Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/3093/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; сімей із дітьми.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2020. Зареєстровано: 16.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2020.

Номер судового провадження: 2-а/818/3178/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		     
		СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		15 жовтня 2020 р.                                                             Справа № 480/3093/20
		Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом  керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області  до  Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області  про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		Керівник Охтирської місцевої прокуратури Сумської області (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною бездіяльність Миропільської сільської ради щодо утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей, зобов`язавши Миропільську сільську раду вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не забезпечення права на особливий захист і допомогу з боку держави дітей, які залишились без батьківського піклування та проживають на території Миропільської сільської об`єднаної територіальної громади. Така бездіяльність виражається у не створенні відповідного органу - служби у справах дітей, яка повинна забезпечувати реалізацію державної політики щодо захисту прав дитини на території вказаної ради. Наведене є порушенням Закону України "Про охорону дитинства" та Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".
		На території Миропільської об`єднаної територіальної громади проживає 597 дітей, у тому числі 10 дітей із 4 сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, 1 дитина-сирота та 5 дітей позбавлених батьківського піклування. Органи місцевого самоврядування зобов`язані здійснювати повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади та утворити для цього у складі відповідних виконавчих органів рад службу у справах дітей. Однак Миропільською сільською радою таку службу не утворено, що ставить під загрозу забезпечення прав вразливих категорій дітей, зокрема щодо здійснення їх обліку, визначення місця проживання, встановлення та припинення опіки та піклування, призначення опікуна, піклувальника тощо.
		Миропільська сільська рада подала до суду відзив у якому позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування позиції по справі зазначила, що станом на 01.06.2020 на території Миропільської об`єднаної територіальної громади обліковується 597 дітей, у тому числі 10 неповнолітніх дітей із 4 сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, 1 дитина - сирота та 5 дітей, позбавлених батьківського піклування. 
		Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.
		Таким чином на вказану вище кількість дітей, служба у справах дітей не створюється.
		На території Миропільської об`єднаної територіальної громади питанням дітей опікується відділ освіти, молоді і спорту, культури та туризму, фахівець із соціальної роботи ОСОБА_1 . Ця робота координується службою у справах дітей Краснопільської районної державної адміністрації. За таких обставин відповідач вважає, що на території Миропільської об`єднаної територіальної громади права дітей забезпечені належним чином.
		Також сільська рада вважає, що прокурором порушено строк звернення до суду, оскільки підстави для звернення до суду виникли з моменту проведення першої сесії об`єднаної територіальної громади - 29.12.2016.
		На вказаний відзив прокурор подав відповідь у якій зазначив, що в порушення законодавства у сфері охорони дитинства, сільською радою не утворено служби у справах дітей як того вимагає закон. Щодо строку звернення до суду прокурор зазначив, що про факт бездіяльності йому стало відомо у квітні 2020 року, тобто позов пред`явлено в межах строку звернення до суду.
		Ухвалою від 20.05.2020 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою від 05.06.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Миропільської сільської ради про розгляд справи з викликом сторін.
		Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
		З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Миропільської сільської ради від 25.08.2016 вирішено об`днатися з територіальними громадами сіл Миропілля, Олександрія, Запсілля, Велика Рибиця, Мала Рибиця, Великий Прикіл, Сінне, Барилівка, Грунівка, Гнилиця у Миропільську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у с. Миропілля (а.с. 66).
		Як свідчать матеріали справи, на виконання доручення Офісу Генерального прокурора від 10.02.2020 № 24/35вих-40окв-20 Охтирською місцевою прокуратурою проведено вивчення стану додержання вимог законодавства к сфері охорони дитинства. 
		Листом від 29.04.2020 № 32/2-2489вих-20 начальник Краснопільського відділу Охтирської місцевої прокуратури звернувся до Миропільського сільського голови у якому, серед іншого, просив надати інформацію про те, чи утворено у складі виконавчих органів сільської ради службу у справах дітей (а.с. 61-62).
		Листом від 30.04.2020 № 704/02-25 Миропільсьа сільська рада повідомила про те, що служба у справах дітей на території Миропільської ОТГ не створена, натомість на території об`єднаної громади обліковується 597 дітей, в тому числі 10 неповнолітніх дітей із 4 сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, 1 дитина - сирота та 5 дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с. 63).
		Інформація про відсутність на території Миропільської ОТГ служби у справах дітей стала приводом для звернення прокурора до суду. 
		Відповідно до 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із п. 1 ст. 3 Конвенції ООН "Про права дитини" в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 3 Конвенції держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
		Аналогічні зобов`язання України передбачені і у основних міжнародно-правових актах. 
		В Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, закріплено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
		Виходячи з Конституції України та Конвенції ООН про права дитини правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, визначає Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".
