Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11397/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2020. Зареєстровано: 09.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2020.
Дата набрання законної сили: 08.10.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/11397/18 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
		за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
		 
		представників учасників справи:
		позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Електрогруп"  (далі - ТОВ   "НВП Електрогруп", позивач) - Мазарюк С.С. (адвокат),
		відповідача - Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі - Концерн, скаржник) - Баган Т.Г. (адвокат), Хмелюк А.П. (адвокат),
		 
		розглянув касаційну скаргу Концерну 
		 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 (суддя Гумега О.В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 (головуючий   - суддя Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.)                                                                                                                                                          
		 
		у справі № 910/11397/18
		 
		за позовом ТОВ   "НВП Електрогруп"
		до      Концерну
		про      визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору та зобов`язання до виконання зобов`язань за договором.
		 
		 
		Історія справи 
		 
		1.          Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1. У серпні 2018 року ТОВ "НВП Електрогруп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору від 24.11.2017 № 1482, укладеного між ТОВ "НВП Електрогруп" та Концерном (далі - Договір), що вчинений Концерном відповідно до листа від 10.08.2018; зобов`язання Концерну до виконання зобов`язань за договором від 24.11.2017 № 1482 шляхом забезпечення своєчасного фінансування та прийняття послуг; стягнення з Концерну судового збору на користь ТОВ "НВП Електрогруп".
		 
		1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставне невиконання відповідачем зобов`язань за договором, а саме, неналежне фінансування робіт згідно з затвердженим графіком, та у зв`язку із цим неможливістю позивача приступити до виконання своїх обов`язків у належному обсязі. ТОВ "НВП Електрогруп" наголошувало, що відповідач неправомірно, шляхом направлення листа від 10.08.2018, повідомив про дострокове розірвання договору з 31.08.2018, зазначаючи про невиконання зобов`язань ТОВ "НВП Електрогруп". Позивач, посилаючись на статті 629, 610, 626, 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173, 188 Господарського кодексу України (ГК України), вказував на безпідставність відмови відповідача від виконання договору та необхідність виконання Договору Концерном.
		 
		2.          Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		2.1.          Справа розглядалася неодноразово.
		 
		2.2.          Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2020,  позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним правочин щодо односторонньої відмови від договору від 24.11.2017 №   1482, укладеного між ТОВ   "НВП Електрогруп"  та Концерном, що вчинений Концерном відповідно до листа від 10.08.2018; стягнуто з Концерну на користь ТОВ   "НВП Електрогруп" 1   762,00 грн судового збору; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		 
		2.3.          Ухвалюючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що порушення позивачем договору зумовлено       діями/бездіяльністю управленої сторони   - відповідача, у зв`язку з чим у останнього відсутні підстави для односторонньої відмови від договору (лист від 10.08.2018) на підставі пункту 6.2.1 Договору та частини третьої статті 651 ЦК України саме у зв`язку з невиконанням позивачем зобов`язань за договором.
		 
		 
		3.          Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		3.1.          У касаційній скарзі до Верховного Суду Концерн (з урахуванням доповнень до касаційної скарги) просить: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у справі № 910/11397/18 у частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору, ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		 
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		4.          Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		4.1.          У касаційній скарзі (з урахуванням доповнень до неї) Концерн посилається як на підставу для відкриття касаційного провадження на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та відповідно зазначає, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. А саме господарськими судами невірно застосовані до спірних правовідносин положення статей 203, 215, 525, 526, 651, 849 ЦК   України, статей 188, 291 ГК   України, та у свою чергу, не застосовані норми статей 611, 615, 651 ЦК   України. Також, на думку скаржника, господарські суди порушили частину першу статті 74, статтю 236 ГПК України. При цьому скаржник зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		 
		4.2.          Концерн вважає недоведеною обставину, що недотримання відповідачем плану-графіку фінансування (Додаток 3 до Договору) перешкоджало виконанню позивачем умов Договору щодо надання послуги на об`єктах відповідача. 
		 
