Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3527/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про приватну власність; щодо визнання права власності.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2020. Зареєстровано: 17.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2020.

Номер судового провадження: 1987 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ОКРЕМА ДУМКА
		судді Східного апеляційного господарського суду Слободіна М.М. 
		на ухвалу колегії суддів від 16.09.2020 у справі № 922/3527/19 
		 
		17.09.2020 
		 
		Ухвалою колегії суддів САГС від 16.09.2020 у справі № 922/3527/19, яка розглядалася під моїм головуванням, було прийняте процесуальне рішення про можливість закінчення вирішення спору по суті без оголошення необхідної перерви.
		Вважаю за необхідне подати окрему думку на вказане процесуальне рішення.
		Відповідно до буквального змісту ч. 1, 3 ст. 34 ГПК України окрема думка може бути подана на будь-яке питання, яке вирішується колегіально в ході вирішення судового спору і викладається у формі рішення. 
		Оскільки ухвала суду є окремим видом судового рішення та враховуючи значну незаконність процесуального рішення про можливість закінчення розгляду справи без оголошення перерви, вважаю за можливе і необхідне заявити окрему думку щодо зазначеного процесуального рішення.
		При цьому звертаю увагу, що дана окрема думка не є заявою про можливу судову помилку, сутність яких найкраще визначив колишній голова Верховного Суду США Чарльз Г`юз: "Окрема думка є зверненням до розуму майбутнього, коли пізніше рішення може ймовірно виправити помилку, яку, на думку незгодного судді, вчинив суд", ні. 
		Дана окрема думка в більшій мірі пов`язана із незгодою судді із підходами та способами відправлення правосуддя колегією суддів, які несуть ризики винесення у подальшому протиправного судового рішення. 
		Зокрема, обставини винесення колегією суддів ухвали, про незгоду із якою я заявляю, наступні. 
		16.09.2020 близько 12:30, під час розгляду справ у залі суду, відбулося різке погіршення стану мого здоров`я. В подальшому, у цей же день, вказаний патологічний стан був офіційно діагностований лікарями як гіпертонічний криз. 
		Про наявність такого стану я невідкладно, в 12:30 повідомив колегію суддів.
		У цей час колегією суддів розглядалася справа № 922/3527/19 під моїм головуванням. 
		В оголошенні перерви у цій справі з метою надання мені медичної допомоги, колегією суддів було мені відмовлено. 
		Вказане рішення прийняте колегією суддів в ході наради, перебіг якої технічними засобами не фіксувався, представники сторін на час наради були видалені із залу суду. 
		У зв`язку із фізичною неможливість ведення мною, як головуючим у цій справі, судового засідання, обов`язки головуючого судді перебрав на себе суддя Сіверін В.І. 
		На мою думку, неможливість судді приймати повноцінну участь у розгляді спору перетворює такий судовий розгляд на профанацію. Але, оскільки прийняте колегією суддів рішення позбавило мене будь-якої розумної альтернативи, враховуючи, що до настання обідньої перерви залишалось небагато часу, я залишився в залі суду, розраховуючи звернутись за медичною допомогою негайно по настанню обіднього часу. 
		Після настання 13:00 годин мною, як головуючим у справі, всупереч позиції судді Сіверіна В.І., було оголошено про нараду колегії суддів щодо можливості оголошення перерви у даному судовому засіданні. 
		Під час наради колегією суддів було повторно відмовлено мені в оголошенні перерви на період обіднього часу для отримання медичної допомоги.
		Сторони були запрошені до залу суду, де близько 13:10 год. суддею Сіверіним В.І. була оголошена ухвала колегії суддів про продовження розгляду справи по суті. 
		У зв`язку із цим мною була зроблена заява про необхідність отримання допомоги лікаря та наявність в мене окремої думки щодо ухвали суду про закінчення вирішення спору без перерви. 
		Судді Сіверін В.І. і Терещенко О.І. в цей час в ультимативній формі вимагали від мене негайно приступити до розгляду спору. 
		Після цього я покинув зал судового засідання у зв`язку із необхідністю термінової медичної допомоги.
		Зрозуміло, що ця сцена, яка відбувалась у присутності представників сторін, ніяк не сприяла підвищенню авторитету правосуддя. 
		Вважаю, що процесуальне рішення колегії суддів у формі ухвали про закінчення вирішення спору не відповідає закону з декількох самостійних підстав. 
