Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-17/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.04.2010. Забезпечено надання загального доступу: не визначено.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                             Справа № 1-17/10 
		   ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		  12 квітня  2010 року                                      Бородянський районний суд 
		Київської області в складі : головуючого – судді Стасенка Г.В.,  
		                        при секретарі – Авдєєвій О.О., 
		                        з участю прокурора - Омельченка О.М., 
		                        потерпілої – ОСОБА_1, 
		                        представника потерпілої – адвоката ОСОБА_2, 
		                        захисника – адвоката ОСОБА_3, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, 
		  у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263 і ч.1 ст.115 КК України, 
		 ВСТАНОВИВ: 
		      На початку квітня 2009 року, у невстановлений точно час, на Привокзальній площі в м. Ірпені Київської області підсудний ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу купив у невстановленої особи за 1200 гривень пістолет, який є гладкоствольною короткоствольною вогнепальною зброєю (відсутня заглушка), саморобно виготовленою з шумового пістолету «ZORAKI-MOD. 914-S» сal/9 mm Р.А.К. made by ATAK arms ltd», який зберігаючи при собі, переніс до свого автомобіля ВАЗ-2109 та перевіз за місцем проживання- у ІНФОРМАЦІЯ_6, де зберігав та періодично використовував до 15 квітня 2009 року, коли цей пістолет був виявлений і вилучений працівниками міліції.   
		    В ніч з 14 на 15 квітня 2009 року підсудний ОСОБА_4 з метою умисного вбивства ОСОБА_5 на ґрунті неприязних відносин, які в нього виникли через ревнощі до знайомої дівчини, взявши з дому пістолет «ZORAKI», приїхав на мотоциклі «Ява» до жилого будинку № 1 по вул. Технікумівській в сел.Немішаєве Бородянського району Київської області, де проживає ОСОБА_5, і, достовірно знаючи, що потерпілий незабаром повинен повертатися додому з роботи, став чекати його поблизу вказаного будинку. Дочекавшись ОСОБА_5, підсудний ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення ОСОБА_5 життя, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, з метою вбивства, здійснив з пістолета «ZORAKI» в область голови та тулуба ОСОБА_5 невстановлену точно кількість, не менше 11, прицільних пострілів, з яких не менше 3-х влучило в голову, що спричинило ОСОБА_5 проникаюче вогнепальне кульове поранення в ділянці лівого ока з пошкодженням очного яблука, рану в лівій скроневій ділянці, багатоуламковий перелом кісток черепа зліва, рану в правій потиличній ділянці, «вдавлювання» і лінійний перелом потиличної кістки справа, вогнепальні рани правої і лівої кисті, рановий канал у правій кисті, який йде доверху вздовж передпліччя, ушкодження головного мозку в лобно-скроневій ділянці зліва, субдуральну гематому над лівою півкулею головного мозку, в результаті чого ОСОБА_5 помер 24 вересня 2009 року в приміщенні лікарні від проникаючих вогнепальних поранень голови з пошкодженням головного мозку, що ускладнилося гнійним менінгоенцефалітом і розвитком сепсису. 
		Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе визнав частково. Суду, зокрема, пояснив, що з 2007 року він зустрічався з дівчиною – ОСОБА_6. З кінця 2008 року працівники бару-ресторану «Затишний дім», де працювала ОСОБА_6, в тому числі потерпілий ОСОБА_5, стали йому погрожувати щоби він не зустрічався з ОСОБА_6, а 7 березня 2009 року незнайомі особи побили його, як він зрозумів, з тих же мотивів. Приблизно 1 квітня 2009 року, коли він був у м.Ірпені, то у незнайомої особи з рук придбав для самозахисту пістолет. Цей пістолет він по вечорам носив при собі і лише один раз вдома зробив з нього постріл в повітря. Вважав, що цей пістолет травматичної дії. Увечері 14 квітня 2009 року він на своєму автомобілі працював, як таксист, а після 22-ї години, повернувшись додому, вирішив поїхати в сел.Немішаєве, щоби зустрітись і поговорити з потерпілим про їхні стосунки з ОСОБА_6. Він знав, що в цьому барі робота закінчується о 23-й годині. Взявши з собою пістолет, в якому могло бути 11 патронів, він на своєму мотоциклі «Ява» поїхав в сел.Немішаєве, спочатку до бару «Затишний дім», але там було багато людей, а тому він поїхав на вул.Технікумівську, де проживав ОСОБА_5, і став чекати потерпілого, сидячи на мотоциклі. Приблизно о 23-й годині 30 хвилин, коли побачив, що по вулиці йде ОСОБА_5, він його покликав і став розмовляти з потерпілим з приводу їхніх стосунків з ОСОБА_6. У відповідь ОСОБА_5 став ображати його і його почуття та замахнувся на нього. Тоді він (ОСОБА_4) дістав пістолет і, приблизно, з 2-х метрів став стріляти по ОСОБА_5 - цілився в тулуб і руки. Стверджував, що лише один раз натиснув на спусковий гачок і пістолет почав стріляти сам, пам’ятає лише три перших постріли, а як закінчилась стрілянина не пам’ятає. В якому стані залишив ОСОБА_5, чи живим, чи ні, не пам’ятає. Після цього він повернувся додому, а потім ще на автомобілі поїхав на виклик – відвезти знайомого. Близько 4-х годин ранку, коли він вдома спав, його затримали працівники міліції. 
		При відтворенні обстановки і обставин події підсудний ОСОБА_4 на місці показав яким чином і за яких обставин він здійснив постріли по потерпілому ОСОБА_5, що підтверджується відповідним протоколом від 16 квітня 2009 року (т.1, а.с.42-43). 
		Разом з тим винність підсудного підтверджується такими доказами. 
		Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні засвідчила, що її син – ОСОБА_5 в грудні 2008 року влаштувався працювати офіціантом в барі «Затишний дім» в сел.Немішаєве, який знаходиться, приблизно, за 100 метрів від їхнього будинку. Він познайомився з адміністратором бару ОСОБА_6, з якою став зустрічатись. Як їй (потерпілій) було відомо зі слів сина, підсудний, який раніше зустрічався з ОСОБА_6, застосовував до неї фізичне насильство, переслідував її. Також, зі слів сина, їй було відомо, що в кінці березня 2009 року підсудний в приміщенні бару застосував фізичну силу до ОСОБА_6 і тому працівник охорони бару і ОСОБА_5 вивели ОСОБА_4 з приміщення. За це підсудний пригрозив ОСОБА_5 Вночі, коли трапилась подія, ОСОБА_5 після роботи зайшов у квартиру, він був весь у крові, впав і втратив свідомість, після чого був доставлений в лікарню і до дня смерті до свідомості не приходив. 
		Допитана в судовому засіданні, як свідок, ОСОБА_6 засвідчила, що вона, приблизно, півтора роки зустрічалась з підсудним, але він став її бити, переслідував і в січні 2009 року вона припинила з ним стосунки, а з лютого 2009 року стала зустрічатись з ОСОБА_5, з яким разом працювала в ресторані «Затишний дім». Після того підсудний неодноразово висловлював їй погрози і одного разу – в кінці березня чи на початку квітня 2009 року по телефону в її присутності пригрозив ОСОБА_5, що викликає його на дуель. Підсудний постійно очікував її після роботи, переслідував її. Раніше вона бачила в автомобілі підсудного пістолет. 
		Свідок ОСОБА_7 засвідчила в судовому засіданні, що в 2008 році підсудний і ОСОБА_6 зустрічались, проте ОСОБА_6 скаржилась, що підсудний її переслідував, бив і забороняв працювати в барі. Вона (свідок) бачила, як ОСОБА_6 переховувалась від підсудного. З весни 2009 року ОСОБА_6 стала зустрічатись з ОСОБА_5. Свідок охарактеризувала потерпілого ОСОБА_5, як добру і неконфліктну людину.  