		4.3.          Скаржник вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що аналіз умов Договору свідчить, що зобов`язання відповідача з фінансування послуги за договором (пункт 1.4, підпункт 6.1.1 пункту 6.1 Договору, Додаток 3 до договору) є первинним зобов`язанням по відношенню до зобов`язання позивача щодо надання послуги за Договором (пункт 5.3, підпункт 6.3.1 пункт 6.3 договору, Додаток 4 до договору) і виконання позивачем обов`язків за договором обумовлене належним фінансуванням зі сторони відповідача, оскільки саме ці кошти мають використовуватись позивачем як виконавцем за договором для належного надання ним послуги позивачу як замовнику за договором. Скаржник наголошує, що навпаки, пунктом 6.1.1 Договору передбачено обов`язок Концерну своєчасно та у повному обсязі сплатити за надані послуги.
		 
		4.4.          Концерн вважає, що жодних перешкод у позивача щодо надання послуг з антикорозійного захисту на об`єктах відповідача не було. Невиконання умов договору позивачем жодним чином не зумовлено діями (бездіяльністю) відповідача як управленої сторони.
		 
		4.5.          Скаржник наголошує на тому, що обґрунтована несплата відповідачем зумовлена незаконним ненаданням послуги позивачем відповідно до умов договору. Скаржник звертає увагу на те, що станом на день розірвання договору - 31.08.2018, позивачем надані послуги лише на 9 об`єктах на загальну суму 2 294 582,96 грн (копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат станом на 31.08.2018 наявна у  матеріалах справи). Однак, відповідно до Плану-графіка надання послуги (додаток № 4 до договору) станом на 31.08.2018 позивачем повинні надаватися послуги на 19 об`єктах. Тому, 10.08.2018 листом № 2925/5-09 Концерн, на підставі пункту 6.2.1 Договору, скористався своїм правом на розірвання Договору в односторонньому порядку, у зв`язку із невиконанням ТОВ «НВП Електрогруп» зобов`язань за Договором.
		 
		4.6.          Концерн зазначає, що у зв`язку з тим, що фактично позивач не розпочав своєчасно виконання робіт за Договором, та станом на дату його розірвання завершив роботи на 9 об`єктах із запланованих 19, виконання їх у строк, передбачений договором стає явно неможливим. Тобто, відповідно до частини другої статті 849 ЦК України, у зв`язку з невиконанням/ неналежним виконанням договору виконавцем, Концерн мав право розірвати договір.
		 
		4.7.          Крім того, скаржник зазначає, що інакше ніж у справі № 911/1433/18, суди попередніх інстанцій вирішили цю аналогічну справу. Так, відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2020  у справі № 911/1433/18 позивачу відмовлено у визнанні недійсним правочину щодо одностороннього розірвання договору оскільки відповідач скористався повноваженням на одностороннє розірвання договору, встановлене безпосередньо у договорі, що відповідає приписам статті 651 ЦК України.
		 
		5.          Позиція інших учасників справи викладена у відзивах на касаційну скаргу
		 
		5.1.          ТОВ   "НВП Електрогруп" 28.09.2020 направило на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу у якому, вказуючи на те, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції є обґрунтованими, законними та таким, що базуються на фактичних обставинах справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просило залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржувані рішення - без змін.
		 
		5.2.          ТОВ   "НВП Електрогруп" вважає, що з огляду на встановлені обставини порушення відповідачем зобов`язань за Договором (пункт 1.4, пункт 5.9, підпункти 6.1.1, 6.1.3 пункту 6.1 Договору, Додатку 3, Додатку 4) спростовують твердження скаржника про те, що відповідно до частини другої статті 849 ЦК України він мав право розірвати Договір у зв`язку з невиконанням / неналежним виконанням Договору позивачем. При цьому, позивач зазначає, що судом встановлено, що лист від 10.08.2018 про дострокове розірвання Договору подано відповідачем на підставі пункту 6.2.1 Договору та частини третьої статті 651 ЦК України, а не на підставі статті 849 ЦК України.
		 
		5.3.          ТОВ   "НВП Електрогруп" стверджує, що відповідачем (замовником) грубо порушено пункти 1.4 та 6.1.1 Договору, внаслідок чого станом на дату отримання листа про розірвання Договору недофінансована вартість послуг склала 9 310 313,88 грн.
		 
