Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/17578/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2020. Зареєстровано: 01.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2020.
Дата набрання законної сили: 22.07.2022
Результат оскарження 22.07.2022 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції не набрало законної сили
Номер судового провадження: 2/759/1315/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ун. № 759/17578/19
		пр. № 2/759/1315/20
		16 вересня 2020 року                                                                        м. Київ
		Святошинський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                                                             Войтенко Ю.В.,
		за участю секретаря                                                              Семененко В.С.,
		позивача                                                                                    ОСОБА_1 ,
		представника позивача                                        адвоката    Батрин С.В.,
		відповідача                                                                            ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,-
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, в якому просив визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену Приватним акціонерним товариством «Телерадіокомпанія Люкс» на «Телеканалі новин 24» у програмі «Право на правду», а також розміщену за посиланням у Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_1  з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зокрема: «Укртрансбезпека» давно стала відома через різні корупційні схеми, які за останні роки ніхто не зміг ліквідувати. А пояснюється це тим, що керівник відомства ОСОБА_3 - має підтримку на найвищому державному рівні - спікера парламенту ОСОБА_4 »; «Керівництво державної служби влаштувало на цьому багатомільйонний тіньовий бізнес. Бо, якщо ви хочете привезти в Польщу, ну, наприклад, українську полуницю, то без дозволу вас просто не впустять в країну польські митники»; «Скільки заробляють такі посередники? Українські перевізники підрахували, що за купівлю цих дозволів вони щороку віддають тіньовим посередникам від п`яти до десяти мільйонів доларів»; «Працює ця схема тільки тому, що керівництво «Укртрансбезпеки» її старанно оберігає»; «Цей вид заробітку розквітнув буйним цвітом кілька років тому, коли це відомство очолив ОСОБА_3 . Колишній сотник самооборони Майдану, одразу після Революції Гідності він не залишився без посади, і, спочатку, потрапив до Міністерства доходів та зборів, а потім на посаду керівника «Укртрансбезпеки» і тут у перевізників і почалися хронічні проблеми з отриманням дозволів»; «В створенні корупційних схем ОСОБА_5 звинуватив особисто Міністр інфраструктури ОСОБА_6 »; «За вказівкою Міністра інфраструктури ОСОБА_7 була створена спеціальна комісія, яка взялася перевіряти роботу «Укртрансбезпеки». Ця комісія минулого року з`ясувала, що чотириста тисяч бланків дозволів на міжнародні перевезення, які за документами проходили як невикористані, насправді, безслідно зникли»; «Ревізорам та правоохоронцям вдалося виявити ще кілька схем багатомільйонного тіньового заробітку керівництва «Укртрансбезпеки»; «За часи керівництва відомством ОСОБА_8 , виросла схема вимагання хабарів»; «З кожного такого корупційного потоку, струмочки грошей течуть нагору до керівництва «Укртрансбезпеки»;»Постає питання: якщо всі знають про розмах зловживань в цьому відомстві, чому досі не звільнять його керівника ОСОБА_9 ? Не звільнять, бо, виявляється, у пана ОСОБА_5 є надійний покровитель - його давній побратим з часів Майдану - голова Верховної Ради ОСОБА_10 . ОСОБА_5 був його помічником, ще коли ОСОБА_11 був звичайним народним депутатом»; «В уряді ОСОБА_9 намагалися зняти з посади кілька разів, але завжди ці спроби стикалися з тим, що Кабміну Гройсмана треба буде якісь закони проводити через Верховну Раду, а тому ніхто не хоче сваритися з ОСОБА_11 через ОСОБА_5 . Відтак, він залишався на посаді, а в «Укртрансбезпеці» процвітала багатомільйонна корупція». Також позивач просив зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс» спростувати недостовірну та таку, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену на «Телеканалі новин 24» у програмі «Право на правду» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також розміщену за адресою в Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_1  у спосіб: оголосити в прямому ефірі «Телеканалу новин 24» програми «Право на правду» зміст резолютивної частини рішення суду у даній справі, - наступного дня з дати набрання рішенням суду законної сили (якщо програма не виходить у світ, - забезпечити її вихід у світ з метою виконання рішення суду); розмістити на веб-сайті https://24tv.ua  (розділ: новини) повний текст рішення суду у даній справі, - наступного дня за датою набрання рішенням суду законної сили; зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс» видалити недостовірну та таку, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену на «Телеканалі новин 24» у програмі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у спосіб: видалити відеосюжет та відеозапис програми «Право на правду» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розміщений за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також усі інші здійснені відтворення відеосюжету та відеозапису, його публікації в мережі Інтернет у повному або частковому обсязі; видалити відеосюжет та відеозапис програми «Право на правду» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також усі інші здійснені відтворення відеосюжету та відеозапису, його публікації в мережі Інтернет у повному або частковому обсязі; видалити статтю, розміщену за посиланням у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1  під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також усі інші здійснені публікації даної статті; стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» та ОСОБА_2 завдану ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 700 000, 00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що згідно з Hозпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 295-р. він обіймав посаду Голови Державної служби України з безпеки на транспорті. 