Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2045/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про невиконання або неналежне виконання зобов’язань; що виникають з договорів оренди.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2020. Зареєстровано: 18.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2020.
Дата набрання законної сили: 29.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"29" вересня 2020 р.           Справа№ 910/2045/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Куксова В.В.
		суддів:            Яковлєва М.Л. 
		          Михальської Ю.Б. 
		 
		при секретарі        Пнюшкову В.Г.
		за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 29.09.2020.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005"
		на рішення Господарського суду міста Києва 
		від 05.05.2020 (повний текст складено 19.05.2020)
		у справі №910/2045/19 (суддя Мудрий С.М.)
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
		до Київської міської ради 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство "Промбудсервіс-2005"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		про визнання рішення Київської міської ради №536/6587 від 20.12.2018 року протиправним,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання рішення Київської міської ради №536/6587 від 20.12.2018 протиправним.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.12.2018 Київською міською радою прийнято рішення №536/6587 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством "Мостобуд".
		На думку позивача, дане рішення прийнято з порушенням чинного законодавства та порушує законні права та інтереси ПАТ "Мостобуд", тому просить суд визнати протиправним та скасувати вищезазначене рішення Київської міської ради.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 в позові відмовлено повністю.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Приватне підприємство "Промбудсервіс-2005" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі № 910/2045/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права. 
		Зокрема скаржник зазначає, що Акт обстеження земельної ділянки №18-1428/01 не є належним і допустимим доказом факту порушення орендарем умов договору оренди у частині використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. 
		Також скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції про порушенням орендарем умов передання земельної ділянки в суборенду не відповідають встановленим обставинам справи.
		Водночас скаржник зазначає, що матеріалами справи не підтверджується наявність у позивача заборгованості зі сплати  орендної плати у розмірі та за період, передбачений договором оренди, що може бути підставою для одностороннього розірвання договору.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2020 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Шаптали Є.Ю., Козир Т.П.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Промбудсервіс-2005" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19. Призначено справу до розгляду на 09.07.2020.
		Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 у зв`язку з перебуванням судді Шаптали  Є.Ю. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/2045/19.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2020 для розгляду справи №  910/2045/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов  В.В., судді: Михальська Ю.Б., Козир Т.П.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Промбудсервіс-2005" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Мальченко А.О., Шаптали  Є.Ю., призначено розгляд в судовому засіданні, яке відбудеться 05.08.2020.
		Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/2045/19.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 для розгляду справи №  910/2045/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов  В.В., судді: Михальська Ю.Б., Яковлєв М.Л.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 апеляційну скаргу Комунального підприємства Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" на рішення на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19  прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Михальської Ю.Б., Яковлєв М.Л.
		В судовому засіданні 05.08.2020 оголошено перерву на 09.09.2020.
		07.09.2020 від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли письмові пояснення.
		08.09.2020 від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, до якого долучено копію акту обстеження земельної ділянки від 02.11.2018 №18-1428/901.
		09.09.2020 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №910/2045/19.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19 на 23.09.2020.
		21.09.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли письмові пояснення стосовно письмових пояснень відповідача та стенограми пленарного засідання від 20.12.2018.
		21.09.2020 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли письмові пояснення стосовно письмових пояснень відповідача.
		22.09.2020 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що Київською міською радою не доведено встановлення факту систематичної заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053 протягом півроку станом на момент оскаржуваного рішення від 17.12.2018. Також позивач зазначає, що у зв`язку із значною кількістю орендованих земельних ділянок, які знаходяться у власності КМДА, та проведенням регулярних платежів за оренду вищезазначених земельних ділянок, позивач не має технічної можливості зробити вибірку щомісячних платежів саме за договором №79-6-00526 від 02.08.2007. В підтвердження наявності інших земельних ділянок в оренді позивача останнім додано копії договорів оренди.
		22.09.2020 від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа Головного управління ДПС у міста Києві від 16.09.2020.
		В судовому засіданні 23.09.2020 оголошено перерву на 29.09.2020.
		25.09.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли письмові пояснення щодо поданих відповідачем доказів (лист ГУ ДПС у місті Києві від 16.09.2020 з додатками).
		Відповідно до ч. 3. ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Відповідно до ч.8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		Судова колегія звертає увагу, що ні в письмових поясненнях позивача від 22.09.2020, до яких додано копії договорів оренди земельних ділянок, ні в клопотанні відповідача від 22.09.2020 про долучення до матеріалів справи листа Головного управління ДПС у міста Києві від 16.09.2020, учасниками апеляційного провадження не вказано обґрунтованих доводів та доказів неможливості подання вказаних доказів під час розгляду справи у суді першої інстанції, що об`єктивно не залежали від них, і які останніми наводилися суду першої інстанції, проте, були безпідставно відхилені судом.
