Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/11580/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2020.
Дата набрання законної сили: 23.09.2020
Номер судового провадження: 61-13697ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		 
		23 вересня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 201/11580/19
		провадження №61-13697ск20
		 
		Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:                                                 
		Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
		 
		розглянувши касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про зобов`язання вчинити певні дії.
		 
		В обґрунтування своїх вимог зазначав, що порушення його прав виразилися у відключенні його робочого місця від засобів корпоративного зв`язку банку, що унеможливило виконання ним своїх службових обов`язків, та в спробах керівництва банку без законних підстав покласти його службові обов`язки на іншу особу.
		 
		Просив суд зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» негайно відновити йому, керівнику напрямку «Credit Сollеction» ГО АТ КБ «ПриватБанк», доступ до системи електронного документообігу «Приватдок», до засобів корпоративного зв`язку, до корпоративного аккаунту @privatbank.ua, до електронної системи контролю, а також до усіх інших електронних систем та пристроїв, якими він користувався в своїй службовій діяльності станом на 27 травня 2019 року та заборонити відповідачу в подальшому чинити дії, направлені на передачу його службових прав та повноважень третім особам, за виключенням випадків, прямо передбачених законом.
		 
		Під час підготовчого засідання позивач змінив предмет позову, пояснюючи це тим, що під час судового розгляду в цій справі, 29 жовтня 2019 року, доступ до вказаних вище електронних систем банку був йому поновлений. Але внаслідок цього він 23 грудня 2019 року випадково довідався про існування наказу АТ КБ «ПриватБанк» № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13 червня 2019 року, який був виданий вже після відключення його робочого місця від доступу до електронних мереж банку, про тимчасове відсторонення його від роботи з покладанням виконання його обов`язків на іншого співробітника АТ КБ «ПриватБанк», який позивач вважав незаконним.
		 
		З урахуванням зміни позовних вимог, просив суд визнати наказ АТ КБ «ПриватБанк» № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13 червня 2019 року про тимчасове відсторонення від виконання службових обов`язків керівника напрямку «Credit collеction» ГО АТ КБ «ПриватБанк» Шевченка М. В. незаконним та скасувати його; заборонити АТ КБ «ПриватБанк» в подальшому чинити дії, направлені на передачу службових прав та повноважень ОСОБА_1 третім особам, за виключенням випадків, прямо передбачених законом.
		 
		Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2020 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року, заявлені позовні вимоги задоволено частково.
		 
		Визнано незаконним та скасовано наказ АТ КБ «ПриватБанк» № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13 червня 2019 року. В іншій частині позову відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що при винесенні спірного наказу відповідачем було допущено порушення норм трудового права, що в свою чергу призвело до порушення трудових прав позивача.
		 
		15 вересня 2020 року Баранов В. С., який діє від імені АТ КБ «ПриватБанк»  звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року в указаній вище справі.
		 
		Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
		 
		За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		 
		Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). 
		 
		Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		 
		Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		 
		З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. 
		 
		Предметом позову у цій справі є скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії. Справа є незначної складності та, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.
		 
		Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
		 
		Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.
		 
		Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
		 
		Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		 
		Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
		 
		Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
		 
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Оскільки оскаржувані заявником рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2020 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
		 
		Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії. 
		 
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                  А. І. Грушицький
		 
		                                                                                                             В. С. Висоцька
		 
		                                                                                                             І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...