Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11366/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 19.10.2020. Зареєстровано: 19.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2020.
Дата набрання законної сили: 15.10.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/11366/17 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Зуєва В. А. - головуючого, Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я.,
		здійснивши перегляд у порядку письмового провадження касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 (судді: Дикунська С. Я. - головуючий, Станік С. Р., Тищенко О. В.)
		та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 (суддя Літвінова М. Є.)
		за скаргою Національного банку України
		на дії заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р. Ю. у справі
		за позовом Національного банку України
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Фінансова Ініціатива"
		про звернення стягнення на предмет іпотеки,
		ВСТАНОВИВ:
		1.Короткий зміст і підстави позовних вимог
		1.1. 07.02.2020 до Господарського суду від Національного банку України (далі - НБУ, Стягувач) надійшла скарга на дії заступника директора Департаменту - начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р. Ю. у якій НБУ просив:
		1) визнати неправомірними рішення та бездіяльність Заступника директора Департаменту - начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р. Ю., які оформлені листом від 28.01.2020 № 622-26-20/20.1/4, щодо відмови в задоволенні клопотання Стягувача у відношенні здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 60731484, спрямованих на визначення ринкової вартості торгово-офісного комплексу, загальною площею 1 685,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка (вул. Об`їзна), буд. 62;
		2) зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити виконавчі дії у виконавчому провадженні № 60731484, спрямовані на визначення дійсної ринкової вартості вказаного торгово-офісного комплексу.
		1.2. Зазначена скарга обґрунтована тим, що у судовому рішенні у справі №910/11366/17 вказано початкову ціну реалізації спірного нерухомого майна - 69   156   000,00 грн. Проте, за твердженням НБУ, початкова ціна продажу нерухомого майна була визначена станом на 31.05.2018 на підставу звіту Міжрегіональної експертної групи "Школа Авраменко" в особі суб`єкта оціночної діяльності ФОП Авраменко Н. О. При цьому строк дії звіту закінчився 12.12.2018, ринкова вартість майна за цей час змінилась, а тому є необхідність у повторному її визначенні у виконавчому провадженні № ВП 60731484.
		Отже, на думку Стягувача, державним виконавцем було безпідставно відмовлено у задоволенні відповідного клопотання НБУ.
		2. Короткий зміст судових рішень у справі
		2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 у справі №910/11366/17, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, задоволено скаргу Національного банку України; визнано неправомірними рішення та бездіяльність Заступника директора Департаменту - начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р. Ю., які оформлені листом від 28.01.2020 № 622-26-20/20.1/4, щодо відмови в задоволенні клопотання Стягувача про здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60731484, спрямованих на визначення ринкової вартості торгово-офісного комплексу загальною площею 1 685, 8 кв.м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка (вул. Об`їзна), буд. 62; зобов`язано посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити виконавчі дії у виконавчому провадженні № 60731484, спрямовані на визначення дійсної ринкової вартості зазначеного торгово-офісного комплексу.
		2.2. Вказані судові рішення обґрунтовані тим, що державний виконавець неправомірно відмовив НБУ у задоволенні клопотання про залучення для участі у виконавчих діях суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для визначення ринкової вартості майна боржника, оскільки чинним законодавством передбачено обов`язкове погодження сторонами вартості такого майна на стадії виконавчого провадження, а у випадку недосягнення ними згоди - визначення його вартості суб`єктом оціночної діяльності. Водночас, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того факту, що сторони узгодили початкову ціну продажу майна або взагалі намагались погодити його вартість.
		За висновком судів, від моменту складення наявного в матеріалах справи звіту Міжрегіональної експертної групи "Школа Авраменко" минуло 1,5 роки, що обумовлює можливість зміни вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (далі - ТОВ "Станіславська торгова компанія", Божник) за цей період. У той же час, незважаючи на встановлення судом за результатами розгляду спору початкової ціни реалізації майна Боржника, сторони виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості зазначеного майна з метою визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж було зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо така вартість майна змінилася.
		3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
		3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Станіславська торгова компанія" просить скасувати зазначені судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів і ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні скарги НБУ.
		3.2. Касаційну скаргу мотивовано тим, що Стягувач оскаржує простий лист, виданий за підписом Озадовського Р. Ю., який не є процесуальним документом або документом виконавчого провадження та не відображає дію або бездіяльність державного виконавця. При цьому ТОВ "Станіславська торгова компанія" зазначає, що вказана особа не є державним виконавцем у провадженні, що відкрито на виконання судових рішень у цій справі, а тому його дії не є діями державного виконавця та не можуть порушувати будь-яких прав НБУ.
		3.3. Крім того, за твердженням скаржника, апеляційний господарський суд не зазначив мотивів прийняття або відхилення доводів його апеляційної скарги та не навів обґрунтування залишення ухвали суду першої інстанції без змін.
		3.4. Також заявник зазначає, що місцевий господарський суд відклав розгляд справи та надав можливість представнику Божника ознайомитись з матеріалами справи, однак призначив справу до розгляду через день після прийняття рішення про відкладення, чим надав пріоритет 10-денному строк на розгляд скарги перед необхідністю дотримання прав учасників справи.