13.08.2019 о 14 год. 30 хв. на веб-сайті ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» https://24tv.ua («Телеканал новин 24» - понад 414 000 підписників та 47619 переглядів) було поширено відеосюжет програми « ІНФОРМАЦІЯ_4 »: розслідування», який супроводжувався публікацією з відтворенням його змісту. При цьому, відповідно до публічно оприлюднених відомостей за вказаним посиланням, автором поширеної інформації є ОСОБА_2 . Така інформація була додатково розповсюджена відповідачем шляхом оприлюднення відеоматеріалу на офіційному веб - сайті «Телеканал новин 24» в Youtube. Окрім того, позивач наголошує, що обставини поширення спірної інформації відповідачем підтверджуються експертним висновком ДП «Центр компетенції адресного простору» консорціуму «Український дім підтримки номерів і адрес» №146/2019-EB від 22.08.2019, відповідно до змісту якого 16.08.2019 даним підприємством було проведено фіксацію і дослідження змісту вказаної веб-сторінки у мережі Інтеренет. Наголошує, що оприлюднення спірної інформації супроводжувалось системним і повторюваним показом фотографій позивача як людини і керівника. Позивач вважає, що вказані сюжети мають єдине спрямування: від оприлюднення тверджень та формування у глядача негативного висновку відносно особи позивача на основі таких тверджень. При цьому, чинне законодавство забороняє використання ЗМІ для посягання на честь і гідність громадян, окрім того, не допускається використання телерадіоорганізацій для поширення інформації, яка породжує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи, а інформаційні агентства не мають права у своїх матеріалах розголошувати інформацію, що принижує честь і гідність людини. Також, позивач посилався на результати експертного висновку, доводячи той факт, що наявна негативна інформація щодо особи ОСОБА_1 викладена у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень, наголошував на порушенні принципів журналістської діяльності. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач обґрунтував наявністю підстав вважати, що дії відповідачsd спричинили винятково негативні наслідки у вигляді підриву професійних стосунків з підпорядкованим штабом співробітників Укртрансбезпеки, а також, іншими державними органами вищестоящого рівня. Позивач вважає, що вказані факти були підставою для ініціювання відносно нього дисциплінарного провадження в порядку, визначеному процесуальним законодавством. Тому позивач просив стягнути з відповідачів суму грошових коштів, яка є вартісним вираженням його ділової репутації, стягнувши з відповідачів суму виплаченої йому заробітної плати в розмірі 1 404 659,09 грн за період обіймання посади керівника Укртрансбезпеки. 
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.10.2019 у справі відкрито провадження, призначено дату підготовчого судового засідання, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.92).
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.10.2019 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено (а.с. 93-94).
		В подальшому, від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» до суду надійшов відзив на позов, у якому представник зазначає, що товариство не визнає позовних вимог повністю та вважає їх необґрунтованими. Вказує, що відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, також ділової репутації фізичної та юридичної особи» суди при розгляді справ зазначеної категорії повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; при цьому, поширена інформація має стосуватись певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особам немайновим благом, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Отже, кожне з вищенаведених тверджень слід перевіряти чи воно містить інформацію, яка безпосередньо стосується позивача і чи така інформація поширена у формі фактичних, а не оціночних тверджень. У п. 19 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, слід визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи хибним судженням. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Наголошує на тому, що твердження, які позивач просить визнати як недостовірну інформацію не стосуються безпосередньо позивача, є оціночними судженнями, не містять інформації про факти, містять метафори, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову - відсутні. Також, відповідач вказує, що відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Позивач, однак прирівнює грошовий еквівалент ділової репутації до всієї вже виплаченої йому заробітної плати, що є необґрунтованим та не базується на чинному законодавстві. У зв`язку з чим, з огляду на недоведеність заподіяння шкоди особистим немайновим благам, позовні вимоги задоволенню не підлягають(а.с.123-129).
		Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позов, у якому він зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі. Вказує, що викладена оспорювана інформація є оціночними судженнями, думками та відчуттями особи, яка їх висловлює. Звертав увагу на необхідність відрізняти висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак, в цілому надрукованому тексті є оціночними судженнями, а також, на неможливість довести правдивість оціночних суджень. Наголошує, що позивач був публічним діячем, відтак, ст 10 Конвенції захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу та надають достовірну та точну інформацію, як того вимагає журналістська етика. Вказує, що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи, вказує, що втручання у діяльність журналіста має ґрунтуватись на достатніх підставах, при цьому держава має гарантувати право на критику та захист цього права, а висловлена критична оцінка не може бути підставою для відшкодування моральної (немайнової) шкоди, при цьому, захист оціночних суджень є передумовою плюралізму поглядів, відтак під час вказаного в позові сюжету, відповідачі не вийшли за межі як журналістської свободи, так і журналістської етики (а.с. 131-143).
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.01.2020 року підготовче провадження у справі закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 175).
		Під час судового засідання, позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Зазначив, що, наразі, він є безробітним, при цьому, вважає, що вказаний сюжет значно вплинув на його кар`єру та репутацію, зазначав, що, на його думку подібні сюжети можуть поламати життя людині, вважав, що розповсюджена інформація, яка досі є у вільному доступі порушує його немайнові права, а також, порушує його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки створює враження його причетності до протиправної діяльності.
