Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.003061 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2020. Зареєстровано: 25.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2020.
Дата набрання законної сили: 22.09.2020
Номер судового провадження: К/9901/9773/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 вересня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 1.380.2019.003061
		адміністративне провадження № К/9901/9773/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Желєзного І.В., 
		суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу № 1.380.2019.003061
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колібрі" 
		до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 
		про визнання протиправним та скасування рішення,
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Хобор Р.Б., Попка Я.С., Сеник Р.П. від 17 березня 2020 року 
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Колібрі" (далі також - позивач, ТОВ "Колібрі") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 07 грудня 2018 року №80-мб/пз "Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ "Колібрі" багатоквартирного будинку на вул. Замарстинівській, 162-164 вул. Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на АДРЕСА_1 , які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 20 жовтня 2017 року №944".
		2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року позов задоволено.
		3. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області залишено без руху.
		4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.
		5. 04 січня 2020 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
		6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі № 1.380.2019.003061 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року.
		7. 18 лютого 2020 року від позивача до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, у якому просив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 1.380.2019.003061.
		8. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року клопотання ТОВ "Колібрі" про закриття апеляційного провадження задоволено. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року в справі №1.380.2019.003061 закрито.
		9. 02 квітня 2020 року ОСОБА_1 направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі №1.380.2019.003061.
		8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2020 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
		10. Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №1.380.2019.003061.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20 жовтня 2017 року виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення № 944 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Колібрі» багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 - АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих гаражів на АДРЕСА_1 ».
		12. 02 квітня 2018 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на підставі вказаних містобудівних умов та обмежень і затвердженої проектної документації видала ТОВ «Колібрі» дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ112180920651.
		13. 17 липня 2018 року Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області провів позапланову перевірку ТОВ «Колібрі» щодо законності видачі містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 - АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих гаражів на АДРЕСА_1 .
		14. За результатами перевірки Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складено акт перевірки № 57-мб від 17 липня 2018 року, у якому зафіксовано порушення:
		- вимог ДБН 360-92** - не передбачено можливості для розташування в межах ділянки всіх необхідних для двох багатоквартирних житлових будинків прибудинкових майданчиків та автостоянок;
		- вимог містобудівного розрахунку розробленого ДП «ДІПМ «Містопроект» в частині висотності будівлі - 35,00 м замість 33,22 м;
		- вимог містобудівної документації в частині допустимого відсотку забудови, а саме, порушено пункт 7.1.5 зонінгу, згідно з яким максимальний відсоток забудови в зоні Ж-5 складає: 3 поверхи - 44%, 9 поверхів - 28%, натомість в пункті 2.2 містобудівних умов та обмежень зазначено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 55%;
		- вимог пункту 7 частини 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме, в пункті 2.4 містобудівних умов та обмежень не вказано мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих будинків та споруд.
		15. В акті перевірки відповідач зробив висновок, що наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням містобудівної документації на місцевому рівні, що є порушенням вимог частини 1 статті 25, частини 4 статті 26 та частини 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		16. 17 липня 2018 року головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Федів Р.М. та Хар М.І. видали начальнику управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради ОСОБА_2 припис №57-мб/пз про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		17. 30 жовтня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, відповідно до наказу від 04 жовтня 2018 року № 1263, проведено позапланову перевірку виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 17 липня 2018 року № 57-мб/пз, за результатами якої 30 жовтня 2018 року складено акт № 80-мб/пз.
		18. 07 грудня 2018 року головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Федів Р.М., на підставі акта перевірки, прийняв рішення № 80-мб/пз «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Колібрі» багатоквартирного будинку на вул. Замарстинівській, 162-164 - вул. Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул. Міртовій, 7, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 20 жовтня 2017 року № 944».
		ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		19. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що рішення № 944 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Колібрі» багатоквартирного житлового будинку на вул. Замарстинівській, 162-164 - вул. Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул. Міртовій, 7» винесене не на підставі вимог чинного законодавства, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, посилаючись на те, що єдиною підставою для скасування містобудівних умов і обмежень є їх невідповідність містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам, однак норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не містять такої підстави для скасування містобудівних умов і обмежень як невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні та вимогам чинного законодавства. Що стосується висотності будівлі, то чинними ДБН допускається відхилення при проектуванні та будівництві на 5 відсотків. Позивач також зазначив, що містобудівним розрахунком передбачено, що потреба у прибудинкових майданчиках та стоянках буде вирішена шляхом розширення, доповнення та розміщення нових майданчиків і стоянок на ділянках, що не суперечать вимогам нормативних документів.
