Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/2722/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано судом: 30.09.2020. Зареєстровано: 01.10.2020. Оприлюднено: 01.10.2020.

Номер судового провадження: Пз/9901/14/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		29 вересня 2020 року 
		Київ
		справа №440/2722/20
		адміністративне провадження №Пз/9901/14/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Тацій Л.В.,
		суддів: Шарапи В.М.,  Єзерова А.А.,  Стеценка С.Г.,  Чиркіна С.М., 
		 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження зразкову адміністративну справу № 440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		РУХ СПРАВИ:
		27.05.2020 ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі-відповідач  1, Центр), Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області (далі- відповідач 2, УПСЗН виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області), у якому просить:
		-визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
		-зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
		Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він перебуває на обліку УПСЗН виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області як особа з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи та у відповідності до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_201/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#201" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"</a> має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. 
		Також, позивач зазначив, що 7 квітня 2020 року йому здійснена виплата вказаної допомоги у розмірі 3640 грн. 
		Водночас, у 2020 році після прийняття <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_02_27/pravo1/KS20010.html?pravo=1" title="У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України; нормативно-правовий акт № 3-р/2020 від 27.02.2020" target="_blank">Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020</a> набув право на допомогу до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, передбаченої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_201/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#201" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">ст. 13 Закону України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»</a>, але адміністративний орган вчинив протиправну відмову у призначенні та проведенні цієї виплати.
		З виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж встановлено Законом, ОСОБА_1 не погоджується. Вважає такі дії УПСЗН виконавчого комітету Лубенської міської ради та Центру протиправними.
		Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О. ухвалою від 03  червня 2020 року відкрив провадження у справі №440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		До Верховного Суду 15.06.2020 надійшло подання судді Полтавського окружного адміністративного суду Кукоби О.О. про розгляд адміністративної справи №440/2722/20 як зразкової.
		У письмових відзивах на позовну заяву ОСОБА_1 відповідачі проти задоволення позову заперечують та просять суд відмовити у його задоволенні з огляду на те, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2020 році здійснювалась позивачу відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_02_19/pravo1/KP200112.html?pravo=1" title="Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»; нормативно-правовий акт № 112 від 19.02.2020" target="_blank">постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затверджена встановлений читкий розмір допомоги до 5 Травня для певних категорій. Центр у свойому відзиві також акцентував увагу на тому, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 за №423, якою затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України, виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Міністерство соціальної політики, тобто Центром розміри разової грошової допомоги не визначаються</a>. 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником ліквідації насліків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. 
		Відповідно до медичних документів позивач отримав захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку із чим перебуває на обліку в УПСЗН виконкому Лубенської міської ради як отримувач щорічної разової допомоги до 5 травня.
		ОСОБА_1 7 квітня 2020 року виплачено одноразову грошову допомогу до 5  травня в розмірі 3640 грн.
		16.04.2020 позивач звернувся до відповідача 2 із заявою про нарахування і виплату згаданої допомоги у 2020 році в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком з посиланням на статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту».
		За наслідками вирішення порушеного заявником питання УПСЗН виконкому Лубенської міської ради листом від 21.04.2020 №03-63/2040 надав відповідь про відмову у нарахуванні допомоги у бажаному заявником розмірі. Така відповідь мотивована тим, що УПСЗН виконкому Лубенської міської ради не є головним розпорядником коштів та рахунків, з яких проводиться перерахунок коштів на рахунки одержувачів, а списки на виплату одноразової грошової допомоги надходять від Центру. Одноразова грошова допомога до 5 Травня виплачена позивачу в розмірі, передбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_02_19/pravo1/KP200112.html?pravo=1" title="Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»; нормативно-правовий акт № 112 від 19.02.2020" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112</a>.
		27.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до Центру із заявою про нарахування і виплату йому недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. 
		21 травня 2020 року Центр надав відповідь, за змістом якої повідомив, що допомога виплачена заявнику в розмірі, який визначається КМУ у межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
		Позивач, не погодившись із такими діями відповідачів, звернувся до суду з цим позовом. 
