Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/16044/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про видачу і продовження обмежувального припису.
Надіслано судом: 08.10.2020. Зареєстровано: 09.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2020.

Номер судового провадження: 2-о/522/357/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 522/16044/20
		Провадження №2-о/522/357/20
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 вересня 2020 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
		головуючої  судді Шенцевої О.П.
		при секретарі Соболевій О.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про видачу обмежувального припису, 
		ВСТАНОВИВ:
		18 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 .
		Заяву обґрунтувала тим, що постійно страждає від психологічного, а останнім часом економічного та фізичного насилля від свого чоловіка, яке відбувається на очах спільних малолітніх дітей. Загер ОСОБА_3 , навідується на адресу проживання ОСОБА_1 доводить її до нервових зривів, забирає особисті речі та документи заявниці, застосовує фізичну силу проти жінки у присутності неповнолітніх дітей. ОСОБА_1 зверталась до правоохоронних органів та дільничного з заявами щодо вжиття заходів стосовно протиправних дій чоловіка. У зв`язку із діями чоловіка, страждають неповнолітні діти, які є свідками застосування проти матері фізичного та психологічного насилля. Загер ОСОБА_3 систематично принижує, доводить до нестабільного нервового стану, після чого викликає поліцію та швидку допомогу, з метою госпіталізувати ОСОБА_1 до психічної лікарні. ОСОБА_2 з метою завдання моральних та фізичних страждань заявниці, виганяє жінку з постійного місця проживання, погрожує завданням тілесних ушкоджень у разі звернення до правоохоронних органів заявниці, використовує у спілкуванні лайку, перешкоджає нормальному спілкуванню та догляду за дитиною з інвалідністю, яка перебуває на утриманні ОСОБА_1 .
		У зв`язку із тим, що протиправні дії ОСОБА_2 не припиняються заявниця побоюючись за безпеку свого життя та своїх малолітніх дітей, враховуючи її положення, просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк 6 /шість/ місяців із відповідними заходами тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_4 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 ; заборонити вести листування, телефоні переговори з ОСОБА_1 , або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто або через третіх осіб.
		Представник заявника подав заяву про проведення судового засідання згідно ч. 2 стт. 247 ЦПК України, заінтересована особа: у судове засідання не з`явилась.
		Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви з наступних підстав.
		26.06.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зареєстровано шлюб.
		Від шлюбу подружжя має дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Спільне життя у подружжя не склалось у звязку із постійного психологічного, а останнім часом і фізичного насилля з боку чоловіка, яке відбувалось на очах малолітньої та неповнолітньої дитини з інвалідністю.
		08.09.2020 року ОСОБА_1 в черговий раз ставши жертвою домашнього психологічного, економічного та фізичного насилля з боку чоловіка ОСОБА_4 , подала заяву-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1-2 ст. 120 та ст. 126 Кримінального кодексу України, та заяву-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, що підтверджується копіями заяв про вчинення кримінального правопорушення та талонів-повідомлень до Єдиного обліку №43951 та №43951 доданих до матеріалів цивільної справи.
		Поведінка ОСОБА_4 негативно впливає на стан здоров`я та психоемоційний стан неповнолітніх дітей, та ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи, письмовими доказами, наданими представником заявниці в судовому засіданні для огляду.
		Доводи заінтересованої особи не спростовують фактів, наведених заявницею у заяві про видачу обмежувального припису, доказів, які б спросовували доводи заявниці та її представника для огляду суду не надані.
		07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за допомогою якого, держава, декларуючи нульову толерантність до домашнього насильства і визнаючи його суспільну небезпечність, впровадила нові підходи до протидії цьому соціальному явищу; був запроваджений такий новий юридичний інструмент, як обмежувальний припис.
		Відповідно до ч. 3ст. 1 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
		Згідно ч. 5ст. 1 цього Закону, запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обовязки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
		Згідно ч. 6 ст. 1 Закону, кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
		Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону, обмежувальний припис стосовно кривдникавстановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обовязків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
		Відповідно до ч. 8 ст. 1 Закону, особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;
		Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону, оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
		Дія Законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на подружжя (п.1 ч.1ст. 3 цього Закону).
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону, одним із спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству є обмежувальний припис стосовно кривдника.
		Згідно зч.ч.1,2ст.26Закону,право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають постраждала особа або її представник, а у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини. Постраждалою дитина визнається не лише та, яка зазнала домашнього насилля, а й та, яка стала свідком такого насилля.
		Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону, обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:
		1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
		2) усунення перешкод у користуванні майном, що є обєктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
		3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
		4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
		5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
		6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
		З огляду на викладене, враховуючи положення Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", обмежувальний припис за своєю суттю є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
		Обмежувальний припис, з урахуванням положеньст.350-4 ЦПК Українитаст.16 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", не потребує наявність судового рішення чи вироку суду у відношенні кривдника, у якості преюдиції, і може бути виданий і у випадках, коли кривдника ще не притягнуто до адміністративної відповідальності та не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, на підставі інших доказів у їх сукупності, не заміняє провадження у справах про адміністративне правопорушення та/або кримінальне провадження та не потребує застосування презумпції невинуватості при розгляді справи в порядкуЦПК України. По-перше, законом встановлені максимально стислі строки розгляду заяв такої категорії, які є, у більшості випадків, недостатніми до притягнення кривдника навіть до адміністративної відповідальності. По-друге, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»(ч.3, 5 ст.26) пов`язує видачу та продовження обмежувального припису з оцінкою ризиків - оцінюванням вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п.9 ч.1 ст.1).
		Відповідно до положень ст. ст.1,26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
		З огляду на викладене, звертаючи увагу на триваючий та системний характер насильницьких дій ОСОБА_4 , суд вважає доведеним ризик продовження застосування ОСОБА_4 домашнього насильства по відношенню до заявниці та з метою захисту прав і свобод заявниці, суд вважає за необхідне задовольнити заяву у повному обсязі.
		Керуючисьст. ст.1,3,26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", ст. ст.2,5,10-13,19,258,259,263-265,268,273,350-1 - 350-8 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задовольнити.
		Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) , строком на шість місяців.
		Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) відносно ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ):
		- Заборонити ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- Заборонити ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), вести листування, телефоні переговори з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) або контактувати з ними через інші засоби звязку особисто або через третіх осіб;
		Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
		Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя 
		 
		30.09.2020

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...