Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/9138/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2020. Зареєстровано: 25.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2020.
Дата набрання законної сили: 26.03.2021
Результат оскарження 14.12.2022 Велика Палата Верховного Суду: скасовано рішення першої інстанції повністю і передано справу на новий розгляд
Номер судового провадження: 2/752/2806/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 752/9138/19
		Провадження № 2/752/2806/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		 
		10.09.2020 року Голосіївський районний суд міста Києва 
		у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.
		за участю секретаря - Воробйова І.О.,
		представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		представників відповідача - Бурмагіна О.О., Воробйова Є.Л.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди, -
		В С Т А Н О В И В :
		У травні 2019 року позивач ОСОБА_3 , в особі свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті uaportal.com була розміщена стаття під назвою (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка містить відомості про ОСОБА_3 наступного змісту:
		«Топ-чиновник Службы внешней разведки ОСОБА_3 имеедт недвижимость на миллионы долларов, родственников-россиян, бизнес в Крыму, и несет ответственность за сотни смертей…
		… во время работы в СБУ ОСОБА_3 чрезвычайно интересовался вопросом закупки лекарств. Было установлено, что именно он ответственен за пропажу в Украине лекарств для диализа, вследствие которой погибло порядка 200 украинцев.
		… у него есть три дома в Конче-Заспе общей стоимостью в $8 млн, его падчерица летает по маршруту «Одесса-Киева» на чартерном вертолете за $6 тысяч, а у всех его родственников, - российское гражданство.»
		       До теперішнього наведені відомості про позивача розміщені в мережі Інтернет за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та є доступними до перегляду для необмеженого кола осіб.
		В якості джерела розміщених відомостей про позивача у вищевказаній статті зазначене розслідування програми «Наші гроші» та наведене посилання на відеозапис програми «Наші гроші з ОСОБА_9 » від ІНФОРМАЦІЯ_4 , який розміщений в мережі Інтернет на каналі « BIHUS info », зареєстрованому на веб-сайті youtube.com.
		Однак, позивач вважає, що поширені у Статті під назвою (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відомості не відповідають дійсності та порушують особисте немайнове право позивача на повагу до його честі, гідності і ділової репутації. 
		       Дійсно, ІНФОРМАЦІЯ_4 Приватним акціонерним товариством «Телерадіокомпанія Люкс» у передачі «Наші гроші з ОСОБА_9 », яка вийшла в ефір о 21.30 год. на телевізійному каналі « Телеканал новин «24 », була здійснена трансляція сюжету, який містить відомості про позивача.
		       В подальшому вказаний сюжет був розміщений в мережі Інтернет, зокрема за URL -адресами: 
		-ІНФОРМАЦІЯ_8 д заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_9 », зареєстрованому на веб-сайті youtube.com;
		-ІНФОРМАЦІЯ_10 під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_11 » на каналі « BIHUS info », зареєстрованому на веб-сайті youtube.com;
		-ІНФОРМАЦІЯ_12 під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_18» /// Наші гроші № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 )» на каналі «BIHUS info», зареєстрованому на веб-сайті youtube.com;
		-ІНФОРМАЦІЯ_14 під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_15 » на веб-сайті bihus.info,
		де до теперішнього часу відомості про позивача, що містяться в сюжеті, є доступними до перегляду для необмеженого кола осіб.
		       Разом з тим, позивач вважає, що відомості про нього, які містяться в сюжеті телевізійної передачі «Наші гроші з ОСОБА_9 » від ІНФОРМАЦІЯ_4, а відповідно й відомості про позивача, які містяться у Статті, є недостовірними та такими, що порочать його честь, гідність і ділову репутацію, що й стало підставою для звернення до суду із цією позовною заявою, в якій просить:
		1.Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_3 та підлягає спростуванню, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті uaportal.com у статті « ІНФОРМАЦІЯ_20» інформацію стосовно ОСОБА_3 , а саме:
		«Топ-чиновник Службы внешней разведки ОСОБА_3 имеет недвижимости на миллионы долларов, родственников-россиян, бизнес в Крыму, и несет ответственность за сотни смертей…
		… во время работы в СБУ ОСОБА_3 чрезвычайно интересовался вопросом закупки лекарств. Было установлено, что именно он ответственен за пропажу в Украине лекарств для диализа, вследствие которой погибло порядка 200 украинцев.
		… у него есть три дома в Конча-Заспе общей стоимостью в $8 млн, его падчерица летает по маршруту "Одесса-Киева" на чартерном вертолете за $6 тысяч, а у всех его родственников, - российское гражданство.»
		2.Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_3 та підлягає спростуванню, поширену Приватним акціонерним товариством «Телерадіокомпанія Люкс» ІНФОРМАЦІЯ_4 на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» у передачі «Наші гроші з ОСОБА_9 » інформацію стосовно ОСОБА_3 , а саме:
		1) «Два роки тому у закупівлю цих препаратів втрутилася СБУ. Втрутилася так, що зупинила її на кілька місяців. Усе відбувалося під гаслом боротьби за чесну конкуренцію, а закінчилося дефіцитом препаратів і смертями пацієнтів.»; 
		2) «Для посилення психологічного ефекту з`явилися й кримінальні провадження про змову на тендерах, мовляв, медичні чиновники змовилися з постачальником тих препаратів, якими лікувалися найбільше хворих. 
		… і листами, і провадженнями СБУ боролася не за тендери, а за хабарі, бо справи з`явилися після того, як фірма відмовилася платити спецслужбі відкати. 
		Им очень важно было показать другим дистрибьютерам, что не платить нельзя.
		Не секрет, що роками фармбізнес в Україні «доїв» бюджет і «косив» від податків за допомогою офшорних схем, а СБУ, яка ці схеми знала і бачила, роками «доїла» фармбізнес - заробляла на тому, що ці схеми не чіпала.
		Вместо того, чтобы пресекать эти схемы, они их курируют.
		І займалася цим … саме економічна контррозвідка СБУ, котру два роки очолював ОСОБА_3 »;
		3) « Ми знайшли обґрунтовані докази того, що родичі новоспеченого розвідника мають громадянство Росії.»;
		4) «Родина першого замголови розвідки вільно катається «тусити», саме «тусити» в анексований Крим, отримує російські паспорти, бізнес там реєструє»;
		5) «СБУшник, родичі якого обвішані будинками по два мільйони доларів, після того, як він імпорт ліків покурував.»
