Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/1174/18 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; банківської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2020. Зареєстровано: 05.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2020.
Дата набрання законної сили: 22.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 вересня 2020 року                                                                         Справа №906/1174/18 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Коломис В.В. ,  суддя Савченко Г.І. 
		 
		при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І. 
		 
		за участю представників сторін
		позивача: Ярош В.В. (ордер №АМ№1003807  від 09.07.2020 року) 
		відповідача 2: Косигін С.В. (контракт  від 26.09.2018 року)
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест", Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.06.2020 р. у справі №906/1174/18 (суддя Маріщенко Л.О., повний текст рішення складено 25.06.2020 р.)
		 
		за позовом Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій"  
		до 
		1. Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі голови комісії з припинення - ліквідатора Шевченка Олександра Володимировича
		2. Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест"
		3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни.
		4. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
		за участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі голови комісії з припинення - ліквідатора Шевченка Олександра Володимировича, відповідача 1:
		1. ОСОБА_1 
		2. ОСОБА_2                                                                                                                             
		 
		про визнання договору про відступлення прав вимоги недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.06.2020 р. позов задоволено частково. Визнано недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.01.2018 №958-Ф, укладений між ПАТ "Банк Форум" в особі начальника Управління реалізації активів (кредитів) роздрібного бізнесу Департаменту супроводження та реалізації активів Таран Ольги Андріївни та Приватною юридичною фірмою "Центром юридичної допомоги "Дігест" про відступлення права вимоги за:
		- кредитним договором № 0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 року, додатковим договором №1 від 04.12.2008 до кредитного договору № 0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 та додатковим договором №2 від 30.10.2009 до кредитного договору № 0075/08/52-CLNv від 19.08.2008, укладеними між Акціонерним комерційним банком "Форум" та ОСОБА_1 ;
		- договором поруки № 75-0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 року, додатковим договором № 1 від 04.12.2008 до договору поруки № 75-0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 і додатковим договором №2 від 30.10.2009 № 75-0075/08/52-CLNv від 19.08.2008, укладеними між Акціонерним комерційним банком "Форум" та ОСОБА_2 ;
		- іпотечним договором від 19.08.2008року № 15309, договором про внесення змін та доповнень від 04.12.2008 за №21469 до іпотечного договору від 19.08.2008року № 15309 і договором про внесення змін та доповнень від 30.10.2009 за № 11256 до іпотечного договору від 19.08.2008року № 15309, укладеними між Акціонерним комерційним банком "Форум" та Приватним вищим навчальним закладом "Інститут підприємництва та сучасних технологій" .
		В інший частині позову відмовлено. Стягнуто з Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест" на корить позивача 881,00 грн судового збору. Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь позивача 881,00 грн судового збору.
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 - Приватна юридична фірма "Центр юридичної допомоги "Дігест" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в позові. Вирішити питання розподілу судових витрат. 
		В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не встановив чи є правові підстави задоволення позову з огляду на те, чи порушує права позивача оскаржуваний правочин. 
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постанові від 30,11.2016 р. у справі №3-1125гс16 при вирішенні позову про визкакня недійсним оспорюваного правочику підлягають застосуівакню загальні приписи ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожкої особи ка судовий захист саме порушеного цивілького права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочику і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину,що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, у чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Насправді договір про відступлення права вимоги №958-Ф від 24.01.2018 р. не порушує жодних прав позивача.
		Апелянт вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи, а саме:
		- не встановив обсяг прав кредитора за кредитним договором від 19.08.2008 №0075/08/52-СLNv, станом на момент укладення договору про відступлення права вимоги, з урахуванням того, що кредитор за даним договором в 2010 році звернувся до суду з приводу стягнення з боржника всієї суми кредиту, та з урахуванням того, що в 2014 році відкликана банківська ліцензія кредитора;
		- не встановив чи відповідає суб`єктний склад оскаржувального договору, суб`єктному складу договору факторингу;
		- не встановив чи відповідає форма оскаржувального договору формі договору факторингу;
		- не встановив чи відповідає предмет оскаржувального договору предмету договору факторингу;
		- не встановив чи може бути застосована реституція у випадку задоволення позову з огляду на те, що ПАТ "Банк Форум" ліквідований, а ФГВФО за законом не має самостійної правоздатності щодо іпотеки.
		Також апелянт посилається на те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, а саме:
		- що метою укладення оскаржувального правочину для ПАТ "Банк Форум" було отримання фінансування, хоча насправді метою цього правочину для ПАТ "Банк Форум" виконання обов`язків Фонду гарантування вкладів перед громадянами- вкладниками ПАТ "Банк Форум";
		- що основною ознакою договору факторингу є отримання фінансування, хоча, відповідно до Постанови Верховного суду по даній справі зазначено, що характерними ознаками договоруфакторингу є те, що йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором), його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги), метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника, відступлення права вимоги за таким договором може відбуватися виключно за плату, а його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись: у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо, вимоги до форми такого договору визначені у ст.6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
		Правочин, який не відповідає зазначеним ознакам, не є договором Факторингу, а є правочином з відступлення права вимоги (цесії).
		- що відступлення права вимоги здійснював банк, який має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, хоча насправді банк, який відступив право вимоги був позбавлений права на здійснення зазначених операцій за чотири роки до укладення оскаржувального правочину і взагалі банк за факторингом не надає а споживає послугу;
		- що за умовами договору про відступлення права вимоги №958-Ф від 24.01.2018 р. між ПАТ "Банк Форум" та ПЮФ "Центр юридичної допомоги "Дігест" первісний іпотекодержатель (Банк) відступає, а новий іпотекодержатель (ПЮФ "Центр юридичної допомоги "Дігест") набуває прав належних первісному іпотекодержателю згідно з Іпотечним договором від 19.08.2008, а новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти в розмірі 1 111 414,00грн.". 
		Апелянт посилається на те, що насправді предметом договору про відступлення права вимоги №958-Ф від 24.01.2018 р. було право вимоги, суд першої інстанції неправильно визначив відповідно до встановлених судом обставин правовідносини, а саме судом визначено що між ПАТ "Банк Форум" та ПЮФ "Дігест" склалися правовідносини факторингу в той час коли між сторонами склалися правовідносини цесії, оскільки між особами, серед яких немає особи із банківською ліценцією, за визначенням, не можуть скластися правовідносини факторингу.
		Вищевказані порушення відбулися тому, що суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст. 2, 11, 14, 210, 236, 237, 238, 316 ГПК України.
		 
