Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/577/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 16.10.2020. Зареєстровано: 18.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2020.
Дата набрання законної сили: 16.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/7276/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 807/577/18
		адміністративне провадження № К/9901/7276/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Білак М.В., 
		суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В., 
		розглянув у порядку письмового провадження справу
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 
		на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня                2018 року (у складі головуючого судді Калинич Я.М.)
		та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Мікули О.І., суддів: Качмара В.Я.,           Рибачука А.І.)
		у справі №807/577/18
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Приватного підприємства «Алекс-Хуст», управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області,
		третя особа: ВАТ «Кредобанк»,
		про визнання недійсним та скасування звіту про оцінку майна, визнання неправомірними дій.
		I. ПРОЦЕДУРА
		1.           ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Алекс-Хуст» (далі - ПП «Алекс-Хуст»), управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, в якому просила суд:
		- визнати недійсним та скасувати звіт про оцінку майна, яким є житлова двоповерхова будівля з надвірними спорудами: сарай (літ. Б), сарай (літ. В), огорожа №1-2, за адресою: АДРЕСА_1 (висновок про вартість майна станом на 28 травня 2018 року), складений суб`єктом оціночної діяльності ПП «Алекс-Хуст»;
		- визнати неправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерні В.М. щодо подачі 12 червня 2018 року заявки на реалізацію на електронних торгах арештованого майна житлової будівлі, розташованої в АДРЕСА_1 , яка належить позивачці.
		2.          Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня                 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
		3.          У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		4.          Судами попередніх інстанцій встановлено постановою заступника начальника відділу ДВС Хустського РУЮ від 4 грудня 2009 року відкрито виконавче провадження ВП №16238898 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чіжмаря С.І. №ВМО 851709 від 20 листопада 2009 року про звернення стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , для задоволення вимог ВАТ «Кредобанк» у розмірі 249129,64 євро, що становить 2945998,60 грн згідно з офіційним курсом НБУ станом на 9 жовтня 2009 року, а також 418248,90 грн - сума за прострочену заборгованість за комісією, пеня за несвоєчасно сплачений основний борг, пеня за несвоєчасно сплачені відсотки, пеня за несвоєчасно сплачену комісію, упущену вигоду банку за несвоєчасне повернення кредиту, інфляційні витрати, складає 3364247,50 грн.
		5.          Зазначений будинок переданий в іпотеку ВАТ «Кредобанк» на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Чіжмаря С.І. 3 серпня 2007 року за реєстровим №4558, строк платежу за яким настав 31 липня 2009 року.
		6.          Після задоволення судом скарги стягувача на постанову про повернення виконавчого документу постановою начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 15 грудня 2017 року виконавче провадження №21347585 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №8129 від 20 листопада 2009 року було відновлено.
		7.          Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Закарпатській області Секерня В.М. від 19 березня 2018 року №21347585 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП «Алекс-Хуст» для визначення вартості арештованого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 .
		8.          20 квітня 2018 року на адресу стягувача - ПАТ «Кредобанк» надіслано пропозицію авансувати витрати на проведення виконавчих дій для визначення вартості арештованого майна.
		9.          Стягувачем проведено авансування витрат для визначення вартості арештованого майна боржника відповідно до листа ПАТ «Кредобанк» від 11 травня 2018 року.
		10.          На виконання вказаної постанови ПП «Алекс-Хуст» в особі директора ОСОБА_2 , що має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданого ФДМУ №291/16 від    11 квітня 2016 року, виконав експертну оцінку зазначеного майна.
		11.          Відповідно до висновку про вартість майна станом на 28 травня 2018 року ринкова вартість об`єкту оцінки становить 1784042,00 грн.
		12.          6 червня 2018 року ПП «Алекс-Хуст» надало цей звіт про оцінку майна до відділу примусового виконання рішень. Цього ж дня на адресу сторін виконавчого провадження надіслано витяг із звіту про вартість арештованого майна.
		13.          На підставі проведеної оцінки начальником ВПВР Секерня В.М. підготовлено та подано ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна на електронних торгах від 12 червня 2018 року №4-1739/21347585, в якій вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 , що передається на реалізацію, вказано у визначеній ПП «Алекс-Хуст» сумі - 1784042,00 грн.
