Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/3156/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2020. Зареєстровано: 17.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2020.
Дата набрання законної сили: 08.12.2020
Результат оскарження 08.12.2020 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/420/3262/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/3156/20 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 вересня 2020 року м. Одеса
		Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача  адвоката Мацко В.В., представника відповідача  Чілей М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства Приватна компанія Агродім до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Приватна компанія Агродім до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11 листопада 2019 року №000416508 форми Р про збільшення Приватному підприємству Приватна компанія Агродім суми грошового зобов`язання з ПДВ на 300781 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Приватна Компанія «АГРОДІМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ «АГРО СПАРК», код за ЄДРПОУ 41757056, за період з 01.08.2018 по 31.08.2018 р. За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 08.10.2019 р. №106/15- 32-05-08/30820448. Згідно з висновками Акту перевірки, позивач порушив п.44.1 ст.44, абз. «а» п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України; ст.1, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 966 зі змінами та доповненнями; п.2.4 ст.2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, у результаті чого, на думку податкового органу, ПП «ПК «АГРОДІМ» занижено податок на додану вартість на суму 240625 грн.
		Такі висновки відповідач робить на підставі нереальності операції з поставки карбамідо-аміачної суміші марки КАС-32 контрагентом позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСПАРК».
		Листом №3379/10/15-32-05-08-07 від 06.11.2019 р. про результати розгляду заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ «АГРО СПАРК», 01.08.2018р. по 31.08.2018 р., ГУ ДПС повідомило позивача, що висновки акту перевірки є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.
		18 листопада 2019 року ПП «ПК «АГРОДІМ» отримало від Головного управління податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2019 року №000416508 форми «Р», яким визначено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 300781 грн.
		Позивач оскаржив в порядку п.56.2 ПК України податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС України №12960/6/99-00-08-05-01 від 13.12.2019 р. розгляд скарги було продовжено до 27.01.2020 р. включно. 23.01.2020 р. позивач отримав рішення про розгляд скарги, яким у задоволенні скарги відмовлено у повному обсязі.
		Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням, прийнятим ГУ ДПС в Одеській області, вважає його протиправним, та таким що не відповідає фактичним обставинам та прийнятим всупереч процесуальним вимогам, визначених ПК України.
		Так, позивач зазначив, що ПП «ПК «АГРОДІМ» є підприємством сільгоспвиробником, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Підприємство успішно провадить сільськогосподарську діяльність вже більші ніж 20 років (господарська діяльність Позивача почалась у 2000 р.).
		У штаті підприємства достатньо працівників, а серед активів позивача наявні основні засоби для здійснення сільськогосподарської діяльності, що не заперечується податковим органом в Акті перевірки. У користуванні підприємства знаходяться земельні ділянки з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2262 га, що підтверджується довідкою № 228 від 10.07.2019 р., яка видана Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області.
		У 2018 році, на момент придбання карбамідо-аміачних сумішей, у фактичному використанні підприємства було 195,72 га рілля земель запасу, 6,5 га рілля (дороги між полями), 1991,85 га рілля орендованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що підтверджується довідкою №56 від 16.02.2018 р., виданою Качурівською сільською радою Подільського району Одеської області.
		Для вирощування сільськогосподарських культур, позивач потребує закупівлі добрив, зокрема КАС (карбамідо-аміачної суміші). Карбамідо-аміачна суміш забезпечує пролонговане живлення рослин азотом та є додатковим інструментом харчування сільськогосподарських культур в умовах високоефективного виробництва. Карбамідо-аміачна суміш використовується восени під основну обробку та навесні - під передпосівну обробку.
		ПП «ПК «АГРОДІМ» протягом тривалого часу використовує карбамідо-аміачну суміш марки КАС-32, оскільки це обумовлено технологічністю, ефективністю та зручністю в транспортуванні, перевантаженні, зберіганні та внесенні. КАС-32 дозволяє отримати, в умовах дефіциту вологи, на виснажених ґрунтах врожайність орієнтовно 3 т з одного гектару, без такого добрива досягти подібної врожайності неможливо. У 2017 році підприємство придбало у різних постачальників і використало близько 275 т цього добрива.