		Представник позивача вимоги позову підтримав, надав детальні пояснення щодо кожного, з дванадцяти тверджень, які були поширені у відеосюжеті та відображені у статті, звертаючи увагу, що зміст вказаних тверджень не збігається з заявами посадових осіб відносно діяльності позивача, при цьому, наголошував, що відео та фото ряд, використаний в спірному сюжеті дозволяє дійти беззаперечної думки, про те, що всі твердження, які є предметом позову, висловлені саме відносно позивача, при цьому, достовірність таких фактичних тверджень відповідачами не доведена, жодних доказів на правдивості таких тверджень до суду не надано. Позов просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому. 
		Відповідач  ОСОБА_2 проти позову заперечував, зазначив, що підготовлений ним інформаційний матеріал стосувався критики діяльності позивача, як публічної особи, при цьому, посилався, що матеріали сюжету базувались на заявах вищих посадових осіб держави, зокрема Президента України, Міністра інфраструктури України, Прем`єр міністра України, в.о. Голови Одеської обласної адміністрації, в.о. Заступника Міністра інфраструктури України, а також, матеріалах інших журналістських розслідувань. При цьому, межі критики позивача як публічної особи, є значно ширшими, аніж людини, яка не обіймає відповідних посад. Вважав вказаний позов проявом перешкоджання своїй журналістській діяльності, оскільки в інформаційному матеріалі ним були висловлені оціночні судження, окремі з яких мають безособовий характер. Відтак, вважав підстави для задоволення позову - відсутніми, у задоволенні позову просив відмовити.
		Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» не був присутній в судовому засіданні 16.09.2020, при цьому, був належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання, що відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України не перешкоджало продовженню розгляду справи, про що було постановлено протокольну ухвалу. При цьому, під час інших судових засідань, представником було надано пояснення по справі в яких він заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, зазначивши про необхідність доведення позивачем поширення вказаної інформації відносно нього, а також, порушення суб`єктивних прав позивача, наявність у спірному інформаційному матеріалі оціночних суджень, в більшій половині яких позивач взагалі не згадувався При цьому, вказував, що в матеріалі надавалась оцінка політичній діяльності позивача, надав свої заперечення щодо кожного з дванадцяти тверджень, які були предметом позовних вимог. У задоволенні позову просив відмовити.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомив, що з 2016 по 2019 обіймав посаду Міністра інфраструктури України. Тоді ж, у 2016 ОСОБА_1 призначено Головою Державної служби України з безпеки на транспорті. З огляду на наявність скарг на діяльність Державної служби України з безпеки, її керівництва, які містили як безпідставні, так і підставні відомості, у 2018 році ОСОБА_12 вніс подання про звільнення позивача. Була проведена перевірка вказаних у поданні фактів, перевірка закінчилась нічим, рішення про звільнення Кабінет Міністрів України не підтримав, ОСОБА_1 не було звільнено. Після чого, з ОСОБА_1 були проведені внутрішні наради, окремі недоліки в роботі Державної служби України з безпеки на транспорті були виправлені. Повідомив, що за результатами проведених перевірок не було встановлено доведених фактів корупційних діянь ОСОБА_1 , при цьому вказав, що предметом перевірки були саме питання наявності схем та порушень законодавства масового характеру. У 2019 було внесено друге подання на звільнення, проведено перевірку, яка також, наскільки відомо свідку, не встановило фактів порушення законодавства з боку ОСОБА_1 . Водночас, свідок звертав увагу, що, на його думку, ситуація у цій сфері, наразі, є ще гіршою, аніж за часів, коли службу очолював ОСОБА_1 . Зазначив, що з огляду на політичну відповідальність, він мав відреагувати на факти, повідомлені у скаргах на діяльність ОСОБА_1 , при цьому, вважав, що керівник несе відповідальність за всю службу, тому він ініціював питання про звільнення, водночас, повторив, що за результатами перевірок, факти вчинення ОСОБА_1 корупційних діянь не підтвердились та не були доведеними.
		Суд, у порядку загального позовного провадження, заслухавши пояснення сторін у справі, свідка, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов висновків.
		               Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
		Щодо позовних вимог в частині визнання інформації недостовірною та такою, що порушує честь, гідність і ділову репутацію позивача, суд дійшов таких висновків.
		Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до ст. 21, 28 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Кожен має право на повагу до його гідності.  
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Загальною декларацією прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань (стаття 12).
		Згідно з п. 9, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 (далі по тексту - Постанова), відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. 
		Судовим розглядом встановлено, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №295-р ОСОБА_1 призначено Головою Державної служби України з безпеки на транспорті та звільнено згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. № 828-р (а.с. 36). Згідно з довідкою від 19.09.2019 №04/133, загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з квітня 16 по серпень 19 становить 1404659,09 (а.с. 38-39).
