Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5695/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2020. Зареєстровано: 09.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2020.
Дата набрання законної сили: 08.10.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/5695/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.
		 
		за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,          
		представників учасників справи:
		позивача -  Гур`єв А.А. (довіреність від 01.04.2020)
		відповідача -  Сербуль О.Ю. (довіреність від 02.12.2019)
		третьої особи - не з`явився
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГОГО",
		на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2020 та
		постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020
		за позовом громадської спілки "Український музичний альянс" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік"
		до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГОГО"
		про стягнення 208  650,00  грн,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа-підприємець Костенко Валерія Вікторівна.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1.          Стислий зміст позовних вимог
		1.1.          Громадська спілка "Український музичний альянс" (далі - Спілка) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп мюзік" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегого" (далі - ТОВ "Мегого", відповідач) про стягнення 208 650,00 грн  компенсації за порушення майнових суміжних прав на фонограми та зафіксовані у них виконання музичних творів "Castle" (виконавець Halsey), " Jessica`s Theme " (виконавець Alan Irving ), "The Jeams Bond Theme" (виконавець The John Barry Seven&Orchestra), "Bad Romance" (виконавець Lady Gaga )  (далі - спірні виконання).
		 
		1.2.          Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 426, 449, 452, 453, 454 Цивільного кодексу України та статей 1, 35, 39, 43, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу та без сплати винагороди) використанням відповідачем шляхом публічного сповіщення фонограм та зафіксованих у них виконань у складі музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" у мережі Інтернет на веб-сайті https://megogo.net/, що належить відповідачу.
		 
		2.          Стислий виклад судових рішень
		 
		2.1.          Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Щербаков С.О.) від 20.02.2020 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь Спілки в інтересах позивача 21 020,00 грн компенсації за порушення майнових авторських прав та 315,00 грн судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		2.2.          Рішення мотивовано тим, що позивачем належними та більш вірогідними доказами доведено суду неправомірне використання відповідачем спірних виконань, шляхом публічного сповіщення спірних виконань у складі музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" у мережі Інтернет на веб-сайті https://megogo.net/, що належить відповідачу, у зв`язку із чим наявні підстави для стягнення компенсації відповідно до підпункту "г" частини першої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон). Присуджуючи до стягнення з відповідача компенсації в сумі 21 020,00 грн суд першої інстанції виходив з її мінімального розміру, що встановлений пунктом "г" частини другої статті 52 Закону.
		 
		2.3.          Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 (колегія суддів: Сотніков С.В., Копитова О.С., Остапенко О.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 910/5695/19 змінено в частині суми компенсації, присудженої до стягнення, і розподілу судових витрат та викладено пункт 2 резолютивної частини рішення в новій редакції. Стягнуто з відповідача на користь позивача в інтересах Спілки 105 100,00 грн  компенсації за порушення майнових суміжних прав та 1 576,50 грн витрат зі сплати судового збору. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 910/5695/19 залишено без змін. Стягнуто з відповідача на користь Спілки витрат зі сплати судового збору в апеляційному господарському суді в розмірі 1 891,80 грн.
		 
		2.4.          Змінюючи рішення у справі № 910/5695/19, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи щодо використання відповідачем спірних виконань шляхом публічного сповіщення цих виконань у складі музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" у мережі Інтернет на веб-сайті https://megogo.net/, що належить відповідачу, у зв`язку з чим обґрунтованим є висновок щодо наявності підстав для стягнення компенсації за порушення суміжних авторських прав. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, оскільки кожне виконання твору (фонограма, відеограма, програма організації мовлення) є окремим об`єктом суміжних прав, який охороняється законом, то захисту підлягають права на кожне виконання твору, а тому, враховуючи те, що позивачем подано позов на захист його суміжних прав на п`ять об`єктів - фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів, то сума компенсації підлягає визначенню в розрізі порушення майнових прав щодо кожного об`єкта суміжних прав, а відтак не може в даному випадку бути меншою, ніж 5 мінімально встановлених розмірів (10 мінімальних заробітних плат згідно статті 52 Закону). З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що обґрунтованою сумою, яка підлягає стягненню з відповідача, є сума у розмірі 105 100,00 грн (з розрахунку 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за допущені відповідачем порушення суміжних прав позивача на п`ять об`єктів суміжних прав, що перебувають в управлінні Спілки.
		 
		 
		3.          Стислий виклад вимог касаційної скарги
		 
		3.1.           16.07.2020 (згідно з поштовою відміткою на конверті) ТОВ "Мегого" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		4.          Аргументи учасників справи
		 
		4.1.          Аргументи касаційної скарги
		 
		4.1.1.          За змістом касаційної скарги її подано на підставі пунктів 3 і 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Зокрема, скаржник наголошує на тому, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Натомість висновки суду апеляційної інстанції щодо використання відповідачем спірних виконань є "публічним виконанням" чи "відтворенням" є дуже суперечливими.
		 
		4.1.2.           Судами попередніх інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		4.1.3.          Звертаючись до Верховного Суду із вказаною касаційної скаргою, відповідач вказує, що дана справа має виняткове значення для нього, оскільки ТОВ "Мегого" є відомою в Україні "Інтернет-платформою" MEGOGO для використання споживачем аудіовізуальних творів та іншого контенту, а розміщення в мережі Інтернет об`єктів авторського права і суміжних прав є для відповідача основною та регулярною діяльністю. Враховуючи те, що відповідно до напрямків діяльності відповідача останній буде і в майбутньому  у великих обсягах розміщувати у себе на сайті об`єкти авторського та/або суміжних прав; задля запобігання порушення відповідачем у майбутньому порушення вимог Закону відповідачу необхідно отримати однозначну відповідь на питання, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо використання об`єктів  авторського та/або суміжних прав у мережі Інтернет.
		 
		4.1.4.          Зокрема, такими питаннями є:
		- "чи є використання фонограми в мережі Інтернет "публічним сповіщенням" або "відтворенням" у розумінні статті 40 Закону  "у її сумісній дії" з нормами Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми від 20.12.1996 року;
		- чи є використання аудіовізуального твору в мережі Інтернет "публічним сповіщенням" або "відтворенням" або іншим способом використання в розумінні статті 15 Закону;
		- чи відбувається при використанні аудіовізуального твору, частиною якого є музичне супроводження (музичний твір), одночасне використання фонограм (об`єкта суміжних прав) із записом такого музичного твору, враховуючи "спільну дію" норм статей 1, 15, 17, 40 Закону та норм Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми від 20.12.1996 року.
		 
