Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/4163/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про невиконання або неналежне виконання зобов’язань; що виникають з договорів оренди.
Надіслано для оприлюднення: 19.10.2020. Зареєстровано: 19.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2020.
Дата набрання законної сили: 06.11.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4163/20
		за позовом Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр", м. Дніпро 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінгаз ФТС", с. Богуслав, Дніпроптеровська область 
		про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 51 211,69 грн., пені у розмірі 4857,36 грн., 3% річних у розмірі 760 грн., інфляційної складової у розмірі 804,49 грн. 
		 
		 
		Суддя  Ніколенко М.О.
		 
		Без участі представників сторін.
		 
		 
		РУХ СПРАВИ.
		Державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінгаз ФТС" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 51211,69 грн., пені у розмірі 4 857,36 грн., 3% річних у розмірі 760 грн., інфляційної складової у розмірі 804,49 грн.
		Ухвалою суду від 04.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/4163/20 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. 
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
		Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінгаз ФТС" (надалі - суборендар) та Державним підприємством "Інвестиційно-інноваційний центр" (надалі - орендар) було укладено договір суборенди землі від 05.05.2017 № 04/17ІП (надалі - договір).
		Відповідно до п. 1 договору, орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 7,5534 га, в межах індустріального парку, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться на території Богуславської сільської ради, Павлоградського району, Дніпропетровської області, за межами населеного пункту.
		Згідно з п. 4.1 договору (в редакції додаткового договору № 1 від 15.12.2017), суборендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі (в національній валюті України - гривня). Суборендна плата на рік встановлюється відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України та становить 0,3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розмір орендної плати за 1 га орендованої площі земельної ділянки за рік становить 7  842,45 грн.
		Позивач зазначив, що виконав умови договору, передав відповідачу у користування земельну ділянку, що підтверджується актом приймання - передачі від 05.05.2017. 
		Позивач стверджує, зо за період з 01.08.2019 по 28.05.2020 орендар зобов`язаний сплатити орендну плату в розмірі 51  211,69 грн.
		Згідно з п. 4.3 договору, суборендна плата вноситься суборендарем щомісячно по 1/12 частині від загальної річної суборендної плати на розрахунковий рахунок орендаря, не пізніше 20 числа протягом 30 календарних днів, наступним за останнім днем звітного місяця.
		Позивач наполягає на тому, що строк виконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за період з 01.08.2019 по 28.05.2020 є таким, що настав.
		Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором і не сплатив орендні платежі у встановлені строки. 
		За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Метанол" утворилась заборгованість перед Державним підприємством "Інвестиційно-інноваційний центр" зі сплати суми основного боргу у розмірі 51  211,69 грн.
		Позивач зазначив, що в подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "СГ Метанол" та Державним підприємством "Інвестиційно-інноваційний центр" було підписано додаткову угоду від 29.05.2020 до договору суборенди землі від 05.05.2017 № 04/17ІП.
		Відповідно до п. 1 додаткової угоди, дія первинного договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін на підставі пункту 10.3 первинного договору.
		Об`єкт оренди за актом приймання - передачі від 29.05.2020 був повернутий позивачу.
		Згідно з п. 4 додаткової угоди, заборгованість зі сплати передбаченої первинним договором суборендної плати, яка складає 51  211,69 грн., погашається суборендарем наступними частинами за наступним графіком:
		- по 10.07.2020 - 17  070,56 грн.;
		- по 10.08.2020 - 17  070,56 грн.;
		- по 10.09.2020 - 17  070,57 грн.
		Позивач вказав, що відповідач порушив свої зобов`язання зі сплати орендних платежів у встановлені п. 4 додаткової угоди строки і не оплатив наявну заборгованість у розмірі 51  211,69 грн.
		За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання позивач нарахував до сплати пеню у розмірі 4 857,36 грн., 3% річних у розмірі 760 грн. та інфляційну складову у розмірі 804,49 грн.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
		Відповідач відзиву на позов не надав.
		 
		ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ. 
		Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором суборенди землі від 05.05.2017 № 04/17ІП у розмірі 51211,69 грн., пені у розмірі 4 857,36 грн., 3% річних у розмірі 760 грн., інфляційної складової у розмірі 804,49 грн.
		Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини  склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі мала бути сплачена орендна плата), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи була сплачена відповідачем орендна плата у встановлені строки у повному розмірі), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.  
		 
		ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. 
		НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
		Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінгаз ФТС" (надалі - суборендар) та Державним підприємством "Інвестиційно-інноваційний центр" (надалі - орендар) було укладено договір суборенди землі від 05.05.2017 № 04/17ІП (надалі - договір).
		Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
		Пунктом 3.1 договору встановлено, що договір укладено строком на 30 років з дати набрання чинності цим договором та діє до 07.04.2047 року.
		Відповідно до п. 1 договору, орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 7,5534 га, в межах індустріального парку, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться на території Богуславської сільської ради, Павлоградського району, Дніпропетровської області, за межами населеного пункту.
		Згідно з п. 4.1 договору (в редакції додаткового договору № 1 від 15.12.2017), суборендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі (в національній валюті України - гривня). Суборендна плата на рік встановлюється відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України та становить 0,3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розмір орендної плати за 1 га орендованої площі земельної ділянки за рік становить 7  842,45 грн.
		Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
		Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. 
		Позивач виконав умови договору, передав відповідачу у користування земельну ділянку, що підтверджується актом приймання - передачі від 05.05.2017 (том 1 а.с. 26). 
		За період з 01.08.2019 по 28.05.2020 орендар зобов`язаний сплатити орендну плату в розмірі 51  211,69 грн.
		Згідно з п. 4.3 договору, суборендна плата вноситься суборендарем щомісячно по 1/12 частині від загальної річної суборендної плати на розрахунковий рахунок орендаря, не пізніше 20 числа протягом 30 календарних днів, наступним за останнім днем звітного місяця.
		Текст п. 4.3 договору допускає подвійне тлумачення кінцевого строку оплати. В таких випадках, на думку суду, слід застосовувати ту дату, яка виникає якнайдавніше. У даному випадку, п. 4.3 договору слід розуміти як: "суборендна плата вноситься суборендарем щомісячно по 1/12 частині від загальної річної суборендної плати на розрахунковий рахунок орендаря, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця".
		З урахуванням наведених положень договору, строк виконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за період з 01.08.2019 по 28.05.2020 є таким, що настав.
		Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не сплатив орендні платежі у встановлені строки. 
		За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Метанол" утворилась заборгованість перед Державним підприємством "Інвестиційно-інноваційний центр" зі сплати суми основного боргу у розмірі 51  211,69 грн.
		В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "СГ Метанол" та Державним підприємством "Інвестиційно-інноваційний центр" було підписано додаткову угоду від 29.05.2020 до договору суборенди землі від 05.05.2017 № 04/17ІП.
		Відповідно до п. 1 додаткової угоди, дія первинного договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін на підставі пункту 10.3 первинного договору.
		Об`єкт оренди за актом приймання - передачі від 29.05.2020 був повернутий позивачу.
		Згідно з п. 4 додаткової угоди, заборгованість зі сплати передбаченої первинним договором суборендної плати, яка складає 51  211,69 грн., погашається суборендарем наступними частинами за наступним графіком:
		- по 10.07.2020 - 17  070,56 грн.;
		- по 10.08.2020 - 17  070,56 грн.;
		- по 10.09.2020 - 17  070,57 грн.
		Згідно з п. 5 додаткової угоди, у разі порушення суборендарем строків погашення заборгованості, визначених пунктом 4 цієї додаткової угоди, домовленість сторін щодо порядку погашення заборгованості частинами автоматично втрачає силу, а орендар набуває право вимоги усієї непогашеної суми заборгованості та нарахування штрафних санкцій (передбачена первинним договором пеня, інфляційні втрати, 3% річних) з первинної дати виникнення заборгованості.
		Відповідач порушив свої зобов`язання зі сплати орендних платежів у встановлені п. 4 додаткової угоди строки і не оплатив наявну заборгованість у розмірі 51  211,69 грн.
		А отже, позовні вимоги Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" про стягнення суми основного боргу у розмірі у розмірі 51  211,69 грн. є обґрунтованими.
		Пунктом 4.5 договору встановлено, що у разі невнесення суборендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення заборгованості або на день її (її частини погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний день прострочення.
		Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.
		Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		На підставі пункту 4.5 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за загальний період з 01.10.2019 по (фактично, враховуючи зазначену позивачем кількість днів прострочення) 29.07.2020 у розмірі 4  857,36 грн.
