Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/702/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність; Спори про самочинне будівництво.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2020. Зареєстровано: 14.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2020.
Дата набрання законної сили: 26.01.2021
Номер судового провадження: 2/363/42/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   29.09.2020                                                   Справа № 363/702/17 
		 
		РІШЕННЯ 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29вересня2020року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Дехтяренко О.В., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Дулапчій С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та ТОВ «Землевпорядна компанія «Приват» про знесення самовільної забудови,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   
		 
		   В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та ТОВ «Землевпорядна компанія «Приват» про знесення самовільної забудови, в якому просила зобов`язати ОСОБА_3 знести самочинно збудовані: прибудова до житлового будинку літ. «а2» загальною площею 14,1 кв.м., гараж літ. «К», сарай літ. «И», що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_3 на її користь судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
		 
		   Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.09.2015 року Державною архітектурно  будівельною інспекцією у Київській області винесено припис № С-3009/4 про усунення виявлених порушень вимог містобудівного законодавства із будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 02.07.2016 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Державної архітектурно  будівельної інспекції у Київській області Шомою А.Г. проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства із будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 . За результатами перевірки Департаментом державної архітектурно  будівельної інспекції у Київській області було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів від 02.07.2016 року, Протокол № 1-Л-0207/1 від 02.07.2016 року, припис № С-0207/1 та винесено постанову № А-1307/4 від 13.07.2016 року. Однак, до цього часу вимоги припису № С-3009/4 від 30.09.2015 року, припис № С-0207/1 та постанова № а-1307/4 від 13.07.2016 року ОСОБА_3 не виконано, що є прямим та грубим порушенням законних прав та інтересів ОСОБА_1 , як власника кв. АДРЕСА_2 . 09.08.2016 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Державної архітектурно  будівельної інспекції у Київській області Шомою А.Г. проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства із будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_3 . За результатами перевірки було складено протокол № 1-Л-А-2909/1 від 29.09.2016 року та цього ж дня було винесено припис № 2909/1 про усунення виявлених порушень. Проте, під час перевірки інспектором не взято до уваги, ні постанову № А-1307/4 від 13.07.2016 року, а ні припис № С-0207/1 від 02.07.2016 року, які цей же інспектор будівельного нагляду Інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Державної архітектурно  будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_4 сам і виносив. Так, згідно документації про виніс в натурі земельної ділянки ОСОБА_1 , на земельній ділянці останньої розташовані господарські споруди її сусіда ОСОБА_3 , а саме: об`єкти самочинного будівництва гараж літ. «К», сарай літ. «И» та прибудова до жилого будинку літ. «а2». Крім того, відповідач не додержався вимог про забезпечення відстані в 1 метр, для обслуговування своїх будівель. Крім того, об`єкти самочинного будівництва сарай літ. «И» та гараж літ. «К» знаходяться в край незадовільному стані, штукатурка осипається, цегла з якої вони побудовані руйнується, подекуди стіни взагалі відсутні та все це падає на земельну ділянку позивача та остання побоюється, що у разі завалення цих будівель вона може постраждати або члени її родини. На підставі викладеного, позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.
		 