		6) «Розвідник, в родині якого паспортів з «куркою» більше, ніж паспортів з тризубом».
		3.        Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_3 та підлягає спростуванню, поширену ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_16 за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 на Інтернет-каналі «BIHUS info», зареєстрованому на веб-сайті youtube.com, інформацію стосовно ОСОБА_3 , а саме:
		«Он у нас демон существует в двух ипостасях, да, в одной он многолетний сотрудник службы безопасности с висящей на родственниках недвигой на что-то там около восьми миллионов долларов и влезший в невероятное количество разных коммерческих тем, а во второй - это второй по должности разведчик в стране с двойным гражданством у восьми родственников, с перелетами этих родственников чартерным вертолетиком и регулярными посещениями оккупированных территорий.»
		4. Зобов`язати ОСОБА_4 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_3 , не пізніше 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили шляхом повідомлення на веб-сайті uaportal.com про ухвалене судове рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, із розміщенням наступного тексту спростування:
		«Поширені ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті uaportal.com відомості про першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_3 , а саме відомості:
		-щодо незаконного втручання ОСОБА_3 , як одного з керівників Служби безпеки України, в діяльність суб`єктів державних закупівель медичних препаратів для діалізу, яке призвело до призупинення цих закупівель та смерті людей;
		-щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;
		-щодо наявності в членів родини ОСОБА_3 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;
		-щодо наявності у 8 членів родини ОСОБА_3 подвійного громадянства, у тому числі, громадянства Російської Федерації та систематичного відвідування ними тимчасово окупованої території АР Крим,
		є такими, що не відповідають дійсності».
		5. Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_3 , не пізніше 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили шляхом повідомлення у передачі «Наші гроші з ОСОБА_9 » на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» про ухвалене судове рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, із зачитуванням наступного тексту спростування: 
		«Поширені ІНФОРМАЦІЯ_4 на телевізійному каналі «Телеканал новин « 24 » у програмі «Наші гроші з ОСОБА_9 » відомості про першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_3 , а саме відомості:
		-щодо незаконного втручання ОСОБА_3 , як одного з керівників Служби безпеки України, в діяльність суб`єктів державних закупівель медичних препаратів для діалізу, яке призвело до призупинення цих закупівель та смерті людей;
		-щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;
		-щодо наявності в членів родини ОСОБА_3 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;
		-щодо наявності у 8 членів родини ОСОБА_3 подвійного громадянства, у тому числі, громадянства Російської Федерації та систематичного відвідування ними тимчасово окупованої території АР Крим,
		є такими, що не відповідають дійсності».
		       6. Зобов`язати ОСОБА_5 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_3 , не пізніше 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили шляхом повідомлення на Інтернет-каналі «BIHUS info», зареєстрованому на веб-сайті youtube.com, про ухвалене судове рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, із зачитуванням наступного тексту спростування: 
		«Поширені ІНФОРМАЦІЯ_4 на телевізійному каналі «Телеканал новин « 24 » у програмі «Наші гроші з ОСОБА_9 » відомості про першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_3 , а саме відомості:
		-щодо незаконного втручання ОСОБА_3 , як одного з керівників Служби безпеки України, в діяльність суб`єктів державних закупівель медичних препаратів для діалізу, яке призвело до призупинення цих закупівель та смерті людей;
		-щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;
		-щодо наявності в членів родини ОСОБА_3 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;
		-щодо наявності у 8 членів родини ОСОБА_3 подвійного громадянства, у тому числі, громадянства Російської Федерації та систематичного відвідування ними тимчасово окупованої території АР Крим,
		є такими, що не відповідають дійсності».
		7. Стягнути з ОСОБА_4 , ПрАТ ««Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 24 610 (двадцять чотири тисячі шістсот десять) грн., 40 коп., в тому числі: - суму сплаченого судового збору в розмірі 4 610 (чотири тисячі шістсот десять) грн., 40 коп.; - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн., 00 коп.
		       У травні 2019 від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій останній просить змінити предмет та підстави позову шляхом їх доповнення новою позовною вимогою наступного змісту: стягнути з ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 заподіяну йому внаслідок поширення недостовірної інформації моральну шкоду в розмірі 500000,00 грн та стягнути судовий збір за подання цієї заяви в сумі 7500,00 грн.
		       Ухвалою суду від 13.05.2019 року позовну заяву прийнято до провадженя судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_15 та призначено підготовче судове засідання.
		       В травні 2019 представник відповідача ОСОБА_5 подав до суду заяву про відвід судді.
		       Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.06.2019 зупинено провадження у справі, заяву представника ОСОБА_13 в інтересах відповідача ОСОБА_5 про відвід головуючого судді у даній справі передано відповідальному працівнику апарату суду для виконання вимог ч.1 ст. 33 ЦПК України.
		       Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2019 заяву представника ОСОБА_13 в інтересах відповідача ОСОБА_5 про відвід головуючого судді у даній справі залишено без задоволення.
		       Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.07.2019 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації залишено без розгляду.
		       В липні 2019 представником позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10.07.2019.
		       Постановою Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах від 10.09.2019 постановлено апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10.07.2019 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		       У вересні 2019 представником позивача змінено предмет позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанії Люкс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію шляхом їх доповнення новою позовною вимогою наступного змісту: «Стягнути з ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанії Люкс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов`язані із проведенням експертного дослідження в сумі 47 000 (сорок сім тисяч) грн., 00 коп.» 
		       Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_15 від 20.09.2019 прийнято до розгляду дану позовну заяву та призначено підготовче судове засідання.
		       Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2019 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
		       Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.10.2019 визнано заяву представника відповідача адвоката Бурмакіна Олександра Олександровича про відвід головуючого судді у справі - судді ОСОБА_15 - необґрунтованою.
		       Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазур Ю.Ю. від 18.10.2019 відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_14 про відвід судді ОСОБА_15 в цивільній справі № 752/9138/19 (провадження № 2/752/6723/19).
