Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/474/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 15.09.2020. Зареєстровано: 16.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2020.
Дата набрання законної сили: 15.09.2020
Номер судового провадження: К/9901/16267/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		 
		15 вересня 2020 року 
		справа № 540/474/19
		адміністративне провадження № К/9901/16267/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я., 
		при секретарі судового засідання Статілко Ю. С.,
		за участю представників
		позивача - Старшинського В. А., адвоката, за Ордером від 11 вересня 2020 року, 
		відповідача -  Торбіна А. М., Козлова А. О. на умовах самопредставництва,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер"
		на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року у складі судді Бездрабка О. І.,
		та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у складі суддів Джабурія О. В., Вербицької Н. В., Кравченка К. В.у справі №540/474/19
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер"
		до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
		 
		УСТАНОВИВ: 
		 
		У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брівер» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 лютого 2019 року № 0000591422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 084 802 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 271 200,50 грн, № 0000601422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 208 539 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 302 134,75 грн, № 0000611422 про застосування штрафу у розмірі 50 % з податку на додану вартість в сумі 1602,08 грн за відсутність реєстрації податкових накладних, з мотивів безпідставності їх прийняття.         
		 
		Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 8 січня 2020 року позов Товариства задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2019 року № 0000611422, відмовив в задоволенні позовних вимог Товариства про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 лютого 2019 року № 0000591422 та №0000601422.
		 
		Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року ухваленою за результатами розгляду апеляційних скарг Товариства та податкового органу, скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер" про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 лютого 2019 року № 0000591422 у розмірі: 594 843 грн 75 коп. та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 лютого 2019 року № 0000601422 у розмірі: 609 604 грн 58 коп. Ухвалено у справі №540/474/19 у цій частині нову постанову.
		Визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2019 року № 0000591422 в частині податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 475 875 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 118 968, 75 грн, а всього 594 843 грн. 75 коп.
		Визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2019 року №0000601422 в частині податкового зобов`язання на суму 487 683 грн 66 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 121 920, 92 грн, а всього 609 604 грн 58 коп. В решті судове рішення залишено без змін.   
		 
		3 липня 2020 року Товариство подало касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій  просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги, щодо скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000591422 від 20 лютого 2019 року в частині податкового зобов`язання на суму 608927,00 грн та застосування штрафних санкцій на суму 152231,75 грн, а всього 761158,75 грн, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000601422 від 20 лютого 2019 року в частині податкового зобов`язання на суму 720855,034 грн та застосування штрафних санкцій на суму 180213,83 грн, а всього на суму 901069,17 грн.
		Також просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог, щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000591422 від 20 лютого 2019 року в частині податкового зобов`язання на суму 608927,00 грн та застосування штрафних санкцій на суму 152231,75 грн, а всього 761158,75 грн, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000601422 від 20 лютого 2019 року в частині податкового зобов`язання на суму 720855,034 грн та застосування штрафних санкцій на суму 180213,83 грн, а всього 901069,17 грн.
		Пунктом четвертим касаційної скарги скаржник просить постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000591422 від 20 лютого 2019 року в частині податкового зобов`язання на суму 608927,00 грн та застосування штрафних санкцій на суму 152231,75 грн, а всього 761158,75 грн, податкового повідомлення-рішення №0000601422 від 20 лютого 2019 року в частині податкового зобов`язання на суму 720855,034 грн та застосування штрафних санкцій на суму 180213,83 грн, а всього на суму 901069,17 грн.   
		 
		Верховний Суд ухвалою від 20 липня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, після усунення її недоліків на виконання ухвали цього суду від 8 липня 2020 року та витребував справу №540/474/19 із Херсонського окружного адміністративного суду.
		 
		11 серпня 2020 року справа № 540/474/19 надійшла на адресу Верховного Суду.  
		 
		Верховний Суд ухвалою від 1 вересня 2020 року зупинив касаційне провадження у справі № 540/474/19 до розгляду цієї справи по суті.
		 
		Відповідач 10 серпня 2020 року до Верховного Суду надав відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому спростовує доводи позивача, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог у справі - без змін.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права,  вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковий орган у вересні 2017 року та у січні 2019 року провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Брівер" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року та за період з 01 січня 2015 року по 18 травня 2017 року на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "АСТІ-Маркетинг Груп", ТОВ "Укрбуд Об`єкт", ТОВ "Крок Актив", за результатами якої складено акт від 21 січня 2019 року № 13/21-22-14-04/38207273 (далі - акт перевірки).
		 
