Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/10116/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 22.09.2020. Зареєстровано: 22.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2020.
Дата набрання законної сили: 15.12.2020
Результат оскарження 15.12.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/140/10163/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 вересня 2020 року   ЛуцькСправа № 140/10116/20 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.06.2020 позивач надіслала до відповідача запит на інформацію, у якому, покликаючись на відповідні норми чинного законодавства, просила надати публічну і відкриту за режимом доступу інформацію про суми за видами податків, сплачених до бюджетів всіх рівнів кожним з цих підприємств окремо ТзОВ «Волинська ягідка», ТзОВ «Агрозаліс», ТзОВ «Веллагро», ТзОВ «Бугагро», ПП «Флора», ПВП «Агропромторг», ФГ «Агродрайв» протягом 2018, 2019, першого півріччя 2020 р.р.
		На вказаний запит позивач одержала лист-відповідь за № 10/03-20-06-01-10 від 03.07.2020 про відмову у наданні запитуваної інформації. При цьому, відповідач як на підставу для відмови у наданні публічної інформації, здійснив посилання на підпункт 17.1.9 пункту 17.1 статті 17, підпункт 21.1.6 пункту 21.1 статті 21, пункт 74.3 статі 74 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
		Позивач вважає, що аргументи і підстави, які викладені у відповіді щодо обмеження в доступі до інформації про сплату юридичними особами податків до всіх рівнів бюджетів є протиправними, такими, що суперечать чинному законодавству в інформаційній сфері.
		При цьому, вимоги про надання інформації є правомірними, такими, що ґрунтуються на приписах частини другої статті 34 Конституції України, статей 5, 7 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-ХІІ (далі - Закон № 2657-ХІІ), статей 3, 5, 6, 12, 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
		Запитувана інформація про сплачені до бюджетів податки юридичними особами охоплюється нормою частини п`ятої статті 6 Закону № 2939-VI (як в частині «розпорядження бюджетними коштами», так і в частині «володіння, користування чи розпорядження комунальним майном»).
		Крім того, обмежити доступ до інформації розпорядник може тільки при дотриманні сукупності вимог, передбачених частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI. Отже, відмовивши у задоволенні інформаційного запиту відповідач вчинив протиправні дії.
		Позивач просить визнати протиправними дії ГУ ДПС у Волинській області щодо відмови в наданні відкритої публічної інформації, а саме інформації про суми за видами податків, сплачених до бюджетів всіх рівнів кожним з цих підприємств окремо ТзОВ «Волинська ягідка», ТзОВ «Агрозаліс», ТзОВ «Веллагро», ТзОВ «Бугагро», ПП «Флора», ПВП «Агропромторг», ФГ «Агродрайв» протягом 2018, 2019, першого півріччя 2020 р.р., та зобов`язати відповідача надати позивачу протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду відкриту публічну інформацію, а саме інформацію про суми за видами податків, сплачених до бюджетів всіх рівнів кожним з цих підприємств окремо ТзОВ «Волинська ягідка», ТзОВ «Агрозаліс», ТзОВ «Веллагро», ТзОВ «Бугагро», ПП «Флора», ПВП «Агропромторг», ФГ «Агродрайв» протягом 2018, 2019, першого півріччя 2020 р.р.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 14).
		В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 03.08.2020 № 3761/03-20-08-03-10 (а. с. 17-18) представник відповідача Пивовар В.В. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні, зокрема, з таких підстав.
		«Інформація про суми за видами податків, сплачених до бюджетів всіх рівнів», яка витребовувалася у запиті, не є «інформацією про розпорядження бюджетними коштами», з самого формулювання частини п`ятої статті 6 Закону № 2939-VI простежується бачення законодавця поняття «розпорядження», яке полягає у передачі відповідних сум з бюджету певним суб`єктам, адже далі по тексту йдеться про отримання цих коштів, прізвища, імені, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти.
