Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/20708/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2020. Зареєстровано: 18.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2020.
Дата набрання законної сили: 09.03.2021
Номер судового провадження: 1-кп/755/434/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019100040009304

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/20708/19
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"17" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		головуючої судді                  ОСОБА_1 , 
		секретаря судового засідання             ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019100040009304 від 11 листопада 2019 року за обвинуваченням  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, із середньою освітою, неодруженого, який має на утриманні малолітню дитину 2013 року народження, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше судимого:06грудня 1996року вирокомБориспільського районногосуду Київськоїобласті зач.3ст.140КК Українидо 3років позбавленняволі;18квітня 1997року вирокомБориспільського районногосуду Київськоїобласті заст.17,ч.3ст.81КК Україниз урахуваннямч.3ст.42КК Українидо 3років 6місяців позбавленняволі зконфіскацією майназвільнений умовно-достроково04серпня 1999року напідставі постановиПолтавського районногосуду Полтавськоїобласті від04серпня 1999року,невідбутий строкпокарання становить7місяців 2дня;14жовтня 2002року вирокомПодільського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 04 червня 2007 року; 23 травня 2011 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України, з урахуванням ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
		за участю учасників судового провадження:
		прокурорів     ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		потерпілої     ОСОБА_6 , 
		представника потерпілої    ОСОБА_7 ,
		захисника                         ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого                      ОСОБА_9 ,
		в с т а н о в и в :
		10 листопада 2019 року, приблизно о 04 год 00 хв ОСОБА_3 , неофіційно працюючи таксистом, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», н/з НОМЕР_1 , перебував на паркувальному майданчику поблизу Конгресно-виставкового центру «Парковий», що за адресою: м. Київ, вул. Паркова дорога, 16а, де чекав замовлення. В цей час ОСОБА_9 побачив потерпілу ОСОБА_10 , яка виходила з розважального закладу «CHI restaurant» та запропонував довезти її до місця прямування, на що остання погодилась. В подальшому ОСОБА_10 сіла до вказаного автомобіля та повідомила ОСОБА_3 про напрямок руху. В цей час ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що ОСОБА_10 перебуває у стані алкогольного сп`яніння та не зможе чинити супротиву, вирішив заволодіти її майном.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, із погрозами застосування насильства, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілої, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер для потерпілої ОСОБА_10 , ОСОБА_3 ігноруючи адресу замовлення, направився у напрямку Набережного шосе та приїхав до ПКіВ «Гідропарк» на муніципальний пляж «Венеція», що за адресою: станція метрополітену «Гідропарк», Долобецький острів, місто Київ.
		Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел спрямований на повторне, відкрите викрадення чужого майна та обернення його у свою користь, із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілої, ОСОБА_3 заблокував ручки відкриття дверей автомобіля та висловив вимогу потерпілій зняти із себе та передати йому золоті вироби, а саме: пару золотих сережок типу «гвоздики», вартістю 2000 грн 00 к., золоту каблучку з 9 каменями сірого кольору, вартістю 2500 грн 00 к., золотий ланцюжок, довжиною 40 см, вартістю 5000 грн 00 к. та 1000 грн. 00 к., при цьому висловив усну погрозу застосування насильства, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілої ОСОБА_10 , а саме сказав: «або віддавай, або не вийдеш живою з машини». Після цього, потерпіла зняла із себе вказані ювелірні вироби та передала їх ОСОБА_3 . 
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на повторне, відкрите викрадення чужого майна та обернення його на свою користь. із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілої, ОСОБА_3 розблокував ручки відкриття дверей салону автомобіля, наказав потерпілій ОСОБА_10 вийти із салону, що остання і зробила.
		Після цього, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 9500 грн 00 к. 
		Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав частково та зазначив, що неофіційно підробляє таксистом та вночі 10 листопада 2019 року знаходився біля ресторану «CHI restaurant», що за адресою: м. Київ, вул. Паркова дорога, 16а, де пропонував відвідувачам зазначеного закладу послуги таксі. Вночі із цього закладу вийшла ОСОБА_10 , яка була на підпитку, та відкривши двері автомобіля, присіла на пасажирське сидіння і попросила відвести до друга, за адресою, яку друг йому згодом повідомив по телефону. Під час поїздки потерпілій стало погано і вона обблювала салон автомобіля. Після цього, він вирішив поїхати у ПКіВ «Гідропарк» поближче до річки Дніпро, щоб ОСОБА_10 прибрала йому салон автомобіля. Коли приїхали на пляжу ПКіВ «Гідропарк», де можна було прибрати салон автомобіля він зрозумів, що ОСОБА_10 не в стані прибрати йому салон автомобіля, тому став питати про відшкодування грошовима завданої шкоди салону, проте в гаманці потерпілої грошей не було. Після цього він звернув увагу на прикраси, які були на ОСОБА_10 та запитав чи вони золоті. Потерпіла підтвердила, що на ній прикраси виготовлені із золота та запропонувала їх забрати. ОСОБА_10 сама зняла із себе сережки, каблучку та ланцюжок і передала йому. Потерпілій не погрожував і не блокував дверцята в автомобілі коли вона там перебувала. Однак на емоціях спілкувався з ОСОБА_10 досить зверхньо та із застосуванням нецезурної лексики. Після того, як отримав золоті вироби від потерпілої, намагався вигнати її із салону автомобіля, оскільки вона не хотіла виходити. Для цього викинув мобільний телефон ОСОБА_10 через вікно автомобіля на вулицю, після чого потерпіла вийшла з автомобіля. Також з його сторони була пропозиція надати йому сексуальні послуги, однак потерпіла не погодилась, а він ніяких активних дій для цього не вчиняв. Отримані від потерпілої речі здав у ломбард та отримав за це 3500 грн, з яких приблизно 1500 грн пішла на витрати по чистці авто. На даний момент відшкодував потерпілій шкоду в розмірі 13000 грн. Свою поведінку щодо ОСОБА_10 вважає недопустимою та такою, що виходить за рамки дозволеного, однак на той момент був дуже збентежений ситуацією, яка виникла. Допускає, що міг завдати ОСОБА_10 моральних страждань, тому готовий частково відшкодувати завдану шкоду. При цьому не визнає витрати на правову допомогу, оскільки вважає їх необґрунтованими. У вчиненому щиро кається та вважає даний випадок уроком на все життя.
		Не зважаючи на часткове визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні за вказаних вище обставин злочину підтверджується всією сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а у взаємозв`язку - є достатніми для таких висновків суду.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що в листопаді, це може бути з 09 на 10 листопада 2019 року вона відпочивала з подружками в ресторані «CHI restaurant», що за адресою: м. Київ, вул. Паркова дорога, 16а. Вийшовши з ресторану, вирішила викликати таксі, в цей момент до неї під`їхав автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», чорного кольору, за кермом якого перебував обвинувачений та запропонував підвести, на що вона погодилась. В той час вона мала намір поїхати до друга, а тому дала трубку мобільного телефону ОСОБА_3 , щоб йому друг пояснив куди потрібно її везти. Під час поїздки до неї декілька раз телефонував друг, щоб уточнити де вона знаходиться та чому так довго добирається. Обвинувачений пояснив, що він об`їжджає і так буде краще добратись до місця призначення. Проте, коли обвинувачений привіз її до ПКіВ «Гідропарк» вона зрозуміла, що він її не туди завіз та стала хвилюватись. Після цього, ОСОБА_3 запропонував їй розрахуватись з ним сексуальними послугами, на що вона категорично відмовилась та почала переживати за своє здоров`я, оскільки обвинувачений заблокував двері в автомобілі, щоб вона не могла його залишити та став їй погрожувати, що якщо вона бажає бути живою, то щоб сиділа тихо та розрахувалась з ним. Дані слова вона розцінювала як загрозу для свого життя та здоров`я, а тому віддала обвинуваченому каблучку, ланцюжок та сережки, а також 1000 грн, які мала при собі. Після того, як ОСОБА_3 отримав вказане майно, то розблокував дверцята автомобілята викинувчерез вікноїї мобільнийтелефон.В цейчас воназалишила салонмашини,а обвинуваченийпоїхав змісця події.Також зазначила,що всалоні автомобіляїй дійснотрохи нудило,однак вонане блювалата непсувала йомумайно.Хоча зподружками івипивала,однак небагато таперебуваючи вмашині цілкомусвідомлювала своїдії.Завдану матеріальнушкоду ОСОБА_3 відшкодував їйу повномуобсязі тана пропозиціюслідчого вибачивсяв управлінніполіції.Моральна шкодаобвинуваченим не відшкодована. Розмір в 10000 грн моральної шкоди вона вважає обґрунтованим, оскільки після даної події тиждень не могла нормально спати, на даний момент боїться їздити в таксі. Щодо покарання обвинуваченому, то вона залишила на розсуд суду, якщо обвинувачений все оплатить, то не буде наполягати на реальному покаранні. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 зазначив, що дійсно 10 листопада 2019 року він спілкувався по мобільному телефоні зі своєю знайомою ОСОБА_6 та вони домовились зустрітись, тому водієві таксі він сказав адресу на яку потрібно було доставити потерпілу. Під час поїздки він повторно спілкувався з водієм таксі, оскільки той не міг знайти оговорене місце, тому запропонував, щоб ОСОБА_6 доставив за місцем його проживання, а саме: АДРЕСА_3 . Зважаючи на те, що потерпілої довгий час не було, він почав надзвонювати на її номер телефону, близько 10 разів, однак його виклики або скидались, або взагалі не піднімались. Через деякий час ОСОБА_6 підняла трубку телефону та пояснила, що знаходиться десь на острові Гідропарк та повідомила, що у неї водій таксі забрав усі гроші, каблучку, ланцюжок та браслет. Також зазначив, що йому достеменно відомо, що того дня у ОСОБА_6 були із собою грошові кошти для оплати послуг таксі.