		14.          У зв`язку з цим, 12 червня 2018 року нерухоме майна боржника передано на реалізацію до ДП «Сетам», а саме: житловий будинок з надвірними спорудами: сарай літ. Б, сарай літ. В, Огорожа №1-2, загальною площею 288,4 кв. м., що належить ОСОБА_1 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
		15.          Вважаючи незаконними такі дії, рішення відповідача, а також звіт про оцінку майна, позивачка звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
		III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
		16.          Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звіт про оцінку майна не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності, а тому спір щодо його правомірності та визнання його недійсним не є публічно-правовим спором. 
		17.          Також державним виконавцем виконано вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна з приводу обов`язку довести правомірність своїх дій у виконавчому провадженні ВП №21347585 щодо подачі 12 червня 2018 року заявки на реалізацію на електронних торгах арештованого майна, яке належить позивачці.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		18.          Позивачка у своїй касаційній скарзі зазначає, що висновки судів ґрунтуються на неправильному застосування норм матеріального права.
		19.          Вважає безпідставним посилання судів попередніх інстанцій на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17, оскільки обставини тієї справи та справи, що розглядається, є різними. У згаданій справі мале місце договірні господарсько-правові відносини, в яких відсутній елемент примусу. Верховний Суд зазначив, що в даному випадку звіт про оцінку майна не може бути оскаржений, в тому числі й тому, що такий звіт не тягне жодних юридичних наслідків.
		20.          Тому очевидно, що у цій справі замовник оцінки, правові підстави проведення такої та її наслідки є складовими зовсім інших правовідносин, ніж тих, що описані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17, зазначає позивачка.
		21.          Звертає увагу на положення частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», яке передбачає право сторін на оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, а також на положення статті 74 зазначеного Закону, яка передбачає можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця.
		22.          Також позивачка звертає увагу, що з конструкції норми частини першої статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що для проведення оцінки майна Законом передбачено залучення декількох суб`єктів оціночної діяльності, а не одного суб`єкта. Отже, в розглядуваному випадку для проведення оцінки майна державним виконавцем слід було залучити не одне ПП «Алек-Хуст», а ще принаймні, одного суб`єкта оціночної діяльності.
		23.          Вказує, що її не було повідомлено про призначення суб`єкта оціночної діяльності в порушення статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», що, в свою чергу, позбавило її можливості в порядку частини четвертої статті 23 цього ж Закону заявити відвід такому суб`єкту оціночної діяльності, що було залишено поза увагою судів.
		24.          Серед іншого, позивачка стверджує, що оцінку майна у цій справі здійснено з порушенням вимог Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», а саме: оцінку проведено без фактичного ознайомлення з об`єктом оцінки, що, на її думку, свідчить про те, що оцінка майна, викладена у звіті про вартість майна станом на 28 травня 2018 року, є формальною, необ`єктивною, здійсненою всупереч правилам проведення такої, а тому - протиправною. За таких порушень, допущених суб`єктом оціночної діяльності, виконавець не повинен був передавати майно на реалізацію, а зажадати проведення нової або повторної оцінки з урахуванням вказаних порушень.
		25.          Саме в цьому полягає порушення - передача на реалізацію житлового будинку з початковою ціною, визначеною всупереч Закону, а не в порушення алгоритму дій, є неправомірність дій державного виконавця.
		26.          АТ «Кредобанк» у відзиві на касаційну скаргу вважає її доводи необґрунтованими, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів - без змін.
		27.           На думку представника АТ «Кредобанк» спір щодо звіту про оцінку майна не є публічно-правовим і на нього не розповсюджується юрисдикція адміністративного суду відповідно до висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17. Тому, він вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно послались на зазначене судове рішення.
		28.          Звертає увагу, що твердження позивачки про наявність обов`язку державного виконавця призначити декількох суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання для оцінки нерухомого майна суперечить нормі статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».
		29.          Також зазначає, що начальник ВПВР УДВС ГТУ юстиції у Закарпатській області Секерня В.М. письмово повідомив ОСОБА_1 про результати оцінки нерухомого майна. Водночас норми Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають обов`язку державного виконавця отримати від сторін виконавчого провадження відповіді на повідомлення про результати оцінки нерухомого майна перш, ніж передати таке майно на реалізацію.
