Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/4162/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2020. Зареєстровано: 28.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2020.
Дата набрання законної сили: 29.10.2020
Номер судового провадження: П/420/4297/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		Справа № 420/4162/20 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          
		          28 вересня 2020 року                                                                                      м. Одеса          
		 
		          Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкеа» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, 
		 
		          ВСТАНОВИВ:
		 
		          Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 116 від 17.04.2020 про накладення штрафний санкцій в розмірі 47  230 грн.
		          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваною постановою на Товариство накладено штраф згідно з п. 13 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» за перевищення значень «нітрофуранів СЕМ» у зразку меду № 2, відібраного 10.02.2020 в чотирьох регіонах України: Київ, Харків, Львів та Дніпр ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» та які були надані Державним науково-дослідним контрольним інститутам ветеринарних препаратів та кормових добавок. Відповідно до експертного висновку у зразку 2 «мед натуральний бджолиний» (виробник ТОВ «Інека») виявлено перевищення значень нітрофуранів СЕМ (0,93 мкг / кг, при допустимих значеннях 0,6 мкг / кг). Позивач наголошує, що мед вироблений у відповідності до ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний Технічні умови», в якому відсутній такий показник безпеки як Нітрофурани СЕМ. Натомість, зазначений стандарт містить показники стосовно Нітрофуранів АОЗ і АМОЗ. Крім того, повторною експертизою (висновок від 19.03.2020) встановлено, що зразок меду не містить антибіотиків, проте не відповідає ДСТУ з інших підстав: показником вмісту гідроксиметил-фурфуролу, мк / кг, який дорівнює 12,3 з похибкою вимірювання 1,38. В свою чергу, згідно ДСТУ вміст гідроксиметил-фурфуролу дозволяється не більше 25 мг / кг, а згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.06.2019 № 330, його вміст не повинен перевищувати 40 мг / кг. Таким чином, продукт відповідає вимогам якості до меду, які передбачені нормативними документами у цій галузі та є безпечним для вживання. Крім того, встановлення параметру безпечності є порушенням законодавства, але такий захід реагування як накладення штрафу можливий лише якщо такі порушення створюють шкідливий вплив на здоров`я людини. При цьому наявності такої ознаки складу правопорушення щодо вказаного порушення в протоколі та оскаржуваній постанові немає.
		Ухвалою судді від 22.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		09.06.2020 до суду від Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що для визначення вмісту нітрофурану у складі меду зразка № 2 (ТОВ «Інкеа») використовувались як нормативно-правові акти законодавства України, так і міжнародні нормативно-правові документи, встановлені відповідними міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або ЄС. При проведенні досліджень Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок використовує різні методики для визначення нітрофуранів, як з метою отримання найбільш точних та достовірних результатів таких досліджень, так і у зв`язку з підвищенням вимог до контролю показників безпечності меду. Наказ № 16 від 03.11.1998, на який посилається позивач, взагалі не містить посилань на такий показник безпеки як «нітрофуран». А тому максимальний рівень нітрофурану у складі меду за Стандартом може бути не більше 0,6 мкг / кг, проте AOZ, AMOZ, SEM, AHD - це лише способи його визначення, контролю, серед яких є більш та менш чутливі. Таким чином, те, якими саме методиками лабораторіями було досліджено зразки меду на вміст нітрофурану - не є визначальним та принциповим фактором. В свою чергу, пріоритетним завданням для суб`єкта господарювання, який виробляє мед, вводить його в обіг, експортує і т.д., повинно бути якість та безпечність відповідного харчового продукту. Оскільки за експертним висновком мед ТОВ «Інкеа» не відповідає допустимим значенням вмісту нітрофуранів СЕМ, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області правомірно прийнято оскаржувану постанову про застосування штрафних санкцій відносно виробника меду. 
		Відповідь позивача на відзив до суду не надійшла.
		Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч.2 ст.262 КАС України, з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
		Судом встановлено, що на адресу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області 11.03.2020 надійшло Розпорядження Головного державного ветеринарного інспектора України від 11.03.2020 № 29 щодо протидії фальсифікації меду натурального, яким було зобов`язано здійснити позапланові заходи контролю на підставі виявлених невідповідностей та наявності обґрунтованої підозри.
		На виконання вищевказаного Розпорядження № 29 від 11.03.2020 Управлінням було видано Розпорядження № 14 від 16.03.2020, яким зобов`язано провести позапланові заходи державного контролю (інспектування) відносно TOB «Інкеа» на підставі виявлених невідповідностей та наявності обґрунтованої підозри.
		Відповідно до Висновку Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок №025979 д.т./іт/20 від 28.02.2020 року, мед натуральний бджолиний (виробник ТОВ «Інкеа») не відповідає вимогам щодо вмісту нітрофуранів СЕМ (виявлено перевищення значень нітрофуранів СЕМ (0,93 мкг/кг при допустимих значеннях - 0,6 мкг/кг)).
		18.03.2020 згідно з Наказом № 1145 від 13.03.2020 та Направлення № 999 від 13.03.2020 контролюючим органом здійснено позаплановий захід державного контролю (інспектування) потужностей ТОВ «Інкеа», за адресою: 65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 27, за результатами якого складено акт № 918 від 17.03.2020, протокол від 18.03.2020 про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми.
		Відповідно до ст. 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» протокол про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - протокол) за результатами здійснення заходів державного контролю мають право складати державні інспектори та державні ветеринарні інспектори.
		У протоколі зазначаються: 1) дата і місце його складення; 2) посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; 3) відомості про особу, щодо якої складено протокол (найменування та місцезнаходження юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання фізичної особи - підприємця, адреса відповідної потужності, контактні дані); 4) місце, час вчинення і суть вчиненого порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми; 5) посилання на положення нормативно-правового акта (із зазначенням відповідної статті, пункту, її частини чи абзацу), яке було порушено особою, щодо якої складено протокол; 6) посилання на акт державного контролю та інші докази, якими підтверджується вчинення порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми особою, щодо якої складено протокол; 7) прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання, контактні дані свідків та/або потерпілих та їхні пояснення (за наявності); 8) пояснення особи, щодо якої складено протокол, або її представника чи запис про відмову від надання пояснень; 9) інші відомості, що сприяють всебічному та об`єктивному розгляду і вирішенню справи (за наявності).
		Форма протоколу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини.
		Особа, щодо якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, своє пояснення щодо змісту протоколу, засвідчивши їх особистим підписом. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від надання таких пояснень у протоколі робиться відповідний запис. Викладені у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, пояснення свідків та/або потерпілих засвідчуються їхніми підписами.
		Протокол складається у двох примірниках та підписується особою, яка його склала. Один примірник протоколу вручається під розписку особі, щодо якої складено протокол, або її представникові, а другий - зберігається у компетентному органі або його територіальному органі. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис, і не пізніше наступного робочого дня після складення протокол надсилається такій особі рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. У разі ненадання особою, щодо якої складено протокол, інформації про її місцезнаходження (місце проживання) протокол надсилається за відповідною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.
		Наявна в матеріалах справи копія протоколу від 18.03.2020 про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми вищезазначеним вимогам відповідає, у зв`язку із чим відповідні аргументи позивача суд залишає без уваги.
		Згідно наданих Товариством на ім`я Начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області 06.04.2020 та 16.04.2020 заперечень до протоколу, останні зводяться до тотожної аргументації, яка покладена в основу даного адміністративного позову, та оцінка якій буде надана судом в межах розв`язання спору.
		24.03.2020 на адресу ТОВ «Інкеа» було відправлено повідомлення про час і місце розгляду справи за № вих-2335/02.2/25--20 від 24.03.2020, яке було перенесено за клопотанням Товариства на 17.04.2020 (повідомлення про час і місце розгляду справи за № вих-2810/02.2/2- 20 від 08.04.2020 отримано уповноваженою особою Товариства 15.03.2020).
