Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/6660/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; прийняття громадян на публічну службу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2020. Зареєстровано: 12.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		07 жовтня 2020 року                               м. Київ                                        № 640/6660/20
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шулежка В.П., суддів Літвінової А.В., Погрібніченка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Комісії з питань вищого корпусу державної служби та Міністерства культури та інформаційної політики України, про визнання протиправним та скасування розпорядження, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Окружного адміністративного суду міста Києва 19.03.2020 звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач, Кабмін), в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабміну від 26.02.2020 №171-р «Про призначення ОСОБА_2 Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті» (далі - спірне розпорядження).
		Одночасно з позовом позивачем подано заяву про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та Секретаріат Кабміну.
		В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що за результатами проведення повторного конкурсу на зайняття посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (далі - Держетнополітики) він набрав 9,57 балів відповідно до загального рейтингу кандидатів, а ОСОБА_2 - 8,01 балів. Однак, спірним розпорядженням на вказану посаду Кабміном призначено не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 .
		При цьому, в порушення вимог п. 59 Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабміну від 25.03.2016 №246 (далі - Порядок проведення конкурсу), співбесіди з кандидатами, визначеними протоколом засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія) від 21.01.2020 №03/2020, Кабміном, як суб`єктом призначення, не проводилися взагалі, що є грубим порушенням вимог процедури проведення конкурсу на зайняття посади державної служби, регламентованих Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) та Порядком проведення конкурсу.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду колегією суддів та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
		Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали подати до суду відзив на позов, який подається до суду разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, а неподання відповідачем відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
		Також, вказаною ухвалою до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 (далі - третя особа-1, ОСОБА_2 ).
		07.04.2020 від відповідача та 16.04.2020 від третьої особи-1 до суду надійшли клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в задоволенні яких відмовлено відповідними ухвалами суду від 16.04.2020 та 23.04.2020 відповідно.
		На виконання вищевказаної ухвали суду від 24.03.2020 до суду 16.04.2020 від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення щодо позову. У своїх поясненнях ОСОБА_2 зазначила, зокрема, що призначення її на посаду Голови Держетнополітики відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки співбесіди з усіма кандидатами на вказану посаду проводив Міністр культури, молоді та спорту України. ОСОБА_1 взяв участь у співбесіді та до оголошення результатів конкурсу у нього не виникало жодних заперечень чи зауважень щодо того, що співбесіда відбувалася у вихідний день.
		Також, на виконання вищевказаної ухвали суду від 24.03.2020 до суду 17.04.2020 від відповідача надійшов відзив на позов разом із належним чином засвідченими доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача проти позову. У своєму відзиві на позов представник відповідача зазначила, зокрема, що у відповідності до норм Порядку проведення конкурсу Кабмін безпосередньо не здійснює проведення конкурсів на зайняття посад державної служби, оскільки організація та проведення таких конкурсів покладається на Комісію. Відповідним розділом Порядку проведення конкурсу не визначено жодного впливу попередньо набраних балів або критеріїв, на які впливають такі бали під час проведення співбесіди із суб`єктом призначення/уповноваженою ним особою. Аналіз положень п. 59 Порядку проведення конкурсу дозволяє дійти висновку про те, що на етапі співбесіди із суб`єктом призначення рішення про вибір переможця серед осіб, які попередньо набрали найбільшу кількість балів порівняно з іншими учасниками конкурсу, належить до дискреційних повноважень суб`єкта призначення.
		У подальшому, 22.04.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на момент розгляду та вирішення справи), в задоволенні якого відмовлено відповідною ухвалою суду від 27.10.2020.
		Відповідними ухвалами суду від 29.04.2020 та 06.05.2020 задоволено клопотання позивача, яке надійшло до суду 23.04.2020, і клопотання відповідача, яке надійшло до суду 30.04.2020, та до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Держетнополітики (далі - третя особа-2), Комісію (далі - третя особа-3, Комісія) та Міністерство культури та інформаційної політики України (далі - третя особа-4, МКІП).
		30.04.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в задоволенні якого відмовлено відповідною ухвалою суду від 06.05.2020.
		Ухвалою суду від 20.05.2020 повернуто позивачу заяву про зміну предмету позову, яка надійшла до суду 14.05.2020.
		Також 14.05.2020 до суду надійшла письмова відповідь позивача на відзив відповідача на позов, 26.05.2020 - письмові пояснення третьої особи-3 щодо позову, а 27.05.2020 - письмова відповідь позивача на пояснення третьої особи-3 щодо позову.
