Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/29/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2020.
Дата набрання законної сили: 01.09.2020
Номер судового провадження: 12-17гс20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		1 вересня 2020 року
		м. Київ
		Справа № 907/29/19
		Провадження № 12-17гс20
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі: 
		головуючого судді-доповідача  Бакуліної С. В.,
		суддів  Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М.,                   Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		за участю секретаря судового засідання Федорченка В. М.,
		розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 3 грудня 2019 року (головуючий Бонк Т. Б., судді Бойко С. М., Зварич О. В.) у справі № 907/29/19 за позовом Фермерського господарства «Колос» до  Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській областіпро визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності.
		1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
		1.1. У січні 2019 року Фермерське господарство «Колос» (далі - позивач,                      ФГ «Колос», фермерське господарство) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - Держгеокадастр) та Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - Управління юстиції) про визнання незаконним і скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності за Головним управлінням Держземагентства у Закарпатській області на зазначені у позові земельні ділянки, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме:
		- на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 19,4942 га за межами населених пунктів Виноградівської міської ради, контур №  222 , кадастровий номер 2121210100:06:001:0003,номер запису про право власності 8719775, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 573791821212, дата реєстрації - 10 лютого 2015 року, індексний номер 19322281 від 13 лютого                       2015 року;
		- на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 14,6939 га за межами населених пунктів Дротинської сільської ради, контур №  123 , кадастровий номер 2121282100:03:001:0014,номер запису про право власності 8733422, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574731221212, дата реєстрації - 13 лютого 2015 року, індексний номер 19348867 від 14 лютого                 2015 року;
		- на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,8951 га              за межами населених пунктів Дротинської сільської ради, контур №  123 , кадастровий номер 2121282100:03:001:0010, номер запису про право власності 8733205, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574715321212, дата реєстрації - 13 лютого 2015 року, індексний номер 19348430 від 14 лютого                   2015 року.
		1.2. Позов мотивовано тим, що рішенням державних реєстраторів Управління юстиції та діями Держгеокадастру, що незаконно заволодів зазначеними земельними ділянками, порушено права та інтереси ФГ «Колос» як правонаступника Колективного сільськогосподарського підприємства                        «8 Березня» (далі - КСП «8 Березня») та законного правонабувача на земельні ділянки, які знаходилися у власності КСП «8 Березня» на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії ІІ-ЗК № 00005 (далі також - державний акт), виданого Виноградівською районною радою 29 листопада      1996 року, та згідно з рішенням зборів уповноважених членів КСП «8 Березня» (протокол від 30 грудня 1998 року № 7) були передані ФГ «Колос» відповідно до акта приймання-передачі матеріальних цінностей (земельних ресурсів) від                            26 червня 2000 року.
		1.3. Заперечуючи проти позову, Держгеокадастр та Управління юстиції вказувалина відсутність прав позивача, на захист яких він звернувся з позовом. Так, вважали, що позивач не довів власного правонаступництва за КСП «8 Березня», оскільки правонаступництво виникає у разі реорганізації підприємства і стосується прав і обов`язків реорганізованого підприємства, проте у спірному випадку з Єдиногодержавного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі -  ЄДР) (запис від 26 червня                  2000 року) вбачається, що здійснювалась реєстрація ФГ «Колос», а не його перереєстрація. 
		1.4. Держгеокадастр також наголошує, що у рішенні зборів уповноважених членів КСП «8 Березня» від 30 грудня 1998 року (протокол № 7), на яке посилається позивач, не йдеться про реорганізацію КСП «8 Березня»шляхом перетворення його у ФГ «Колос»; відсутній передавальний (розподільчий) баланс між КСП                      «8 Березня»та ФГ «Колос»; майно КСП «8 Березня» ні на баланс, ні як внесок до статутного фонду ФГ «Колос» не передавалося. Посилається також на відсутність у тексті статуту ФГ «Колос» даних про землю, яка належала на праві колективної власності КСП «8 Березня».
		2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
		2.1. КСП «8 Березня» відповідно до державного акта було передано у колективну власність 1338,2 га землі для ведення сільського господарства (т. 1, а. с. 85, 86).
		2.2. Позивач - ФГ «Колос» відповідно до даних ЄДР є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 03747509 (за яким раніше було зареєстровано КСП                    «8 Березня»), яке було створене 26 червня 2000 року.
