Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/60281/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2020. Зареєстровано: 06.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2020.

Номер судового провадження: 2-6131/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/60281/19-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 серпня 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
		головуючого - судді Вовк С. В.,
		при секретарі судових засідань Брачун О. О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «СТОП КОРУПЦІЇ», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Позиція сторін у справі.
		У листопаді 2019 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, у якому, враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог, просила:
		- визнати недостовірною та такою, що порушує права позивача на повагу до її честі, гідності інформацію у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4? Суд відпустив з-за грат членкиню наркокартелю «Хімпром», інформацію у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_5», розповсюджену на сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 (інформаційний портал «СТОПКОР») ГО «СТОП КОРУПЦІЇ» та ОСОБА_2 ;
		- зобов`язати ГО «СТОП КОРУПЦІЇ» та ОСОБА_2 протягом трьох днів з дня проголошення судового рішення по даній справі, спростувати поширену відносно позивача недостовірну інформацію, шляхом видалення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 (інформаційний портал «СТОПКОР») публікацій від ІНФОРМАЦІЯ_2 та від ІНФОРМАЦІЯ_1 під заголовками: «ІНФОРМАЦІЯ_4? Суд відпустив з-за грат членкиню наркокартелю «Хімпром» та «ІНФОРМАЦІЯ_5» відповідно. 
		- стягнути солідарно з ГО «Стоп Корупції» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 000, 00 грн.
		В обґрунтування позову вказано, що інформація, поширена ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4? Суд відпустив з-за грат членкиню наркокартелю «Хімпром» та щодо неї має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про вчинення нею злочинів, про порушення мною загальновизнаних правил, прийнятих у суспільстві вимог та принципів етики і моралі, та такою, що порушує її немайнові права, не будучи оціночним судженням, а обов`язок доказування її достовірності покладається на відповідачів.
		Відповідачем ГО «Стоп корупція» позов не визнано, наголошено, що позивачем не надано доказів того, що відповідач володіє або керує (адмініструє) сайт ІНФОРМАЦІЯ_3, інформаційний портал СТОПКОР є окремою структурою та не підпорядковується ГО «Стоп корупції», що ГО «Стоп корупція» є неналежним відповідачем у справі.
		Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
		ІІ. Процесуальні дії.
		14 листопада 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		23 грудня 2019 року надійшла відповідь на запит суду від 19 листопада 2019 року щодо уточнення місця реєстрації відповідача.
		29 січня 2020 року представником відповідача ГО «Стоп корупції» подано відзив на позов.
		12 березня 2020 року від представника позивача подано заяву про збільшення позовних вимог та заяву про долучення доказів: копії витягу з постанови прокурора Офісу Генерального прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваної у частині від 21 січня 2020 року, копію рахунку та копію квитанції про оплату рахунку.
		12 серпня 2020 року до Відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (загальна канцелярія суду) представниками позивача подано спільну заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, позов підтримують повністю. 
		У судове засідання, про час, дату і місце проведення якого були повідомлені належним чином, представники сторін не з`явилися, інші, окрім означених, заяв по суті або з процесуальних питань подано суду не було.
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		ІІІ. Фактичні обставини справи.
		Прокурорами Офісу Генерального прокурора України здійснювався нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12020000000000025 від 14 січня 2020 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою ст. 27 частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, яке виділено з кримінального провадження № 42018000000000123 від 22 січня 2018 року.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 Київським апеляційним судом у судовому засіданні розглянуто апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 , під час проведення якого був присутній у залі ОСОБА_2 .
		ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 опубліковано статтю під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4? Суд відпустив з-за ґрат членкиню наркокартелю «Хімпром», яка містить наступний текст: «Моделі з Донецька не місце у київському СІЗО. Так вирішив Київський апеляційний суд Києва і відпустив з-за ґрат одну з учасниць міжнародного наркокартелю «Хімпром». Дівчина відбуватиме покарання під домашнім арештом. Про це із зали суду повідомляє активіст ГО «Стоп корупції» ОСОБА_2 . Модель ОСОБА_1 - дружина російського мафіозі. «Сьогодні у суді мали розглянути клопотання про накладення арешту на квартиру фігурантки цієї гучної справи ОСОБА_1 . Вона членкиня наркокартелю і дружина одного з організаторів угрупування, росіянина, який зараз переховується у Мексиці. Саме в її апартаментах у Києві на Саксаганського знайшли 2 мільйони доларів готівкою. Саме походження цих коштів, а також квартири й хоче встановити суд. Наразі суд відклав засідання до 12 листопада за клопотанням адвоката. Правник вимагає надати час для оприлюднення документів, які підтверджують походження квартири», - зазначив активіст. Наразі суд відклав засідання за клопотанням адвоката. Нагадаємо, що транснаціональне угруповання, у лавах якого громадяни Росії, протягом чотирьох років продавало наркотики через інтернет-сайти та чат-боти в «Telegram». Гроші, зароблені злочинним шляхом, торговці інвестували в нерухомість та бізнес по всьому світу. Йдеться про десятки мільйонів доларів. Активісти «СтопКору» слідкували за судовим засіданням. Злочинна організація відома як «Хімпром». Вона нараховувала близько 1000 осіб. Переважна більшість - громадяни РФ.».
		ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 опубліковано статтю під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_5», яка містить наступний текст: Гучне затримання, суспільний резонанс, а результат - нульовий. Фігуранти міжнародного наркокартелю «Хімпром» сидять у СІЗО, а їхня справа продовжує процвітати. Ділки, які зараз перебувають під слідством, наймають дорогих адвокатів та можуть собі дозволити вносити мільйонні застави, щоб вийти на волю. Про це розповідають активісти ГО «Стоп корупції», які від початку слідкують за перебігом цієї справи. «Так було із членкинею банди з Донецька, моделлю ОСОБА_1 , яка знайшла 2 мільйони гривень на заставу. Вона дружина одного з організаторів угрупування, росіянина, який зараз переховується у Мексиці. Саме в її апартаментах у Києві на Саксаганського знайшли 2 мільйони доларів готівкою. Походження цих коштів, а також квартири, хоче встановити суд. Наразі суд відклав засідання до 12 листопада за клопотанням адвоката. Правник вимагає надати час для оприлюднення документів, які підтверджують походження квартири. Поплічники ОСОБА_1 звертаються за послугами елітних захисників. Причому на одного ділка може працювати одразу декілька адвокатів. Юристи для затягування справи завалюють судові інстанції різних рівнів скаргами. У результаті розгляди у судах гальмуються. Скидається на те, що бізнес «Хімпрому» продовжує працювати та навіть розвиватись, інакше звідки гроші у наркодилерів. Частину фігурантів судді вже випустили під домашній арешт. А ще декільком зменшили розмір застави до того рівня, що вони змогли внести кошти та вийшли із СІЗО», - зазначають у ГО «Стоп корупції». Нагадаємо, що транснаціональне угруповання, у лавах якого громадяни Росії, протягом чотирьох років продавало наркотики через інтернет-сайти та чат-боти в «Telegram». Гроші, зароблені злочинним шляхом, торговці інвестували в нерухомість та бізнес по всьому світу. Йдеться про десятки мільйонів доларів. Злочинна організація відома як «Хімпром». Вона нараховувала близько 1000 осіб. Переважна більшість - громадяни РФ.».
		21 січня 2020 року кримінальне провадження № 12020000000000025 від 14 січня 2020 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою ст. 27 частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, закрито постановою прокурора Третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора Мороза І. О., у зв`язку із встановленням відсутності у діях ОСОБА_1 складу вказаних кримінальних правопорушень.
		ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
		Основним Законом України проголошено найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку, кожен має право на повагу до його гідності (ст.ст. 3, 28 Конституції України).
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Згідно з частиною другою та третьою статті 34 Конституції України і статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
		Статтею 201 Цивільного кодексу України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Відповідно до статті 297 Цивільного кодексу України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Згідно із статтею 299 Цивільного кодексу України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Згідно з статтею 200 Цивільного кодексу України та статтею 1 Закону України «Про інформацію», інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце в суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Негативною слід вважати інформацію, у якій стверджується про порушення особою норм чинного законодавства, учинення будь-яких інших протиправних дій і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до ділової репутації.
		Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», до відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співіснування та принципів людської моралі.
		За положеннями статті 44 Закону «Про інформацію», учасники інформаційних відносин зобов`язані додержуватися принципів інформаційних відносин та поважати інформаційні права інших суб`єктів. Стаття 47 цього Закону передбачає відповідальність осіб винних у поширенні інформації, що не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію особи.
		Відповідно до частин шостої і сьомої статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка її поширила.