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.06.2020 р. у справі № 906/1174/18. Розгляд апеляційної скарги призначено на 14.09.2020 р. об 10:30год.
		13.07.2020 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій", в якій просить прийняти постанову, якою оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позову про скасування рішення приватного нотаріуса від 24 січня 2018 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та у цій частині позов задовольнити і скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни від 24 січня 2018 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (спеціальний розділ), індексний номер: 39341218, номер запису про іпотеку: 24515233, про реєстрацію права іпотекодержателя будівлі навчального корпусу по АДРЕСА_1 загальною площею 3073 кв. м. та земельної ділянки загальною площею 0, 9815 га., на якій розташований предмет іпотеки, за Приватною юридичною фірмою "Центр юридичної допомоги "Дігест". В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Стягнути з відповідачів на користь апелянта в рівних частинах сплачений судовий збір за позовну вимогу щодо скасування рішення нотаріуса та за подання апеляційної скарги.
		В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в скасуванні рішення нотаріуса Скульської Т.А. від 24.01.2018 індексний номер: 39341218 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не відповідає обставинам справи та є наслідком неправильного застосування норм матеріального права.
		Суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2018 було прийняте на підставі договору про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором від 24.01.2018, який не є предметом спору по даній справі та в судовому порядку недійсним не визнавався, оскільки Договір від 24.01.2018 р. про відступлення прав вимоги за іпотечним договором є правочином, за яким первісний іпотекодержатель замінився новим іпотекодержателем, тобто Приватною юридичною фірмою ''Центр юридичної допомоги ''Дігест".
		Цей договір є похідним від визнаного судом недійсним основного договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 24.01.2018 р. №958-Ф, а отже він не може самостійно існувати в юридичній природі за відсутності основного зобов`язання.
		З визнанням недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 24.01.2018 р. одночасно припинилася іпотека для ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест", яка виникла на підставі похідного від нього договору від 24.01.2018 р. про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором і, відповідно. Тобто, в такому випадку відбудеться повернення правовідносин у первісний стан.
		Апелянт вважає, що суд першої інстанції повинен був скасувати це рішення, як таке, що  прийняте на підставі недійсного основного договору, недійсність якого стала підставою для припинення іпотеки та прав обов`язків нового іпотекодержателя - Приватної юридичної фірми ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" однак, суд першої інстанції неправильно застосував матеріальні норми статей 3, 17 Закону України ''Про іпотеку", що призвело до невірного висновку про відсутність підстав для задоволення даної позовної вимоги.
		 
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.06.2020 р. у справі №906/1174/18.
		Об`єднано апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" із раніше поданою і прийнятою скаргою Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест" у справі №906/1174/18 в одне апеляційне провадження та призначено їх до спільного розгляду на 14 вересня 2020 року. 
		 
