Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/8892/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Контрабанда лісоматеріалів та цінних порід дерев.
Надіслано для оприлюднення: 22.09.2020. Зареєстровано: 23.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2020.
Дата набрання законної сили: 22.10.2020
Номер судового провадження: 1-кп/308/888/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22019070000000049

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/8892/20
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 вересня 2020 року                            м. Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
		головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю:
		секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 1-кп/308/888/20 (справа № 308/8892/20), відомості про яке внесені 21.05.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019070000000049, за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Біласовиця Воловецького району Закарпатської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1, ч. ч. 2, 4 ст. 358 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що вона, будучи приватним підприємцем (код 1308133181) з 2009 року, здійснюючи підприємницьку діяльність у сфері експорту лісоматеріалів у зв`язку з чим, будучи обізнаною про порядок переміщення лісоматеріалів через митний кордон України, діючи з корисливих мотивів, достеменно знаючи про встановлені Законом України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» обмеження щодо експорту деревини та пиломатеріалів, вчинила закінчений замах на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю заборонених до вивезення лісоматеріалів за наступних обставин.
		Відповідно до вимог Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», підставою для вивезення лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, є сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, порядок видачі якого регламентується Постановою Кабінету Міністрів України № 1260 від 21.12.2005, якою визначено, що підставою видачі сертифікату є товарно-транспортна накладна про придбання експортером лісо- та пиломатеріалів, оригінал якої експортер подає територіальному органу Держлісагенства разом із відповідною заявою.
		Так, для досягнення кінцевого злочинного задуму щодо переміщення через митний кордон лісоматеріалів, маючи в своєму розпорядженні лісоматеріали, заготовлені 24.12.2019 Славським ДЛГП «Галсільліс» об`ємом 36.27 метри кубічних, вартістю 85669 грн., однак, не маючи відповідних документів (ТТН-ліс) для офіційного оформлення документів для експорту вказаних лісоматеріалів, з метою їх експорту та доставки до Словацької Республіки на адресу підприємства «DP work s.r.o», з метою надання деревині вигляду законного походження, всупереч вимогам чинного законодавства, вирішила використати наявні у неї ТТН-ліс ЗКА №174353 від 22.08.2019, видану ДП «Великобичівське ЛМГ», та ЗКА № 332233 від 12.09.2019, видану ДП «Міжгірське ЛГ».
		Усвідомлюючи протиправність своїх дій та можливість бути притягненою до кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 вжила ряд заходів конспірації, попросивши свого сина  ОСОБА_6 , оформити для неї документи та забезпечити отримання експортного сертифікату від її імені.
		Діючи з метою отримання сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, який є визначеною законодавством підставою для переміщення вказаної категорії товарів через митний кордон України та без якого неможливо одержати дозвіл органів Держмитслужби на пропуск товарів через митний кордон, 12.03.2020 ОСОБА_4 внесла до передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 1260 від 21.12.2005 заяви про видачу сертифікату про походження партії лісоматеріалів об`ємом 36.27 метрів кубічних завідомо неправдиві відомості, шляхом заповнення бланку з назвою ТТН-ліс, на підставі якої буде видано сертифікат відповідним текстом «ЗКА 174353 від 22.08.2019 та ЗКА 332233 від 12.09.2019», вказавши таким чином накладні, які не є документами походження наявної партії лісоматеріалів, здійснивши таким чином підроблення офіційного документу.
		Таким чином, вказаними умисним діями ОСОБА_4 вчинила складання приватним підприємцем, завідомо підроблених офіційних документів, у визначеній законом формі та містять в собі передбачені законом реквізити, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права, з метою подальшого їх використання, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 358 КК України.
		 
		Надалі, маючи у своєму розпорядженні підроблений документ, з метою доведення злочинного наміру до кінця, 12.03.2020 ОСОБА_4 подала вказану заяву про видачу сертифікату про походження партії лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів об`ємом 36.27 метрів кубічних посадовим особам Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства (м. Ужгород, вул. Собранецька, 156), здійснивши таким чином використання завідомо підробленого документу.
		Так, відповідно до пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 1260 від 21.12.2005, експортери несуть відповідальність за достовірність інформації у поданих ними документах, при цьому ОСОБА_4 не поставила до відома відповідного працівника Закарпатського обласного Управління лісового та мисливського господарства про невідповідність чи неправдивість поданих нею відомостей, вказані неправдиві відомості були прийняті в роботу та на їх підставі було видано сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЗК № 587606 від 13.03.2020, яким ОСОБА_4 легалізувала наявну у неї деревину, заготовлену 24.12.2019 Славським ДЛГП «Галсільліс».
		Отримавши вказаний вище сертифікат ЗК № 587606 від 13.03.2020, будучи достеменно обізнаною про неправдивість внесених у ньому відомостей, 17.03.2020 ОСОБА_4 надала вказаний сертифікат митному декларанту  ОСОБА_7 , який оформив на підставі вказаних документів митну декларацію №UA305160/2020/012309, яку цього ж дня подав митному органу(м. Мукачево, вул. Берегівська об`їзна, 12) для здійснення митних процедур.
		Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_4 вчинила використання завідомо підроблених документів, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.
		 