		5.4.          ТОВ   "НВП Електрогруп" вказує на те, що зобов`язання відповідача з фінансування послуг є первинним зобов`язанням по відношенню до зобов`язання позивача щодо реалізації програми надання послуг та виконання позивачем обов`язків за Договором, що обумовлене належним фінансуванням з боку відповідача, оскільки саме ці грошові кошти і мають використовуватись позивачем для належного забезпечення надання послуг. Крім того, ТОВ   "НВП Електрогруп" зазначає, що прострочка кредитора є підставою для затримки виконання іншою стороною договору своїх обов`язків.
		 
		6.          СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		6.1.          Концерном (замовник) та ТОВ "НВП Електрогруп" (виконавець) 24.11.2017 укладено договір № 1482 (далі - Договір), згідно із яким предметом закупівлі є послуга з антикорозійного захисту металевих конструкцій антенно-щоглових споруд (АЩС) філій Концерну РРТ. 
		 
		6.2.          Відповідно до пункту 1.2. Договору, виконавець взяв на себе зобов`язання надати послуги з антикорозійного захисту металевих конструкцій антенно-щоглових споруд (АЩС) філій Концерну РРТ (нанесення антикорозійного покриття) на 64 об`єктах замовника. 
		 
		Обсяги, об`єкти та вимоги до надання послуг, згідно з пунктами 1.3, 5.1 Договору, визначені в технічних вимогах (додаток №1).
		 
		6.3.          Згідно із пунктом 1.4 договору, замовник взяв на себе зобов`язання забезпечити своєчасне фінансування та прийняття даної послуги. 
		 
		Відповідно до пункту 2.1 договору сторони домовились, що загальна вартість послуг за договором (сума договору) становить 31 921 076,37 грн (у тому числі ПДВ - 5   320   179,37 грн), визначається згідно з ДСТУ Б.Д.1.1.-1-2013 та відображається у договірній ціні (додаток 2).
		 
		За змістом пункту 4.1 Договору, замовник зобов`язаний забезпечити своєчасне фінансування послуг відповідно до умов договору.
		 
		Пунктом 4.2 Договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України поетапно згідно з узгодженим планом-графіком фінансування (додаток 3). 
		 
		6.4.          За умовами пункту 4.3 Договору, акт приймання наданих послуг (форми №КВ-2в) та довідка про вартість наданих послуг (форми № КБ-3) складаються виконавцем у двох примірниках і подаються для підписання замовнику по факту закінчення, окремого етапу надання послуг.
		 
		6.5.          Згідно з пунктом 4.6 Договору план-графік фінансування (Додаток 3) може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін у разі: перегляду договірної ціни; внесення змін до плану-графіку надання послуги (Додаток 4); дострокового закінчення надання послуг позивачем; при наявності обставин непереборної сили; невиконання своїх зобов`язань позивачем за Договором; в інших випадках, передбачених Договором.
		 
		6.6.          У пункті 5.2 Договору сторони домовились, що послуга надається згідно з узгодженим планом графіком надання послуги (додаток 4).
		 
		Згідно з планом - графіком надання послуги стосовно предмету закупівлі: Послуга з антикорозійного захисту металевих конструкцій антенно-щоглових споруд (АЩС) філій Концерну РРТ       (Додаток 4) сторони погодили: початок роботи - по узгодженню з замовником, закінчення роботи - 31.10.2019. Також, згідно з планом - графіком надання послуг, сторони погодили, що виконання робіт по окремим об`єктам розпочинається з 20.04.2018. 
		 
		Відповідно до умов пункту 5.3 Договору передбачено, що надання послуги розпочинається не раніше 30-ти календарних днів від дати перерахування першого етапу фінансування замовником (додаток 3). 
		 
		6.7.          Згідно з пунктом 5.4 Договору передбачено, що виконавець має право коригувати послідовність виконання окремих етапів надання послуг відповідно до погодних умов на момент початку конкретного етапу та не перевищувати при цьому загальну тривалість надання послуг за цим договором, яка становить з моменту укладення договору до 31.12.2019. Про зміну послідовності надання послуг виконавець зобов`язаний повідомити про це замовника у письмовій формі. 
		 
		6.8.          У додатку № 3 до Договору сторони погодили план-графік фінансування, відповідно до якого відповідач сплачує загальну суму договору 24 платежами по 1   330   044,84 грн у період з грудня 2017 року по листопад 2018 року.
		 
		6.9.          У пункті 5.6 Договору сторони домовились, що строки виконання послуг за Договором повинні бути продовжені при наявності обставин: непереборної сили; невиконання своїх зобов`язань відповідачем за договором.
		 