		В акті перевірки зазначено про її проведення відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на виконання ухвал слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К. Г. від 13 березня 2017 року в  рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32015100010000171 та ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Тарасюк К. Е. від 18 травня 2017 року постановленої по справі №757/27662/17-к, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32016100060000117. 
		 
		Керівник податкового органу 20 лютого 2019 року згідно з підпунктами 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки прийняв податкові повідомлення-рішення, які є предметом розгляду у цій справі.
		 
		Податковим повідомленням-рішенням № 0000591422 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1 356 002,50 грн, з яких за основним платежем на 1 084 802 грн за порушення положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/4306, пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248 та застосовані штрафні (фінансові) санкції на 271 200,50 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України.
		 
		Податкові правопорушення, які призвели до збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток полягають у заниженні податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 778 782 грн, у тому числі: за 2015 рік в сумі 2 693 980 грн, за І квартал 2016 року в сумі 304 500 грн, за ІІ квартал 2016 року в сумі 599 925 грн, за ІІІ квартал 2016 року в сумі 180 377 грн, в результаті чого не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт та послуг) у наступних суб`єктів господарювання: ТОВ "ВЕСТ-Трейдінг ЛТД" у 2015 році на суму 1810963,13 грн, ТОВ "Омікрон Плюс" у 2015 році на суму 530 000 грн, ПП "Альянс Промпол" у 2015 році на суму 1 455 650 грн, ТОВ "Рост-Херсон" у 2015 році на суму 1305833,33 грн, ТОВ "М.Д.Берил" у 2015 році на суму 888 000 грн, ПП "Грузтранс" у 2015 році на суму 4 465 209,33 грн, ТОВ "Здравода" у 2015 році на суму 3 562 983,33 грн, ТОВ "Інноваційна Компанія "Плазма-Плюс" у 2015 році на суму 536 250 грн, ТОВ "АСТІ-Маркетинг Груп" у 2015 році на суму 411 666,61 грн. та І кварталі 2016 року на суму 1 691 666,67 грн, ТОВ "Крок Актив" у ІІ кварталі 2016 року на суму 3 332 916,66 грн, ТОВ "Шанті Київ" у ІІІ кварталі 2016 року на суму 667 916,67 грн, ТОВ "Альпікон" у ІІІ кварталі 2016 року на суму 284 166,67 грн, ТОВ "Укрбуд Об`єкт" у ІІІ кварталі 2016 року на суму 50 919 грн.
		 
		Податковим повідомленням-рішенням № 0000601422 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 510 673,75 грн, з яким за основним платежем на 1 208 539 грн внаслідок порушення положень статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України та застосовані штрафні (фінансові) санкції на 302 134,75 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України.
		 
		Податкові правопорушення, які зумовили збільшення грошових зобов`язань полягають у заниженні позивачем податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 641 442 грн, у тому числі: за січень 2015 року в сумі 5713 грн, за квітень 2015 року в сумі 502 592 грн, за травень 2015 року в сумі 249 193 грн, за червень 2015 року в сумі 200 000 грн, за липень 2015 року в сумі 369 847 грн, за серпень 2015 року в сумі 280 500 грн, за вересень 2015 року в сумі 206 499 грн, за жовтень 2015 року в сумі 128 126 грн, за листопад 2015 року в сумі 181 000 грн, за грудень 2015 року в сумі 309 433 грн, за січень 2016 року в сумі 168 000 грн, за квітень 2016 року в сумі 129 267 грн, за червень 2016 року в сумі 94 536 грн, за липень 2016 року в сумі 37 815 грн, за серпень 2016 року в сумі 444 883 грн, за вересень 2016 року в сумі 334 038 грн.
		 
		Податкове повідомлення-рішення № 0000611422, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1602,08 грн за відсутність реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 3204,16 грн, не є предметом касаційного перегляду (том 1 аркуш справи 14 на звороті).
		 