		       Згідно Розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва № 436 від 01.07.2020 та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу здійснено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із тим, що ОСОБА_15 звільнено з посади судді Голосіївського районного суду м. Києва. 
		       В судове засідання з`явились представники позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях. Зазначили, що за наслідками оприлюднення відповідачами інформації було відкрито кримінальне провадження, яке було закрито 20.06.2020 у зв`язку з відсутністю події кримінальних правопорушень. Це підтверджує недостовірність інформації, яку оприлюднили відповідачі. Відносно одного зі свідків, було відкрито кримінальне провадження за вчинення кримінального правопорушення в сфері державних закупівель. Відносно нього скеровано обвинувальний акт до суду.
		       Представники відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_13 позовні вимоги не визнав, вважаючи позов необґрунтованим.
		       Представник відповідача ОСОБА_16 - ОСОБА_14 заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві. Зазначив, що інформація була не нова, так як досліджували статті, які ніким не спростовані. Журналістами було толерантно зроблено розслідування. Критикувалась Служба безпеки України, а не особисто позивач. Журналісти в жодній тезі не зазначали, що позивач вчиняв злочин або порушив закон, вони не є слідчими та не надають правової кваліфікації діям тих чи інших осіб. Тому вважає посилання представників позивача необґрунтованими та безпідставними. Також додав, що моральна шкода, яку просить стягнути позивач нічим необґрунтована, окрім того на момент виходу розслідування та на момент подачі позову ОСОБА_3 був публічною особою, суб`єктом владних повноважень та не має права вимагати відшкодування моральної шкоди.
		       Відповідачі Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія люкс» та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, своїх представників не направили. 
		Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
		Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до статей 21, 28 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Кожен має право на повагу до його гідності.  
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Загальною декларацією прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань (стаття 12).
		Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вилучення будь-якої інформації. 
		Згідно ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Пунктом 15 цієї Постанови роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Відповідно до п. 18 Постанови обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова) відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
		Згідно з п. 12  належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Судом встановлено, що додані до позовної заяви компакт-диск з записом Передачі, разом із скрін-шотами (роздруківками) з веб-сайтів, являють собою збережені на матеріальних носіях та в електронному вигляді відомості про особу Позивача, що були передані по телебаченню та розміщені в мережі Інтернет, а отже такі відомості, згідно наведених норм закону, є саме інформацією. 
		У відповідності до абз. 2 п. 15 Постанови Пленуму ВСУ, під поширенням інформації слід розуміти, у тому числі, її передання по телебаченню та поширення в мережі Інтернет.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
		На початку Передачі, анонсуючи її зміст, автор та ведучий Передачі ОСОБА_5 повідомив наступне: «В ефірі програма антикорупційних розслідувань «Наші гроші»… Сьогодні в нас приголомшуючий просто персонаж, людина-загадка… ОСОБА_17 про одного з найвтаємниченіших керівників Служби безпеки України, а тепер ще й зовнішньої розвідки…» (фрагмент з 0 хв. 48 с по 01 хв. 42 с. Відеозапису-1).
		В подальшому, особу Позивача у сюжеті Передачі було ідентифіковано шляхом неодноразового використання його імені та прізвища, демонстрацією фото та відеоматеріалів із його зображенням, а також зазначенням посад Позивача, на яких він, дійсно, перебував раніше та перебуває в теперішній час, у зв`язку із чим відсутні жодні сумніви відносно того, що інформація, яка міститься в зазначеному сюжеті, є інформацією про конкретну фізичну особу - ОСОБА_3 (фрагмент з 03 хв. 14 с. по 03 хв. 47 с. Відеозапису-1). 
		Таким чином, внаслідок передання по телебаченню та розміщення в мережі Інтернет сюжету Передачі та Статті, відбулося поширення інформації, яка стосується певної фізичної особи, а саме особи Позивача.
		При цьому, з огляду на використаний спосіб поширення інформації, відомості про Позивача були повідомлені необмеженому колу осіб, зокрема дружині та сину Позивача, від яких останній й дізнався про трансляцію сюжету про нього на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» та розміщену на веб-сайті uaportal.com Статтю.
		У відповідності до абз. 5 п. 15 Постанови Пленуму ВСУ, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Сюжет Передачі містить в собі ряд наступних тверджень щодо особи Позивача (фрагменти Відеозапису-1):
		1) фрагмент №1 з 6 хв. 10 с. по 6 хв. 26 с. - «Два роки тому у закупівлю цих препаратів втрутилася СБУ. Втрутилася так, що зупинила її на кілька місяців. Усе відбувалося під гаслом боротьби за чесну конкуренцію, а закінчилося дефіцитом препаратів і смертями пацієнтів.»; 
		2) фрагмент №2 з 8 хв. 04 с. по 9 хв. 02 с. - «Для посилення психологічного ефекту з`явилися й кримінальні провадження про змову на тендерах, мовляв, медичні чиновники змовилися з постачальником тих препаратів, якими лікувалися найбільше хворих. 
		… і листами, і провадженнями СБУ боролася не за тендери, а за хабарі, бо справи з`явилися після того, як фірма відмовилася платити спецслужбі відкати. 
		Им очень важно было показать другим дистрибьютерам, что не платить нельзя.
		Не секрет, що роками фармбізнес в Україні «доїв» бюджет і «косив» від податків за допомогою офшорних схем, а СБУ, яка ці схеми знала і бачила, роками «доїла» фармбізнес - заробляла на тому, що ці схеми не чіпала.
		Вместо того, чтобы пресекать эти схемы, они их курируют.
		І займалася цим … саме економічна контррозвідка СБУ, котру два роки очолював ОСОБА_3.»;
		3) фрагмент №3 з 22 хв. 27 с. по 22 хв. 35 с. - « Ми знайшли обґрунтовані докази того, що родичі новоспеченого розвідника мають громадянство Росії.»;
		4) фрагмент №4 з 25 хв. 31 с. по 25 хв. 40 с. - « Родина першого замголови розвідки вільно катається «тусити», саме «тусити» в анексований Крим, отримує російські паспорти, бізнес там реєструє»;
		5) фрагмент №5 з 25 хв. 53 с. по 26 хв. 00 с. - «СБУшник, родичі якого обвішані будинками по два мільйони доларів, після того, як він імпорт ліків покурував.»