		Допитані, як свідки, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 дали суду, в основному, аналогічні показання. Крім того ОСОБА_8 засвідчив, що 14 квітня 2009 року, приблизно о 21-й годині, неподалік ресторану «Затишний дім», де він працює, бачив підсудного ОСОБА_4 на автомобілі. Приблизно о 23-й годині 45 хвилин, після закінчення робити, він (свідок) і потерпілий ОСОБА_5 зачинили ресторан і розійшлися, а вночі йому повідомила мати потерпілого, що його відправили у лікарню. 
		Свідок ОСОБА_11 засвідчила суду, що її дочка – ОСОБА_6 із зими 2007 року зустрічалася з підсудним, але ОСОБА_4 став її (ОСОБА_6В.) бити, переслідувати, порушував вночі спокій біля їхнього будинку, в зв’язку з чим вона (ОСОБА_11П.) зверталась до батьків підсудного, і, приблизно, з лютого 2009 року дочка - ОСОБА_6 перестала підтримувати стосунки з ОСОБА_4 Після того декілька разів до них додому приходив ОСОБА_5 - провідувати ОСОБА_6 Останній раз він був у них вдома 14 квітня 2009 року, а вночі їм повідомили, що потерпілого побили. 
		Допитаний, як свідок, ОСОБА_12 засвідчив суду, що підсудний ОСОБА_4 тривалий час зустрічався з дівчиною на ім’я ОСОБА_6, але, приблизно, з березня 2009 року підсудний став виглядати стурбованим і поводив себе замкнуто. Також свідкові відомо, що підсудний придбав у невідомої особи пістолет, який можна використовувати, як зброю травматичної дії, споряджений набоями з гумовими кулями. Перед цим підсудний звертався до нього з проханням допомогти у придбанні зброї, але він йому роз’яснив, що для придбання зброї необхідно мати відповідний дозвіл. 
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні засвідчила, що її син – підсудний ОСОБА_4 більше двох років зустрічався з дівчиною – ОСОБА_6. В грудні 2008 року батьки ОСОБА_6 зверталися до них зі скаргою, що підсудний б’є ОСОБА_6, знущається над нею, але і після того підсудний та ОСОБА_6 продовжували зустрічатись. Також їй (свідку) було відомо, що підсудний придбав пістолет. Протягом останнього місяця до події підсудний поводив себе замкнуто. 14 квітня 2009 року, приблизно о 19-й годині, підсудний поїхав з дому на своєму автомобілі працювати таксистом - неофіційно. Коли він повернувся, вона не знає, але, приблизно, о першій годині ночі він вже був вдома. 
		Допитані, як свідки, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 дали суду, в основному, аналогічні показання.  
		Свідок ОСОБА_16 засвідчив суду, що йому особисто відомо про стосунки між підсудним та ОСОБА_6 і останнім часом перед подією підсудний ОСОБА_15 був засмучений, пригнічений. 
		Аналогічні, в основному, показання дали суду свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_19 Крім того свідки зазначили, що 14 квітня 2009 року, в період з 19-ї години до 21-ї години 30 хвилин чи 22-ї години, вони бачили підсудного, який працював, як таксист, на своєму автомобілі на вокзалі в сел.Клавдієве Бородянського району, а після того підсудний повіз пасажира і більше на вокзал не повертався. 
		Згідно з довідкою Бородянської центральної районної лікарні, ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні з 15 квітня 2009 року з приводу вогнепального поранення голови (т.1, а.с.9). 
		Як убачається з протоколу огляду місця події від 15 квітня 2009 року, в сел.Немішаєве Бородянського району Київської області на вул.Технікумівській на проїжджій частині виявлено 11 гільз. Поруч виявлені плями речовини бурого кольору, схожої на кров (т.1., а.с.3-8). 
		Зазначені гільзи, як речові докази, були оглянуті в судовому засіданні. 
		Як убачається з протоколу огляду від 15 квітня 2009 року, за місцем проживання підсудного ОСОБА_4 - в будинку № 1 по провулку Гагаріна в сел.Клавдієве Бородянського району Київської області, в кімнаті підсудного виявлено коробку-футляр, в якій знаходяться: пістолет «ZORAKI-MOD. 914-S», магазин та 6 патронів (т.1, а.с.17-20). 