		Відповідною ухвалою суду від 07.10.2020 повернуто позивачу його заяву про зміну предмету позову, яка надійшла до суду 27.05.2020.
		У подальшому, до суду від відповідача, третьої особи-2, третьої особи-1 та третьої особи-3 05.08.2020, 07.08.2020, 08.08.2020 та 10.08.2020 відповідно надійшли письмові пояснення, у тому числі додаткові, на які 19.08.2020 від позивача надійшли письмові відповіді та заперечення, які (усі перелічені документи) долучено до матеріалів справи для врахування під час розгляду справи та прийняття у ній судового рішення по суті позову.
		Враховуючи предмет і підстави позову, а також положення ст.ст. 12, 257, 262 КАС України, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, згідно з розпорядженням Кабміну від 27.11.2019 №1171-р «Про оголошення повторного конкурсу на зайняття посади Голови Державної служби з етнополітики та свободи совісті», ОСОБА_1 приймав участь у зазначеному конкурсі.
		21.01.2020 відбулося засідання Комісії, яке оформлене протоколом №03/2020, відповідно до якого затверджено список кандидатів на зайняття посади, яких допущено до етапу співбесіди (п. 10); проведено співбесіду з кандидатами на зайняття посади, яких допущено до етапу співбесіди, та визначення її результатів (п. 11); складено рейтинг кандидатів на зайняття посади (п. 12); визначено кандидатури на зайняття посади, які набрали найбільшу кількість балів відповідно до загального рейтингу кандидатів, для внесення пропозицій суб`єкту призначення (п. 13).
		На засіданні Кабміну 05.02.2020 року, яке оформлене протоколом №7, визначено ОСОБА_2 переможцем конкурсу на зайняття посади Голови Держетнополітики з урахуванням пропозиції Міністра культури, молоді та спорту за результатами відповідної співбесіди, проведеної з кандидатами на зазначену посаду, пропозиції щодо яких внесено Комісією.
		Спірним розпорядженням призначено ОСОБА_2 Головою Держетнополітики з дати початку фактичного виконання нею посадових обов`язків строком на п`ять років з оплатою праці відповідно до законодавства, встановивши випробування строком на три місяці.
		Вважаючи спірне розпорядження протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.
		Так, згідно з ч. 1 ст. 19 Закону №889-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче, зокрема магістра - для посад категорій «А» і «Б».
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №889-VIII, вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
		Абзацом 1 ст. 22 Закону №889-VIII визначено, що з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття посади державної служби, відповідно до Порядку проведення конкурсу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (тобто, постановою Кабміну від 25.03.2020 №246 (із змінами та доповненнями).
		Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону №889-VIII, проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійних компетентностей, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття посади.
		Частина 1 ст. 14 Закону №889-VIII визначає, що Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним органом.
		Повноваження Комісії визначено у ст. 15 Закону №889-VIII, п. 2 ч. 1 якої встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття посад державної служби категорії «А» та вносить суб`єкту призначення пропозиції щодо кандидатур на такі посади загальною кількістю не більше п`яти осіб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №889-VIII, Комісія здійснює діяльність відповідно до Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби, яке затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
		Частиною 3 ст. 16 Закону №889-VIII встановлено, що засідання Комісії проводяться прозоро, оголошення про їх проведення, порядок денний, протоколи таких засідань та висновки Комісії оприлюднюються на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.
		Засідання Комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше половини від загального складу Комісії.
		Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону №889-VIII, Комісія у межах наданих повноважень приймає рішення більшістю голосів присутніх на засіданні членів Комісії.
		Рішення Комісії оформляються протоколами, до яких додаються висновки Комісії у випадках, визначених цим Законом.
		Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 23 Закону №889-VIII, рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади державної служби категорії «А» приймає суб`єкт призначення, на посади державної служби категорій «Б» і «В» - керівник державної служби відповідно до цього Закону.
		Розпорядженням Кабміну від 27.11.2019 №1171-р оголошено з 02.12.2019 повторний  конкурс на зайняття посади Голови Держетнополітики та визначено умови проведення зазначеного конкурсу згідно з додатком.
		Згідно з п. 39 Порядку проведення конкурсу, кандидати, які за результатами тестування набрали 0 балів, а також кандидати, які не з`явилися для його проходження протягом часу, передбаченого для тестування всіх кандидатів, вважаються такими, що не пройшли тестування та не можуть бути допущені до чергового етапу конкурсу.