		6) фрагмент №9 з 26 хв. 01 с. по 26 хв. 05 с. - «розвідник, в родині якого паспортів з «куркою» більше, ніж паспортів з тризубом».
		Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_16 на каналі «BIHUS info», зареєстрованому на веб-сайті youtube.com, у відео із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 » був також поширений сюжет Передачі та ОСОБА_9 висловлене наступне твердження: 
		- фрагмент Відеозапису-2 з 34 хв. 19 с. по 35 хв. 02 с. - «Он у нас демон существует в двух ипостасях, да, в одной он многолетний сотрудник службы безопасности с висящей на родственниках недвигой на что-то там около восьми миллионов долларов и влезший в невероятное количество разных коммерческих тем, а во второй - это второй по должности разведчик в стране с двойным гражданством у восьми родственников, с перелетами этих родственников чартерным вертолетиком и регулярными посещениями оккупированных территорий.»
		Усі наведені висловлювання у стверджувальній формі вказують на факти і події, які вже відбулися та які можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності та підтвердити або спростувати, тобто містять фактичні дані, а отже є фактичними твердженнями, що підтверджується висновком експерта «Українське бюро лінгвістичних експертиз» № 056/384 від 10.12.2018. 
		Однак, поширена інформація про Позивача містить відомості про події та факти, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності.
		Так, фрагменти 1-2 Відеозапису-1 та частково фрагмент Відеозапису-2 складаються з фактичних тверджень про протиправну діяльність Позивача, який, перебуваючи на посаді керівника економічної контррозвідки СБУ, отримував неправомірну винагороду, а також, з метою отримання неправомірної винагороди, особисто та через своїх підлеглих незаконно втручався в діяльність суб`єктів державних закупівель медичних препаратів, що призвело до тимчасового зупинення цих закупівель, дефіциту медичних препаратів і смертей хворих. 
		Як вбачається зі змісту фактичних тверджень, таке втручання полягало у вимаганні неправомірної винагороди, направленні на адресу суб`єктів державних закупівель листів із незаконними вимогами та безпідставній реєстрації кримінальних проваджень щодо посадових осіб та представників суб`єктів державних закупівель медичних препаратів.
		Очевидно, що навіть без використання формулювань, передбачених Кримінальним Кодексом України для кваліфікації злочинів, зміст наведеної інформації є в повній мірі зрозумілим та достатнім для висновку про те, що в поширеному сюжеті стверджується про вчинення Позивачем конкретних кримінальних правопорушень, таких як вимагання, зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень та одержання неправомірної винагороди (хабара), відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.
		Відповідно до принципу презумпції невинуватості, закріпленого положеннями ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КК України та ст. 17 КПК України, факт вчинення особою злочину може бути встановлений виключно обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.
		Разом з тим, жодного посилання на вирок суду, яким встановлена вина Позивача у скоєнні кримінальних правопорушень та який набрав законної сили, сюжет Передачі не містить.
		Судом встановлено, що жоден із злочинів, про які стверджується в поширеному сюжеті, Позивач не вчиняв та на теперішній час взагалі не існує судових рішень, які б встановлювали вину Позивача у скоєнні будь-яких кримінальних правопорушень.
		Слід зазначити, що у 2015 року по травень 2017 року Позивач дійсно очолював Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ, співробітники якого займалися, зокрема, перевіркою дотримання вимог законодавства під час здійснення державних закупівель медичних препаратів. Разом з тим, така перевірка проводилася працівниками СБУ у повній відповідності до вимог законів та в межах наданих законодавством повноважень, неправомірна винагорода від будь-кого не вимагалася, а листи на адресу суб`єктів державних закупівель, що направлялися під час перевірки, не містили жодних незаконних вимог, у тому числі й вимог про зупинення закупівель.
		З приводу тверджень про реєстрацію кримінальних проваджень, як способу впливу на суб`єктів державних закупівель з метою отримання неправомірної винагороди, слід зазначити, що, згідно із положеннями Кримінального процесуального кодексу України, ані Позивач, ані його підлеглі взагалі не наділені жодними повноваженнями щодо внесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		З огляду на викладене, дії Позивача, як і дії підлеглих йому співробітників СБУ, не могли вплинути та не вплинули на можливість здійснення державних закупівель медичних препаратів, а, відповідно, жодним чином не пов`язані з фактами зупинення цих закупівель та смертями пацієнтів, про які стверджується у сюжеті Передачі, навіть у разі достовірності таких фактів.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що поширена про Позивача інформація, що міститься у фрагментах 1-2 Відеозапису-1 та частково у фрагменті Відеозапису-2, викладена неправдиво та є перекрученою.
		Так само, суд вважає, що інформація, що міститься у фрагментах 3-6 Відеозапису-1 та частково у фрагменті Відеозапису-2, яка стосується родини Позивача також неправдиво викладена, виходячи з наступного.
		Зазначена інформація складається із тверджень про наявність в членів родини Позивача у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів, набуття якого пов`язане із незаконною діяльністю Позивача в Службі безпеки України, а також тверджень про наявність у Позивача 8-ми родичів з обґрунтованою підозрою на подвійне громадянство - України та Російської Федерації, систематичного відвідування ними тимчасово окупованої території АР Крим та реєстрації в анексованому Криму бізнесу.
		При цьому, слід зазначити, що норми чинного законодавства України не містять визначення понять гідності, честі та ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями, однак, ці поняття визначені у абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму ВСУ, відповідно до якого:
		- під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності;
		- з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло;
		- під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Беззаперечним є факт, що скоєння особою умисних злочинів грубо суперечить як діючому законодавству, так і загальноприйнятим нормам моралі, та суворо засуджується сучасним суспільством, у зв`язку із чим поширення шляхом передання по телебаченню та розміщення в мережі Інтернет недостовірної інформації у вигляді тверджень про скоєння Позивачем злочинів має своїм наслідком безпідставне створення у необмеженого кола осіб негативної оцінки особистості Позивача як людини, громадянина та учасника суспільних відносин.
		Як зазначалося раніше, на сьогоднішній день Позивач перебуває на посаді першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України, а до цього тривалий час очолював різні підрозділи Служби безпеки України.