		4.2.          Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу  
		 
		4.2.1.          Спілка у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
		 
		4.2.2.          У відзиві зазначено, що відповідачем не доведено суду належними та достатніми доказами отримання ним дозволу на використання аудіовізуального твору як об`єкта авторського права, оскільки відповідно до термінології ліцензійного договору від 23.12.2016 № 81/2 відповідач отримує певний "контент", який охоплює різні об`єкти як авторських так і суміжних прав. Враховуючи те, що позивачем зафіксовано факт подання відповідачем до загального відома у мережі Інтернет музичного шоу під назвою "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow", а відповідно до умов ліцензійного договору від 23.12.2016 № 81/2 відповідач отримав права на "контент" під назвою: "Захід "PoleDenseShow. Аліса у Дивокраї", Додаткове відео (за кулісами) щодо заходу "Захід "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow", посилання у договорі, що вказаний "захід" є саме аудіовізуальним твором або містить у собі інші об`єкти авторського права, відсутні.
		 
		4.2.3.          На думку позивача, відповідач попередньо, перед "публічним сповіщенням" спірних фонограм, здійснив їх відтворення без відповідного дозволу позивача та в подальшому використав їх способом "публічного сповіщення" (доведення до загального відома), що в будь-якому випадку свідчить про  порушення відповідачем майнових авторських прав на спірне музичне шоу та є підставою для стягнення з відповідача компенсації відповідно до підпункту "г" частини першої статті 52 Закону.
		 
		5.          Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		 
		5.1.          Судами встановлено, що Спілка є організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та зафіксованих у них виконань шляхом їх: публічного сповіщення в ефір; публічного сповіщення, по проводах (через кабель), що підтверджується свідоцтвами від 22.08.2003 за № 4/2003, від 02.04.2009 за №6/УО, виданими Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України Об`єднанню підприємств "Український музичний альянс", правонаступником якого є Спілка, що в свою чергу підтверджується статутом Спілки, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Спілка має відповідний статус організації колективного управління станом на дату звернення з позовом у даній справі  (відповідно до витягу з реєстру організацій колективного управління від 28.10.2019 № 9).
		 
		5.2.          Суди також встановили, що 20.05.2005 між позивачем (правовласник) та Об`єднанням підприємств "Український музичний альянс" (альянс), правонаступником якого є Спілка, укладено договір № 01-20/05/05, відповідно до умов якого правовласник надає у користування альянсу невиключне право здійснювати на колективній основі збір і розподілення винагороди (роялті) в повному обсязі, включаючи так звану долю виробника фонограми 50% та долю виконавця 50 %, під час використання третіми особами об`єктів суміжних прав з каталогу правовласника на території України шляхом публічного сповіщення через будь-які засоби зв`язку, в тому числі передачі ефірного, кабельного, супутникового телебачення та радіомовлення, мережу Інтернет. Правовласник не передає альянсу прав власності, володіння, відчуження або іншого розпорядження каталогом правовласника.
		 
		5.3.          Відповідно до пункту 2.1.1 договору на підставі отриманих від правовласника повноважень та з метою забезпечення його прав альянс укладає з користувачами (платниками) угоди на збір та виплату винагороди (роялті) за використання об`єктів суміжних прав з каталогу правовласника. Строк дії таких договорів не буде перевищувати строку дії цього договору. На підставі звітів, наданих альянсу користувачами, альянс нараховує і сплачує правовласнику зібрану винагороду (роялті).
		 
		5.4.          Умовами пункту 2.1.5 договору визначено, що правовласник надає альянсу повноваження, необхідні для збору та розподілу винагороди (роялті) за використання третіми особами об`єктів суміжних прав шляхом публічного сповіщення та ретрансляції (повторного публічного сповіщення) фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників через будь-які засоби зв`язку, в тому числі передачі ефірного, кабельного, супутникового телебачення та радіомовлення, мережу Інтернет, що належать до каталогу правовласника, як таких, що створені до укладення цього договору, так і в період його дії.
		 
		5.5.          Згідно з пунктом 7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом невизначеного строку до повного виконання зобов`язань сторін.
		 
		5.6.          Суди встановили, що відповідно до додатка 01.08.2017 за № 8UMA   до договору від 20.05.2005 № 01-20/05/05 позивач та Об`єднання підприємств "Український музичний альянс" узгодили, що відповідно до положень договору та каталогу позивачу як правовласнику належать, у тому числі, такі фонограми, майнові права на які передано в колективне управління альянсу: "Bad Romance" (виконавець Lady Gaga ; "Jessica`s Theme" (виконавець Alan Irving); "The Jeams Bond Theme" (виконавець The John Barry Seven&Orchestra); "Why Don`t Do Right" (виконавець: The John Barry Seven& Orchestra)$; "Castle" (виконавець Halsey).
		 
		5.7.           21.12.2018 між позивачем (далі - правовласник) та Спілкою (далі - альянс) укладено додаткову угоду до договору від 20.05.2005 № 01-20/05/05, відповідно до якої сторони погодили замінити одну із сторін її правонаступником, а саме передати альянсу усі права та обов`язки Об`єднання підприємств "Український музичний альянс".
		 
		5.8.          На підставі встановлених обставин суди дійшли висновку, що в управлінні Спілки перебувають майнові суміжні права на спірні виконання та вона має право на звернення до суду з метою їх захисту в інтересах позивача як суб`єкта суміжних прав.
		 
		5.9.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.01.2018 уповноваженим представником Об`єднання підприємств "Український музичний альянс", правонаступником якого є Спілка,  - Писаренко А.Г. здійснено фіксацію факту використання фонограм та зафіксованих у них виконань у складі танцювального музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" шляхом їх публічного сповіщення в мережі Інтернет на веб-сайті онлайн-кінотеатру "Megogo" за адресою https://megogo.net/.
		 
		5.10.          Танцювальне музичне шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" доступне абонентам онлайн-кінотеатру " Megogo ", адміністратором якого є відповідач.
		 
