Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 310/6110/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти довкілля.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2020.
Дата набрання законної сили: 24.09.2020
Номер судового провадження: 51-1234км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018080130001777

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		 
		іменем України 
		24 вересня 2020 року
		м. Київ
		справа № 310/6110/18
		провадження № 51-1234км20
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарі  ОСОБА_4 ,
		за участю прокурора ОСОБА_5 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 серпня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 2 грудня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12018080130001777, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і жителя       АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості, та
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця і жителя         АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		 
		 
		 
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		ОСОБА_7 і ОСОБА_8 обвинувачувалися органом досудового слідства у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотнушкоду. 
		Так, згідно з обвинувальним актомОСОБА_7 і ОСОБА_8 4 червня 2018 року, маючи намір на незаконне зайняття рибним добувним промислом, діючи умисно, перебуваючи в акваторії Азовського моря на відстані приблизно 800 м від берегу, що в районі будинку АДРЕСА_2 , за допомогою раніше встановлених ними підйомних пасток (знаряддя лову), які заборонені для використання в любительському та спортивному рибальстві, усупереч вимогам статей 27, 63 Закону України від 13 грудня 2001 року № 2894-III «Про тваринний світ», пунктів 3.14 та 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених 15 лютого 1999 року наказом № 19 Державного комітету рибного господарства України, протиправно здійснили вилов водних біоресурсів особливо цінної породи, а саме бичок  кругляк у кількості 682 штуки, чим заподіяли істотну шкоду для репродукційного потенціалу популяції цього виду риб (водних біоресурсів).
		Незаконним виловом вказаної риби завдано шкоди рибному господарству в розмірі 23 188 грн (із розрахунку вартості одного бичка  34 гривні) відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року (далі  постанова КМУ № 1209).
		Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 серпня 2019 року ОСОБА_7 і ОСОБА_8 визнано невинуватими та виправдано за недоведеністю вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК.
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 2 грудня 2019 року виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 залишено без змін.
		 
		Вимоги касаційної скарги і узгоджені доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції, а також ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає вказані рішення судів незаконними і необґрунтованими у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав недопустимими доказами акт огляду риби від 4 червня 2018 року і висновок Інституту рибного господарства та екології моря від 8 червня 2018 року, які були зібрані стороною обвинувачення в законний спосіб шляхом витребування і отримання в порядку ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), а також не дав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та  ОСОБА_12 , як наслідок, не взяв до уваги доказів, які могли істотно вплинути на його висновки, що призвело до неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність. Стверджує, що суд апеляційної інстанції усупереч вимогам статей 404, 419 КПК не перевірив і не дав вичерпних та переконливих відповідей на всі доводи апеляційної скарги прокурора щодо істотного порушення судом першої інстанції вимог ст. 94 КПК, однобічності проведення судового розгляду, безпідставного невзяття до уваги доказів, наданих стороною обвинувачення, та визнання їх недопустимими, невідповідності фактичним обставинам справи висновків суду про виправдання ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 249 КК. Звертає увагу на те, що апеляційний суд не дав оцінки показанням свідків, про дослідження яких просив прокурор в апеляційній скарзі, і не зазначив підстав, через які визнав апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою. 
		 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		Прокурор ОСОБА_5 не підтримала касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції. Просила вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 серпня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 2 грудня 2019 року щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 залишити без зміни. 
		 
		Мотиви Суду
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		 
		Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження і при перегляді судових рішень виходить із фактичних обставин, установлених судами першої таапеляційної інстанцій.
		 
		Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу таке судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України і ст. 17 КПК ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		Статтею 22 КПК установлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Частиною 3 вказаної статті визначено, що під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Згідно з ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		 
		Відповідно до положень ст. 92 КПК у кримінальному провадженні обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		 
		За змістом ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення). Відповідно до вимог ч. 2 ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		 
		Згідно з вимогами п. 1 ч. 1ст. 373 КПК у разі, якщо у кримінальному провадженні не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа, ухвалюється виправдувальний вирок. 
		 
		Пунктом 1 ч. 3ст. 374 КПК установлено, щомотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі та визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, виходячи з яких, суд відкидає докази обвинувачення. За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення і захисту, в тому числі й поданих у судовому засіданні.
		Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався.
		 
		З матеріалів провадження вбачається, що суд провів розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 відповідно до положень ч. 1 ст. 337 КПК у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності.
		 
		Ретельно перевіривши зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі якихОСОБА_7 і ОСОБА_8 було пред`явлено обвинувачення, суд навів детальний аналіз усіх досліджених доказів, дав належну оцінку кожному з них і їх сукупності у взаємозв`язку та обґрунтовано дійшов висновку про невинуватість обвинувачених, вказавши в мотивувальній частині вироку підстави виправдання.
		 