		Додатково винуватість ОСОБА_3 підтверджується сукупністю доказів наданих стороною обвинувачення та безпосередньо досліджених судом, зокрема:
		протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 10 листопада 2019 року, поданої ОСОБА_10 , з якої вбачається, що 10 листопада 2019 року, приблизно о 04 год 45 хв за адресою: м. Київ, ПКіВ «Гідропарк», пляж «Венеція», невідомий чоловік відкрито заволодів 1000 грн та золотими прикрасами (а.с. 103-104);
		листом про надання інформації №983 від 13 листопада 2019 року ПТ «Найкращий ломбард» ОСОБА_12 і компанія.», згідно якого ОСОБА_3 з 01 січня 2019 року користувався послугами даного ломбарду та, зокрема, 10 листопада 2019 року здав золоту каблучку, золотий ланцюг та золоті сережки (а.с. 118-119);
		протоколом огляду предметів від 16 листопада 2019 року під час якого в службовому кабінеті №308 Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 2, на персональному комп`ютері переглянуто зображення формату «.jpg» з камер відеоспостереження Київської міської мережі «Безпечне місто» та переглянуто за участю заступника начальника ВКП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 , як користувачем « ОСОБА_14 ». Під час перегляду збережено необхідну інформацію від 10 листопада 2019 року у папці «Сведения_ТС2019», де є 8 зображень формату «.jpg» (а.с. 130-134, 135, 136);
		протоколом огляду місця події від 07 грудня 2019 року, з ілюстративною таблицею, проведення якого здійснене за допомогою технічного засобу фіксування, об`єктом огляду якого є службовий кабінет №308, що знаходиться на третьому поверсі Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 2, де знаходиться добровільно запрошений чоловік, який назвався ОСОБА_3 , який в присутності понятих добровільно видав: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Mitsubishi Lancer», н/з НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 , один ключ з брелком, мобільний телефон марки «Nomi» та мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 6A» (а.с. 121-122, 123, 125-127);
		протоколу пред`явлення особи для впізнання від 10 грудня 2019 року, проведення якого здійснене за допомогою технічного засобу фіксування, під час якого потерпіла ОСОБА_10 в присутності понятих, за нерівним носом, тонкими губами та тілобудовою впізнала ОСОБА_3 , як особу яка в ніч з 09 на 10 листопада 2019 року відкрито викрала її ювелірні вироби (а.с. 137-140, 141);
		протоколом проведення слідчого експерименту від 18 грудня 2019 року, під час якого потерпіла ОСОБА_10 за участю двох понятих, перебуваючи у салоні автомобіля марки «Volkswagen Passat», н/з НОМЕР_4 , пояснила те, як вона 10 листопада 2019 року, приблизно о 04 год 00 хв перебувала на парковці за адресою: м. Київ, вул. Паркова дорога до неї під`їхав автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», н/з НОМЕР_1 та запропонував послуги з перевезення. На дану пропозицію потерпіла погодилась та присіла на праве переднє сидіння, повідомивши про необхідну адресу, а саме: м. Київ, вул. Саксаганського, 79 та передала водієві свій мобільний телефон у якому розмовляв її знайомий. Після цього з вул. Паркова дорога вони рушили по вул. Набережне шосе, після чого потерпіла повідомила водію, що вони їдуть у невідомому напрямку на під`їзді до мосту через річку Дніпро. Під час чергової розмови потерпілої зі своїм товаришем водій вибив мобільний з її руки та забрав даний мобільний телефон, на претензії потерпілої повернути мобільний телефон сказав їй: «сиди не рипайся». Під час руху транспортним засобом водій один раз провів рукою по лівій нозі потерпілої чим проявив свої наміри сексуального характеру. Вона дуже нервувала і попросила водія зупинитись. Після цього водій повідомив потерпілу, щоб вона віддала усе що в неї є, а саме готівку, золоті прикраси, що вона і виконала, надала грошові кошти, які дістала з гаманця та зняла