		Вирішуючи спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 20 лютого 2019 року №№ 0000591422, 0000601422, суд апеляційної інстанції встановив, що нарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ґрунтуються на висновках контролюючого органу про нереальність господарських операцій Товариства з ТОВ "Шанті Київ", ТОВ "Альпікон", ТОВ "АСТІ-Маркетинг Груп", ТОВ "Укрбут Об`єкт", ТОВ "Крок Актив", які мали місце у 2016 році.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем актом перевірки вказано на завищення витрат на загальну суму 1 084 801,80 грн. внаслідок безпідставного віднесення до їх складу маркетингових послуг, отриманих протягом 2016 року від ТОВ "Шанті Київ" у сумі 667 916,67 грн, ТОВ "Альпіон" у сумі 284 166,67 грн, ТОВ "АСТІ-Маркетинг Груп" у сумі 1 691 666,67 грн, ТОВ "Крок Актив" у сумі 59 9925 грн, придбання товару у ТОВ "Укрбут Об`єкт" у сумі 50 010 грн, а також про заниження зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 1 208 539 грн у зв`язку з протиправним формуванням податкового кредиту за отримання маркетингових послуг від ТОВ "Шанті Київ" у вересні 2016 року у сумі 133 583,33 грн, від ТОВ "Альпікон" у вересні 2016 року у сумі 56 833,33 грн, від ТОВ "АСТІ-Маркетинг Груп" у січні 2016 року у сумі 168 000 грн, у квітні 2016 року у сумі 129 267 грн, від ТОВ "Крок Актив" у червні 2016 року у сумі 94 536 грн, у липні 2016 року у сумі 37 815 грн, у серпні 2016 року у сумі 434 881 грн, у вересні 2016 року у сумі 143 621,34 грн, а також отримання товару від ТОВ "Укрбут Об`єкт" у серпні 2016 року у сумі 10 002 грн (розрахунок нарахування грошових зобов`язань на т. 1 а. с. 168).
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач протягом 2016 року мав правовідносини з ТОВ "Шанті Київ", ТОВ "Альпікон", ТОВ "АСТІ-Маркетинг Груп", ТОВ "Крок Актив", від яких відображав отримання маркетингових послуг, а від ТОВ "Укрбуд Об`єкт" - придбання товару (трійодметану).
		 
		Проаналізувавши первинні документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відносини позивача з контрагентами ТОВ "Шанті Київ", ТОВ "Альпікон", ТОВ "АСТІ-Маркетинг Груп" документально підтверджені, позивачем правомірно сформовані витрати та податковий кредит по відносинах з цими контрагентами, оскільки господарські операції здійснені з цими контрагентами пов`язані з господарською діяльністю позивача, спричинили зміни в структурі його активів, підтверджені належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
		 
		Оцінюючи взаємовідносини ТОВ "Брівер" з контрагентами ТОВ "Укрбуд Об`єкт" та ТОВ "Крок Актив", суд апеляційної інстанції встановив, що первинні документи підписані директором ТОВ "Укрбуд Об`єкт" ОСОБА_1 .
		 
		Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (реєстраційний номер 71230478) 4 грудня 2017 року у справі № 757/56710/17-к Печерським районним судом м. Києва винесено вирок, яким визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 2550 грн.
		 
		Вироком встановлено, що ОСОБА_1 за пропозицією невстановленої особи, за грошову винагороду, з метою прикриття незаконної діяльності, 14 червня 2016 року перереєстрував на своє ім`я ТОВ "Укрбуд Об`єкт", однак самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, не укладав будь-яких угод з суб`єктами господарювання не здійснював та нікого на це не уповноважував, жодних договорів не укладав, документів не складав та не підписував, не користувався печаткою підприємства, не використовував банківські рахунки підприємства, не здійснював перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, не призначав та не звільняв з посад працівників, а реєстраційні, установчі документи та печатку передав ОСОБА_2 .
		 
		Також встановлено, що первинні документи по відносинах з ТОВ "Крок Актив» виписані директором ТОВ "Крок Актив" ОСОБА_3 . Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (реєстраційний номер 63414706) Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/19921/16-к винесено вирок, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначено покарання за ч. 2 ст. 205-1 КК України - 3 роки обмеження волі, за ч.4 ст.358 КК України - 1 рік обмеження волі, на підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено 3 роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, покладено обов`язки, визначені ст. 76 КК України.
		 
		Вироком встановлено, що ОСОБА_3 за пропозицією невстановленої особи, за грошову винагороду, з корисливих мотивів, на підставі документів, які не відповідають дійсності 07 квітня 2016 року перереєстрував на своє ім`я ТОВ "Крок Актив". На підставі підроблених документів, ОСОБА_3 як фіктивний директор ТОВ "Крок Актив" надавав можливість невстановленим досудовим розслідуванням особам, прикриваючись зовнішньо законним фактом реєстрації ТОВ "Крок Актив" здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції з метою прикриття незаконної діяльності.
		 
		Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (реєстраційний номер 82215056) Печерським районним судом м. Києва у справі № 757/9222/19-к винесено вирок, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 грн.
		 