		6.10.          Відповідно до умов Договору, замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги (підпункт 6.1.1 пункту 6.1 Договору); приймати надані послуги відповідно до умов договору; належним чином виконувати інші обов`язки, передбачені умовами цього договору (підпункти 6.1.2, 6.1.3 пункту 6.1 Договору); виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені договором (підпункт 6.3.1 пункту 6.3 договору).
		 
		6.11.          Відповідно до пункту 6.2.1 Договору замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань виконавцем, повідомивши про це його у строк 7 календарних днів. 
		 
		6.12.          В пункті 10.2 Договору сторонами узгоджено, що замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку в разі невиконання, неналежного виконання виконавцем зобов`язань за даним договором, шляхом направлення письмового листа на адресу виконавця, що зазначена у цьому договорі. Відповідач повинен повідомити про розірвання договору не пізніше ніж за 7 робочих днів до дати розірвання в інших випадках сторони виключають можливість односторонньої відмови від виконання зобов`язань чи одностороннє розірвання даного договору.
		 
		6.13.          У грудні 2017 року відповідач сплатив на користь позивача 1 330 044,84 грн - суму першого етапу фінансування.
		 
		6.14.          У зв`язку із тим, що у подальшому відповідачем не здійснювались оплати за договором згідно з планом-графіком фінансування та виникла заборгованість,   позивач звертався до відповідача   із листами про її погашення від 13.02.2018 №03/18, від 12.03.2018 №06/18, від 16.03.2018 №07/18, від 02.04.2018 №10/18, від 18.04.2018 №16/18, від 03.05.2018 №20/18, від 01.06.2018 №75/18  та претензією від 17.04.2018 №15/18. Також позивач звертався до відповідача із листами від 29.03.2018 №08/08, від 06.04.2018 №12/18, від 13.04.2018 №14/18, від 04.05.2018 №21/18 щодо узгодження початку робіт за договором. 
		 
		6.15.          Відповідач 10.08.2018 направив позивачу лист №2925/9-07, яким Концерн повідомив про дострокове розірвання договору від 24.11.2017 № 1482 у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "НВП Електрогруп" зобов`язань за договором.
		 
		6.16.          Не погодившись із повідомленням відповідача, позивач направив лист від 20.08.2018 №134/18 про відсутність згоди на розірвання в односторонньому порядку договору від 24.11.2017 №1482. 
		 
		6.17.          Оскільки, позивач вважав, що одностороння відмова відповідача від договору від 24.11.2017 №1482 не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору і є протиправною та безпідставною, а у відповідача наявна заборгованість за договором, позивач просив у судовому порядку: визнати недійсним правочин щодо односторонньої відмови від договору від 24.11.2017 №1482, укладеного ТОВ "НВП Електрогруп" та Концерном, що вчинений Концерном відповідно до листа від 10.08.2018 №2925/9-07; зобов`язати Концерн до виконання зобов`язань за договором від 24.11.2017 №1482 шляхом забезпечення своєчасного фінансування та прийняття послуг. 
		 
		 
		7.          Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		 
		7.1.           08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
		 
		Оскільки касаційна скарга у цій справі подана після набрання чинності названого закону розгляд цієї скарги здійснюється з урахуванням положень ГПК України у редакції від 08.02.2020 (далі - у редакції, чинній з 08.02.2020).
		 
		7.2.          Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі №   910/11397/18 за касаційною скаргою Концерну на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
		 
		7.3.          Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		7.4.          Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
		 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		8.          Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		 
		 
		8.1.          Предметом позовних вимог є вимоги позивача про визнання недійсним правочину про односторонню відмову від договору та спонукання відповідача до виконання зобов`язань за договором. 
		 
		8.2.          Предметом же касаційного розгляду є рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у справі № 910/11397/18 у частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору, в іншій частині судові рішення не оскаржуються.
		 
		8.3.          Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.
		 
		8.4.          Положеннями статей 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
		 
		8.5.          За приписами статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		8.6.          Статтею 598 ЦК України встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
		 
		8.7.          Положеннями статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Аналогічні положення містить стаття 291 ГК України.
		 
		8.8.          Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. 
		 
		8.9.          За змістом наведених положень закону одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі.
		 