		2.3. Відповідно до пункту 1.1 статуту ФГ «Колос», затвердженого його головою та зареєстрованого розпорядженням голови Виноградівської райдержадміністрації від 26 червня 2000 року № 331, господарство є самостійним господарюючим суб`єктом, який створений у відповідності із Законом України від                                               20 грудня 1991 року № 2009-XII «Про селянське (фермерське) господарство» (далі - Закон № 2009-XII) і є правонаступником КСП «8 Березня».
		2.4. Відповідно до пункту 7.2 статуту КСП «8 Березня» розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності, здійснюється за рішенням загальних зборів, які згідно з пунктом 11.1 статуту є вищим органом управління підприємством.
		2.5. Відповідно до акта приймання-передачі залишкових матеріальних цінностей (земельних ресурсів) КСП «8 Березня» та ФГ «Колос»від 26 червня 2000 року, складеного на підставі рішення загальних зборів КСП «8 Березня» (протокол від 30 грудня 1998 року № 7), проведено приймання-передачу залишкових матеріальних цінностей (земельних ресурсів) з балансу КСП «8 Березня» на баланс ФГ «Колос» включно зі спірною земельною ділянкою (т. 1, а. с. 79 - 84).
		2.6. Суди також установили, що державним реєстратором Виноградівського районного управління юстиції було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 19322281 від 13 лютого 2015 року) стосовно земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 19,4942 га за межами населених пунктів Виноградівської міської ради, контур №  222 , кадастровий номер 2121210100:06:001:0003, номер запису про право державної власності 8719775, власник - Головне управління Держземагентства у Закарпатській області; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 573791821212. Підстава виникнення права власності - Закон України від                        6 вересня 2012 року № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»;               орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки, - Управління Держземагентства у Виноградівському районі, дата державної реєстрації земельної ділянки - 5 листопада 2013 року (т. 1, а. с. 19).
		2.7. Також державним реєстратором Виноградівського районного управління юстиції було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 19348867 від 14 лютого 2015 року) стосовно земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 14,6939 га за межами населених пунктів Виноградівської міської ради, контур №  123 , кадастровий номер  2121282100:03:001:0014, номер запису про право державної власності 8733422, власник - Головне управління Держземагентства у Закарпатській області; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574731221212. Підстава виникнення права власності - Закон України від 6 вересня 2012 року                                   № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо                    розмежування земель державної та комунальної власності»; орган, що здійснив                           державну реєстрацію земельної ділянки, - Управління Держземагентства у Виноградівському районі, дата державної реєстрації земельної ділянки -                            28 листопада 2013 року (т. 1, а. с. 20).
		2.8. У подальшому державним реєстратором Виноградівського районного управління юстиції було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 19348430 від 14 лютого 2015 року) стосовно земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,8951 га за межами населених пунктів Виноградівської міської ради, контур № 123, кадастровий номер  2121282100:03:001:0010, номер запису про право державної власності 8733205, власник - Головне управління Держземагентства у Закарпатській області; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574715321212. Підстава виникнення права власності - Закон України від 6 вересня 2012 року № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки, - Управління Держземагентства у Виноградівському районі, дата державної реєстрації земельної ділянки - 24 жовтня 2013 року (т. 1, а. с. 21).
		2.9. Вищевказані рішення про державну реєстрацію прав та записи про державну реєстрацію права власності є предметом оскарження у цій справі.
		3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3.1. Господарський суд Закарпатської області рішенням від 6 червня 2019 року у позові відмовив, зазначивши про те, що реєстрація ФГ «Колос» у ЄДР за тим же ідентифікаційним кодом, за яким було зареєстровано КСП «8 Березня», не може бути належним та достатнім доказом набуття в порядку правонаступництва права на спірні земельні ділянки, що були складовою частиною земель, які належали на праві колективної власності КСП «8 Березня» відповідно до вищезазначеного державного акта. Суд першої інстанції встановив, що позивач не оформляв у встановленому порядку право власності або користування на спірні земельні ділянки.
		3.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності власного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу щодо цих земельних ділянок як обов`язкової передумови реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства.