		На підставі розгляду Протоколу від 18.03.2020 контролюючим органом винесено постанову № 116 від 17.04.2020, та якою до ТОВ «Інкеа» застосовано штрафні санкції відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», не погодившись із якою, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначене рішення обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.
		Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст.18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» № 2042-VIII (далі - Закон № 2042-VIII) державний контроль здійснюється компетентним органом, крім випадків, встановлених цим Законом.
		Заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю.
		Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
		Згідно з пп.2 п.3 наведеного Положення основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема, здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, здоров`ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами та іншими об`єктами санітарних заходів, застосуванням санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, тварин та рослин з території інших держав або карантинних зон, вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, законодавства щодо зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, показників вмісту шкідливих для здоров`я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері туризму та курортів, за якістю зерна та продуктів його переробки, за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, за діяльністю суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини).
		Таким чином, на Держпродспоживслужбу та її територіальні органи покладено повноваження щодо здійснення державного контролю та нагляду у сфері поводження з харчовими продуктами відповідно до вимог закону.
		Водночас, обов`язок операторів ринку щодо виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють передбачений у ст.20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Зокрема, оператори ринку зобов`язані забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.
		Загальні гігієнічні вимоги щодо поводження з харчовими продуктами визначені у розділі 7 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
		З огляду на матеріали справи, відповідно до повідомлення - скарги голови ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Миронової В.В. було проведено моніторинг якості меду.
		Згідно з результатами Експертного висновку Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок № 025979 д.т./іт/20 від 28 лютого 2020 року, мед натуральний бджолиний (виробник ТОВ «Інкеа») не відповідає вимогам щодо вмісту нітрофуранів СЕМ (виявлено перевищення значень нітрофуранів СЕМ (0,93 мкг/кг при допустимих значеннях - 0,6 мкг/кг)).
		Пунктом 13 частини 1 статті 65 Закону № 2042-VIII передбачено відповідальність за порушення значень параметрів безпечності об`єктів санітарних заходів або кормів, встановлених законодавством про харчові продукти та корми. Вказане порушення тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
		ТОВ «ІНКЕА» у позовній заяві зазначено, що серед вимог до показників безпечності, які зазначені у таблиці №3 Додатка №1 ДСТУ 4497:2005, відсутній такий показник безпечності як «нітрофуран СЕМ».
		Як зазначено у скарзі голови ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Миронової В.В.: «Зразки досліджувалися на вміст антибіотика (ДСТУ та Регламент ЄС 470/2009, 37/2010) цукрових сиропів та фізико-хімічних показників (відповідність ДСТУ)».?
		Тобто для визначення вмісту нітрофурану у складі меду зразка №2 (ТОВ «Інкеа») використовувались як нормативно-правові акти законодавства України, так і міжнародні нормативно-правові документи, встановлені відповідними міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або ЄС.
		Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» - для цілей державного контролю використовуються методи (методики) відбору зразків та їх простих та/або лабораторних досліджень (випробувань), встановлені нормативно-правовими актами, а в разі їх відсутності - національними стандартами України. За їх відсутності застосовуються методи (методики) відбору зразків та їх простих та/або лабораторних досліджень (випробувань), встановлені відповідними міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або Європейським Союзом.
		У разі неможливості застосування положень частини першої цієї статті дозволяється використовувати методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань), валідовані уповноваженою лабораторією.
		Згідно з ч. 3, ч. 5 ст. 22 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» уповноважена лабораторія негайно повідомляє компетентний орган про результати лабораторних досліджень (випробувань) для цілей державного контролю, які свідчать про невідповідність, а також про зміни та доповнення до результатів лабораторних досліджень (випробувань), про які компетентний орган було поінформовано раніше.
		Уповноважена лабораторія несе відповідальність за достовірність результатів проведених нею лабораторних досліджень (випробувань) відповідно до закону.
		Крім того, Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №1180 від 05.12.2019 року затверджений План державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у живих тваринах і неперероблених харчових продуктах тваринного походження на 2020 рік.