		Згідно ст. 1 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції, зокрема, на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім`ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім`ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім`ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад. У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.
		Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.
		Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих, житлових і майнових прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
		Згідно з ч. 1 та 2 ст. 12 вищевказаного Закону безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей. Служба у справах дітей: бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів; оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом; оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
		Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування").
		Згідно із ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать забезпечення школярів із числа дітей-сиріт, дітей з інвалідністю/осіб з інвалідністю I - III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти; вирішення відповідно до законодавства питань про повне державне утримання дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, у школах-інтернатах, дитячих будинках, у тому числі сімейного типу, професійно-технічних навчальних закладах та утримання за рахунок держави осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, у спеціальних навчальних закладах, про надання громадянам пільг на утримання дітей у школах-інтернатах, інтернатах при школах, а також щодо оплати харчування дітей у школах (групах з подовженим днем) (пп. 6, 8 п. "б" ст. 32 Закону України "Про місцеве самоврядування").
		Відповідно до п. 2, 2-1 п. "б" ч. 1 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: делеговані повноваження: забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов, зокрема, дітей, що залишились без піклування батьків, на виховання в сім`ї громадян; вирішення відповідно до законодавства питань надання соціальних послуг особам та сім`ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, забезпечення утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
		У зв`язку з розширенням повноважень сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад щодо провадження діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, постановами Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 877 та від 11.04.2018 № 301 внесені зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (постанова КМУ від 24.09.2008 року № 866), згідно із якими сільські, селищні, міські ради об`єднаних територіальних громад мають самостійно здійснювати діяльність, пов`язану із захистом прав дитини, зокрема передано об`єднаним територіальним громадам повноваження стосовно влаштування під опіку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
		З аналізу наведених вище положень слід дійти висновку, що об`єднані територіальні громади мають самостійно здійснювати діяльність, пов`язану із захистом прав дитини.
		Крім того, наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2018 № 890 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності об`єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей, згідно з п. 1.1. яких передбачено, що з метою забезпечення виконання повноважень у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади рекомендовано за рішенням сесії відповідної громади, зокрема, утворити (ввести до штатного розпису) службу у справах дітей як юридичну особу, підпорядковану голові сільської, селищної, міської ради.
		Аналізом наведеного можна зробити висновок, що Методичні рекомендації носять виключно рекомендаційний характер щодо утворення служби у справах дітей як юридичну особу.
		Також, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 800 затверджено Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров`ю, та внесені зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866), якими визначено органами опіки та піклування, зокрема, виконавчі органи міських, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей.
		Так, відповідно до п. 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини органами опіки та піклування, зокрема, виконавчі органи міських, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей.
		Згідно п.п. 13, 14 цього Порядку облік дітей, які залишились без батьківського піклування, здійснює служба у справах дітей за місцем проживання батьків дитини або одного з них,  з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - служба у справах дітей за місцем походження дитини. Відомості про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, збираються службою у справах дітей протягом 10 днів після надходження повідомлення про таку дитину.
		Абзацом 3 частини 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 передбачена норма іншого змісту, а саме: Безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад.
		Зміст наведеної вище норми стосується виключно функцій служб у справах дітей, які вже утворені та здійснюють своє функціонування, та жодним чином не зобов`язує органи місцевого самоврядування створити таку службу у складі відповідних виконавчих органів.
		Суд зазначає, що звернення прокурора, як зазначено у позові, спрямоване на задоволення інтересів держави у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, або які опинилися у складних життєвих обставинах.
		Натомість позовні вимоги прокурора зводяться до бездіяльності сільської ради при створенні у складі її виконавчих органів служби у справах дітей. При цьому прокурор не наводить випадків порушення прав дітей, які потребують соціальної підтримки.
		Як свідчать матеріали справи на території Миропільської ОТГ проживає 597 дітей, в тому числі 10 неповнолітніх дітей із 4 сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, 1 дитина - сирота та 5 дітей, позбавлених батьківського піклування.
		При цьому, рішенням сільської ради від 16.01.2017 затверджено Положення про відділ освіти, молоді і спорту, культури та туризму Миропільської сільської ради (а.с. 91-99).
		Пунктами 3.3.24 та 3.3.25 Положення передбачено, що відділ сприяє органам опіки і піклування у виявленні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; вживає заходів щодо захисту особистих немайнових прав даної категорії дітей. Сприяє запобіганню бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх у навчальних закладах, насильства у сім`ї, учнівському колективі. 
		Крім того, рішенням від 12.04.2018 затверджено Положення про Миропільський територіальний центр соціального обслуговування населення (надання соціальних послуг) (а.с. 100-104).