		У відповідності до ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України», на Службу безпеки України покладається, у тому числі, захист державного суверенітету, конституційного ладу та територіальної цілісності України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб. До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття, зокрема, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
		З огляду на те, що поширена про Позивача недостовірна інформація містить твердження про скоєння ним злочинів саме з використанням службового становища співробітника Служби безпеки України, не визиває жодних сумнівів, що єдиною природньою реакцією суспільства на безпідставно поширені неправдиві відомості може бути категоричне засудження поведінки Позивача, який, відповідно до змісту поширених відомостей, не тільки ігнорує виконання своїх передбачених законодавством обов`язків, а й використовує своє службове становище для вчинення злочинів з метою особистого збагачення та збагачення своєї родини.
		Крім того, відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки України», завданнями Служби зовнішньої розвідки України» є, у тому числі, здійснення спеціальних заходів впливу, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в економічній, політичній, військово-технічній, екологічній та інформаційній сферах, зміцнення обороноздатності, а також вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України.
		З урахуванням наведених завдань професійної діяльності Позивача, визначених положеннями законів України, особливої уваги заслуговують поширені неправдиві твердження, що містять відомості про наявність в родини та родичів Позивача подвійного громадянства, у тому числі Російської Федерації, та бізнесу на тимчасово окупованій території АР Крим, яку родичі Позивача, до того ж, систематично відвідують.
		При цьому, протягом сюжету Передачі, такі відомості прямо пов`язуються авторами сюжету із перебуванням Позивача на керівних посадах Служби безпеки та Служби зовнішньої розвідки України.
		Що стосується доведення відповідачами та їх представниками достовірності оспорюваної інформації про членів родини Позивача, перш за все слід звернути увагу на вирази, використанні відповідачами при її поширенні:
		«родичі новоспеченого розвідника мають громадянство Росії.»; 
		«родина першого замголови розвідки вільно катається «тусити», саме «тусити» в анексований Крим, отримує російські паспорти, бізнес там реєструє»;
		« СБУшник , родичі якого обвішані будинками по два мільйони доларів, після того, як він імпорт ліків покурував»;
		«розвідник, в родині якого паспортів з «куркою» більше, ніж паспортів з тризубом»;
		«многолетний сотрудник службы безопасности с висящей на родственниках недвигой на что-то там около восьми миллионов долларов»;
		«второй по должности разведчик в стране с двойным гражданством у восьми родственников, с перелетами этих родственников чартерным вертолетиком и регулярными посещениями оккупированных территорий».
		В той же час, як було доведено з боку Позивача, відповідно до положень Сімейного кодексу України та Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2005 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», членами родини (сім`ї) та родичами Позивача, про яких йдеться в поширеному відповідачами сюжеті, є його цивільна дружина ОСОБА_19 та їх спільна дитина - ОСОБА_20 , 2004 року народження.
		Жодного аргументу щодо спростування цих обставин, який би ґрунтувався на положеннях закону, з боку відповідачів не наведено. 
		Таким чином, в контексті поширених відомостей будь-яка інформація щодо громадянства, бізнесу та пересування ОСОБА_21 та ОСОБА_22 не є предметом судового розгляду по даній справі, а відтак надані на підтвердження цих обставин докази, відповідно до положень ст. 77 ЦПК України, є неналежними, як такі, що не містять інформацію щодо предмету доказування.
		Не заслуговують на увагу аргументи представника Відповідача-3 про те, що під словом «родина» відповідачі мали на увазі саме вищевказаних осіб, які пов`язані відносинами з Позивачем через цивільну дружину, оскільки при поширенні оспорюваної інформації відповідачами взагалі не використовувався вираз «особи, пов`язані відносинами», а у стверджувальній формі мова йшла саме про родину та родичів Позивача. 
		ІНФОРМАЦІЯ_4 недостовірна інформація про Позивача була поширена ПрАТ «ТРК Люкс» на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» у передачі «Наші гроші з ОСОБА_9 ».
		Як вбачається зі змісту поширеного сюжету Передачі, його автором є ОСОБА_5 (фрагмент з Відеозапису-1 з 26 хв. 58 с. по 27 хв. 09 с.).
		04.10.2018 при поширенні недостовірної інформації про Позивача на каналі « BIHUS info », зареєстрованому на веб-сайті youtube.com, у відео із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 », ОСОБА_5 в якості ще одного автора інформаційного матеріалу про Позивача була зазначена ОСОБА_6 (фрагмент Відеозапису-2 з 01 хв. 28 с. по 01 хв. 33 с.).
		В якості автора статті « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розміщеної в мережі Інтернет на веб-сайті uaportal.com, зазначена ОСОБА_4 .
		У відповідності до пунктів 9, 12 Постанови Пленуму ВСУ, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є, у тому числі, автор відповідного інформаційного матеріалу.
		Право на свободу слова та вираження поглядів передбачене ст. 34 Конституції України та ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). 
		Саме зазначеними положеннями законодавства та прикладами їх застосування Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) представники відповідачів обґрунтовують свої твердження про те, що ЗМІ є вільними та незалежними під час обрання форми і змісту поширення інформації, вони особисто, на власний розсуд і відповідальність вирішують, яку кількість інформації, про які факти, які оцінки та узагальнення навести і в якій формі це подати аудиторії.
		Однак, таке вибіркове використання лише окремих положень правових норм, якими регулюється здійснення права на свободу слова, застосоване представниками відповідачів, вочевидь, спрямоване на створення хибного уявлення про відсутність будь-яких передбачених законом обмежень при реалізації такого права, що не відповідає дійсності і явно суперечить нормам чинного законодавства, у тому числі й тим, на які посилаються представники відповідачів.
		Так, у відповідності до ч. 3 ст. 34 Конституції України, здійснення права на свободу слова може бути обмежене законом, зокрема для захисту репутації або прав інших людей.
		Відповідно до п. 2 ст. 10 Конвенції, здійснення права на свободу вираження поглядів, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, у тому числі для захисту репутації чи прав інших осіб.