		У 2018 році підприємством було придбано близько 250 т карбамідо-аміачної суміші марки КАС-32, з яких 75 т було придбано в компанії ТОВ «Хімагроекспорт», але ТОВ «Хімагроекспорт» не мала змоги поставити необхідні обсяги, тому позивач придбавав додатково 175 т в іншого постачальника - ТОВ «АГРО-СПАРК».
		Позивач зазначив, що 22.08.2018р. між ТОВ «АГРО-СПАРК» та позивачем укладено договір поставки №22/08/18 від 22.08.2018р. Предметом даного Договору є поставка мінеральних добрив (хімічної продукції) загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та вартість яких визначається Специфікаціями до Договору. Договір поставки надано в Додатках до Позову.
		Відповідно до умов Договору постави та Специфікації №1 до даного Договору позивач придбав у ТОВ «АГРО-СПАРК» карбамідо-аміачну суміш марки КАС-32 (налив) у кількості 175 т на загальну суму 1443750 грн. Поставки відбулись кількома партіями, що підтверджено видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.
		Позивач вказав, що дійсно, в товарно-транспортних накладних підприємства є описка щодо району, не зазначена посада та не вказаний час прийняття товару, але такі неістотні помилки не перешкоджають ідентифікувати особу, яка брала участь в господарській операції та містять дату складення документа, назву підприємства, зміст, обсяг господарської операції.
		Крім того, товарно-транспортна накладна підтверджує лише операцію перевезення і не може бути основним підтвердженням реальності операції, а є одним із додаткових свідчень реальності операції.
		Таким чином, позиція відповідача щодо неможливості ідентифікації операції через помилки в товарно-транспортних накладних та довіреностях не є правильною, оскільки допущені в товарно-транспортних накладних помилки не заважають ідентифікувати господарську операцію.
		В Акті перевірки відповідач звертає увагу на те, що позивачем не надано жодного документу, який підтверджує повноваження особи - ОСОБА_1 на отримання КАС-32 від ТОВ «АГРОСПАРК». При цьому, позивач вказав, що ОСОБА_1 обіймає посаду заступника директора підприємства, що підтверджується випискою з наказу №342 від 11.04.2018 р. про прийняття ОСОБА_1 на посаду заступника директора з 11.04.2018р. ОСОБА_1 приймав КАС на підставі довіреності від 23.08.2018 р.
		Крім того, вищезазначена довіреність була надана ГУ ДПС разом із запереченнями, проте, всупереч вимогам ПК України, податковим органом врахована не була.
		На стор. 10-11 Акту перевірки податковий орган зазначає, що перевіркою неможливо встановити, які саме паспорти якості на добрива є чинними та/або діючими.
		Відповідно до вимог Договору та чинного законодавства позивачу надані сертифікати якості, а саме паспорти на добрива рідкі азотні КАС-32 ТУ У24.1-00203826.024-2002. Копії таких сертифікатів позивач надав ГУ ДПС в Одеській області разом із запереченнями, проте їх враховано не було.
		Окрім того, сертифікат якості, паспорт якості є супровідним документом. 
		Таким чином, операція з поставки добрив КАС-32 ТОВ «АГРОСПАРК» на користь позивача підтверджена належним чином складеними первинними документами, а саме: видатковими накладними; платіжними дорученнями на оплату товару; товарно-транспортними накладними; довіреністю; договором.
		Даних документів достатньо, щоб ідентифікувати операцію. Неістотні помилки в товарно-транспортних накладних чи відсутність окремих документів, на які посилається відповідач, не можуть бути достатнім доказом нереальності операції та підставою для заниження позивачу податкового кредиту.