		Вироком встановлено, що ОСОБА_4 на початку 2015 року став учасником злочинної діяльності, виконуючи функції організатора злочину, який здійснювався невстановленими особами. Мета незаконної діяльності ОСОБА_4 полягала в отриманні незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, тобто організації створення суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) для прикриття незаконної діяльності та здійснення незаконної діяльності, а саме проведення безготівкових коштів у готівкові під виглядом легальних фінансово-господарських операцій з купівлі-продажу товарів та послуг. Протиправна діяльність створених та придбаних підприємств полягала в отриманні від суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки на поточні рахунки підконтрольних підприємств ТОВ "Укрбуд Об`єкт", ТОВ "Крок Актив", ТОВ "Іствуд Груп", ТОВ "Оріон Моторс", ТОВ Ювелін" грошових коштів нібито за надання послуг або купівлі товарів, що безпідставно утворювало у контрагентів податковий кредит з податку на додану вартість та одночасно призводило до накопичення податкових зобов`язань по сплаті такого податку на підконтрольних підприємствах.
		 
		ОСОБА_4 розробив план злочинної діяльності, направлений на незаконне отримання доходів, організував придбання, перереєстрацію та незаконну діяльність підприємств ТОВ "Укрбуд Об`єкт", ТОВ "Крок Актив", ТОВ "Іствуд Груп", ТОВ Оріон Моторс", ТОВ "Ювелін".
		 
		Після перереєстрації ТОВ "Укрбуд Об`єкт" на ім`я ОСОБА_1 , ТОВ "Крок Актив" на ім`я ОСОБА_3 , останні самостійно підприємницьку діяльність не здійснювали, не укладали будь-які угоди з суб`єктами господарювання, жодних товарно-матеріальних цінностей або робіт (послуг) не придбавали (купували), не зберігали та не відчужували (продавали), нікого на це не уповноважували, договорів купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей або робіт (послуг) не укладали та нікого на це не уповноважували, не користувалися печатками підприємств, не використовували банківські рахунки підприємств, не здійснювали перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємств.
		 
		Отримавши від невстановленої слідством особи статутні документи ТОВ "Укрбуд Об`єкт", ТОВ "Крок Актив", ТОВ "Іствуд Груп", ТОВ "Оріон Моторс" ТОВ "Ювелін", ОСОБА_4 в період 2015-2016 років організував незаконну діяльність вищезазначених Товариств, направлену на сприяння суб`єктам господарювання реального сектору економіки в обготівкуванні безготівкових грошових коштів у не обліковану готівку, вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном, здобутих завідомо злочинним шляхом та мінімізації податкових зобов`язань шляхом формування податкового кредиту з податку на додану вартість, валових витрат внаслідок відображення фіктивних фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Укрбуд Об`єкт", ТОВ "Крок Актив", ТОВ "Іствуд Груп", ТОВ "Оріон Моторс", ТОВ "Ювелін" згідно розробленого ОСОБА_4 злочинного плану.
		 
		Таким чином, вироками суду, які набрали законної сили, встановлено фіктивне здійснення ТОВ "Укрбуд Об`єкт", ТОВ "Крок Актив" у 2016 році, після їх перереєстрації на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , господарських операцій.
		 
		З урахуванням правових позицій висловлених Верховним Судом України у справах №21-421а11, №21-5332а15, №21-1318а16, №21-2430а16, в яких Верховний Суд України зазначив, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним; обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, підлягає врахуванню адміністративним судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, передбачений статтею 205 КК України, з нереабілітуючих підстав та правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі №824/893/17-а (К/9901/20521/19), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані позивачем документи не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та погодився з висновком суду першої інстанції в частині правомірності нарахування ТОВ "Брівер" грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень від 20 лютого 2019 року № 0000591422, № 0000601422 стосовно контрагентів ТОВ "Укрбуд Об`єкт", ТОВ "Крок Актив", що і зумовило висновок податкового органу про правомірність збільшення грошових зобов`язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за цими контрагентами. 
		 
		Оцінюючи спір в частині підстав проведення перевірки, суд апеляційної інстанції висновувався з того, що у зв`язку з отриманням ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 01 жовтня 2015 року за № 32015100010000171, та ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 32016100060000117. На підставі статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України начальником ГУ ДФС у Херсонській області 13 вересня 2017 року прийнято наказ № 779 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Брівер" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року та на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "АСТІ-Маркетинг Груп", ТОВ "Укрбут Об`єкт", ТОВ "Крок Актив" за період з 01 січня 2015 року по 18 травня 2017 року, з 13 вересня 2017 року тривалістю 5 робочих днів.
		 
		14 вересня 2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області вручено керівнику ТОВ "Брівер" Медніс Д. Ю. копію вказаного наказу та пред`явлено направлення на перевірку від 13 вересня 2017 року № 636 та № 637, про що свідчить його підпис на вказаних направленнях.
		 