		Отже, нормами діючого законодавства прямо передбачена можливість обмеження здійснення права на свободу слова та встановлені підстави для такого обмеження, що в повній мірі узгоджується із практикою ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що преса не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації та прав інших осіб (справа «Перна проти Італії» (Case of Perna v.Italy).
		Як зазначено у рішенні ЄСПЛ по справі «Санді Таймс» (Sunday Times) проти Об`єднаного Королівства», втручання у свободу вираження поглядів (обмеження) є допустимим, якщо воно встановлене законом та є необхідним в демократичному суспільстві. 
		При цьому, межі здійснення права на свободу слова та вираження своїх поглядів, як і будь-якого іншого цивільного права, не є абстрактними та чітко визначені законом, а саме ст. 13 ЦК України, відповідно до положень якої при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. 
		Статтею 28 Конституції України кожному гарантоване право на повагу до його гідності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 201 Цивільного кодексу України, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		У відповідності до встановленого законом порядку, наданими до позовної заяви доказами та наведеними в ній нормами чинного законодавства в повній мірі підтверджено, що порушення охоронюваних законом прав Позивача відбулося саме внаслідок поширення відповідачами недостовірних відомостей про його особу. 
		Таким чином, дії відповідачів явно виходять за встановлені законом межі здійснення права на свободу слова і вираження поглядів та являють собою зловживання цим правом, що прямо заборонено ч. 3 ст. 13 ЦК України, згідно якої не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
		Спроби представників відповідачів виправдати таке зловживання правом суспільною значимістю поширеної інформації не заслуговують на увагу, оскільки суперечать практиці ЄСПЛ, відповідно до якої за п. 2 ст. 10 Конвенції свобода вираження поглядів пов`язана з «обов`язками та відповідальністю», які застосовуються до засобів масової інформації навіть щодо питань великого суспільного значення. Більше того, ці «обов`язки та відповідальність» мають особливе значення, коли йдеться про посягання на репутацію названої особи та порушення «прав інших осіб» (рішення у справах «Ліндон, Очаковські-Лоран і Жюлі проти Франції», «Педерсен і Бодсґор проти Данії»). 
		Так, згідно з абз. 2 п. 15 Постанови Пленуму ВСУ, під поширенням інформації слід розуміти, у тому числі, її передання по телебаченню та поширення в мережі Інтернет.
		З огляду на використаний відповідачами спосіб поширення інформації, факт такого поширення підтверджений наданими разом із позовною заявою компакт-диском із записом телевізійного сюжету, який містить оспорювані твердження, та скрін-шотами відповідних сторінок веб-сайтів.
		Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 100 ЦПК України наданий компакт-диск є оригіналом електронного доказу, який не підлягає засвідченню електронним цифровим підписом, на відміну від електронних копій доказів, які по даній справі до суду не подавались.
		До того ж, факт поширення оспорюваної інформації був визнаний представниками відповідачів у відзивах на позовну заяву, що відповідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України є підставою звільнення від доказування.
		Той факт, що поширена відповідачами інформація стосується саме особи Позивача підтверджується самим змістом цієї інформації, з огляду на положення ч. 1 ст. 17 Закону України «Про інформацію», відповідно до якої інформацією про фізичну особу є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. 
		Під час поширення інформації особу Позивача було ідентифіковано шляхом неодноразового використання його імені та прізвища, демонстрацією фото та відеоматеріалів із його зображенням, зазначенням посад, які він дійсно займав, про що свідчать надані суду відеозапис телевізійної програми та скрін-шоти з веб-сайтів.
		Крім того, ідентифікація особи Позивача під час поширення відповідачами інформації в повній мірі доведена наданим до суду Висновком експерта №056/384 від 10.12.2018, підготовленим Державним підприємством «Українське бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України» (далі - Висновок експерта), відповідно до якого оспорювана інформація стосується саме особи Позивача.
		Отже, нічим не підтверджені аргументи представників відповідачів про те, що поширена інформація в частині незаконного втручання в процес державних закупівель та отримання незаконних доходів не стосується безпосередньо особи Позивача, є безпідставними та не заслуговують на увагу.
		Поширена відповідачами інформація про вчинення Позивачем злочинів носить стверджувальний характер та вказує на факти і події, які вже відбулися та які можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності, у зв`язку з чим являє собою фактичні твердження, що підтверджено наданим до суду Висновком експерта.
		Відповідно до принципу презумпції невинуватості, закріпленого у ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КК України та ст. 17 КПК України, факт вчинення особою злочину може бути встановлений виключно обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.
		Необхідність дотримання зазначеного принципу в повній мірі підтверджується судовою практикою, зокрема викладеною в Постанові Касаційного цивільного суду від 08.05.2019 по справі №761/37180/17, наведеній в Огляді ВС, в якій зазначено, що за відсутності вироку суду стосовно позивача поширення фактичних тверджень про вчинення позивачем дій, що містять ознаки злочину, порушують презумпцію невинуватості та негативно впливають на немайнові права позивача. У випадку поширення інформації, що не є оціночним судженням, а є констатацією фактів, такі факти можуть і мають бути доведені належними доказами.
		Таким чином, згідно вимог закону єдиним доказом достовірності поширеної інформації про вчинення Позивачем злочинів може бути виключно вирок суду, яким встановлено вину Позивача у скоєнні цих злочинів, однак такий вирок з боку відповідачів не наданий.
		З огляду на викладене, листи за підписом Позивача, а також показання свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , якими представники відповідачів намагаються довести достовірність поширеної інформації в частині скоєння Позивачем злочинів, є недопустимими доказами у розумінні ч. 2 ст. 78 ЦПК України, згідно якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Більш того, відповідно ст. 79 ЦПК України, зазначені докази взагалі є недостовірними через неможливість на їх підставі встановити дійсні обставини справи.
		Так, листи за підписом Позивача жодним чином не свідчать про вчинення ним будь-яких злочинів, оскільки містять лише прохання про надання інформації в межах наданих законодавством повноважень та цілком законні вимоги щодо забезпечення добросовісної конкуренції під час державних закупівель, що визнається представником Відповідача-3 у відзиві на позовну заяву.
		Безпідставним є посилання представника Відповідача-4 на правову позицію ВСУ, висловлену наведеному ним рішенні, якою він обґрунтовує доводи про відсутність факту порушення презумпції невинуватості, оскільки обставини цієї справи принципово відрізняються від обставин справи, що розглядається.