		В судовому засіданні при огляді зазначеного пістолета і патронів, як речових доказів, підсудний ОСОБА_4 підтвердив, що цей пістолет належить йому і що з цього пістолету він зробив постріли по потерпілому ОСОБА_5 в ночі з 14 на 15 квітня 2009 року. 
		Відповідно до висновку балістичної експертизи № 304 ВКД, виявлені під час огляду місця події одинадцять предметів являються частинами (стріляними гільзами) від патронів калібром 9 мм не летальної дії, споряджених гумовою шротиною; ці гільзи були стріляні з пістолету для відстрілу патронів, споряджених гумовою кулею; виявлений за місцем проживання підсудного ОСОБА_4 пістолет являється гладкоствольною короткоствольною вогнепальною зброєю (відсутня заглушка), саморобно виготовленою з шумового пістолета «ZORAKI-MOD. 914-S» сal. 9 mm Р.А.К. made by ATAK arms ltd» № 070020 калібром 9 міліметрів; з цього пістолета проведення пострілів патронами до вогнепальної зброї промислового виробництва, чи патронами замінниками не можливе; досліджені одинадцять гільз були стріляні з цього пістолета «ZORAKI-MOD. 914-S» сal. 9 mm Р.А.К. made by ATAK arms ltd» № 070020 калібром 9 міліметрів (т.1, а.с.81-86). 
		В судовому засіданні старший експерт НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_20, який проводив зазначену експертизу, повністю підтвердив правильність зробленого висновку. Крім того експерт засвідчив, що досліджений пістолет «ZORAKI-MOD. 914-S» не працює в автоматичному режимі і якщо натиснути на спусковий гачок цього пістолету, то відбудеться лише один постріл, а для здійснення декількох пострілів необхідно кожного разу натискати на гачок, чим спростовуються доводи підсудного, що він лише раз натиснув на спусковий гачок і пістолет став робити постріли.  
		Відповідно до довідки старшого інспектора дозвільної системи Бородянського РВ ГУ МВС України в Київській області від 17 червня 2009 року, ОСОБА_4 на обліку, як власник вогнепальної зброї, не перебуває і дозвіл на придбання зброї йому не видавався (т.1, а.с.135). 
		Згідно з протоколом виїмки від 19 травня 2009 року, в Інституті нейрохірургії АМН України була проведена виїмка металевого предмета округлої форми, який був вилучений 7 травня 2009 року під час хірургічної обробки рани правої руки ОСОБА_5 (т.1, а.с.72). 
		Як убачається з висновку балістичної експертизи № 450 ВКД, додаткове поміщення до гумової кулі вилученого з руки потерпілого ОСОБА_5 металевого предмету (виготовленого із металу сірого кольору, круглої форми розміром 5,4 мм, вагою 2,1 грама) заводом-виробником не передбачене, але в кустарних умовах, за допомогою слюсарських інструментів, можливе поміщення вказаної дробини діаметром 5,4 мм до гумової кулі (т.1, а.с.129-130). 
		Зазначений металевий предмет круглої форми, як речовий доказ, був оглянутий в судовому засіданні (т.1, а.с.131). 
		    Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 191 від 23 травня 2009 року у потерпілого ОСОБА_5 виявлені ушкодження: поранення в ділянці лівого ока з повним руйнуванням очного яблука, відкрита проникаюча черепно-мозкова травма з ранами лобової і скроневої ділянок ліворуч, переломом склепіння і основи черепа, забоєм головного мозку та стисненням його субдуральною гематомою, рана правої потиличної ділянки, рани верхніх кінцівок. Ці ушкодження могли утворитись внаслідок пострілів з вогнепальної зброї чи з пристрою для відстрілу гумовими кулями і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя на час їх заподіяння (т.1, а.с.90-91). 