		18 вересня 2017 року керівник ТОВ "Брівер" отримав від посадових осіб ГУ ДФС у Херсонській області лист від 18 вересня 2017 року з вимогою надати до 19 вересня 2017 року первинні документи, які пов`язані з проведенням даної перевірки.
		 
		Наказом ГУ ДФС у Херсонській області від 19 вересня 2017 року № 796 продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Брівер" з 20 вересня 2017 року, терміном на 2 робочих дні.
		 
		Листом від 20 вересня 2017 року керівник ТОВ "Брівер" проінформував посадових осіб відповідача про те, що оригінали первинних документів стосовно контрагентів ТОВ "Укрбут Об`єкт", ТОВ "Крок Актив", "АСТІ-Маркетинг Груп" за період з 01 січня 2015 року по 25 січня 2017 року вилучені на підставі ухвали Печорського районного суду м. Києва від 25 січня 2017 року, а також про відсутність оригіналів первинних документів стосовно контрагентів ТОВ "Лантан-Грейдінг", ТОВ "ПИЛ Ком", ТОВ "Омікрон Плюс", ТОВ "ТД "Сіті-Груп" за період з 01 січня 2013 року по 25 січня 2016 року у зв`язку з їх вилученням на підставі ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 06 березня 2017 року
		 
		20 вересня 2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області складено акт № 806/21-22-14-04/38207273 "Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Брівер" у зв`язку з частковою відсутністю первинних документів, пов`язаних з їх вилученням правоохоронними (податковими) органами, наказом керівника цього органу від 20 вересня 2017 року № 802 перенесено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Брівер" з 20 вересня 2017 року до дати отримання вилучених документів чи їх копій або забезпечення доступу до них.
		 
		Наказом ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 14 грудня 2018 року № 1450 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункт 82.2 статті 82, пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України та доповідної записки управління аудиту  цього органу від 13 грудня 2018 року № 481/21-22-14-04-08 поновлено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Брівер" з 17 грудня 2018 року, терміном на 3 робочі дні.
		 
		17 грудня 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі здійснено вихід за фактичною адресою ТОВ "Брівер", в ході яких встановлено відсутність посадової особи Товариства, у тому числі керівника, у зв`язку з чим встановлено неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що складено акт від 17 грудня 2018 року № 2880/21-22-14-04/38207273.
		 
		18 грудня 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі повторно здійснено вихід за фактичною адресою ТОВ "Брівер", в ході якого встановлено, що керівник Товариства відповідно до наказу від 13 грудня 2018 року перебуває у відпустці без збереження заробітної плати з 17 грудня 2018 року по 30 грудня 2018 року включно, про що складено акт від 18 грудня 2018 року №2881/21-22-14-04/38207273.
		 
		Наказом ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 08 січня 2019 року № 29 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, пункту 85.9 статті 85 ПК України та доповідної записки управління аудиту цього податкового органу від 08 січня 2019 року № 7/21-22-14-04-08 з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року та на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків і зборів, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "АСТІ-Маркетинг Груп", ТОВ "Укрбут Об`єкт", ТОВ "Крок Актив" за період з 01 січня 2015 року по 18 травня 2017 року, з 10 січня 2019 року поновлено терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства, терміном на 3 робочі дні.
		 
		Позивач оскаржив наказ від 8 січня 2019 року № 29 про поновлення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Брівер" в судовому порядку. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року позовну заяву ТОВ "Брівер" задоволено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2019 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства про визнання протиправним та скасування наказу про поновлення термінів документальної позапланової перевірки, та визнання дій протиправними. Судове рішення набрало законної сили.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів вказала на помилковість висновків суду першої інстанції про порушення відповідачем порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Брівер" та зазначила, що судом не встановлено допущення з боку відповідача бездіяльності щодо проведення перевірки, оскаржувана перевірка проведена на підставі ухвал слідчих суддів в рамках кримінальних проваджень та перенесення термінів проведення такої перевірки обумовлено саме вилученням документів, що були необхідні для її проведення, а також відсутністю посадових осіб за місцезнаходженням.
		 
		Покликаючись на приписи частини четвертої статті 78 КАС України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено правомірність наказу ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 8 січня 2019 року № 29 "Про поновлення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Брівер" та дій посадових осіб відповідача по її проведенню, то доводи позивача про порушення порядку проведення перевірки є безпідставними та не підлягають доказуванню в рамках даної справи.
		 