		Інформація про сплату податків в розрізі видів податків, бюджетів та територій конкретним платником податків обумовлена провадженням діяльності, що є об`єктом оподаткування, перебування у власності чи користуванні об`єктів оподаткування, одержання чи передача таких об`єктів. Тобто, сплата певних видів податків та їх розмір не спричинена отриманням та розпорядженням бюджетними коштами, а тому не є інформацією, доступ до якої не може бути обмеженим.
		Таким чином, відповідач, керуючись положеннями податкового законодавства, не може надати інформацію про платника, яка стала відомою під час виконання службових обов`язків, без письмової згоди платника, у т. ч. щодо сплати платником окремих видів податків.
		12.08.2020 позивач подала до суду відповідь на відзив (а. с. 26-31), у якій з доводами та аргументами відзиву не погодилася, вказуючи при цьому, що інформація про сплачені податки юридичними особами за чинним законодавством є відкритою за порядком доступу і має надаватися за запитами фізичних та юридичних осіб.
		Крім того, позивач звертає увагу, що є журналістом, запитувана інформація необхідна для проведення журналістського розслідування щодо діяльності підприємств, яких підозрюють у впливі на обміління Шацьких озер (окремі зі згаданих у запиті підприємств фігурують у кримінальному провадженні), захисники суб`єктів господарювання апелюють до сум сплачених податків, які здатні компенсувати розмір завданої шкоди внаслідок несанкціонованого забору води, тому інформація про суми податків є суспільно значимою.
		Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.
		Ухвалою суду від 26.08.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Волинській області про розгляд справи в судовому засіданні.
		Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258 КАС України.
		Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
		Судом встановлено, що 26.06.2020 позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача ГУ ДПС у Волинській області із письмовим запитом, у якому, покликаючись на Закон № 2939-VI, просила надати інформацію про суми за видами податків, сплачених до бюджетів всіх рівнів кожним з цих підприємств окремо ТзОВ «Волинська ягідка», ТзОВ «Агрозаліс», ТзОВ «Веллагро», ТзОВ «Бугагро», ПП «Флора», ПВП «Агропромторг», ФГ «Агродрайв» протягом 2018, 2019, першого півріччя 2020 р.р. (а. с. 8).
		Листом від 01.07.2020 № 30/ЗПІ/03-20-06-01-10 відповідач повідомив позивача, що оприлюднення запитуваної інформації є можливим за умови дотримання порядку, встановленого чинним законодавством, роз`яснивши при цьому положення підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17, підпункту 21.1.6 пункту 21.1 статті 21, пункту 74.3 статі 74 ПК України (а. с. 9-10).
		При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
		Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
		За приписами частин першої - п`ятої статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
		Згідно із частинами першою, четвертою статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
		Як вбачається із листа від 01.07.2020 № 30/ЗПІ/03-20-06-01-10 та відзиву на позовну заяву, відповідач фактично відмовив у наданні інформації на запит позивачки від 26.06.2020,  стверджуючи при цьому, що інформація про платника податків, яка стала відомою під час виконання службових обов`язків, у т. ч. щодо сплати платником окремих видів податків, не може бути надана без письмової згоди такого платника податків.
		Тобто, правова позиція відповідача полягає у тому, що запитувана інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом, яка не може бути надана без згоди платника податків, тоді як позивач стверджує, що доступ до запитуваної інформації в силу приписів частини п`ятої статті 6 Закону № 2939-VI не може бути обмежений.
		Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону № 2939-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню кримінальному правопорушенню.
		Згідно із пунктами 11, 13, 14, 23, 37 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: 
		бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету;
		видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування; компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, що перераховується покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій;
		витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів;
		доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ);
		надходження бюджету - доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред`явлення цінних паперів.
		Суд звертає увагу, що за правилами частини п`ятої статті 6 Закону № 2939-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не може бути обмежено доступ до інформації саме про розпорядження бюджетними коштами, а не власне про бюджетні кошти, до яких дійсно належать податкові надходження.
		На думку суду, вжитий у конструкції частини п`ятої статті 6 Закону № 2939-VI термін «розпорядження» дає підстави стверджувати, що не може бути обмежено доступ до інформації, що стосується саме витрат бюджету (а не надходжень), а інформація про сплату суб`єктами господарювання податків не є «інформацією про розпорядження бюджетними коштами».
		Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону № 2657-ХІІ податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
		Відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право: на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов`язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.
		Підпунктом 21.1.6 пункту 21.6 статті 21 ПК України передбачено, що  посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.
		Згідно із пунктом 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
		Відповідно до пункту 63.11 статті 63 ПК України контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.
		Суд також враховує приписи статті 70 ПК України щодо Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а саме: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) (пункт 70.1); до інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: сума нарахованих та/або сплачених податків (підпункт 70.3.4 пункту 70.3); відомості з Державного реєстру: використовуються контролюючими органами виключно для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України; є інформацією з обмеженим доступом, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (підпункти 70.15.1, 70.15.2 пункту 70.15 статті 70 ПК України).
		Системний аналіз положень Закону № 2657-ХІІ, № 2939-VI та ПК України дає підстави дійти висновку про те, що інформація про суми податків, сплачених платником податку, є інформацією з обмеженим доступом, та доступ до якої (чи її розголошення) за загальним правилом можливий за письмовою згодою платника податків.
		Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI передбачено обов`язок розпорядника застосовувати «трискладовий тест» - вимоги, передбачені частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI, відповідно до яких обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Тобто, належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування на підставі статей 7, 8, 9 Закону № 2939-VI відповідно не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1 - 3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI. З відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися: 1) якому з перелічених у пункті 1 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI інтересів відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам); 2) у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв`язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації (пункт 2 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI); 3) чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (пункт 3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI). Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав «трискладового тесту» означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою. Тому якщо під час розгляду справи в суді буде з`ясовано, що відмовляючи у задоволенні запиту на інформацію розпорядник не застосовував «трискладового тесту» або застосував його лише частково, то це є підставою для визнання такої відмови розпорядника протиправною. У такому разі суд також може зобов`язати розпорядника інформації повторно розглянути запит і надати на нього обґрунтовану відповідь із застосуванням «трискладового тесту» відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2939-VI (зокрема, відповідні роз`яснення були надані у пунктах 6.1, 6.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»).
		Як вбачається із листа ГУ ДПС у Волинській області від 01.07.2020 № 30/ЗПІ/03-20-06-01-10, відповідач відмовив у задоволенні запиту на публічну інформацію без застосування «трискладового тесту» (а. с. 9-10).
		При цьому, у запиті на публічну інформацію від 26.06.2020 відсутнє обґрунтування, що запитувана інформація є суспільно значимою (а. с. 8), а позивач лише у відповіді на відзив додатково вказала, що є журналістом, яка проводить журналістське розслідування щодо резонансної теми діяльності підприємств, яких підозрюють у впливі на обміління Шацьких озер, та запитувана інформація щодо сплати податків окремими підприємствами є суспільно значимою.
		З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача як розпорядника публічної інформації у задоволенні запиту позивача на інформацію, позаяк при наданні відповіді відповідач не дотримав вимог частини другої статті 6 Закону № 2939-VI (тобто, не застосовував «трискладового тесту»), тому з наведених вище підстав, виходячи з наданих статтею 245 КАС України суду повноважень, позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у наданні інформації на запит від 26.06.2020, зобов`язання відповідача повторно розглянути запит та надати на нього обґрунтовану відповідь із застосуванням «трискладового тесту», тобто вимог частини другої статті 6 Закону № 2939-VI, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
		Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Відтак, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 420,40 грн., що був сплачений квитанцією від 10.07.2020 № 2017-4753-1657-1079 (а. с. 7, 13).
		Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні інформації на запит від 26 червня 2020 року.
		Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 43143484) повторно розглянути запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 26 червня 2020 року та надати на нього обґрунтовану відповідь із застосуванням «трискладового тесту», тобто вимог частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 43143484) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 420 гривень 40 копійок (чотириста двадцять гривень сорок копійок). 
		Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя                                                                                                  В.М.Валюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...