Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/20221/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2020.
Дата набрання законної сили: 23.09.2020
Номер судового провадження: 11-1459апп18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Окрема думка
		судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
		справа № 826/20221/16 (провадження № 11-1459апп18)
		23 вересня 2020 року
		м. Київ
		 
		15 червня 2020 року велика Палата Верхового Суду розглянула у відкритому судовому засіданні зазначену справу та проголосила скорочену постанову про скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року і ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року та закриття провадження у справі з підстав порушення правил юрисдикції.
		 
		З огляду на зміст скороченої постанови від 15 червня 2020 року 23 червня 2020 року позивачі звернулися до Великої Палати Верховного Суду з заявою про передачу справи до Печерського районного суду міста Києва, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд даної справи.
		 
		Ухвалою від 23 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду зазначену заяву про передачу справи за встановленою юрисдикцією задовольнила, справу передала до Печерського районного суду міста Києва.
		 
		Водночас з зазначеною ухвалою Великої Палати Верхового Суду не можу погодитися з огляду на таке:
		1.            По перше, як неодноразово раніше я зазнавав у своїх окремих думка (зокрема, від 19 лютого 2020 року у справі № 813/2417/17 (провадження № 11-568 апп 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88016755; у справі № 813/3602/16 (провадження № 11-803 апп 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/87902156; у справі № 200/10822/18-а (провадження № 11-897 апп 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88048403; у справі № 495/1335/17 (провадження № 11-1001 апп 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88048311; у справі № 809/846/18 (провадження № 11-1002 апп 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88048404; у справі № 826/746/17 (провадження № 11-1003 апп 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88048312; у справі № 361/17/15-ц (провадження № 14-423 цс 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88062865; у справі № 145/166/18 (провадження № 14-524 цс 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88016758; від 26 лютого 2020 року у справі № 804/6183/17 (провадження № 11-171 апп 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88376242; у справі № 810/2938/17 (провадження № 11-935 апп 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88048405; у справі № 462/5617/16-а (провадження № 11-1041 апп 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88016850; у справі № 750/3192/14 (провадження № 14-439 цс 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88062446; від 04 березня 2020 року у справі № 360/162/19(провадження № 11-843 апп 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88376244; у справі № 757/6214/19-а (провадження № 11-862 апп 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88376307; у справі № 757/63985/16 (провадження № 14-556 цс 19)  http://reestr.court.gov.ua/Review/88048309), я не погоджуюся з темпоральним застосуванням Великою Палатою Верховного Суду процесуальних норм, запроваджених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року (далі  Закон № 460-IX), з огляду на пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX, яким встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року), розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		2.            І, по друге, закриваючи провадження у справі, на моє переконання, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що заявлені позивачами вимоги випливають з цивільно правових договорів банківського вкладу, і суть спірних правовідносин між позивачами і банком зводиться до вимог позивачів щодо повернення їм грошових коштів  банківських вкладів, яких вони, на їхню думку, були неправомірно позбавлені.
		3.            Таким чином заявлені позивачами у справі вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного провадження: лише вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» грошових коштів, які були вкладами позивачів до банківської установи, можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства; інші заявлені вимоги за даних обставин справи не можуть бути предметом позовних вимог в суді жодної юрисдикції.
		4.            З цим мотивів, зокрема, Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку про відсутність підстав для застосування в даній справі Закону України від 13 травня 2020 року № 590-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів регулювання банківської діяльності».
		5.            Аналогічно, Велика Палата Верховного Суду не застосувала приписи пункту 2 частини третьої статті 353 КАС України, оскільки закрила провадження в порядку адміністративного судочинства.
		6.            Водночас в ході підготовки повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду частина суддів, на моє переконання, змінила власну думку внаслідок чого виявилося неможливим погодити мотивувальну частину постанови Великої Палати Верховного Суду у відповідності з мотивами, що послужили основою проголошеної скороченої постанови.
		7.            Внаслідок цього в повному тексті постанови Великої Палати Верховного Суду відсутній чіткий висновок щодо юрисдикції частини заявлених позивачами вимог. Сукупність окремих думок суддів Великої Палати Верховного Суду також свідчить про відсутність такого висновку.
		8.            Відповідно до частини третьої статті 354 КАС України, якою стаття доповнена Законом № 460-IX, у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду.
		9.            Таким чином, за умови, що хоча б одна з заявлених позивачами вимог підлягає розгляду в порядку господарського чи адміністративного судочинства, справа не може бути передана на розгляд суду цивільної юрисдикції.
		Суддя                                                                                                           В. В. Пророк
		 
		Окрема думка складена 05 жовтня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...