		3.3. Західний апеляційний господарський суд постановою від 3 грудня 2019 року рішення Господарського суду Закарпатської області від 6 червня 2019 року скасував;прийняв нове рішення, яким позов задовольнив;визнав незаконним та скасував рішення про державну реєстрацію права власності та записи про державну реєстрацію права власності за Держгеокадастром на земельні ділянки, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		3.4. Суд апеляційної інстанції, пославшись на приписи частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та врахувавши висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 299/3439/16-ц, виходив з доведеності позивачем обставин правонаступництва ФГ «Колос» з КСП «8 Березня», а відтак і його суб`єктивного матеріального права та охоронюваного законом інтересу щодо спірних земельних ділянок як обов`язкової   передумови реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства.
		3.5. При цьому суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим посилання Держгеокадастру на сплив позовної давності, про застосування наслідків якої заявлено у справі, з огляду на те, що позивач дізнався про порушення свого права лише 26 грудня 2018 року під час виготовлення технічної документації із землеустрою на спірні земельні ділянки.
		4. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
		4.1. Не погодившись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 3 грудня 2019 року, Держгеокадастр звернувся з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Господарського суду Закарпатської області від 6 червня 2019 року.
		4.2. На обґрунтування касаційної скарги Держгеокадастр, зокрема, зазначає, що  постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судувід                                   6 листопада 2019 року у справі № 299/3439/16-ц, на яку посилався суд апеляційної інстанції, не може мати преюдиційного значення для вирішення спору у справі № 907/29/19, оскільки у цій справі беруть участь інші відповідачі, а отже, ця постанова не може бути прийнята судом як належний доказ правонаступництва позивача.
		4.3. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції, надавши оцінку доказам позивача на підтвердження правонаступництва, не оцінив кожен доказ окремо та в сукупності, допустивши порушення норм матеріального права та дійшовши помилкових висновків про підтвердження факту правонаступництва ФГ «Колос» за КСП «8 Березня».
		4.4. Таким чином, на переконання скаржника, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували право власності позивача - ФГ «Колос» на земельні ділянки, що є предметом позову.
		5. Доводи інших учасників справи
		5.1. У наданому до суду відзиві позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін як таку, що ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		5.2. ФГ «Колос», зокрема, зазначило, що Держгеокадастром не надано жодного належного та допустимого доказу щодо переходу у державну власність спірних земельних ділянок, зазначених у державному акті на право колективної власності на землю серії ІІ-ЗК № 00005, що належать на праві власності КСП «8 Березня», а відтак не доведено правомірного набуття права власності на спірні земельні ділянки за Головним управлінням Держземагентства у Закарпатській області та, відповідно, законності вчинених реєстраційних записів.
		5.3. Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
		6. Рух касаційної скарги 
		6.1. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від                     27 січня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Держгеокадастру на постанову Західного апеляційного господарського суду від   3 грудня 2019 року та зупинив дію цієї постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
		6.2. У подальшому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29 лютого 2020 року справу разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України, вважаючи за необхідне відступити від правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 299/3439/16-ц.
		6.3. Так, у постанові від 6 листопада 2019 року, прийнятої у справі                                              № 299/3439/16-ц, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, пославшись на те, що положеннями частини шостої статті 31 Закону України від 14 лютого 1992 року № 2114-XII «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (далі - Закон № 2114-XII) в редакції, чинній на момент перетворення КСП «8 Березня», передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства, а також що аналогічні положення містилися в частині сьомій статті 34 Закону України від 27 березня 1991 року № 887-XII «Про підприємства в Україні» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 887-XII), дійшов висновку, що частина земельної ділянки колективної власності, що належала КСП «8 Березня» на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії ІІ-ЗК № 000054, яка є предметом спору, перейшла у власність правонаступника, тобто позивача (ФГ «Колос») у справі.
		6.4. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду висловив намір відступити від правового висновку щодо застосування наведених вище норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від               6 листопада 2019 року у справі № 299/3439/16-ц, зазначивши, що нормами спеціальних законів (закони № 2009-XII та № 2114-XII)не передбачалося можливості створення фермерського господарства саме шляхом перетворення з іншої юридичної особи, в тому числі і з колективного сільськогосподарського підприємства, з наступним правонаступництвом прав та обов`язків такої юридичної особи, зокрема і права власності на земельні ділянки.