		Відповідно до довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформації про його встановлення №107/2019-Д від 22.08.2019 за результатами дослідження інформаційного наповнення веб-сайту https://24tv.ua встановлено, що останній позиціонує себе в якості веб-сайту «Телеканал новин «24». 24 канал мовить з березня 2006 року. Кінцевими власниками (бенефіціарми) телеканалу новин «24» є три фізичні особи: ОСОБА_13 - 76,7838%, ОСОБА_14 - 13,1065%, ОСОБА_15 - 10,1096%. На цьому веб-сайті розміщені наступні ідентифікатори - Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс" (ідентифікаційний код: 20765851); адреса: м. Київ, вул. Володимирська 61/11, оф.50; телефони: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_6 . При цьому, доменне ім`я 24tv.ua, яким адресується веб-сайт: https://24tv.ua/  зареєстровано на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг " 24tv » (номер свідоцтва: НОМЕР_3 ; дата реєстрації Знака 11.10.2010; очікувана дата закінчення строку дії свідоцтва: 15.06.2020; 35 та 38 класи МКТП; заявник та власник Свідоцтва: Закрите акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс" (пл. Галицька, 15, м. Львів, 79008). В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/), містяться, зокрема, наступні відомості про Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс"- ідентифікаційний код:20765851; місцезнаходження: 79008, Львівська обл., м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; телефони: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 . Наведені ідентифікатори дозволяють зробити висновок, що власником веб-сайту https://24tv.ua є Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс" (а.с. 40-47).
		Згідно з експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет №146/2019-ЕВ №22.08.2019 відповідно до Порядку надання послуг з проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею Експертних висновків, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів / реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення, затвердженого Об`єднанням підприємств «Український мережевий інформаційний центр» 08.05.2019, повноважень, наданих за результатами акредитації, що підтверджені Свідоцтвом про акредитацію, виданим ОП УМІЦ 08 травня 2019 року, на підставі заявки щодо проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет, яку подав через онлайн-сервіс  »WEB-FIX» заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 було проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінки за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_1  (іd: НОМЕР_6; далі - досліджувана веб-сторінка). За результатами проведеного дослідження змісту досліджуваної веб-сторінки було встановлено, що в її структурі міститься, зокрема, відео-програвач, який дозволяє переглядати відеоряд із звуковим супроводом. Оператором Центру компенсації адресного простору мережі Інтернет було здійснено відеозапис дій на екрані монітора під час перегляду зазначеного відеоряду на досліджуваній веб- сторінці, що додається на цифровому носії (а.с. 49-52).
		Згідно з до відповіддю Генерального директора АТ «ТРК Люкс» на адвокатський запит б/н від 27 серпня 2019 року щодо надання копії відеосюжету, повідомлено, що відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту, у зв`язку з чим запитувані відеозаписи за 13 серпня 2019 р. відсутні, оскільки строк зберігання сплив 26.08.2019(а.с.82).
		При цьому, в судовому засіданні було здійснено огляд доказів, а саме, оглянуто: 
		відеосюжет програми «Право на владу» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		відеосюжет програми «Право на владу» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 »
		ІНФОРМАЦІЯ_9 
		стаття під назвою « Право на владу » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 »
		ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Відповідачами не заперечувався  факт поширення вказаного матеріалу, проте відповідачі заперечували, що вказана інформація стосується безпосередньо позивача.
		Суд враховує позицію відповідачів частково. Зокрема, відносно твердження: «Скільки заробляють такі посередники? Українські перевізники підрахували, що за купівлю цих дозволів вони щороку віддають тіньовим посередникам від п`яти до десяти мільйонів доларів», - яке має очевидно неперсоніфікований характер та вказує на осіб, які протиправно виконують послуги посередництва між кінцевими споживачами послуг та особами з притаманними їм відповідними владними повноваженнями.
		Водночас, суд не сприймає вказану позицію відповідачів відносно інших тверджень, оскільки оскаржувані сюжет та публікація, в цілому, враховуючи їх побудову, фоторяд, відеоепізоди, текстуальне наповнення та загальний контекст мали єдиний негативний тон та спрямування на віднесення інформаційного матеріалу на адресу позивача. Тобто, контекст, у якому були зроблені інші твердження, мали очевидне спрямування на формування у споживачів вказаної інформації думки про недоброчесність позивача та його причетність до протиправної діяльності.
		Відтак, суд доходить до висновку, про доведеність у даній справі поширення інформації, яка стосується позивача.
		Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України, життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
		Згідно з ч. 1, 3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Відповідно до ч. 1, 2  ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Пунктом 19 Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		Згідно з ч. 1 ст. 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
		Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про інформацію» поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Інформація може існувати, як в формі фактичних тверджень, так і в формі оціночних суджень. Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 30 цього ж Закону, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		При винесенні рішення, суд бере до уваги положення Висновку лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №14821 від 29.08.2019 року, згідно з яким, текст публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », поширеної ІНФОРМАЦІЯ_8 для невизначеного кола осіб користувачів мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1  містить висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо особи ОСОБА_1 , яка не є конструктивною критикою його діяльності. Вказані висловлюваним, в яких наявна негативна інформація щодо особи ОСОБА_1 , викладені у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень. При цьому, мова йде сама про ті дванадцять тверджень, які є предметом позовних вимог (а.с. 61-70).