		На відміну від поширених фактичних тверджень про вчинення Позивачем злочинів, оспорюваних у справі, що розглядається, предметом розгляду справи, на яку посилається представник відповідача, були поширені відомості, якими їх автор лише доводив вчинення позивачем злочину.
		Виходячи саме з такого характеру поширених відомостей суд зазначив про відсутність підстав для їх спростування в контексті Рішення Конституційного Суду України від 10.04.2003 №8-рп/2003, згідно якого викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей особою, на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов`язків порушено її право, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб.
		Факт поширення оспорюваної позивачем інформації не спростовано відповідачами.
		Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України, життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
		Згідно з ч. 1, 3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Відповідно до ч. 1, 2  ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Пунктом 19 Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно зі ст. 32 Конституції України  кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		Згідно з ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
		Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про інформацію» поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Інформація може існувати, як в формі фактичних тверджень, так і в формі оціночних суджень.
		Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Судом встановлено, що поширена відповідачами інформація за своїм характером та змістом ґрунтується на твердженнях про причетність позивача до вчинення кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.
		Проаналізувавши інформацію, поширену відповідачами, а також характер використаних при її викладенні мовностилістичних засобів, зокрема, відсутність алегорій, сатири, гіпербол тощо, суд дійшов висновку, що вказана інформація подана саме у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватись як оціночні судження.
		На підставі всебічної та повної оцінки доказів у справі суд дійшов висновку, що поширена відповідачами інформація про позивача є недостовірною, оскільки доказів про вчинення позивачем кримінальних правопорушень, притягнення його за вироком суду до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, відповідачами не надано. Тому, суд погоджується з доводами позивача, що поширення інформації, про спростування якої просить позивач, порушуються немайнові права позивача на повагу до честі та гідності.
		Щодо  порушення діями відповідачів особистих немайнових прав позивача, суд зазначає таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Фізична особа відповідно до ст. 270, 297 ЦК України, серед іншого, має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.  Крім того, ст. 299 ЦК України гарантує кожній фізичній особі право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Відповідно до п. 6 Постанови позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
		Відповідно до п. 4 вказаної Постанови чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Суд вважає, що вищезазначені висловлювання та інформація, поширена у мережі Інтернет, на телевізійному каналі, відносно вчинення позивачем протиправного діяння, формують негативну громадську думку про нього, руйнують репутацію позивача, а тому є такими, що порушують право позивача на повагу до його честі, гідності і ділової репутації.
		Недостовірна інформація про позивача була поширена серед невизначеного кола осіб, оскільки вона була розміщена в мережі Інтернет
		Суд також погоджується з тим, що поширена інформація є негативною, оскільки її зміст вказує на те, що розповсюдження такої інформації може створити негативні наслідки для позивача, поставити під сумнів дотримання ним законодавства України та його моральних якостей. Тому, поширена відповідачами інформація складає негативне враження у суспільства про позивача як про людину, яка своїми вчинками порушує приписи закону та вчинила злочин.
		Поширена відповідачами інформація не відповідає дійсності, не підтверджується зібраними у справі доказами, є негативною, створює негативне уявлення про ОСОБА_3 та безпосередньо порушує його особисті немайнові права і завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації.
		Відповідно до п. 24 Постанови, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що поширення інформації, що є предметом розгляду у цій справі, порушує особисті немайнові права позивача, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам.
		Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Позивач обрав спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права.
		Згідно з п. 25 Постанови спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону про пресу (2782-12) та положень іншого відповідного законодавства може зобов`язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску.
		При спростуванні відомостей по радіо чи телебаченню суд може вказати органу масової інформації, щоб резолютивна частина судового рішення була зачитана диктором у тій самій передачі або циклі передач і в той самий час - не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Редагування органом масової інформації тексту судового рішення або коментар до нього не допускаються.
		Якщо спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з припиненням його випуску, то така відповідь та спростування можуть бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
		Вирішуючи питання про спосіб спростування інформації, яка підлягає визнанню недостовірною, суд враховує, що обраний позивачем спосіб спростування поширеної відповідачами недостовірної інформації, найбільш наближений (адекватний) до способу поширення, та такий, що сприяє найбільш повному відновленню порушеного немайнового права позивача.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Частиною1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
		1) на професійну правничу допомогу;
		2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
		3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
		4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		З матеріалів справи вбачається, що правова допомога надавалася позивачу згідно Договору № 45 про надання правової допомоги від 09.10.2018 Адвокатським об`єднанням «А.М.А. ЛЕКС ГРУП» та витягу з додатку № 1 від 09.10.2018 до Договору про надання правової допомоги № 45 від 09.10.2018 (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою до Договору). 
		В матеріалах справи наявна копія квитанції № 23 від 10.10.2018 на суму 10000 грн та копія квитанції № 0.0.1154555252.1 від 10.10.2018, в яких зазначено оплата згідно договору № 45 від 09.10.2018, яка сплачена позивачем.
		Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, то судовий збір відповідно підлягає стягненню на користь позивача солідарно з ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 24610 (двадцять чотири тисячі шістсот десять) грн 40 коп, в тому числі: суму сплаченого судового збору в розмірі 4610 (чотири тисячі шістсот десять) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.
		Керуючись ст.ст. 259, 265 ЦПК України, 
		У Х В А Л И В :
		Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
		Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_3 та підлягає спростуванню, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті uaportal.com у статті « ІНФОРМАЦІЯ_19» інформацію стосовно ОСОБА_3 , а саме: 
		«Топ-чиновник Службы внешней разведки ОСОБА_3 имеет недвижимости на миллионы долларов, родственников-россиян, бизнес в Крыму, и несет ответственность за сотни смертей…
		…во время работы в СБУ ОСОБА_3 чрезвычайно интересовался вопросом закупки лекарств. Было установлено, что именно он ответственен за пропажу в Украине лекарств для диализа, вследствие которой погибло порядка 200 украинцев.
		… у него есть три дома в Конча-Заспе общей стоимостью в $8 млн, его падчерица летает по маршруту «Одесса-Киева» на чартерном вертолете за $6 тысяч, а у всех его родственников, - российское гражданство.»
		Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_3 та підлягає спростуванню, поширену Приватним акціонерним товариством «Телерадіокомпанія Люкс» ІНФОРМАЦІЯ_4 на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» у передачі «Наші гроші з ОСОБА_9 » інформацію стосовно ОСОБА_3 , а саме:
		1.«Два роки тому у закупівлю цих препаратів втрутилася СБУ. Втрутилася так, що зупинила її на кілька місяців. Усе відбувалося під гаслом боротьби за чесну конкуренцію, а закінчилося дефіцитом препаратів і смертями пацієнтів.»;
		2.«Для посилення психологічного ефекту з`явилися й кримінальні провадження про змову на тендерах, мовляв, медичні чиновники» змовилися з постачальником тих препаратів, якими лікувалися найбільше хворих.
		… і листами, і провадженнями СБУ боролася не за тендери, а за хабарі, бо справи з`явилися після того, як фірма відмовилася платити спецслужбі відкати.
		Им очень важно было показать другим дистрибьютерам, что не платить нельзя.
		Не секрет, що роками фармбізнес в Україні «доїв» бюджет і «косив» від податків за допомогою офшорних схем, а СБУ, яка ці схеми знала і бачила, роками «доїла» фармбізнес - заробляла на тому, що ці схеми не чіпала.
		Вместо того, чтобы пересекать эти схемы, они их курируют.
		І займалася цим… саме економічна контррозвідка СБУ, котру два роки очолював ОСОБА_3.»;
		3.« Ми знайшли обгрунтовані докази того, що родичі новоспеченого розвідника мають громадянство Росії»;
		4.«Родина першого замголови розвідки вільно катається «тусити», а саме «тусити» в анексований Крим, отримує російські паспорти, бізнес там реєструє»
		5.«СБУшник, родичі якого обвішані будинками по два мільйони доларів, після того, як він імпорт ліків покурував.»;
		6.«Розвідник, в родині якого паспортів з «куркою» більше, ніж паспортів з тризубом».
		Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_3 та підлягає спростуванню, поширену ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_16 за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 на Інтернет-каналі «BIHUS info», зареєстрованому на веб-сайті youtube.com, інформацію стосовно ОСОБА_3 , а саме:
		«Он у нас демон существует в двух ипостасях, да, в одной он многолетний сотрудник службы безопасности с висящей на родственниках недвигой на что-то там около восьми миллионов долларов и влезший в невероятное количество других разных коммерческих тем, а во второй - это второй по должности разведчик в стране с двойным гражданством у восьми родственников, с перелетами этих родственников чартерным вертолетиком и регулярными посещениями оккупированных территорий.»
		Зобов`язати ОСОБА_4 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_3 , не пізніше 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили шляхом повідомлення на веб-сайті uaportal.com про ухвалене судове рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди із розміщенням наступного спростування:
		«Поширені ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті uaportal.com відомості про першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_3 , а саме відомості:
		-щодо незаконного втручання ОСОБА_3 , як одного з керівників Служби безпеки України, в діяльність суб`єктів державних закупівель медичних препаратів для діалізу, яке призвело до призупинення цих закупівель та смерті людей;
		-щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;
		-щодо наявності в членів родини ОСОБА_3 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;
		-щодо наявності у 8 членів родини ОСОБА_3 подвійного громадянства, у тому числі, громадянства російської Федерації та систематичного відвідування ними тимчасово окупованої території АР Крим,
		є такими, шо не відповідають дійсності».
		Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_3 , не пізніше 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили шляхом повідомлення у передачі «Наші гроші з ОСОБА_9 » на телевізійному каналі «Телеканал новин «24» про ухвалене судове рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди, із зачитуванням наступного тексту спростування: 
		«Поширені ІНФОРМАЦІЯ_4 на телевізійному каналі «Телеканал новин « 24 » у програмі «Наші гроші з ОСОБА_9 » відомості про першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_3 , а саме відомості:
		-щодо незаконного втручання ОСОБА_3 , як одного з керівників Служби безпеки України, в діяльність суб`єктів державних закупівель медичних препаратів для діалізу, яке призвело до призупинення цих закупівель та смерті людей;
		-щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;
		-щодо наявності в членів родини ОСОБА_3 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;
		-щодо наявності у 8 членів родини ОСОБА_3 подвійного громадянства, у тому числі, громадянства російської Федерації та систематичного відвідування ними тимчасово окупованої території АР Крим,
		є такими, шо не відповідають дійсності».
		Зобов`язати ОСОБА_5 спростувати поширену недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_3 , не пізніше 10 днів із дня набрання судовим рішенням законної сили шляхом повідомлення на Інтернет-каналі «BIHUS info», зареєстрованому на веб-сайті youtube.com, про ухвалене судове рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди, із зачитуванням наступного тексту спростування: 
		«Поширені ІНФОРМАЦІЯ_4 на телевізійному каналі «Телеканал новин « 24 » у програмі «Наші гроші з ОСОБА_9 » відомості про першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_3 , а саме відомості:
		-щодо незаконного втручання ОСОБА_3 , як одного з керівників Служби безпеки України, в діяльність суб`єктів державних закупівель медичних препаратів для діалізу, яке призвело до призупинення цих закупівель та смерті людей;
		-щодо вимагання та отримання від суб`єктів державних закупівель медичних препаратів незаконної винагороди;
		-щодо наявності в членів родини ОСОБА_3 у власності нерухомого майна загальною вартістю близько 8 мільйонів доларів США;
		-щодо наявності у 8 членів родини ОСОБА_3 подвійного громадянства, у тому числі, громадянства Російської Федерації та систематичного відвідування ними тимчасово окупованої території АР Крим,
		є такими, шо не відповідають дійсності».
		Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 24610 (двадцять чотири тисячі шістсот десять) грн 40 коп, в тому числі: суму сплаченого судового збору в розмірі 4610 (чотири тисячі шістсот десять) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.
		В решті позовних вимог відмовити. 
		З урахуванням складності справи, повний текст рішення буде складено та проголошено не більше, як через десять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його  проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя:                                                                        Ю.Ю.Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...