		Колегія суддів врахувала, що Київський апеляційний суд ухвалою від 11 березня 2020 року, скасував ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року, якою було задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 Большакова Д. В., призначено у кримінальному провадженні №32016100060000117 від 14 вересня 2016 року документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Брівер» (код ЄДРПОУ 38207273) за період з 01 січня 2015 року по 18 травня 2017 року на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «АСТІ-МАРКЕТИНГ ГРУП» (код 39846141), ТОВ «УКРБУД ОБ`ЄКТ» (40139145), ТОВ «КРОК АКТИВ» (код 40207204), проведення якої доручено співробітникам ГУ ДФС у Херсонській області у строки встановлені Податковим кодексом. Постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 Большакова Д.В. про призначення у кримінальному провадженні № 32016100060000117 документальної позапланової перевірку ТОВ «Брівер» - повернуто особі, яка його подала.
		 
		Суд апеляційної інстанції, оцінюючи спірні правовідносини, здійснив системний аналіз положень пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, абзацу 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313, пункту 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008, дійшов висновку про те, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки. Пославшись при цьому на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18.
		 
		Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції, повинен був врахувати той факт, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року  скасовано, також врахувати той факт, що ухвали слідчого судді про проведення перевірки діють та підлягають до виконання протягом місяця з дня винесення такої ухвали, у відповідності до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суд м. Києва Плахотнюк К. Г. від 13 березня 2017 року, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 01 жовтня 2015 року за №32015100010000171, строк її дії закінчився 12 квітня 2017 року, це ж саме стосується і ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Тарасюк К.Е. від 18 травня 2017 року про призначення перевірки ТОВ «Брівер» в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 32016100060000117, дія якої закінчилася 18 червня 2017 року.
		 
		Скаржник доводить, що судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин не було застосовано пункт 36 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року), за якою зокрема органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення-рішення після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження. 
		 
		Заявник касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 17 червня 2020 року  у справі № 826/5011/18 щодо застосування підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідно до якої документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ним відповідно до закону, пункту 78.5 статті 78 та пункту 81.1 статті 81 цього кодексу щодо процедури допуску до проведення виїзної перевірки, предметом розгляду якої є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркапласт» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
		Покликаючись на рішення у цій справі, позивач зазначає, що вказані справи є подібними за суб`єктним складом, оскільки позивачами в обох справах виступають платники податків, а відповідачами контролюючий орган в сфері нарахування та сплати податків (територіальний орган ДФС). Доводить їх подібність за об`єктом та предметом правового регулювання. Зокрема, в обох справах предметом спору є питання щодо законності донарахування грошових зобов`язань.
		Суд визнає ці доводи хибними, як з огляду на предмет так і підстави позову, єдина ознака їх відміни від інших правовідносин (подібність) полягає у тому, що в основі збільшення зобов`язань (з податку та внеску) є результати перевірок призначених та проведених на підставі ухвали слідчого судді згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
		 
		Обґрунтування подібності правовідносин скаржник вбачає також в тому, що предметом адміністративної справи №816/1938/18 є позовні вимоги ФОП до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, рішення про застосування штрафних санкцій. Доводить, що вказані справи є подібними за суб`єктним складом, оскільки позивачами в обох справах виступають платники податків, а відповідачами контролюючий орган в сфері нарахування та сплати податків (територіальний орган ДФС), за об`єктом та предметом правового регулювання. Зокрема, в обох справах предметом спору є питання щодо законності донарахування грошових зобов`язань за результатом проведення документальної позапланової перевірки призначеної на підставі ухвали слідчого судді. Вважає, що судами попередніх інстанцій не врахований правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду (справа №816/1938/18) щодо застосування підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, за якою, зокрема, винесення судового рішення у спосіб, не передбачений законом, унеможливлює виникнення у податкового органу права на проведення перевірки за таким судовим рішенням; й навпаки, проведення перевірки на підставі наказу, який був прийнятий на виконання незаконної ухвали слідчого судді, свідчить про відсутність легітимної мети таких дій, навіть якщо така нелегітимність й виникла пізніше у часі.
		Так, скасовуючи ухвалу слідчого судді про призначення перевірки позивача, апеляційний суд Полтавської області констатував, що вирішення слідчим суддею клопотання про призначення позапланової документальної перевірки не віднесено до його повноважень і така процесуальна дія не передбачена КПК України.
		Тобто, розгляд слідчим суддею подібного клопотання було визнано судом вищої інстанції позапроцесуальним, а винесену за його результатами ухвалу - незаконною.
		У свою чергу, скасування судового рішення (у даному випадку - ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта.
		Отже, оскільки ухвала слідчого судді про призначення перевірки позивача була скасована як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права поза межами повноважень суду, колегія суддів вважає, що у такому разі відпали підстави для проведення перевірки, що лягли в основу спірного у цій справі наказу.
		 
