Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 483/812/19 : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2020.
Дата набрання законної сили: 15.10.2020
Номер судового провадження: 61-20774ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем  України
		 
		15 жовтня 2020 року
		м. Київ
		справа № 483/812/19
		провадження № 61-20774св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - ОСОБА_2 , 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2  - адвоката Чернієнка Сергія Анатолійовича на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 серпня 2019 року у складі судді Шевиріної Т. Д. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
		У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання за нею права власності на транспортні засоби: Mercedes-Benz Sprinter 313CDI 2148, 2005 року, № двигуна НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; Богдан А-091 4590, 2003 року, № двигуна НОМЕР_4 , № кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 ; визнання за відповідачем права власності на транспортні засоби: Mercedes-Benz 311CDI 2151, 2002 року, № двигуна НОМЕР_7 , № кузова НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_9 ; Mercedes-Benz 814 4250, 2000 року, № двигуна НОМЕР_10 , № шасі НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 .
		17 липня 2019 року позивач змінила предмет позову та просила стягнути з  ОСОБА_2 на її користь компенсацію 1/2 частини вартості спірних транспортних засобів у розмірі 424 585 грн.
		На обґрунтування позову посилалася на те, що вони з ОСОБА_2 , перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, набули право власності на спірні транспортні засоби, проте після розірвання шлюбу згоди щодо їх поділу не досягли. Під час розгляду справи їй стало відомо, що відповідач без її згоди відчужив спільно набуті транспортні засоби своїй матері ОСОБА_3 , у зв`язку з чим вона просить стягнути з відповідача половину вартості автомобілів.
		Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 серпня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію 1/2 частини ринкової вартості транспортних засобів у розмірі 424 585 грн.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що частки сторін у спільно набутому майні є рівними, оскільки сторони не заперечували того факту, що за час спільного проживання вони обидва працювали, дбали про родину та придбали транспортні засоби в інтересах сім`ї, а також, що жодна зі сторін не надала доказів на підтвердження обставин, що можуть вплинути на зміну часток у праві спільної сумісної власності подружжя. Вирішуючи спір щодо вартості спірних автомобілів, суд першої інстанції зазначив, що позивач вжила всіх можливих заходів для доведення дійсної вартості транспортних засобів, тоді як відповідач, маючи реальний доступ до автомобілів (так як відчужив їх своїй матері), не надав жодного доказу, який би спростував заявлену позивачем ринкову вартість автомобілів. Крім того, зазначена відповідачем вартість чотирьох автомобілів у розмірі 40 000 грн є договірною, а не дійсною ринковою вартістю транспортних засобів. З урахуванням наведеного, а також того факту, що позивач свій процесуальний обов`язок доказування виконала - надала суду докази, що підтверджують орієнтовну ринкову вартість транспортних засобів (витяги з веб-сайту з продажу автомобілів), а також середньостатистичну ринкову вартість автомобілів конкретної марки, моделі та характеристик (звіти про оцінку), а відповідач жодного доказу на підтвердження іншого не надав, суд першої дійшов висновку про задоволення позову.
		Постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 серпня 2019 року залишено без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обґрунтовуючи вартість транспортних засобів, позивач посилалася на звіти експерта автотоварознавця ОСОБА_4 від 10 липня 2019 року, згідно з якими вартість автомобілів досліджувалась відповідно до наданих реєстраційних документів. Відповідач, заперечуючи проти зазначених товарознавчих досліджень, не скористався своїм правом щодо надання інших доказів на спростування визначеного розміру вартості автомобілів та підтвердження іншої їх вартості, а також правом ініціювання перед судом призначення відповідної експертизи для з`ясування таких обставин. Отже, суд першої інстанції при визначенні вартості рухомого майна обґрунтовано виходив з висновків товарознавчого дослідження, наданих позивачем. 
		Додатковим рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 листопада 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 245,85 грн витрат зі сплати судового збору.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