		Фактичною підставою для звернення із цим позовом та мотивами, якими ОСОБА_1 обгрунтовує свої вимоги, є: 
		-не здійснення нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги до 5  травня в 2020 році у розмірі, передбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_201/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#201" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»</a>;
		- проведення нарахування і виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2020   році не в повному обсязі, без урахування <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_02_27/pravo1/KS20010.html?pravo=1" title="У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України; нормативно-правовий акт № 3-р/2020 від 27.02.2020" target="_blank">рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020</a>, яким визнано неконституційним окреме положення п.26  розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		ІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ:
		Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
		Частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_56/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#56" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті 19 Конституції України</a> встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією</a> та законами України.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_70/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#70" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Статтею 24 Конституції України</a> визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_145/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#145" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 46 Конституції України</a> громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		За приписами п. 6 ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_315/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#315" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 92 Конституції України</a> основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
		Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»</a>.
		Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_201/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#201" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">статтею 13 вказаного Закону</a>.
		Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту: 
		"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
		Пунктом 20 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_457/ed_2017_09_05/pravo1/T070107.html?pravo=1#457" title="Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України; нормативно-правовий акт № 107-VI від 28.12.2007" target="_blank">Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»</a> згадану вище норму права викладено в такій редакції: 
		"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
		У подальшому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2008_05_22/pravo1/KS08032.html?pravo=1" title="У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Держав...; нормативно-правовий акт № 10-рп/2008 від 22.05.2008" target="_blank">рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008</a> визнано неконституційними зокрема положення статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_406/ed_2017_09_05/pravo1/T070107.html?pravo=1#406" title="Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України; нормативно-правовий акт № 107-VI від 28.12.2007" target="_blank">67</a> розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_457/ed_2017_09_05/pravo1/T070107.html?pravo=1#457" title="Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України; нормативно-правовий акт № 107-VI від 28.12.2007" target="_blank">II</a> "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1557/ed_2017_09_05/pravo1/T070107.html?pravo=1#1557" title="Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України; нормативно-правовий акт № 107-VI від 28.12.2007" target="_blank">III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"</a>.
		Відповідно до ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_618/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#618" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст.152 Конституції України</a> закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Таким чином, на момент нарахування і виплати у квітні 2020 року позивачу одноразової грошової допомоги та на дату звернення ОСОБА_1 із заявами до відповідачів про перерахунок допомоги, діяла <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_201/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#201" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"</a> у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 2 групи - 8 мінімальних пенсій за віком.
		Поряд із цим, законодавецем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 Травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1410/ed_2020_08_28/pravo1/T102456.html?pravo=1#1410" title="Бюджетний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2456-VI від 08.07.2010" target="_blank">розділу VI Бюджетного кодексу України</a>.
		Відповідно до пункту 26 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1410/ed_2020_08_28/pravo1/T102456.html?pravo=1#1410" title="Бюджетний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2456-VI від 08.07.2010" target="_blank">розділу VI Бюджетного кодексу України</a> було визначено, зокрема, що норми і положення статей <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_155/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#155" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">12</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_201/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#201" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">13</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_271/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#271" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">14</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_312/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#312" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">15</a> та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_359/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#359" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»</a> застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
		На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_02_19/pravo1/KP200112.html?pravo=1" title="Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»; нормативно-правовий акт № 112 від 19.02.2020" target="_blank">постанову від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "</a>Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4.120,00  гривень; II групи - 3.640,00 гривень; III групи - 3160,00 гривень.
		Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції України</a>, окреме положення пункту 26 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1410/ed_2020_08_28/pravo1/T102456.html?pravo=1#1410" title="Бюджетний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2456-VI від 08.07.2010" target="_blank">розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України</a> у частині, яка передбачає, що норми і положення статей <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_155/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#155" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">12</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_201/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#201" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">13</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_271/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#271" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">14</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_312/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#312" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">15</a> та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_359/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#359" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ</a> (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Згідно тексту вказаного рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 судом встановлено, що в <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Основному Законі України</a> передбачено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3).
		Згідно з <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Основним Законом України</a> Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті  92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік і Кодекс.
		У преамбулі Кодексу зазначено, що Кодексом визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Кодексу).
