Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/19628/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 19.10.2020. Зареєстровано: 20.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2020.
Дата набрання законної сили: 19.11.2020
Номер судового провадження: 2/592/728/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                       Справа№592/19628/19
		                                                               Провадження №2/592/728/20 
		                       
		РІШЕННЯ
		                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                
		13 жовтня 2020 року                                                                         м.Суми        
		Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
		головуючого судді - Косолап М.М.,
		за участю секретаря судового засідання - Антуфьєвої В.Ю.,
		представника позивача - ОСОБА_1 ,
		відповідача - ОСОБА_2 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Суми у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,
		у с т а н о в и в:
		 
		Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
		30.12.2019 ОСОБА_3 (далі - позивач) в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) і з урахуванням зави про уточнення позовних вимог (а.с. 31-35, 92) просить:
		1) визнати недостовірною та такою, що порушує немайнове право малолітнього ОСОБА_4 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у соціальній мережі Telegram: «Прохання передати інформацію до відповідного реагування. Місто Суми школа номер 20 вул. Металургів 71 клас 3 В. У цьому класі навчається хлопчик на ім`я ОСОБА_4 , який себе неадекватно поводить, постійно б`є однокласників. Дане явище називається «Булінг». З ним неодноразово проводила бесіду класний керівник інформаційно неодноразово передавали директору. На даний час вони не здатні з цим хлопчиком нічого зробити. Батьки також не здатні присадити своє чадо. Сьогодні він прийшов у клас з ножом та приставив його до горла ОСОБА_7 . Після цього він штовхнув її на парту. На парті залишилася кров. Свідками цього були майже увесь 3 В клас. Практично у школі у 8 років розгулює злочинець з яким ніхто нічого не може зробити»; 
		2) зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно ОСОБА_4 недостовірну інформацію, шляхом розміщення у соціальній мережі Facеbook на власній сторінці ОСОБА_2 , наступного тексту спростування протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили: « ІНФОРМАЦІЯ_1 у соціальній мережі Telegram мною, ОСОБА_2 , були викладені недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_4 , учня 3-В класу КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми, Сумської області. Інформація була відома мені лише зі слів мого пасинка. Інформація, що ОСОБА_4 вчинив протиправне діяння щодо ОСОБА_7 з застосуванням ножа та те, що він є 8-річним злочинцем, якому ані вчителі, ані батьки не можуть дати раду не відповідає дійсності;
		3) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації щодо малолітнього ОСОБА_4 у розмірі 100000 грн.;
		4) стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що її малолітній син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є учнем 3-В класу КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми, Сумської області. Однокласником сина є ОСОБА_10 , мати якого проживає разом з відповідачем - ОСОБА_11 . Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не будучи свідком того, як діти бавилися після уроків, не розібравшись в ситуації, знаючи інформацію лише зі слів свого пасинка о 18-14 год. у соціальній мережі Telegram на каналі «Безпечне місто Суми», який налічував 9800 підписників, розмістив повідомлення наступного змісту: «Прохання передати інформацію до відповідного реагування. Місто Суми школа номер 20 вул. Металургів 71 клас 3 В. У цьому класі навчається хлопчик на ім`я ОСОБА_4 , який себе неадекватно поводить, постійно б`є однокласників. Дане явище називається «Булінг». З ним неодноразово проводила бесіду класний керівник інформаційно неодноразово передавали директору. На даний час вони не здатні з цим хлопчиком нічого зробити. Батьки також не здатні присадити своє чадо. Сьогодні він прийшов у клас з ножом та приставив його до горла ОСОБА_7 . Після цього він штовхнув її на парту. На парті залишилася кров. Свідками цього були майже увесь 3 В клас. Практично у школі у 8 років розгулює злочинець з яким ніхто нічого не може зробити». Зазначене повідомлення було скопійовано у мережу Facеbook, а потім до мережі Viber у групу, дe спілкуються батьки учнів 3 В класу.
		Вказує, що інформація про те що син є злочинцем була поширена відповідачем у соціальних мережах, користувачами яких є велика кількість мешканців м. Суми; зазначена інформація є недостовірною та не відповідає дійсності, порушує немайнові права сина на честь, гідність та ділову репутацію. Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення відповідача до її сина, впливає на зниження цінності особи сина у колі однокласників, друзів та суспільства, а відповідно і її, як матері дитини. Зазначає, що до дитини стали ставитися зневажливо, як до такого, який нібито вчинив небезпечне діяння. Внаслідок такого ставлення з боку оточуючих дитина знаходиться у пригніченому стані, внаслідок чого вона зверталася до приватного психолога. У порядку ст. 23 ЦК України вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди в інтересах сина.