		    Згідно з висновком додаткової судово-медичної експертизи № 19/191д від 12 червня 2009 року, у потерпілого виявлені тілесні ушкодження: поранення в ділянці лівого ока з повним руйнуванням очного яблука, відкрита проникаюча черепно-мозкова травма з ранами лобової і скроневої ділянок ліворуч, потиличної ділянки праворуч, переломами склепіння і основи черепа, забоєм головного мозку та стисненням його лівобічною субдуральною гематомою, поранення правої кисті і променево-зап?ясткового суглобу /3/, з переломами 3-5 п’ясткових кісток/, лівого зап’ястку /1/ з чужорідними тілами металевої щільності в глибині деяких ранових каналів. Ушкодження могли утворитись внаслідок численних пострілів з пістолету для відстрілу гумовими кулями. Розташування ушкоджень на різних частинах і поверхнях тіла може свідчити про те, що положення потерпілого відносно травмуючого предмету змінювалось в процесі заподіяння тілесних ушкоджень та, в цілому /крім поранення правої потиличної ділянки/, могло бути таким, як зазначив підсудний ОСОБА_4 в ході відтворення обстановки і обставин події 16 квітня 2009 року (т.1, а.с.123-125). 
		    Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_5 помер 24 вересня 2009 року у віці 17 років (т.2, а.с.135). 
		    Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 193/2902 від 10 грудня 2009 року, смерть ОСОБА_5 настала від проникаючих вогнепальних поранень голови з пошкодженням головного мозку, що ускладнилось гнійним менінгоенцефалітом і розвитком сепсису, на що вказують рани (вхідні вогнепальні отвори) в ділянці лівого ока, в лівій скроневій ділянці, в потиличній ділянці, характер і особливості дірчатих переломів в середній черепній ямці і потиличній ділянці, переломи кісток склепіння черепа в лобно-скроневій ділянці, пошкодження оболонок і тканин головного мозку, металеві снаряди в порожнині черепа, гнійний менінгоенцефаліт, морфологічні ознаки сепсису. У ОСОБА_5 були виявлені: проникаюче вогнепальне кульове поранення в ділянці лівого ока з пошкодженням очного яблука, рана в скроневій ділянці, багатоскальчатий перелом кісток черепа зліва, рана в правій потиличній ділянці, «вдавлювання» і лінійний перелом потиличної кістки справа, вогнепальні рани правої і лівої кистей, рановий канал в правій кисті вверх і вздовж передпліччя, металевий снаряд в м’яких тканинах в ділянці верхньої третини правого передпліччя, осередки забою-роздавлювання головного мозку в лобно-скроневій ділянці зліва, субдуральна гематома над лівою півкулею головного мозку. ОСОБА_5 помер в лікарні майже через півроку, не приходячи до свідомості (т.2, а.с.169-175). 
		    Відповідно до висновку стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи від 9 лютого 2010 року № 39, в період часу, до якого відноситься інкриміноване підсудному діяння, ОСОБА_4 не знаходився в стані фізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, яке могло істотно вплинути на його поведінку. На той час ОСОБА_4 виявляв ознаки адаптаційного розладу, а саме пролонгованої депресивної реакції і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час підсудний не виявляє ознак будь-якого психічного розладу і за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Водночас, підсудний виявляє ознаки схильності до домінування в контактах, наполегливість в проведенні своєї позиції, емоційну стабільність, активність, впевненість у собі, стенічні форми реагування в проблемних ситуаціях (т.2, а.с.194-199). 
		    Оцінюючи досліджені докази, суд вважає, що винність підсудного у вчиненні інкримінованих йому діянь знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. 
		    Суд критично ставиться до заперечень підсудного щодо його вини в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_5 і до його доводів про те, що він здійснив постріли по потерпілому в стані сильного душевного хвилювання і без умислу на позбавлення життя потерпілого. 
		    Як встановлено судом, і це не оспорюється підсудним, зустріч між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 була ініційована саме підсудним, який для поїздки на зустріч змінив транспортний засіб – з автомобіля, яким безпосередньо перед поїздкою користувався, на мотоцикл, і взяв із собою споряджений пістолет. Обрані підсудним знаряддя злочину, час для зустрічі з потерпілим – близько опівночі і без попередження, місце зустрічі – погано освітлене і безлюдне на той час, утаємниченість від інших цієї зустрічі та негативне ставлення підсудного до ОСОБА_5 свідчать саме про такий злочинний умисел підсудного щодо потерпілого, як вбивство.  