		Спростовуючи пред`явлене ОСОБА_7 і ОСОБА_8 обвинувачення, суд навів мотиви, за яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, зазначив, на яких підставах деякі з них визнав неналежними та недопустимими. 
		 
		Так, суд проаналізував показання обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які в суді категорично заперечували свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, стверджували, що 4 червня 2018 року вони ловили рибу в законний спосіб, використовуючи для цього вудки-закидушки. Проте, коли зійшли на берег, до них підійшли прикордонники, а згодом  працівники рибоохорони, які звинуватили їх у незаконному вилові риби за допомогою сіткових пасток. Того ж дня працівники рибінспекції за їхньої відсутності у морі знайшли три підйомні пастки і дійшли висновку, що саме ці пастки належать їм.
		 
		Дав суд належну оцінку й показанням свідка ОСОБА_11 , який стверджував, що влітку 2018 року він у складі наряду Держаної прикордонної служби проводив моніторинг узбережжя Азовського моря в районі коси в АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено в морі на відстані приблизно 1 км від берегу малий плавзасіб з мотором, в якому перебували два чоловіки, які з моря витягали за мотузки біля борту човна пастки із сітки. Працівники наряду зафіксували дії зазначених чоловіків за допомогою службової відеокамери, а коли ті підійшли до берега, затримали їх, оглянули човен, де виявили три ящики з рибою бичок і дві вудки-закидушки. Пасток з сітки в човні не було. Рибаки пояснили, що рибу виловили за допомогою вудок. 
		 
		Предметом дослідження суду був відеозапис з диску, наданого працівниками Держприкордонслужби і долученого до протоколів про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , на якому зафіксовано двох чоловіків, які на маломірному судні двічі дістають з моря знаряддя із сітки, схожі на пастки (т. 1, а. с.122124).
		 
		Як установив суд, тривалість відеозапису становить близько 2 хвилин. На цьому відеозаписі відсутні позначки про дату та час його здійснення. Крім того, на відеозаписі неможливо розпізнати ані номер маломірного судна, ані детальні прикмети як двох чоловіків, так і знарядь із сітки (розмір, колір, розмір вічка).
		 
		При цьому обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у судовому засіданні стверджували, що 4 червня 2018 року під час лову риби вони пасток не використовували, а доставали з моря садки для зберігання виловленої вудками риби, які були в човні, але ці садки не були відображені в протоколі огляду їхнього човна. Допускали, що на відеозапису можливо й зображені вони, але це могли бути події за іншу дату, оскільки вони на тому ж місці з використанням дозволених пасток рибалили в інші періоди року, коли дозволялося використовувати пастки з допустимим розміром вічка сітки.
		 
		Також суд проаналізував показання свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які суду пояснили, що 4 червня 2018 року вони як інспектори рибоохорони проводили рейд узбережжям Азовського моря в районі м. Бердянська. Отримавши близько 10:00 повідомлення від працівників держприкордонслужби про затримання двох чоловіків, які на човні в морі займалися незаконним ловом риби, прибули на місце події, де в районі бази відпочинку «Лоцман» по вул. Макарова в м. Бердянську на березі моря виявили саморобний пластиковий човен «Пела» з підвісним мотором, в якому знаходились три ящики з рибою бичком, як установлено шляхом перерахунку  у кількості 682 шт., і дві вудки-закидушки. Підйомних пасток у човні не було. За зовнішнім видом вудок, на яких були сухі іржаві гачки, а також риби, на якій не було слідів від гачків, свідки зробили висновок про те, що цими вудками рибу не ловили. Водночас самі рибалки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 стверджували, що рибу виловили саме тими вудками, які були в човні. Того ж дня близько 12:00 свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 у морі в районі б/в «Лоцман», біля якої були затримані ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , на відстані приблизно 800 м від берега виявили та вилучили три підйомні пастки чорного кольору діаметром 0,3 м, довжиною 0,6 м, з вічком сітки 10 мм, в яких містилася свіжа приманка.
		 
		Протокол огляду місця події  маломірного плавзасобу «Пела» з бортовим номером «БРД 0108К MEDUZA», проведеного слідчим СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_13 4 червня 2018 року з 11:06 до 11:35 (т. 1, а. с. 8287), яким зафіксовано виявлення на борту судна трьох ящиків з рибою та двох вудок-закидушок, також був предметом дослідження суду першої інстанції. Суд дійшов обґрунтованого висновку, що відомості, викладені у вказаному протоколі, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 87 і ст. 94 КПК є недопустимим доказом, оскільки здобуті внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, а саме без отримання попереднього дозволу власника або санкції слідчого судді на проведення огляду іншого володіння особи.
		 