		Кандидати, які набрали 1 або 2 бали, вважаються такими, що пройшли тестування.
		З інформацією про результати тестування та кількість отриманих балів кандидати ознайомлюються під час підписання відповідного звіту.
		Результати тестування відображаються у протоколі засідання Комісії або конкурсної комісії.
		У п. 10 протоколу №03/2020 засідання Комісії зазначено, що кандидати на зайняття посади Голови Держетнополітики пройшли тестування на знання законодавства, абстрактне мислення, перевірку володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи, відображено результати тестування кандидатів на зайняття посади вказаної посади, а також затверджено список кандидатів на зайняття вказаної посади, які успішно пройшли перевірку володіння іноземної мови, всі види тестування та допущені до чергового етапу конкурсу - співбесіди, а саме: 1. ОСОБА_3 ; 2. ОСОБА_4 ; 3. ОСОБА_5 ; 4. ОСОБА_6 ; 5. ОСОБА_7 ; 6. ОСОБА_8 ; 7. ОСОБА_9 ; 8. ОСОБА_10 ; 9. ОСОБА_1 ; 10. ОСОБА_11 ; 11. ОСОБА_2 .
		Відповідно до абзацу 1 п. 23 Порядку проведення конкурсу, для забезпечення максимальної прозорості проведення конкурсу на зайняття посад категорії «А» здійснюється відеофіксація процедури проведення конкурсу (тестування, розв`язання кандидатами ситуаційних завдань (у разі їх розв`язання) та їх презентація у передбачених випадках, проведення співбесіди). Відеозаписи публікуються на офіційному веб-сайті НАДС не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після завершення відповідного етапу.
		Згідно з п.п. 50-54 Порядку проведення конкурсу, співбесіда проводиться з метою оцінки відповідності професійної компетентності кандидата встановленим вимогам, які не були оцінені на попередніх етапах конкурсу.
		Час для проведення співбесіди з кандидатом визначає Комісія або конкурсна комісія. До визначеного часу для проходження співбесіди не враховується час перерви, наданої особам з інвалідністю як розумне пристосування, про що зазначається у протоколі засідання відповідної комісії.
		Співбесіду проводить Комісія або конкурсна комісія, а також особи, які залучені до її роботи.
		Під час оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою на співбесіді виставляються такі бали:
		2 бали - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі та які виявили глибокі знання, уміння, компетенції, необхідні для ефективного виконання посадових обов`язків;
		1 бал - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі в обсязі, мінімально достатньому для виконання посадових обов`язків;
		0 балів - кандидатам, професійна компетентність яких не відповідає вимозі.
		Оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою під час проведення співбесіди здійснюється кожним членом Комісії або конкурсної комісії індивідуально після обговорення відповідності професійної компетентності кандидата за кожною окремою вимогою на засіданні Комісії або конкурсної комісії за участю залучених до її роботи осіб шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди за формою згідно з додатком 7.
		Після оцінювання члени Комісії або конкурсної комісії надають відомості про результати співбесіди адміністратору, який заповнює зведену відомість середніх балів.
		Остаточною оцінкою у балах за кожною вимогою під час проведення співбесіди є середнє арифметичне значення індивідуальних балів, виставлених членами Комісії або конкурсної комісії.
		Кандидати, які під час проведення співбесіди отримали середній бал 0 за однією з вимог, а також кандидати, які не з`явилися для проведення співбесіди, вважаються такими, що не пройшли конкурсний відбір та не можуть бути включеними до загального рейтингу.
		Результати проведення співбесіди відображаються у протоколі засідання Комісії або конкурсної комісії та повідомляються кандидатам.
		Про результати проведення співбесіди спеціальний структурний підрозділ НАДС або служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, повідомляє кандидатам в порядку, передбаченому абзацом 8 п. 17 цього Порядку.
		Протоколи засідань Комісії або конкурсної комісії, результати проходження тестування, розв`язання ситуаційних завдань та проведеної з кандидатом співбесіди зберігаються у службі управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, а щодо кандидатів на зайняття посад категорії «А» - у спеціальному структурному підрозділі НАДС.
		Відповідно до п. 56 Порядку проведення конкурсу, загальна кількість балів кандидата визначається шляхом додавання середніх балів, виставлених у зведеній відомості середніх балів за формою згідно з додатком 8 за кожною окремою вимогою до професійної компетентності, та балів за результатами тестування.