		    Доводи підсудного, що він взяв із собою пістолет з метою можливої самооборони, суд знаходить надуманими, оскільки, як визнав підсудний, він вибрав місце для зустрічі не біля роботи потерпілого, а там, де не повинні були знаходитися інші особи, зокрема, співробітники потерпілого. Крім того, як визнавав підсудний на досудовому слідстві, допитаний, як обвинувачений, пістолет він взяв із собою щоби полякати потерпілого (т.1, а.с.137-138). В судовому засіданні підсудний відмовився від цих показань, але переконливих причин зміни своїх показань суду не навів.  
		    Кількість зроблених підсудним пострілів – не менше одинадцяти, направленість цих пострілів - у життєво важливі органи, зокрема в голову, та відстань, як визнав ОСОБА_4, приблизно 2 метри, з якої були зроблені ці постріли, дає суду підстави для висновку про направленість дій підсудного на позбавлення життя ОСОБА_5 на ґрунті ревнощів.   
		    Як стверджував під час досудового слідства підсудний ОСОБА_4, зокрема на допиті, як підозрюваний (т.1, а.с.36-38), та при відтворенні обстановки і обставин події (т.1, а.с.42-43), після перших пострілів потерпілий ОСОБА_5 присів, а він (ОСОБА_4А.) змінив своє місце розташування і продовжив стріляти по потерпілому, що узгоджується з висновком судово-медичної експертизи № 19/191д про зміну положення потерпілого відносно травмуючого предмета в процесі заподіяння тілесних ушкоджень.  
		    В судовому засіданні підсудний відмовився від зазначених показань, хоча не зміг навести суду переконливих, таких, що заслуговують на увагу, причин зміни показань. 
		    Оцінюючи дії і мотиви протиправних дій підсудного в ніч з 14 на 15 квітня 2009 року, суд погоджується з висновками повторної стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи, які підтверджуються іншими дослідженими доказами, що ситуація, яка передувала цьому діянню, носила для ОСОБА_4 суб’єктивно-психотравмуючий характер, оскільки після тривалих дружніх стосунків з дівчиною почалися конфлікти, що потягли для підсудного загрозу розриву цих стосунків.  
		    Показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 підтверджуються експертні висновки, що в той час підсудний був здатен на прояви фізичної і вербальної агресії, що частково визнав і сам підсудний. В проблемній для підсудного ситуації він діяв стенічно, відповідно до характерних для його особи активних форм реагування і захисту своїх інтересів: наполягав на своєму, добивався своєї мети, відстоював свої інтереси, був фіксований на ситуації і намагався домінувати в ній. 
		    З огляду на викладене, на думку суду, не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_4, що його дії, а саме зроблені ним постріли по ОСОБА_5, були викликані станом сильного душевного хвилювання, викликаного образливими словами потерпілого. 
		    При цьому суд не приймає до уваги висновок амбулаторної комплексної судово-психіатричної експертизи від 22 квітня 2009 року № 439 (т.1, а.с.120-121), відповідно до якого підсудний ОСОБА_4 під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії, знаходився у стані вираженої емоційної напруги, яка досягла вираженості та характеру фізіологічного афекту.  
		    Як встановлено судом, при проведені зазначеної експертизи експертами відділу судово-психіатричних експертиз Київської обласної психіатричної лікарні № 1 були враховані показання ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_21 і ОСОБА_13, що підтвердив у судовому засіданні член експертної комісії – лікар-доповідач ОСОБА_22 Проте, зазначені особи на момент проведення експертизи взагалі не були допитані як свідки, а заяви цих осіб були одержані і долучені до справи не процесуальним шляхом, не є протоколами допитів свідків і, відповідно до ст.65 КПК України, не є належними доказами, що дає суду підстави вважати зазначений висновок експертизи необґрунтованим і таким, що викликає сумніви в його правильності.  