		30.          Підсумовуючи, вказує, що начальником ВПВР УДВС ГТУ юстиції у Закарпатській області Секернею В.М. було дотримано вимоги статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», зважаючи, що виконавець не бере безпосередньої участі в оцінці майна та не має відношення до експертної установи, підстави для задоволення позовної вимоги про визнання неправомірними дій начальника ВПВР УДВС ГТУ юстиції у Закарпатській області Секерні В.М. відсутні.
		31.          Також відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійним та скасування звіту про оцінку майна, оскільки ОСОБА_1 не доведено, що відсутність внутрішнього огляду об`єкту оцінки вплинуло на розмір визначеної оцінки.
		32.           ОСОБА_1 не надала відповідної рецензії на звіт про оцінку майна, та й інших доказів, які б підтверджували невідповідність ціни майна, визначеній у звіті, отже, її твердження про протиправність звіту є лише припущенням, звертає увагу представник АТ «Кредобанк».
		33.          Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивачки не погоджується з нею, вважає її необґрунтованою, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів - без змін. 
		34.          Відповідач погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та зазначає, що державним виконавцем вживались заходи для примусового виконання виконавчого документа відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		35.          Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
		36.          Спірні правовідносини, як убачається з матеріалів справи, виникли внаслідок незгоди боржника зі звітом про оцінку майна у виконавчому провадженні щодо примусового виконання за виконавчим написом нотаріуса та, як наслідок, незгоди боржника з передачею належного їй нерухомого майна на реалізацію на електронних торгах.
		37.          Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, насамперед, виходив з того, що звіт про оцінку майна не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а отже спір щодо його правомірності та визнання його недійсним не є публічно-правовим спором (пункт 16 цієї постанови).
		38.          Такий висновок суду мав би призвести до закриття провадження у справі, принаймні, в частині вимог про визнання недійсним та скасування звіту про оцінку майна відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України (якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства), а не слугувати підставою для відмови позивачці у задоволенні її позову.
		39.          Однак, дотримання судами попередніх інстанцій зазначеного правила процесуального закону не призвело б до правильного вирішення цього спору, з огляду на таке.
		40.          Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		41.          Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
		42.          Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
		43.          Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
		44.          За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.
		45.          За приписами частини п`ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
		46.          Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
		47.          Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
		48.          Оскільки в розглядуваному випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, то в силу вимог частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб`єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.
		49.          Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від          20 березня 2019 року у справі №821/197/18, а також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №520/2218/2020 (постанова від 30 липня            2020 року) і підстави для відступлення від нього відсутні.
		50.          Зважаючи на таку правову позицію, спірний звіт про оцінку майна (житлова двоповерхова будівля з надвірними спорудами: сарай (літ. Б), сарай (літ. В), огорожа №1-2, за адресою: АДРЕСА_1 ) має бути перевірений судом першої інстанції на предмет відповідності його нормативним вимогам з наданням належної правової оцінки відповідним аргументам сторін.
		51.          Щодо посилань судів попередніх інстанцій на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17, то варто зазначити, що ці посилання є безпідставними, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
		52.          Отже, правова позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі №821/197/18 у розглядуваному випадку є пріоритетною порівняно з позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17.
		53.          Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		54.          Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		55.          Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		56.          Верховний Суд зазначає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам щодо їх законності та обґрунтованості, оскільки ухвалені без повного і всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення цього спору, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		57.          Суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 341 КАС України позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		58.          За змістом статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		59.          Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		60.          Оскільки позовні вимоги про визнання неправомірними дій начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерні В.М. щодо подачі 12 червня            2018 року заявки на реалізацію на електронних торгах арештованого майна хоч і не є похідними в розумінні КАС України, однак їх вирішення може залежати від вирішення судом вимог про визнання недійсним та скасування звіту про оцінку майна, тому оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню повністю, а не в частині вимог.
		61.          З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права щодо повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі та, як наслідок, висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		62.          При новому розгляді спору суду необхідно: надати оцінку всім твердженням та аргументам сторін, перевірити законність спірного звіту про оцінку майна і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
		63.          З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 353, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2019 року скасувати, справу №807/577/18 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		СуддіМ.В. Білак  О.А. Губська  О.В. Калашнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...