		Також, на думку ТОВ "Станіславська торгова компанія", Господарський суд першої інстанції не вирішив питання про прийняття або про відмову у прийнятті додаткових пояснень, поданих Стягувачем. Крім того, місцевий суд, задовольняючи скаргу НБУ, послався на норми статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка не діяла на час розгляду справи по суті.
		3.5. Касаційну скаргу обґрунтовано також тим, що оскаржувана ухвала порушує принцип правової визначеності, оскільки за результатами розгляду скарги НБУ на дії/бездіяльність державного виконавця фактично було змінено спосіб виконання рішення суду, прийнятого по суті спору у цій справі.
		3.6. У Відзиві на вказану касаційну скаргу НБУ просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		3.7. Касаційну скаргу також подав Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій він просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 і постановити нове рішення, яким відмовити НБУ в задоволенні скарги.
		3.8. Касаційну скаргу мотивовано тим, що судовим рішенням, прийнятим по суті позовних вимог у цій справі, встановлено спосіб та порядок його виконання шляхом зазначення початкової ціни продажу предмета іпотеки, а відтак керівником відділу було законно відмовлено НБУ в задоволенні його клопотання щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, оскільки відповідно до норм статті 240 Господарського процесуального кодексу України після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити зазначене рішення.
		3.9. У відзиві на зазначену касаційну скаргу НБУ також просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		4. Розгляд справи Верховним Судом
		4.1. Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2020 у складі колегії суддів: Зуєва В. А. - головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Станіславська торгова компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 у справі № 910/11366/17 у письмовому провадженні.
		4.2. Крім того, ухвалою Верховного Суду від 16.09.2020 у складі колегії суддів: Зуєва   В. А. - головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 у справі № 910/11366/17 у письмовому провадженні.
		4.3. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 № 29.3-02/2590 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/11366/17 у зв`язку з відпусткою судді Краснова Є. В.
		4.4. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями, а також витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 15.10.2020 для розгляду справи №910/11366/17 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В. А. - головуючий, Мачульський Г. М., Чумак Ю. Я.
		5. Обставини встановлені судами
		5.1. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що НБУ звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Станіславська торгова компанія" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		5.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 у справі №910/11366/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019, повністю задоволено позовні вимоги НБУ до ТОВ "Станіславська торгова компанія" про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.12.2009, укладеним між НБУ та Акціонерним товариством закритого типу "Елком і К", правонаступником якого є ТОВ "Станіславська торгова компанія", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Гуд Л. М., зареєстрованим в реєстрі за № 2366, а саме на торгово-офісний комплекс, загальною площею 1 685,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка (вул. Об`їзна), буд. 62, в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" за кредитним договором № 61/09 від 29.12.2009 у сумі 877 684 794,51 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 800 000 000,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 77 654 794,51 грн та штрафу у розмірі 30   000,00 грн. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації у розмірі 69 156 000, 00 грн.
		5.3. 05.11.2019 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано накази.
		5.4. 27.11.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60731484 з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 у справі № 910/11366/17.
		5.5. 19.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) Боржника у виконавчому провадженні № ВП 60731484.
		5.6. 03.01.2020 НБУ звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з клопотанням № 63-0005/219 про залучення до участі у виконавчих діях суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для визначення ринкової вартості майна Боржника.
		5.7. Листом № 622-26-20/20 від 28.01.2020 за підписом Заступника директора Департаменту - начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р. Ю. Стягувачу відмовлено задоволенні вищевказаного клопотання та зазначено, що у державного виконавця відсутні підстави на здійснення дій щодо визначення вартості майна боржника/призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні, враховуючи встановлену вартість такого майна у рішенні суду.
		5.8. У зв`язку із зазначеним НБУ звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії заступника директора Департаменту - начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р. Ю.
		6. Позиція Верховного Суду
		6.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скарга та відзивах на них доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм процесуального права, Суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
		6.2. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		6.3. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: верховенства права; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
		6.4. За змістом статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		6.5. Таким чином, зі змісту наведених норм убачається, що здійснення виконавчих дій у межах відповідного виконавчого провадження, як завершальної стадії судового розгляду справи, полягає у реалізації судових рішень на підставі, в межах та у спосіб, передбачених положеннями чинного законодавства.
		Одночасно при проведенні таких дій державний виконавець за результатами послідовного застосування норм Закону України "Про виконавче провадження" повинен забезпечити прийняття правомірних і неупереджених рішень, оформлених належним чином, а інші учасники виконавчого провадження зобов`язані не перешкоджати вчиненню виконавчих дій та не зловживати наданими їм правами.
		При цьому чинним законодавством гарантована можливість оскарження дій чи бездіяльності державних виконавців, як один із механізмів контролю за належним виконанням судових рішень.
		6.6. З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 у цій справі було видано наказ, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки та встановлено спосіб його реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації в розмірі 69 156 000, 00 грн.