каблучку з ланцюжком. Одержавши від потерпілої гроші та прикраси, водій сказав, щоб вона не забула про сережки. Все це відбувалось на пляжі «Венеція», що на острові Гідропарк. Перебуваючи на муніципальному пляжі «Венеція» потерпіла пояснила, що в той момент її мобільний перебував у водія в руках і їй телефонував друг, однак водій скидав виклики або не відповідав на них. Саме на цьому місці водій сказав до потерпілої: «або віддавай, або не вийдеш живою», при цьому двері автомобіля були заблоковані, оскільки вона старалась відкрити їх. Після одержання золотих прикрас та грошових коштів відкрив вікно та викинув мобільний телефон потерпілої. Грошові кошти та золоті прикраси потерпіла поклала біля важелю коробки передач, при цьому водій жодних умов по поверненню даного майна не вказував (а.с. 142-147, 148);
		протоколом проведення слідчого експерименту від 18 грудня 2019 року, під час якого обвинувачений ОСОБА_3 за участю двох понятих, перебуваючи в автомобілі марки «Volkswagen Passat», н/з НОМЕР_4 показав, як він рухався по вул. Паркова дорога у м. Києві та побачив невідому йому дівчину, яка хиталася та розмовляла по телефону, тому він запропонував її підвести, на що дівчина передала свій мобільний телефон, щоб її хлопець повідомив куди потрібно везти. Після цього, потерпіла присіла на переднє праве сидіння та вони кружляли по АДРЕСА_4 . Зазначена подія відбулась, приблизно 03  04 год ночі 10 листопада 2019 року та коли вони кружляли до того моменту поки потерпілу не знудило і вона обблювала заднє сидіння, килимки, праві передні двері та переднє пасажирське сидіння. Оскільки в автомобілі був неприємний запах, тому ОСОБА_3 вирішив завести потерпілу на острів Гідропарк для того, щоб вона прибрала автомобіль. В цей момент двері автомобіля були заблоковані, оскільки він їх завжди блокує. Після цього, події слідчого експерименту перемістились на муніципальний пляж «Венеція», що на острові Долобецький, де ОСОБА_3 показав, що він жодних заходів впливу на потерпілу не здійснював, а повідомив потерпілій, що вона буде прибирати автомобіль, на що остання відмовилась виконувати його вимогу та виходити з автомобіля. Після цього ОСОБА_3 став гладити по коліну лівої ноги потерпілу, оскільки думав, що вона працює повією у ресторані «Chi», однак потерпіла зазначила, що у неї є хлопець, тому він сказав, щоб вона прибрала йому салон.У гаманці потерпілої були тільки дрібні грошові кошти, тому ОСОБА_3 запропонував їй розрахуватись оральним сексом, на що потерпіла відмовилась та не збиралась прибирати автомобіль. Після цього, ОСОБА_3 поцікавився у потерпілої чи ті прикраси, які на ній є золотими, на що отримав ствердну відповідь тому запропонував «порішати», а потерпіла погодилась. Потерпіла передала йому ланцюжок та сережки, але попросила повернути їй хрестик, що ОСОБА_3 і зробив. Після цього він відкрив вікно автомобіля і для того, щоб потерпіла залишила салон транспортного засобу викинув її мобільний телефон. При цьому з потерпілою не обговорювалось можливість повернення переданого майна. Дане заволодіння майном ОСОБА_3 сприйняв як компенсацію за проведення хімчистки салону автомобіля. Жодних погроз до потерпілої він не висловлював та тілесні ушкодження не наносив (а.с. 166-171, 172);
		речовими доказами (а.с. 149-150, 151, 152, 153).
		Будь-яких інших доказів під час судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		З аналізу показів, наданих обвинуваченим в судовому засіданні та під час досудового розслідування, а саме під час проведення слідчого експерименту вбачається, що він фактично визнає винуватість у повторному вчиненні відкритого викрадення чужого майна, однак не визнає насильницької складової грабежу, яка йому кваліфікується органом досудового розслідування, а саме грабіж поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілої та розмір завданої потерпілій шкоди.
