Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/5613/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2020. Зареєстровано: 29.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/759/899/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020100080000310

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ун. № 759/5613/20
		пр. № 1-кп/759/899/20 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 вересня 2020 року м.Київ
		Святошинський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		при секретарі: ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12020100080000310 за обвинувальним актом стосовно:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1, 307 ч.1, 307 ч.2 КК України,
		за участі:
		сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
		сторони захисту: захисника ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 19.03.2020 приблизно о 14 годині 50 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину «Велика Кишеня», розташованого по пр. Леся Курбаса, 6-Г в м. Києві, намагався таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «ФУДКОМ», на загальну суму 754 грн. 82 коп. (без ПДВ), однак не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі.
		Так, ОСОБА_3 19.03.2020 приблизно о 14 годині 20 хвилин, прибув до магазину «Велика Кишеня» ТОВ «ФУДКОМ», розташованого по пр. Леся Курбаса, 6-Г в м. Києві. Знаходячись в приміщенні торгівельного залу даного магазину, ОСОБА_3 вирішив вчинити крадіжку чужого майна, яке належить ТОВ «ФУДКОМ», з метою його обернення на власну користь і особистого збагачення.
		З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , проходячи вздовж торгівельних полиць взяв чуже майно, яке належить ТОВ «ФУДКОМ», а саме: 
		- навушники безпровідні, арт. 1331758, в кількості 1 шт., на суму 319 грн. 99 коп. (без ПДВ);
		- батарея додаткова, арт. 13222256, в кількості 1 шт., на суму 364 грн. 79 коп. (без ПДВ);
		- шкарпетки «Конте», арт. 1333740, в кількості 1 шт., на суму 43 грн. 92 коп. (без ПДВ);- шкарпетки чоловічі, арт. 1332717, в кількості 1 шт., на суму 26 грн. 12 коп. (без ПДВ), а всього майна на загальну суму 754 грн. 82 коп. (без ПДВ).
		Скориставшись тим, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігав, ОСОБА_3 , діставши з упаковок навушники та додаткову батарею, заховав усі вищевказані товари до кишень власної куртки, після чого направився до виходу з торгівельного залу магазину.
		Маючи намір таємно викрасти вказане чуже майно, яке належить ТОВ «ФУДКОМ», та розпорядитися ним на власний розсуд, ОСОБА_3 приблизно о 14 годин 50 хвилин, 19.03.2020 в обхід лінії кас направився до виходу з торгівельного залу магазину через вхідні турнікети, не розплатившись за сховані в кишенях куртки товари, виконавши таким чином всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Однак довести злочин до кінця ОСОБА_3 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівником охорони магазину «Велика Кишеня», з наявним при ньому чужим майном, яке належить ТОВ «ФУДКОМ» та яке він намагався таємно викрасти.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України, визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
		Так, ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що 19.03.2020 приблизно о 14 годині 50 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину «Велика Кишеня», розташованого по пр.Леся Курбаса, 6-Г в м.Києві, намагався таємно викрасти чуже майно, однак був затриманий працівниками охорони.
		Фактичні обставини справи, а саме час, дату, місце та спосіб скоєння кримінального правопорушення не оспорює, щиро кається.
		Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд справи, по даному епізоду щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по даному епізоду.
		Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені в судовому засіданні, суд знаходить винуватість обвинуваченого доведеною повністю.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України правильно, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
		Сторона обвинувачення вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_3 , що він у невстановлений досудовим розслідуванням час, невстановленому досудовим розслідування місці та за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вирішив незаконно придбати психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) з метою подальшого збуту.
		Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час, невстановленому досудовим розслідуванням місці та за невстановлених обставин отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи психотропну речовину у розфасованому стані, які помістив до правої кишені куртки в яку був одягнений, з метою подальшого збуту шляхом розміщення закладок «схованок» у Святошинському районі міста Києва, за що в подальшому мав отримувати грошову винагороду.
		17.01.2020 року, ОСОБА_3 , приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись за адресою: м. Київ вулиця Шкільна, 38/16 незаконно з метою подальшого збуту, зберігав психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин- 1 -іл-пентан-1 -он).