		6.7. Відповідно до частин четвертої та сьомої статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
		6.8. Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України "Про іпотеку" (тут і далі - в редакції, чинній на момент прийняття судового рішення по суті спору) звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		6.9. Зі змісту статті 39, частини першої статті 41 Закону України "Про іпотеку" убачається, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається необхідна для його виконання інформація. Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
		6.10. Таким чином, з аналізу зазначених правових норм убачається, що порядок та особливості реалізації предмета іпотеки, на який звернуто стягнення за рішенням суду, в межах процедури виконавчого провадження визначаються Законом України "Про виконавче провадження" 
		6.11. Так, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
		6.12. Згідно зі статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно
		6.13. Отже, колегія суддів погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що положеннями чинного законодавства передбачено обов`язкове погодження сторонами вартості майна боржника на стадії виконавчого провадження, а у випадку недосягнення ними згоди - визначення його вартості залученим суб`єктом оціночної діяльності.
		6.14. Як обґрунтовано зазначили суди попередніх інстанцій, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того факту, що сторони узгодили початкову ціну продажу майна Боржника або взагалі намагались погодити його вартість.
		При цьому від моменту складення звіту Міжрегіональної експертної групи "Школа Авраменко", який наявний у матеріалах справи, минуло 1,5 роки, що дозволяє припустити можливу зміну вартості майна Божника за цей період.
		6.15. У той же час господарськими судами встановлено, що Стягувач звернувся до відділу Державної виконавчої служби з клопотанням про залучення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки нерухомого майна Боржника, оскільки, на думку НБУ, визначена у рішенні суду вартість предмета іпотеки, на який звернуто стягнення, суттєво змінилась.
		Однак, державний виконавець листом № 622-26-20/20.1/4 відмовив НБУ у задоволенні вказаного клопотання з посиланням на визначення початкової ціни реалізації майна ТОВ "Станіславська торгова компанія" у рішенні суду.
		6.16. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
		6.17. При цьому згідно з частиною першою статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" для проведення оцінки майна виконавець виносить постанову про залучення суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.
		6.18. Таким чином, зі змісту вищенаведених норм чинного законодавства убачається, що сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчих дій не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо така вартість майна змінилася.
		Більше того, можливість визначення вартості майна боржника під час проведення виконавчих дій на стадії його оцінки, у тому числі у разі не зазначення вартості такого майна у резолютивній частині рішення суду, передбачена положеннями Закону України "Про виконавче провадження".
		Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 235/3619/15-ц, від 05.09.2018 у справі №202/30076/13-ц та послідовно застосовується Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 05.09.2018 у справі № 202/30076/13-ц, від 24.04.2019 у справі №910/11364/17, від 20.05.2019 у справі № 925/53/18, від 05.06.2019 у справі №905/198/18, від 11.06.2020 у справі №917/1369/17.
		6.19. З огляду на викладене висновки господарських судів попередніх інстанцій про неправомірну бездіяльність державного виконавця у зв`язку з безпідставною відмовою у задоволенні клопотання НБУ щодо залучення суб`єкта оціночної діяльності для визначення дійсної ринкової вартості майна Боржника, на яке звернуто стягнення за рішенням суду, є законними і обґрунтованими.
		6.20. Доводи касаційних скарг про те, що, задовольняючи скаргу НБУ на дії/бездіяльність державного виконавця, господарські суди попередніх інстанцій фактично змінили спосіб виконання рішення суду, прийнятого по суті спору у цій справі, є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.
		6.21. Посилання в касаційній скарзі ТОВ "Станіславська торгова компанія" на те, що Стягувач оскаржує простий лист, виданий за підписом Озадовського Р. Ю., який не є процесуальним документом або документом виконавчого провадження та не відображає дію або бездіяльність державного виконавця, колегія суддів оцінює критично, оскільки, як зазначалося, підставою для задоволення скарги НБУ стала саме неправомірна бездіяльність державного виконавця, встановлена судами на підставі оцінки поданих сторонами доказів, у тому числі листа від 28.01.2020 № 622-26-20/20.1/4, яким відмовлено у задоволенні відповідного клопотання Стягувача.
		Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		6.22. Що стосується доводів касаційної скарги ТОВ "Станіславська торгова компанія" про те, що Озадовський Р. Ю. не є державним виконавцем у провадженні, яке відкрито на виконання судових рішень у цій справі, а тому його дії не можуть порушувати будь-яких прав НБУ, то, як убачається з листа Державної виконавчої служби від 28.01.2020 № 622-26-20/20.1/4 про відмову у задоволенні клопотання НБУ щодо залучення суб`єкта оціночної діяльності, його було підписано Озадовським   Р.   Ю. - Заступником директора Департаменту - начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
		При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
		Аналогічні за змістом положення містяться в частині першій статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".
		6.23. Інші доводи касаційних скарг не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення скарги НБУ на дії/бездіяльність державного виконавця.
		6.24. Відповідно до частини другої статті 309 Господарського процесуального кодексу України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		7. Висновки Верховного Суду
		7.1. Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		7.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		8. Розподіл судових витрат
		8.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 у справі № 910/11366/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                В. А. Зуєв
		 
		Судді                                                                                          Г. М. Мачульський
		 
		                                                                                          Ю. Я. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...