02.2019 обліковується недоїмка по єдиному внеску в сумі 989,11 грн.
		Крім того, що за даними інтегрованої картки позивача 19.04.2019 нараховано єдиний внесок ФОП по терміну сплати 19.04.2019 в сумі 2754,18 грн, також нараховано єдиний внесок ФОП, в тому числі з незалежною професійною діяльністю, в сумі 2745,18 грн. З урахуванням сплачених позивачем сум, за даними контролюючого органу обліковується недоїмка станом на 30.04.2019 в сумі 6497,47 грн.
		Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 обліковується в контролюючому органі як ФОП, якому нараховується єдиний внесок, а також як особа з ознакою незалежної професійної діяльності, якому також нараховується єдиний внесок.
		12.03.2019 ГУ ДФС у Рівненській області сформовано вимогу № Ф-7100-50 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску (станом на 28.02.2019) на суму 989,11 грн, а 14.05.2019 - вимогу № Ф-260896-50 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску (станом на 30.04.2019) на суму 1907,17 грн.
		 
		Вважаючи протиправними дії відповідача та вимоги сплату боргу (недоїмки), позивач оскаржив їх до суду.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції мотивував це тим, що відповідач порушив процедуру взяття на облік платників єдиного внеску щодо самостійного встановлення позивачу як ФОП ознак незалежної професійної діяльності до ІКП з КБК 71040000. А оскільки позивач не перебуває на обліку платників єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та відповідно не подає звітності як такий платник, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно встановив позивачу як платнику єдиного внеску (ФОП) ознаку незалежної професійної діяльності та нарахував на цій підставі єдиний внесок. Також суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо внесення до даних АІС "Податковий блок" спірних відомостей щодо позивача та нарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 31.03.2019 в сумі 5211,36 грн як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, і як наслідок, про протиправність оскаржуваних вимог.
		 
		Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.
		 
		Згідно із пунктами 63.1, 63.2 статті 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
		Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
		Пунктом 63.5 статті 63 ПК України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.
		Відповідно до пункту 65.2 статті 65 ПК України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.
		Згідно із підпунктом 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 ПК України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.
		 
		Відповідно до положень частини четвертої пункту 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
		 
		У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
		 
		Відповідно до положень пунктів 178.1, 178.2 статті 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		 
		Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VІ) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		За визначенням пункту третього цієї ж частини застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
		Відповідно до пункту третього частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Закону № 2464-VІ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
		Згідно із частиною п`ятою статті 8 Закону № 2464-VІ єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
		 
		Отже, законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
		 
		Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Закон № 2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.
		 
		Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162).
		Згідно п.3 розділу І Порядку № 1162 такий поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI.
		Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) (п. 4 розділу ІІ Порядку № 1162).
		Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою №12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 1162).
		Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку № 1162 платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
		Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 1162).
		Згідно пункту 4 розділу VI Порядку №1162 фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою платник не подав заяви для взяття на облік.
		 
		Згідно з абзацом другим частини третьої статті 16 Закону № 2464-VI ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац третій частини першої статті 20 Закону № 2464-VI).
		Відповідно до частини другої статті 20 Закону № 2464-VI відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами.
		Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з реєстру застрахованих осіб визначається Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (далі - Положення № 10-1).
		Пунктами 1, 2 розділу ІІІ Положення № 10-1 передбачено, що з метою забезпечення обробки інформації в реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки. Облікова картка відкривається в разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом № 2464-VI.
		За змістом пункт 2 розділу ІV Положення № 10-1 до облікових карток реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
		Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску до ДФС України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів, визначає Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435.
		Пунктом 16 розділу ІV цього Порядку № 435 визначено, що фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску (додаток 5).
		 
		Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 15.09.2006 зареєстрований як ФОП з ознакою господарської діяльності в тому числі за КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права.
		 
		Тобто, в цьому випадку позивач як ФОП перебуває на обліку у ГУ ДФС у Рівненській області та сплачує, відповідно, єдиний соціальний внесок за провадження діяльності у сфері права.
		 
		Разом з тим, як видно з реєстраційних даних платника податків, 05.09.2018 ГУ ДФС у Рівненській області встановило позивачу ознаку незалежної професійної діяльності. Ознака встановлена на підставі відомостей відповідних реєстрів про реєстрацію (для обліку за основним місцем з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік»).
		 
		Встановлено, що позивач не звертався до контролюючого органу із заявою за формою № 1-ЄСВ. Проте, відповідач самостійно встановив позивачу як фізичній особі - підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності до ІКП з КБК 71040000.
		 
		ПК України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі, коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.
		 
		Однак, необхідно зазначити, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі, коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Такий обов`язок контролюючого органу передбачено підпунктом 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 ПК України.
		 
		Тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. 
		 
		При цьому, пункти 1, 2 розділу ІІІ Порядку № 1162 вказують на те, що цим Порядком не передбачено для контролюючого органу можливості самостійно взяття на облік як платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності. Взяття такої особи на облік платників єдиного внеску можливе виключно за її заявою.
		 
		Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є фізичною особою-підприємцем у межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.
		 
		Отже, оскільки позивач займається одним і тим же видом діяльності, то у нього не виникає обов`язку повторного стаття на облік та подання подвійної звітності, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно, і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.
		 
		Зміст правового регулювання вказаних норм відповідає позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постанові від 12.03.2019 у справі № 815/4875/14 (адміністративне провадження № К/9901/9358/18) та правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 05.04.2016 № 21-4055а15 та від 13.12.2016 у справі № 21-2308а16.
		 
		До того ж, варто зауважити, що Законом № 2464 не передбачений порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, що підтверджується позицією Верховного Суду в рішенні від 02 вересня 2019 року за результатами розгляду зразкової справи № 520/3939/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
		 
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що під час розгляду цієї справи підлягають врахуванню висновки Верховного Суду висловлені у рішенні від 04 грудня 2019 року у зразковій справі № 520/3939/19.
		У цьому рішенні Верховний Суд зробив, зокрема, висновки, що взяття контролюючим органом на облік особи як платника єдиного внеску фізичної особи-підприємця (пункт 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI) та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений Законом і підзаконними нормативно-правовими актами.
		 
		Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
		 
		Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява № 39766/05), «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що винесені відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) не відповідають критерію «пропорційності», адже не дотримано справедливої рівноваги між інтересами держави та інтересами особи - позивача, оскільки мета сплати єдиного внеску в цих правовідносинах досягнута, а тому відповідач протиправно виніс вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-7100-50 від 12.03.2019 та № 0-260896-50 від 14.05.2019.
		 
		Також колегія суддів з урахуванням встановленого погоджується з висновком суду попередньої інстанції щодо визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до даних АІС "Податковий блок" відомостей про встановлення позивачу ознаки незалежної професійної діяльності; щодо взяття позивача на податковий облік як особу, яка провадить незалежну професійну діяльність та/або фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності; щодо взяття позивача на облік платників внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як особу, яка провадить незалежну професійну діяльність; щодо визначення позивачу бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 31.03.2019 як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, та нарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за цей період в сумі 5211,36 грн, як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність і, як наслідок, про протиправність оскаржуваних вимог.
		 
		За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
		 
		Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
		 
		Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року в адміністративній справі № 460/733/19  без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		 
		Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк   В. В. Святецький  Постанова у повному обсязі складена 15 вересня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...