Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 458/650/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2020. Зареєстровано: 08.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2020.
Дата набрання законної сили: 04.02.2021
Номер судового провадження: 2/458/393/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 458/650/20
		2/458/393/2020
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01.10.2020                                                                м. Турка
		 
		Турківський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді                         Кшик О. І.
		секретаря судового засідання        Сисан С.І.
		за участі:
		позивача                                 ОСОБА_1 
		представника позивача                 ОСОБА_2 
		представника відповідача                Шубін І.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Турківської міської ради Львівської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову УДКС України у Турківському районі Львівської області про стягнення моральної шкоди,
		 
		встановив:
		 
		14.07.2020 до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Турківської міської ради Львівської області, в якому просить стягнути з Турківської міської ради Львівської області на його користь завдану йому прийняттям незаконного рішення №2739 від 25.02.2010 року моральну шкоду в сумі 500 000 грн.
		В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням Турківського районного суду Львівської області від 29.08.2019, ухваленим за його позовом до Турківської міської ради визнано  незаконним рішення відповідача №2739 від 25.02.2010 року в частині затвердження матеріально-технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства. Прийняття відповідачем незаконного рішення завдало йому та його сім`ї душевних страждань, приниження честі та гідності, так як виник конфлікт з сусідом, захопленні частини його земельної ділянки, численних звернень в державні установи за захистом своїх прав, звернення до суду і тривалий розгляд справи в суді. Все це для нього, як особи з інвалідністю другої групи, особи старшого віку, мало великий негативний вплив на стан його здоров`я, який погіршився, а тому вважає, що відповідач завдав йому моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 500 000 грн.
		За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого відповідним протоколом від 30.07.2020, для розгляду цієї справи визначено суддю Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І.
		Ухвалою суду від 06.08.2020 цивільна справа прийнята до провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав, поважних причин пропуску цього строку суду не навів. 
		Ухвалою суду від 31.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, залучено до участі у цивільній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служи у Турківському районі Львівської області.
		04.09.2020 представник третьої особи Управління Державної казначейської служи у Турківському районі Львівської області подало пояснення (відзив) щодо позову.
		Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Буняк Д.М. у судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на ті самі обставини та докази, які зазначені в позовній заяві.
		Позивач додатково пояснив, що є інвалідом другої групи і внаслідок протиправних дій відповідача, які встановлені судом, погіршився стан його здоров`я, він хворіє та постійно лікується, однак доказів цього не надав, вказавши, що не знав, що це потрібно. Вважає, що моральна шкода в сумі 500 000 грн є обґрунтованою, оскільки через незаконне рішенням відповідача і його свавілля земельна ділянка була оформлена на його сусіда, а його земельна ділянка була захоплена. Через це він зазнав значних переживань, стресів та душевних хвилювань, змушений був захищати порушені права на землю в суді, що тривало значний час. 
		Представник відповідача Турківської міської ради Львівської області Шубін І.О. у судовому засіданні позов не визнала, надала суду пояснення про те, що рішенням Турківської міської ради не було заподіяно моральну шкоду позивачу. Не заперечила, що рішення міської ради дійсно було скасоване в судовому порядку,однак факту захоплення землі позивача, як і неправомірності надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , встановлено не було. Просила відмовити в позові, оскільки позивач не довів, що йому було завдано моральної шкоди з боку відповідача та не надано суду доказів його лікування.
		Представник третьої особи Управління Державної казначейської служи у Турківському районі Львівської області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Згідно наданих суду пояснень (відзив) від 04.09.2020 просить про розгляд справи без їх участі. 
		Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
		30.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Турківської міської ради про визнання недійсним рішення № 2739 від 25.02.2010; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 . 
		Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 29.08.2019, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 02.07.2020, визнано незаконним рішення Турківської міської ради Львівської області №2739 від 25.02.2010 року в частині затвердження матеріально-технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства за рахунок коштів державного бюджету жителям міста Турка, а саме: ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0487 га. У задоволеннні решти вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 02.07.2020.
		Позивач зазначає, що протиправним рішенням відповідача йому було завдано моральної шкоди, що виразилось в душевних стражданнях його і його сім`ї у приниженні честі та гідності, так як виник конфлікт з сусідом, захопленні частини його земельної ділянки, численних звернень в державні установи за захистом своїх прав, звернення до суду і тривалий розгляд справи в суді. Крім того він є інвалідом другої групи, особою в віці, і внаслідок дій відповідача у нього погіршився стан здоров`я і він постійно лікується.
		Відтак, суд встановив, що між сторонами виник спір щодо відшкодування шкоди, завданої неправомірним рішенням органу місцевого самоврядування.
		Вирішуючи цей спір суд виходить з наступного. 
		Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до підпункту 2 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України/ У частині другій статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
		Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).
		Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).
		Тлумачення статей 2, 11, 172, 1167, 1173 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Тобто боржником є відповідний орган місцевого самоврядування, яка бере участь у справі як відповідач.
		Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 459/274/17 (провадження № 61-25576сво18), а також постанові Верховного Суду від 26.08.2020 в справі №522/11325/16-ц (провадження 61-46468св18). 
		У ході розгляду справи суд встановив, що відповідачем було прийнято рішення №2739 від 25.02.2010, яке в судовому порядку за позовом ОСОБА_1 визнано незаконним.
		Таким рішенням відповідач завдав моральної шкоди позивачу, а відтак, за встановлених конкретних обставин справи, наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправним рішенням та його наслідком - моральною шкодою, суд дійшов висновку, що відповідач - Турківська міська рада є органом місцевого самоврядування, який завдав моральної шкоди та на який поширюються правила ст. 1173 ЦК України щодо її відшкодування у визначеному судом розмірі.
		Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується.
		Вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 500 000 грн позивач пов`язує з протиправним рішенням відповідача, зверненням за захистом порушених прав до різних державних та місцевих органів, суду. Тривале відстоювання його законних прав на землю завдало йому і його сім`ї душевних страждань, що викликало переживання, нерви, стрес, зневіру в законності дій відповідача, який є органом місцевого самоврядування. Все для нього, позивача, як особи з інвалідністю додатково мало вплив і на стан його здоров`я, який значно погіршився і він потребує постійного лікування. Окрім цього, позивач тривалий час не був обізнаний з прийняти рішенням відповідача, з 2010 року, і мав правомірні сподівання на отримання земельної ділянки.
		Суд надає віри поясненням позивача та його доводам про спричинені душевні страждання, переживання, стрес, порушення звичних умов життя, внаслідок прийняття відповідачем рішення, яке було скасоване в судовому порядку як незаконне. Суд також враховує, що для захисту свого порушеного права позивач змушений був звертатись до суду з позовом до суб`єкта владних повноважень, перед яким є слабшим в силу наданих такому суб`єкту і його посадовим особам службових повноважень.
		Щодо доводів представника відповідача про те, що моральна шкода позивачем не доведена, зокрема не надано довідок про його лікування, то суд відноситься до таких критично, оскільки наслідком завдання моральної шкоди є не лише погіршення стану здоров`я особи, якій таку шкоду завдано, а може виявлятись й у завданні душевних страждань, порушенні звичного способу життя, що й було встановлено в ході розгляду справи.
		При цьому, покликання представника відповідача на те, що прийнятим рішенням від 25.02.2010 права позивача на землю не були порушені і державні акти на землю не були скасовані не свідчать про відсутність в Турківської міської ради обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду, оскільки рішенням суду, таке рішення відповідача № 2739 від 25.02.2010 визнано незаконним.
		Отже, існують обґрунтовані правові підстави для покладення обов`язку на відповідача з відшкодування моральної шкоди, яку було завдано позивачу.
		Щодо самого факту завдання моральної шкоди, то позивач зазнав негативних емоції, змістом яких є занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Суд вважає, що з урахуванням вразливого стану позивача як інваліда, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 , яке видане з 19.11.2008 довічно та довідкою МСЕК серії ЛВА -1 №405348 (арк. справи 5), негативні емоції, викликані протиправним рішенням відповідача, досягли рівня страждання (у розумінні ст. 23 ЦК України), а отже моральну шкоду було завдано.
		Визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд виходить з засад розумності та справедливості.
		У постанові від 05.12.2018 у справі № 210/5258/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у ч. 3 ст. 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.
		Суд бере до уваги, що прийняте відповідачем рішення, яке визнане судом незаконним, водночас само по собі не було єдиною підставою для надання земельної ділянки іншій особі, і позивачем не було доведено порушення його прав та законних інтересів видачею ОСОБА_4 державного акта на право власності на землю.
		Водночас суд не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між рішенням відповідача та погіршенням стану здоров`я позивача, тому ця обставина не може свідчити про завдання моральної шкоди відповідачем.
		З огляду на вищенаведене, враховуючи глибину душевних страждань, спричинення яких незаконним рішенням відповідача у ході судового розгляду позивачем доведено, а також, виходячи із засад розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
		Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.
		Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
		Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, як інвалід другої групи, тому з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
		На підставі ст. ст. 2, 11, 23, 172, 1167, 1173  ЦК України, ст ст. 4, 10, 12, 13, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України,
		 
		вирішив:
		 
		позов ОСОБА_1  до Турківської міської ради Львівської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову УДКС України у Турківському районі Львівської області про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з Турківської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн (п`ять тисяч гривень).
		У решті позову - відмовити.
		Стягнути з Турківської міської ради Львівської області на користь держави судові витрати в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2020.
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
		Відповідач: Турківська міська рада Львівської області (пл. Ринок, 26, м. Турка, Львівська область, ЄДРПОУ 0405602).
		Третя особа Управління казначейської служби України у Турківському районі Львівської області (вул. В. Стуса, 13. м. Турка, Львівська область).
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                 О.І. Кшик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...