		При цьому, суд вважає, що твердження «Бо, якщо ви хочете привезти в Польщу, ну, наприклад, українську полуницю, то без дозволу вас просто не впустять в країну польські митники», так само, як і твердження « ОСОБА_5 був його помічником, ще коли ОСОБА_11 був звичайним народним депутатом» відповідають дійсності, оскільки перше твердження про необхідність наявності дозвільних документів у сфері виробництва та обігу харчових продуктів передбачено вимогами чинного законодавства, а друге твердження, містить факт про виконання позивачем обов`язків помічника народного депутата України, який є загальновідомим, оскільки підтверджується інформацією з відкритих джерел, зокрема, веб-сайту Верховної Ради України.
		Інші оскаржувані твердження можна перевірити на предмет їх дійсності. Оскаржувана інформація виражена здебільшого не у формі критики чи суб`єктивної оцінки дій. У ній відсутні мовно-стилістичні засоби (гіпербола, алегорія, сатира). Тому вона не є оціночними судженнями. Фактично, висловлювання виражені у формі тверджень про вчинення позивачем протиправних діянь.
		За загальним правилом, переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку. 
		При цьому, суд враховує при прийняття рішення, що позивач на час виходу відеосюжетів та статті займав посаду державного службовця, а межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати (статі 3, 4, 6 Декларації.)
		Водночас, повага до принципу свободи слова та гарантій здійснення журналістської діяльності, а також, розширені межі допустимої критики щодо політичного діяча не можуть знівелювати захист особистої честі до надмірної межі. 
		Європейський суд з прав людини у п. 41 Рішення у справі «Лінгенс (Lingens) проти Австрії» (Lingens c. Autriche) зазначив, що «свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи.
		Одночасно, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Родіна проти Латвії» (CASE OF RODINA v. LATVIA, Applications nos. 48534/10 and 19532/15) ЄСПЛ зазначив, що ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає журналістів за умови, що вони діють добросовісно з метою надання достовірної інформації відповідно до принципів відповідальної журналістики. 
		В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Зарубін та інші проти Литви»(заяви № 69111/17, 69112/17, 69113/17 та 69114/17) Суд повторив, що захист, який стаття 10 надає журналістам, підпорядковується умові, що вони діяли сумлінно з метою надання точної та достовірної інформації відповідно до принципів відповідальної журналістики.
		Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини оціночне судження в образливій формі тільки тоді не тягне за собою відповідальності як за висловлення оціночного судження, коли воно має під собою достатнє фактичне підґрунтя і не є надмірним, з огляду на ситуацію та обставини, за якими відбувалось поширення таких висловлювань ( рішення у справі «Обершлік (Oberschlick) проти Австрії № 2 від 01.07.1997).
		За загальновідомим «принцип правового ліктя», свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої. За цим принципом людина вільна чинити на власний розсуд та відповідно до свого волевиявлення, однак якщо такі дії будуть виходити за межі правового поля та можуть принести шкоду іншій особі, їх реалізація має бути зупинена. Тобто, кожній людині гарантується реалізація її прав до тих пір, поки ці права не порушують права інших осіб або ж посягають на них. У свою чергу, завдання права полягає саме в тому, щоб свободу усіх ввести в розумні справедливі рамки (обмеження).
		Судом були досліджені публічні коментарі посадових осіб держави, щодо критики діяльності позивача, на яких наголошував відповідач, водночас, вказані твердження не відтворені в оскаржуваному сюжеті у тому вигляді, у якому вони були оприлюднені, відсутні посилання на вказані першоджерела, як на підставу підготовки сюжету. Щодо публікації Міністра інфраструктури України від 07.11.2018 слід зазначити, що з показів свідка було встановлено, що на момент виходу статті та сюжету, за поданням про звільнення позивача було проведено перевірку, за результатами якої порушень чинного законодавства з боку позивача не виявлено, водночас, вказана інформація не була відображена в сюжеті, хоча була загальновідомою на той момент.
		Поширена відповідачами інформація, за своїм характером та змістом, ґрунтується на твердженнях про причетність позивача до вчинення кримінальних правопорушень, корупційних діянь та здійснення протиправної діяльності.
		Проаналізувавши інформацію, поширену відповідачами, а також характер використаних при її викладенні мовностилістичних засобів, зокрема, відсутність алегорій, сатири, гіпербол тощо, з урахуванням наданого висновку суд дійшов висновку, що вказана інформація подана саме у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватись як оціночні судження.
		На підставі всебічної та повної оцінки доказів у справі суд дійшов висновку, що поширена відповідачами інформація про позивача є недостовірною, оскільки доказів про вчинення позивачем кримінальних правопорушень, притягнення його за вироком суду до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, відповідачами не надано. Тому, суд погоджується з доводами позивача, що поширення інформації, про спростування якої просить позивач, порушуються немайнові права позивача на повагу до честі та гідності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Фізична особа відповідно до ст. 270, 297 ЦК України, серед іншого, має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.  Крім того, ст. 299 ЦК України гарантує кожній фізичній особі право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Відповідно до п. 6 Постанови позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
		Відповідно до п. 4 вказаної Постанови чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Суд вважає, що оскаржувані твердження, формують негативну громадську думку про позивача, руйнують репутацію позивача, при цьому, вони не є підтвердженими жодними належними доказами, а тому є такими, що порушують право позивача на повагу до його честі, гідності і ділової репутації.