		Відповідно до підпункту 5 пункту 63 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_15/pravo1/T200797.html?pravo=1" title="Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження електронної форми виконавчого документа; нормативно-правовий акт № 797-IX від 15.07.2020" target="_blank">розділу І Закону № 79</a> розділ VI „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу було доповнено, зокрема, пунктом 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі й Закону №  3551, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Вказаними положеннями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2006_03_16/pravo1/T063551.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України; нормативно-правовий акт № 3551-IV від 16.03.2006" target="_blank">Закону № 3551</a> передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них (стаття 12), особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13), учасникам війни (стаття 14), особам, на яких поширюється чинність <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2006_03_16/pravo1/T063551.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України; нормативно-правовий акт № 3551-IV від 16.03.2006" target="_blank">Закону № 3551</a> (стаття 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 16).
		За юридичною позицією Конституційного Суду України „встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2006_03_16/pravo1/T063551.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України; нормативно-правовий акт № 3551-IV від 16.03.2006" target="_blank">Закону № 3551</a>, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2006_03_16/pravo1/T063551.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України; нормативно-правовий акт № 3551-IV від 16.03.2006" target="_blank">Закону № 3551</a>, підриває довіру до держави… Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2006_03_16/pravo1/T063551.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України; нормативно-правовий акт № 3551-IV від 16.03.2006" target="_blank">Закону № 3551</a>, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2006_03_16/pravo1/T063551.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України; нормативно-правовий акт № 3551-IV від 16.03.2006" target="_blank">Закону №  3551</a>, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).
		Конституційний Суд України звернув увагу, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_315/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#315" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті  92    Основного Закону України</a>.
		Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наголошував на тому, що „законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони" (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).
		Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_315/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#315" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті 92 Основного Закону України</a>, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
		Конституційний Суд України дійшов також висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
		Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 уже наголошував, що „забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_202/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#202" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті 65 Конституції України</a>, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_49/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#49" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті 17 Конституції України</a> в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2006_03_16/pravo1/T063551.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України; нормативно-правовий акт № 3551-IV від 16.03.2006" target="_blank">Закону № 3551</a>, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави" (абзац дев`ятий пункту 6 мотивувальної частини).
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_117/ed_2012_10_16/pravo1/T063477.html?pravo=1#117" title="Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини; нормативно-правовий акт № 3477-IV від 23.02.2006" target="_blank">статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»</a> суди застосовують при розгляді справ <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1" title="Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт № ETS N 005 від 04.11.1950" target="_blank">Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод</a> 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
		Разова грошова допомога учасникам бойових дій є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1" title="Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт № ETS N 005 від 04.11.1950" target="_blank">Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод</a>).
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_627753/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1#627753" title="Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт № ETS N 005 від 04.11.1950" target="_blank">Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод</a>, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
		Стаття 1 Першого протоколу до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_05_27/pravo1/MU50K02U.html?pravo=1" title="Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт № ETS N 005 від 04.11.1950" target="_blank">Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод</a> визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">законом</a> і загальними принципами міжнародного права.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
		Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №  17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
		За положеннями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_618/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#618" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 152 Конституції України</a> закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції України</a> або якщо була порушена встановлена <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією України</a> процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">Закони</a>, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Таким чином, Суд приходить до висновку, що з 27.02.2020 заявник набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 2 групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком.
		З приводу доводів, викладених у відзивах на позов про те, що відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_06_01/pravo1/KP150423.html?pravo=1" title="Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України; нормативно-правовий акт № 423 від 17.06.2015" target="_blank">постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 за №423</a>, якою затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України, виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Міністерство соціальної політики, колегія суддів зазначає наступне.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908590/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#908590" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"</a> (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_155/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#155" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">статтями 12 - 16 цього Закону</a>, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
		Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_06_01/pravo1/KP150423.html?pravo=1" title="Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України; нормативно-правовий акт № 423 від 17.06.2015" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423</a>, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"</a> в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
		Згідно із підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"</a>.
		Відповідно до абзаців 1 та 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_02_19/pravo1/KP200112.html?pravo=1" title="Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»; нормативно-правовий акт № 112 від 19.02.2020" target="_blank">пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112</a> Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
		Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
		Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020  року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
		Відповідно до пункту 1, підпунктів 3.1 та 3.2 пункту 3 Положення про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 17 жовтня 2016 року № 460 (http://www.adm-pl.gov.ua/sites/default/files/460-2016.pdf), Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі - Центр) є державною установою і підпорядковується Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації. До головних завдань Центру належить, зокрема забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави та підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого та рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат.
