Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 610/297/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 19.10.2020. Зареєстровано: 20.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2020.
Дата набрання законної сили: 16.09.2021
Номер судового провадження: 1-кп/645/387/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013220300001070

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 610/297/15
		Провадження: 1-кп/645/387/20
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		19 жовтня 2020 року м. Харків
		 
		Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі суду присяжних:
		головуючого  судді ОСОБА_1 , 
		судді  ОСОБА_2 , 
		присяжних  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		при секретарі  ОСОБА_6 , 
		за участю прокурорів  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_9  адвоката ОСОБА_10 ,
		захисника обвинуваченої ОСОБА_11  адвоката ОСОБА_12 ,
		обвинувачених - ОСОБА_11 , ОСОБА_9 ,
		представникапотерпілого Харківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» на підставі довіреності від 16.01.2020 року  ОСОБА_13 ,
		потерпілого  ОСОБА_14 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220300001070щодо
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої с. Борова Зміївського району Харківської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, розлученої, не працюючої, що має неповнолітніх дітей ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимої, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		-у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України,
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженого м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, розрученого,не працюючого, що має неповнолітню дитину ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше судимого на підставі вирока від 25.09.2001 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі, 16.06.2008 року звільнений у зв`язку з відбуттям строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		- у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України, -
		-
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В березні 2012 року ОСОБА_9 познайомився з ОСОБА_11 та став проживати разом з нею за місцем реєстрації останньої за адресою: АДРЕСА_1 , 
		В липні 2013 року, більш точної дати не встановлено, у ОСОБА_11 та ОСОБА_9 склалося скрутне матеріальне становище та вони неодноразово стали обговорювати шляхи його покращення. В один із днів в липні 2013 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_11 , яка раніше працювала листоношею у відділенні поштового зв`язку «Борова» Зміївського району центру поштового зв`язку № 7 м. Харкова Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» ( далі - відділенні поштового зв`язку «Борова» Зміївського району ЦПЗ № 7 м. Харкова Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта») розповіла ОСОБА_9 , що періодично службовий автомобіль привозить до відділення грошові кошти, які в подальшому отримують листоноші і самостійно, без охорони, розносять їх громадянам. Усвідомлюючи, що листоноша буде розносити гроші без охорони і не зможе надати їм належного опору, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 домовилися між собою про заволодіння грошима шляхом розбійного нападу на листоношу відділення поштового зв`язку «Борова» Зміївського району ЦПЗ № 7 м. Харкова Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта».
		Для більш точної та чіткої реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_9 та ОСОБА_11 розробили план, відповідно до якого в день видачі пенсій та інших суспільних виплат вони зустрінуть листоношу у затишному місці, де їх діям не зможуть перешкодити сторонні особи, та, застосовуючи насильство, небезпечне для її життя та здоров`я, заволодіють грошовими коштами УДППЗ «Укрпошта».
		З метою підбору місця для скоєння злочину, яке б відповідало їх вимогам, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , діючи узгоджено між собою, у липні 2013 року, більш точної дати не встановлено, обійшли округу с.Борова та с.Водяне Зміївського району Харківської області та підібрали у якості місця для здійснення розбійного нападу на листоношу ділянку місцевості, розташовану по дорозі с. Борова - с. Водяне Зміївського району Харківської області, яка з усіх боків огороджена заростями чагарнику.
		16.07.2013 року в період часу з 08 годин 30 хвилин до 09 годин 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , за попередньою змовою, готуючись реалізувати свій намір, спрямований на заволодіння грошима УДППЗ «Укрпошта» шляхом розбійного нападу на листоношу відділення поштового зв`язку «Борова» Зміївського районуЦПЗ №7 м. Харкова Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта», знаходячись за адресою: Харківська область, Зміївський район, с.Борова, вул.Перемоги, 35, взяли з дому розкладний ніж, господарські рукавички та змінний одяг, які поклали до жіночої сумки ОСОБА_11 .
