Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/12863/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано судом: 02.10.2020. Зареєстровано: 04.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2020.
Дата набрання законної сили: 20.01.2021
Результат оскарження 20.01.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		30 вересня 2020 року                               м. Київ                              № 640/12863/19
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
		 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне бюро «Фортеця»
		до                 Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
		про              визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		УСТАНОВИВ:
		Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне бюро «Фортеця» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Охоронне бюро «Фортеця») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року №0455351213.
		В   обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та протиправним, оскільки сума грошового зобов`язання, за якою нараховано штрафні санкції у порядку статті 126 ПК України, є неузгодженою.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві надати суду протягом 5-ти відзив на позовну заяву відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України; належним чином засвідчені копії акту перевірки та оскаржуваного рішення.
		Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в ході перевірки встановлено факти порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по ППР форми «Р» від 26 лютого 2019 року № 0170481207, що призвело до виникнення автоматичного розрахованих фінансових санкцій у сумі 101   844,73 грн.
		Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		 
		Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 03 червня 2019 року №0455351213 на підставі п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України за затримку на 29, 15, 15, 14 календарних дні сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1018447,30 грн. до ТОВ «ОБ «Фортеця» застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1844,73 грн.
		Зазначене податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акта від 10 травня 2019 року №10410/26-15-12-13-20 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ОБ «Фортеця» (далі по тексту - акт перевірки).
		Перевіркою встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п.50.1 ст.50, п.57.1, 57.3 ст.57, ст.203 Податкового кодексу України, а саме: відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26 лютого 2019 року №170481207, граничний термін сплати - до 21 березня 2019 року.
		За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки відповідач листом від 31 травня 2019 року №103031/10/26-15-12-13-18 повідомив про залишення висновків акта перевірки без змін.
		Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
		При цьому, податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
		За змістом статті 14 Податкового кодексу України податковим зобов`язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), а грошовим зобов`язанням платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
		Відповідно до пункту 31.1, пункту 31.3 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
		Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
		Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункту   38.1   статті   38 Податкового кодексу України).
		Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до   розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
		Одночасно пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту   54.3   статті   54   цього   Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
		У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
		Згідно положень п.56.1, 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
		У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із   скаргою   про перегляд цього рішення.
		Пунктом 56.5 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов`язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов`язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
		Тобто, положеннями податкового законодавства позивачу надано право на оскарження податкових повідомлень-рішень у випадку непогодження із нарахованими контролюючим органом сум грошових зобов`язань.
		Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
		Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
		Отже, як передбачено у пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, підставою для застосування штрафних санкцій є не сплата платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом.
		Як вбачається з акта перевірки, відповідачем встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України за податковим повідомленням-рішенням від 26 лютого 2019 року 170481207 граничний строк сплати - 21 березня 2019 року.
		При цьому, матеріали справи містять копію скарги від 22 квітня 2019 року №22/04-В, зокрема, і на податкове повідомлення-рішення від 26 лютого 2019 року №0170481207 з відміткою про отримання відповідачем 23 квітня 2019 року та відміткою про отримання ДФС України від 20 травня 2019 року.
		Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надав суду доказів узгодження суми грошових зобов`язань, що слугували підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням. Зокрема, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження дати отримання позивачем податкового повідомлення-рішення від 26 лютого 2019 року №0170481207 з метою встановлення факту узгодження податкового зобов`язання за ним; крім того, відсутні докази на підтвердження результатів розгляду скарги позивача на вказане податкове повідомлення-рішення, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення судом правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату у порядку статті 126 Податкового кодексу України.
		З урахуванням викладеного у суду є підстави вважати, що станом на дату винесення податкового повідомлення-рішення від 26 лютого 2019 року №0170481207 грошові зобовязання, нараховані вказаним податковим повідомленням-рішенням, не були узгоджені.
		Встановлення факту неузгодженості суми податкового зобов`язання є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого у зв`язку з виявленням контролюючим органом порушення      строку сплати неузгодженого податкового зобов`язання.
		Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2015 року по справі №10/2652/14, від 11 серпня 2015 року по справі №826/12596/14.
		За таких підстав та з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування податковим органом штрафу за порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість та, як наслідок, наявність підстав для скасування оскаржуваних податкового повідомлення-рішення.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням       повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19     Конституції України та частиною другою статті 2   Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «ОБ «Фортеця»  підлягає задоволенню.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов  Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне бюро «Фортеця» - задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 03 червня 2019 року №0455351213.
		3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне бюро «Фортеця» (03057, м. Київ, вул. Металістів, 20, код ЄДРПОУ 41439969) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).
		 
		Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Суддя                                                                                                В.В. Аверкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...