		6.5. Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду, справа № 907/29/19 передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		7. Позиція Великої Палати Верховного Суду у справі
		7.1. Як стверджував позивач, ФГ «Колос» є правонаступником КСП «8 Березня»; його створено 26 червня 2000 року та зареєстровано згідно з розпорядженням голови Виноградівської районної державної адміністрації від 26 червня 2000 року № 331. Згідно з державним актом КСП «8 Березня» на праві колективної власності належала земельна ділянка загальною площею 1338,2 га для ведення сільського господарства, розташована в межах Виноградівської міської ради, Дротинської та Буківської сільських рад Виноградівського району Закарпатської області, яка в подальшому в порядку правонаступництва перейшла у власність позивача. Серед додатків до позову ФГ «Колос» додано рішення зборів «уповноважених КСП                     «8 Березня» від 30 грудня 1998 року (протокол № 7), акт приймання-передачі залишкових матеріальних цінностей від 26 червня 2000 року та акт приймання-передачі земельних ресурсів від 26 червня 2000 року.
		7.2. Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив, зокрема, з того, що за даними ЄДР, що містяться у матеріалах справи, у ЄДР відсутні відомості про те, що ФГ «Колос» є правонаступником КСП  «8 Березня».
		7.3. Велика Палата Верховного Суду не погоджується з цим мотивуванням виходячи з таких міркувань. Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» установлено спростовну презумпцію відомостей, унесених до ЄДР. Такий висновок зроблено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від  20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19), від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18 (провадження № 11-771апп19). Отже, відсутність у ЄДР відомостей про правонаступництво юридичної                     особи не позбавляє заінтересовану сторону права доводити наявність правонаступництва. 
		7.4. Суд першої інстанції також установив, що за змістом наведеного протоколу № 7 йдеться про збори уповноважених КСП «8 Березня», на вирішення яких було винесено питання, зокрема, прийняття рішення щодо передачі залишку майна та земель, що не підлягають розпаюванню і не розпайовані, підприємству правонаступника ФГ «Колос»; затвердження розподільчого балансу; зняття з реєстрації КСП «8 Березня». Разом з тим матеріали справи не містять інформації про те, що таке рішення - щодо передачі залишку майна та земель, що не підлягають розпаюванню і не розпайовані, підприємству правонаступника  ФГ «Колос» -  було прийнято. 
		7.5. Крім того, суд першої інстанції взяв до уваги, що відповідно до пункту 7.2 статуту КСП «8 Березня» розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності, здійснюється за рішенням загальних зборів, які згідно з  пунктом 11.1 статуту є вищим органом управління підприємством. Статутом КСП                   «8 Березня» не передбачено такого органу самоуправління підприємства, як збори уповноважених.
		7.6. Виходячи з цього суд першої інстанції зробив висновок, що неспроможними є посилання на протокол № 7 зборів уповноважених та на акт приймання-передачі залишкових матеріальних цінностей (земельних ресурсів) від 26 червня                       2000 року, складений на підставі протоколу № 7, як на підтвердження передачі               ФГ «Колос» як правонаступнику КСП «8 Березня» земельних ділянок.
		7.7. Велика Палата Верховного Суду погоджується з цими висновками, оскільки прийняття від імені юридичної особи рішення органом, який не передбачений статутом цієї юридичної особи, не створює правових наслідків, на які таке рішення спрямоване. Відповідно й акти приймання-передачі залишкових матеріальних цінностей (земельних ресурсів), складені на підставі такого рішення, не спричиняють і не підтверджують перехід права власності до ФГ «Колос».
		7.8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, зробив висновок, що ФГ «Колос» є правонаступником            КСП «8 Березня». Зазначений висновок суд апеляційної інстанції обґрунтував, зокрема, посиланням на постанову Верховного Суду від 6 листопада 2019 року у справі №299/3439/16-ц за позовом ФГ «Колос» до Виноградівської міської ради про визнання частково недійсним та скасування рішення міської ради, визнання права власності на земельну ділянку. Суд апеляційної інстанції зазначив, що Верховний Суд у справі № 299/3439/16-ц підтвердив правильне встановлення судами попередніх інстанцій обставин у справі, в тому числі що ФГ «Колос» є правонаступником КСП «8 Березня», що підтверджується підпунктом 1.1 пункту 1 статуту ФГ «Колос».
		7.9. Велика Палата Верховного Суду не погоджується з таким висновком і звертає увагу, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи (частина перша статті 300 ГПК України). Отже, суд касаційної інстанції не має повноважень підтверджувати правильне встановлення судами нижчих інстанцій обставин у справі. Тому посилання на постанову суду касаційної інстанції як на таку, чиї висновки мають преюдиційне значення, є помилковим. 