		22.07.2020 року від відповідача 4 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.01.2018 №958-Ф, укладений між ПАТ "Банк Форум" в особі начальника Управління реалізації активів (кредитів) роздрібного бізнесу Департаменту супроводження та реалізації активів Таран О.А. та Приватною юридичною фірмою "Центром юридичної допомоги "Дігест" про відступлення права вимоги за:
		- кредитним договором № 0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 року, додатковим договором №1 від 04.12.2008 до кредитного договору № 0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 та додатковим договором №2 від 30.10.2009 до кредитного договору № 0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 р., укладеними між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_1 ;
		- договором поруки №75-0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 року, додатковим договором №1 від 04.12.2008 р. до договору поруки №75-0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 р. і додатковим договором №2 від 30.10.2009 р. №75-0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 р., укладеними між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_2 ;
		- іпотечним договором від 19.08.2008 р. №15309, договором про внесення змін та доповнень від 04.12.2008 р. за №21469 до іпотечного договору від 19.08.2008 р. № 15309 і договором про внесення змін та доповнень від 30.10.2009 р. за № 11256 до іпотечного договору від 19.08.2008 р. №15309, укладеними між ПАТ "Банк Форум" та ПВНЗ "Інститут підприємництва та сучасних технологій".
		В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції (в частині задоволення позовних вимог) неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права (неврахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду).
		Апелянт вважає, що відступлення права вимоги (цесія) за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Договір відступлення права вимоги може бути як безоплатним, та і ошатним.
		Договір факторингу, як договір фінансової послуги, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.
		Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.
		Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Сам же договір факторингу у нормі статті 1077 ЦК України визначений як фінансування під відступлення права грошової вимоги та вже передбачає, що відступлення права вимоги є наслідком та лише складовою частиною цієї господарської операції, що полягає в забезпеченні виконання зобов`язання під фінансування.
		Однією із відмінних ознак факторингу від інших правочинів, які передбачають відступлення право вимоги, є передача грошових коштів у розпорядження за плату, тобто взамін права вимоги, клієнт отримує послугу, що полягає в передачі грошових коштів у розпорядження на певний час, з обов`язком повернення цих коштів та оплати часу користування ними.
		Крім того, договір факторингу та купівлі-продажу права грошової вимоги мають відмінності і у строках дії таких договорів. Договір купівлі-продажу права грошової вимоги припиняє свою дію після того, як первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до боржника, а новий кредитор оплатив її вартість. Договір факторингу діє і після того як фактор оплатив клієнту вартість грошової вимоги, а клієнт передав фактору право грошової вимоги до третіх осіб, до моменту коли боржник (або клієнт, в разі якщо це передбачено договором факторингу) виплатить факторові кошти за первісним договором.
		Між договором про відступлення права вимоги та договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) є лише одна спільна риса - вони базуються на заміні кредитора у зобов`язанні (відступленні права вимоги).
		Відповідно до вимог чинного законодавства договір факторингу є складним договором, який обов 'язково поєднує у собі, по-перше, елементи договору позики або кредитного договору, по-друге - елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.
		Договір, який не поєднує елементів договорів, зазначених вище, зокрема якщо відсутні елементи договору позики або кредитного договору (як у цій справі), не є договором факторингу у розумінні чинного законодавства.
		З вище викладеного вбачається, що для укладення договорів, подібних до спірного договору, покупець права вимоги не повинен обов`язково мати статус фінансової установи.
		А тому, спірний Договір про відступлеиня прав вимоги за своїм змістом і правовою природою є оплатним договором відступлення права вимоги, а недоговором факторингу, оскільки за укладеним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а також спірний договір не є договором про надання фінансової послуги в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
		Оскільки спірний Договір про відступлення права вимоги є договором купівлі - продажу права вимоги, то він не може одночасно бути іншим договором, зокрема договором факторингу.
		Також апелянт посилається на те, що спірний Договір про відступлення права вимоги не поєднує у собі елементів інших договорів, зазначених вище, зокрема, відсутній елемент договору позики або кредитного договору, а тому не є договором факторингу у розумінні чинного законодавства.
		За таких умов, для укладення Договору про відступлення права вимоги покупець права вимоги не повинен обов`язково мати статус фінансової установи та мати відповідний дозвіл (ліцензію).
		Враховуючи вище викладене, судом першої інстанції помилково було застосовано до спірних правовідносин положення ст. 1077, 1079 ЦК України, як до договору факторингу, та помилково не застосовано ст. 512, 514 ЦК України, оскільки судом невірно було з`ясовано правову природу спірного договору.
		 
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 липня 2020 року у справі №906/1174/18 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення господарського суду Житомирської області від 15.06.2020 р. у справі № 906/1174/18 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Північно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору в розмірі 2643,00 грн. та докази надіслання копії апеляційної скарги ПАТ "Банк Форум" в особі голови комісії з припинення - ліквідатора Шевченка Олександра Володимировича протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
		11 серпня 2020 року від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якої долучено оригінал платіжного доручення №1808 від 03.08.2020, докази направлення копії апеляційної скарги ПАТ "Банк Форум".
		Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-04/482 від 26.08.2020 на підставі службової записки головуючого судді Демидюк О.О. від 26.08.2020, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Савченко Г.І. у період з 03 серпня 2020 року по 11 вересня 2020 року включно, судді Коломис В.В. у період з 03 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року включно, відповідно до статті 32 ГПК України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії по справі №906/1174/18.
		Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020 для розгляду справи №906/1174/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Філіпова Т.Л., суддя Тимошенко О.М.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 року у справі №906/1174/18 колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Філіпова Т.Л., суддя Тимошенко О.М.
		Прийнято до провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення господарського суду Житомирської області від 15.06.2020 р. у справі №906/1174/18 колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Філіпова Т.Л., суддя Тимошенко О.М., поновлено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк на подання апеляційної скарги, відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення господарського суду Житомирської області від 15.06.2020 р. у справі №906/1174/18 та призначено її до розгляду на 14 вересня 2020 року.
		 
		03.09.2020 року від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.
		 
		Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду № 01-04/544   від 14.09.2020 на підставі службової записки головуючого судді Демидюк О.О. від 14.09.2020 року, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено  заміну судді-члена колегії у судовій справі №906/1174/18.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 року для розгляду справи №906/1174/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя суддя Савченко Г.І., суддя Коломис В.В.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 року у справі №906/1174/18 колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя суддя Савченко Г.І., суддя Коломис В.В. прийнято до провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення господарського суду Житомирської області від 15.06.2020 р. у справі №906/1174/18 та об`єднано апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення господарського суду Житомирської області від 15.06.2020 р. у справі №906/1174/18 із раніше поданими і прийнятими апеляційними скаргами Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест", Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" у справі №906/1174/18 в одне апеляційне провадження.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 року у справі №906/1174/18 розгляд апеляційних скарг відкладено на 22 вересня 2020 р.
		 