		Позивач зазначив, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
		У зв`язку з цим, одне лише посилання на відсутність у постачальника - контрагента у господарській операції матеріально-виробничих та/або трудових ресурсів, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, не може бути достатньою підставою для позбавлення платника ПДВ - покупця права на податковий кредит.
		Як вбачається, один з основних аргументів податкового органу, як підстава для зняття сум податкового кредиту та нарахування штрафних санкцій, є факт наявності кримінального провадження проти контрагентів ТОВ «АГРО-СПАРК».
		При цьому, сам факт наявності кримінального провадження не створює для контрагента такого платника податків жодних наслідків, а тим більше не може мати наслідком зменшення сум сформованого підприємством податкового кредиту.
		Позивач вважав, що підприємством належним чином підтверджено факт придбання товару, господарську необхідність придбання КАС, господарські можливості щодо зберігання, використання та фактичне внесення цих добрив в ґрунт, що є свідченням реальності операції з поставки КАС. Крім того, така поставка підтверджується первинними документами. 
		Таким чином, висновки відповідача про нереальність господарської операції з поставки КАС-32 між позивачем та ТОВ «АГРО-СПАРК» не відповідають дійсності, а податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019р. № 000416508 є протиправним та підлягає скасуванню.
		Ухвалою від 17.04.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 19 травня 2020 року о 12:00 год. 
		У підготовчому засіданні 19.05.2020 року оголошено перерву до 09.06.2020 року до 12:00 год. у зв`язку з необхідністю ознайомлення відповідача з відповіддю позивача на відзив та необхідністю подання заперечень. 
		Протокольною ухвалою від 09.06.2020 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів. 
		Ухвалою від 09.06.2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 29 липня 2020 року о 14 год. 00 хв.
		Судове засідання, призначене на 29.07.2020 року на 14:00 год., відкладено на 19.08.2020 року на 14:00 год. у зв`язку із знаходженням судді-доповідача по справі у відпустці. 
		У судовому засіданні 19.08.2020 року оголошено перерву до 02.09.2020 року до 16:00 год. для надання сторонами на вимогу суду додаткових доказів. 
		У судове засідання, призначене на 02 вересня 2020 року на 16:00 год., з`явилися представник позивача та представник відповідача. 
		Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
		Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вважав його необґрунтованим. 14.05.2020 року представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 198-206, т. 1), в якому з посиланням на акт перевірки зазначив, що у період з 25.09.2019 року по 01.10.2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача.
		ПП «ПК «АГРОДІМ» надано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2018 року №9201846360 від 19.09.2018 року.
		За серпень 2018 року ПП «ПК «АГРОДІМ» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 875191 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 676435 грн.
		Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року встановлено його завищення всього у сумі 240625 грн., в тому числі за серпень 2018 року в сумі 240625 грн.
		ПП «ПК «АГРОДІМ» згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 року вх. №9201846360 від 19.09.2018 року та додатку до податкової декларації з податку на додану вартість 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (Д5) (вх. №9201846285 від 19.09.2018) включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 240625 грн., який було сформовано за податковими накладними ТОВ «АГРО-СПАРК» за серпень 2018 року.
		До перевірки було надано договір поставки №22/08/18 від 22.08.2018 року між ТОВ «АГРО-СПАРК» (Постачальник) та ПП «ПК «АГРОДІМ» (Покупець).
		Відповідач вказав, що до перевірки не надано первинні документи, які підтверджують отримання добрив зі складу у підзвіт матеріально-відповідальної особи ПП «ПК «АГРОДІМ» та відображають рух добрив (матеріальний звіт), а також, у який спосіб було здійснено перевезення карбамідо-аміачної суміші зі складу зберігання до призначеного місця (поля) внесення добрив, про що складено акт від 01.10.2019 № 31/15-32-05-08/30820448.
		Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» дебіторська/кредиторська заборгованість ПП «ПК «АГРОДІМ» перед ТОВ «АГРО-СПАРК» станом на 01.08.2018 р. та станом на 31.08.2018 р. відсутня.
		На момент проведення перевірки, згідно аналізу баз даних ГУ ДПС в Одеській області ТОВ «АГРО-СПАРК» зареєстровано у ГУ ДПС у Запорізькій області (Шевченківський район). ТОВ «АГРО-СПАРК» за серпень 2018 року подано до ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 11.09.2018 № 9192238348 Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) згідно якого на підприємстві працювало 2 особи. Згідно форми 1 ДФ за III кв. 2018 року подано від 23.10.2018 №9230818998 працювало на ТОВ «АГРО-СПАРК» за трудовими договорами 2 особи за ознакою доходу 101 "Заробітна плата нарахована (виплачена)".
		Інформація про основні засоби, об`єкти оподаткування, земельні ділянки, всупереч п.16.1.3 п.16.1 ст.16, абзацу першого п.49.2 і п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України ТОВ «АГРО-СПАРК» не подано, що свідчить про відсутність на підприємстві власних основних засобів та інших необоротних активів, необхідних для здійснення господарської діяльності.
		Не маючи в наявності будь-яких основних фондів та виробничих ресурсів, кваліфікованого персоналу, маючи незначний штат працюючих осіб (2 особи), ТОВ «АГРО-СПАРК» здійснювало придбання та реалізацію товарів (робіт, послуг) в різних регіонах країни, що свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарських операцій.
		Згідно даних ЄРПН не встановлено придбання послуг з оренди транспортних засобів та придбання послуг перевезення товару, зазначеного у наданих до перевірки документах, а також послуг по зберіганню ТМЦ (активів) у сторонніх організацій, що унеможливлює підтвердження факту їх руху від продавця до покупця.
		Враховуючи вищевикладене, первинні документи щодо взаємовідносин між ПП «ПК «АГРОДІМ» та ТОВ «АГРО-СПАРК», надані до перевірки, хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального руху товарно-матеріальних цінностей, тобто є недостовірними, дефектними, що не дає права ПП «ПК «АГРОДІМ» на формування податкового кредиту, що враховується при визначенні сум ПДВ.
		Встановлені дані і факти, а саме: відсутність обов`язкових реквізитів у первинних документах та сукупність очевидних даних щодо непровадження реальної економічної діяльності ТОВ «АГРО-СПАРК» - відсутність за місцезнаходженням та неподання контролюючому органу податкової звітності, відсутність матеріально-технічної можливості здійснення господарських операцій, незначна кількість працівників (2 особи), доводять нереальність господарських операцій між ПП «ПК «АГРОДІМ» та ТОВ «АГРО-СПАРК».
		Фактично ПП «ПК «АГРОДІМ» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції. Первинні документи, які надані до перевірки, не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися первинними документами для підтвердження податкового обліку, оскільки складені за операціями з придбання товару, фактичне здійснення яких неможливо підтвердити, отже позбавлені юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди.
		У результаті вищевказаних порушень ПП «ПК «АГРОДІМ» завищено податковий кредит по взаємовідносинах із ТОВ «АГРО-СПАРК» у сумі 240625 грн., в т.ч. за серпень 2018 року на суму 240625 грн.
		Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.
		Судом встановлено, що на підставі направлення, виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області від 25.09.2019 року №398/05-08, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, та відповідно до наказу ГУ ДПС в Одеській області №316 від 25.09.2019 року, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «ПК «АГРОДІМ», код за ЄДРПОУ 30820448, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ «АГРО-СПАРК», код за ЄДРПОУ 41757056, за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року. 
		За результатами перевірки відповідачем складено акт від 08.10.2019 року №106/15-32-05-08/30820448 (а.с. 22-40, т. 1).