		Рейтинг кандидата, який успішно пройшов конкурс, залежить від загальної кількості набраних ним балів.
		Загальний рейтинг кандидатів визначається за формою згідно з додатком 9.
		Результати визначення загального рейтингу кандидатів відображаються у протоколі засідання Комісії або конкурсної комісії.
		Як зазначено у п. 11. протоколу №03/2020, співбесіда проводилася з метою оцінки відповідності професійної компетентності кандидатів встановленим вимогам, які не були оцінені на попередніх етапах конкурсу, а саме: лідерство, комунікація та взаємодія, досягнення результатів, стресостійкість.
		У тому ж пункті протоколу №03/2020, відповідно до вимог Порядку проведення конкурсу, відображені результати співбесіди за кожною вимогою до компетентності, визначеної умовами конкурсу.
		Крім того, відеофіксації проведення 21.01.2020 Комісією співбесід з кандидатами на зайняття посади Голови Держетнополітики опубліковані на веб-сайті Національного агентства України з питань державної служби https://nads.gov.ua у розділі Вищий корпус, онлайн трансляції засідань Комісії у відеохостингу YouTube (ІНФОРМАЦІЯ_2 - співбесіда з ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 - співбесіда з ОСОБА_2 ).
		Отже, посилання позивача у своєму позові та поясненнях щодо відсутності відеофіксації співбесід з кандидатами на зайняття посади Голови Держетнополітики є безпідставними.
		Пунктом 12 протоколу №03/2020 затверджено рейтинговий список кандидатів на зайняття посади Голови Держетнополітики, а саме: 1. ОСОБА_1 - 9,57 балів; 2. ОСОБА_4 - 9,29 балів; 3. ОСОБА_2 - 8,01 балів; 4. ОСОБА_11 - 7,72 балів.
		Пунктом 8 протоколу №03/2020 визначено кандидатури на зайняття посади Голови Держетнополітики, які набрали найбільшу кількість балів відповідно до загального рейтингу кандидатів, для внесення пропозицій суб`єкту призначення.
		Комісія вирішила внести суб`єкту призначення пропозицію щодо кандидатур для визначення переможця конкурсу на зайняття посади Голови Держетнополітики:
		1. ОСОБА_1 - 9,57;
		2. ОСОБА_4 - 9,29;
		3. ОСОБА_2 - 8,01;
		4. ОСОБА_11 - 7,72.
		Протокол №14/2020 розміщений на сайті НАДС за адресою: https://nads.gov.ua/storage/app/sites/5/Komisia%20A/Protokoli%20zasidan%20Komisii/2020/protokol-03-vid-21012020.pdf.
		Згідно з ч. 6 ст. 28 Закону №889-VIII, кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення Комісії або конкурсної комісії до суду з підстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано жодних доказів порушення умов або порядку проведення конкурсу на зайняття посади Голови Держетнополітики, що могло істотно вплинути на його результати.
		Отже, безпідставними є твердження позивача про порушенням вимог законодавства під час проведення конкурсу на зайняття вказаної посади.
		Далі, відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 113 Конституції України та ч. 1 ст. 1 і ст. 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, що у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
		Статтею 117 Конституції України, якій кореспондує ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
		Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України призначає на посаду державних секретарів міністерств, керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, відповідно до законодавства про державну службу.
		Як зазначено в п. 1 Положення про Державну службу України з питань етнополітики та свободи совісті, затвердженого постановою Кабміну від 21.08.2019 №819 «Про затвердження Положення про Державну службу України з етнополітики та свободи совісті та внесення змін до Положення про Міністерство культури України» (далі -Положення) із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 №885 «Деякі питання діяльності Міністерства культури та інформаційної політики», Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики і який реалізує державну політику у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні.
		Відповідно до п. 9 Положення, ДЕСС очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби відповідно до законодавства про державну службу.
		Комісія з питань вищого корпусу державної служби вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо кандидатури для призначення на посаду Голови ДЕСС за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу.
		Тобто, Кабмін є суб`єктом призначення по відношенню до посади Голови Держетнополітики, яка відноситься до посад державної служби категорії «А».
		Водночас, Кабмін, як орган виконавчої влади, зобов`язаний діяти виключно у відповідності до вимог ст. 19 Конституції України.