		7.10. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо. 
		7.11. Таким чином, висновок суду про наявність правонаступництва є правовою оцінкою, яка не має преюдиційного значення. Відповідно до частини сьомої статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.
		7.12. Велика Палата Верховного Суду також відхиляє довід про те, що ФГ «Колос» є правонаступником КСП «8 Березня», оскільки це підтверджується підпунктом 1.1 пункту 1 статуту ФГ «Колос». Статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.
		7.13. Отже, суди не встановили обставин, які б засвідчували прийняття КСП «8 Березня» рішення про реорганізацію підприємства шляхом перетворення.
		7.14. Крім того, Указом Президента України від 8 серпня 1995 року                            № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну                         власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у                                колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі майна радгоспів. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до списку, який додається до державного акта на право колективної власності на землю.
		7.15. Також необхідно зазначити, що Указом Президента України від 3 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» передбачалося реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності.
		7.16. Отже, відповідно до зазначених указів паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність, зокрема, колективним сільськогосподарським підприємствам. Позивач не пояснив, а суди не встановили, яким чином у КСП «8 Березня» могли залишитися спірні землі сільськогосподарського призначення, які не підлягали розпаюванню та не були розпайовані. При цьому передання сільськогосподарських угідь від колективного сільськогосподарського підприємства до власності юридичної особи, землі якої не підлягають розпаюванню відповідно до вказаних указів, спричинило б порушення прав членів колективного сільськогосподарського підприємства на одержання відповідних земельних ділянок.
		7.17. Таким чином, на момент державної реєстрації за Держгеокадастром права власності на спірні земельні ділянки ФГ «Колос» не було ані власником зазначених земельних ділянок, ані землекористувачем на законних підставах.
		7.18. Посилання позивача - ФГ «Колос» на те, що до передачі спірних земельних ділянок у власність відповідача - Держгеокадастру необхідно було вилучити ці земельні ділянки у позивача, так само не ґрунтуються на нормах закону, що регулює спірні правовідносини, оскільки позивач не набув права на земельні ділянки і тому останні не підлягали вилученню від нього. Так само відсутні будь-які підстави для того, щоб отримувати дозвіл чи згоду позивача на передачу земельних ділянок.
		7.19. Позивач наголошував, що відповідно до даних ЄДР ФГ «Колос»є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 03747509, за яким раніше було зареєстровано  КСП «8 Березня», що, в свою чергу, також указує на обставини правонаступництва.
		7.20. Так, ЄДР є компонентом інфраструктури державної статистики. На його основі органи статистики забезпечують ведення державного обліку та ідентифікацію суб`єктів господарської дальності, однак повноваженнями на проведення реєстраційних дій щодо підприємства не наділені.
		7.21. Функція органів статистики щодо ведення ЄДР визначена Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 (у новій редакції постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року № 499, далі - Положення про ЄДР).
		7.22. Відповідно до пункту 6 Положення про ЄДР (в чинній редакції) ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним; у разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код; у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом; в інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється. Відповідно до пункту 15 Положення про ЄДР (в редакції станом на день створення ФГ «Колос») ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування; у разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.
		7.23. Отже, відповідно до наведених норм ідентифікаційний код юридичної особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається. Водночас помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але така помилка не є підставою правонаступництва.
		7.24. Крім того, суди не встановили обставин, які б засвідчували вихід членів               КСП «8 Березня» з його складу.
		7.25. При цьому відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2114-XII у редакції, чинній станом на момент створення ФГ «Колос», колективне сільськогосподарське підприємство (далі - підприємство) є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.
		7.26. Згідно зі статтею 5 указаного Закону членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу зі складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.
		7.27. Тобто, колективне сільськогосподарське підприємство створювалося як добровільне об`єднання необмеженого кола громадян, з єдиною вимогою, що такі громадяни досягли 16-річного віку.
		7.28. У свою чергу, на момент створення ФГ «Колос» відносини, пов`язані                         зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, були врегульовані Законом № 2009-XII.