		8.10.          У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (частина четвертої статті 188 ГК України).
		 
		8.11.          Предметом договору є послуга з антикорозійного захисту металевих конструкцій АЩС філій Концерну, результатом якої є нанесення антикорозійного покриття, здача - прийняття етапів робіт оформлюється актом приймання наданих послуг (форми № КБ-2в) та довідкою про вартість наданих послуг (форми №КБ-3) (характерно для договорів підряду).
		 
		8.12.          Суди попередніх інстанцій правомірно досліджували правовідносини сторін, які виникли на підставі Договору, як відносини з договору підряду, оскільки спір у справі виник у зв`язку із відмовою відповідача від договору внаслідок невиконання позивачем своїх зобов`язань за договором в частині надання послуг (які за своєю суттю є підрядними роботами) та нездійсненням відповідачем оплати за роботи відповідно до Договору.
		 
		8.13.          Статтею 849 ЦК України визначені підстави відмови замовника від договору підряду, а саме якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга цієї статті).
		 
		Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя цієї статті).
		 
		Частиною четвертою статті 849 ЦК України передбачено право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
		 
		8.14.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 6.2.1 Договору замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань виконавцем, повідомивши про це його у строк 7 календарних днів. 
		 
		У пункті 10.2. договору сторонами узгоджено, що замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку в разі невиконання, неналежного виконання виконавцем зобов`язань за даним договором, шляхом направлення письмового листа на адресу виконавця, що зазначена в даному договорі. Відповідач повинен повідомити про розірвання договору не пізніше ніж за 7 робочих днів до дати розірвання в інших випадках сторони виключають можливість односторонньої відмови від виконання зобов`язань чи одностороннє розірвання даного договору.
		 
		8.15.          Таким чином, сторони Договору врахувавши встановлену законом свободу договору, на власний розсуд погодили підстави та порядок припинення дії цього договору, що не суперечить вимогам статей 6, 525, 598, 627, 651 ЦК України та статей 188, 291 ГК України.
		 
		8.16.           Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі коли Законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи.
		 
		8.17.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що Концерн на адресу ТОВ   "НВП Електрогруп" (позивача) надіслав лист від 10.08.2018 №2925/9-07 про дострокове розірвання договору від 24.11.2017 № 1482, у якому, в якості обґрунтування підстав для розірвання договору, зазначено про те, що відповідно до пункту 6.3.1 Договору позивач, як виконавець за договором, зобов`язався забезпечити надання послуги у строки, визначені договором, відповідно до плану-графіку надання послуги (Додаток 4 до договору). Позивач зобов`язаний був розпочати надання послуги у квітні 2018 року. Проте, станом на 10.08.2018 документи, які б свідчили про повне та належне надання послуги за квітень-липень 2018 року та виконання умов договору позивачем не надані, у зв`язку із чим, відповідач, керуючись пунктом 6.2.1 Договору, частиною третьою статті 651 ЦК України, повідомив про дострокове розірвання договору з 31.08.2018.
		 
		Отже, лист від 10.08.2018 про дострокове розірвання договору подано відповідачем на підставі пункту 6.2.1 Договору та частини третьої статті 651 ЦК України.
		 
		8.18.          Таким чином, Концерн, надсилаючи лист від 10.08.2018 №   2925/9-07, обрав підставу та порядок припинення дії Договору №1482 , а саме, передбачений пунктом 6.2.1 Договору.
		 
