Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/3695/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування.
Надіслано для оприлюднення: 25.09.2020. Зареєстровано: 27.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2020.
Дата набрання законної сили: 25.09.2020
Номер судового провадження: 33/822/428/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 вересня 2020 року                             м. Чернівці 
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., при секретарі судового засідання  Редці І.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 , її захисника  адвоката Ісар О.Я., а також ОСОБА_2 , розглянувши провадження у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 серпня 2020 року, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26 серпня 2020 року  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючу визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і за його вчинення накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
		Стягнуто з  ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
		Згідно постанови районного суду, ОСОБА_1 14 серпня 2020 року близько 10 год. 00 хв., перебуваючи по місцю проживання, вчинила конфлікт із племінником, в ході якого виражалася нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, тим самим вчинила своїми діями адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
		На вказану постанову суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною, тому просить скасувати вказане вище рішення районного суду та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що обов`язковою умовою настання відповідальності за ст. 173-2 КУпАП є, зокрема, вчинення умисних дій, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Однак ні в протоколі про адміністративне
		ЄУНСС: 725/3695/20
		Номер провадження:33/822/428/20 Головуючий у І інстанції: Піхало Н.В. Категорія: ч. 1 ст.173-2 КУпАП Головуючий в апеляційній ін-ції: ОСОБА_3 
		правопорушення, ні в доданих до нього матеріалах не міститься відомостей, яка саме шкода була, чи могла бути завдана потерпілому, не вказано чи проводилось безпосереднє обстеження потерпілого лікарем-психіатром, не зазначено, яка саме шкода психічному/психологічному здоров`ю потерпілого могла бути спричинена, яка психічна хвороба у нього могла розвинутись внаслідок дій ОСОБА_1 , чи був потерпілий поставлений на облік лікаря-психіатра, а також чи було йому встановлено діагноз.
		Апелянт також вказує на невідповідність наданих пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_1 дійсним обставинам справи, а також на відсутність в матеріалах справи належних, допустимих доказів підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, звертає увагу на те, що в мотивувальній частині постанови районного суду зазначено, що ОСОБА_1 частково визнала свою вину, але жодних доказів цього або пояснень в матеріалах справи не має.
		17 вересня 2020 року на адресу суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу від потерпілого ОСОБА_2 , в якому він просить постанову Першотравневого районного суду від 26 серпня 2020 року залишити без змін як вірну та винесену згідно норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Зазначає, що ОСОБА_1 навмисно провокує конфлікт із ним, погрожує, висловлює словесні образи. Ці протиправні дії є неодноразовими і систематичними, внаслідок чого апелянт знаходиться в стані психологічного стресу. 
		Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 , її захисника Ісар О.Я., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, посилаючись на доводи в ній викладені, ОСОБА_2 , який заперечив проти поданої апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду  без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
		Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Всупереч вимогам вказаних правових норм судом першої інстанції не було в повному обсязі з`ясовані всі обставини справи, у зв`язку з чим постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою.
		Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
		Згідно зі п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року, при складанні протоколу зазначається, зокрема місце, дата, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
		За змістом ст. 279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
		Згідно диспозиції ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
		Отже, насильство в сім`ї, у розумінні вищевказаної статті, є адміністративним правопорушенням з матеріальним складом, оскільки потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
		Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 196485/1080 від 18 серпня 2020 року вбачається, що 14 серпня 2020 року близько 10 год. 00 хв. громадянка ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 вчинила конфлікт із племінником громадянином ОСОБА_2 в ході якого виражалась нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру (а.с. 1)
		Аналізуючи вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що його зміст не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зокрема, у ньому не зазначено об`єктивної сторони вказаного правопорушення, а саме: настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
		Наявні в матеріалах справи письмова заява ОСОБА_2 (а.с. 2), його письмові пояснення (а.с. 3) також не містять будь-яких відомостей щодо настання негативних наслідків для його фізичного чи психічного здоров`я.
		До тверджень ОСОБА_2 про те, що дії ОСОБА_1 можуть надалі сприяти виникненню у нього випадків стресу, завдати шкоду його психічному і фізичному здоров`ю, суд відноситься критично, оскільки про це він не повідомляв ні як під час звернення до органів поліції про вчинення правопорушення, так і під час збирання доказів по справі, а повідомив лише на стадії апеляційного розгляду.
		Апеляційний суд звертає увагу на те, що суд не вправі самостійно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, а в даному випадку доповнювати його об`єктивною стороною вказаного правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Також доводи ОСОБА_2 про неодноразовість, систематичність протиправних дій ОСОБА_1 відносно нього, на думку апеляційного суду, є голослівні, оскільки жодними доказами не підтверджені. Більш того, до правоохоронних органів він раніше не звертався, про що сам зазначив в запереченні на апеляційну скаргу.
		Апеляційним судом встановлено, що районний суд помилково зазначив прізвище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності як « ОСОБА_5 », при цьому, згідно копії паспорту громадянина України (а.с.9), її прізвище - « ОСОБА_5 », а тому вірним слід вважати останнє.
		Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь». 
		Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні достовірні дані про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу та події зазначеного адміністративного правопорушення.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 294 КУпАП, суддя, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Першотравневого районного суду м.Чернвці від 26 серпня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити, за відсутністю в її діях складу і події адміністративного правопорушення.
		Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя Чернівецького                        
		апеляційного суду        /підпис/                   В.П. Потоцький
		 
		Згідно з оригіналом:
		суддя Чернівецького
		апеляційного суду                        (В.П. Потоцький    )
		 
		(25.09.2020р. - дата засвідчення копії)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...