		Після завершення легалізації наявної деревини та отримання підроблених документів, що надають право експорту лісоматеріалів, ОСОБА_4 продовжила здійснення злочинної діяльност,і спрямованої на незаконне переміщення через митний кордон України в Словацьку Республіку лісоматеріалів, нехтуючи нормами Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» та порядку здійснення експортних операцій з лісоматеріалами.
		Так, 17.03.2020 ОСОБА_4 подала митному декларанту ОСОБА_7 пакет документів, необхідних для здійснення митних процедур, а саме міжнародний контракт № 1 від 01.03.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну № 1130058 від 17.03.2020, інвойс № 2 від 17.03.2020, а також надала підроблений сертифікат ЗК № 587606 від 13.03.2020.
		На підставі наданих документів на партію експортованих лісоматеріалів (код УКТЗЕД 44071091 «лісоматеріали розпилені вздовж») об`ємом 36.27 метрів кубічних вартістю 85669 грн. ОСОБА_7 оформив та подав митну декларацію № UA305160/2020/012309.
		Після завершення відповідних митних процедур, попередньо організований перевізник  ФОП ОСОБА_8 , з використанням автомобіля марки «IVECO», номерний знак « НОМЕР_1 », причіп з номерним знаком « НОМЕР_2 », із належним ОСОБА_4 вантажем під митним контролем, вирушив у напрямку Словацької Республіки, слідуючи на митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці Держмитслужби, куди прибув вранці 18.03.2020.
		Водночас, по прибуттю вантажного автомобіля марки «IVECO», номерний знак « НОМЕР_1 », причіп з номерним знаком « НОМЕР_2 », в якому слідував належний ОСОБА_4 вантаж лісоматеріалів на митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці Держмитслужби, був оглянутий, у результаті чого було встановлено, що задекларований та замитнений вантаж не відповідає поданим для митного оформлення товаросупровідним документам, оскільки маркування на переміщуваних лісоматеріалах та відомості в поданих товарно-супровідних документах не співпадають в частині первинного постійного лісокористувача, яким було відпущено вказаний вантаж, так як попри зазначені у товарно-супровідних документах відомості про походження лісоматеріалів в ДП «Міжгірське ЛГ» та ДП «Великобичківське ЛМГ», наявні бірки № 164894996, № 166270028, № 166270097, № 157831665, № 164890993, № 166270024, № 164860653, видані Свалявським ДЛГП «Галсільліс».
		Проведеною науковою експертизою пиломатеріалів від 18.05.2020 встановлено, що вилучені в ході огляду місця події лісоматеріали не могли бути виготовлені із сировини (лісоматеріалів), вказаної у сертифікаті про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЗК № 587606 від 13.03.2020 року.
		Отже, ОСОБА_4 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, зокрема вжила заходів виготовлення документів, необхідних для приховання експортованих товарів від митного контролю, шляхом подачі документів одержаних у протиправний спосіб, та здійснила його, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
		Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_4 здійснила закінчений замах на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 КК України.
		 
		З врахуванням викладених обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів у їх сукупності, а саме у складанні приватним підприємцем, завідомо підроблених офіційних документів, у визначеній законом формі та таких, що містять передбачені законом реквізити, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права, з метою подальшого їх використання, використання завідомо підроблених документів, та закінчений замах на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 358, та ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 КК України. 
		 
		До проведення підготовчого судового засідання виконувач обов`язків начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 та обвинувачена ОСОБА_4 на підставі ст.ст. 468, 469, 472КПК України уклали угоду про визнання винуватості.
		Згідно угоди, обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, у виді обмеження волі строком на три роки, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у виді 2 років обмеження волі, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201-1 КК України із урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим остаточно призначити покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
		В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
		 
		У судовому засіданні прокурор зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.
		Захисник ОСОБА_9 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, при цьому зазначив, що при укладенні угоди між обвинуваченою та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, угода укладена добровільно, без застосування насильства, примусу чи погроз.
		Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 та ч. ч. 2, 4 ст. 358 КК України, вказала, що час, місце та спосіб вчинення нею кримінальних правопорушень в обвинувальному акті та в угоді про визнання винуватості викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У вчиненому щиро розкаялася. Зазначила, що повністю розуміє наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473КПКУкраїни щодо обмеження її права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена нею добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу чи погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
		 
