Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/9795/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано судом: 19.09.2020. Зареєстровано: 20.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2020.

Номер судового провадження: 2/369/1672/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 369/9795/18
		Провадження № 2/369/1672/20
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		04.06.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
		головуючої судді Пінкевич Н.С.,
		секретаря Одинцов О.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київобленерго», Києво-Святошинського РП ПрАТ "Київобленерго" про визнання незаконними дій, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що він своєчасно та в повному обсязі здійснював оплату по рахункам за користування електричною енергією. Однак, 30 червня 2018 року отримав рахунок за червень 2018 року на суму 396 931,87 грн., за невідомими умовами і тарифами встановлений коефіцієнт трансформації - 20, що суперечить умовам укладеному договору. Такого коефіцієнту він з відповідачем не погоджував та інші рахунки надходили зовсім з іншими даними. Наступного місяця він отримав від відповідача попередження про припинення постачання електроенергії до його будинковолодіння через наявну заборгованість. Вважає, що вимога про сплату боргу в розмірі 396 931,87 грн. за не погодженим коефіцієнтом суперечить умовам договору, нормам Цивільного кодексу, Закону України «Про електроенергетику», Правилам користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року, вимогам чинного законодавства. У добровільному порядку відповідач не усуває порушення його прав. Тому вважає свої права грубо порушені та підлягають судовому захисту. 
		Просив суд визнати незаконними дії приватного акціонерного товариства «Київобленерго» в особі Києво-Святошинського РП ПрАТ "Київобленерго" щодо вимоги сплати ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 396 931,87 грн., виставленої в рахунку за електроенергію № 6352070947 за червень 2018 року та попередження про припинення постачання електроенергії до житлового будинку по АДРЕСА_1 .
		 
		17 вересня 2018 року до суду надійшов відзив на позов. Не погоджуючись з позовом відповідач вказав, що позивач обрав не вірний спосіб захисту порушеного права, не вказав жодної норми матеріального права, яка встановлювала такий захист права, а саме вимагала б чи допускала б здійснення такого визнання. Просили відмовити в задоволенні позову.
		 
		29 листопада 2018 року до суду надійшли пояснення ПрАТ «Київобленерго». Вказали, що між ними та позивачем укладено договір про користування електричною енергією та підписано акт приймання виконаних робіт. У даному договорі та акті були погоджені всі істотні умови щодо користування електричною енергією, в тому числі й щодо коефіцієнту трансформації для розрахунку - 20. Тому позивач знав про встановлений коефіцієнт. Ними в свою чергу помилково при формуванні особового рахунку коефіцієнт трансформації для розрахунку внесений - 1 та не правильно проводились нарахування за спожиту електричну енергію та суми до сплати фактично були в 20 разів занижено. 28 лютого 2018 року за участю позивача проводився контрольний огляд засобів електроенергії та складено акт, після чого позивачу був встановлений правильний коефіцієнт, проведений перерахунок. Просили відмовити в задоволенні позову.
		 
		У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд задоволити позов.
		У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
		Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		 
		При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Електропостачання до будинку здійснює ПрАТ "Київобленерго".
		З 2012 року по травень 2018 року жодних суперечок щодо надання послуг, їх оплати між сторонами не було.
		У червні 2018 року ОСОБА_1 отримав рахунок за електроенергію № 6352070947 на суму 369 931,87 грн.
		24 липня 2018 року ОСОБА_1 отримав попередження про припинення електропостачання з 17 вересня 2018 року через заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 396 931,90 грн.
		При зверненні до відповідача, ПрАТ "Київобленерго" було надано відповідь наступного змісту: «23.10.2012 року Вами було подано заяву (вх. № 47) з проханням проведення технічного огляду та допуску на підключення електроустановки ЩТП-63 кВА трьохфазного обліку електроенергії, опломбування та заключення договору на електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви додано копію технічного рішення К-00-12-0801 І від 28.09.2012 по робочому проекту, розробленому ПП «Профенергобуд». В рішенні зазначено, що проект розроблений згідно технічних умов № К-00-12-0801 від 11.07.2012 року. Проектом, окрім іншого, передбачено будівництво тупикової трансформаторної підстанції ЩТП63/10/0,4кВ щоглового типу на одиничній центрифугованій опорі типу СК-105-5 з трансформатором потужністю 8 = 63 кВА, напругою 10/0,4 кВ. Для обліку електроенергії на стороні 0,4 кВ в ІЩІП-10/0,4 кВ, що проектується, прийнято трифазний лічильник електричної енергії типу NР-06ТD МЕ.ЗF.ТхРD-U з маршрутизатором RTR. Трансформатори струму 100/5 кл.т.0,5 8. Також, Вами було надано акт приймання виконаних робіт № 149 від 04.10.2012, підписаний Вами, як замовником, в якому зазначено номінал трансформаторів струму 100/5. Згідно наданої Вами до заяви документації 11.07.2012 року між «АЕС Київобленерго» та Вами було укладено договір про приєднання до електричних мереж № К-00-12-0801 та [24.10.2012 року укладено договір про користування електричною енергією № 200907181, підписані обома сторонами. В договорі про користування також зазначено номінал трансформаторів струму 100/5. Рахунки за спожиту електричну енергію виставлялись Вам без урахування коефіцієнту Трансформації, тобто, суми до сплати були занижені в двадцять разів. Після виявлення невідповідності було переглянуто нарахування і виконано перерахунок (розрахунок додаємо). Стосовно попередження про припинення постачання електричної енергії повідомляємо, що воно формується автоматично при наявності простроченої заборгованості разом з формуванням рахунків». До даної відповіді додано перерахунок нарахувань з жовтня 2012 року.
		Заперечуючи проти позову, ПрАТ "Київобленерго" наголошувало, що між ним та ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією №10914598 від 24 жовтня 2012 року. При укладенні договору були погоджені всі умови, в тому числі коефіцієнт трансформації. 
		 
		Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.
		За клопотанням позивача ОСОБА_1 було призначено експертизу.
		Згідно висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №17-3/1823 від 11 січня 2020 року: «Підпис в договорі про користування електричною енергією д/п 10914598 від 24 жовтня 2012 року у графі «підпис Споживача» у п.31 та в графах «Споживач______підпис» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою».
		 
		Так, згідно частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».
		За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
		Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
		Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
		Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
		У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
		За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
		Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
		Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
		З урахуванням висновку експерта, суд приходить до висновку, що договір між ПрАТ "Київобленерго" та ОСОБА_1 є неукладеним. Тому твердження відповідача в даній частині є необґрунтованими.
		 
		Щодо надіслання вимоги про сплату заборгованості та попередження про припинення електропостачання слід також вказати.
		Відповідно до п. 4.19. ПРРЕЕ розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції). Пп. 2, п. 7.5 ПРРЕЕ передбачено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі: заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи.
		В той же час, ч.2, згаданого п. 7.5 ПРРЕЕ визначено, що попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
		Як встановлено судом позивач отримав від Відповідача попередження (а.с.12) про припинення постачання електроенергії, з зв`язку, з наявною заборгованістю за спожиту електроенергію в розмірі 396 931,90 грн. 
		Установленим у ч.2 п. 7.5 ПРРЕЕ вимогам, повідомлення не відповідало. Так, повідомлення не містить обов`язкової інформації стосовно, дати та часу з якого електропостачання Позивача буде припинено, підпису та ініціалів особи яка оформила дане попередження. 
		Так в матеріалах справи не міститься доказів, які б підтверджували встановлення відповідачем факту виникнення заборгованості за спожиту електричну енергію у Позивача, що були зазначені у попередженні, як підстава у припиненні постачання електричної енергії. Заборгованість, яка була нарахована, фактично виникла з вини відповідача. Який самостійно змінив умови нарахування, без погодження його з користувачем, самостійно провів перерахунок за весь період користування, що є суперечить чинному законодавству та порушує права позивача.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У рішенні в справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golderv. theUnitedKingdom») Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обовязків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом.
		У своє листі відповідач фактично визнав свою бездіяльність протягом тривалого часу (а.с.39), а саме з 2012 року, та самостійно провело перерахунок коштів по особовому рахунку Позивача унаслідок чого на особовому рахунку Позивача утворилася заборгованість в розмірі 426 965,15 грн. Посилання відповідача на погодження коефіцієнту трансформації у договорі, суд до уваги не бере, оскільки даний договір є неукладеним. Інших доказів на підвтердження погоджених умов відповідач суду не надав. 
		Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії ПрАТ «Київобленерго, щодо нарахування ОСОБА_1 боргу не відповідали законодавчим вимогам, а тому позовна вимога про визнання протиправними дій Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» щодо нарахування заборгованості на надсилання попередження про припинення електропостачання підлягає до задоволення.
		Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
		Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд - 
		 
		в и р і ш и в :
		 
		Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київобленерго», Києво-Святошинського РП ПрАТ "Київобленерго" про визнання незаконними дій задоволити.
		 
		Визнати незаконними дії до приватного акціонерного товариства «Київобленерго», Києво-Святошинського, РП ПрАТ "Київобленерго" щодо вимоги сплати ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 396 931,87 грн., виставленої в рахунку за електроенергію № 6352070947 за червень 2018 року та попередження про припинення постачання електроенергії до житлового будинку по АДРЕСА_1 .
		 
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлений 14 червня 2020 року.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...