Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/837/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Надіслано для оприлюднення: 08.10.2020. Зареєстровано: 09.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2020.
Дата набрання законної сили: 07.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/31335/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 120/837/19-а
		адміністративне провадження № К/9901/31335/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Тацій Л.В.,
		суддів: Стрелець Т.Г.,  Рибачука А.І., 
		 
		розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №  120/837/19-а
		за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної державної адміністрації, Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито 
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Сушка О.О., суддів: Мацького Є.М., Залімського  І.Г.),-
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1), Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 2, Управління), в якому просив: 
		- визнати протиправними дії Управління, яке є структурним підрозділом Вінницької обласної державної адміністрації щодо відмови в проведенні державної реєстрації змін відомостей про зміну керівника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу - Релігійну організацію «Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви»; 
		-зобов`язати Управління, яке є структурним підрозділом Вінницької обласної державної адміністрації провести державну реєстрацію змін відомостей про зміну керівника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу - Релігійну організацію "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви".
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
		Суд першої, задовольняючи позов, виходив із того, що Управління не відноситься до кола суб`єктів, яким заборонено вчиняти дії щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а саме: здійснення реєстрації змін до відомостей про керівника юридичної особи або інших змін, крім внесення змін до статуту релігійної організації рівня, вище релігійної громади.
		Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 жовтня 2019 року скасував рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019  року та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову, яким:
		-визнані протиправними дії Управління у справах національностей та релігій, яке є структурним підрозділом Вінницької обласної державної адміністрації щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Релігійну організацію «Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви» в порядку Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
		-зобов`язано Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Релігійну організацію «Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви» в порядку Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
		- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступного. 
		Єдиним суб`єктом державної реєстрації релігійної організації у Вінницькій області є управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації. Через те, що заява позивача із додатками, подана через центр надання адміністративних послуг, Управлінням зареєстрована і розглянута у порядку звернення громадян, а не як суб`єктом державної реєстрації.
		Такі дії управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації суд визнав протиправним та дійшов висновку про необхідність  зобов`язання відповідача - 2 розглянути заяву.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		ОСОБА_1 не погодився з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року та звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року залишити без змін. 
		У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не в повному обсязі досліджені фактичні обставини по справі, допущені порушення норм матеріального та процесуального права. В доводах касаційної скарги позивач також зазначив, що з винних дій відповідача відомості про нового керівника Релігійної організації «Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви» не внесені до Єдиного державного реєстру. Така бездіяльність порушує права позивача та релігійної організації, керівником якої він призначений. 
		Відповідач 2 надіслав до Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить скаргу залишити без задоволення. 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
		Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду в судове засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.12.2018 відбулося засідання Священного Синоду Української Православної Церкви під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, яке оформлене відповідним журналом № 72. На порядок денний винесено зокрема питання про заміщення вакантної кафедри Вінницької єпархії.
		Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 17.12.2018 ОСОБА_1 звільнено з посади вікарія Київської Митрополії та призначено архієпископом Вінницьким і Барським, керуючим Вінницькою єпархією, про що видано відповідний Указ Митрополита Київського і всієї України № 1660 від 17.12.2018.
		23.02.2019 Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви звернулося до Міністерства культури України із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Листом № 2115/18-2/13-19 від 29.03.2019 Міністерство культури України повідомило Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви про те, що Міністерство культури України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, не може провести розгляд поданого пакету документів до внесення змін до статуту (положення) релігійної організації в порядку вимог статей 12, 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи». У зв`язку з цим, позивачу повернуті всі документи, що надійшли до Міністерства культури України для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
		23.02.2019 ОСОБА_1 , діючи як уповноважена особа, звернувся до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації із заявою про внесення змін в Єдиний державний реєстр щодо керівника юридичної особи Релігійної організації "Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви".
		26.02.2019 Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації листом № 27-С-15-1 повідомив ОСОБА_1 про неможливість прийняття рішення про внесення змін до відомостей про керівника юридичної особи - релігійної організації управління Вінницької єпархії і Української православної церкви через відсутність таких повноважень згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
		Крім того, роз`яснено, що такими повноваженнями відповідно до вказаного вище Закону наділений Департамент релігій та національностей Міністерства культури України як центральний орган виконавчої влади, який і реалізує державну політику у сфері релігій, і який у свій час здійснив реєстрацію статуту релігійної організації Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви.