		Заслухавши прокурора, обвинувачену та її захисника, дослідивши угоду про визнання винуватості, суд прийшов до висновку, що укладена угода підлягає затвердженню з наступних підстав.
		Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дії обвинуваченої ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані як кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст.358 КК України,тобто ускладанні приватнимпідприємцем,завідомо підробленихофіційних документів,у визначенійзаконом форміта таких,що містятьпередбачені закономреквізити,які посвідчуютьпевні факти,що маютьюридичне значенняабо надаютьпевні права,з метоюподальшого їхвикористання,яке згідноз положеннямист. 12 КК України, чиннимистаном надату вчиненнядіяння,відноситься дозлочинів невеликоїтяжкості,за ч.4ст.358КК України,тобто використаннязавідомо підробленихдокументів,яке згідноз положеннямист. 12 КК України, чинними станомна датувчинення діяння,відноситься дозлочинів невеликоїтяжкості,за ч.2ст.15ч.1ст.201-1КК України,тобто закінченийзамах напереміщення черезмитний кордонУкраїни зприховуванням відмитного контролюлісоматеріалів,заборонених довивозу замежі митноїтериторії України,яке згідноз положеннямист. 12 КК України, чинними станом на дату вчинення діяння, відноситься до злочинів середньої тяжкості
		Обвинувачена ОСОБА_4 попереджена про наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473КПК України щодо обмеження її права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, повністю усвідомлює характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, і інші заходи, які можуть бути застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. 
		Угода про визнання винуватості укладена обвинуваченою добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу чи погроз. 
		Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості в даному кримінальному провадженні відповідають вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України.
		Умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання визначена в межах, передбачених санкціями ч. 1 ст. 201-1 та ч. 2, 4 ст. 358 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченої. 
		Питання щодо судових витрат, заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів вирішено в угоді згідно вимог діючого законодавства.
		Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.
		На підставі наведеного, враховуючи, що угода про визнання винуватості, укладена між сторонами даного кримінального провадження, повністю відповідає встановленим кримінально-процесуальним законодавством вимогам, а тому підлягає затвердженню судом. 
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 371, 374, 394, 395, 475 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 серпня 2020 року, укладену між виконувачем обов`язків начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019070000000049 від 21 травня 2020 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 КК України.
		 
		ОСОБА_4  визнати винною: 
		 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк три роки;
		 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк два роки;
		 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк три роки та три місяці.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк три роки та три місяці.
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави 9500,00 грн (дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) витрат на залучення експерта для проведення наукової експертизи пиломатеріалів.
		 
		Речові докази по справі, а саме: СМR № 1130058 в 5 екземплярах; рахунок (інвойс) № 2 від 17.03.2020 року до договору № 1 від 01.03.2020; специфікацію до рахунку № 2 від 17.01.2020 року (в 4-ьох екземплярах); фітосанітарний сертифікат № 60/07-6048/АЕ-191051; сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЗК № 587606; бірки № 164860398, № 164880544, які у відповідності до відкритих електронних реєстрів були видані Славським ДЛГП «Галсільліс», зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 26.03.2020 на вантажний автомобіль марки «IVECO», номерний знак « НОМЕР_1 », кузов НОМЕР_3 , та причіп марки «Krone», номерний знак « НОМЕР_2 », кузов НОМЕР_4 , скасувати.
		Вантажний автомобіль автомобіль марки «IVECO», номерний знак « НОМЕР_5 », кузов НОМЕР_3 , повернути власнику ОСОБА_10 .
		Причіп марки «Krone», номерний знак « НОМЕР_2 », кузов НОМЕР_6 , повернути власнику ОСОБА_8 .
		 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 26.03.2020 на круглі лісоматеріали в кількості 10 штук, які повернути власнику ОСОБА_4 .
		 
		Пиломатеріал: у вигляді брусу розмірами 20 см х 15 см. х 6 м в кількості 20 шт.; 12,5 см. х 12 см. х 6 м в кількості 40 шт.; 15 см. х 10 см. х 6 м в кількості 42 шт.; 20 см х 15 см. х 4,2 м в кількості 13; 10 см. х 10 см. х 5 м в кількості 7 шт; 15 см. х 5 см. х 6 м. в кількості 54; 7 см. х 15 см. х 6 м. в кількості 8 шт; 10 см. х 15 см х 6 м в кількості 2 шт; 15 см. х 7 см. х 4,2 м в кількості 44 шт; 10 см. х 10 см. х 6 м в кількості 60 шт.; 15 см. х 15 см. х 6 м в кількості 29 шт.; 15 см. х 15 см. х 4 м. в кількості 16 шт.; 7,5 см. х 15 см. х 6 м. в кількості 50 шт.; та пиломатеріал у вигляді дошки розміром 4,5 см. х 14 см. х 4,2 м. в кількості 21 шт. ; 2,5 см. х 12 см. х 6 м. в кількості 12 шт.; 2,5 см. х 15 см. х 4 м. в кількості 76 шт.; 2,5 см. х 10 см. х 6 м. в кількості 70 шт.; 2,5 см. х 10 см. х 5 м. в кількості 33 шт.; 2,5 см. х 10 см. х 4,2 м. в кількості 47 штук.; 4 см. х 10 см. х 4,2 м. в кількості 12 шт.; 4 см. х 10 см. х 6 м. в кількості 112 шт. повернути власнику ОСОБА_4 . 
		 
		Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд виключно з підстав, визначених ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуюча суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...