		У листопаді 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Чернієнко С. А. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не заперечує, що за законом з нього на користь позивача підлягає стягненню 1/2 частини вартості спірних транспортних засобів, проте він не погоджується з тим, що вартість зазначених автомобілів становить 849 179 грн, а відповідно, не погоджується, що з нього на користь позивача має бути стягнуто половину такої вартості (424 585 грн). Суд першої інстанції при визначенні розміру грошової компенсації 1/2 частини спірного майна неправильно застосував норми матеріального права, що полягало у неправильному тлумаченні пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», оскільки суд визначив компенсацію виходячи не з ринкової (дійсної) вартості саме спірних транспортних засобів (без урахування їх комплектності, укомплектованості, технічного стану, наявності чи відсутності пошкоджень, обсягу і характеру таких пошкоджень тощо). Крім того, звіти експерта автотоварознавця ОСОБА_4 щодо визначення вартості спірних автомобілів не є належними доказами, оскільки експерт проводив оцінку транспортних засобів без їх технічного огляду. Тому суд першої інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів. На підтвердження зазначеного заявник посилається на постанову Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 487/4377/17.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
		Касаційна скарга у цій справі подана у листопаді 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
		Відповідно до частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 січня 2003 року до 25 жовтня 2018 року.
		За період спільного проживання набули у власність такі транспортні засоби: Mercedes-Benz Sprinter 313CDI 2148, 2005 року випуску, № двигуна НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; Богдан А-091 4590, 2003 року випуску, № двигуна НОМЕР_4 , № кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 ; Mercedes-Benz 311CDI 2151, 2002 року випуску, № двигуна НОМЕР_7 , № кузова НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_9 ; Mercedes-Benz 814 4250, 2000 року випуску, № двигуна НОМЕР_10 , № шасі НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 .
		Згідно з висновками звітів експертної оцінки колісних транспортних засобів від 10 липня 2019 року № № 13062, 13063, 13064, 13065, складених судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_4 за наданими реєстраційними документами, визначено, що середньостатистична ринкова вартість транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI, 2002 року випуску, становить 248 030 грн; транспортного засобу Богдан А-091, 2003 року випуску - 147 530 грн; транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, 2005 року випуску - 318 440 грн; транспортного засобу Mercedes-Benz 814 4250, 2000 року випуску - 135 170 грн.
		Відповідно до статті 61 Сімейного кодексу України (далі - СК України) спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.
		Згідно із частинами першою, другою статті 71 СК України, частиною другою статті 364 Цивільного кодексу України поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
		Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
		У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.
		Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18).
		Встановивши, що спірні транспортні засоби сторони придбали за час перебування у зареєстрованому шлюбі, відповідач здійснив продаж зазначеного майна без повідомлення про це ОСОБА_1 та без отримання її згоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 424 585 грн у рахунок компенсації вартості 1/2 частини спірних транспортних засобів виходячи з їх ринкової (дійсної) вартості.
		Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій помилково врахували звіти про оцінку транспортних засобів від 10 липня 2019 року, є необґрунтованими та суперечать правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18).
		Посилання на те, що суд першої інстанції неправильно розтлумачив пункт 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного сумісного майна подружжя» відповідно до якого судам роз`яснено, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, є безпідставними, оскільки суд визначив вартість автомобіля з урахуванням звітів про експертну оцінку транспортних засобів, які були зроблені на час розгляду справи.
		Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили про те, що відповідач не надав доказів на підтвердження дійсної вартості спірних транспортних засобів, а також не спростував належними доказами визначений розмір вартості цих автомобілів.
		У зв`язку з цим Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 487/4377/17 про неможливість врахування для визначення компенсації звіту з експертної оцінки ринкової вартості транспортного засобу.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у чинній редакції. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
		Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», заява № 4904/04, рішення від 10 лютого 2010 року).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Чернієнка Сергія Анатолійовича залишити без задоволення.
		Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 серпня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                             В. В. Яремко
		 
		                                                                                                                        І. Ю. Гулейков
		 
		                                                                                                                        О. В. Ступак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...