		Крім того, суд першої інстанції з урахуванням принципу «плодів отруйного дерева» обґрунтовано визнав недопустимими ті докази, які є похідними від зазначеного протоколу огляду, а саме: акт огляду риби від 4 червня 2018 року (т. 1, а. с. 96) і всі документи, пов`язані з дослідженням предмета злочину, у тому числі висновок (відповідь) директора Інституту рибного господарства та екології моря від 8 червня 2018 року (т. 1, а.с.106).
		 
		Суд звернув увагу на те, що за даними акта виявлення та вилучення знарядь лову свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 4 червня 2018 року о 12:24 в акваторії Азовського моря на відстані приблизно 800 м у районі бази відпочинку «Лоцман» у м. Бердянську виявили та вилучили три підйомні пастки чорного кольору з вічком 10 мм, діаметром 0,3 м, довжиною 0,6 м, які були долучені до адміністративних протоколів стосовно ОСОБА_7 і ОСОБА_8  (т. 1, а. с. 97).
		 
		Зазначені пастки слідчий ОСОБА_13 30 липня 2018 року одноособово оглянув та постановою визнав речовими доказами у кримінальній справі щодо обвинувачення ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за ч. 1ст. 249 КК(т. 1, а. с.107108). При цьому оглядом зазначених пасток не встановлено жодних індивідуальних особливостей або прикмет, які б беззастережно свідчили про їх належність саме обвинуваченим.
		 
		Дав суд належну оцінку й показанням спеціаліста  директора Інституту рибного господарства та екології моря ОСОБА_12 , який суду пояснив, що на запит національної поліції щодо наявності істотної шкоди внаслідок незаконного вилову 4 червня 2018 року в Азовському морі 682 особин бичка-кругляка інститут підготовив висновок, у якому зазначалося про наявність підстав вважати незаконне вилучення 682 особин бичка-кругляка в умовах погіршення ефективності відтворення бичків істотною шкодою для репродукційного потенціалу популяції цього виду. Спеціаліст зазначив, що істотність шкоди обумовлюється саме виловом риби в нерестовий період, який проходив у червні 2018 року, а також здійсненням вилову бичка незаконними засобами лову  пастками з вічком сітки 10 мм. При цьому ОСОБА_12 уточнив, що у випадку любительського вилову такої кількості бичка вудками-закидушками істотної шкоди не було б, а також те, що самі пастки не є забороненими засобами лову при використанні їх за межами нерестового періоду і з допустимим розміром вічка сітки.
		 
		Водночас колегія суддів звертає увагу, що обов`язковою ознакою, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, є заподіяння такими незаконними діями істотної шкоди, що саме і відрізняє кримінальне правопорушення від адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 «Порушення правил рибальства» Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		 
		Пунктом 6 ст. 242 КПК передбачено обов`язковість призначення експертизи у провадженнях про кримінальні правопорушення, які мають матеріальний склад злочину, тобто містять суспільно небезпечні наслідки, які можливо обчислити у вигляді збитків або шкоди довкіллю.
		 
		Суд першої інстанції установив, що в даному кримінальному провадженніорганом досудового розслідування не проводилось досліджень для встановлення наявності істотної шкоди (не було призначено та не проведено судово-іхтіологічної експертизи для визначення наявності істотної шкоди для репродукційного потенціалу популяції цього виду).
		 
		Надані ж органом досудового слідства накладну на рибу (т. 1, а. с. 104) та розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів риб та інших об`єктів водного промислу, згідно з Таксами, установленими постановою КМУ № 1209 (т. 1, а. с. 103), разом із відповіддю директора Інституту рибного господарства та екології моря ОСОБА_12 (т. 1, а.с.106) на запит заступника начальника Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_14  (т. 1, а. с. 105) суд обґрунтовано визнав неналежними доказами того факту, що внаслідок незаконного вилову ОСОБА_7 і ОСОБА_8 5 червня 2018 року в Азовському морі 682 особин бичка кругляка в умовах погіршення ефективності відтворення бичків було завдано істотної шкоди для репродукційного потенціалу популяції цього виду, оскільки зазначені документи не можуть підмінювати висновок експерта.
		 
		Згідно з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18 провадження № 51-10433кмо18) обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону України від 13 травня 2014 року № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» (далі  Закон № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.
		 
		Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VIIщодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
		 
		У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції ЗаконуУкраїни від 4 жовтня 2019 року № 187-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства»  залучити експерта). 
		 
		Також предметом дослідження суду першої інстанції було повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 4 червня 2018 року за № 2002, направлене начальнику Бердянського ВП ГУ НП України в Запорізькій області начальником відділу прикордонної служби «Бердянськ» (т. 1, а. с. 91), в якому зазначалося, що у вказану дату о 10:00 у м. Бердянську на березі Азовського моря в районі бази «Sun Resort» ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на маломірному судні «Пела» здійснили підхід до берега поза встановлений пункт базування. Під час огляду на борту судна було виявлено біоресурси (682 одиниці риби типу бичок) та заборонені знаряддя лову (3 одиниці підйомних пасток).
		 
