Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/4316/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано судом: 24.09.2020. Зареєстровано: 25.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2020.
Дата набрання законної сили: 22.09.2020
Номер судового провадження: 2/175/1629/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 175/4316/17
		Провадження № 2/175/1629/17
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 серпня 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі: 
		головуючої судді Озерянської Ж.М.
		з участю секретаря Кравченко А.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Наталія Валентинівна про визнання рішення, дій незаконними, скасування державної реєстрації та визнання правочину недійсним, -
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		В листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання рішення, дій незаконними, скасування державної реєстрації та визнання правочину недійсним, який 28 березня 2018 року уточнив (том №1 а.с.136-142) та просив суд постановити рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення від 08.09.2016 року №1073-12/VII, 7-го скликання 12-ї сесії Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про надання дозволу ОСОБА_2 на складання проекту відведення земельної ділянки у власність, площею 0,11 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; визнати незаконними дії державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо проведення державної реєстрації в Державному земельному кадастрі від 13.10.2017 року земельної ділянки з кадастровим №1221486200:01:013:0230, площею 0,0844 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі від 13.10.2017 року земельної ділянки з кадастровим №1221486200:01:013:0230, площею 0,0844 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення від 30.10.2017 року №2350-24/VII Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про: затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розроблений ПП «Айланд», загальною площею 0,0844 га, кадастровий номер земельної ділянки 1221486200:01:013:0230, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; передання у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0844 га, кадастровий номер 1221486200:01:013:0230, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення №38295625 від 23.11.2017 року приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В. щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) земельної ділянки площею 0,0844 га, кадастровий номер земельної ділянки 1221486200:01:013:0230, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0844 га, кадастровий номер земельної ділянки 1221486200:01:013.0230, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 від 11.12.2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В. за №3420; визнати протиправним та скасувати рішення №38638620 від 11.12.2017 року приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В. щодо реєстрації права власності за ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0844 га, кадастровий номер земельної ділянки 1221486200:01:013:0230, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення №39993594 від 05.03.2018 року приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В. щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0844 га, кадастровий номер земельної ділянки 1221486200:01:013:0230, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .
		Адвокат позивача ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі; надав суду відповідь на відзив (том №1 а.с.78-80,149). 20 серпня 2020 року адвокат надав суду клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивача (том №3 а.с.75).
		Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надав суду письмові пояснення,позов не визнав (том №3 а.с.9-12).
		Представник відповідача Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (том №2 а.с.151,164,203 том №3 а.с.32,42,43,50,68,69); неодноразово надав суду заяву про відкладення слухання справи без обґрунтування поважності причини відкладення (том №2 а.с.167). 
		Представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні; відповідач надав суду відзив на позов (том№1 а.с.67-70) та письмові заперечення (том№2 а.с.133-137). 20 серпня 2020 року адвокат надала суду заяву про розгляд справи без її участі (том №3 а.с.76). 
		Відповідач ОСОБА_3  у судовому засіданні від 18.06.2018 року позовні вимоги не визнав; надав суду заяву про розгляд справи без його участі (том №3 а.с.53). 
		Третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В. у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (том №2 а.с.152,166,201; том №3 а.с.44,70-71); надала суду посвідчені копії Договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 11.12.2017 року та про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.03.2018 року (том №2 а.с.196,197). 
		Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Встановлено, що вулиця « АДРЕСА_1 , розбита на 5 кварталів з проїздами, червоними лініями та інженерними мережами, по вулиці проходять мережі міськводоканалу, які були погоджені в ГоловАПУ та відомості про них внесені до кадастру та мешкають понад 20 сімей. Назва вулиці була присвоєна Новоолександрівською сільською радою Дніпровського району Дніпропетровської області ще 20 квітня 2011 року. В 2013 році сільською радою було прийнято рішення щодо розробки території кварталу обмеженого АДРЕСА_1 . В подальшому був замовлений детальний план частини території кварталу в АДРЕСА_2 щодо розміщення земельних ділянок під індивідуальну житлову забудову та затверджений проект розподілу території кварталу АДРЕСА_2 в 2014 році. Усього проектом було передбачено розміщення більше ніж 25 земельних ділянок в частині АДРЕСА_2 і понад 20 з них присвоєні кадастрові номери і передані у власність громадянам. Згідно рішення Дніпропетровської обласної ради від 27 травня 2015 року №641-31/VI був схвалений Перспективний план формування території громад Дніпропетровської області, згідно з яким до паспорту територіальної громади центр - с. Новоолександрівка входять 15 населених пунктів, в тому числі і с. Дороге. В подальшому Перспективний план формування територій громад Дніпропетровської області був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року №846, за графічним планом якого визначені межі адміністративно-територіальної одиниці, що входять до Новоолександрівської територіальної громади. Відомості про межі зазначеної адміністративно-територіальних одиниці розміщенні на Геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України». 