		   Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вишгородського районного суду Київської області від 22.02.2017 року головуючим  суддею по справі обрано суддю ОСОБА_5 .
		Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.03.2017 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вишгородського районного суду Київської області від 14.06.2017 року головуючим  суддею обрано суддю ОСОБА_6 .
		Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.06.2017 року суддею Баличевою М.Б. прийнято до свого провадження вказану цивільну справу.
		Позивач ОСОБА_1 та їїпредставник адвокат КравченкоО.М.в судовомузасіданні позовнівимоги повністюпідтримали тапросили їхзадовольнити звикладених упозовній заявіпідстав. Раніше надавали письмові пояснення на заперечення відповідача від 07.09.2017 року.
		Представник відповідача ОСОБА_3  адвокат Дулапчій С.С. заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити у їх задоволенні. Раніше відповідачем надавалися письмові заперечення на позовну заяву. Також вказала, що об`єкти самочинного будівництва є власністю відповідача ОСОБА_3 .
		Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Землевпорядна компанія «Приват» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Раніше надавав письмові пояснення по справі, в яких позовні вимоги повністю підтримав та не заперечував проти їх задоволення.
		Представник третьої особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
		Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		   Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		   Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,245 га, яка розташована по АДРЕСА_4 , кадастровий номер: 3221886401:35:022:0103 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 256104132218, номер запису про право власності: 4121117 від 28.12.2013 року, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
		Відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,2436 га, яка розташована по АДРЕСА_4 , кадастровий номер: 3221886401:35:022:0104 на підставі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
		Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четвертастатті 373 ЦК України). Цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ ІІ «Землі України» ЗК України), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності, стосовно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.
		Так само є нормативно регламентованим право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третястатті 375 ЦК України). Відповідно до частини четвертоїстатті 375 ЦК Україниу разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюютьсястаттею 376 ЦК України.
		Згідно з частинами першою, другою, четвертою, п`ятоюстатті 376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
		Пунктом г) частини 1статті 91 Земельного кодексу Українивизначено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (ч.ч.1,2ст.103 Земельного кодексу України).
		Інститут земельних відносин добросусідства, є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок. Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.
		Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15.03.2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області про скасування рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку відмовлено. 
		Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 02.06.2016 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15.03.2016 року змінено, виключивши із мотивувальної частини рішення посилання суду на пропущення позивачем строку позовної давності як підставу відмови у позові. В решті рішення залишено без змін.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.07.2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом  ОСОБА_3 до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області про скасування рішення виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 02.06.2016 року.
		30.09.2015 року Державною архітектурно  будівельною інспекцією у Київській області винесено припис № С-3009/4 про усунення виявлених порушень вимог містобудівного законодавства із будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 
		02.07.2016 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Державної архітектурно  будівельної інспекції у Київській області Шомою А.Г. проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства із будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 . 
		За результатами перевірки Департаментом державної архітектурно  будівельної інспекції у Київській області було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів від 02.07.2016 року, Протокол № 1-Л-0207/1 від 02.07.2016 року, припис № С-0207/1 та винесено постанову № А-1307/4 від 13.07.2016 року. 
		09.08.2016 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Державної архітектурно  будівельної інспекції у Київській області Шомою А.Г. проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства із будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_3 . 
		За результатами вищевказаної перевірки було складено протокол № 1-Л-А-2909/1 від 29.09.2016 року та цього ж дня було винесено припис № 2909/1 про усунення виявлених порушень. 
		На підставі звернення громадянина ОСОБА_3 (вх. №10/26-В-3007/110/10-0507/3 від 05.07.2016р.) Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об`єкта будівництва: Реконструкція житлового будинку, будівництво господарських будівель за адресою: АДРЕСА_3 .
		За результатами перевірки складено акт від 29.09.2016р., яким встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3221886401:35:022:0103належить гр. ОСОБА_1 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 256104132218, номер запису про право власності 4121117 від 28.12.2013р., цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площа: 0,245га. Житловий будинок належить позивачу на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 255289932218, номер запису про право власності 4120387 від 28.12.2013р. Декларація про готовність об`єкта до експлуатації зареєстровано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 06.12.2013р. КС182133400854.
		На час перевірки, станом на 09.08.2016р. встановлено, що на земельній ділянці за вищевказаною адресою розташований житловий будинок літ. «А» розмірами 10,3х6,55м, рік побудови 1961, сарай літ. «М» розмірами 2,8х2,4м, рік побудови 2000, літня кухня літ «І» розмірами 5,2х4,43м, рік побудови 2000, сарай літ. «Б» розмірами 6,2х10,7м, рік побудови 2000, сарай літ. «В» розмірами 1,68х5,57м, рік побудови 1998, сарай літ. «Ї» розмірами 1,6х1,8м, рік побудови 1998, убиральня літ. «Ж» розмірами 1,0х1,6м, рік побудови 1975, згідно технічного паспорту БТІ виготовленого ТОВ «Контакт КМП», інвентаризаційна справа №027-1113/Ц від 28.10.2013р., виконавець ОСОБА_8 , сертифікат АЕ002728.