		21.09.2020 року від Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест" надійшли письмові пояснення, в яких посилається на те, що Судом першої інстанції належним чином не виконані вказівки Верховного суду у даній справі, у зв`язку з чим суд першої інстанції вирішуючи спір застосовував норми ЦК України а не Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і тому його висновки у тому числі про те, що метою укладення договору від 24.01.2018 №958-Ф є отримання фінансування незаконні.
		 
		В судовому засіданні 22.09.2020 року, представник Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест" підтримав доводи та вимоги свої апеляційної скарги та апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. 
		Представник Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" апеляційні скарги Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заперечив, просив їх залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" задоводити, оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позову.
		ПАТ "Банк Форум" в особі голови комісії з припинення - ліквідатора Шевченка Олександра Володимировича, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та треті особи явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
		Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Враховуючи, що ухвалою суду від 14.09.2020 року явка представників сторін в судове засідання 22.09.2020 року обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників судового процесу, що не з`явились в судове засідання, оскільки їхня не явка не перешкоджає перегляду справи.
		Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
		 
		Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши в судовому засіданні пояснення присутніх представників позивача та відповідача 2, обговоривши доводи викладені в апеляційних скаргах, поясненнях до апеляційної скарги Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест", проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.08.2008 між третьою особою ОСОБА_1 (позичальник) та відповідачем ПАТ ''Банк Форум" (банк) укладено Кредитний договір № 0075/08/52-CLNv, за яким третя особа отримав кредит в сумі 150 000 доларів США і зобов`язався його повернути (т.1 а.с.28-29).
		04.12.2008 між ОСОБА_1 та ПАТ ''Банк Форум" укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору від 19.08.2008 р., яким була встановлена плата за користування кредитними коштами в розмірі 16, 0 % (т. 1 а.с. 30).
		30.10.2009 між ОСОБА_1 та ПАТ ''Банк Форум" укладено додатковий договір №2 до кредитного договору, яким була зменшена плата за користування кредитними коштами до 13, 5 % (т. 1 а.с. 31).
		19.08.2008 між ПАТ ''Банк Форум" (кредитор) та третьою особою ОСОБА_2 (поручитель) на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 19.08.2008 р. укладено договір поруки №75-0075/08/52-CLNv, за яким ОСОБА_2 поручився за виконання основним боржником зобов`язань з повернення кредиту (т. 1 а.с. 32).
		04.12.2008 між ОСОБА_2 та ПАТ ''Банк Форум" укладено додатковий договір №1 до договору поруки від 19.08.2008 р., яким встановлено плату за користування кредитними коштами в розмірі 16,0 % (т. 1 а.с. 33).
		30.10.2009 між ОСОБА_2 та ПАТ ''Банк Форум" укладено додатковий договір №2 до договору поруки, яким була зменшена плата за користування кредитними коштами до 13, 5 % (т. 1 а.с. 34).
		19.08.2008 між позивачем ПВНЗ "ІПСТ" (іпотекодавець) та відповідачем ПАТ ''Банк Форум" (іпотекодержатель) укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського МНО Сєтаком В. Я. і зареєстрований за № 15309, да яким позивач в забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 передав в іпотеку Банку своє нерухоме майно, а саме: будівлю навчального корпусу по АДРЕСА_1 загальною площею 3 073 кв. м., що належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності № б/н від 20.08.2005 р., виданого виконавчим комітетом Житомирської міської ради, та земельну ділянку загальною площею 0, 9815 га., на якій розташована іпотечна будівля (т. 1 а.с. 35-36).
		04.12.2008 між ПВНЗ "ІПСТ" та відповідачем ПАТ ''Банк Форум" укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, яким було змінено строк повернення кредиту основним боржником до 18.08.18  (т. 1 а.с. 37).
		У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 19.08.2008 № 0075/08/52-CLNv у встановлений договором строк, Банк у грудні 2010 року звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (як поручителя) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.08.2008 № 0075/08/52-CLNv в розмірі 168 668, 30 доларів США, що станом на 02.11.2010 було еквівалентно 1 335 464, 99 грн.
		Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 05.01.2011 у справі №2-5082/10, відкрито провадження по цивільній справі за позовом Банку до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості (т. 1 а.с. 38-40).
		Однак, на час слухання цієї справи в матеріалах справи відсутні докази прийняття районним судом м. Житомира рішення у справі №2-5082/10.
		26.12.2017 за результатами проведення електронних торгів на електронному майданчику ТОВ "НВП "Інформаційні технології" Центр юридичної допомоги "Дігест" придбав право вимоги за кредитним договором від 19.08.2008 № 0075/08/52-CLNv, договором поруки від 19.08.2008 №75-0075/08/52-CLNv та іпотечним договором від 19.08.2008 №15309, що підтверджується протоколом електронних торгів № UA-EA-2017-12-18-000006-b (т. 1 а.с. 43).
		24.01.2018 між Банком та Центром юридичної допомоги "Дігест" (новий кредитор) укладено договір №958-Ф, за яким Банк шляхом продажу відступив Центру юридичної допомоги "Дігест" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 19.08.2008 № 0075/08/52-CLNv, до ОСОБА_2 за договором поруки від 19.08.2008 №75-0075/08/52-CLNv та до ПВНЗ "ІПСТ" за іпотечним договором від 19.08.2008 №15309 (п.п. 1.1, 1.2 спірного договору, додаток №1 до спірного договору) (т. 1 а.с.46-49).
		24.01.2018  між ПАТ ''Банк Форум" та ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" укладено договір про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Скульською Т. А. і зареєстрований в реєстрі за № 199, за яким первісний іпотекодержатель (Банк) відступає, а новий іпотекодержатель (ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест") набуває прав належних первісному іпотекодержателю згідно з Іпотечним договором від 19.08.2008 (т. 1 а.с.20-51).
		24.01.2018 приватним нотаріусом Скульською Т.А., як державним реєстратором, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39341218, в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ), номер запису про іпотеку: 24515233 (т. 1 а.с. 52-54).
		Відповідно до п. 4.1 договору від 24.01.2018 №958-Ф за відступлення прав вимоги новий кредитор сплачує Банку грошові кошти в сумі 1 111 414,00 грн.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що у зв`язку з укладенням договору від 24.01.2018 №958-Ф Центр юридичної допомоги "Дігест" 12.02.2018 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із заявою у справі № 296/352/12-ц про заміну первісного позивача - Банку на Центр юридичної допомоги "Дігест" та уточнив позовні вимоги, а саме: просив стягнути з ПВНЗ "ІПСТ" 168 668, 30 доларів США, що еквівалентно 4 226 582,35 грн та звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 19.08.2008 №15309 шляхом продажу спірної будівлі Центром юридичної допомоги "Дігест" з укладенням від імені ПВНЗ "ІПСТ" договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем в рахунок погашення кредитної заборгованості в сумі 4 226 582,35грн.
		Протокольною ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 13.02.2018 у справі № 296/352/12-ц замінено первісного позивача - Банк на Центр юридичної допомоги "Дігест".
		15.05.2018 між Центром юридичної допомоги "Дігест" та ТОВ "Затишний хутір" укладено попередній договір №1477, відповідно до якого сторони зобов`язались в майбутньому, до 15.07.2018, укласти договір купівлі-продажу спірної будівлі за ціною 15 000 000, 00 грн.
		Постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області ГТУЮ у Житомирській області Кузьміної Л.Л. від 03.10.2018 №252 відмовлено Центру юридичної допомоги "Дігест" у посвідченні договору купівлі-продажу спірної будівлі у зв`язку з тим, що спірна будівля з 29.10.2014 перебуває під податковою заставою та з 30.09.2016 знаходиться під арештом.
		Постанова приватного нотаріуса Кузьміної Л.Л. від 03.10.2018 №252 рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19.02.2019 у справі № 296/10107/18 визнана обґрунтованою.
		Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 161459909 від 28.03.19р. будівля навчального корпусу по АДРЕСА_1 загальною площею 3 073 кв.м., реєстраційний номер майна 10944522 належить на праві приватної власності Приватному вищому навчальному закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій".
		 