		Відповідно до висновку акту, зазначені наступні порушення позивача: п.44.1 ст.44, абз. «а» п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України; ст.1, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 966 зі змінами та доповненнями; п.2.4 ст.2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, у результаті чого ПП «ПК «АГРОДІМ» занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті, на загальну суму 240625 грн., в т.ч.: за серпень 2018 року на суму 240625 грн.
		Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 08.10.2019 року №106/15-32-05-08/30820448, позивач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області з запереченнями на вказаний акт перевірки. (а.с. 41-49, т. 1). 
		Листом від 06.11.2019 року за вих. №3379/10/15-32-05-08-07 ГУ ДПС в Одеській області зазначило позивачу, що висновки акту перевірки від 08.10.2019 року №106/15-32-05-08/30820448 є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 50-64, т. 1).
		На підставі висновків акту перевірки від 08.10.2019 року №106/15-32-05-08/30820448 та з урахуванням результатів розгляду заперечення від 06.11.2019 року №3379/10/15-32-05-08-07, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2019 року №000416508 форми Р про збільшення Приватному підприємству «Приватна компанія «АГРОДІМ» суми грошового зобов`язання з ПДВ на 300781 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням  240625 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 60156 грн. (а.с. 66, т. 1).
		Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до ДПС України. (а.с. 69-85, т. 1).
		За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 16.01.2020 року №1867/16/99-00-08-05-01-06, яким залишила податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 11.11.2019 року №000416508 без змін, а скаргу  без задоволення (а.с. 90-95, т. 1) 
		Також судом встановлено, що 22 серпня 2018 року між ТОВ «АГРО СПАРК» (Постачальник) та ПП «ПК «АГРОДІМ» (Покупець) було укладено договір поставки №22/08/18, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати мінеральні добрива (хімічну продукцію) загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплата яких визначена Сторонами у Специфікаціях, які є додатками до цього Договору і становлять його невід`ємну частину (а.с. 101-105, т. 1). 
		На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано наступні документи: специфікацію, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, відомості про вантаж, платіжні доручення (а.с. 106-129, т. 1).
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
		Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
		а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
		б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
		в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
		г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
		ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
		Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
		придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
		придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
		ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
		Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
		Суд зазначає, що в товарно-транспортних накладних підприємства дійсно є описка щодо найменування району Одеської області (при цьому правильно зазначено населений пункт), не зазначена посада та не вказаний час прийняття товару, але такі неістотні недоліки документу не перешкоджають ідентифікувати особу, яка брала участь в господарській операції. При цьому товарно-транспортні накладні містять дату складення документа, назву підприємства, зміст, обсяг господарської операції.
		Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 р. по справі №804/5556/13-а висловлена аналогічна правова позиція стосовного того, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
		Слід зауважити, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
		Крім того, товарно-транспортна накладна підтверджує лише операцію перевезення і не може бути основним доказом реальності операції, а є одним із додаткових підтверджень реальності операції.
		Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363).
		Враховуючи викладене вище, складена у передбачених законодавством у випадках товарно-транспортна накладна: підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів; є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з поставки товарів.
		Тотожна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 24.05.2019 року по справі №826/7423/16, де касаційна інстанція зауважила на тому, що обґрунтовано суди не взяли до уваги посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на отриманий від контрагентів товар, оскільки відсутність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій, проведених з контрагентами, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи. Крім того як вбачається з договору постачання, укладеного між позивачем та постачальником, останній здійснює передачу товару на склад покупця (позивача), а отже обов`язок щодо транспортування придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей було покладено саме на постачальника (контрагента).
		Таким чином, суд зазначає, що позиція відповідача щодо неможливості ідентифікації операції через помилки в товарно-транспортних накладних та довіреностях не є правильною, оскільки допущені в товарно-транспортних накладних помилки не заважають ідентифікувати господарську операцію.
		В Акті перевірки відповідач звертає увагу на те, що позивачем не надано жодного документу, який підтверджує повноваження особи - ОСОБА_1 на отримання КАС-32 від ТОВ «АГРО-СПАРК».