		5.11.          Судами встановлено, що згідно з актом фіксації фактів публічного використання фонограм та зафіксованих в на них виконань від 19.01.2018 за                   № 01/01/18 зафіксовано факт використання спірних виконань через відеосервіс "Megogo" (онлайн-кінотеатр шляхом використання програмного застосунку "Megogo"), доступ до якого надається відповідачем, що є невід`ємною частиною онлайн-кінотеатру відповідно до Угоди користувача, що міститься за таким посиланням у мережі Інтернет: https://megogo.net/ua/rules.
		 
		5.12.          Згідно з Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 22.04.2019 № 151/2019-Д-ЦК, наданою Департаментом "Центр Компетенції" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес", фактичним власником веб-сайту https://megogo.net/ та його адміністратором (отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису), тобто особою, яка надавала доступ до публічного сповіщення спірних виконань,  є  ТОВ "Мегого".
		 
		5.13.          Суди встановили, що 25.01.2018 позивач направив відповідачу претензію, в якій вимагав сплатити компенсацію за порушення майнових суміжних прав внаслідок використання спірних виконань під час їх публічного сповіщення і яка залишилась зі сторони відповідача без відповіді та реагування.
		 
		5.14.          За таких обставин позивач, щоб захистити свої порушені права, звернувся до суду з позовом у даній справі.  
		 
		6.          ДЖЕРЕЛА ПРАВА
		 
		Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):
		 
		6.1.          Частина перша статті 15 
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		6.2.          Частина першої статті 16
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		 
		6.3.          Частина перша статті  20
		Право на захист особа здійснює на свій розсуд.
		6.4.          Частина перша статті 418 
		Право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший обєкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
		 
		6.5.          Частина третя статті 418 
		Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		 
		6.6.          Пункт "б" статті 449
		Фонограми є об`єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об`єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.
		 
		6.7.          Частина перша статті 452 
		Майновими правами інтелектуальної власності на об`єкт суміжних прав є: право на використання об`єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об`єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		 
		6.8.          Частина друга статті 452 
		Майнові права інтелектуальної власності на об`єкт суміжних прав належать відповідно виконавцеві, виробнику фонограми, виробнику відеограми чи організації мовлення, якщо інше не встановлено договором чи законом
		 
		7.          Закон України "Про авторське право і суміжні права" № 3792:
		 
		7.1.          Стаття 1 
		фонограма - це звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій).
		аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
		 
		7.2.          Частина перша статті 17 
		Авторами аудіовізуального твору є:  а) режисер-постановник; б) автор сценарію і (або) текстів, діалогів; в) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; г) художник-постановник; д) оператор-постановник. Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій. 
		 
		7.3.          Стаття 32
		Об`єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є: а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; б) фонограми, відеограми; в) передачі (програми) організацій мовлення.
		 
		7.4.          Частина перша статті  36 
		Суб`єктами суміжних прав є: а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; б) виробники  фонограм,  їх  спадкоємці  (правонаступники) та особи,  яким на законних підставах передано суміжні майнові  права щодо фонограм; в) виробники  відеограм,  їх  спадкоємці (правонаступники) та особи,  яким на законних підставах передано суміжні майнові  права щодо відеограм; г) організації мовлення та їх правонаступники. 
		 
		7.5.          Частина друга статті 37
		Суміжне  право  виникає  внаслідок факту виконання твору, виробництва  фонограми,   виробництва   відеограми,   оприлюднення передачі організації мовлення.
		 
		7.6.          Стаття 39 
		Майновим правом виконавців є їх виключне  право  дозволяти чи забороняти іншим особам: а) публічне  сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір); б) фіксацію  у  фонограмах  чи   відеограмах   своїх   раніше незафіксованих виконань; в) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, зафіксованих без їх згоди у фонограмі  чи  відеограмі,  чи  за  їх згодою,  але якщо відтворення здійснюється з іншою метою,  ніж та, на яку вони дали свою згоду; г) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі,  шляхом  першого  продажу  або  іншої  передачі  права власності у разі,  коли вони при першій фіксації виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) на її подальше відтворення;  д) комерційний  прокат,   майновий   найм   своїх   виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі,  якщо при фіксації не було їх згоди на комерційний  прокат  і  майновий  найм,  навіть  після розповсюдження   виконань,   здійсненого   виробником   фонограми (відеограми) або за його дозволом; е) розповсюдження своїх виконань,  зафіксованих у  фонограмах чи  відеограмах,  через  будь-які  засоби зв`язку таким чином,  що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і  в будь-який  час  за  їх  власним вибором,  якщо при першій фіксації виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження.
		 
		7.7.          Частина перша статті 40 
		До майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:
		а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом;
		б) розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;
		в) комерційний прокат фонограм, відеограм і їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми чи відеограми або за їх дозволом;
		г) публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв`язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;
		д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм;
		е) ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників з метою їх поширення серед публіки.
		 
		Частина друга статті 40 
		Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
		 
		7.8.          Частина перша статті 43 
		Допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:
		а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;
		б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;
		в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).
		 
		 
		8.          Господарський процесуальний кодекс України 
		 
		8.1.          Частина третя статті 2
		Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		 
		8.2.          Частина третя статті 86
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		8.3.          Частина перша статті 237 
		При ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин
		 
		8.4.          Частина перша статті 300
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		8.5.          Частина друга статті 300 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		8.6.          Пункт 1 частини третьої статті 310
		Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		9.          Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
		 
		9.1.          Касаційний господарський суд переглядає оскаржені судові рішення відповідно до положень статті 300 ГПК. 
		 
		9.2.          Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		9.3.          Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		 
		9.4.          Відповідно до статті  20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
		 
		9.5.          З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тобто законодавець пов`язує факт звернення до суду з наявністю вже порушених прав та інтересів позивача.
		 
		9.6.          Слід зазначити, що з огляду на приписи статті 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем; 2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об`єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.
		 
		9.7.          У прийнятті судового рішення зі спору, пов`язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об`єкта суміжних прав позивачем: мають бути з`ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об`єкта такого права, а також визначено класифікацію об`єкту відповідно до законодавчих норм.
		 