		За даними протоколів про адміністративні правопорушення № 015661 та № 015274 від 4 червня 2018 року, складених головним державним інспектором ДБУ ДПРГ ОСОБА_9 (т. 1, а. с. 93, 94), ОСОБА_7 і ОСОБА_8  4 червня 2018 року близько 10:00 на пластиковому човні «Пела БРД 01084» з двигуном ОСОБА_15 4 к.с. в Азовському морі на відстані приблизно 800 м займались незаконним ловом риби забороненими знаряддями лову  підйомними пастками у кількості 3 одиниці та незаконно виловили рибу бичок у кількості 682 штук, чим завдали збитку на суму 23 188 грн, при цьому в протоколах зазначено, що в осіб виявлено та вилучено підйомні пастки.
		 
		Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказані письмові докази в частині зазначення в них про наявність у плавзасобі обвинувачених пасток із сітки суперечать установленим судом обставинам, так як пасток у човні під час його огляду не було виявлено, а вилучені вони були в Азовському морі через 2,5 години (т. 1, а. с.9394).
		 
		Дослідивши та оцінивши в судовому засіданні надані прокурором докази в їх сукупності, суд зробив правильний висновок про те, що обвинувачення ОСОБА_7 і  ОСОБА_8 у вчиненні ними за обставин, зазначених в обвинувальному акті, незаконного лову риби за допомогою пасток із сітки ґрунтується лише на припущеннях і недопустимих доказах.
		 
		Отже, у ході судового розгляду за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не надано в суді такої сукупності достовірних доказів, отриманих із додержанням законодавства, які є достатніми для безспірного висновку про винуватість  ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, а саме вчинення ними незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду. За таких обставин суд першої інстанції виправдав ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за недоведеністю їхньої вини у вчиненні вказаного злочину. 
		 
		З таким висновком суду колегія суддів погоджується.
		 
		Що стосується апеляційного розгляду, то його також проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону. 
		 
		Доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і безпідставності виправдання, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноти судового розгляду та неврахування судом показань свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також ряду письмових доказів, суд апеляційної інстанції належним чином перевірив і дав вмотивовані відповіді на них. 
		 
		Ухвала апеляційного суду відповідає вимогамст. 419 КПК.
		 
		Твердження прокурора про невиконання апеляційним судом вимог ст. 404 КПК є безпідставними. 
		 
		Як убачається з матеріалів провадження, в апеляційній скарзі прокурор просив апеляційний суд дослідити матеріали кримінального провадження, дати оцінку всім доказам, зібраним під час досудового розслідування і дослідженим у ході судового розгляду судом першої інстанції. Зокрема, прокурор просив апеляційний суд на підставі ч. 3 ст. 404 КПК дослідити звукозаписи судового засідання в частині допиту обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також дослідити і дати належну оцінку ряду письмових доказів: постанові про визнання речовим доказом катера «БРД 0108К» з підвісним двигуном; повідомленню про вчинення кримінального правопорушення; протоколам про адміністративні правопорушення від 4 червня 2018 року щодо ОСОБА_7 і  ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 85 КУпАП; рапорту від 4 червня 2018 року головного державного інспектора відділу РОП № 1 АБУ ДАРГ ОСОБА_10 ; актам огляду риби та вилучених знарядь лову з додатками; протоколу огляду пасток від 30 липня 2018 року; постанові про визнання трьох підйомних пасток речовими доказами від 30 липня 2018 року; протоколу огляду від 10 липня 2018 року відеофайлу на диску, який долучено до протоколів про адміністративне правопорушення; листу директора Інституту рибного господарства екології моря ІРЕМ Державного агентства рибного господарства України ОСОБА_12 на адресу заступника начальника Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 8 червня 2018 року.
		 
		За змістом ч. 3 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції зобов`язаний за клопотанням учасників судового провадження повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.
		 
		У даному кримінальному провадженні наведених обставин щодо неповного дослідження показань обвинувачених, свідків чи письмових доказів установлено не було. 
		 
		Водночас прокурор у судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_16 наполягала на дослідженні письмових доказів, на які вказував прокурор в апеляційній скарзі.
		 
		Тому апеляційний суд ретельно перевірив усі доводи апеляційної скарги, повторно дослідив зазначені в ній письмові докази і дійшов висновку, що доводи прокурора про неправильність висновків суду першої інстанції, а також порушення судом вимог кримінального процесуального закону не підтвердилися. Своє рішення суд апеляційної інстанції належним чином мотивував. 
		 
		Суд не має підстав вважати рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що суперечать нормам процесуального права щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
		 
		Ураховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		 
		ухвалив:
		 
		Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 серпня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 2 грудня 2019 року щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції,  без задоволення.
		 
		Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1        ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...