		Суд також погоджується з тим, що поширена інформація є негативною, оскільки її зміст вказує на те, що розповсюдження такої інформації може створити негативні наслідки для позивача, поставити під сумнів дотримання ним законодавства України та його моральних якостей, сформувати думку про те, що позивач є корупціонером та злочинцем. Тому, поширена відповідачами інформація складає негативне враження у суспільства про позивача як про людину, яка своїми вчинками порушує приписи закону та вчинила злочин.
		Поширена відповідачами інформація не відповідає дійсності, не підтверджується зібраними у справі доказами, є негативною, створює негативне уявлення про позивача та безпосередньо порушує його особисті немайнові права і завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації.
		При цьому, до поширеної інформації не може бути застосовано положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12.02.2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи та рекомендацій Резолюції 1165 (1998) Парламентської асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя щодо права поширювати негативну інформацію та критикувати публічних осіб.
		Суд дійшов такого висновку на підставі встановлених обставин справи та характеру недостовірної інформації, який свідчить про те, що поширена інформація не є громадською критикою з приводу того, як публічна особа виконує чи виконувала свою функцію, а є фактичними твердженнями того, що особа підозрюється у вчиненні злочинів, які не відповідають дійсності.
		Крім цього, при розгляді справи позивачу не надано більшого захисту своїх прав порівняно з іншими особами, а право на захист своїх прав здійснюється позивачем в загальному порядку передбаченому чинним законодавством.
		Оглянувши подані докази у їх сукупності, оцінивши аргументи кожної зі сторін у даній справі суд приходить до висновку, що у даному випадку повага до принципу свободи слова та гарантій здійснення журналістської діяльності не може знівелювати захист особистих немайнових прав на повагу до честі та гідності, недоторканості ділової репутації. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, та вважає за необхідне визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену Приватним акціонерним товариством «Телерадіокомпанія Люкс» на телевізійному каналі «Телеканалі новин 24» у програмі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а також розміщену на веб-сайті » https://24tv.ua/ » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1  з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 »: розслідування», а саме: «Укртрансбезпека» давно стала відома через різні корупційні схеми, які за останні роки ніхто не зміг ліквідувати. А пояснюється це тим, що керівник відомства ОСОБА_3 - має підтримку на найвищому державному рівні - спікера парламенту ОСОБА_4 »; «Керівництво державної служби влаштувало на цьому багатомільйонний тіньовий бізнес»; «Працює ця схема тільки тому, що керівництво «Укртрансбезпеки» її старанно оберігає»; «Цей вид заробітку розквітнув буйним цвітом кілька років тому, коли це відомство очолив ОСОБА_3 . Колишній сотник самооборони Майдану, одразу після Революції Гідності він не залишився без посади, і, спочатку, потрапив до Міністерства доходів та зборів, а потім на посаду керівника «Укртрансбезпеки» і тут у перевізників і почалися хронічні проблеми з отриманням дозволів»; «В створенні корупційних схем ОСОБА_5 звинуватив особисто Міністр інфраструктури. ОСОБА_6 »; «За вказівкою Міністра інфраструктури ОСОБА_7 була створена спеціальна комісія, яка взялася перевіряти роботу «Укртрансбезпеки». Ця комісія минулого року з`ясувала, що чотириста тисяч бланків дозволів на міжнародні перевезення, які за документами проходили як невикористані, насправді, безслідно зникли»; «Ревізорам та правоохоронцям вдалося виявити ще кілька схем багатомільйонного тіньового заробітку керівництва «Укртрансбезпеки»; «За часи керівництва відомством ОСОБА_8 , виросла схема вимагання хабарів»; «З кожного такого корупційного потоку, струмочки грошей течуть нагору до керівництва «Укртрансбезпеки»; «Постає питання: якщо всі знають про розмах зловживань в цьому відомстві, чому досі не звільнять його керівника ОСОБА_9 ? Не звільнять, бо, виявляється, у пана ОСОБА_5 є надійний покровитель - його давній побратим з часів Майдану - голова Верховної Ради ОСОБА_10 »; «В уряді ОСОБА_9 намагалися зняти з посади кілька разів, але завжди ці спроби стикалися з тим, що Кабміну Гройсмана треба буде якісь закони проводити через Верховну Раду, а тому ніхто не хоче сваритися з ОСОБА_11 через ОСОБА_5 . Відтак, він залишався на посаді, а в «Укртрансбезпеці» процвітала багатомільйонна корупція».
		 
		Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення в прямому ефірі та розміщення на веб-сайті рішення суду у даній справі, слід зазначити про таке.
		Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278) тощо.
		Відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 ЦК України, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок повідомлення викривачем інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України »Про запобігання корупції» через зовнішні канали повідомлення в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції», має право на відповідь. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Відповідно до статті 32 Конституції України судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Відповідно до п. 25 Постанови, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. При спростуванні відомостей по радіо чи телебаченню суд може вказати органу масової інформації, щоб резолютивна частина судового рішення була зачитана диктором у тій самій передачі або циклі передач і в той самий час - не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Редагування органом масової інформації тексту судового рішення або коментар до нього не допускаються. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з припиненням його випуску, то така відповідь та спростування можуть бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
		При цьому, суд враховує, що способи захисту порушеного права мають бути співмірними зі змістом порушеного права, характером дій, якими воно було порушено, а також наслідкам, які спричинило таке порушення. При цьому, саме судове рішення, яким задоволено вимоги позивача про спростування недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права вже містить у собі спростування. Обов`язок відповідача спростувати вказану інформацію, по суті є подальшим етапом такого спростування.
		Відтак, враховуючи продовження поширення інформації, з урахуванням обрання позивачем спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права, з метою охоплення максимальної кількості осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині, та зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс», у строк не пізніше місяця з дня набрання рішення суду у цій справі законної сили, спростувати недостовірну та таку, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену на телевізійному каналі «Телеканалі новин 24» у програмі «Право на правду» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також розміщену на веб-сайті » https://24tv.ua/ » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1  з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 в «Укртрансбезпеці»: розслідування», шляхом оголошення в прямому ефірі «Телеканалу новин 24» у програмі «Право на правду» змісту резолютивної частини рішення суду у даній справі та шляхом розміщення на веб-сайті » https://24tv.ua/ » повного тексту рішення суду у цій справі.
		 
		Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача видалити відеосюжет, відеозапис програми, статтю, про які йде мова в позові, а також усі інші їх відтворення, слід вказати про таке.
		Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України,  суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відтак, враховуючи зміст позовних вимог, в яких позивач визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, зокрема, дванадцять тверджень, які були поширені у відеосюжеті та відображені у статті, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача видалити зазначений відеосюжет та статтю в повному обсязі.
		Проте, враховуючи, що частина з тверджень була визначена судом як недостовірна та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача, враховуючи похідний характер вказаних позовних вимог, суд вважає за необхідне їх задовольнити частково та зобов`язати Приватне акціонерне товаристве «Телерадіокомпанія Люкс», видалити з відеосюжету (відеозапису) програми «Право на правду» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розміщеному за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , а також, зі статті розміщеної та на веб-сайті « https://24tv.ua/ » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1  з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 »: розслідування» інформацію, визнану вказаним судовим рішенням недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
		Щодо позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди слід зазначити про таке.
		У відповідності до ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно до п.4 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно з вимогами ч.1 ст.31 Закону України «Про інформацію», у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.
		У відповідності до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Ст. 16 Цивільного кодексу України визначає - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Згідно із вимогами ст. 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне -за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Факт завдання моральної шкоди та її розмір у справах про відшкодування моральної шкоди має довести позивач.
		Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. № 828-р ОСОБА_1 було звільнено з посади Голови Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до частини першої статті 871 Закону України "Про державну службу".
		Відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 ЦК України, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність спростування недостовірної інформації відносно позивача з метою поновлення немайнових прав позивача.
		При цьому, матеріали справи не містять належного обґрунтування та доказів, спричинення позивачу моральної шкоди внаслідок дій відповідачів, та взаємозв`язок вказаних дій зі звільненням позивача, внаслідок завдання шкоди його діловій репутації, з огляду на підстави, що слугували для його звільнення, про які зазначено у розпорядженні уряду.
		На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.
		Щодо відшкодування сплаченого позивачем судового збору, суд зазначає про таке.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З урахуванням наведеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі сплачену суму судового збору в розмірі 2689,40 грн (який є пропорційним трьом позовним вимогам, з урахуванням заяви про забезпечення доказів) підлягає стягненню з відповідачів.
		Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 277 ЦК України, Законом України «Про інформацію», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену Приватним акціонерним товариством «Телерадіокомпанія Люкс» на телевізійному каналі «Телеканалі новин 24» у програмі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а також розміщену на веб-сайті » https://24tv.ua/ » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1  з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 »: розслідування», а саме:
		«Укртрансбезпека» давно стала відома через різні корупційні схеми, які за останні роки ніхто не зміг ліквідувати. А пояснюється це тим, що керівник відомства ОСОБА_3 - має підтримку на найвищому державному рівні - спікера парламенту ОСОБА_4 »;
		«Керівництво державної служби влаштувало на цьому багатомільйонний тіньовий бізнес»;
		«Працює ця схема тільки тому, що керівництво «Укртрансбезпеки» її старанно оберігає»;
		«Цей вид заробітку розквітнув буйним цвітом кілька років тому, коли це відомство очолив ОСОБА_3 . Колишній сотник самооборони Майдану, одразу після Революції Гідності він не залишився без посади, і, спочатку, потрапив до Міністерства доходів та зборів, а потім на посаду керівника «Укртрансбезпеки» і тут у перевізників і почалися хронічні проблеми з отриманням дозволів»;
		«В створенні корупційних схем ОСОБА_5 звинуватив особисто Міністр інфраструктури. ОСОБА_6 »;
		«За вказівкою Міністра інфраструктури ОСОБА_7 була створена спеціальна
		комісія, яка взялася перевіряти роботу «Укртрансбезпеки». Ця комісія минулого року з`ясувала, що чотириста тисяч бланків дозволів на міжнародні перевезення, які за документами проходили як невикористані, насправді, безслідно зникли»; 
		«Ревізорам та правоохоронцям вдалося виявити ще кілька схем багатомільйонного тіньового заробітку керівництва «Укртрансбезпеки»;
		«За часи керівництва відомством ОСОБА_8 , виросла схема вимагання хабарів»;
		«З кожного такого корупційного потоку, струмочки грошей течуть нагору до керівництва «Укртрансбезпеки»;
		«Постає питання: якщо всі знають про розмах зловживань в цьому відомстві, чому досі не звільнять його керівника ОСОБА_9 ? Не звільнять, бо, виявляється, у пана ОСОБА_5 є надійний покровитель - його давній побратим з часів Майдану - голова Верховної Ради ОСОБА_10 »;
		«В уряді ОСОБА_9 намагалися зняти з посади кілька разів, але завжди ці спроби стикалися з тим, що Кабміну Гройсмана треба буде якісь закони проводити через Верховну Раду, а тому ніхто не хоче сваритися з ОСОБА_11 через ОСОБА_5 . Відтак, він залишався на посаді, а в «Укртрансбезпеці» процвітала багатомільйонна корупція».
		Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс», у строк не пізніше місяця з дня набрання рішення суду у цій справі законної сили, спростувати недостовірну та таку, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену на телевізійному каналі «Телеканалі новин 24» у програмі «Право на правду» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також розміщену на веб-сайті » https://24tv.ua/ » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1  з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 в «Укртрансбезпеці»: розслідування», шляхом оголошення в прямому ефірі «Телеканалу новин 24» у програмі «Право на правду» змісту резолютивної частини рішення суду у даній справі та шляхом розміщення на веб-сайті » https://24tv.ua/ » повного тексту рішення суду у цій справі.
		Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс» видалити з відеосюжету (відеозапису) програми «Право на правду» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розміщеному за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , а також, зі статті розміщеної та на веб-сайті « https://24tv.ua/ » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1  з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 »: розслідування» недостовірну та таку, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, а саме: 
		«Укртрансбезпека» давно стала відома через різні корупційні схеми, які за останні роки ніхто не зміг ліквідувати. А пояснюється це тим, що керівник відомства ОСОБА_3 - має підтримку на найвищому державному рівні - спікера парламенту ОСОБА_4 »;
		«Керівництво державної служби влаштувало на цьому багатомільйонний тіньовий бізнес»;
		«Працює ця схема тільки тому, що керівництво «Укртрансбезпеки» її старанно оберігає»;
		«Цей вид заробітку розквітнув буйним цвітом кілька років тому, коли це відомство очолив ОСОБА_3 . Колишній сотник самооборони Майдану, одразу після Революції Гідності він не залишився без посади, і, спочатку, потрапив до Міністерства доходів та зборів, а потім на посаду керівника «Укртрансбезпеки» і тут у перевізників і почалися хронічні проблеми з отриманням дозволів»;
		«В створенні корупційних схем ОСОБА_5 звинуватив особисто Міністр інфраструктури. ОСОБА_6 »;
		«За вказівкою Міністра інфраструктури ОСОБА_7 була створена спеціальна
		комісія, яка взялася перевіряти роботу «Укртрансбезпеки». Ця комісія минулого року з`ясувала, що чотириста тисяч бланків дозволів на міжнародні перевезення, які за документами проходили як невикористані, насправді, безслідно зникли»; 
		«Ревізорам та правоохоронцям вдалося виявити ще кілька схем багатомільйонного тіньового заробітку керівництва «Укртрансбезпеки»;
		«За часи керівництва відомством ОСОБА_8 , виросла схема вимагання хабарів»;
		«З кожного такого корупційного потоку, струмочки грошей течуть нагору до керівництва «Укртрансбезпеки»;
		«Постає питання: якщо всі знають про розмах зловживань в цьому відомстві, чому досі не звільнять його керівника ОСОБА_9 ? Не звільнять, бо, виявляється, у пана ОСОБА_5 є надійний покровитель - його давній побратим з часів Майдану - голова Верховної Ради ОСОБА_10 »;
		«В уряді ОСОБА_9 намагалися зняти з посади кілька разів, але завжди ці спроби стикалися з тим, що Кабміну Гройсмана треба буде якісь закони проводити через Верховну Раду, а тому ніхто не хоче сваритися з ОСОБА_11 через ОСОБА_5 . Відтак, він залишався на посаді, а в «Укртрансбезпеці» процвітала багатомільйонна корупція».
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 2689,40 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів  з дня його складення.
		Сторони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даної копії рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст судового рішення складено28.09.2020.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                Ю.В. Войтенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...