		20. Відповідач зазначив, що в порушення вимог пункту 7.5 ДБН 360-92**, позивач не забезпечив можливість для розташування в межах ділянки необхідних для двох багатоквартирних житлових будинків прибудинкових майданчиків та автостоянок; порушив вимоги містобудівної документації зонінгу, в частині висотності будівлі, оскільки, згідно з містобудівним розрахунком заплановано будівництво 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку висотою 33,22 м, а в містобудівних умовах і обмеженнях встановлено гранично допустиму висоту 35 метрів; порушив вимоги містобудівної документації зонінгу, в частині відсотку забудови земельної ділянки, оскільки, згідно з пунктом 7.1.5 зонінгу відсоток забудови для 9-ти поверхового будинку складає 28 відсотків, а в містобудівних умовах і обмеженнях встановлено відсоток забудови 55 відсотків для 10-ти поверхового будинку; порушив підпункт 7 частини 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме у пункті 2.4 містобудівних умов і обмежень не вказано мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується до існуючих будинків та споруд.
		21. Відповідач також зазначив, що наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		22. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно виніс рішення від 07 грудня 2018 року № 80-мб/пз, оскільки відповідно до частини 8 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», немає такої підстави для скасування містобудівних умов та обмежень, як невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Вказане є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, але не для їх скасування, чого не врахував відповідач. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що згідно з частиною 4 розділу зонінгу, гранична висота житлових будинків в метрах, вказана в регламентах зон Ж-1 - Ж-5, встановлюється від поверхні землі. Відхилення до 5% від встановленого параметру не є порушенням регламенту. Також, суд першої інстанції вказав, що відсутність у протоколі містобудівної ради інформації про обґрунтовану згоду поверховості об`єкта будівництва, яка передбачена наданою на обговорення проектною документацією, не можна вважати, що така документація не погоджена. Видані містобудівні умови та обмеження підтверджують, що містобудівною радою підтримано надане на розгляд проектне рішення. Аналогічно, містобудівна рада не зобов`язана вказувати у протоколі засідання погодження щодо відсотку забудови земельної ділянки, оскільки у членів містобудівної ради не виникало запитань та заперечень щодо проектного рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Замарстинівській, 162-164 - вул. Міртовій, 7 зі знесенням існуючих гаражів на вул. Міртовій, 7. Містобудівним розрахунком на вищевказане будівництво передбачено, що потреба у майданчиках та стоянках, які ліквідуються в результаті будівництва нового будинку, буде компенсована на території кварталу, шляхом розширення, доповнення та розміщення нових майданчиків і стоянок на ділянках, що не суперечать вимогам нормативних документів. Тим більше, згідно з листом Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30 травня 2017 року № 36-2527, виконавчий орган Львівської міської ради не заперечував щодо облаштування за кошти ТОВ «Колібрі» дитячого та розширення спортивного майданчиків біля будинків №№ 144 і 150 по вул. Замарстинівській у м. Львові, а також відпочинкового майданчика для дорослих на перехресті вулиць Замарстинівська - Грабова.
		23. Закриваючи апеляційне провадження у справі №1.380.2019.003061, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірні правовідносини у цій справі виникли між ТОВ «Колібрі» та Державною архітектурно-будівельною інспекцією України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області з приводу скасування містобудівних умов і обмежень. Рішенням суду першої інстанції не вирішувались права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржника. ОСОБА_1 як учасник ТОВ «Колібрі» не позбавлений можливості оскаржити дії юридичної особи чи іншого учасника юридичної особи, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи до господарського суду.
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НЕЇ
		24. ОСОБА_1 у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, оскільки таке прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що є власником двох квартир (об`єктів нерухомості), розташованих у приблокованому до об`єкта будівництва багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_3 (перша черга будівництва), а порушення вимог чинного містобудівного законодавства, які допущені при будівництві об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2 - АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих гаражів на АДРЕСА_1 » грубо порушує його права та права інших власників квартир, оскільки позбавляють можливості користуватись територією, автостоянкою та об`єктами благоустрою, які повинні були бути розташовані на прилеглій до багатоквартирного житлового будинку території по АДРЕСА_3 . Також вказує, що для розташування нових майданчиків та автостоянки для двох багатоквартирних житлових будинків відсутнє місце.