		8.19.          Задовольняючи позовні вимоги у частині визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від Договору, що вчинений Концерном відповідно до листа від 10.08.2018, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
		-   послуга надається згідно з узгодженим планом графіком надання послуги (пункт 5.2 Договору);
		-   пунктом 5.3 Договору передбачено, що надання послуги розпочинається не раніше 30-ти календарних днів від дати перерахування першого етапу фінансування замовником;
		-   виконання робіт за окремими об`єктами за Договором розпочинається з 20.04.2018;
		-   у додатку № 3 до Договору сторони погодили план-графік фінансування, відповідно до якого відповідач сплачує загальну суму договору 24 платежами по 1   330   044,84 грн у період з грудня 2017 року по листопад 2018 року (кожного місяця);
		-   у грудні 2017 року Концерном сплачено на користь ТОВ   "НВП Електрогруп" лише суму першого етапу фінансування у розмірі 1      330 044,84 грн (платіжні доручення від 04.12.2017№ 3068  на суму 400      000,00 грн, від 12.12.2017 № 3149 на суму 400      000,00   грн, від 21.12.2017 № 3302 на суму 530   044,84 грн). Інших платежів на підставі договору станом на 10.08.2018 відповідач не здійснював   ;
		-   планом-графіком надання послуг (Додаток 4) передбачено, що в період з 20.04.2018 по 31.08.2018 (дата коли відповідач листом від 10.08.2018 повідомив про дострокове розірвання Договору) позивач мав надати послугу з антикорозійного захисту металевих конструкцій на 19 об`єктах Концерну;
		-   станом на 31.08.2018 останнім фактично була надана послуга з антикорозійного захисту металевих конструкцій лише на 9 об`єктах відповідача, з яких на 6 об`єктах роботи було виконано до 10.08.2018;
		-   виконання позивачем робіт на вищевказаних об`єктах підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 за серпень 2018 (форми №      КВ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2018 (форми № КБ-3) на загальну суму 1   390   641,22 грн, а також актами приймання виконаних будівельних робіт №№ 7, 8, 9 за серпень 2018 (форми №      КВ-2в) на загальну суму 903   941,74 грн, а всього на суму 2      294      582,96 грн. Вказані акти (форми № КВ-2в) та довідка (форми № КБ-3) підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень;
		-   станом на 10.08.2018 (дата листа про дострокове розірвання договору) Концерн відповідно до Додатку 3 до договору (план-графік фінансування)  мав сплатити платежі №№ 1-8 на загальну суму 10   640   358,72 грн, проте станом на 10.08.2018 відповідач сплатив на користь позивача лише 1 330 044,84 грн (у грудні 2017);
		- у   матеріалах справи наявні листи позивача, адресовані відповідачу, в яких позивачем повідомлено про необхідність виконання зобов`язань з фінансування договору та погашення заборгованості за договором, а саме: вих. № 03/18 від 13.02.2018, № 06/18 від 12.03.2018, № 07/18 від 16.03.2018, № 10/18 від 02.04.2018, № 20/18 від 03.05.2018, №      75/18 від 01.06.2018 та претензією вих. № 15/18 від 17.04.2018, докази отримання зазначених листів та претензії також наявні у матеріалах справи;
		-   у матеріалах справи наявні листи позивача до відповідача з проханням узгодити початок виконання робіт з 20.04.2018 на об`єктах Полтавської філії Концерну (листи за вих. № 08/18 від 29.03.2018, № 12/18 від 06.04.2018, № 14/18 від 13.04.2018, №      21/18 від 04.05.2018;
		-   у претензії вих. № 15/18 від 17.04.2018, позивач, окрім сплати заборгованості за платежами фінансування, вимагав від відповідача допустити працівників позивача до об`єктів відповідача для виконання обумовлених договором робіт;
		-   у листі № 14/18 від 13.04.2018 позивач наголошував відповідачу, що поки він не надає згоду на початок робіт, представники Полтавської філії не зможуть розпочати процедуру вирішення питання щодо відключення передавачів та іншого обладнання на об`єктах філії, тобто дату початку робіт доведеться змінити, а це потягне за собою зміни у загальному календарному плані, оскільки до 20.04.2018 залишилось вельми мало часу, позивач просив відповідача скоріше надати згоду на початок робіт;
		-   у листі № 21/18 від 04.05.2018 позивач вчергове просив відповідача узгодити початок робіт на об`єктах Полтавської філії Концерну, зазначав, що орієнтовний початок роботи згідно із календарним графіком (Додаток 4 до договору) було заплановано на 20.04.2018, наразі вже 04.05.2018, а початок виконання робіт досі не узгоджено, у зв`язку з чим просив відповідача переглянути календарний графік та підписати відповідну Додаткову угоду до договору;
		-   у відповідь на листи позивача щодо узгодження початку робіт, відповідач надіслав позивачу листи вих. № 1621/9-07 від 02.05.2018, № 1637/1-07 від 03.05.2018 та лист вих. № 1661/1-07 (в доповнення до вказаних листів від 02.05.2018, від 03.05.2018, згідно з яким запропонував проведення сторонами переговорів з метою врегулювання питань, що виникли в процесі діяльності, навів перелік питань до розгляду на переговорах, а саме: 1) узгодження об`єктів та дати початку виконання робіт за Договором, 2) внесення змін до плану-графіку надання послуги (Додаток 4 до договору), 3) внесення змін до плану-графіку фінансування (Додаток 3 до договору); -   матеріали справи не містять доказів досягнення сторонами згоди щодо внесення змін до Додатків 3 та 4 до договору;
		-   відповідно до листа відповідача вих. № 2078/19-07 від 07.06.2018, надісланого у відповідь на лист позивача № 75/18 від 01.06.2018, відповідач зазначаючи про надісланий ним позивачу 21.05.2018 лист вих. № 1783/1-07 вказав, що він відразу розпочав роботу з забезпечення умов виконання договору та надав допуск на всі заявлені позивачем об`єкти.
		 