		Відповідно до п. 4 указаного Положення на надання соціальних послуг в територіальному центрі мають право сім`ї, діти та молодь, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги; діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які потребують соціальної та психологічної адаптації з метою підготовки до самостійного життя; прийомні сім`ї та дитячі будинки сімейного типу, які потребують соціального супроводження.
		Згідно з п. 8 Положення, основним завданням територіального центру є здійснення соціального супроводу сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, надання їм соціальної допомоги за результатами проведеної оцінки потреб їх у таких послугах.
		Відповідно до п. 9 Положення до складу територіального центру входить відділення соціальної роботи для сім`ї, дітей і молоді. Згідно з посадовою інструкцією фахівця із соціальної роботи відділення соціальної допомоги, завданням вказаного фахівця, серед іншого, є здійснення соціального супроводу сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги (п. 2.3, а.с. 113-114).
		Так, наказом Миропільського територіального центру соціального обслуговування населення (надання соціальних послуг) від 14.05.2019 № 16-к на посаду фахівця із соціальної роботи переведено ОСОБА_1 (а.с. 115).
		Таким чином забезпечення прав дітей, в тому числі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування на території Миропільської ОТГ забезпечується центром соціального обслуговування населення (надання соціальних послуг) в особі фахівця із соціальної роботи - ОСОБА_1 .
		Організація відповідачем забезпечення прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування відповідає вимогам ч. 7 ст. 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" оскільки на території громади проживає 597 дітей, а відповідно до вимог указаної статті штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.
		Суд зазначає, що в наведених вище законодавчих актах відсутні норми, якими на відповідача покладається обов`язок стосовно створення служби у справах дітей, як виконавчого органу та не наведено підстав неправомірності введення посади фахівця із соціальної роботи як особи, до повноважень якої входить надання соціальних послуг в тому числі дітям.
		Прокурор в позовній заяві посилається на Указ Президента України від 30.09.2019 року № 721/2019 "Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей", яким зобов`язано вжити заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей, у тому числі в об`єднаних територіальних громадах.
		Так, з метою забезпечення права дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, на особливий захист та Допомогу держави, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей, Указом Президента України від 30.09.2019 року № 721/2019 "Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей" постановлено:
		- вжити в установленому порядку заходів Кабінету Міністрів України, перелік яких наведено у частині першій;
		- обласним, Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування відповідно до компетенції уживати в установленому порядку вичерпних заходів щодо, зокрема, приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, у тому числі в об`єднаних територіальних громадах.
		Отже, відповідно до компетенції об`єднана територіальна громада має вживати в установленому порядку вичерпних заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством.
		Суд вважає помилковим ототожнення прокурором обов`язку сільської ради створити службу як виконавчого органу ради із обов`язком забезпечувати соціальні гарантії прав дітей. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		Щодо зауваження відповідача стосовно пропуску прокурором строку звернення, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
		В постанові від 19.06.2018 по справі № 464/2638/17 Верховний Суд зазначив, що з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.
		Як зазначив відповідач по даній справі, прокурор пропустив строк звернення до суду, який повинен обраховуватись з моменту проведення першої сесії територіальної громади Миропільської сільської ради, тобто з 29.12.2016. При цьому відповідач вказує на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обраховувати з моменту, коли про порушене право дізналась або могла дізнатись саме держава в особі уповноваженого органу, а не прокурор.
		Суд зазначає, що по-перше, питання забезпечення додержання вимог законодавства у сфері охорони дитинства було ініційовано прокурором після отримання доручення Офісу Генерального прокурора від 10.02.2020 № 24/35вих-40окв-20.
		А по-друге, у випадку не створення з моменту об`єднання територіальної громади відповідного органу/служби щодо забезпечення прав дітей, в тому числі позбавлених батьківського піклування, порушувало би вимоги в тому числі ч. 7 ст. 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей". У такому випадку з моменту об`єднання громади і до моменту виявлення прокурором факту відсутності на території Миропільської ОТГ відповідного органу або служби, яка б опікувалась правами дітей, мало місце триваюче правопорушення.
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.06.2018, триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
		За таких обставин, враховуючи наслідки (можливі) невиконання сільською радою законодавства у сфері охорони дитинства та не забезпечення прав дітей, не можна однозначно вважати, що застосування наслідків пропуску прокурором строку звернення до суду відповідало вимогам верховенства права та інтересам дітей, які проживають на території Миропільської ОТГ. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором не було пропущено строк звернення до суду із даним позовом. 
		Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову  керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області до Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області про визнання протиправною бездіяльність Миропільської сільської ради щодо утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей, зобов`язати Миропільську сільську раду вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне рішення складено 15.10.2020.
		 
		 
		Суддя                                                                   С.М. Гелета

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...