		7.29. Відповідно до частин першої - третьої та п`ятої статті 2 Закону № 2009-XII у редакції, чинній на момент створення ФГ «Колос», селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором    (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. При створенні одним із членів сім`ї селянського (фермерського) господарства інші члени сім`ї та родичі самостійно приймають рішення про участь у його діяльності.
		7.30. Аналіз вищевказаних норм свідчить, що, на відміну від колективного сільськогосподарського підприємства, селянське (фермерське) господарство визначалося як підприємництво саме сімейного типу, коли членами селянського (фермерського) господарства могли бути саме подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі. 
		7.31. Отже, колективне сільськогосподарське підприємство, члени якого не є подружжям, їх батьками, дітьми, які досягли 16-річного віку, іншими родичами, не могло бути перетворене на селянське (фермерське) господарство.
		7.32. Таким чином, згідно з відомостями, які містяться у витягу з ЄДР, 26 червня 2000 року проводилась реєстрація нового підприємства - ФГ «Колос», а не перетворення КСП «8 Березня». 
		7.33. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП «8 Березня» шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП «8 Березня» автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.
		7.34. Натомість згідно зі статутом ФГ «Колос», єдиним засновником останнього  є ОСОБА_1 . Тобто перетворення з КСП «8 Березня» у ФГ «Колос» не відбулося, оскільки склад засновників (учасників) КСП «8 Березня» та ФГ «Колос» не співпадають.
		7.35. Посилання ж позивача на прийняття 30 грудня 1998 року зборами уповноважених КСП «8 Березня» рішення про зняття з реєстрації цього підприємства у всіх реєстраційних органах з метою ліквідації заборгованості останнього (пункт 5 протоколу № 7) визнається Великою Палатою Верховного Суду необґрунтованим, оскільки таке рішення є рішенням не про реорганізацію, а про припинення юридичної особи способом, який не відповідав чинному на той час законодавству.
		7.36. Отже, реорганізація КСП «8 Березня» шляхом перетворення у ФГ «Колос» не відбувалася, оскільки 26 червня 2000 року було проведено реєстрацію нового підприємства - ФГ «Колос».
		7.37. За таких обставин ФГ «Колос» не набуло статусу землекористувача чи статусу власника спірних земельних ділянок КСП «8 Березня», що є предметом спору.
		7.38. Обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.
		7.39. Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		7.40. Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
		7.41. Таким чином, як на момент звернення позивача з позовом, так і на час ухвалення судових рішень у справі права позивача оскаржуваними рішеннями про реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки не порушені.
		7.42. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, а відтак дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
		7.43. Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, наведеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 6 листопада 2019 року у                   справі № 299/3439/16-ц, про можливість перетворення колективного сільськогосподарського підприємства на фермерське господарство за подібних обставин справи.
		 
		8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Щодо суті касаційної скарги
		8.1.  За змістом пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		8.2. Частинами першою, третьою та четвертою статті 311 ГПК України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		8.3. Відповідно до частини першої статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		8.4. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції та наявність підстав для зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції з мотивів, наведених у цій постанові.
		Щодо судових витрат
		8.5. За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.
		8.6. З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про скасування постанови апеляційного господарського суду та залишення в силі рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог з мотивів, наведених у цій постанові, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 306, 308, 311, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1.  Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській областізадовольнити частково.
		2.  Постанову Західного апеляційного господарського суду від 3 грудня 2019 року у справі № 907/29/19 скасувати.
		3.  Рішення Господарського суду Закарпатської області від 6 червня 2019 року  у справі № 907/29/19 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. 
		4.  В іншій частині рішення Господарського суду Закарпатської області від                            6 червня 2019 року  у справі № 907/29/19 залишити в силі.
		5.  Стягнути з Фермерського господарства «Колос» (код ЄДРПОУ 03747509) на користь Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39766716) 11525 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) гривень                 89 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя-доповідач                                         С. В. Бакуліна                           Судді:                                       В. В. Британчук                                                                 Л. М. Лобойко                                                  Ю. Л. Власов                                                             Н. П. Лященко                                                  М. І. Гриців                                      О. Б. Прокопенко                                                  Д. А. Гудима                                      В. В. Пророк                                                  В. І. Данішевська                                      Л. І. Рогач                                                  Ж. М. Єленіна                                      О. М. Ситнік                                                  О. С. Золотніков                                      О. С. Ткачук                                                  О. Р. Кібенко                                         В. Ю. Уркевич                                       О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...