		8.20.          З огляду на викладені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушення відповідачем (Концерном) зобов`язань за Договором (пункту 1.4, пункту 5.9, підпунктів 6.1.1, 6.1.3 пункту 6.1 Договору, Додатку 3, Додатку 4). 
		 
		8.21.          За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що порушення позивачем Договору зумовлено       діями/бездіяльністю управленої сторони - Концерну (відповідача), у зв`язку з чим у останнього були відсутні підстави для односторонньої відмови від договору (лист від 10.08.2018) на підставі пункту 6.2.1 Договору та частини третьої статті 651 ЦК України, саме у зв`язку з невиконанням позивачем зобов`язань за договором.
		 
		8.22.          Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
		 
		8.23.          Не знайшли свого підтвердження доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права - статей 203, 215, 525, 526, 651, 849 ЦК   України, статей 188, 291 ГК   України, про необґрунтоване не застосування норми статей 611, 615, 651 ЦК   України та про порушення судами  частини першої статті 74, статті 236 ГПК України.
		 
		8.24.          Посилання скаржника на постанову Верховного Суду у справі №911/1433/18 відхиляється судом касаційної інстанції, з огляду на те, що у справі, що розглядається розірвання договору відбувалося з підстав передбачених саме умовами Договору, а не на підставі статті 849 ЦК України, а тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано здійснювали оцінку наявності/відсутності підстав для визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від Договору саме на підставі листа яким обумовлено підставу для розірвання договору відповідно до пункту 6.2.1 Договору, а не на підставі статті 849 ЦК України.  
		 
		8.25.          Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо необґрунтованості висновку судів попередніх інстанцій щодо визначення зобов`язання з фінансування відповідачем як первинного зобов`язання, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено та надано оцінку умовам Договору, плану графіку фінансування та плану графіку надання послуг, з яких вбачається, що початок надання послуг було заплановано на квітень 2018 року, при цьому планом графіком фінансування передбачено здійснення оплати за Договором кожного місяця у період з грудня 2017 року по листопад 2018 року, починаючи з грудня 2017 року. 
		 
		8.26.          З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, спростовуються твердження скаржника щодо необґрунтованості висновку судів попередніх інстанцій про те, що невиконання умов Договору позивача зумовлені діями/бездіяльністю відповідача, як управленої сторони.
		 
		8.27.             Аргументи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм законодавства. Водночас, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, скаржник насправді фактично вдається до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої названими судами оцінки доказів у справі.
		 
		8.28.          Доводи ТОВ   "НВП Електрогруп", викладені у відзиві на касаційну скаргу, суд касаційної інстанції бере до уваги відповідно до мотивів, наведених у розділі 8 цієї постанови. 
		 
		8.29.          Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.
		 
		У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		 
		8.30.          Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у надісланих до суду документах (касаційній скарзі та відзиві), не спростовують вказаного висновку.
		 
		9.          Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		9.1.          З огляду на викладене у розділі 8 цієї постанови Верховний Суд доходить висновку, що у разі коли Законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови.  З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи. 
		 
		9.2. Звертаючись з касаційною скаргою, Концерном не доведено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.
		 
		9.3. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Концерну залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
		 
		10. Судові витрати
		 
		10.1. Понесені Концерном у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, на підставі статті 129 ГПК України.
		 
		Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у справі № 910/11397/18- без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                       Т. Малашенкова
		 
		Суддя                                                                       І. Бенедисюк
		 
		Суддя                                                                       І. Колос

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...