		Не погодившись із такою відмовою, ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з цим позовом. 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
		З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Як встановлено судами, позивач оспорює рішення щодо відмови в проведенні державної реєстрації змін відомостей про керівника Релігійної організації «Управління Вінніцької єпархії Української Православної Церкви».
		Суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення релігійної організації врегульовано Законом України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі - Закон № 987-ХІІ).
		За змістом статті 7 Закону № 987-ХІІ релігійні організації в України утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).
		Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим (стаття 8 Закону № 987-ХІІ).
		За правилами, встановленими статтею 12 Закону № 987-ХІІ, відомості, зокрема, про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження повинні міститися у статуті (положенні) релігійної організації, який (як і зміни до нього) підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 вказаного Закону. Частина перша статті 14 Закону №987-ХІІ передбачає, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
		Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, як і рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України (частина двадцять перша статті 14, частина друга статті 15 Закону № 987-ХІІ).
		Отже, законодавець висловився стосовно юрисдикції спорів, які виникають у зв`язку з бездіяльністю чи відмовою уповноваженого органу у прийнятті рішення щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до статуту.
		Спір, який виник у цій справі, також стосується правовідносин з прийняття уповноваженим органом рішення що реєстрації змін до статуту релігійної організації.
		За змістом позовної заяви, видно, що позов у цій справі подано на захист релігійних прав позивача як учасника релігійної громади.
		За подібних правовідносин Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20  листопада 2019  року у справі №    910/8132/19 зазначила, що, оскільки, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, стосуються питань участі позивача у створенні та діяльності релігійної громади, Велика Палата Верховного Суду вважає, що такі правовідносини є тісно пов`язаними з правовідносинами щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації, а юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, також слід визначати відповідно до частини двадцять першої статті 14, частини другої статті 15 Закону №    987-ХІІ.
		З огляду на викладене, даний спір належить розглядати у порядку цивільного судочинства.
		Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 05 грудня 2019 року у справі № 460/1549/19 за позовом члена релігійної громади Свято-Михайлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви ОСОБА_2 до Рівненської обласної державної адміністрації, державного реєстратора управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Кир`янчука О.Б. про визнання протиправним та скасування розпорядження, рішення, запису, повертаючи справу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду у відповідній колегії, зазначила, що Велика Палата Верховного Суду вже висловила правову позицію з питань юрисдикції спорів, які виникають щодо проведення реєстрації статуту (положення) релігійної організації, зокрема, у постанові від 20  листопада 2019 року по справі № 910/8132/19.
		Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Касаційна скарга по справі №120/837/19-а подана у листопаді 2019 року, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).
		Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України.
		Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).
		Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Враховуючи викладене, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2019 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 по справі №120/837/19-а підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
		За частиною третьою статті 354 КАС України в редакції Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX  «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон  № 460-IX) у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі  пункту 1  частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
		Порядок роз`яснення позивачеві права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією унормований положенням ч. 1 ст. 239 КАС України, якою передбачені наслідки закриття провадження у справі, тобто наслідки розгляду, в даному випадку, касаційної скарги.
		Отже, оскільки процесуальні наслідки у вигляді права на подачу заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, виникають у позивача після розгляду касаційної скарги, в цій частині застосуванню підлягають ст. 239 та 354 КАС України в редакції Закону  № 460-IX.
		Наведені положення в контексті ухваленого рішення у цій справі зумовлюють право позивача на подання відповідної заяви до Верховного Суду, за результатами розгляду якої справа має бути скерована до відповідного суду першої інстанції, який своєю чергою за положеннями частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону  №  460-IX  перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
		Керуючись ст. 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року N 460-IX, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року по справі №120/837/19-а - скасувати і закрити провадження по справі.
		Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до суду цивільної юрисдикції та що він має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                                    Л.В. Тацій
		Судді:                                                                                                              Т.Г. Стрелець 
		                                                                                                              А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...