		9.8.          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми 208 650,00 грн  компенсації за порушення майнових суміжних прав на фонограми та зафіксовані у них виконання музичних творів (спірних виконань).
		 
		9.9.          За таких обставин вбачається, що доведенню у даній справі підлягають факт наявності у позивача відповідних прав на спірні виконання, факт порушення відповідачем цих прав, внаслідок використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів у складі музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" в мережі Інтернет на веб-сайті https://megogo.net, адміністратором якого є відповідач. Має бути встановлено який конкретно об`єкт підлягає охороні. З`ясуванню підлягають також конкретні форма і спосіб використання кожного об`єкта такого права. При цьому обов`язок доведення вказаних фактів повинен бути покладений на позивача. Відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону № 3792 при використанні ним відповідного твору та/або об`єкта суміжних прав. 
		 
		9.10.          Частиною першою статті 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності -  це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
		 
		9.11.          Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до частини третьої статті 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		 
		9.12.          Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов`язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняються положеннями Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792-XII).
		 
		9.13.          Статтею 1 Закону № 3792-XII визначено такі поняття: 
		- виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом;
		- публічне виконання - це подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;
		-відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер;
		- фонограма - це звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій);
		- примірник фонограми - копія фонограми на відповідному матеріальному носії, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї фонограми і містить усі зафіксовані на ній звуки чи їх частину;
		- аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів;
		-видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими;
		- запис (звукозапис, відеозапис) - фіксація за допомогою спеціальних технічних засобів (у тому числі й за допомогою числового представлення) на відповідному матеріальному носії звуків і (або) рухомих зображень, яка дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою;
		-власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу;
		-електронна (цифрова) інформація - аудіовізуальні твори, музичні твори (з текстом або без тексту), комп`ютерні програми, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, що знаходяться в електронній (цифровій) формі, придатній для зчитування і відтворення комп`ютером, які можуть існувати і (або) зберігатися у вигляді одного або декількох файлів (частин файлів), записів у базі даних на зберігаючих пристроях комп`ютерів, серверів тощо у мережі Інтернет, а також програми (передачі) організацій мовлення, що ретранслюються з використанням мережі Інтернет.
		 
		9.14.          Відповідно до статті 35 Закону № 3792-XII об`єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є: а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; б) фонограми, відеограми; в) передачі (програми) організацій мовлення.
		 
		9.15.          Частиною першою статті 37 Закону № 3792-XII передбачено, що первинними суб`єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.
		 
		9.16.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що в управлінні Спілки перебувають майнові суміжні права на спірні виконання та вона має право на звернення до суду з метою їх захисту в інтересах позивача як суб`єкта суміжних прав. Зокрема, на підставі договору від 27.03.2014, укладеного між UMG Recordings Services INC (Unіversal) та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Комп мюзік" (позивачем), договору від 20.05.2005 № 01-20/05/05, укладеного між позивачем (правовласник) та Об`єднанням підприємств "Український музичний альянс" (альянс), правонаступником якого є Спілка, укладено договір та додаток від № 8UMA від 01.08.2017 до договору № 01-20/05/05.
		 
		9.17.          Судами враховано те, що зазначені договори є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися (стаття 204 ЦК України - презумпція правомірності правочину).
		 
		9.18.          Звертаючись до суду з позовом у дані справі, Спілка вказувала на те, що 19.01.2018 уповноваженим представником Спілки виявлено факт незаконного використання спірних виконань у складі танцювального музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" шляхом їх публічного сповіщення в мережі Інтернет на веб-сайті онлайн-кінотеатру " Megogo " за адресою https://megogo.net/. Танцювальне музичне шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" доступне абонентам онлайн-кінотеатру " Megogo ", адміністратором якого є відповідач.
		 
		9.19.          При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, у свою чергу, проти факту розміщення в мережі Інтернет на сайті https://megogo.net/ вказаного танцювального музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" не заперечував.
		 
		9.20.          З наявного в матеріалах справи акта фіксації від 19.01.2018 за № 01/01/18 вбачається, що під час фіксації встановлено "використання опублікованих з комерційною метою фонограм та зафіксованих у них виконань, шляхом публічного сповіщення: танцювального музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow".
		 
		9.21.          Приймаючи оскаржуване судове рішення у даній справі, місцевий суд виходив з того, що позивачем належними та більш вірогідними доказами доведено суду неправомірне використання відповідачем спірних виконань, які є об`єктами авторського права, шляхом публічного сповіщення спірних виконань у складі музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" у мережі Інтернет на веб-сайті https://megogo.net/, що належить відповідачу, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення компенсації  за порушення майнових авторських  прав відповідно до підпункту "г" частини першої статті 52 Закону № 3792-XII. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що предметом позову було стягнення компенсації за порушення суміжних прав.
		 
		9.22.          Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказував, що відповідач не навів беззаперечних доводів на підтвердження вимог апеляційної скарги, що свідчили б про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційну скаргу ТОВ "Мегого" належить залишити без задоволення. При цьому суд апеляційної інстанції вказував, що, оскільки відповідач здійснює свою діяльність у мережі Інтернет шляхом розміщення на веб-сайті аудіовізуального контенту з наданням доступу необмеженій кількості абонентів до нього із застосуванням програмного застосунку "Megogo", який являє собою "онлайн-кінотеатр", то вказані обставини дають можливість дійти висновку, що це є "публічне сповіщення" (доведення до загального відома) визначене у статті 1 Закону № 3792-XII.
		 
		9.23.          Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, оскільки кожне виконання твору (фонограма, відеограма, програма організації мовлення) є окремим об`єктом суміжних прав, який охороняється законом, то захисту підлягають права на кожне виконання твору, а тому, враховуючи те, що позивачем подано позов на захист його суміжних прав на п`ять об`єктів - фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів, то сума компенсації підлягає визначенню в розрізі порушення майнових прав щодо кожного об`єкта суміжних прав, а відтак не може в даному випадку бути меншою, ніж 5 мінімально встановлених розмірів (10 мінімальних заробітних плат згідно із статтею                      52 Закону), у  зв`язку з чим дійшов висновку, що  рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 910/5695/19 підлягає зміні, в частині суми компенсації, присудженої до стягнення, і розподілу судових витрат.
		 