		Згідно з положеннями ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
		Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 рокку № 1, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Відповідно до Закону України «Про телекомунікації» домен - це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється, а доменне ім`я - позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.
		Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
		Представником відповідача у відзиві слушно зазначено, що позивачем з позовною заявою не надано доказів, які доводили б що ГО «Стоп корупції» володіє або керує (адмініструє) сайт ІНФОРМАЦІЯ_3, на сайті СтопКор (ІНФОРМАЦІЯ_3) міститься окреме посилання на «Стопкор ГО» (на інший веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_3), що свідчить про те, що інформаційний портал СТОПКОР є окремою структурою. При цьому, з інформації на веб-сайті WHOIS, доступної за посиланням http:/imena.ua, вбачається, що реєстратором домену ІНФОРМАЦІЯ_3 є компанія GoDaddy.com, LLC, тобто сайтом за вказаною адресою володіє GoDaddy.com, LLC.
		Крім цього, у пункті 18 зазначеної вище постанови Пленуму вказано, що, згідно з положеннями ст. 277 ЦК України та ст. 12 ЦПК України, саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		На підтвердження факту поширення інформації відповідачем, позивач надав лише копії роздруківок сторінки веб-сайту у мережі Інтернет.
		Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.
		Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.
		Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.
		Проте стороною позивача не було подано суду належних та допустимих доказів, так як простий знімок з екрану, на якому у вікні браузера відкрито веб-сторінку та роздруківка її вмісту не є належними та допустимими доказами у даній справі. Тобто сторона позивача не скористалась своїм правом та не виконала свій обов`язок, що полягає поданні доказів, до суду із клопотанням про витребування доказів не зверталася.
		У заяві про долучення доказів від 12 березня 2020 року представник позивача зазначав, що разом із позовною заявою до суду не могла бути подана довідка Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», яка станом на день подання до суду цієї заяви, готувалася вищеозначеної організацією і мала містити відомості про власника сайту «СТОПКОР» та реєстратора відповідного доменного імені, тобто ті відомості, які безпосередньо стосуються позовних вимог.
		Проте до 12 серпня 2020 року вказана довідка ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» суду не подана.
		При дослідженні судом доказів, він має за мету одержання необхідного для вирішення справи висновку про їх реальне існування, проте такого реального існування судом при розгляді даної справи встановлено не було.
		Особливість по доказуванню полягає в тому, що воно виступає як право і обов`язок осіб, які беруть участь у справі. Вони мають право подавати докази, брати участь в їх дослідженні, давати усні і письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування та заперечення, тобто мають право на доказування.
		Сторони, подаючи докази, реалізують своє право по доказуванню і одночасно виконують обов`язок по доказуванню. Обов`язок по доказуванню покладається на того, хто звернувся за допомогою до суду.
		Право доказування виступає як можливість подання доказів, участь в їх дослідженні, попередній оцінці та гарантується сукупністю процесуальних засобів і реалізується по волі заінтересованих осіб особисто або за допомогою суду у відповідності з своїми інтересами та вибором способу поведінки.
		Обов`язок по доказуванню полягає у необхідності виконання комплексу відповідних дій, який гарантується настанням несприятливих правових наслідків у випадку їх невиконання, зокрема, відмовою суду визнати наявність юридичного факту у разі невиконання стороною обов`язку по його доказуванню; якщо позивач не доведе підставу вимоги, то в позові належить відмовити.
		Невиконання обов`язку по доказуванню для сторін й інших суб`єктів правового спору матиме матеріально-правові і процесуально-правові наслідки.
		Обов`язок довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (пункт 18 постанови Пленуму) покладається на позивача.
		За положеннями ЦПК України, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях; суд приймає до уваги належні та допустимі докази. В даному випадку до суду не подані належні докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. За таких умов заявлений позов не підлягає до задоволення як недоведений.
		Враховуючи, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, також не підлягає стягненню судовий збір, який було сплачено позивачем при поданні позову до суду. 
		На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення, та керуючись
		ст. ст. 3, 8, 21, 34, 55, 129, 129-1 Конституції України, 
		ст. ст. 1, 44, 47 Закону України «Про інформацію», 
		ст.ст. 3, 11, 16, 201, 277, 297, 299 Цивільного кодексу України, 
		ст.ст. 1-23, 43, 49, 76-81,  141,  259,  263-265,  268,  273,  280-289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Громадської організації «СТОП КОРУПЦІЇ», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                       С. В. Вовк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...