Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/7785/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2020. Зареєстровано: 14.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2020.
Дата набрання законної сили: 13.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/15128/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		13 жовтня 2020 року 
		справа №240/7785/19
		адміністративне провадження №К/9901/15128/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Ханової  Р.Ф.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Олендера І.Я., 
		розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №240/7785/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лонготерм" до Головного управління ДПС у Житомирській області    про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
		 
		УСТАНОВИВ: 
		 
		І. Рух справи
		 
		1. До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лонготерм» (далі - Товариство, позивач у справі) до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступник Головного управління ДФС у Житомирській області) про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яке було затверджене і оформлене протоколом № 29/06-30-07-03-22 від 11 лютого 2019 року, про внесення Товариства до переліку ризикових платників податків на підставі пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку; зобов`язання Головне управління ДФС у Житомирській області вчинити дії щодо виключення Товариства із переліку ризикових платників податків, а саме: виключити Товариство з обмеженою ризикових відповідальністю «Лонготерм» (код ЄДРПОУ 42524253) із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ITC «Податковий блок».
		 
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про внесення Товариства до переліку ризикових платників порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Листом ДФС України від 5 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, яким затверджені Критерії ризиковості платників податку та критерії ризиковості здійснення операцій, фактично встановлені нові правові норми, оскільки передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, а отже мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому у органах юстиції у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Критерії ризиковості платника податку, визначені у цьому листі не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Мінфіном, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117. Цей лист не є нормативно-правовим актом, а носить лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер.
		 
		ІІ. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		3. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 29 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, оформлене протоколом № 29/06-30-07-03-22 від 11 лютого 2019 року, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Лонготерм» до переліку ризикових платників податків на підставі пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, зобов`язав Головне управління ДФС у Житомирській області виключити Товариство із переліку ризикових платників податків, а саме: виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Лонготерм» із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ITC «Податковий блок».
		 
		4. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Критерії ризиковості платника податку від 5 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117, відтак не є нормативно-правовим актом, а отже, не можуть бути застосовані. Суди визнали, що прийняття рішення про внесення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, порушує права останнього, оскільки таке внесення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації кожної наступної податкової накладної, і, як наслідок, створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.
		 
		ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі №240/7785/19, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити у повному обсязі.
		 
		6. В касаційній скарзі податковий орган посилається на положення пункту 61.1 статті 61, підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62, пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, вказує на те, суди попередніх інстанцій не врахували, що способом здійснення контролю є зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, позивач звернувся до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав спосіб захисту свої прав, який суперечить закону.
		Відповідач доводить, що інформація яка надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку, що в свою чергу зумовлює те, що комісією ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, правомірно прийнято рішення про внесення до переліку ризикових платників податків Товариства (позивача у справі) затверджене протоколом № 29/06-30-07-03-22 від 11 лютого 2019 року.
		 
		IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції
		 
		7. Верховний Суд ухвалою від 1 вересня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/7785/19.
		 
		8.15 вересня 2020 року справа № 240/7785/19 надійшла до Верховного Суду.
		 
		9. Від Товариства на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу податкового органу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		 
		10. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		11. Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
		 
		12. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
		 
		13. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		V. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини.
		 
		14. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лонготерм» отримано лист від Головного управління ДФС у Житомирській області № 3055/6/06-30-07-03-11 від 18 березня 2019 року, в якому останній повідомив: Товариство внесено до переліку ризикових платників податку згідно протокольного рішення засідання комісії Головного управління ДФС у Житомирській області від 11 лютого 2019 року №29/06-30-07-03-22, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; протокол від 11 лютого 2019 року №29/06-30-07-03-22 є формою рішення суб`єкта владних повноважень, яке передбачено Порядком №117.
		 
		Як вбачається із протокольного рішення засідання комісії Головного управління ДФС у Житомирській області від 11 лютого 2019 року №29/06-30-07-03-22, ТОВ «Лонготерм» на підставі пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених та погоджених Міністерством фінансів України 12 листопада 2018 року № 35019/7/99-99-07-05-02-17, внесено до переліку ризикових платників податку, оскільки воно здійснює транзитні операції ризикового податкового кредиту. При цьому придбання товарів/послуг здійснюється у контрагентів, у яких по ланцюгу постачання відбувається підміна товарних позицій.
		 
		VI.          Джерела права
		 
		15. Кодекс адміністративного судочинства України 
		 
		15.1. Частина перша статті 2
		 
		Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		 
		15.2. Пункт 19 частини першої статті 4
		 
		індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		 
		15.3. Частина перша статті 5 
		 
		Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		 
		15.4. Частина перша та друга статті 77 
		 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		 
		16. Податковий кодекс України.
		 
		16.1. Підпункт 20.1.45. пункт 20.1. статті 20 
		 
		Контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
		 
		16.2. Пункт 61.1. статті 61
		 
		Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		 
		16.3. Підпункт 62.1.2. пункту 62.1. статті 62
		 
		Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
		 
		16.4. Пункт 71.1. статті 71 
		 
		Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
		 
		16.5. Пункти 74.1., 74.3. статті 74 
		 
		Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
		Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
		Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
		Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
		Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
		 
		Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
		 
		16.6. Пункт 201.1 статті 201
		 
		На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		 
		16.7. Пункт 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) 
		 
		Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		 
		17. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
		 
		17.1. Пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII 
		 
		Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
		 
		18. Постанова Кабінету Міністрів України №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21 лютого 2018 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).
		Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).
		 
		18.1. Пункт 2. 
		 
		У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
		 
		моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;
		 
		критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;
		 
		ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
		 
		18.2. Пункт 5 
		 
		Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
		 
		18.3. Пункт 6 
		 
		У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
		 
		18.4. Пункт 7 
		 
		У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
		 
		18.5. Пункт 10
		 
		Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
		 
		Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
		 
		Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
		 
		ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. 
		 
		19. Листом Державної фіскальної служби України від 5 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 визначені "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій" (попередня редакція лист ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року).
		 
		20. Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.
		 
		20.1. Пункт 1 
		 
		Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.
		 
		Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
		 
		20.2. Пункт 17 
		 
		Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
		 
		Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.
		 
		20.3. Пункт 23 
		 
		Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
		 
		VII.          Позиція Верховного Суду
		 
		21. Контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.
		 
		22. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.
		 
		23. Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
		 
		24. Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.
		25. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.
		 
		26. Така позиція вже викладалась Верховним Судом у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18.
		 
		27. Суд також зауважує, що на користь цієї позиції свідчить аналіз положень підпункту 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної \ розрахунку  коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. 
		Після внесення змін до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Законом № 2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року постановою №117 затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.
		 
		28. Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. 
		Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.
		Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18.
		 
		29. Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.
		 
		30. Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що лист Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, яким визначені "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій" (попередня редакція лист ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року) не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, прийнятий всупереч пункту 10 Порядку №117, а отже не є джерелом права, яке застосовується судом відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, враховуючи неправильно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, колегія суддів зазначає, що це не впливає на оцінку Судом спірних відносин за результатом аналізу наведених в цій постанові норм права. 
		 
		VIII.          Висновки
		 
		31. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України   підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		32. Верховний Суд зазначає, що у цій справі суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, надана помилкова правова оцінка обставинам, які повно встановлені під час судового розгляду у суді першої та апеляційної інстанцій, що є підставою для скасування судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.  
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити.
		 
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі №240/7785/19 скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           Р. Ф. Ханова 
		 
		Судді:                                                                                                     І. А. Гончарова
		 
		                                                                                                       І. Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...