		9.24.          Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
		 
		Позиція Верховного Суду щодо способу використання спірних фонограм.
		 
		9.25.          Відповідно до положень статті 1 Закону № 3792-XII відтворення - це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер.
		 
		9.26.          При цьому Верховний Суд наголошує на тому, що під поняття "відтворення" підпадає кожна (окрема) із зазначених у ній дій, тобто як виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, так і їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній, оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер, а також обидві ці дії, вчинені разом.
		 
		9.27.          Разом з тим відповідно до частини першої статті 43 Закону № 3792-XII існує такий вид використання фонограм, як її публічне сповіщення в ефір та по проводах (через кабель).
		 
		9.28.          Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач здійснює свою діяльність у мережі Інтернет шляхом розміщення на веб-сайті аудіовізуального контенту з наданням доступу необмеженій кількості абонентів до нього із застосуванням програмного застосунку "Megogo", який являє собою "онлайн-кінотеатр".
		 
		9.29.          Враховуючи те, що "онлайн-кінотеатр" є доступним для перегляду потенційним користувачам на стаціонарних комп`ютерах, ноутбуках, планшетах, смартфонах, а також на сучасних Smart TV, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що  використання спірних виконань відповідає визначенню "публічне сповіщення" (доведення до загального відома), яке наведене у статті 1 Закону № 3792-XII (передача за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль, у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій  мовлення  тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті).
		 
		Позиція Верховного Суду щодо обставин правомірності використання відповідачем спірних фонограм у складі танцювального музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow".
		 
		9.30.          Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2018 уповноваженим представником Спілки було виявлено факт незаконного використання спірних виконань у складі танцювального музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" шляхом їх публічного сповіщення в мережі Інтернет на веб-сайті онлайн-кінотеатру "Megogo" за адресою https://megogo.net. Танцювальне музичне шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow".
		 
		9.31.          В силу вимог статті 35 Закону № 3792-XII фонограми та виконання є різними об`єктами суміжних прав, відповідно і склад правовласників також є різним, а тому вказані обставини підлягають з`ясуванню щодо кожного об`єкта окремо.
		 
		9.32.          За визначенням статті 1 Закону № 3792-XII, фонограма - це звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій); аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
		 
		9.33.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у встановленому законом порядку набув суміжні права, в тому числі на музичні твори (фонограми), а саме: 27.03.2014 між UMG Recordings Services INC (Unіversal) та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Комп мюзік" (ліцензіат) укладено ліцензійний договір та договір розповсюдження на території України, згідно з умовами якого, правами та/або обов`язками, які Unіversal та/або його афіліати мають на момент дії даного договору, Unіversal за даним договором передає ліцензіату тільки на строк та на територію, зокрема: (а) виключне право розміщати на ринку, розповсюджувати та продавати записи та музичні відео шляхом звичайних оптових та/або роздрібних торговельних каналів; (b) виключне право розміщати на ринку, розповсюджувати та продавати розповсюджувані товари та вироблені товари шляхом звичайних оптових та/або роздрібних торговельних каналів; (е) на умовах, затверджених Unіversal виключне право, зокрема надавати ліцензії для публічного виконання та/або сповіщення або дозволяти публічне виконання та/або сповіщення засобами радіо та/або телевізійної трансляції або іншими засобами публічної комунікації фонограм та музичних відео.
		 
		9.34.          Відповідно до пункту 2 ліцензійного договору цей договір починає свою дію з 01.01.2014 (дата початку) та продовжує її на період 3 (трьох) років, якщо його дію не буде припинено раніше повністю або частково з боку Unіversal у відповідності до умов цього договору (строк). Unіversal має право розірвати цей договір у будь-який час протягом строку для зручності відправивши ліцензіату письмове повідомлення за три (3) місяці.
		 
		9.35.          Згідно із статтею 1 ліцензійного договору музична програма означає запис на будь-якому носії (включаючи без обмежень комп`ютерну програму), з якого можуть відтворюватися зображення, що рухаються та що містять у собі фонограми. Запис означає будь-яке фізичне втілення звуку, що відтворюється з мастера (або самостійно, або, тільки у випадку альбомів-збірок, разом з іншими фонограмами) та використовується для відтворення звуку електричними, механічними, магнетичними, цифровими або іншими засобами, включаючи, але не обмежуючись, носіями у вигляді диску, попередньо записаних в аналоговій конфігурації плівок та компакт дисків; фонограми означає записаний матеріал, що належить Unіversal Мusic Group та контролюється ним час від часу, або якимось з його афіліатів, та є доступним для Unіversal для відтворення, продажу та/або іншого використання на території та вироблений з метою відтворення записів та/або музичних відео, та у відношенні до якого права, що передані або придбані Unіversal (або будуть протягом строку), доступні для використання Unіversal на території протягом всього строку або його частини. Територія означає Україну.
		 
		9.36.          Суди встановили, що 19.12.2016 між UMG Recordings Services INC та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп мюзік"  укладено договір про продовження терміну дії ліцензійного договору та договору розповсюдження на території України, відповідно до якого сторони домовились продовжити строк дії оригінального договору з 01.01.2017 на наступні три роки, до 31.12.2019, на умовах цього договору.
		 
		9.37.           01.01.2017 між UMG Recordings Services INC та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Комп мюзік"  укладено додаткову угоду до ліцензійного договору, відповідно до якої сторони підтверджують, що  з дати початку договору ліцензіат отримав виключні права на використання наступних фонограм на умовах, передбачених договором, зокрема, спірні виконання.
		 
		9.38.          Згідно з частинами першою, другою статті 47 Закону № 3792-XII суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Організації колективного управління створюються суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус  юридичної особи згідно із законом.
		 
		9.39.          Судами встановлено, що Спілка є організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та зафіксованих у них виконань, шляхом їх: публічного сповіщення в ефір; публічного сповіщення, по проводах (через кабель), що підтверджується свідоцтвами від 22.08.2003 за № 4/2003, від 02.04.2009 за №6/УО, виданими Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України Об`єднанню підприємств "Український музичний альянс", правонаступником якого є Спілка, що в свою чергу підтверджується статутом Спілки, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Спілка має відповідний статус організації колективного управління станом на дату звернення з даним позовом (відповідно до витягу з реєстру організацій колективного управління                     від 28.10.2019 № 9).
		 