		Згідно посвідчення № НОМЕР_2 від 14 вересня 2015 року ОСОБА_2 є ветераном війни - учасником бойових дій (том №1 а.с.72).
		Рішенням 7-го скликання 12-ї сесії Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області «Про надання дозволу ОСОБА_2 на складання проекту відведення земельної ділянки у власність» від 08 вересня 2016 року №1073-12/VII (том №1 а.с.73), було надано дозвіл ОСОБА_2 на складання проекту відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 0,11 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . 13 жовтня 2017 року державним кадастровим реєстратором Маренковою К.В. було сформовано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-12053556502017, згідно заяви від 06 жовтня 2017 року ЗВ-1206316892017 гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221486200:01:013:0230, 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробник проекту ПП «Айлант», проект відведення розроблявся на підставі Новоолександрівської сільської ради, що підтверджується відповіддю Відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №29-4-0.21-1230/104-17 від 15 листопада 2017 року (том №1 а.с.50). 
		Рішенням 7-го скликання 24-ї сесії Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області «Про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 » від 31 жовтня 2017 року №2350-24/VII (том №1 а.с.74), було затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розроблений ПП «Айлант» загальною площею 0,0844 га, кадастровий номер 1221486200:01:013:0230, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; передано у приватну власність ОСОБА_2 вищевказану земельну ділянку та зобов`язано використовувати земельну ділянку виключно за цільовим призначенням відповідно до чинного законодавства. 
		В своєму позові позивач зазначає, що з вересня 2016 року він неодноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з письмовим клопотанням щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Дніпровського району Дніпропетровської області. Так,  ОСОБА_1 планував до відведення у власність земельну ділянку, яка свого часу належала на праві постійного користування КЗ м. Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Право постійного користування лікарні було скасовано рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2017 року (цивільна справа №175/312/17-ц), яким зокрема було визнано незаконним та скасовано державний акт Б №009254 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га, наданого Дніпропетровською районною радою під індивідуальну забудову Обласній лікарні ім. І.І.Мечникова, який зареєстровано 18 травня 1992 року в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 473; скасовано реєстрацію від 18 травня 1992 року в Книзі записів державних актів на право користування землею за №473 державного акту Б №009254 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га, наданого Дніпропетровською районною радою під індивідуальну забудову Обласній лікарні ім. І.І.Мечникова; зобов`язано Управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області внести зміни до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, щодо припинення постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га Комунальним закладом «Обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова». Саме на підставі вищевказаного рішення, яке набуло законної сили, було внесено зміни до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, щодо припинення постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га Комунальним закладом «Обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» (том №1 а.с.6-9).
		На підставі вищевказаного рішення суду, ОСОБА_1 отримав Довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх власниками земель, землекористувачами, угіддями згідно з обліковими даними державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель землекористувачами, угіддями земельна ділянка №31-403-99.4-2625/2-17 від 11 травня 2017 року (том №1 а.с.109).
		Не погодившись з вищевказаним рішенням, Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області оскаржила його в апеляційному порядку. Так, постановою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Дніпровської районної ради, Управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області, третя особа Комунальний заклад м. Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування державного акту, скасування реєстрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, зобов`язання вчинити певні дії - скасовано; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6  відмовлено (том №3 а.с.5). Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить про те, що ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Скиби Віталія Володимировича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року відмовлено.
		Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Під час розгляду апеляційним судом, справи за позовом ОСОБА_6 , було встановлено, що в період часу з 1992 року по 2001 рік Новоолександрівська сільська рада народних депутатів прийняла рішення про виділення 24 земельних ділянок, співробітникам обласної клінічної лікарні під індивідуальну забудову площею по 0,10 га (загальною площею 2,4 га). На підставі рішення 27 сесії Новоолександрівської сільської ради 5 скликання від 16 жовтня 2009 року громадянам були видані державні акти на право власності на земельні ділянки у с. Дороге Дніпровського району Дніпропетровської області площами 0,1 га кожна. Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру Заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 квітня 2019 року за громадянами та іншими, зареєстровані житлові будинки на земельних ділянках з відповідними кадастровими номерами у с. Дороге Дніпровського району Дніпропетровської області площами 0,1- 0,2 га. 
		Аналізуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що спірна земельна ділянка, на даний час, фактично перебуває у постійному користуванні Комунального закладу м. Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Із прийняттям Дніпровським апеляційним судом постанови по справі №175/312/17-ц від 23 квітня 2019 року, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області позбавлене права прийняття рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою із земель, що належать на праві постійного користування Комунального закладу м. Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а безпідставне розпорядження Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, спірною земельною ділянкою, на яку претендує ОСОБА_1 , призведе до перевищення повноважень юридичної особи публічного права та порушенню законного права користування та володіння власника земельної ділянки.
		11 грудня 2017 року власник спірної земельної ділянки ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_3 Договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В. за №3420 (том №1 а.с.143), внаслідок чого до Державного реєстру речових прав, приватним нотаріусом було внесено відповідний запис про право власності за ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, на підставі свого рішення №38638620 від 11.12.2017 року. Вже 05 березня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір про розірвання Договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого 11.12.2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В. за №3420 (том №1 а.с.144), внаслідок чого до Державного реєстру речових прав, приватним нотаріусом було внесено відповідний запис про право власності за ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, на підставі свого рішення №39993594 від 05.03.2018 року.
		В поданому позові ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір-купівлі продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та скасувати рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3 . 
		За приписами ст. 655, 656 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
		Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
		Згідно з ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Статтями 215, 216 ЦК України, визначено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
		Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга ст. 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
		Позивачем не надано доказів того, в чому полягає порушення його прав та інтересів саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки, в зв`язку з чим в задоволенні вказаної позовної вимоги належить відмовити.
		Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.        
		Обставин, на підставі яких судом повинно бути скасовано рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку позивачем не наведено, як і не надано підтверджень скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав на земельну ділянку, що є похідним чинником для задоволення судом вказаної вимоги, а тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.
		Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №118494061 від 26 березня 2018 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку загальною площею 0,0844 га, кадастровий номер 1221486200:01:013:0230, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 25130696 (том №1 а.с.145-146), державну реєстрацію про право власності на спірну земельну ділянку за відповідачем не скасовано.
		За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		За змістом ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.
		Стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		З точки зору ч. 1 ст. 80, ч. 6 ст. 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		У висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, зробленому у постанові від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17 зазначено, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		Тлумачення ст. 15, 16 ЦК України свідчить, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Такий висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №638/2304/17.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
		Позивач ОСОБА_1 не довів тієї обставини, що неправомірними діями та рішеннями відповідачів вчинено перешкоди щодо отримання у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , окрім цього позивачем не доведено, що у нього взагалі виникло право на відведення у власність земельної ділянки.
		Отже у суду відсутні підстави стверджувати, що навіть у разі визнання незаконними та скасувати рішень індивідуальної дії відповідачів щодо спірної земельної ділянки, позивач зможе реалізувати своє право на отримання саме земельної ділянки АДРЕСА_1 . 
		Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для звернення до суду з даним позовом, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах по справі, які доводять наявність існування порушень чи реальної небезпеки порушень з боку відповідачів, прав позивача, створюють для позивача перешкоди у здійсненні ним реалізації права на отримання земельної ділянки та підлягають відновленню в порядку встановленому законом, а також позивачем не надано доказів того, в чому полягає порушення його прав та інтересів сааме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при укладені оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки, а тому в задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі з підстав обрання позивачем не належного способу захисту. З урахуванням правової позиції Європейського Суду, за встановлених у даній справі обставин суд не оцінює інші аргументи, наведені сторонами, як такі, що не впливають на правильну оцінку спірних взаємовідносин.
		Згідно ст. 141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. 
		Згідно посвідчення № НОМЕР_3 від 17 червня 2015 року ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій (том №1 а.с.26). 
		Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
		При зверненні до суду з позовом позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід віднести за рахунок держави.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, 12, 16, 203, 215, 216, 655, 656 ЦК України, ст. 118, 123 ЗК України, ст. 4, 12, 13, 19, 76, 78, 81, 82, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		 
		 
		У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Наталія Валентинівна про визнання рішення, дій незаконними, скасування державної реєстрації та визнання правочину недійсним - відмовити.
		Судові витрати віднести за рахунок держави.
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Суддя                                 Озерянська Ж.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...