		Після цього, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 направилися до с. Водяне по дорозі с. Борова - с. Водяне Зміївського району Харківської області, де сховавшись в заростях чагарнику стали спостерігати за дорогою, чекаючи листоношу.
		Близько 09 годин 30 хвилин того ж дня до місця переховування ОСОБА_11 та ОСОБА_9 наблизилась листоноша відділення поштового зв`язку «Борова» Зміївського району ЦПЗ № 7 м. Харкова Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_17 , яка пересувалася на велосипеді, з надітими на його руль великими сумками. Упевнившись, що ОСОБА_17 є листоношею, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 вирішили скоїти розбій саме відносно неї.
		ОСОБА_9 діючи узгоджено із ОСОБА_11 , вискочив з укриття та перегородив дорогу ОСОБА_17 , та вдарив ногою по передньому колесу велосипеда, від чого остання впала на ліве коліно. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_9 схопив руками за одяг ОСОБА_17 , яка, побоюючись за своє життя та здоров`я, стала чинити опір ОСОБА_9 та між ними виникла боротьба. 
		Долаючи опір ОСОБА_17 , ОСОБА_9 завдав потерпілій два удари кулаком по голові, після чого стягнув її в кущі де, перевернувши потерпілу на живіт, придавив коліном в області грудної клітини до землі та почав душити, здавлюючи двома руками шию, доки ОСОБА_17 не втратила свідомість. Таким чином, ОСОБА_9 стосовно потерпілої ОСОБА_17 було застосовано насильство, небезпечне для її життя та здоров`я. 
		Даними діями ОСОБА_9 потерпілій ОСОБА_17 було заподіяно тілесні ушкодження кінцівок - ділянка травматичного набряку м`яких тканин в проекції лівого колінного суглоба, на тілі якого вбачаються множинні садна, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 185-Зм/13 від 17.09.2013 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень. 
		В цей час ОСОБА_11 , з метою уникнення втручання в їх злочинні дії сторонніх громадян, по вказівці ОСОБА_9 знесла з дороги в кущі велосипед потерпілої та знаходилась поруч з ОСОБА_9 , підтримуючи своїм видом дії співучасника.
		Коли ОСОБА_17 почала приходити у свідомість, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що потерпіла може продовжувати чинити їм опір та побоюючись, що будуть впізнані листоношою, вирішили вбити її з метою подальшого заволодіння грошовими коштамиУДППЗ «Укрпошта».
		Продовжуючи свої протиправні дії, реалізуючи новий злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_17 із корисливих спонукань, ОСОБА_9 , діючи узгоджено з ОСОБА_11 , яка весь час знаходилася поруч та своїми діями підтримувала дії ОСОБА_9 , а саме дістала із сумки, яка знаходилася у неї в руках та передала ОСОБА_9 заздалегідь заготовлений ніж, яким останній наніс два удари в область шиї потерпілої, заподіявши таким чином проникаючу колото-різану рану на передній поверхні шиї, з ушкодженням судин та органів шиї, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №185-Зм/13 від 17.09.2013 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок чого ОСОБА_17 померла на місці. Причиною смерті ОСОБА_17 стало проникаюче колото-різане поранення шиї, з ушкодженням судин і органів шиї, що привело до розвитку гострої крововтрати.
		Переконавшись, що ОСОБА_17 не подає ознак життя, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 за попередньою змовою, для реалізації умислу та досягнення зазначеної вище мети, заволоділи особистим майном ОСОБА_17 , а саме:
		сережками із сплаву золота 585 проби, вартістю 658,21 грн.;
		велосипедом ТМ «Україна», вартістю 180 грн.;
		мобільним телефоном «Алькатель 117», вартістю 123 грн.;
		на загальну суму 961,21 грн.