		У судових засіданнях позивач та її представник позовні вимоги з наведених підстав підтримали у повному обсязі і просили задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_2 09.06.2020 надав заперечення проти позову (а.с. 104). В обґрунтування заперечень вказує що позивач на підтвердження своїх вимог надала копії фото, роздруковані з невідомих носіїв інформації. Належних електронних доказів, засвідчених електронним цифровим підписом, суду надано не було. На підставі ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не повинен брати до уваги докази одержані з порушенням порядку. 
		У судовому засіданні відповідач у задоволенні позову просив відмовити. Суду пояснив, що увечері ІНФОРМАЦІЯ_1 після повернення з роботи син його співмешканки - ОСОБА_10 розповів про події, які мали місце у класі за участю ОСОБА_4 . Його пасинок з дівчатками ходили до директора школи щоб розповісти про ці події. Він розмістив цю інформацію в групі Telegram «Безпечне місто Суми» для здійснення реагування поліцією. Через пару годин з ним через повідомлення у Telegram, зв`язалася поліція, запросили прибути особисто і викласти все у заяві за адресою: м. Суми, вул. Курська, 119 , якщо бажає розслідування. Наступного дня він прибув за вказаною адресою і залишив письмову заяву. До поліції звертався і батько ОСОБА_13 . Згодом його запрошували на батьківські збори до школи, де були батьки інших учасників інциденту та позивач. 
		Заяви, клопотання.
		26.05.2020 позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог.
		Інші процесуальні дії у справі.
		Ухвалою суду від 17.01.2020 по справі відкрито загальне позовне провадження.
		09.06.2020 відповідач надав заперечення проти позову.
		09.06.2020 закрито підготовче провадження і призначено судовий розгляд справи по суті.
		Фактичні обставини, встановлені судом.
		З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
		Позивач ОСОБА_3 є матір`ю малолітнього ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був учнем 3-В класу КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми, Сумської області.
		Учнем цього класу був також ОСОБА_10 , мати якого проживає разом з відповідачем - ОСОБА_2 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 у месенджері Telegram в групі «Безпечне місто Суми», з кількістю учасників - 9800 під іменем ОСОБА_2 розміщено повідомлення: «Прохання передати інформацію до відповідного реагування. Місто Суми школа номер 20 вул. Металургів 71 клас 3 В. У цьому класі навчається хлопчик на ім`я ОСОБА_4 , який себе неадекватно поводить, постійно б`є однокласників. Дане явище називається «Булінг». З ним неодноразово проводила бесіду класний керівник інформаційно неодноразово передавали директору. На даний час вони не здатні з цим хлопчиком нічого зробити. Батьки також не здатні присадити своє чадо. Сьогодні він прийшов у клас з ножем та приставив його до горла ОСОБА_7 . Після цього він штовхнув її на парту. На парті залишилася кров. Свідками цього були майже увесь 3 В клас. Практично у школі у 8 років розгулює злочинець з яким ніхто нічого не може зробити» (а.с. 11-12).
		Група під назвою «Безпечне місто Суми» на базі месенджера Telegram створена ГУНП в Сумській області. Група використовувалася працівниками поліції як додаткове джерело отримання інформації про правопорушення, про які раніше не було відомо та які потребують реагування правоохоронних органів. З 16.03.2020 функціонування групи припинено. Зазначені обставини підтверджуються листом ГУНП в Сумській області від 17.03.2020 №25/ц-11/1аз (а.с. 78-80).
		З матеріалів проведеної перевірки Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області за повідомленнями ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 (ЄО №97596 від 19.12.2019, ЄО № 97753:97781: 97814 від 20.12.2019) встановлено наступне.
		Повідомлення з групи «Безпечне місто Суми» на базі месенджера Telegram зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18-16 год. в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Сумського ВП ГУНП в Сумській області за № 97596 (а.с. 97). Заявником вказано ОСОБА_2 .
		ІНФОРМАЦІЯ_3 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Сумського ВП ГУНП в Сумській області за № 97753 (а.с. 99) зареєстровано повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення - заявник ОСОБА_2 зазначене місце проживання АДРЕСА_2 . Місце проживання відповідача вказане у повідомленні повністю відповідає місцю проживання повідомленого ним суду.