		На стор. 10 Акту перевірки зазначено, що документи щодо відрядження директора ОСОБА_2 та особи, яка зазначена в документах як відповідальна за здійснення господарської операції ОСОБА_1 ПП «ПК «АГРОДІМ» до перевірки не надано, про що складено акт від 01.10.2019 р. № 31/15-32-05-08/30820448». 
		Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 обіймає посаду заступника директора підприємства, що підтверджується випискою з наказу №342 від 11.04.2018 р. про прийняття ОСОБА_1 на посаду заступника директора з 11.04.2018 р. (а.с. 130, т. 1).
		ОСОБА_1 приймав КАС-32 на підставі довіреності від 23.08.2018 р. та необхідності у його відрядженні не було, оскільки приймання товару здійснювалося за місцезнаходженням позивача (а.с. 131, т. 1).
		Верховним Судом неодноразово висловлювалася позиція щодо необов`язковості наявності довіреності в цілях підтвердження реальності операції за наявності інших первинних документів.
		Зокрема, у своїй постанові від 04.04.2020 р. по справі №813/2292/17 Верховний Суд, відповідаючи на твердження податкового органу щодо відсутності документів, що ідентифікують відповідальних за поставку осіб, вказує на таке: «Розглянувши доводи податкового органу про відсутність ідентифікації матеріально-відповідальних, що приймали товар, ненадання довіреностей на отримання товару покупцями, судами зауважено, що відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію»
		Таким чином, доводи контролюючого органу щодо відсутності довіреності є передчасними, оскільки така довіреність у позивача наявна та надавалася разом із запереченнями; відсутність довіреності не може свідчити про нереальність господарської операції.
		На стор. 10-11 Акту перевірки податковий орган зазначає, що перевіркою не можливо встановити, які саме паспорти якості на добрива є чинними та/або діючими.
		При цьому, відповідно до вимог Договору та чинного законодавства позивачу надані сертифікати якості, а саме: паспорти на добрива рідкі азотні КАС-32 ТУ У24.1-00203826.024-2002. 
		Окрім того, сертифікат якості, паспорт якості є супровідним документом. 
		Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає первинний документ як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення». Паспорт якості не є звітністю, і сам паспорт якості не є пов`язаний із обчисленням чи сплатою податків і зборів, і жодним чином не впливає на показники податкової звітності та декларації з ПДВ. Крім того, контроль якості товару не належить до компетенції податкового органу.
		Таким чином, операція з поставки добрив КАС-32 ТОВ «АГРО-СПАРК» на користь позивача підтверджена належним чином складеними первинними документами, а саме: видатковими накладними; платіжними дорученнями на оплату товару; товарно-транспортними накладними; довіреністю; договором.
		Даних документів є достатньо, щоб ідентифікувати операцію. Неістотні помилки в ТТН чи відсутність окремих документів, на які посилається відповідач, не можуть бути достатнім доказом нереальності операції та підставою для заниження позивачу податкового кредиту.
		Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
		У зв`язку з цим, одне лише посилання на відсутність у постачальника - контрагента у господарській операції матеріально-виробничих та/або трудових ресурсів, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, не може бути достатньою підставою для позбавлення платника ПДВ - покупця права на податковий кредит.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.01.2020 р. по справі №160/3516/19.
		Також суд зазначає, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необгрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру. Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.08.2018 року у справі №808/760/16.
		До того ж, стверджуючи про недостатність у контрагента позивача трудових ресурсів для здійснення господарської операції з постачання товару, відповідач не обгрунтував, чому він вважає, що два працівники підприємства не можуть придбати товар в одного постачальника та реалізувати його іншому (позивачу).
		Крім того, як вбачається з Акту перевірки, один з основних аргументів податкового органу, як підстави для зняття сум податкового кредиту та нарахування штрафних санкцій, є факт наявності кримінального провадження проти контрагентів ТОВ «АГРО-СПАРК».
		Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2018 р. у справі №816/809/17 зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб суб`єктів господарювання, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Далі, аналізуючи правовідносини у зазначеній справі, Верховний суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), попри те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
		Отже, сам факт наявності кримінального провадження не створює для контрагента такого платника податків жодних наслідків, а тим більше не може мати наслідком зменшення сум сформованого підприємством податкового кредиту.
		Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.
		Таким чином, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими товариство не вступало у господарські відносини, самі по собі не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин. Крім того, відсутній законодавчо встановлений обов`язок покупця перевіряти всіх осіб, залучених постачальником товару для виконання зобов`язань за договором поставки, та й взагалі, така можливість об`єктивно відсутня.
		Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними»
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.12.2018 р. по справі №804/931/17.
		Крім того, позбавляючи товариство права на податковий кредит через недотримання податкової дисципліни його контрагентами, податковий орган порушує принцип індивідуальної відповідальності платника податків.
		Також суд зазначає, що позивачем надано до суду докази придбання устаткування для внесення добрив (оприскувач «S3200» придбано в компанії ТОВ «Оріон Трейдінг Груп» за договором поставки №22-05/17 від 22.05.2017 р. з додатковою угодою №1 від 01.06.2017 р., видаткова накладна №179 від 20.06.2017 р.) (а.с. 133-138, т. 1).
		Крім того, позивач надав наряди на виконання робіт з внесення добрив (а.с.139-148, т.1), акти використання мінеральних добрив (а.с.149-154, т.1), документи, що підтверджують рух мінеральних добрив по складу (а.с.155-165, т.1).
		Також слід зауважити, що актом перевірки підтверджується придбання мінеральних добрив КАС-32 контрагентом позивача (ТОВ "АГРО СПАРК") у постачальників ТОВ "ПРОВНЕЛ" та ТОВ "ТАІСТАС", і саме в останніх двох підприємств, як зазначено в акті перевірки, згідно відомостей ЄРПН відсутнє придбання цього товару.
		При цьому, відповідач не зміг пояснити суду, яким чином ТОВ "ПРОВНЕЛ" та ТОВ "ТАІСТАС", реалізуючи добрива КАС-32 Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО СПАРК", без підтвердженого придбання цього товару, змогли зареєструвати податкові накладні в ЄРПН за існуючих механізмів зупинення реєстрації податкових накладних відповідно до ст.201 ПК України.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що Приватним підприємством Приватна компанія Агродім належним чином підтверджено факт придбання товару, господарську необхідність придбання добрив КАС-32, господарські можливості щодо зберігання, використання та фактичне внесення цих добрив в ґрунт, що є свідченням реальності операції з постачання позивачу карбамідо-аміачної суміші контрагентом. Крім того, така поставка підтверджується первинними документами, оформленими належним чином. 
		Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11 листопада 2019 року №000416508 форми Р про збільшення Приватному підприємству Приватна компанія Агродім суми грошового зобов`язання з ПДВ на 300781 грн. - є протиправними та підлягає скасуванню, а адміністративний позов Приватного підприємства Приватна компанія Агродім підлягає задоволенню в повному обсязі. 
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов Приватного підприємства Приватна компанія Агродім  задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11 листопада 2019 року №000416508 форми Р про збільшення Приватному підприємству Приватна компанія Агродім суми грошового зобов`язання з ПДВ на 300781 грн. (триста тисяч сімсот вісімдесят одна гривня).
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Приватного підприємства Приватна компанія Агродім (адреса: с. Качурівка, Подільський район, Одеська область, 66370, код ЄДРПОУ 30820448) судові витрати у розмірі 4511,72 грн. (чотири тисячі п`ятсот одинадцять гривень сімдесят дві копійки).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 14 вересня 2020 року. 
		 
		Суддя В.В. Андрухів

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...