		9.40.           20.05.2005 між позивачем (правовласник) та Об`єднанням підприємств "Український музичний альянс" (альянс), правонаступником якого є Спілка, укладено договір № 01-20/05/05, відповідно до умов якого правовласник надає у користування альянсу невиключне право здійснювати на колективній основі збір і розподілення винагороди (роялті) в повному обсязі, включаючи так звану долю виробника фонограми 50% та долю виконавця 50 %, під час використання третіми особами об`єктів суміжних прав з каталогу правовласника на території України шляхом публічного сповіщення через будь-які засоби зв`язку, в тому числі передачі ефірного, кабельного, супутникового телебачення та радіомовлення, мережу Інтернет. Правовласник не передає альянсу прав власності, володіння, відчуження або іншого розпорядження каталогом правовласника.
		 
		9.41.          Відповідно до пункту 2.1.1 договору № 01-20/05/05, на підставі отриманих від правовласника повноважень та з метою забезпечення його прав альянс укладає з користувачами (платниками) угоди на збір та виплату винагороди (роялті) за використання об`єктів суміжних прав з каталогу правовласника. Строк дії таких договорів не буде перевищувати строку дії цього договору. На підставі звітів, наданих альянсу користувачами, альянс нараховує і сплачує правовласнику зібрану винагороду (роялті).
		 
		9.42.          Згідно пунктом  2.1.5 договору № 01-20/05/05, правовласник надає альянсу повноваження, необхідні для збору та розподілу винагороди (роялті) за використання третіми особами об`єктів суміжних прав, шляхом публічного сповіщення та ретрансляції (повторного публічного сповіщення) фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників через будь-які засоби зв`язку, в тому числі передачі ефірного, кабельного, супутникова телебачення та радіомовлення, мережу Інтернет, що належать до каталогу правовласника, як таких, що створені до укладення цього договору, так і в період його дії. ,Цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом невизначеного строку до повного виконання зобов`язань сторін (пункт 7.1 договору № 01-20/05/05).
		 
		9.43.          Як встановлено судами, 01.08.2017 позивач та Об`єднання підприємств "Український музичний альянс", правонаступником якого є Спілка, склали  та підписали додаток № 8UMA до договору від 20.05.2005 за № 01-20/05/05, у якому узгодили, що відповідно до положень договору та каталогу позивачу як правовласнику належать, в тому числі, такі фонограми, майнові права на які передано в колективне управління альянсу: 1) "Bad Romance" (виконавець Lady Gaga ; 2) "Jessica`s Theme" (виконавець Alan Irving); 3) "The Jeams Bond Theme" (виконавець The John Barry Seven&Orchestra); 4) "Why Don`t Do Right" (виконавець: The John Barry Seven& Orchestra)$; 5) "Castle" (виконавець Halsey).
		 
		9.44.           21.12.2018 між позивачем (далі - правовласник) та Спілкою (далі - альянс) укладено додаткову угоду до договору від 20.05.2005 за № 01-20/05/05, відповідно до якої сторони погодили замінити одну із сторін її правонаступником, а саме передати альянсу усі права та обов`язки Об`єднання підприємств "Український музичний альянс". Із змісту якого, вбачається, що в управлінні Спілки, перебувають майнові суміжні права на здійснення на колективній основі збору і розподілення винагороди (роялті) за використання третіми особами спірних виконань на території України шляхом публічного сповіщення через будь-які засоби зв`язку, в тому числі передачі ефірного, кабельного, супутникового телебачення та радіомовлення, мережу Інтернет.
		 
		9.45.          Водночас, наявність права позивача на звернення до суду про стягнення компенсації, з метою захисту об`єктів, які  передані в управління за ліцензійним договором, прямо не випливають з права на управління та підлягають встановленню судами. 
		 
		9.46.           19.01.2018 уповноваженим представником Спілки було виявлено факт незаконного використання спірних виконань у складі танцювального музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" шляхом їх публічного сповіщення в мережі Інтернет на веб-сайті онлайн-кінотеатру "Megogo" за адресою https://megogo.net/. Танцювальне музичне шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" доступне абонентам онлайн-кінотеатру " Megogo ", адміністратором якого є відповідач.
		 
		9.47.          Під час публічного сповіщення танцювального музичного шоу "Алиса в стране чудес" також використані спірні виконання, на підтвердження чого надано суду акт фіксації від 19.01.2018 № 01/01/18 та відеозапис, здійснений за допомогою відеокамери.
		 
		9.48.          Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за порушення суміжних прав. Разом з тим, як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, задоволено позовні вимоги про стягнення компенсації за порушення авторських прав.
		 
		9.49.          З огляду на визначені статтею 2 ГПК України (на яку посилається скаржник) основні засади (принципи) господарського судочинства, колегія суддів Касаційного господарського суду бере до уваги аргументи касаційної скарги про те, що попередніми судовими інстанціями порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки не повністю встановлено фактичні обставини справи.
		 
		9.50.          Частиною п`ятою статті 236 ГПК України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		9.51.          Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
		 
		9.52.          Оскаржувані судові рішення цим вимогам відповідають не повною мірою.
		 
		9.53.          Відповідно до пункту "б" статті 449 ЦК України фонограми є об`єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об`єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.
		 
		9.54.          Частиною першою статті 452 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на об`єкт суміжних прав є: право на використання об`єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об`єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		 
		9.55.          Згідно з частиною другою статті 452 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на об`єкт суміжних прав належать відповідно виконавцеві, виробнику фонограми, виробнику відеограми чи організації мовлення, якщо інше не встановлено договором чи законом.
		 
		9.56.          За приписом частини першої статті 1113 ЦК України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.
		 
		9.57.          Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України (абзац перший частини другої статті 40 Закону № 3792-XII).
		 
		9.58.          Об`єднання, звернувшись до суду з позовом у даній справі, на підтвердження його обґрунтованості подало акт проведення моніторингу публічного сповіщення від 19.01.2018 № 01/01/18.
		 
		9.59.          Як вбачається з акта проведення моніторингу публічного сповіщення від 19.01.2018 № 01/01/18, представником Спілки було зафіксовано факт незаконного використання відповідачем спірних виконань у складі танцювального музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow" шляхом їх публічного сповіщення в мережі Інтернет на веб-сайті онлайн-кінотеатру "Megogo" за адресою https://megogo.net/.
		 