		Так, ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
		«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
		«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
		Згідно з вимогами ст.ст. 22, 23 Закону №889-VIII, Кабміном, як суб`єктом призначення, оголошено конкурс та у подальшому повторний конкурс на зайняття посади Голови Держетнополітики.
		Варто наголосити, що організація та проведення конкурсу на зайняття посади категорії «А» покладається на Комісію.
		Тобто, Кабмін, відповідно до норм Порядку проведення конкурсу, безпосередньо не здійснює проведення конкурсу на зайняття посад державної служби.
		Водночас, позивач зазначає, що під час проведення конкурсу допущено ряд порушень, які призвели до порушення його прав та інтересів.
		Як уже зазначено вище, згідно з положеннями Закону №889-VIII та Порядку проведення конкурсу, Комісія з питань вищого корпусу державної служби проводить конкурс на зайняття посад державної служби категорії «А» та вносить суб`єкту призначення пропозиції щодо кандидатур на такі посади загальною кількістю не більше п`яти осіб.
		Зокрема, п. 6 Порядку проведення конкурсу визначено, що конкурс проводиться такими етапами:
		прийняття рішення про оголошення конкурсу;
		оприлюднення оголошення про проведення конкурсу;
		прийняття та розгляд інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі;
		проведення тестування та визначення його результатів;
		розв`язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (у разі визначення Комісією необхідності розв`язання ситуаційних завдань);
		проведення співбесіди та визначення її результатів;
		складення загального рейтингу кандидатів;
		визначення суб`єктом призначення переможця (переможці) конкурсу;
		оприлюднення результатів конкурсу.
		При цьому, суд звертає увагу, що станом на момент оголошення 27.11.2019 повторного конкурсу на зайняття посади Голови Держетнополітики, проведення тестування та співбесід, а також визначення переможця конкурсу, дів Порядок проведення конкурсу у редакції від 27.11.2019, тобто із змінами, внесеними до цього Порядку постановою Кабміну від 27.11.2019 №962.
		Проте, позивач в обґрунтування доводів позовних вимог посилається на процедуру проведення конкурсу, яка була змінена постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 №98 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. №246 і від 22 липня 2016 р. №448».
		Також слід зазначити, що необґрунтованим є мотивування позивача про порушення порядку проведення конкурсу на зайняття вакантної посади категорії «А» в частині проведення співбесіди із суб`єктом призначення.
		З огляду на особливий характер організаційної форми цільності Кабміну, який є суб`єктом призначення відносно керівників центральних органів виконавчої влади, а також функціональне навантаження на членів Кабміну, проведення співбесід безпосередньо на його засіданні об`єктивно неможливо.
		Водночас, абзацом 4 п. 59 Порядку проведення конкурсу визначено, що співбесіда за рішенням суб`єкта призначення може проводитися уповноваженою ним особою.
		Як уже вказано вище, діяльність Держетнополітики спрямовується і координується Кабміном через Міністра культури та інформаційної політики.
		Відтак, відповідно до витягу з протоколу №16 засідання Кабміну від 28.10.2019, вирішено «уповноважити міністрів згідно з компетенцією проводити співбесіди з кандидатами на зайняття відповідних посад державної служби категорії «А», які набрали найбільшу загальну кількість балів за результатами складення загального рейтингу кандидатів, внесених Кабінетові Міністрів Комісією з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія) не пізніше трьох календарних днів після отримання відповідних пропозицій Комісії, та інформувати Кабінет Міністрів про результати таких співбесід з метою визначення Кабінетом Міністрів в установленому порядку переможця конкурсу».
		Тобто, саме Міністр культури та інформаційної політики є особою, яку Кабміном уповноважено на проведення співбесіди з кандидатами на посаду Голови Держетнополітики, які набрали найбільшу загальну кількість балів.
		За вище вказаних обставин, суд приходить до висновку, що доводи позивача про порушення порядку проведення конкурсу в частині проведення співбесіди є хибними та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
		Будь-яких інших обставин (у тому числі, доводів та тверджень) на обґрунтування заявлених позовних вимог, окрім наведених вище, які спростовані в ході судового розгляду, позивачем не наведено.
		З урахуванням вище викладеного в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Інші доводи та аргументи учасників справи не спростовують висновків суду.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
		Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
		На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                                          В.П. Шулежко
		 
		Судді                                                                                                                              А.В. Літвінова
		 
		                                                                                    І.М. Погрібніченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...