Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/1314/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 15.09.2020. Зареєстровано: 16.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2020.
Дата набрання законної сили: 15.09.2020
Номер судового провадження: 22-ц/804/2137/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 243/1314/20 
		Номер провадження 22-ц/804/2137/20    
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний номер 243/1314/20 Головуючий у 1 інстанції Мінаєв І.М.
		Номер провадження 22-ц/804/2137/20 Доповідач Корчиста О.І.
		 
		 
		 ПОСТАНОВА
		 Іменем України
		 
		15 вересня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі:
		 
		головуючого судді Корчистої О.І.
		суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.
		за участю секретаря Гуляєва М.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну справу №243/1314/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої пенсії та зобов`язання вчинити певні дії,
		за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
		на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 квітня 2020 року,
		 
		 встановив:
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі за текстом ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої пенсії та зобов`язання вчинити певні дії. 
		Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .. 
		В квітні 2019 року з листа відповідача вона дізналася про те, що у її батька є недоотримана пенсія у відповідності до рішення суду №805/4092/18-а. За змістом цього листа відповідачем здійснено перерахунок пенсії за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, доплата складає 44269,68 гривень і буде виплачена згідно постанови Кабінету Міністрів України №649. Про наявність як рішення суду, так і обов`язку відповідача щодо сплати її батькові доплати до пенсії вона дізналася лише з листа відповідача, датованого 12 квітня 2019 року. 
		Окрім того, вона зверталася за отриманням спадщини до органів нотаріату, та під час встановлення нотаріусом спадкового майна ГУ ПФУ в Донецькій області на запит нотаріуса було повідомлено, що недоодержаних пенсійних виплат ОСОБА_2 немає. Зауважує, що зазначені відомості містять протиріччя як з рішенням суду, так і раніше повідомленою відповідачем інформацією. 
		В той же час, впродовж 6 місяців з часу, коли вона дізналася про наявність недоотриманої її батьком пенсії, вона звернулася до відповідача з заявою, в якій просила виплатити їй як спадкоємцю та члену сім`ї померлого батька ОСОБА_2 суми недоотриманої пенсії її батька, а у разі відмови - надати аргументовану відповідь та довідку про розмір недоотриманої пенсії. Однак, у відповідь на її заяву щодо виплати пенсії померлого батька та надання довідки, відповідач надав відповідь, з якої не вбачається ані розміру недоотриманої пенсії, ані відповіді на поставлені у зверненні питання. До теперішнього часу відповідач суму недоотриманої пенсії не виплатив та довідку про розмір цієї пенсії не надав. Зазначає, що на час смерті батька вона мешкала разом з ним.
		Просила визнати неправомірними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови у виплаті їй нарахованої та недоотриманої її батьком ОСОБА_2 пенсії відповідно до рішення суду від 23 жовтня 2018 року по справі № 805/4092/18-а, стягнути з ГУ ПФУ в Донецькій області на її користь недоотриману її батьком пенсію в сумі 44269,68 гривень, та зобов`язати відповідача видати їй довідку про розмір нарахованої та неотриманої пенсії ОСОБА_2 відповідно до рішення суду від 23 жовтня 2018 року по справі № 805/4092/18-а, а також відшкодувати понесені витрати по сплаті судового збору.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 квітня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. 
		Визнано неправомірними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої та недоотриманої її батьком ОСОБА_2 пенсії відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 805/4092/18-а. 
		Стягнуто з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається з доплати до пенсії за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, нарахованої у відповідності до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі №805/4092/18-а, в розмірі 44269,68 гривень. 
		В іншій частині заявлених вимог відмовлено. 
		Стягнуто з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1  понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 560,53 гривень.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Донецькій області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що право на перерахунок пенсії не входить до складу спадщини. При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії. аліментів, допомоги, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.
		Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги, що на дату смерті ОСОБА_2  - ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішення суду не набрало законної сили, а тому у ГУ ПФУ в Донецькій області відсутні законні підстави для його виконання. 
		Твердження суду першої інстанції щодо підстав виникнення права на перерахунок пенсії померлий ОСОБА_2 мав на підставі закону, а не судового рішення. 
		Судом не встановлено зв`язок між подіями переходу з одного виду пенсії на інший та виникнення у померлого права на перерахунок у відповідності статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262 від 09 квітня 1992 року. 
		Відповідно до роз`яснень, наданих у листах Міністерства юстиції України від 26 грудня 2008 року № 758-0-2-08-19 «щодо практики застосування норми права у випадку колізії» та листі Міністерства юстиції України від 30 січня 2009 року № Н-35267-18 «Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у разі існування неузгодженості між підзаконними актами», при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
		Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є спеціальним законом.
		Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, виконуючи добровільно судове рішення, не володіло інформацією про смерть пенсіонера ОСОБА_2 та помилково здійснило перерахунок пенсії, за результатами якого утворилась заборгованість.
		 
		УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		21 липня 2020 року до Донецького апеляційного суду надійшов відзив від ОСОБА_1 , в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 квітня 2020 року без змін. 
		В обґрунтування доводів відзиву зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки її батьку ОСОБА_2 було нараховано, але не виплачено різницю між підвищенням розміром пенсії та отриманою пенсією за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року в розмірі 44269,68 гривень, яка є недоодержаною пенсією пенсіонера, а вона є членом сім`ї пенсіонера і на момент його смерті мешкала разом з ним, тому вона має право у відповідності до положень статті 61 Закону України «про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на наявність та розмір недоодержаних пенсійних виплат. 
		Окрім цього вона є спадкоємцем ОСОБА_2 , тому наявні всі передбачені законом підстави для виплати недоотриманої пенсії члену сім`ї померлого пенсіонера, який є спадкоємцем за законом.
		 
		ПОЯСНЕННЯ СТОРІН У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		В судове засідання апеляційного суду сторони не з`явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
		 Відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 31 грудня 2018 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану складено актовий запис №3926.
		Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
		Крім цього встановлено, що 03 серпня 1966 року позивач ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , та змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .
		Згідно зі свідоцтвами про право на спадщину за законом від 28 серпня 2019 року, виданих державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , житлового будинку з допоміжними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , земельної ділянки площею 0,0549 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1412900000:00:013:0560, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , легкового автомобіля марки ВАЗ 2105, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , самостійно виготовленого транспортного засобу, 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
		Відповідно до довідки № 01-14/601 від 02 січня 2020 року, складеної комітетом мікрорайону № 6 Краматорської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно мешкала зі своїм батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджують сусіди ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		Нотаріусом Першої краматорської держаної нотаріальної контори були зроблені запити до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області та Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо надання довідки про наявність грошових коштів (недоотриманої пенсії) ОСОБА_2 . За відомостями зазначених органів Пенсійного Фонду України, наданими на запит нотаріуса, недоодержаних пенсійних виплат ОСОБА_2 немає.
		10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просила виплатити їй як спадкоємцю та члену сім`ї померлого батька ОСОБА_2 суму недоотриманої пенсії її батька, яка згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12 квітня 2019 року складає 44269,68 гривень. В разі відмови у задоволенні її заяви просила надати їй аргументовану відповідь та довідку про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 згідно рішення суду по справі № 805/4092/18-а.
		20 листопада 2019 року ОСОБА_1 надано відповідь ГУ ПФУ в Донецькій області, за змістом якої ОСОБА_2 перебував на обліку в головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». 
		Виплату пенсії ОСОБА_2 припинено з 01 березня 2018 року у зв`язку з переходом на пенсію за іншим законом. 24 січня 2019 року до головного управління надійшло рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року по справі № 805/4092/18-а щодо зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії за 2016 рік, 2017 рік, січень-лютий 2018 та виплатити заборгованість. Згідно Постанови № 103 ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 988 від 11.11.2015. Сума недоотриманої пенсії обліковується та виплачується відповідно до постанови № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» .