		Зокрема, у Плані державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів в меді на 2020 рік (Додаток №10 до вищевказаного Наказу №1180 від   05.12.2019 року) визначені групи речовин, які будуть перевірені, зокрема це Нітрофурани (AOZ, AMOZ, SEM, AHD).
		Пункт 252 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1106 від 25.10.2017 року передбачає: відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) N37/2010 строком до 31.12.2020 року - Приведення законодавства у сфері державного контролю забруднюючих речовин у харчових продуктах у відповідність із законодавством ЄС: щодо максимальних меж залишків фармакологічно активних речовин та їх класифікації в харчових продуктах тваринного походження.
		Крім того, відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я № 2646 від 23.12.2019 року «Про затвердження Показників безпечності харчових продуктів "Максимальні межі (рівні) залишків діючих речовин ветеринарних препаратів у харчових продуктах тваринного походження», який прийнято відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", підпункту 12 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, на виконання пунктів 252, 306 та 307 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, затверджено заборонені ветеринарні препарати у харчових продуктах тваринного походження, максимально допустимі рівні залишків діючих речовин яких не можуть бути встановлені.
		У таблиці № 3 Наказу Міністерства охорони здоров`я №2646 від 23.12.2019 року «Про затвердження Показників безпечності харчових продуктів "Максимальні межі (рівні) залишків діючих речовин ветеринарних препаратів у харчових продуктах тваринного походження» зазначено заборонені ветеринарні препарати у харчових продуктах тваринного походження, максимально допустимі рівні залишків діючих речовин яких не можуть бути встановлені.
		Відповідно до інформації, яка міститься у даній таблиці, нітрофурани (включаючи фуразолідон) визначені, як заборонені ветеринарні препарати у харчових продуктах тваринного походження.
		Щодо максимально допустимих рівнів залишків нітрофурану (включаючи фуразолідон), у даній таблиці зазначено: «Значення не можуть бути встановлені».
		У таблиці №2 Регламенту Комісії (ЄС) N37/2010 від 22 грудня 2009 року міститься аналогічна вищенаведеній інформація щодо максимально допустимих рівнів залишків нітрофурану у харчових продуктах тваринного походження.
		Згідно з ч. 1 ст. 61 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» - Міжнародне співробітництво України у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів здійснюється шляхом: 1) участі в роботі відповідних міжнародних організацій; 2)          укладання міжнародних угод, включаючи двосторонні угоди про взаємне визнання санітарних заходів; 3) гармонізації законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів з документами відповідних міжнародних організацій; 4)          адаптації законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів з відповідним законодавством Європейського Союзу.
		Наявність залишків речовин у продуктах тваринного походження є питанням, яке безпосередньо стосується здоров`я людини та суспільства.
		Згідно з п. 35 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» - максимальна межа залишків (максимально допустимий рівень залишків) - максимально допустимий вміст у харчових продуктах певної речовини, включаючи пестициди, ветеринарні препарати, кормові добавки, залишки допоміжного матеріалу для переробки та іншу хімічну чи біологічну речовину, яка свідомо застосовується та/або вимагається технологією вирощування, зберігання, транспортування, виробництва харчових продуктів і їх залишки, включаючи похідні такої речовини, такі як продукти конверсії, обміну речовин, реакції, що мають токсикологічне значення і є небезпечними для організму людини у разі перевищення їх максимально допустимого вмісту в харчових продуктах, що споживаються людьми.
		Законодавство України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів на сьогоднішній день гармонізується та адаптується до міжнародних стандартів та згідно з п.252 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1106 від 25.10.2017 року відповідні норми щодо максимальних меж залишків фармакологічно активних речовин та їх класифікації в харчових продуктах тваринного походження повинні бути запроваджені у відповідність із законодавством ЄС до 31.12.2020 року.
		У позовній заяві, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкеа», яке є виробником меду в Україні, посилається на те, що критерії безпечності меду в Україні регламентуються ДСТУ 4497:2005 та Наказом Міністерства Агропромислового комплексу України Державного департаменту ветеринарної медицини №16 від 03.11.1998 року.
