Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 613/72/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про встановлення батьківства або материнства.
Надіслано судом: 02.10.2020. Зареєстровано: 04.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2020.
Дата набрання законної сили: 01.11.2020
Номер судового провадження: 2/613/140/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Справа №613/72/20 Провадження № 2/613/140/20       
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 вересня 20120року  Богодухівський районний суд Харківської області у складі: 
		головуючого судді  Уварової Ю.В.,
		за участі секретаря  Семененко К.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу №613/72/20, провадження № 2/613/140/20 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача  адвокат Акрітов К.К. до ОСОБА_2 про визнання батьківства, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до  ОСОБА_2 , в якому просить визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести зміни до актового запису про народження дитини, вказавши батьком дитини позивача.
		В обґрунтування позову зазначає, що з 2008 року по червень 2019 року проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син  ОСОБА_3 . Однак в свідоцтві про його народження відомості про батька заповнені зі слів матері  в порядку ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України.
		Після припинення шлюбних відносин, син залишився проживати з позивачем. Жодних сумнівів у своєму батьківстві позивач не має. Однак, враховуючи, що відповідач ухиляється від складення спільної заяви в порядку ст.126 СК України, він вимушений звернутись до суду.
		Позивач тайого представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві.
		Додатково позивач пояснив, що проживати з відповідачем почали приблизно за рік до народження сина, проживали спочатку за місцем реєстрації позивача, також з ними проживав старший син відповідача  ОСОБА_4 . Відповідач зловживала алкогольними напоями, що і стало причиною припинення стосунків. Після розриву ОСОБА_2 поїхала жити до сестри, а син залишився з позивачем. Відповідач спілкувалась з сином у вихідні дні, а потім поїхала на кілька місяців та припинила спілкування. Дитини перебувала на повному утриманні ОСОБА_1 , він відвідував батьківські збори, супроводжував сина в лікарні, тощо. Через деякий час ОСОБА_2 приїхала до ОСОБА_5 , взяла ОСОБА_6 на прогулянку та не повернула його додому, як з`ясувалось  вона вивезла його за кордон, а зараз ховає сина.
		Також пояснив, що на момент народження сина він був у відрядженні, оскільки працює водієм, тому відомості про батька були внесені зі слів матері, а в подальшому відповідач відкладала складення спільної заяви, фактично ухилившись від цього.
		Представник позивача в судовому засіданні, просив врахувати усі надані докази, факт ухилення відповідача від участі в експертизі, врахувати практику Верховного Суду, та захистити права позивача - біологічного батька дитини, який позбавлений можливості іншим чином довести своє право на спілкування з сином.
		 
		Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась, причину неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, про застосування позовної давності не заявляла.
		З урахуванням одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
		Заходи забезпечення позову або доказів судом не вживались.
		Суд, заслухавши вступне слово позивача, пояснення його представника, допитавши свідків, дослідивши і оцінивши докази у справі, приходить до такого.
		   
		З витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , актовий запис №198 від 29 травня 2009 року. Матір`ю дитини зазначена ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком  ОСОБА_7 . Відомості про батька зазначені відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України  за вказівкою матері. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:
		1) за заявою матері та батька дитини; 2) за рішенням суду.
		Відповідно до статті 128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановленостаттею 126цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно доЦивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно дочастини першої статті 135цього Кодексу.
		 
		Відповідно до положень ст.ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, при цьому кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Статтею 13ЦПК Українизакріплено принципдиспозитивності цивільногосудочинства,відповідно доякого судрозглядає справине інакшеяк зазверненням особи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, а частиною 7 статті 81 ЦПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крімвипадків, встановлених законом.
		Доказами у справах про встановлення батьківства можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. 
		Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
		 
		Так, ухвалою суду від 10 березня 2020 року у справі була призначена така експертиза для вирішення питання чи є позивач ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак матеріали повернулись з експертної установи без виконання.
		З відповіді медико-генетичного центру вбачається, що у призначений експертом час з`явився ОСОБА_1 , пройшов ідентифікацію, фотофіксацію та здав біоматеріал.
		ОСОБА_2 разом з ОСОБА_8 не з`явилась, хоча її належним чином було повідомлення про необхідність явки, про що свідчить трек-лист рекомендованого поштового відправлення. Під час особистого спілкування по телефону з працівниками генетичного центру ОСОБА_2 повідомила, що відмовляється від явки.
		 
		Наслідки ухилення від участі в експертизі визначені статтею 109 ЦПК України.
		Так, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
		У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 591/6441/14-ц зазначено, що щодо предмету доказування у даній категорії справі, тоСК Українибудь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другоїстатті 128 СК Україниможливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
		 
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надали в судовому засіданні показання про те, що добре знають позивача, ОСОБА_9  проживав по сусідству, ОСОБА_10  працює разом з ним. Обидва свідки зазначили, що також знають цивільну дружину ОСОБА_1  ОСОБА_11 . Свідки неодноразово бували в гостях у ОСОБА_1 та підтверджують, що вони з ОСОБА_2 проживали однією родиною, з часом у них народився син ОСОБА_6 , також з ними проживав старший син ОСОБА_2 . 
		Факт батьківства ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_12 підтверджується і іншими наданими позивачем доказами  актом підтвердження фактичного проживання /а.с.10/, довідкою зі школи /а.с.99/, медичною картою дитини, оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні, в якій батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.100-101/, фотокартками, на яких зображені позивач з сином, що підтвердили і свідки  після пред`явлення їм вказаних світлин. 
		В свою чергу відповідачем не надано жодних доказів на спростування посилань позивача.
		Отже, незважаючи на те, що судово-генетична та судово-імунологічна експертизи у цій справі не проведені, суд вважає, що батьківство позивача підтверджено належними і допустимими доказами походження дитини від позивача: сумісним проживанням відповідача разом із позивачем без реєстрації шлюбу до і на момент народження дитини, визнанням позивачем дитини своєю, а також суд враховує факт ухилення відповідача від участі в експертизі та вважає за можливе застосувати наслідки, передбачені ст.109 ЦПК України. 
		   За наведених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.
		 
		Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
		 
		Керуючись ч. 6 ст. 259, 263-265, 280-284, 354, пп.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.
		 
		Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Миргорода Полтавської області, громадянина України батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миргорода Полтавської області.
		 
		Внести зміни до Актового запису №198 від 29 травня 2009 року, вчиненого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині запису про батька, вказавши батьком  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Миргорода Полтавської громадянина області, громадянина України.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 /вісімсот сорок/ грн. 80 коп.
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд  якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		 
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківськогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргина рішеннясуду черезБогодухівський районнийсуд Харківськоїобласті,протягом тридцятиднів здня йогоскладення. 
		 
		Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач  ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
		 
		Відповідач  ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 .
		 
		Повне рішення складено 02 жовтня 2020 року.
		 
		 Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...