		Згідно з підпунктом 4.9 вказаного Положення Центр відповідно до покладених на нього завдань проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв`язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів.
		Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
		Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.
		В даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій 07.04.2020 здійснив Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в розмірі 3640,00 грн., що підтверджується довідкою про отримання допомоги (а.с. 153).
		Водночас, як встановлено Судом з 27.02.2020 позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком, що становить 13104 грн.
		Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про те, що саме Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області допущена протиправна бездіяльність щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_155/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#155" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"</a>.
		Окремо колегія суддів зазначає, що Центр у відзиві на позов вказує на те, що виплата щорічної разової грошової допомоги ним проводилась у 2020 році відповідно до Паспорта бюджетної програми, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 17.03.2020 № 216, яким визначені чіткі розміри щорічної разової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 112. Через те, що Центр не є розпорядником бюджених коштів, відповідач зазначає про те, що належним органом, який може нести відповідальність у даному випадку є Міністерство соціальної політики. 
		Наведені у відзиві доводи також підтримав у наданих Суду письмових поясненнях Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
		Колегія суддів такі доводи вважає безпідставними, виходячи  з наступного. 
		Так, Судом встановлено, що Центр визначений відповідальним органом, який зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати одноразової грошової допомоги.
		Отже, доводи відповідача про недоведеність факту порушення прав та інтересів позивача саме Центром є необґрунтованими.
		Посилання ж відповідача на неможливість здійснення своїх зобов`язань через ненадходженння коштів від головного розпорядника, не ґрунтується на вимогах <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">закону</a> та є безпідставним.
		У Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
		Відповідно до статей   <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825259/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#825259" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">1</a>,   <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_17/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#17" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">3 Конституції України</a>   та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі № 1-37/2008).
		Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.
		При цьому, Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).
		Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">законом</a> виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
		Зокрема, у   <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2007_07_09/pravo1/KS07033.html?pravo=1" title="У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, ...; нормативно-правовий акт № 6-рп/2007 від 09.07.2007" target="_blank">рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України</a> вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
		Частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_101/ed_2020_07_17/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#101" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 6 КАС України</a> передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до статей  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_6/ed_2012_10_16/pravo1/T063477.html?pravo=1#6" title="Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини; нормативно-правовий акт № 3477-IV від 23.02.2006" target="_blank">1</a>  та  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_117/ed_2012_10_16/pravo1/T063477.html?pravo=1#117" title="Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини; нормативно-правовий акт № 3477-IV від 23.02.2006" target="_blank">17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»</a>  суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.
		Зокрема, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного   <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2007_07_09/pravo1/KS07033.html?pravo=1" title="У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, ...; нормативно-правовий акт № 6-рп/2007 від 09.07.2007" target="_blank">рішення</a>   зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява №  70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
		Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, Суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
		Вирішуючи питання про право, Верховний Суд дійшов таких висновків.
		У зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції України</a> (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення   статей 12,   13,   14,   15   та   16   Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_201/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#201" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">стаття 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"</a> діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.
		З 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_201/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#201" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"</a> у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998:
		«Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
		Відповідно до частини десятої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2358/ed_2020_07_17/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2358" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України</a> у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
		Ознаки типових справ. 
		Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_201/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#201" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"</a>.
		Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
		(а) особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_201/ed_2020_06_17/pravo1/T355100.html?pravo=1#201" title="Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; нормативно-правовий акт № 3551-XII від 22.10.1993" target="_blank">ст.  13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"</a>.
		(б) відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат);
		(в) предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.
		На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини.
		Керуючись статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_117/ed_2020_07_17/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#117" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">9</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1823/ed_2020_07_17/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#1823" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">241-246</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2062/ed_2020_07_17/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2062" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">262</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2358/ed_2020_07_17/pravo1/T05_2747.html?pravo=1#2358" title="Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">290 Кодексу адміністративного судочинства України</a>, Суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. 
		Зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
		В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
		Головуючий суддя                                                                                           Л.В. Тацій
		Судді:                                                                                                               А.А. Єзеров 
		                                                                                                              С.Г. Стеценко 
		                                                                                                              В.М. Шарапа 
		                                                                                                              С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...