		Перевіривши наданий розрахунок пені судом було встановлено, що такий рахунок не відповідає вимогам чинного законодавства. Так, позивачем не було дотримано вимог ч. 5.  ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
		Також позивачем було допущено арифметичні помилки при здійсненні розрахунку.
		За розрахунком суду:
		- пеня на суму боргу 5  923,74 грн. (серпень 2019) за період з 01.10.2019 по 29.07.2020 (303 дня) становить 1  095,04 грн.;
		- пеня на суму боргу 5  923,74 грн. (вересень 2019) за період з 31.10.2019 по 29.07.2020 (273 дня) становить 936,32 грн.;
		- пеня на суму боргу 5  923,74 грн. (жовтень 2019) за період з 03.12.2019 по 29.07.2020 (240 днів) становить 770,29 грн.;
		- пеня на суму боргу 5  923,74 грн. (листопад 2019) за період з 31.12.2019 по 29.07.2020 (212 днів) становить 641,10 грн.;
		- пеня на суму боргу 5  923,74 грн. (грудень 2019) за період з 31.01.2020 по 29.07.2020 (181 день) становить 505,62 грн.;
		- пеня на суму боргу 5  923,74 грн. (січень 2020) за період з 03.03.2020 по 29.07.2020 (149 днів) становить 391,68 грн.;
		- пеня на суму боргу 5  923,74 грн. (лютий 2020) за період з 31.03.2020 по 29.07.2020 (121 день) становить 297,81 грн.;
		- пеня на суму боргу 5  923,74 грн. (квітень 2020) за період з 02.06.2020 по 29.07.2020 (58 днів) становить 119,12 грн.;
		- пеня на суму боргу 3  821,77 грн. (травень 2020) за період з 01.07.2020 по 29.07.2020 (29 днів) становить 36,34 грн.
		Всього: 4  793,32 грн.
		Щодо періодів нарахування пені додатково слід зазначити про таке.
		Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.»
		Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року. 
		Встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України 6 місячний строк нарахування пені за порушення відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати з серпня 2019 по травень 2020, станом на 12.03.2020 (день впровадження карантину) не сплив.
		Станом на 29.07.2020 (кінцеву дату нарахування пені) на усій території України продовжував діяти карантин, пов?язаний із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)".
		А отже, позивач правомірно нараховує пеню за порушення відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати з серпня 2019 по травень 2020 по 29.07.2020.
		За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 4  793,32 грн.
		Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 760 грн. за загальний період з 01.10.2019 по (фактично, враховуючи зазначену позивачем кількість днів прострочення) 29.07.2020 та інфляційну складову у розмірі 804,49 грн. за загальний період з жовтня 2019 по травень 2020.
		Перевіривши наданий розрахунок 3% річних судом було встановлено, що такий рахунок містить арифметичні помилки. Зокрема, позивачем не було враховано, що 2020 рік (за який здійснюється нарахування 3% річних) є високосним, та не було застосовано значення 366 замість 365 у формулі розрахунку.
		За розрахунком суду:
		- 3% річних на суму боргу 5  923,74 грн. (серпень 2019) за період з 01.10.2019 по 29.07.2020 (303 дня) становить 147,24 грн.;
		- 3% річних на суму боргу 5  923,74 грн. (вересень 2019) за період з 31.10.2019 по 29.07.2020 (273 дня) становить 132,64 грн.;
		- 3% річних на суму боргу 5  923,74 грн. (жовтень 2019) за період з 03.12.2019 по 29.07.2020 (240 днів) становить 116,57 грн.;
		- 3% річних на суму боргу 5  923,74 грн. (листопад 2019) за період з 31.12.2019 по 29.07.2020 (212 днів) становить 102,94 грн.;
		- 3% річних на суму боргу 5  923,74 грн. (грудень 2019) за період з 31.01.2020 по 29.07.2020 (181 день) становить 87,88 грн.;
		- 3% річних на суму боргу 5  923,74 грн. (січень 2020) за період з 03.03.2020 по 29.07.2020 (149 днів) становить 72,35 грн.;
		- 3% річних на суму боргу 5  923,74 грн. (лютий 2020) за період з 31.03.2020 по 29.07.2020 (121 день) становить 58,75 грн.;
		- 3% річних на суму боргу 5  923,74 грн. (квітень 2020) за період з 02.06.2020 по 29.07.2020 (58 днів) становить 28,16 грн.;
		- 3% річних на суму боргу 3  821,77 грн. (травень 2020) за період з 01.07.2020 по 29.07.2020 (29 днів) становить 9,08 грн.
		Всього: 755,61 грн.
		За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" про стягнення 3% річних є обґрунтованими у розмірі 755,61 грн.
		Перевіривши розрахунок інфляційної складової суд встановив, що такий рахунок містить арифметичні помилки.
		За розрахунком суду:
		- інфляційна складова на суму боргу 5  923,74 грн. (серпень 2019) за період з жовтня 2019 по травень 2020 становить 143,27 грн.;
		- інфляційна складова на суму боргу 5  923,74 грн. (вересень 2019) за період з листопада 2019 по травень 2020 становить 101,10 грн.;
		- інфляційна складова на суму боргу 5  923,74 грн. (жовтень 2019) за період з  грудня 2019 по травень 2020 становить 95,08 грн.;
		- інфляційна складова на суму боргу 5  923,74 грн. (листопад 2019) за період з січня 2020 по травень 2020 становить 107,14 грн.;
		- інфляційна складова на суму боргу 5  923,74 грн. (грудень 2019) за період з  лютого 2020 по травень 2020 становить 95,10 грн.;
		- інфляційна складова на суму боргу 5  923,74 грн. (січень 2020) за період з березня 2020 по 29.07.2019 становить 113,22 грн.;
		- інфляційна складова на суму боргу 5  923,74 грн. (лютий 2020) за період з квітня 2020 по травень 2020 становить 65,30 грн.;
		Всього: 720,21 грн.
		За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" про стягнення інфляційної складової є обґрунтованими у розмірі 720,21 грн.
		 
		ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
		Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором від 05.05.2017 №04/17ІП (том 1 а.с. 15 - 21), додатковою угодою від 29.05.2020 (том 1 а.с. 28), актами приймання-передачі (том 1 а.с. 26, 29), додатковим договором № 1 від 15.12.2017 (том 1 а.с. 27).
		 
		ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ. 
		За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 51 211,69 грн., пені у розмірі 4  793,32 грн., 3% річних у розмірі 755,61 грн., інфляційної складової у розмірі 720,21 грн.
		У задоволенні вимог позивача про стягнення пені у розмірі 64,04 грн., інфляційної складової у розмірі 84,28 грн. та 3% річних у розмірі 4,39 грн. - слід відмовити.
		 
		РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
		Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.
		 
		Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінгаз ФТС" (ідентифікаційний код: 41217103, місцезнаходження: 51486, Дніпропетровська область, с. Богуслав, пров. Партизанський, буд. 10, оф. 8) на користь Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" (ідентифікаційний код: 30838090; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Мостова, 3) суму основної заборгованості у розмірі 51 211,69 грн., пеню у розмірі 4  793,32 грн., 3% річних у розмірі 755,61 грн., інфляційну складову у розмірі 720,21 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2  096,43 грн.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 64,04 грн., інфляційної складової у розмірі 84,28 грн. та 3% річних у розмірі 4,39 грн.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складений та підписаний 16.10.2020.
		 
		Суддя                                                                                                        М.О. Ніколенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...