		В той же день, 17.01.2020 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , продовжуючи знаходитись за адресою: м. Київ вулиця Шкільна, 38/16 був викритий працівниками поліції, яким добровільно видав 7 (сім) згортків обмотаних клейкою стрічкою червоного кольору в середині кожного згортка знаходиться пакет з полімерного матеріалу з пазовою застібкою «зіп» з кристалоподібною речовиною рожевого кольору, які останній зберігав з метою збуту, що відповідно є психотропною речовиною - PVP. Загальна маса PVP в речовинах становить 1,416г.
		В подальшому ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
		Крім цього,17.01.2020 року, ОСОБА_3 реалізуючи свійзлочинний намірнаправлений нанезаконний збутпсихотропної речовини,у невстановленийслідством час,знаходячись білябудинку №17 по вулиці Шкільна в м. Києві, шляхом закладки, а саме: залишив біля житлового будинку в землі згорток із клейкої стрічки червоного кольору в середині якого знаходився пакет з полімерного матеріалу з пазовою застібкою «зіп», з кристалоподібною речовиною світло- рожевого кольору, що відповідно є психотропною речовиною - PVP, для отримання вказаного згортку потенційним покупцем, з метою подальшого отримання грошової винагороди.
		17.01.2020 року, в період часу з 17 години 15 хвилин по 17 годину 40 хвилин, в ході проведення огляду місця події, за участю ОСОБА_3 з землі біля житлового будинку, що за адресою: м. Київ, вулиця Шкільна, 17 було виявлено та вилучено згорток із клейкої стрічки червоного кольору в середині якого знаходився пакет з полімерного матеріалу з пазовою застібкою «зіп», з кристалоподібною речовиною світло - рожевого кольору, що відповідно є психотропною речовиною - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,228г.
		Крім цього, 17.01.2020 року, ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконний збут психотропної речовини, у невстановлений слідством час, знаходячись біля будинку №17 по вулиці Шкільна в м. Києві, шляхом закладки, а саме: повторно, залишив біля житлового будинку в землі згорток із клейкої стрічки червоного кольору в середині якого знаходився пакет з полімерного матеріалу з пазовою застібкою «зіп», з кристалоподібною речовиною світло- рожевого кольору, що відповідно є психотропною речовиною - PVP, для подальшого отримання вказаного згортку потенційним покупцем, з метою подальшого отримання грошової винагороди.
		17.01.2020 року, в період часу з 17 години 15 хвилин по 17 годину 40 хвилин, в ході проведення огляду місця події, за участю ОСОБА_3 біля житлового будинку з землі, що за адресою: м. Київ, вулиця Шкільна, 17 було виявлено та вилучено згорток із клейкої стрічки червоного кольору в середині якого знаходився пакет з полімерного матеріалу з пазовою застібкою «зіп», з кристалоподібною речовиною світло - рожевого кольору, що відповідно є психотропною речовиною - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,245г.
		Крім цього, 17.01.2020 року, ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконний збут психотропної речовини, у невстановлений слідством час, знаходячись біля будинку №21 по вулиці Шкільна в м. Києві, шляхом закладки, а саме: повторно, залишив біля житлового будинку в землі згорток із клейкої стрічки червоного кольору в середині якого знаходився пакет з полімерного матеріалу з пазовою застібкою «зіп», з кристалоподібною речовиною світло- рожевого кольору, що відповідно є психотропною речовиною - PVP, для отримання вказаного згортку потенційним покупцем, з метою подальшого отримання грошової винагороди.
		17.01.2020 року, в період часу з 17 години 15 хвилин по 17 годину 40 хвилин, в ході проведення огляду місця події, за участю ОСОБА_3 біля житлового будинку з землі, що за адресою: м.Київ, вулиця Шкільна, 21 було виявлено та вилучено згорток із клейкої стрічки червоного кольору в середині якого знаходився пакет з полімерного матеріалу з пазовою застібкою «зіп», з кристалоподібною речовиною світло - рожевого кольору, що відповідно є психотропною речовиною - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,164г.
		PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І» є особливо небезпечною психотропною речовиною.
		Наведені вище дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковані за ст.ст.307 ч.1, 307 ч.2 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, з метою збуту та незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, з метою збуту, вчинене повторно.
		Дослідивши докази, представлені стороною обвинувачення, вислухавши показання обвинуваченого, свідка, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення у кримінальному провадженні за ст.ст.307 ч.1, 307 ч.2 КК України, не знайшло свого підтвердження.
		Так, стороною обвинувачення, як доказ вини ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.307 ч.1, 307 ч.2 КК України за вищевказаними обставинами, був наданий протокол огляду місця події від 17.01.2020 з додатками (а.п.99-101), згідно якого за участю підозрюваного ОСОБА_3 в період часу з 17 год.15 хв. по 17 год.40 хв., було вилучено психотропну речовину; протокол затримання ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України, згідно якого встановлено фактичний час затримання останнього, а саме: 16 год. 00 хв. 17.01.2020 (а.п.102-105); висновок експерта №11-2/572 від 10.02.2020, згідно якого у наданій на дослідження кристалічній речовині світло-рожевого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,228 г. (а.п.117-120); висновок експерта №11-2/571 від 14.02.2020, згідно якого надана на дослідження порошкоподібна речовина масою 0,255 г. містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в наданій на дослідження порошкоподібній речовині становить 0,245 г. (а.п.125-127); висновок експерта №11-2/557 від 02.03.2020, згідно якого надані на дослідження речовини, містять у своєму складі особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Загальна маса PVP в речовинах становить 1,414 г. (а.п.132-135); ); висновок експерта №11-2/569 від 13.02.2020, згідно якого надана на дослідження кристалічна речовина світло-рожевого кольору масою 0,228 г. містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,164 г. (а.п.140-143).
		Дослідивши вищевказані докази сторони обвинувачення, суд встановив, що вони є недопустимим, оскільки здобуті з істотними порушеннями прав і свобод людини.
		Так, в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 показав, що 17.01.2020 раніше ніж вказано в протоколі затримання (16 год. 00 хв.) його затримали працівники поліції. Ніхто з працівників поліції йому права на захист не роз`яснив. Також йому ніхто не роз`яснив його право не свідчити проти себе ст.63 Конституції України. Працівники поліції відносно нього чинили психологічний тиск, надівали кайдани та проводили з ним слідчі дії.
		Щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.307 ч.1, 307 ч.2 КК України ОСОБА_3 відмовився давати показання відповідно до ст.63 Конституції України.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо порушення його права на захист, підтверджуються наданими письмовими доказами.
		Так, відповідно до протоколу затримання ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України, встановлено фактичний час затримання останнього, а саме: 16 год. 00 хв. 17.01.2020 (а.п.102-105). 
		Таким чином з 16 год.00.хвилин 17.01.2020 ОСОБА_3 , згідно ст.42 КПК України, набув статус підозрюваного. 
		Після цього, згідно протоколу огляду місця події від 17.01.2020 з додатками (а.п.99-101), встановлено, що з підозрюваним ОСОБА_3 в період часу з 17 год.15 хв. по 17 год.40 хв., проводилась слідча дія та було вилучено психотропну речовину. При цьому, згідно протоколу огляду місця події від 17.01.2020, ОСОБА_3 були роз`яснені права свідка, передбачені ст.66 КПК України.
		Вищевказані показання обвинуваченого ОСОБА_3 підтвердив допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який був понятим при проведенні огляду місця події від 17.01.2020 та розказав про обставини вилучення психотропної речовини. Так, ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_3 на момент проведення з ним слідчих дій мав статус підозрюваного. На руках ОСОБА_3 він бачив кайданки.
		Згідно ст.208 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст.213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
		Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому крім відомостей, передбачених ст.104 цього Кодексу, зазначається: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст.209 цього Кодексу, підстави затримання, результати особистого обшуку, клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили, повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого.
		Відповідно до ст.209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		Таким чином під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_3 після його затримання близько 16 години 00 хвилин 17.01.2020, з огляду на вимоги ст.209 КПК України, являвся особою, яка фактично була затримана уповноваженою службовою особою.