		Слід відзначити, що насильницький грабіж утворює кваліфікований склад злочину (ч. 2 ст. 186) і може бути двох видів: 1) грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого; 2) грабіж, поєднаний з погрозою застосування такого насильства.
		При цьому, погроза застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, є психічним насильством, яке полягає у залякуванні потерпілого негайним застосуванням до нього такого фізичного насильства. Висловлюючи погрозу, грабіжник може конкретизувати зміст фізичного насильства (нанесення ударів, побоїв, обмеження чи позбавлення волі тощо), а може і не робити цього. Оскільки характер погрози має суттєве значення для кваліфікації дій винного, з`ясування його у таких випадках є обов`язковим. Встановлюючи зміст погрози, слід враховувати всю сукупність об`єктивних і суб`єктивних обставин справи (час, місце, обстановку вчинення посягання, кількість осіб, які посягають, і потерпілих, предмет, яким погрожував винний, суб`єктивне сприйняття погрози потерпілим тощо). Якщо зміст неконкретизованої погрози встановлено не було і при цьому не доведено, що винний погрожував застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене слід розглядати як грабіж.
		Тому в даному випадку, обґрунтованість такої кваліфікаційної ознаки діяння ОСОБА_3 , як грабіж, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілої підтверджується, зокрема показами потерпілої, а також слідчим експериментом за участю потерпілої від 18 грудня 2019 року. При цьому, суд бере до уваги також покази обвинуваченого, які надані ним під час судового розгляду, щодо обставин даної події, де він підтверджує той факт, що відвіз потерпілу на пляж «Венеція», приблизно о 03 год 00 хв 11 листопада 2019 року, та емоційно, з використанням нецензурної лексики спілкувався із ОСОБА_10 через те, що остання забруднила салон автомобіля та запропонував їй віддати свої прикраси. Суд враховує об`єктивні та суб`єктивні обставини справи, а саме: час вчинення кримінального правопорушення - нічний період доби вкінці осені; місце вчинення злочину територія пляжу на острів Долобецький у місті Києві за відсутності будь-яких осіб; обстановку вчинення посягання  салон автомобіля обвинуваченого, у якому були заблоковані дверцята; кількість осіб, які посягають і потерпілих  один обвинувачений та одна потерпіла. З урахуванням цих обставин, погрози обвинуваченого в сторону потерпілої, навіть якщо вони і не носили конкретного характеру, виглядали цілком реальними та потерпілою могли оцінюватись як реальні.
		За таких обставин, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з погрозами застосування насильства, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілої, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 186 КК України.
		Щодо тверджень обвинуваченого про забруднення потерпілою салону його автомобіля та отримання від неї золотих виробів з метою відшкодування завданої йому шкоди, то суд вважає дані твердження необґрунтованими та такими, що спростовуються показами потерпілої та свідка. Зокрема потерпіла пояснила, що під час руху автомобіля її дійсно нудило, однак вона не блювала в салоні та не забруднювала його. При цьому, обвинувачений не надав жодних підтверджень, як забруднення салону його автомобіля (фотознімки, свідки, які бачили це), так і проведення чистки салону (чеки, квитанції, свідки, які можуть підтвердити дані обставини). 
		Щодо твердження потерпілої про передання обвинуваченому під час грабежу грошових коштів, то в даному випадку суд позбавлений можливості встановити дані обставини, оскільки зазначені твердження виходять за межі судового розгляду відповідно до ст. 337 КПК України, оскільки стороною обвинувачення в обвинувальному акті ОСОБА_3 не висунуто обвинувачення у заволодіння, серед іншого, і грошовими коштами потерпілої.
		Вирішуючи питанняпро обранняміри покаранняобвинуваченому ОСОБА_3 ,суд,відповідно дост.65КК України,враховує ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення(злочину),особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів.
		Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку улікаря-наркологата лікаря-психіатране перебуває,зареєстрований тамає постійнемісце проживанняу м.Києві,не одружений,офіційно непрацюючий,судимий,має наутриманні малолітнюдитину 2013року народження,ступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,яке відноситься до категорії тяжких злочинів, думку державного обвинувача, потерпілої, особи винуватого, часткове відшкодування шкоди та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі.
		Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані. Інші обставини враховані судом при визначенні мінімального строку покарання, передбаченому для ч. 2 ст. 186 КК України.
		При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч . 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.
		При вирішенніцивільного позовупотерпілої ОСОБА_10 у якому вона просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 10000 грн 00 к. суд враховує таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 (далі  постанова Пленуму Верховного Суду України), право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду. 