		Скаржник також покликається на правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у справі № 820/609/18 щодо застосування пп. 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, предметом якої є позовні вимоги фізичної особи до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 щодо застосування пункту 81.1 статті 81 цього кодексу про визнання протиправним та скасування наказу, та податкових повідомлень-рішень, в постанові від 05 березня 2019 року у справі №806/1798/16 щодо застосування статті 19 Конституції України, предметом якої є позовні вимоги ФОП до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу. За цією позицією зокрема Суд зазначає, що «Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, в тому числі документальних позапланових виїзних, є належною підставою для прийняття наказу про проведення перевірки та подальшої реалізації його наслідків».
		 
		Також позивач посилається на правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 826/1197/17, від 26 лютого 2019 року у справі №814/3436/15, від 12 квітня 2018 року у справі №815/708/16, від 10 квітня 2018 року у справі №826/18982/16 щодо застосування  пункту 36 підрозділу 10 Інших перехідних положень ПК України, доводить, що в обох справах проведення перевірки було призначено на підставі підпункту 78.1.11. пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідно до частини 2 статті 93 КПК України.
		 
		Скаржник доводить помилковість застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме частини четвертої статті 78 КАС України в частині наявності обставин, які не потребують доказування відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2019 року по справі №540/188/19, якою визнаний правомірним наказ податкового органу від 8 січня 2019 року №29 «Про поновлення термінів документальної позапланової перевірки Товариства".  
		 
		Позивач доводить помилковість висновків суду апеляційної інстанції стосовно відносин ТОВ "Брівер" з контрагентами ТОВ "Укрбуд Об`єкт" та ТОВ "Крок Актив", оцінка яких ґрунтується виключно на підставі вироків Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/19921/16-к, Печерського районного суду м. Києва у справі №757/9222/19-к та у справі № 757/56710/17-к, оскільки в порушення 9, 74, 77, 180 КАС України суддею Херсонського окружного адміністративного суду долучено до матеріалів справи вироки Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/19921/16-к, Печерського районного суду м. Києва у справі №757/9222/19-к та у справі №757/56710/17-к без постановлення ухвали про витребування та/або долучення доказів до матеріалів справи, більше того, вже на стадії розгляду справи в порядку письмового провадження, що порушило права та інтереси позивача, основоположні принципи адміністративного судочинства, порядок здійснення судочинства та процесуальні норми права, адже Херсонським окружним адміністративним судом було долучено до матеріалів справи докази після з`ясування обставин справи та після судових дебатів, тобто після заключних стадій порядку здійснення адміністративного судочинства, сторони не поверталися до з`ясування обставин справи, сторонам взагалі не було відомо про наявність відповідних вироків, Позивач був позбавлений права на дослідження доказів, заперечення щодо доказів. Позивачу взагалі незрозуміло ставлення П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо доказів, які були отриманні незаконним способом та надання оцінки таким доказам.
		 
		Окрім цього, судами попередніх інстанцій не було взято до уваги, що ані матеріали справи, ані Єдиний державний реєстр судових рішень не містять доказів, що вказані судові рішення набрали законної сили. Так, правові висновки Верховного Суду України у справах № 21-421Ф11, № 21-5332315, № 21-1318Ф16, 21-2430Ф16 та Верховного Суду у постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 824/893/17-а стосуються виключно факту набрання законної сили вироку суду, яким директора визнано винним у скоєнні злочинів передбачених статтею 205 КК України. Однак у даних спірних правовідносинах судами попередніх інстанцій було покладено в основу рішення судів, щодо яких відсутні докази про набрання законної сили.
		 
		За позицією скаржника суди попередніх інстанцій також порушили частину шосту статті 78 КАС України, дійшли до помилкового висновку щодо відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укрбуд Об`єкт» та ТОВ «Крок Актив» у 2016 році виключно на підставі вироку Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/19921/16-к, Печерського районного суду м. Києва у справі №757/9222/19-к та у справі №757/56710/17-к, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні. Питання господарських операцій, які входять до предмету доказування у даній адміністративній справі в рамках постановлення вироку Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/19921/16-к, Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/9222/19-к та у справі №757/56710/17-к не досліджувалися та жодних фактів щодо взаємовідносин вказаних контрагентів з ТОВ «Брівер» не встановлювалося.
		 
		Скаржник доводить необхідність застосування до спірних відносин правової позиції Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 78 КАС України у постанові від 29 березня 2018 року у справі №826/3498/15 за якою «Сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій».
		 