		10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області, за змістом якої просила повідомити її ким має бути сплачена недоотримана пенсія в сумі 44269,68 гривень. згідно рішення суду по справі № 805/4092/18-а, з урахуванням того, що станом на час винесення рішення суду її батько перебував на обліку в управлінні ПФУ України у м. Краматорську, отримував пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і його пенсійна справа знаходилась в м. Краматорськ - Головним управлінням ПФУ чи управлінням ПФУ у м. Краматорськ. В разі, якщо недоотримана пенсія має бути виплачена управлінням ПФУ у м. Краматорську, просила виплатити їй як спадкоємцю та члену сім`ї померлого батька ОСОБА_2 суму недоотриманої пенсії, яка складає 44269,68 гривень.
		22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 надано відповідь управлінням ПФУ у м. Краматорську Донецької області, за змістом якої законні підстави для надання інформації щодо ОСОБА_2 відсутні, інформація може бути надана за рішенням суду, а відповідь з цього питання надавалася нотаріусу Першої краматорської державної нотаріальної контори.
		Згідно з атестатом про зняття з обліку № 405/03.2-04 від 08 квітня 2019 року ОСОБА_2 припинено виплату пенсії у зв`язку з переходом на пенсію за іншим законом, пенсія у сумі 2923,71 гривень. виплачено по 28 лютого 2018 року.
		09 лютого 2018 року управлінням ПФУ у м. Краматорську надіслано ГУ ПФУ в Донецькій області заяву про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 у зв`язку з переходом на пенсію за віком. 
		09 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про припинення виплати пенсії з 01 березня 2018 року у зв`язку із переходом на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», атестат про припинення пенсії просив надіслати до УПФУ у м. Краматорську.
		Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) № 9897лк від 03 травня 2018 року ОСОБА_2 , за прирівняною посадою поліцейського / заступник начальника відділу поліції (управління, відділи (відділення) поліції) до посади на день звільнення зі служби заступник начальника відділу начальник міліції громадської безпеки Краматорського МВ УМВС в Донецькій області становить: посадовий оклад 3250,00 гривень, оклад за військовим (спеціальним званням) підполковник міліції 2200,00 гривень, надбавка за стаж служби (40,00 %) - 2180,00 гривень., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10 %) - 325,00 гривень, премія (5,74 %) - 456,62 гривень, загалом 8411,62 гривень.
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 805/4092/18-а, яке набрало законної сили 10 січня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задоволено, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за 2016, 2017 року, за січень та лютий 2018 року та виплатити заборгованість, яка утворилась в результаті невиплати різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
		Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 4302/03-1 від 12 квітня 2019 року на ім`я ОСОБА_2 , йому повідомлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року, з урахуванням ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року, здійснено перерахунок пенсії за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Доплату за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року у загальній сумі 44269,68 гривень. (1702,68 гривень. щомісячно) буде виплачено згідно Постанови № 649 від 22 серпня 2018 року.
		Судом встановлено, що розмір недоплаченої пенсії після перерахунку, яка підлягає стягненню складає 44269,68 гривень.
		 
		ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягає залишенню без задоволення.
		 
		МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. 
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в оскаржуваній частині і відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо неоскарженої частини. 
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 було нараховано, але не виплачено різницю між підвищеним розміром пенсії та отриманою пенсією за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року в сумі 44269,68 гривень, яка є недоодержаною пенсією пенсіонера ОСОБА_2 , а позивач є членом сім`ї пенсіонера ОСОБА_2 і на момент його смерті мешкала разом з ним. Тобто, позивач має право у відповідності до положень ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на отримання недоодержаних пенсійних виплат, та, реалізуючи своє право, звернулася із відповідною заявою про виплату цих сум протягом 6 місяців з дати, коли дізналася про наявність та розмір недоодержаних пенсійних виплат, тобто наявні всі передбачені законом підстави для виплати недоотриманої пенсії члену сім`ї померлого пенсіонера, який є спадкоємцем за законом.
		Такий висновок суду першої інстанції є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства.
		Суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються статтями 1216, 1227 ЦК України.
		Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі, якщо заповітом не охоплено усієї спадкової маси, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
		Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
		Згідно преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
		Частиною 1 статті 1 вищезазначеного Закону визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
		Положенням ст.1-1 цього Закону визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
		Нормами ст. 11 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, до яких також віднесені військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу (пункт 11 ст.11).
		Виходячи з аналізу вказаних вище норм права вбачається, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» є спеціальним законом, який регулює та визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Встановлено, що відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 805/4092/18-а, яке набрало законної сили 10 січня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задоволено, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за 2016, 2017 р., за січень та лютий 2018 рік та виплатити заборгованість, яка утворилася в результаті невиплати різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». (а.с.6-15)
		Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 4302/03-1 від 12 квітня 2019 року на ім`я ОСОБА_2 , йому повідомлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року, з урахуванням ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року, здійснено перерахунок пенсії за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Доплату за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого2018 року у загальній сумі 44269,68 гривень (1702,68 гривень щомісячно) буде виплачено згідно Постанови № 649 від 22 серпня 2018 року. (а.с.16)
		Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (доплат до пенсії).
		Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц та від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18.
		Оскільки ОСОБА_2 було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 805/4092/18-а, яке набрало законної сили 10 січня 2019 року, позивач як спадкоємець набула право на отримання нарахованої, але не виплаченої пенсію.
		Посилання в апеляційній скарзі на помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неврахування судом особливостей нарахування цього виду пенсій, їх не включення у склад спадщини і відповідне незастосування судом норм ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» - з огляду на фактичні обставини справи, що були встановлені судом, є необґрунтовані.
		Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
		Стаття 61 вказаного Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає вичерпний перелік кола осіб, які мають право на суми пенсії, що підлягали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. 
		Відповідно до довідки № 01-14/601 від 02 січня 2020 року, складеної комітетом мікрорайону № 6 Краматорської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкала зі своїм батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.24)
		В даному випадку позивач у справі входить до кола осіб, які мають право на суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.
		Доводи апеляційної скарги, що на дату смерті ОСОБА_2 рішення суду не набрало законної сили, тому у відповідача відсутні законні підстави для виконання цього судового рішення, є необґрунтовані.
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 за життя не погодився із відмовою ГУ ПФУ в Донецькій області в здійсненні перерахунку його пенсії, оскаржив такі дії відповідача до суду, за результатами розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі. Тобто, пенсіонер ОСОБА_2 за життя виявив інтерес та волю на усунення допущеного порушення його права на належний соціальний захист.
		Доводи апеляційної скарги, що у даному випадку твердження суду першої інстанції щодо підстав виникнення права на перерахунок пенсії ОСОБА_2 мав на підставі закону, а не судового рішення, а також доводи, що право на перерахунок пенсії не входить до складу спадщини є необґрунтовані.
		Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що рішення суду в цьому випадку не є підставою виникнення певного права на підвищений розмір пенсії (підставою в даному випадку є положення чинного законодавства), а є констатацією вже порушеного права пенсіонера ОСОБА_2 , з застосуванням судового захисту шляхом відновлення його порушеного права. 
		Так, згідно змісту рішення суду встановлено, що ОСОБА_2 за життя набув право на перерахунок пенсії, за життя пенсіонера йому мав бути здійснений перерахунок пенсії та доплата між розміром підвищеної пенсії та фактично сплаченої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
		Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободі. (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		У § 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії`ЄСПЛ зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. 
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати мотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, серед іншого, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на приписи законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок, що випливає зі статті 6 Конвенції, з мотивування може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
		Доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці, проте, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
		 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вимогам закону і підстави для його скасування відсутні.
		 
		РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, 
		 
		 постановив:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
		Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 квітня 2020 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		 
		Головуючий О.І. Корчиста
		 
		 
		 
		Судді: О.Д. Канурна 
		 
		 Т.В. Космачевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...