		25. Крім того, скаржник зазначає, що введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку, побудованого із порушеннями вимог чинного законодавства, державних будівельних норм та містобудівної документації, призведе до порушення прав власників розташованих у ньому квартир та нежитлових приміщень.
		26. Від позивача до суду надійшов відзив, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскільки ОСОБА_3 не є учасником спірних правовідносин, а рішенням суду першої інстанції, у даному випадку, не вирішувались питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Відповідно до частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особи можуть подати апеляційну скаргу, якщо рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їх права або про їх обов`язки.
		VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		27. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. 
		28. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		29. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		30. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		31. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		32. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цьому конституційному положенню кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.
		33. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		34. Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.
		35. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		36. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. 
		37. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
		38. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		39. Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		40. Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, а саме: 1) сторони та інші особи, які беруть участь у справі; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків.
		41. Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення від 07 грудня 2018 року № 80-мб/пз «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва ТОВ «Колібрі» багатоквартирного будинку на вул. Замарстинівській, 162-164 - АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих гаражів на АДРЕСА_1 , які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 20 жовтня 2017 року № 944».
		42. Як вбачається з матеріалів справи, 10 березня 2020 року представником апелянта доповнено доводи апеляційної скарги та зазначено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції порушує його права, обов`язки та інтереси не тільки як учасника замовника будівництва, а також як власника об`єктів нерухомості в об`єкті будівництва по АДРЕСА_3 . Зазначені у апеляційній скарзі порушення містобудівного законодавства порушують його права та права власників квартир (приміщень) багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_3 (перша черга будівництва) шляхом позбавлення їх права у користуванні інфраструктурою такого будинку, внаслідок будівництва багатоповерхового житлового будинку другої черги (який знаходиться поруч з будинком першої черги).
		43. У касаційній скарзі також зазначив, що для можливості розташування нового багатоповерхового житлового будинку заплановано ліквідацію прибудинкових майданчиків та автостоянки існуючого будинку, тобто на місці розташування майданчиків та автостоянки будинку першої черги (по АДРЕСА_3 ). При цьому, можливості для розташування в межах ділянки всіх необхідних для двох багатоповерхових житлових будинків прибудинкових майданчиків та автостоянок (відповідно до вимог ДБН 360-92**) немає, що грубо порушує його права та законні інтереси.
		44. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що рішення у цій справі впливає на захист суспільного інтересу щодо відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови та розвитку території на місцевому рівні. Проведення будівельних робіт з порушенням вимог містобудівної документації на місцевому рівні, (якщо такі обставини будуть встановлені судом) очевидно створює загрозу суспільним інтересам, оскільки це може завдати шкоди життю і здоров`ю людей, призвести до пошкодження майна тощо. У таких умовах приватний інтерес забудовника - позивача у цій справі, не може переважати над суспільним інтересом.
		45. Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок апеляційного суду щодо відсутності порушеного права або інтересу ОСОБА_3 у спірних правовідносинах, оскільки містобудівні умови та обмеження на будівництво багатоквартирного житлового будинку виконані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм та стандартів (як стверджує заявник), що безпосередньо впливає на право скаржника, як мешканця суміжного із земельною ділянкою, на якій здійснюється (здійснено) будівництво, багатоквартирного житлового будинку, на безпечне для життя і здоров`я довкілля, гарантоване статтею 50 Конституції України.
		46. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 826/13584/16, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/13358/17.
		47. Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині 3 статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).
		48. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		49. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		50. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що права ОСОБА_1 у спірних правовідносинах жодним чином не порушені, оскільки помилково не надав оцінки зазначеним вище доводам апелянта, а саме щодо порушеного, на його думку, його прав та інтересів як власника об`єктів нерухомості в об`єкті будівництва по АДРЕСА_3 .
		51. Відтак, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням  справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		52. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Керуючись статтями 345, 350, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року скасувати.
		Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач:                                                                                І.В. Желєзний
		Судді:                                                                                                    Я.О. Берназюк
		                                                                                                    Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...