		При цьому вищевказаний Наказ №16 від 03.11.1998 взагалі не містить посилань на такий показник безпеки як «нітрофуран». У таблиці №3 п.4.1.5 Національного стандарту України (ДСТУ 4497:2005) визначені показники безпеки щодо меду натурального.
		Вирішуючи спір, суд враховує, що максимальний рівень нітрофурану у складі меду, згідно з ДСТУ 4497:2005, може бути не більше 0,6 мкг/кг, проте AOZ, AMOZ,SEM,AHD - це лише способи його визначення, контролю, серед яких є більш та менш чутливі.
		Відповідно до даних з Інформаційної довідки, підготовленої Європейським інформаційно-дослідницьким центром; можна ознайомитись за посиланням: http://euinfocenter.rada.gov.ua/uploads/documents/29251.pdf - найбільшими імпортерами меду до країн ЄЄ є Китай, Мексика та Україна. Крім того, Україна є абсолютним лідером серед третіх країн з імпорту меду до Франції та Польщі.
		Таким чином, те, якими саме методиками лабораторіями було досліджено зразки меду на вміст нітрофурану - не є визначальним та вирішальним фактором в аспекті спірних правовідносин.
		Сучасні методики дослідження, які валідовані лабораторіями України, повинні мати на меті точні та достовірні результати, так як саме від результатів таких досліджень буде залежати безпечність харчового продукту та гарантія високого рівня захисту здоров`я людини.
		Пріоритетним завданням для суб`єкта господарювання, який виробляє мед, вводить його в обіг, експортує і т.д. повинно бути - якість та безпечність відповідного харчового продукту.
		Відповідно до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»  кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров`я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров`я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв`язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.
		Згідно з результатами Експертного висновку Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок №025979 д.т./іт/20 від 28 лютого 2020 року, мед натуральний бджолиний (виробник TQB «ІНКЕА») не відповідає вимогам щодо вмісту нітрофуранів СЕМ (виявлено перевищення значень нітрофуранів СЕМ (0,93 мкг / кг при допустимих значеннях - 0,6 мкг / кг)).
		В той же час, не заслуговують на увагу посилання позивача на результати повторної експертизи, якою факт порушення не був підтверджений.
		Зокрема, експертиза, на яку посилається ТОВ «ІНКЕА» не є «повторною», адже її було проведено в іншій лабораторії, і відповідно зразки меду було досліджено за іншими методиками.
		При цьому, у висновку Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м.Київ) №003262 д.к./20 від 19.03.2020 взагалі відсутній такий показник безпеки, як «нітрофуран СЕМ»,
		Більш того, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було проведено захід державного контролю зовсім іншого суб`єкта господарювання - ПП «Таврія Плюс», а не ТОВ «Інкеа».
		Отже, твердження позивача, що факт порушення не був підтверджений, - не відповідає дійсності, так як зразки меду досліджувалися іншою лабораторією, зокрема на наявність у складі меду нітрофуранів AOZ та AMOZ, а не нітрофурану СЕМ, відповідно до перевищення кількості якого і було встановлено невідповідність показникам безпеки зразка меду №2 (Виробник ТОВ «Інкеа») та у зв`язку з яким Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було прийнято постанову №116 від 17.04.2020 про накладення штрафу за порушення значень параметрів безпечності об`єктів санітарних заходів або кормів, встановлених законодавством про харчові продукти та корми.
		Згідно з п. 58 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» параметри безпечності - науково обґрунтовані та затверджені центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров`я, параметри, включаючи максимальні межі залишків, максимальні рівні, допустимі добові дози, рівні включень, недотримання яких у харчових продуктах може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людини.
		Відповідно до п. 77 цієї є статті ризик - це можливість виникнення шкідливого впливу на здоров`я людини та ступінь цього впливу, що походить з небезпечного (небезпечних) фактора (факторів) у харчовому продукті.