		Враховуючи вищевикладене, копії договорів оренди земельних ділянок, які були долучені до письмових пояснень позивача від 22.09.2020 та лист Головного управління ДПС у міста Києві від 16.09.2020, який був долучений відповідачем до клопотання від 22.09.2020, судовою колегією не приймаються до розгляду.
		В судовому засіданні 29.09.2020 представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі № 910/2045/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		В судовому засіданні 29.09.2020 представник скаржника підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №  910/2045/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		В судовому засіданні 29.09.2020 представник відповідача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19 залишити без змін.
		В судовому засіданні 29.09.2020 представник третьої особи-2 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19 залишити без змін.
		В судовому засіданні 29.09.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
		У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, відповідно до рішення Київської міської ради № 458/515 від 21.12.2006 "Про передачу земельної ділянки відкритому акціонерному товариству "Мостобуд" для перенесення промислової бази ВАТ "Мостобуд" мостозагону № 2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва" вирішено передати відкритому акціонерному товариству "Мостобуд", за умови виконання пункту 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 50 років земельну ділянку загальною площею 16,80 та для перенесення промислової бази ВАТ "Мостобуд" мостозагону № 2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (площею 4,60 та) та міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 12,20 та, у тому числі 5,30 та земель водного фонду - під річками та струмками).
		На підставі вищезазначеного рішення між Київською міською радою (орендодавець) та ВАТ "Мостобуд" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 16,7951 га, яка розташована по вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер - 8000000000:90:116:0053; який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів від 02.08.2007 № 79-6-00526).
		Договір укладено на 50 років (п.3.1 договору).
		Згідно п. 2.1 договору цільове призначення земельної ділянки - для перенесення промислової бази ВАТ "Мостобуд" мостозагону №2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування.
		Згідно п. 5.1 договору на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з її цільовим призначенням.
		Пунктом 8.4 договору передбачено, що орендар зобов`язаний: використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, вчасно вносити ну плату тощо.
		Пунктом 11.4 договору передбачено, що договір може бути розірваний:
		- за взаємною згодою сторін;
		- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;
		- в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, в разі коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.
		Відповідно до п.11.5 договору договір може бути розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору.
		Згідно п. 12.2 договору у разі невиконання орендарем умов договору та обов`язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.
		Відповідно до п. 13.1 договору орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду виключно за письмовою згодою орендодавця.
		Орендодавець надає свою згоду чи заперечення щодо передачі земельної ділянки або її частини у суборенду шляхом прийняття в установленому законодавством порядку відповідного рішення (п.13.1 договору).
		21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Мостобуд" (суборендодавець) та Приватним підприємством "Промбудсервіс 2005" (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки. Об`єктом суборенди є земельна ділянка площею 16,7951 га, яка розташована по вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер - 8000000000:90:116:0053.
		Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, 06.10.2016 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) були видані містобудівні умови та обмеження № 1132/16/012/009-16 забудови земельної ділянки на вул. Промислова 11/1 у Голосіївському районі, видані орендарю земельної ділянки ПАТ "Мостобуд" і суборендарю ПП "Промбудсервіс 2005", відповідно до яких здійснюється забудова промислової бази з метою перенесення промислової бази ВТ "Мостобуд" мостозагону № 2, яка підпадає під забудова залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування.
		03.01.2017 суборендатором зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (реєстраційний номер СВ 143170032113). На підставі зазначеної декларації прийнято в експлуатацію промислову базу по вул. Промисловій 11/ 1 в Голосіївському районі м. Києва, загальною площею будівлі 155,00 кв.м.
		20.12.2018 Київською міською радою прийнято рішення №536/6587 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами).
		Вищезазначеним рішенням вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки від 02.08.2007 79-6-00526 (зі змінами, внесеними договором від 06.02.2008 № 79-6-00589) площею 16,7951 (кадастровий номер 8000000000:90:116:0053), укладений між Київською міською радою та відкритим акціонерним товариством "Мостобуд" на підставі рішення Київської міської ради від 21.12.2006 № 458/515 "Про передачу земельної ділянки відкритому акціонерному товариству "Мостобуд" для перенесення промислової бази ВАТ "Мостобуд" мостозагону № 2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва (справа № А-26226).
		Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): 2.1. Проінформувати публічне акціонерне товариство "Мостобуд" (код ЄДРПОУ 01386326) про прийняття цього рішення. 2.2. Проінформувати контролюючий орган, визначений податковим законодавством, про прийняття цього рішення для вжиття ним відповідних заходів щодо стягнення заборгованості зі сплати публічним акціонерним товариством "Мостобуд" орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053. 2.3. Вчинити відповідні дії щодо державної реєстрації припинення іншого речового права (права оренди) земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053.
		Публічному акціонерному товариству "Мостобуд" звільнити земельну ділянку, зазначену у пункті 1 вказаного рішення, привівши її у стан, придатний для подальшого використання.
		Приймаючи оскаржуване рішення Київська міська рада керувалася положеннями статей 9, 93, 96, 141 Земельного кодексу України, статті 31 Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 11.4, 11.5, 12.2 договору оренди земельної ділянки 02.08.2007 № 79-6-00526 (зі змінами), враховуючи те, що публічним акціонерним товариством "Мостобуд" систематично не виконуються умови пункту 8.4 цього договору щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням та відсутнє погодження передачі земельної ділянки в суборенду.
		Позивач вважає, що вищезазначене рішення прийнято з порушенням чинного законодавства та порушує законні права та інтереси ПАТ "Мостобуд", а тому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради №536/6587 від 20.12.2018 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством "Мостобуд".
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання позивачем умов договору, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
		Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого врядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих осин.
		Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
		Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить м цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
		Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно - правовими актами та договором оренди землі.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Виходячи зі змісту ст. 93 Земельного кодексу України, ст. ст. 762, 792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 21 Закону України "Про оренду землі" правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства; в силу ст. ст. 177, 181, 373, 374 Цивільного кодексу України земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.
		Відповідно до частини 2 ст. 2 Цивільного кодексу України територіальні громади є учасниками цивільних відносин, діючи у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 169 та ст. 172 Цивільного кодексу України).
		Цивільні права та обов`язки виникають (змінюються та припиняються) із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, із договорів та інших правочинів, що являють собою дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків; цивільні права та обов`язки можуть виникати (змінюватися, припинятися) безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. 
		За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.
		За загальним правилом, встановленим частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або, розірвання договору допускається лише за згодою сторін якщо інше не встановлено законом або договором; разом з тим, за частиною 3 наведеної статті у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		За приписами статті 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
		Таким чином, наведене вище правове регулювання не містить заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в осторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.
		Отже, нормами законодавства передбачено можливість розірвання договору на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором. З огляду на що, обрання правового способу врегулювання спору є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, а право на односторонню відмову від договору є позасудовою процедурою, яка не потребує погодження іншою стороною договору.
		Щодо тверджень скаржника щодо того, що оскаржуване рішення Київської міської прийнято з порушенням норм Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.16 № 579/579, зокрема щодо відсутності правового забезпечення діяльності Київської міської ради проекту оскаржуваного рішення, то суд зазначає наступне.
		Стаття 31 Регламенту регулює порядок розгляду проектів рішень управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради, а саме визначено, що управління правового забезпечення діяльності Київради протягом чотирнадцяти днів з дня отримання оригіналу проекту рішення від профільної постійної комісії чи суб`єкта подання (у випадках, передбачених частинами десятою - одинадцятою статті 30 цього Регламенту) за результатами опрацювання проекту рішення, зокрема, погоджує проект рішення Київради та підписує його.
		Якщо проект рішення було подано до управління правового забезпечення діяльності Київради профільною постійною комісією Київради та було погоджено управлінням правового забезпечення діяльності Київради, погоджений проект рішення разом із відповідними письмовими рекомендаціями управління (у разі наявності) не пізніше наступного дня після погодження направляється профільній постійній комісії Київради. Профільна постійна комісія не пізніше наступного дня після отримання проекту рішення передає його до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проекту порядку денного пленарного засідання Київради.
		Так, проект рішення Київської міської ради "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосїївському районі м. Києва від 02.08.2017 (зі змінами)" був погоджений 03.12.2018 Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради, про що свідчить підпис начальника Управління Володимира Слончака на вказаному проекті, що підтверджується наданою відповідачем роздруківкою з офіційного сайту Київської міської ради htpps://kmr.gov.ua/uk/plenary-meetings проекту рішення, що виносився на пленарне засідання сесії Київської міської ради.
		Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла до переконання, що оскаржуване рішення Київської міської ради прийнято з дотриманням процедури його ухвалення, визначеної Регламентом Київської міської ради.