		9.60.          Як вбачається із змісту оскаржуваних судових рішень, місцевий та апеляційний господарські суди стягнули з відповідача різні суми компенсації за порушення майнових авторських прав на фонограми та зафіксовані у них виконання музичних творів (спірних виконань), зокрема апеляційний господарський суд - у розмірі 105 100,00 грн  на підставі пункту "г" частини першої статті 52 Закону № 3792-XII.
		 
		9.61.          Вказані висновки колегія суддів Верховного Суду вважає передчасними та такими, що зроблені без встановлення всіх обставин, що суперечить вимогам статті 236 ГПК України.
		 
		9.62.          До порушення авторського права і суміжних прав відповідно до статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" відноситься, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, та їхні майнові права, з урахуванням передбачених законом обмежень майнових прав. Це положення охоплює будь-які дії, за винятком тих, що визначені у законі окремо, а також бездіяльність, наслідком яких є завдання тієї чи іншої шкоди особистим немайновим та/або майновим авторським та/або суміжним правам.
		 
		9.63.          При цьому Верховний Суд наголошує, що у прийнятті судового рішення зі спору, пов`язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об`єкта суміжних прав: мають бути визначені об`єкт, що підлягає захисту; яке конкретно право порушено (авторське або суміжне); чітко визначені форма і спосіб використання кожного індивідуально визначеного об`єкта такого права та характер (кількість) використання об`єкта такого права; спосіб захисту. Судам слід враховувати, що кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського та/або суміжних прав може бути підставою для стягнення компенсації.
		 
		9.64.          У визначенні розміру компенсації за порушення  авторського права і суміжних прав суду необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, як-то: справедливості, добросовісності та розумності.
		 
		9.65.          Вирішуючи спір у цій справі, суди попередніх інстанції виходили з того, що відповідачем порушено суміжні права позивача на фонограми та зафіксовані у них виконання музичних творів.
		 
		9.66.          Проте зі змісту мотивувальної та резолютивної частин рішення суду першої інстанції вбачається, що суд фактично встановив порушення відповідачем саме авторських прав, а не суміжних прав позивача за захистом яких останній і звернувся до суду з позовом у даній справі. При цьому у рішенні взагалі відсутні будь-які посилання та дані про встановлення обставин щодо набуття позивачем саме майнових авторських прав на спірні виконання, що свідчить про неповноту встановлення всіх обставин справи. Вказані обставини залишились поза увагою також і суду апеляційної інстанції.
		 
		9.67.          Крім того зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що приймаючи рішення про задоволення позову та встановлюючи обставини щодо порушення відповідачем авторських прав позивача, суди попередніх інстанцій не врахували, що фактично спірні фонограми було використано у складі танцювального музичного шоу "Алиса в стране чудес". PoleDenseShow", тобто у складі аудіовізуального твору (фактично ж суди встановили публічне сповіщення іншого аудіовізуального твору - знятого із залу невідомою особою згаданого танцювального шоу).
		 
		9.68.          Відповідно до пункту 7 частини першої статті 8 Закону № 3792 аудіовізуальний твір є  об`єктом авторського права.
		 
		9.69.          Частиною першою статті 17 Закону № 3792  встановлено, що авторами аудіовізуального твору є:  а) режисер-постановник; б) автор сценарію і (або) текстів, діалогів; в) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; г) художник-постановник; д) оператор-постановник. Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій. 
		 
		9.70.          Враховуючи те, що судами встановлено саме факт використання спірних фонограм та розміщення його у складі музичного танцювального шоу, то судам у першу чергу необхідно було встановити обставини щодо надання  автору цього твору дозволу на включення спірних виконань (як тих, що існували раніше) до аудіовізуального твору та встановити обставини щодо порушення/непорушення при створенні  аудіовізуального твору суміжних прав. Водночас судами вказані обставини не встановлювалися.
		 
		9.71.          При цьому частиною другою статті 17 Закону № 3792 визначено, що якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов`язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.
		 
		9.72.          Відповідно до частини третьої статті 17 Закону № 3792 автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.
		 
		9.73.          Також зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди, задовольняючи позовні вимоги про стягнення компенсації за порушення авторського права і (або) суміжних прав відповідно до підпункту "г" частини першої статті 52 Закону № 3792, зазначили таке: сам по собі факт розміщення на сайті відповідача твору чи об`єкта суміжних прав, тотожного об`єктові інтелектуальної власності (спірних музичних творів), майнові права на який належать позивачу, свідчать про факт порушення таких прав відповідачем, оскільки останнім не подано суду доказів на підтвердження правомірності розміщення ним на своєму сайті спірного об`єкта інтелектуальної власності (спірних музичних творів) не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності та є підставою для виплати компенсації.
		 
		9.74.          Так, відповідно до пункту "а" частини першої статті 50 Закону № 3792 порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
		 
		9.75.          Статтею 32 Закону № № 3792-XII визначено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору; використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21- 25 цього Закону; передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.
		 
		9.76.          За визначенням статті 39 Закону № 3792, майновим правом виконавців (об`єктів авторського права) є їх виключне  право  дозволяти чи забороняти іншим особам: а) публічне  сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір); б) фіксацію  у  фонограмах  чи   відеограмах   своїх   раніше незафіксованих виконань; в) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, зафіксованих без їх згоди у фонограмі  чи  відеограмі,  чи  за  їх згодою,  але якщо відтворення здійснюється з іншою метою,  ніж та, на яку вони дали свою згоду; г) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі,  шляхом  першого  продажу  або  іншої  передачі  права власності у разі,  коли вони при першій фіксації виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) на її подальше відтворення;  д) комерційний  прокат,   майновий   найм   своїх   виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі,  якщо при фіксації не було їх згоди на комерційний  прокат  і  майновий  найм,  навіть  після розповсюдження   виконань,   здійсненого   виробником   фонограми (відеограми) або за його дозволом; е) розповсюдження своїх виконань,  зафіксованих у  фонограмах чи  відеограмах,  через  будь-які  засоби зв`язку таким чином,  що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і  в будь-який  час  за  їх  власним вибором,  якщо при першій фіксації виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження.
		 