		По-перше, діяльність суду повинна у першу чергу відповідати принципам розумності і справедливості. 
		На моє переконання, рішення колегії суддів про невідкладний розгляд справи № 922/3527/19, яка має велику складність і обсяг; сильний суспільний резонанс (опосередковує великий бізнесовий і політичний конфлікт); слухається вперше; розглядається за неявки ряду учасників (першої неявки); розглядається при очевидній неможливості головуючого судді прийняти належну участь у розгляді спору, не має розумного пояснення. 
		Звертає на себе увагу факт разючої невідповідності обставин розгляду даного спору ординарній процедурі. Зокрема, у справах невеликої складності членами колегії перманентно оголошуються перерви для забезпечення усестороннього і об`єктивного вирішення спору.
		У цій же справі застосований прямо протилежний підхід. При цьому будь-яка об`єктивна або легальна причина такого поспіху суду у прийнятті рішення повністю відсутня. 
		По-друге, неможливість будь-кого з членів колегії суддів прийняти участь у вирішенні спору з причини розладу здоров`я зобов`язує колегію суддів негайно припинити такий розгляд, оскільки закон не передбачає вирішення спору колегією суддів у складі двох осіб. Переконаний, що присутність судді в залі суду de facto не є обставиною, яка забезпечує об`єктивність правосуддя. Такою обставиною є лише свідома повноцінна участь судді у вирішенні спору, що в умовах гіпертонічного кризу судді  доповідача по справі є неможливим. 
		Більше того, освідомлення інших членів колегії про неможливість головуючого приймати участь у судовому засіданні внаслідок погіршення здоров`я повністю доведене фактом перебрання ними на себе функцій головуючого у справі. 
		За таких умов ухвала про закінчення розгляду справи є процесуальним рішенням суду, яке свідомо забезпечувало завідомо необ`єктивний розгляд спору судом. 
		Підкреслюю, що у даному спорі відсутній конфлікт між правом сторін на вирішення спору у розумний строк та правом судді, гарантованим ст. 2 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (правом на життя). Справа № 922/3527/19 слухалася вперше і її призначення було здійснене таким чином, щоб забезпечити колегії суддів можливість повно і об`єктивно дослідити усі обставини справи і позиції усіх учасників, тобто із наявністю достатнього строку для оголошення перерви. 
		По-третє, спеціальне законодавство про судоустрій і статус суддів не містить застережень або заборон, які можна втлумачити як можливість заборонити судді використання обіднього часу. 
		Відповідно до одноманітної практики ВСУ та ВС трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.
		Приймаючи до уваги відсутність у спеціальному законодавстві щодо статусу суддів та судочинства імперативних приписів щодо заборони оголошення перерви на період обіднього часу, у судді є безспірне, гарантоване законом право використання обіднього часу на свій розсуд, в тому числі для отримання медичної допомоги.
		Підкреслюю, що у даному випадку колегія суддів також разючим чином порушила свій ординарний підхід. 
		Зокрема, за останні декілька років колегія суддів у складі суддів Сіверіна В.І., Терещенко О.І., Слободіна М.М. не проводила розгляд справ під час обідньої перерви. В разі нагальної потреби закінчення вирішення спору колегією суддів оголошувалися перерви до закінчення обіднього часу. 
		Опираючись на вищевикладене, вважаю рішення колегії суддів у формі протокольної ухвали про закінчення вирішення спору 16.09.2020 - незаконним. 
		На моє переконання, наведені вище події і факти неможливо витлумачити інакше, аніж свідоме ігнорування колегією суддів базових принципів процесуального закону, вчинене з метою невідкладного постановлення рішення у справі № 922/3527/19. 
		Додатково зазначаю, що після виходу із залу суду моїм помічником була викликана швидка, яка доставила мене до лікарні, де в мене був діагностований гіпертонічний криз і розпочате лікування. 
		В цей же час колегією суддів у складі двох осіб (суддів Сіверіна В.І. та Терещенко О.І.) все ж було прийняте рішення про оголошення перерви у справі № 922/3527/19. Це рішення було оголошене учасникам справи і в останніх 16.09.2020 були відібрані розписки про повідомлення про новий час та дату розгляду справи. 
		Я не приймав участь у винесенні зазначеного процесуального рішення колегією суддів у складі двох осіб, тому не вважаю необхідним подання на нього окремої думки. 
		 
		 
		Суддя М.М. Слободін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...