		Під час реєстрації повідомлення ОСОБА_2 , останній 20.12.2019 повідомив Інспектору ВП Сумського ВП, зокрема і номер телеграм, який відповідає номеру мобільного зв`язку відповідача. За заявою відповідач повідомив, що зі слів сина ІНФОРМАЦІЯ_1 до школи однокласник приніс розкладний ніж, після уроків в розкритому вигляді приставив до шиї дівчинки, а потім штовхнув на парту. Після падіння на парті залишилися сліди крові. Просив провести профілактичну бесіду з батьками ОСОБА_4 та самим ОСОБА_4 . Відповідь просив передати на телеграм. Зазначені обставини відображені у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.12.2019 о 12 годині. При цьому заявник попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України. Протокол зареєстровано 20.12.2019 о 12-34 год. в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Сумського ВП ГУНП в Сумській області за № 97753 (а.с. 100).
		27.12.2019 ОСОБА_2 звернувся до Сумського ВП ГУНП в Сумській області з заявою про припинення проведення перевірки у зв`язку з вирішенням конфлікту.
		Також мало місце звернення ОСОБА_15 щодо проведення перевірки за фактом систематичного цькування учнів 3-В класу ЗОШ № 20 з боку учня цього класу до Сумського ВП ГУНП в Сумській області, яке зареєстровано 20.12.2019 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Сумського ВП ГУНП в Сумській області за № 97781. 26.12.2019 заявник надав заяву про припинення проведення перевірки.
		20.12.2019 позивач ОСОБА_3 звернулася до Сумського ВП ГУНП в Сумській області з заявою про прийняття профілактичних заходів до батьків 3-В класу ЗОШ № 20, які розповсюджують неправдиву інформацію про її сина. Повідомлення зареєстровано 20.12.2019 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Сумського ВП ГУНП в Сумській області за № 97814. 26.12.2019 заявник подала заяву про припинення проведення перевірки у зв`язку з вирішенням питання мирним шляхом.
		У межах перевірки Сумського ВП ГУНП в Сумській області допитані і учні 3-В класу ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 .
		Адміністрацією КУ Сумська ЗОШ І-ІІІ ст. № 20, м. Суми, Сумської області з метою виявлення та протидії булінгу серед учасників освітнього процесу наказом по школі від 20.12.2019 № 135 створено комісію по проведенню педагогічного розслідування щодо поведінки учня 3-В класу ОСОБА_4 . 24.12.2019 проведена зустріч з батьками 3-В класу ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_3 за участю адміністрації школи, практичного психолога школи, офіцера поліції. В результаті зустрічі прийнято спільне рішення кваліфікувати випадки порушення поведінки ОСОБА_4 як прояви неконтрольованої поведінки. Рекомендовано матері учня ОСОБА_3 звернутися за консультативною допомогою до спеціалістів-психологів з метою отримання допомоги по проведенню роботи по корекції агресії.
		З показань свідка ОСОБА_24 встановлено, що вона є матір`ю ОСОБА_7 , учениці 3-В класу КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми. Дату точну не пам`ятає, перебувала на роботі і у групі батьків у месенджері Viber пройшло повідомлення у якому фігурувало ім`я і прізвище доньки, щодо ножа у горла та крові. Вона особисто відразу не читала, а про це дізналася з телефонного дзвінка. Увечері повернувшись додому їй донька розповіла, що на уроці малювання чи праці ОСОБА_4 бавився ножицями. Біля живота її подружки ОСОБА_13 побачила ножиці і вирішила допомогти подружці. ОСОБА_4 її відштовхнув і вона сіла на стілець. Якщо б дочка злякалась вона б їй особисто зателефонувала. Її донька особисто не сприйняла ситуацію так трагічно і якоїсь психологічної травми не отримала. Повідомлення із соцмереж вона дочці не показувала і не обговорювала більше цю ситуацію з дитиною. Потім їх викликали до школи на батьківські збори за участю поліцейського, психолога. Дочка спілкується з ОСОБА_4 , хлопчик складний. Бачила як з приводу інциденту ОСОБА_2 давав інтерв`ю, на батьківських зборах розповсюдження інформації не заперечував, а сказав, що якщо неправдива інформація - відповість. Вважає, що відповідач виклав інформацію не перевіривши її достовірність. Вона категорично заперечує, щоб інформація щодо її доньки у зв`язку з цим інцидентом знову була у соціальних мережах чи ще де-небудь.