		9.77.          Частиною другою, третьою статті 39 Закону № 3792-XII передбачено, що майнові права виконавців можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору і використання виконань, територія, на яку розповсюджуються передані права тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України. У разі, коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, яка здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру аудіовізуального твору всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором.
		 
		9.78.          Водночас, як вбачається із змісту статей 21-25, 42, 43, 50 Закону № 3792-XII, використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, а не суміжних прав. Якщо розглядати передачу майнових прав виконавців іншим особам, як це визначено у частині другій статті 39 Закону № 3792-XII, то фактично  - це передача в управління іншій особі для отримання винагороди за використання майнових прав.
		 
		9.79.          Разом з тим, за змістом статті 50 Закону № 3792-XII, порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
		 
		9.80.          При цьому виходячи зі змісту статей 426, 1107, 1109 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб, та при цьому розпорядження майновими правами інтелектуальної власності може здійснюватися на підставі, зокрема, ліцензійного договору.
		 
		9.81.          Згідно з частиною першою статті  36 Закону № 3792-XII суб`єктами суміжних прав є: а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; б) виробники  фонограм,  їх  спадкоємці  (правонаступники) та особи,  яким на законних підставах передано суміжні майнові  права щодо фонограм; в) виробники  відеограм,  їх  спадкоємці (правонаступники) та особи,  яким на законних підставах передано суміжні майнові  права щодо відеограм; г) організації мовлення та їх правонаступники. Суміжне  право  виникає  внаслідок факту виконання твору, виробництва  фонограми,   виробництва   відеограми,   оприлюднення передачі організації мовлення (частина друга статті 37 Закону № № 3792-XII).
		 
		9.82.          Як вбачається з умов ліцензійного договору № 01-20/05/05, позивач отримав у користування лише невиключне право здійснювати на колективній основі збір і розподілення винагороди (роялті) в повному обсязі, включаючи так звану долю виробника фонограми 50% та долю виконавця 50 %, під час використання третіми особами об`єктів суміжних прав з каталогу правовласника на території України шляхом публічного сповіщення через будь-які засоби зв`язку, в тому числі передачі ефірного, кабельного, супутникового телебачення та радіомовлення, мережу Інтернет.
		 
		9.83.          Статтею 40 Закону № 3792-XII встановлено, що до майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом; б) розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності; в) комерційний прокат фонограм, відеограм і їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми чи відеограми або за їх дозволом; г) публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв`язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором; д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм; е) ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників з метою їх поширення серед публіки.
		 
		9.84.          Відповідно до статті 43 Закону № 3792-XII допускається  без  згоди  виробників фонограм (відеограм), фонограми  (відеограми)  яких  опубліковані  для  використання   з комерційною метою,  і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане  комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників: а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника; б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір; в) публічне сповіщення виконання,  зафіксованого у  фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель). Збирання  винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині  першій цієї статті, і контроль  за  їх правомірним   використанням   здійснюються  визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються  між  організаціями  колективного управління,  які  є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з  усіма організаціями колективного  управління. Одержана  від уповноваженої організації винагорода  розподіляється  відповідною  організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків. 
		 
		9.85.          Як встановлено  частинами третьою, четвертою статті 43 № 3792-XII, розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.  Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.
		 
		9.86.          Отже, позивач не може звертатися до суду з позовом про стягнення компенсації за неправомірне використання спірних фонограм (згідно з редакцією Закону №3792-XII станом на 19.01.2018), оскільки в даному випадку для особи, яка здійснює таке (комерційне) використання, діяли обмеження, передбачені частиною першою статті 43 Закону (щодо можливості комерційного використання, проте обов`язково з виплатою винагороди).
		 
		9.87.          При цьому, як вбачається із матеріалів справи, судом апеляційної інстанції взагалі застосовано статтю 50 Закону № 3792-XII в редакції на час розгляду справи, тобто з урахуванням змін внесених Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".
		 
		9.88.          Відповідно до пунктів 2, 3 рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09.02.1999 (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної сили в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
		 
		9.89.          Так, Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», на порушення якого посилається скаржник, прийнято 15.05.2018, він набрав чинності 22.07.2018. Відповідно до пункту 1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» названого Закону останній набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав - з 1 липня 2019 року.
		 
		9.90.          Таким чином, спірні правовідносини у цій справі виникли раніше (січень 2018 року), ніж набрав чинності Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (22.07.2018), а тому суд апеляційної інстанції безпідставно застосував статтю 50 Закону № 3792-XII в редакції, чинній з 22.07.2018.
		 
		9.91.          З огляду на наведене суди попередніх інстанцій формально підійшли до вирішення питання щодо порушення права позивача і вирішили спір без урахування всіх обставин справи, зокрема з`ясування обставин щодо порушення відповідачем прав позивача як суб`єкта авторського права чи суміжних прав, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи.
		 
		9.92.          За змістом частини першої статті 237 ГПК  України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
		 
		9.93.          У зв`язку з наведеним оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки судами не досліджено належним чином зібрані у справі докази та не встановлено пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування.
		 
		9.94.          Отже, наявні  передбачені для застосування пункту першого частини третьої статті 310 ГПК України підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		9.95.          Відповідно до частин першої, другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		9.96.          Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому судова колегія дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
		 
		10.          Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		10.1.          Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
		 
		10.2.          Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		 
		10.3.          Відповідачем доведено неправильне застосування судами першої та  апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому судові рішення обох інстанцій підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		10.4.          У новому розгляді справи суду необхідно взяти до уваги вказане, належним чином дослідити наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами статті 86 ГПК України, надати оцінку всім умовам договору та вирішити спір у відповідності до вимог статей 236 - 238 названого кодексу.
		 
		11.          Судові витрати
		 
		З огляду на висновок Верховного Суду про задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до місцевого господарського суду судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГОГО" задовольнити.
		 
		2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020  у справі                                       № 910/5695/19 скасувати.
		 
		3. Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                       І. Бенедисюк
		 
		Суддя                                                                                                       І. Колос
		 
		Суддя                                                                                                       Т. Малашенкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...