		Однак, працівники органу досудового розслідування не роз`яснили йому права, передбачені ст.42 КПК України та порушуючи його право на захист почали проводити з ним слідчі дії як з свідком.
		Крім цього працівниками органу досудового розслідування не було роз`яснено ОСОБА_3 його імперативне право не свідчити проти себе, так і право мовчати. За таких обставин, суд приходить до висновку, що докази, отримані за неналежного повідомлення особі її прав, є недопустимими (постанова ВС від 03.07.2018 у справі №568/1121/16-к). 
		Згідно ст.87 КПК України суд зобов`язаний визнати недопустимими докази, які отримані внаслідок істотного порушеннями прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
		За таких обставин, суд відкидає як недопустимі докази  протокол огляду місця події від 17.01.2019 (а.п.99-101) та показання свідка ОСОБА_6 щодо обставин вилучення наркотичного засобу.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Шабельник проти України», застосовується різновид доктрини «плодів отруєного дерева»: коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
		Враховую вищевикладене суд визнає недопустимим доказом висновок експерта №11-2/572 від 10.02.2020 (а.п.117-120); висновок експерта №11-2/571 від 14.02.2020 (а.п.125-127); висновок експерта №11-2/557 від 02.03.2020 (а.п.132-135); ); висновок експерта №11-2/569 від 13.02.2020 (а.п.140-143).
		Будь-яких інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.307 ч.1, 307 ч.2 КК України, за вищевказаних обставин, стороною обвинувачення не надано. 
		Згідно ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого та прокурора.
		У відповідності до ст.22 КПК України одна із засад кримінального провадження  змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне одстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
		Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатись на один і той самий орган чи службову особу.
		Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Також відповідно до ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ст.ст.307 ч.1, 307 ч.2 КК України, є припущенням і не підтверджуються наданими стороною обвинувачення доказами.
		Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Пункт 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного (рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).
		Під час оцінки доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (див. рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбаченийст.92КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості, доступу до правосуддя та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків в розумні строки, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені у судовому засіданні, приходить до висновку, що стороною обвинувачення не здобуто будь-якихналежних тадопустимих доказів,які моглиб довести,що вдіянні обвинуваченого ОСОБА_3 є складкримінальних правопорушень,передбачених ст.ст.307ч.1,307ч.2КК Українипо вищевказанимобставинам і він підлягає виправданню на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України.
		Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України, суд керуючись ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, обставину, що пом`якшує покарання  щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		Також суд враховує особу обвинуваченого, який за даними облікової документації у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває, а отже є осудним, раніше не судимий, не працює, не одружений, має місце реєстрації та постійне місце проживання,, характеризується позитивно, його поведінку як до, так і після вчинення кримінального правопорушення, а тому приходить до переконання про призначення йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.185 КК України. 
		Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
		Процесуальні витрати по справі покласти на рахунок держави.
		Долю речових доказів по справі, вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		ОСОБА_3  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.ст.307 ч.1, 307 ч.2 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінальних правопорушень.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання  21.03.2020.
		На підставі ст.ст.72,73 КК України зарахувати ОСОБА_3 , в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення, в період з 21.03.2020 по 28.09.2020. 
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, скасувати, звільнивши ОСОБА_3 негайно з під варти в залі судового засідання у зв`язку з відбуттям покарання. 
		Процесуальні витрати по справі покласти на рахунок держави.
		Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Meizu», білого кольору з сім карткою оператора мобільного зв`язку «Водафон», банківську картку «Ощадбанк» НОМЕР_1 , банківську картку «Приватбанк» НОМЕР_2 , банківську картку «Монобанк» НОМЕР_3 , зарядний пристрій з проводом живлення, грошові кошти у розмірі 5 гривень, мобільний телефон «Леново» та навушники, які знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м.Києві, повернути законному володільцю ОСОБА_3 , психотропну речовину PVP масою 0,245 г., 0,228 г., 1,414 г., 0,164 г., яка знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м.Києві, знищити.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		СУДДЯ: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...