		Враховуючи вчинення Центром юридичної допомоги "Дігест" дій щодо набуття права власності на предмет іпотеки - спірну будівлю для подальшого її продажу, позивач як власник спірної будівлі звернувся  до Господарського суду Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі голови комісії з припинення - ліквідатора Шевченка Олександра Володимировича, Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни про визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.01.2018 №958-Ф, укладений між Банком в особі начальника Управління реалізації активів (кредитів) роздрібного бізнесу Департаменту супроводження та реалізації активів Таран Ольги Андріївни та Центром юридичної допомоги "Дігест"; скасування рішення нотаріуса Скульської Т.А. від 24.01.2018 індексний номер: 39341218 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що договір від 24.01.2018 №958-Ф за своєю правовою природою є договором факторингу, а відсутність Центру юридичної допомоги "Дігест" у Державному реєстрі фінансових установ виключає можливість укладення ним договорів про надання фінансових послуг та порушує вимоги законодавства щодо форми, змісту і суб`єктного складу договору факторингу, що є підставою для визнання договору від 24.01.2018 №958-Ф недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
		Позиція позивача про те, що договір від 24.01.2018 №958-Ф є договором факторингу і до нього необхідно застосовувати вимоги законодавства щодо суб`єктного складу такого виду договорів, ґрунтується на тому, що Центр юридичної допомоги "Дігест", заявивши до позивача вимогу про стягнення коштів у більшому розмірі, ніж номінальна вартість відступленої Банком вимоги, має намір отримати винагороду у вигляді різниці між номінальною вартістю відступленої вимоги та її ринковою (дійсною) вартістю.
		Разом з тим, мотивуючи свою вимогу про скасування рішення нотаріуса Скульської Т.А. від 24.01.2018 індексний номер: 39341218 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до інформації про державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку 24515233) було внесено відомості про нового іпотекодержателя за договором іпотеки від 19.08.2008 №15309 (Центр юридичної допомоги "Дігест") позивач зазначив, що запис про скасування державної реєстрації прав може бути внесено до Державного реєстру речових прав лише на підставі судового рішення про скасування попереднього рішення про державну реєстрацію.
		 
		Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.01.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі голови комісії з припинення - ліквідатора Шевченка Олександра Володимировича: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.03.2019, залишеним без змін постановою новою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2019, у задоволенні позову ПВНЗ "ІПСТ" відмовлено.
		Постановою Верховного Суду від 04.09.2019 касаційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" задоволено             частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 та рішення Господарського суду Житомирської області від 28.03.2019 у справі №906/1174/18 скасовано. Справу №906/1174/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		16.10.2019 справа №906/1774/18 повернулась до Господарського суду Житомирської області.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2019 справу № 906/1774/18 передано судді Маріщенко Л.О.
		Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.10.2019 справу №906/1774/18 прийнято до  провадження з розглядом за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.
		Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.11.2019 у справі №906/1174/18 заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до господарського суду Житомирської області про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача задоволено. Залучено до участі у справі №906/1174/18 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі голови з припинення - ліквідатора Шевченка Олександра Володимировича .
		Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.11.2019 залучено до участі у справі №906/1174/18 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
		Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.01.2020 залучено до участі у справі №906/1174/18 у якості співвідповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
		Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		 
		Розглянувши позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.01.2018 №958-Ф, укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" в особі начальника Управління реалізації активів (кредитів) роздрібного бізнесу Департаменту супроводження та реалізації активів Таран Ольги Андріївни та Приватною юридичною фірмою "Центром юридичної допомоги "Дігест" про відступлення права вимоги за:
		- кредитним договором №0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 року, додатковим договором №1 від 04.12.2008 до кредитного договору № 0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 та додатковим договором №2 від 30.10.2009 до кредитного договору № 0075/08/52-CLNv від 19.08.2008, укладеними між Акціонерним комерційним банком "Форум" та ОСОБА_1 ;
		- договором поруки №75-0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 року, додатковим договором № 1 від 04.12.2008 до договору поруки № 75-0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 і додатковим договором №2 від 30.10.2009 №75-0075/08/52-CLNv від 19.08.2008, укладеними між         Акціонерним комерційним банком "Форум" та ОСОБА_2 ;
		- іпотечним договором від 19.08.2008року № 15309, договором про внесення змін та доповнень від 04.12.2008 за №21469 до іпотечного договору від 19.08.2008року №15309 і договором про внесення змін та доповнень від 30.10.2009 за № 11256 до іпотечного договору від 19.08.2008року № 15309, укладеними між Акціонерним комерційним банком "Форум"         та Приватним вищим навчальним закладом "Інститут підприємництва та сучасних технологій" .
		Також суд першої інстанції дійшов висновку про в задоволенні позову в частині скасування рішення нотаріуса Скульської Т.А. від 24.01.2018 індексний номер: 39341218 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		 
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
		 
		Стаття 15 ЦК України встановлює право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до п.2 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути: визнання правочину недійсним.
		За приписами ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлено ч.ч.1-3, 5 і 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Відповідно до ст.203 ЦК України,загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 13 червня 2014 року №355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 червня 2014 року №49 "Про початок ліквідації ПАТ "Банк Форум" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію".
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.
		Відповідно до ч. 8 Перехідних Положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-УІ , законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", застосовуються у частині, що не суперечить Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Для правовідносин, що виникають під час ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Вище викладене свідчить, що застосування норм Цивільного кодексу України та інших законодавчих чи нормативно-правових актів можливе лише з врахуванням спеціальних норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими встановлюються правові наслідки ліквідації банків.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Банк Форум" на момент укладання спірного договору, перебував в процедурі ліквідації, а тому реалізація його активів здійснювалась на відкритих торгах (аукціоні) шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання відповідно до норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Згідно з ч. 6 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб:
		1) на відкритих торгах (аукціоні);
		2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.
		Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).
		Частиною 7 статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016             №388 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб             05.05.2017 №1872) затверджено Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються.
		Метою цього Положення є визначення порядку організації продажу активів (майна), що включені до ліквідаційної маси банку, що ліквідується, у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються.
		На відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується: основні засоби; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу; майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження; дебіторська заборгованість; права вимоги.
		Інші види активів (майна) можуть продаватися у спосіб, визначений законодавством.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що  Відповідач - ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" шляхом перемоги на електронних торгах придбав право вимоги за кредитним договором, договором поруки та іпотечним договором від 19.08.08 за результатами яких укладено спірний договір.
		За умовами договору про відступлення права вимоги №958-Ф від 24.01.2018 р. між ПАТ ''Банк Форум" та ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" первісний іпотекодержатель (Банк) відступає, а новий іпотекодержатель (ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест") набуває прав належних первісному іпотекодержателю згідно з Іпотечним договором від 19.08.2008, а новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти в розмірі 1 111 414,00грн.
		Згідно з пунктом 2.2 договору про відступлення права вимоги, новий кредитор набуває усі права кредитора за основним договором, включаючи: право вимагати належного виконання боржником зобов`язань за основним договором (Кредитний договір №0075/08/52-СLNv від 19.08.08), сплати грошових коштів, процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах вказаних в Додатку №1 до цього договору (162619,57 дол.США), передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань (Іпотечний договір №15309 від 19.08.08). Права кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.
		З вище викладеного вбачається, що ціна відступлення права грошової вимоги за умовами договору становила 1 111 414,00 грн, а розмір самої грошової вимоги становив 162 619, 57 доларів США, що еквівалентно 4 693 985,11 грн. Тобто розмір грошової вимоги значно перевищує ціну відступлення вимоги.
		Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
		Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року №2121-III "Про банки і банківську діяльність", у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
		У статті 350 Господарського кодексу України факторинг визначений як передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.
		У статті 1077 Цивільного кодексу України зазначено, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
		Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231" до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
		Таким чином, у Цивільному кодексі України, як вбачається зі змісту його статей 512, 1077, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.
		З аналізу статей 512-518 Цивільного кодексу України можна зробити такий висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.
		Разом з тим, із частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, статті 350 Господарського кодексу України та частини п`ятої статті 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.
		У статті 350 Господарського кодексу України зазначено, що фактором може бути лише банк, разом з тим, у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
		У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
		Вище викладене свідчить, що фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.
		 
		Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 Цивільного кодексу України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 Цивільного кодексу України).
		Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
		За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.
		Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.
		При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.
		Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.
		Якщо право вимоги відступається "за номінальною вартістю" без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України).
		Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.
		Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.
		Згідно з частиною першою статті 1084 Цивільного кодексу України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
		Також розмежування розглядуваних договорів здійснюється за їх формою: правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (стаття 513 Цивільного кодексу України). Оскільки факторинг визначено пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
		Як вбачається з матеріалів справи, первісно між третьою особою ОСОБА_1 (позичальник) та відповідачем ПАТ ''Банк Форум" (банк) 19.08.2008 укладено Кредитний договір № 0075/08/52-CLNv, за яким третя особа отримав кредит в сумі 150 000 доларів США і зобов`язався його повернути. 
		Того ж дня, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 19.08.2008 № 0075/08/52-CLNv, було укладено:
		між Банком (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель) - договір поруки № 75-0075/08/52-CLNv, згідно якого поручитель поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_1 кредитного договору від 19.08.2008 № 0075/08/52-CLNv у повному обсязі (далі - договір поруки від 19.08.2008 №75-0075/08/52-CLNv);
		між Банком (іпотекодержатель) та ПВНЗ "ІПСТ" (іпотекодавець) - іпотечний договір №15309, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно - будівля навчального корпусу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3 073 кв. м., яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 20.08.2005 та знаходиться на орендованій земельній ділянці площею 0, 9815 га (далі - іпотечний договір від 19.08.2008 №15309), (далі - спірна будівля).
		24.01.2018 між Банком та Центром юридичної допомоги "Дігест" (новий кредитор) укладено договір №958-Ф, за яким Банк шляхом продажу відступив Центру юридичної допомоги "Дігест" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 19.08.2008 № 0075/08/52-CLNv, до ОСОБА_2 за договором поруки від 19.08.2008 №75-0075/08/52-CLNv та до ПВНЗ "ІПСТ" за іпотечним договором від 19.08.2008 №15309 (п.п. 1.1, 1.2 спірного договору, додаток №1 до спірного договору).
		З вище викладеного вбачається, що ПАТ ''Банк Форум" (первісний кредитор) уступив грошову вимогу боржника в обмін на грошові кошти в сумі 1 111 414,00 грн, які ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" (новий кредитор) зобов`язався сплатити первісному кредитору, тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу.
		Уклавши договір відступлення права вимоги за кредитним договором банк отримав фінансування у розмірі 1 111 414,00 грн, а ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест", в свою чергу, укладаючи вказаний договір набула право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги. 
		Також, із укладаного спірного договору вбачається, що його метою з боку ПАТ "Банк Форум" є отримання фінансування, а з боку ПЮФ "Центр юридичної допомоги "Дігест" є набуття права власності на майно що є предметом договору іпотеки від 19.08.2008 №15309 та отримання прибутку, що підтверджується поясненнями представника ПЮФ "Центр юридичної допомоги "Дігест" наданими в судовому засіданні з посиланням на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно якого за ним 16.03.2020 на праві приватної власності зареєстрована будівля навчального корпусу за адресою АДРЕСА_1.
		Наведене свідчить про те, що укладений між ПАТ "Банк Форум" та  ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" оспорюваний договір за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу. Цесія (уступка права вимоги) є одним з обов`язкових елементів відносин факторингу. Проте сама по собі назва оспорюваного у даній справі договору не змінює його правової природи.
		З укладенням договору про відступлення права вимоги у Кредитному договорі №0075/08/52-CLNv від 19.08.2008 року відбулася заміна кредитодавця-банку, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на іншу юридичну особу, - Приватну юридичну фірму "Центр юридичної допомоги "Дігест", яке не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", яка може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.
		Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.
		Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.
		Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.
		Частиною 1 ст. 7 цього Закону передбачено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
		ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" належних та допустимих доказів включення його до Державного реєстру фінансових установ не надано.
		Враховуючи вище зазначені норми Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", колегія суддів вважає, що ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" не мав права укладати договір №958-Ф від 24.01.2018 року оскільки не був включений до Державного реєстру фінансових установ.
		Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а оспорюваний правочин суперечить наведеним вище приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, то він підлягає визнанню недійсним відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.
		Згідно з ч. 1 статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що укладений між ПАТ "Банк Форум" та ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" оспорюваний договір про відступлення права вимоги є по суті договором факторингу, також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання вище зазначеного договору недійсним.
		Доводи Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що укладений між ПАТ "Банк Форум" та  ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" договір №958-Ф від 24.01.2018 р. не є договором Факторингу, а є правочином з відступлення права вимоги (цесії), колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються вище встановленими обставинами справи.
		Також вище зазначені доводи спростовуються діями ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" після укладення договору №958-Ф від 24.01.2018 р., а саме тим, що ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" 12.02.2018 року звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із заявою у справі №296/352/12-ц про заміну первісного позивача - Банку на Центр юридичної допомоги "Дігест" та уточнив позовні вимоги, а саме: просив стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" 168 668, 30 доларів США, що еквівалентно 4 226 582,35 грн та звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 19.08.2008 №15309 шляхом продажу спірної будівлі Центром юридичної допомоги "Дігест" з укладенням від імені Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем в рахунок погашення кредитної заборгованості в сумі 4 226 582,35грн.
		Окрім того, 15.05.2018 між Центром юридичної допомоги "Дігест" та ТОВ "Затишний хутір" укладено попередній договір №1477, відповідно до якого сторони зобов`язались в майбутньому, до 15.07.2018, укласти договір купівлі-продажу спірної будівлі за ціною 15 000 000, 00 грн.
		 