		Суд зазначає, що за позицією Великої Палати Верховного Суду висловленій в ухвалі від 26 березня 2018 року у справі №826/19939/16 (К/9901/4919/17) щодо користування Єдиного державного реєстру судових рішень, Суд визначив, що згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру. 
		Відтак, сам факт отримання відомостей з інформаційних ресурсів судом першої інстанції Суд визнає правомірним. Разом із тим отримані з інформаційних ресурсів Реєстру копії вироків, як докази мають відповідати вимогам встановленим статтею 94 КАС України, зокрема частинам першій, четвертій, шостій цієї статті, з обов`язковим зазначенням дати набрання ними законної сили. В цій частині вимоги норм процесуального закону судами попередніх інстанцій не дотримані.
		 
		Щодо неправильного застосування норм матеріального права, а саме незастосування судами попередніх інстанцій положень пункту 36 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року), Суд зазначає, що по-перше, судами попередніх інстанцій, ця норма на предмет можливості її застосування до спірних правовідносин не досліджувалась взагалі. По-друге, звертаючись із позовом до суду позивач не визначав приписи цієї норми підставою позовних вимог, по-третє, покликаючись на практику Верховного Суду при її застосуванні скаржник не довів подібність правовідносин з точки зору наявності підстав її застосування у спірних відносинах, а саме наявність порушених кримінальних проваджень до її запровадження, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень до моменту закінчення розгляду кримінальних справ та інше.
		Відтак, сам факт посилання на норму та наявність судової практики, не доводить відступ судами попередніх інстанцій від правових позицій. 
		 
		Суд зазначає, що усуваючи недоліки касаційної скарги позивач навів безліч мотивів, не визначивши при цьому конкретний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України щодо підстав касаційного оскарження.
		 
		Суд визнає відсутніми (недоведеними) підстави для касаційного перегляду за положеннями пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
		 
		Щодо посилання на скасування однієї із ухвал про проведення перевірки. 
		 
		Суд визнає, що судом апеляційної інстанції (ухвала з`явилась під час апеляційного провадження), не співставленні періоди та контрагенти за взаємовідносинами з якими проводилась перевірка (по двом ухвалам), не досліджені наслідки скасування цієї ухвали в кримінальному проваджені. Також не з`ясовано, чи були вироки самі по собі підставою визначення (збільшення) грошових зобов`язань для Товариства під час проведення планових перевірок чи позапланових за результатами закінчення кримінальних справ. 
		 
		Здійснюючи апеляційний перегляд, суд апеляційної інстанції не з`ясував питання наслідків можливості використання результатів перевірки здійсненої за межами встановленого терміну її проведення, як процесуальної дії в межах кримінальних проваджень. 
		 
		Суд визнає, що суди попередніх інстанцій обставини справи встановили неповно, вимоги процесуального законодавства щодо безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів виконані не були, що і потягло за собою прийняття рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.
		 
		Згідно з пунктом 1, 4 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої, пунктом 4  частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
		 
		Під час нового розгляду справи суди на підставі встановлених обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинні дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність заявлених позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. 
		 
		Керуючись статтями 328, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер" задовольнити частково.
		 
		Скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги щодо скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000591422 від 20 лютого 2019 року в частині податкового зобов`язання на суму 608927,00 грн та застосування штрафних санкцій на суму 152231,75 грн, а всього 761158,75 грн, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000601422 від 20 лютого 2019 року в частині податкового зобов`язання на суму 720855,034 грн та застосування штрафних санкцій на суму 180213,83 грн, а всього на суму 901069,17 грн.
		 
		Скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 8 січня 2020 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог, щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000591422 від 20 лютого 2019 року в частині податкового зобов`язання на суму 608927,00 грн та застосування штрафних санкцій на суму 152231,75 грн, а всього 761158,75 грн, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000601422 від 20 лютого 2019 року в частині податкового зобов`язання на суму 720855,034 грн та застосування штрафних санкцій на суму 180213,83 грн, а всього 901069,17 грн.
		 
		Направити на новий розгляд справу №540/474/19 в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000591422 від 20 лютого 2019 року в частині податкового зобов`язання на суму 608927,00 грн та застосування штрафних санкцій на суму 152231,75 грн, а всього 761158,75 грн, податкового повідомлення-рішення № 0000601422 від 20 лютого 2019 року в частині податкового зобов`язання на суму 720855,034 грн та застосування штрафних санкцій на суму 180213,83 грн, а всього на суму 901069,17 грн до Херсонського окружного адміністративного суду.   
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                                    Р. Ф. Ханова
		 
		                                                                                                    І. А. Гончарова
		 
		                                                                                                    І. Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...