		З показань свідка ОСОБА_26 встановлено, що вона є класним керівником 3-В класу КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми. ІНФОРМАЦІЯ_1 була відсутня на робочому місці, оскільки перебувала на курсах підвищення кваліфікації. Їй зателефонувала завуч і повідомила про події за участю ОСОБА_4 . Учнями її класу є ОСОБА_4 та ОСОБА_10 . ОСОБА_10 став свідком подій, про які вона чула зі слів. Так, ОСОБА_13 та ОСОБА_7 після уроків збиралися додому. ОСОБА_4 взяв у обійми ОСОБА_13 , а у нього були ножиці для трудового навчання, на допомогу прийшла ОСОБА_7 . ОСОБА_4 відштовхнув ОСОБА_7 , посунулась парта і вона упали мимо стільця. ОСОБА_10 випадково побачив цю сутичку. Наступного дня вона опитувала дітей про події. ОСОБА_4 активний хлопчик, порушує іноді дисципліну. Хтось із колег скинув їй скриншот поста за підписом ОСОБА_2 . Потім з`явилося відео, де ОСОБА_2 давав інтерв`ю. Проводили педагогічне розслідування, запрошували батьків разом з учнями, з останніми проводила бесіду психолог школи. ОСОБА_2 розміщений текст не заперечував. Пост дітям не показувала, його з учнями не обговорювали при ній. Знає що деякі батьки дітям його демонстрували.
		З показань свідка ОСОБА_33 встановлено, що вона є практичним психологом КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми. Свідком подій, які мали місце у школі ІНФОРМАЦІЯ_1 не була, була присутня під час допиту постраждалих дітей, оскільки того дня була на курсах. Соцмережами не користується, бачила скріншоти тексту. З інтерв`ю батька ОСОБА_2 чула, що ніж біля горла, штовхнув. Він не відхрещувався від посту, сказав, що вірить сину. Щодо подій не спілкувалася з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , хоча останнього знає 3 роки з приводу особливостей поведінки. Потім спілкувалася з ОСОБА_4 , він як вів себе, так і продовжував поводитися після подій ІНФОРМАЦІЯ_1. 
		Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
		Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Згідно зі статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
		Відповідно до статті 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
		Згідно статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Відповідно до частини 1 статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
		Держава здійснює захист дитини від: усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.
		Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства.
		Розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється.
		Відповідно до частини 4 статті 32 Конституції України та статті 277 ЦК України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		За змістом указаної норми негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
		У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Згідно статті 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		За вимогами статті 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Відповідно до роз`яснень, наданих у пунктах 15, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - постанова ПВСУ) при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що саме відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 через групу «Безпечне місто Суми» у месенджері Telegram під іменем ОСОБА_2 розмістив повідомлення: «Прохання передати інформацію до відповідного реагування. Місто Суми школа номер 20 вул. Металургів 71 клас 3 В. У цьому класі навчається хлопчик на ім`я ОСОБА_4 , який себе неадекватно поводить, постійно б`є однокласників. Дане явище називається «Булінг». З ним неодноразово проводила бесіду класний керівник інформаційно неодноразово передавали директору. На даний час вони не здатні з цим хлопчиком нічого зробити. Батьки також не здатні присадити своє чадо. Сьогодні він прийшов у клас з ножом та приставив його до горла ОСОБА_7 . Після цього він штовхнув її на парту. На парті залишилася кров. Свідками цього були майже увесь 3 В клас. Практично у школі у 8 років розгулює злочинець з яким ніхто нічого не може зробити».
		Доводи відповідача про недопустимість доказу - скріншоту повідомлення, розміщеного ІНФОРМАЦІЯ_1 у групі «Безпечне місто Суми» на базі месенджеру Telegram під іменем ОСОБА_2 , суд вважає необґрунтованими, оскільки цей доказ є належним та допустимим.
		Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		У частинах 1, 3 статті 100 ЦПК України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
		У частинах 1-3 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Суд звертає увагу, що відповідач факт звернення до правоохоронного органу з метою реагування у вказаному месенджері підтвердив у судовому засіданні. Інформація з цього повідомлення у подальшому була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Сумського ВП ГУНП в Сумській області за № 97596, а заявником ОСОБА_2 . Після цього повідомлення відповідачу зателефонували з поліції та роз`яснили право безпосередньо звернутися до відділу поліції з заявою, що він і зробив 20.12.2019.