		Проведеною перевіркою встановлено, що будівля сараю літ. «М» розміщена по межі земельної ділянки без забезпечення відстані в 1 метр для обслуговування будівлі, чим порушено вимоги п. 3.25 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
		Відстань між літньою кухнею літ. «І» і будівлею гаража, що знаходиться на сусідній земельній ділянці (літ. «К» розміром 4,15х8,8м, згідно технічного паспорту БТІ виготовлений Вишгородським БТІ, інвентаризаційний номер 2900096 від 20.12.2008р.) складає 5,5м, відстань між сараєм літ. «Б» і будівлею гаража, що знаходиться на сусідній земельній ділянці (літ. «К» розміром 4,15х8,8м, згідно технічного паспорту БТІ виготовлений Вишгородським БТІ, інвентаризаційний номер 2900096 від 20.12.2008р.) складає 5,5м, (будівлі, відносяться до V ступеню вогнестійкості, побудовані без дотримання протипожежних розривів), чим порушено вимоги п. 3.25* ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
		На підставі встановлених порушень, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 29.09.2016р. винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким до 29.12.2016р. зобов`язано ОСОБА_1 усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку та у термін до 29.10.2016р. зобов`язано повідомити Департамент про виконання припису.
		Також, 29.09.2016р. складено протокол №1-Л-А-2909/1 про адміністративне правопорушення, яким повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:30год. 12.10.2016р.
		Крім того, 12.10.2016р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області винесено постанову №А-1210/1 по справі про адміністративне правопорушення, якою за порушення ОСОБА_1 норм ч. 1ст. 96 КУпАПнакладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00грн.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та визнано протиправним та скасувано припис №2909/1 від 29.09.2016р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області та визнано протиправною та скасувати постанову №А-1210/1 від 12.10.2016р. по справі про адміністративне правопорушення Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 10.08.2018 року.
		Частинами 4, 5 та 6ст. 82 ЦПК Українипередбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		02 липня 2018 року управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області складено акт обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,2436 га та встановлено, що під час встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 кадастровий номер 3221886401:35:022:0103 порушено пп. 3.4, 3.12 Інструкції про встановлення відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 року № 376, при цьому винесені межі земельної ділянки не відповідають фактичним даним Державного земельного кадастру.
		Листом від 14.02.2019 року вих.. № Р-067/0-302/6-19 управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області повідомило ОСОБА_1 про те, що державним інспектором ОСОБА_9 було здійснено виїзд до місця розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886401:35:022:0103 та 3221886401:35:022:0104 в с. Новосілки Вишгородського району Київської області за результатами якого був складений акт обстеження земельної ділянки від 02.07.2018 року №-10-0.411-367/90-18. Інформація, наведена в даному акті обстеження, базувалась на пред`явлених гр. ОСОБА_3 документах і матеріалах, в тому числі планово  картографічних матеріалах складених за результатами зйомки.
		Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень гр. ОСОБА_3 19.10.2015 року здійснив державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:35:022:0104 АДРЕСА_4 .
		Отже, станом на момент винесення в натурі (на місцевість) меж земельної ділянки з кадастровим номером 3221886401:35:022:0103, яке відбулось 04.09.2015 року, гр. ОСОБА_3 не набув права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:35:022:0104 і не мав законних підстав узгоджувати межі суміжних земельних ділянок.
		Рішенням виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 26.02.2019 року присвоєно частині житлового будинку, що належить ОСОБА_3 на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15.03.1993 року справа № 2/599, поштову адресу  АДРЕСА_1 та зобов`язано гр. ОСОБА_3 виготовити табличку з назвою вулиці та номером будинку.
		З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 15.03.2019 року вбачається, що 13.03.2019 року гр. ОСОБА_3 було зареєстровано право приватної власності на житловий будинок, загальною площею 48,5 кв.м., житловою площею 24,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
		12 лютого 2019 року ФОП ОСОБА_10 було виготовлено на замовлення ОСОБА_3 технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
		04.03.2019 року зареєстровано за № КС181190630780 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації - реконструкція садибного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , початок будівництва 1995 рік, закінчення будівництва 2013 рік, який розташований на земельній ділянці площею 0,2436 га, кадастровий номер 3221886401:35:022:0104.
		Згідно із частиною першоюстатті 78 ЗК Україниправо власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
		Відповідно до пунктів «г» та «е» частини першоїстатті 91 ЗК Українивласники земельних ділянок повинні дотримуватися правил добросусідства та не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
		Статтею 126 ЗК Українивстановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Відповідно достатті 152 ЗК Українидержава забезпечує громадянам та фізичним особам рівні умови захисту права власності на землю.
		Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
		Разом з тим, вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Частиною 1статті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно зст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Згідно зст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.
		Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2передбачено, що відповідно до статей55,124 Конституції Українитастатті 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
		Відповідно дост. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки на час розгляду справи не було встановлено порушення відповідачем ОСОБА_3 будівельних норм та спірні об`єкти самочинного будівництва є його власністю, що також підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
		Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому вони покладаються на позивача та стягненню не підлягають.
		Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд 
		 
		   ВИРІШИВ:
		 
		 
		 
		У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 09 жовтня 2020 року.
		 
		 
		 
		Головуючий:                                        М.Б. Баличева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...