		Відтак, твердження позивача про те, що такий захід реагування, як накладення штрафу, можливий лише якщо такі порушення створюють шкідливий вплив на здоров`я людини, - є необґрунтованим та суперечить основним принципам державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти.
		Згідно з ст. 17 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» державний контроль здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини перед будь-якими іншими інтересами та цілями у сфері господарської діяльності; рівності прав і законних інтересів усіх операторів ринку; гарантування прав та законних інтересів кожного оператора ринку; об`єктивності та неупередженості здійснення державного контролю; законності; відкритості, прозорості, плановості та системності державного контролю; неприпустимості дублювання заходів державного контролю між компетентним органом, його територіальними органами, державними установами, підприємствами та організаціями, підпорядкованими компетентному органу, органами виконавчої влади та уповноваженими особами;  презумпції правомірності діяльності оператора ринку, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або норми одного нормативно-правового акта допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків оператора ринку та/або повноважень компетентного органу, інших осіб, що здійснюють державний контроль;  орієнтованості державного контролю на запобігання порушенням законодавства; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення операторів ринку до відповідальності або застосування примусових заходів; оцінки ризиків та доцільності; дотримання умов міжнародних договорів України.
		Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону компетентний орган у сфері державного контролю вживає у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, а також для притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом.
		Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку про те, що сам факт допущення порушення, відповідальність за яке передбачена п. 13 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» щодо забезпечення виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів щодо окремих показників якості, спричиняє загрозу для життя та / або здоров`я людини або тварини.
		Вирішуючи спір, суд особливу увагу приділяє сучасному унормуванню спірних правовідносин, яке покликано покращити якість продукції та зменшити забруднюючі речовини у харчових продуктах, зокрема затвердження показників безпечності харчових продуктів "Максимальні межі (рівні) залишків діючих речовин ветеринарних препаратів у харчових продуктах тваринного походження" наказом Міністерства охорони здоров`я України 23 грудня 2019 року № 2646, згідно з яким Nitrofurans (Including Furazolidone) (Нітрофурани (включаючи фуразолідон) віднесено до заборонених ветеринарних препаратів у харчових продуктах тваринного походження, максимально допустимі рівні залишків діючих речовин яких не можуть бути встановлені.
		В світлі зазначеного правова позиція позивача, яка в першу чергу побудована на відповідності меду власного виробництва вимогам ДСТУ 44978:2005, який затверджений 1998 році та який взагалі не враховує показника безпеки «нітрофурани», вбачається виключно формальною, без урахування параметрів безпечності у сфері охорони здоров`я споживачів продукту, нехтуванні шкідливим впливом на здоров`я людини тощо. В цьому ж аспекті абсолютно неприйнятним вбачаються доводи сторони позивача про те, що відповідальність у вигляді штрафу повинна наставати тільки в разі фактичного настання шкідливого впливу на здоров`я людини.
		Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Суд зазначає, що юридична відповідальність є однією з форм захисту суспільства та держави від посягань на відповідні цінності, головними з яких відповідно до статті 3 Конституції України є людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека. При цьому, юридична відповідальність ґрунтується, у першу чергу, на державному примусі як специфічному впливі на поведінку особи, заснованому на організованій силі та спрямованому на безумовне виконання санкціонованих державою правил поведінки (норм права). Такий примус передбачає його регламентованість виключно законом, наявність чітко встановлених меж застосування та здійснення лише компетентним суб`єктом владних повноважень.
		Мета притягнення правопорушника до юридичної відповідальності обумовлена цілями, заради яких вона запроваджується. До таких основних цілей належать: охоронна, правозабезпечувальна, правовідновлювальна, попереджувальна, процедурно-процесуальна, виховна, каральна (штрафна).
		Обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
		Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
		Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано всіх вимог чинного законодавства під час винесення постанови про накладення штрафу. Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.
		Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.
		Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкеа» (65495, Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. 40-річчя Перемог, 27; ЄДРПОУ 37291542) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6; ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
		Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		 
		 
		Суддя                                                                                                    І.В. Завальнюк
		 
		 
		 
		 
		  
		                                        
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		          
		          .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...