Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/15330/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2020. Зареєстровано: 08.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2020.
Дата набрання законної сили: 06.10.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		 
		06 жовтня 2020 року                              м. Київ                              № 640/15330/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянську Я.І. , розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін
		за позовомОСОБА_1  доВищого антикорупційного суду  про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії  В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1      з позовом до Вищого антикорупційного суду, в якому просить:
		1.         Визнати протиправним нарахування та виплату (за вирахування податків і зборів) Вищим антикорупційним судом у період з 26 квітня 2019 року по 04 вересня 2019 року включно ОСОБА_1 , як судді Вищого антикорупційного суду, суддівської винагороди у неповному розмірі, а саме: у базовому розмірі посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду, що становить 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2019 року, та без застосування регіонального коефіцієнту 1,25 для судді, який здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб і доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу.
		2.    Зобов`язати Вищий антикорупційний суд нарахувати та виплатити (за вирахуванням податків і зборів) за період з 26 квітня 2019 року по 04 вересня 2019 року включно       ОСОБА_1 , як судді Вищого антикорупційного суду, ненараховану і невиплачену частину суддівської винагороди, яка складається із сум, які визначаються застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25 до базового розміру посадового окладу для судді, який здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб та сум щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу.
		3.    Визнати протиправним нарахування та виплату (за вирахування податків і зборів) Вищим антикорупційним судом з 18 квітня 2020 року       ОСОБА_1 , як судді Вищого антикорупційного суду, суддівської винагороди у неповному розмірі, а саме: у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, розмір якої встановлено на 01 січня 2020 року.
		4.   Зобов`язати Вищий антикорупційний суд нарахувати та виплатити (за вирахуванням податків і зборів, а також раніше нарахованих сум у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, розмір якої встановлено на 01 січня 2020 року) з 18 квітня 2020 року та у подальшому ОСОБА_1 , як судді Вищого антикорупційного суду, суддівську винагороду без застосування обмежень, встановлених статтею 29 Закону України «Про внесення змії: до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» № 553-1К, а саме: у сумі базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 01 січня календарного року із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25 для судді, який здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб та доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу.
		Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 15.07.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		05.08.2020р. до суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що відповідач вважає за необхідне розглядати справу у відкритому судовому засіданні із викликом сторін за правилами загального позовного провадження, оскільки за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. У звязку з цим дана судова справа не може бути віднесена до категорії справ незначної складності у зв`язку з тим, що стосується проходження публічної служби особою, яка в значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідач вважає, що за правилами спрощеного позовного провадження  справа розглядатися не може, що свідчить про значну складність даної справи.
		Проаналізувавши подане клопотання, суд зазначає таке.
		Згідно з ч. 1    ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
		Відповідно до ч. 5, 6    ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
		1) у випадках, визначених      статтею 263 цього Кодексу;
		2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
		Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1      статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод      (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
		При цьому, положення    КАС України    гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства, подавати відповідні клопотання тощо.
		Ознайомившись з адміністративним позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи,      відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		Керуючись статтями      12,      260,      262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		У Х В А Л И В:
		1. У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.
		Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені   ст. 256 КАС України     та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                      Я.І. Добрянська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...