		Щодо посилань ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на те, що Позивач не є стороною договору №958-Ф від 24.01.2018 р., та його укладання жодним чином не порушує права та інтереси Позивача, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав.
		Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Частиною 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Отже, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу у спосіб, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 у справі N1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Враховуючи те, що Приватний вищий навчальний заклад "Інститут підприємництва та сучасних технологій" є власником нерухомого майна, що є предметом Іпотечного договору №15309 від 19.08.2008 року а саме: будівля навчального корпусу по АДРЕСА_1 загальною площею 3 073 кв. м. та земельна ділянка загальною площею 0, 9815 га., на якій розташована будівля навчального корпусу, колегія суддів вважає, що Приватний вищий навчальний заклад "Інститут підприємництва та сучасних технологій" має право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору №958-Ф від 24.01.2018 р., оскільки предметом цього договору є право вимоги щодо майна яке належить Позивачу.
		Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест" на те, що судом першої інстанції не було виконано рекомендацій викладених у Постанові Верховного сулу від 04.09.2020 року у справі №906/1174/19, оскільки з оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції було надано оцінку умовам договору №958-Ф від 24.01.2018 року, встановлено мету його укладання, а також судом першої інстанції було надано оцінку тій обставині, що розмір грошової вимоги, яка була відступлена за спірним договором шляхом купівлі-продажу перевищував ціну її відступлення.
		 
		Інші доводи ПЮФ ''Центр юридичної допомоги ''Дігест" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, викладені ними в апеляційних скаргах, висновків суду першої інстанції не спростовують.
		 
		Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не підлягають задоволенню. 
		 
		Щодо вимоги позивача про скасування рішення нотаріуса Скульської Т.А. від 24.01.2018 індексний номер: 39341218 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень колегія суддівзазначає наступне.
		Матеріали справи свідчать, що 24.01.2018 року, за результатами електронних торгів, ПЮФ "Центр юридичної допомоги "Дігест" уклала з ПАТ "Банк Форум", в особі начальника Управління реалізації активів (кредитів) роздрібного бізнесу Департаменту супроводження та реалізації активів Таран Ольги Андріївни, Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 985-Ф, за яким ПАТ "Банк Форум" відступив шляхом продажу ПЮФ "Центр юридичної допомоги "Дігест" права вимоги Банку до позичальника ОСОБА_1 , поручителя ОСОБА_2 та іпотекодавця ПВНЗ "Інститут підприємництва та сучасних технологій" за Кредитним договором, Договором поруки та Іпотечним договором від 19.08.2008 року, згідно Додатку №1 до Договору про відступлення прав вимоги за ціною 1 111 414, 00 грн.
		24.01.2018 року між ПАТ "Банк Форум" та ПЮФ "Центр юридичної допомоги "Дігест" укладено Договір про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Скульською Т.А. і зареєстрований в реєстрі за № 199, за яким первісний іпотекодержатель (Банк) відступає, а новий іпотекодержатель (ПЮФ "Центр юридичної допомоги "Дігест") набуває прав належних первісному іпотекодержателю згідно з Іпотечним договором від 19.08.2008 року.
		24.01.2018 року, на підставі укладеного 24.01.2018 року між ПАТ "Банк Форум" та ПЮФ "Центр юридичної допомоги "Дігест" договору про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором приватним нотаріусом Скульською Т.А., як державним реєстратором,            прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2018, індексний номер: 39341218 внесено запис до Державного реєстру іпотек (номер запису про іпотеку: 24515233) про те, що новим іпотекодержателем за іпотечним договором від 19.08.2008 №15309 є Центр юридичної допомоги "Дігест".
		З вище викладеного вбачається, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2018, індексний номер: 39341218 було прийняте на підставі договору про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором від 24.01.2018, який не є предметом спору у даній справі, та в судовому порядку недійсним не визнавався.
		Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимоги позивача про скасування рішення нотаріуса Скульської Т.А. від 24.01.2018 індексний номер: 39341218 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" також не підлягає задоволенню.
		 
		Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
		Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
		 
		Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Апелянтами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційних скарг.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 15.06.2020 р. у справі №906/1174/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
		 
		Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на апелянтів.
		 
		Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційні скарги Приватної юридичної фірми "Центр юридичної допомоги "Дігест", Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.06.2020 р. у справі №906/1174/18 залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 15.06.2020 р. у справі №906/1174/18 залишити без змін.  
		3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
		4. Справу №906/1174/18 повернути до Господарського суду Житомирської області.
		 
		Повний текст постанови складений "02" жовтня 2020 р.
		 
		Головуючий  суддя                                                                      Демидюк О.О. 
		 
		Суддя                                                                                              Коломис В.В.  
		 
		Суддя                                                                                              Савченко Г.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...