		    Водночас, за висновком повторної стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи від 9 лютого 2010 року № 39, проведеної експертною комісією Київського міського центру судово-психіатричних експертиз, в період часу, до якого відноситься інкриміноване підсудному діяння, ОСОБА_4 не знаходився в стані фізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, яке могло істотно вплинути на його поведінку, що повністю спростовує в цій частині висновок амбулаторної комплексної судово-психіатричної експертизи від 22 квітня 2009 року № 439. Підстав брати під сумнів правильність і обґрунтованість висновку повторної експертизи суд не вбачає. 
		    Також суд критично ставиться до доводів підсудного в тій частині, що йому не було відомо про те, що придбаний ним пістолет «ZORAKI» є вогнепальною зброєю і може завдати смертельні поранення. Як визнав сам підсудний ОСОБА_4, цей пістолет він придбав з рук у невідомої особи, тобто у спосіб, що не є легальним, без будь-яких інструкцій щодо його застосування.  
		    Крім того, як визнав підсудний в судовому засіданні, він попередньо до події робив постріл з цього пістолету, переконавшись у його придатності, і допускав, що цей пістолет відноситься до зброї травматичної дії та потребує відповідного дозволу на зберігання.  
		   Суд знаходить зазначені запереченні та відповідні доводи підсудного надуманими, такими, що спростовуються іншими дослідженими в судовому засіданні доказами і висунутими підсудним лише з метою пом’якшити свою відповідальність за скоєне, а тому до уваги ці показання підсудного суд не приймає. 
		Оцінюючи викладене, суд кваліфікує злочинні дії підсудного ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України, як придбання, носіння і зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, та за ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. 
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується за місцем проживання і місцем навчання позитивно. 
		Пом’якшуючих і обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає. 
		Часткове визнання підсудним своєї вини і перерахування родичами підсудного ОСОБА_4 на користь батька загиблого ОСОБА_5 двох тисяч гривень в березні 2010 року, тобто майже через рік після події, суд не вважає за можливе в даному випадку визнати пом’якшуючими обставинами. 
		На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання за ч.1 ст.263 і за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання підсудному ОСОБА_4 необхідно обчислювати з 15 квітня 2009 року, зарахувавши попереднє ув’язнення. 
		Потерпіла ОСОБА_1 пред’явила до підсудного цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, яка полягає у витратах на лікування ОСОБА_5 в сумі 125 тис. 179 грн. 67 коп., та про відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 тис. гривень.  
		В подальшому потерпіла ОСОБА_1 збільшила свої позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди до 186 тис. 88 грн. 33 коп., вказавши також додаткові витрати на лікування та витрати на поховання сина - ОСОБА_5 
		В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 свій позов підтримала повністю. 
		Підсудний ОСОБА_4 цивільний позов потерпілої визнав частково, в розмірі 40 тис. грн. – в частині відшкодування майнової шкоди з урахуванням його майнового становища, та в розмірі 3 тис. грн. – в частині відшкодування моральної шкоди. 
		Оцінюючи досліджені докази, суд вважає, що цивільний позов потерпілої підлягає частковому задоволенню. 
		Винність підсудного ОСОБА_4 в умисному протиправному заподіяння смерті ОСОБА_5 доведена в судовому засіданні. 
		Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_5 15 квітня 2009 року був доставлений в Бородянську центральну районну лікарню і того ж дня був госпіталізований у відділення нейрохірургії дитячого віку Інституту нейрохірургії АМН України, де перебував на лікуванні без свідомості – по типу коми 2-3 до дня смерті – 24 вересня 2009 року. 
		Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати, зокрема, додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, придбання ліків тощо. 
		Згідно з наданими потерпілою ОСОБА_1 товарними чеками, фіскальними чеками і рахунком-замовленням на надання медичної допомоги (т.2, а.с.3-112, 210-228), потерпілою було витрачено на лікування сина, зокрема на придбання ліків, 125 тис. 637 грн. 87 коп., які підлягають стягненню з підсудного на користь потерпілої. 
		Інші, зазначені потерпілою витрати на лікування, як такі, що не підтверджені письмовими доказами, суд не враховує при визначенні розміру відшкодування. 
		Відповідно до ч.1 ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов’язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам’ятника, ці витрати. 