		Так, факт неналежного виконання позивачем умов договору підтверджується актом обстеження земельної ділянки № 18-1428/01 від 02.11.2018, який складено Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 в рамках самоврядного контролю, передбаченого ст. 189 Земельного кодексу України.
		Згідно з вказаним актом встановлено, що земельна ділянка частково огороджена парканом, використовується для складування та перевалки піску.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 у справі №640/4413/19, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" задоволено. Визнано протиправними дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо обстеження земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:116:0053, яка розміщена в м. Києві по вул. Промислова у Голосіївському районі, за наслідками якого складено акт обстеження земельної ділянки від 02.11.2018 №18-1428/01.
		Постановою шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №640/4413/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 скасовано та ухвалено постанову, якою у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, відмовлено.
		Посилання скаржника на те, що Постановою шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №640/4413/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 скасовано та ухвалено постанову, якою у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, у зв`язку із обранням ПАТ «Мостобуд» неефективного способу правового захисту, судовою колегією відхиляються, оскільки підстава для скасування судового рішення, не спростовує факту відмови у задоволенні позову в цілому.
		Також в матеріалах справи наявні докази, що по даній земельній ділянці є податкова заборгованість, зокрема лист Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві від 17.10.2018 №31513/9/26-15-17-01-12 у розмірі 125 708,3 грн.
		Заперечуючи проти наявності заборгованості, скаржник зазначає, що останній є користувачем не лише спірної земельної ділянки, а й інших земельних ділянок, розташованих у різних районах міста Києва, в тому числі й у Голосіївському районі столиці. 
		Зокрема, скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутня інформація про те, за який саме період виникла відповідна заборгованість, чи мала вона систематичний характер, що виключає можливість прийняття рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки на підставі п. 11.4 Договору оренди.
		Судовою колегією було зобов`язано позивача надати суду належним чином завірені копії доказів сплати орендної плати за договором від 02.08.2007 № 79-6-00526, помісячно.
		Проте, як вбачається із матеріалів справи, скаржником не спростовано наявність заборгованості за спірною земельною ділянкою та не надано суду жодних належних та допустимих доказів, щодо сплати орендних платежів за договором від 02.08.2007 № 79-6-00526.
		Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
		Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
		Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла до переконання, що матеріалами справи підтверджується наявність у позивача на момент прийняття оскаржуваного рішення заборгованості зі сплати орендної плати за договором, що свідчить про неналежне виконання останнім умов договору.
		Щодо згоди на укладення договору суборенди, судова колегія зазначає наступне.
		Відповідно до статті 8 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на 21.12.2015) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
		Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, 09.10.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо одержання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду вих. №798/02-15 від 07.10.2015.
		В матеріалах справи наявний лист вих. №057021-21769 від 08.12.2015 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради адресований позивачу в якому зазначено, що за наявною у Департаменту земельних ресурсів інформацією згоди на укладення ПП "Промбудсервіс 2005" договору суборенди земельної ділянки на вул. Промислова у Голосіївському районі м. Києва кадастровий номер 8000000000:90:116:0053 не надавалась та відповідне рішення Київською міською радою не приймалось.
		Так, пунктом 13.1 договору передбачено, що орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду виключно за письмовою згодою орендодавця.
		Орендодавець надає свою згоду чи заперечення щодо передачі земельної ділянки або її частини у суборенду шляхом прийняття в установленому законодавством порядку відповідного рішення (п.13.1 договору).
		Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Проаналізувавши даний пункт договору, судова колегія зазначає, що сторонами даного договору не було передбачено передачу земельну ділянку в суборенду шляхом «мовчазної згоди», як на те вказує скаржник у своїй апеляційній скарзі.
		При цьому, як зазначалось вище, п. 11.4 договору визначено, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, зокрема, в разі здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.
		Оскільки, як встановлено судовою колегією вище, Київська міська рада не надавала своєї згоди на передачу земельної ділянки в суборенду, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків щодо того, що позивачем порушено вищезазначені положення договору.
		Враховуючи вищезазначене в сукупності, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради №536/6587 від 20.12.2018 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством "Мостобуд" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. 
		У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
		Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. 
		За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. 
		Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). 
		Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
		Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
		У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В
		 
		Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" - залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19 - залишити без змін.
		Матеріали справи №910/2045/19 повернути до господарського суду першої інстанції.
		Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
		Повний текст постанови складено 05.10.2020.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            В.В. Куксов 
		 
		Судді                                                                                М.Л. Яковлєв
		 
		                                                                                Ю.Б. Михальська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...