		З огляду на п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України та ст.1167 ЦК, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б) неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв`язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди. 
		Суд, з`ясувавши чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі потерпіла оцінює заподіяну йому шкоду та з чого вона при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, дійшов до висновку про законність таких вимог потерпілої ОСОБА_10 .
		Моральна шкода полягає у тому, що у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення потерпіла отримала непоправиму моральну шкоду, яка відобразилась у сильних душевних стражданнях, які в подальшому вплинули на її стан здоров`я. Після даного випадку потерпіла стала уникати поїздок в таксі, перестала спати спокійно, так як відчувала постійну тривогу, що злочинні дії відносно неї повторяться. 
		Порушення прав потерпілої і зміна режиму життя має між собою причинний зв`язок.
		У зв`язку із чим встановлене грошове відшкодування в розмірі 10000 грн 00 к., є адекватним завданій моральній шкоді та відповідає засадам розумності і справедливості.
		У зв`язку із чим, враховуючи часткове відшкодування потерпілій моральної шкоди, а саме в розмірі 3500 грн 00 к., з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_10 слід стягнути моральну шкоду в розмірі 6500 грн 00 к.
		Згідно ч. 1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
		Згідно ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Згідно договору про надання правової допомоги від 08 січня 2020 року адвокат ОСОБА_7 зобов`язався надати потерпілій ОСОБА_10 усіма законними методами та способами правову допомогу у справі №755/20708/20 (а.с. 23, 24, 25, 26).
		Відповідно до детального опису робіт (надання послуг) від 03 липня 2020 року адвокатом ОСОБА_7 витрачено 1 год на ознайомлення з матеріалами справи; 1 год  на аналіз матеріалів, підготовка рецензії після ознайомлення з матеріалами справи. Встановлення наступних дій, які підлягають для вчинення; 1,5 год  підготовка цивільного позову у рамках кримінального провадження; 2 год  участь у підготовчому судовому засіданні 10 січня 2020 року; 2 год  участь у судовому засіданні 04 червня 2020 року та участь судовому засіданні 03 липня 2020 року фактично до використаного часу. Вартість правової допомоги становить  5000 грн 00 к. (а.с. 188-189).
		Згідно рахунку №1 від 01 липня 2020 року ОСОБА_10 за надання юридичних послуг у справі №755/20708/19 встановлено ціну у розмірі 5000 грн 00 к. (а.с. 190).
		Відповідно до квитанції №0.0.1755679528.1 від 02 липня 2020 року ОСОБА_10 на рахунок ФОП ОСОБА_7 оплачено юридичні послуги на суму 5000 грн 00 к. (а.с. 191).
		Згідно заключної виписки за період з 02 по 02 липня 2020 року на рахунок № НОМЕР_5 АТ КБ «Приватбанк» надійшла оплата за юридичні послуги згідно рахунку №1 від ОСОБА_10 в розмірі 5000 грн 00 к. (а.с. 192).
		У судових засіданнях представник потерпілої брав участь: 10 січня, 04 червня, 03 липня та 16 вересня 2020 року, дані дні співпадають з даними зазначеними у детальному описі робіт (надання послуг) від 03 липня 2020 року.
		Дані витрати на правову допомогу стосуються участі у судовому засіданні при розгляді справи, вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, ознайомлення з матеріалами справи). Вони документально підтверджені та доведені (рахунком №1, квитанціями про сплату та складеним цивільним позовом наявним у справі).
		У зв`язку з наведеним суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, приходить до висновку, що відшкодування судових витрат на суму 5000 грн 00 к. підлягає задоволенню.
		Питання щодоречових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
		у х в а л и в :
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Mitsubishi Lancer», н/з НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , один ключз брелком,які під розписку передані на зберігання власнику  залишити у володінні ОСОБА_15 ;
		посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Nomi» чорного кольору із сім карткою, мобільний телефон марки «XiaomiRedmi 6A», із сім-карткою, з металевою пластиною та чохлом чорного кольору, які під розписку передані на зберігання обвинуваченому  залишити у володінні ОСОБА_3 ;
		один оптичний диск CD-R 700 Mb 80 minТМ «VIDEX», фотознімки та таблицю з Київської міської мережі «Безпечне місто» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з  ОСОБА_3 на користь потерпілої  ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот) грн 00 к.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_10 процесуальні витрати в розмірі 5000(п`ять тисяч) грн 00к., а саме витрати на правову допомогу.
		Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва. 
		Вирок набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя:                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...