		Згідно з наданими потерпілою ОСОБА_1 рахунком-фактурою, товарним чеком і накладними (т.2, а.с.229-235), потерпілою було витрачено на поховання сина 50 тис. 693 грн. 6 коп., що складається з витрат на ритуальні послуги, придбання одягу та поминальний обід, і ці витрати також підлягають відшкодуванню підсудним. 
		Таким чином на відшкодування майнової шкоди з підсудного ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь потерпілої ОСОБА_1 176 тис. 330 грн. 93 копійки (125 тис. 637 грн. 87 коп.+50 тис. 693 грн. 6 коп.). 
		В іншій частині позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди суд залишає без задоволення через їх недоведеність. 
		Доводи підсудного щодо зменшення розміру відшкодування шкоди з огляду на його матеріальне становище суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до ч.4 ст.1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину. 
		При розгляді вимог потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд погоджується з її доводами, що в результаті злочинних дій підсудного ОСОБА_4, а саме умисного вбивства її неповнолітнього сина ОСОБА_5, потерпіла зазнала і зазнає глибоких душевних страждань і відповідно до ст.23 і 1167 ЦК України вона має право на відшкодування їй винною особою – підсудним ОСОБА_4 моральної шкоди. 
		При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер протиправного діяння, вчиненого ОСОБА_4, і обставини здійснення цього злочину, глибину і безмежність душевних страждань потерпілої від втрати сина, а також ставлення до вчиненого злочину підсудного ОСОБА_4, який намагається перекласти частину вини за вбивство на загиблу особу, чим поглиблює страждання потерпілої. 
		Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що визначений потерпілою ОСОБА_1 розмір грошового відшкодування моральної шкоди відповідає вимогам розумності і справедливості, а тому з підсудного ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь потерпілої на відшкодування моральної шкоди 300 тис. гривень. 
		Суд не враховує при визначені суми, що підлягає стягненню з підсудного, 2 тис. грн., які 18 березня 2010 року були перераховані матір’ю підсудного, оскільки ці кошти були надіслані не позивачці - потерпілій ОСОБА_1 
		Відповідно до ст.93 КПК України з підсудного ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, як судові витрати, вартість проведення балістичних експертиз в сумі 2432 грн. 32 копійки.     
		Відповідно до ст.81 КПК України речові докази по справі: пістолет «ZORAKI-MOD. 914-S», три патрони, три шротини і 11 гільз, що зберігаються в камері схову речових доказів Бородянського РВ ГУ МВС України в Київській області, та одну шротину, що знаходиться в матеріалах кримінальної справи (т.1, а.с.131), необхідно знищити, мобільні телефони «Моторола» і «Нокіа» та одяг підсудного ОСОБА_4 (штани, куртку, светр) необхідно повернути батькам підсудного.  
		Керуючись статтями 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд  
		 ЗАСУДИВ: 
		 ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263 та ч.1 ст.115 КК України, і призначити йому покарання: за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років. 
		Відповідно до ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_4 до відбування остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років. 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 176330 (сто сімдесят шість тисяч триста тридцять) грн. 93 копійки. 
		Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 300000 (триста тисяч) гривень. 
		В іншій частині позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, як судові витрати, вартість проведення балістичних експертиз в сумі 2432 (дві тисячі чотириста тридцять дві) грн. 32 копійки. 
		Речові докази по справі: пістолет «ZORAKI-MOD. 914-S» три патрони, три шротини і 11 гільз, що зберігаються в камері схову речових доказів Бородянського РВ ГУ МВС України в Київській області, та одну шротину, що знаходиться в матеріалах кримінальної справи, знищити, мобільні телефони «Моторола» і «Нокіа» та одяг ОСОБА_4 (штани, куртку, светр) повернути батькам ОСОБА_4 
		Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з 15 квітня 2009 року. 
		До набрання вироком чинності запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попередній – у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО (№13). 
		На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженим- у той же строк з моменту вручення йому копії вироку. 
		  Головуючий – суддя                                                    Г.Стасенко 
		 
	</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...