		Беручи до уваги, що група під назвою «Безпечне місто Суми» на базі месенджера Telegram створена ГУНП в Сумській області та використовувалася працівниками поліції, як додаткове джерело отримання інформації про правопорушення, що зокрема потребують реагування правоохоронних органів, метою звернення відповідача було - проведення перевірки наданої ним інформації компетентним органом поліції та відповідне реагування, суд дійшов висновку що у даному випадку мала місце реалізація ОСОБА_2 конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації щодо малолітнього ОСОБА_4 .
		Разом з тим, суд не може взяти як доказ скріншот наданий позивачем (а.с. 13 -15) з посиланням на пост ОСОБА_2 в «Телеграм», оскільки ані соціальної мережі, ані групи чи автора з нього встановити неможливо. 
		Згідно Довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, виданої ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтерент» від 13.04.2020 № 102/2020-Д (а.с. 71-76) на вебсайті створено веб сторінку, на якій діяльність ведеться від імені особи з іменем «Марьяна Скоржинская», проте скріншот посилання на відповідну веб-сторінку вказану в Довідці не містить, а отже не може бути належним доказом.
		Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_2 поширив повідомлення у мережу Facеbook, а потім до мережі Viber у групу, дe спілкуються батьки учнів 3 В класу суду не надано.
		За вимогами статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (зокрема, пункту 46 рішення від 08.07.1986 в справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria)).
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.
		Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Згідно роз`яснень, викладених у пункті 16 постанови ПВСУ відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації. 
		Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов`язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України. 
		Вирішуючи питання про визнання поширеної відповідачем інформації недостовірною, суд зазначає, що у своїх заявах та поясненнях поліції ОСОБА_2 , як на джерело інформації, посилається на пояснення малолітнього ОСОБА_10 , з матір`ю якого проживає однією сім`єю. ОСОБА_10 розповів відповідачу, як батьку про події, які сприйняв безпосередньо ІНФОРМАЦІЯ_1 після уроків у класі школи за участю ОСОБА_4 та дівчаток. Про ці події він з дівчатами ходив розповідати до директора школи.
		Інформацію викладену у повідомленні ОСОБА_2 , суд вважає його власними думками, критичною оцінкою поведінки учня 3-В класу КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми ОСОБА_4 , яка стала відома із суб`єктивного сприйняття подій ОСОБА_10 , що є оціночними судженням відповідача, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості  та бажанням захистити свого пасинка.
		З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що під час судового розгляду не встановлено юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, надані позивачем докази не підтверджують порушення немайнового права малолітнього ОСОБА_4 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, поширення неправдивої інформації щодо нього.
		Відтак, відсутні підстави для задоволення вимоги про зобов`язання відповідача спростувати поширену відносно ОСОБА_4 недостовірну інформацію, шляхом розміщення у соціальній мережі Facеbook на власній сторінці тексту спростування. При цьому суду не надано доказів, що відповідач має власну сторінку у соціальній мережі Facеbook.
		Також за встановлених обставин не підлягають задоволенню вимоги про стягнення на користь  ОСОБА_3  моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації щодо малолітнього  ОСОБА_4 у розмірі 100000 грн., оскільки судом не визнано вказану позивачем інформацію недостовірною та порушення немайнового права малолітнього на повагу до його честі, гідності та ділової репутації.
		За встановлених обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому їх слід залишити без задоволення у повному обсязі.
		Судові витрати.
		Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач сплатила 1921 грн. судового збору (а.с. 19) та у позовній заяві вказувала на попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу - 2500 грн.
		Зважаючи на положення частин 1, 2 статті 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позовних вимог судом відмовлено, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263 та 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		 
		у х в а л и в:
		 
		Позов  ОСОБА_3 в інтересах малолітнього  ОСОБА_4 до  ОСОБА_2 про визнання недостовірною та такою, що порушує немайнове право малолітнього ОСОБА_4 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у соціальній мережі Telegram; зобов`язання ОСОБА_2 спростувати поширену відносно ОСОБА_4 недостовірну інформацію, шляхом розміщення у соціальній мережі Facеbook на власній сторінці ОСОБА_2 , тексту спростування протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації щодо малолітнього ОСОБА_4 у розмірі 100000 грн. - залишити без задоволення.
		Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. та витрати на професійну правничу допомогу покласти на  ОСОБА_3 .
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Ковпаківський районний суд міста Суми.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач - ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
		 
		Відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
		 
		Повне судове рішення складено 19 жовтня 2020.
		                       
		 
		 
		Суддя                                                                                        М.М. Косолап

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...