		Крім того, діючи із корисливих спонукань, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 заволоділи ввіреним ОСОБА_17 майном УДППЗ «Укрпошта», а саме:
		грошовими коштами для виплати пенсій у сумі 39113,44 грн.;
		3 пачками вафель «Супердрайв», вартістю 2,75 грн. кожна, на суму 8,25 грн.;
		7 пачок перця чорного молотого, вартістю 1,6 грн. кожна, на суму 11,2 грн.;
		13 брусків мила «З морськими водоростями», вартістю 10 грн. кожна, на суму 130 грн.;
		4 бруска мила «Друг», вартістю 4 грн. кожна, на суму 16 грн.;
		1 пачка порошку «Лотос квітучий», вартістю 7,50 грн.;
		3 пачки порошку «Сарма-Active», вартістю 9,75 грн. кожна, на суму 29,25 грн.;
		2 банки «Згушенка», вартістю 12,63 грн. кожна, на суму 25,26 грн.;
		2 пачки зефіру «Ванільний», вартістю 10,19 грн. кожна, на суму 20,38 грн.;
		6 пачок печива « 33 корови «сметанка»», вартістю 5,10 грн. кожна, на суму 30,60 грн.;
		3 пачки печива «Марія», в кількості 3 шт., вартістю 6,25 грн. кожна, на суму 18,75 грн.;
		10 пачок торту вафельного глазурованого «Полюс «Фундук»»,вартістю 3,38 грн. кожна, на суму 33,80 грн.;
		3 пачки макаронних виробів, вартістю 6,25 грн. кожна, на суму 18,75 грн.;
		1 пачка чаю «За динамо», вартістю 11,95 грн.;
		знаки поштової оплати на суму 23.00 грн.,
		на загальну на суму 39498,13 грн.
		Після цього, ОСОБА_11 разом з ОСОБА_9 , з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись викраденим за своїм розсудом.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину в інкримінованих йому злочинах визнав у повному обсязі та у вчиненому каявся. Так, ОСОБА_9 пояснив суду присяжних, що з ОСОБА_11 вони познайомилися в березні 2012 року, а з квітня цього ж року почали проживати у будинку ОСОБА_11 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , спільно із ОСОБА_11 та двома її неповнолітніми дітьми. Від ОСОБА_11 він дізнався, що в минулому вона працювала листоношою та в неї викрали грошові кошти, наявність нестачі примусила її звільнитися із роботи, але була умова, що вона її поверне. Гроші підприємству вона начебто повернула, проте в неї виник план пограбувати іншу листоношу. Крім того, ОСОБА_11 була вагітна, потребувала коштів, мала чисельні борги та кредити, а тому розраховувала, що пограбування дасть їй можливість їх погасити. Здійснити пограбування листоноши вона запропонувала ОСОБА_9 , на що той погодився. З цією метою ОСОБА_11 стала цікавитися роботою листонош та дізналася, що в селище Червона Поляна немає листоноши та туди три рази на тиждень на велосипеді із селища Борова їздить листоноша ОСОБА_17 , яка бере із собою значну суму грошей, щоб не повертатися на відділення пошти по декілька разів. Вказаний маршрут потерпілої ОСОБА_11 був відомий. До подій 16.07.2013 року вони ходили до селища ОСОБА_18 із наміром відслідкувати іншу листоношу та також пограбувати, але їх помітили місцеві мешканці та вони відмовилися від свого наміру. Також за декілька днів до події злочину вони також намагалися вчинити напад на листоношу ОСОБА_17 , але зустрівши її по дорозі ОСОБА_9 не зважився на це, що дуже розлютило ОСОБА_11 . Вранці, близько 08 год. 00 хв., 16.07.2013 року, разом із ОСОБА_11 вони вирушили з її будинку в бік с. Водяне, маючи намір вчинити напад на листоношу ОСОБА_17 та заволодіти коштами. ОСОБА_11 була обізнана її маршрутом та спрямовувала ОСОБА_9 . Біля години вони чекали листоношу в заростях дерев, коли побачили, що та їде на велосипеді, ОСОБА_9 підійшов до неї, взявся руками за велосипед, внаслідок чого листоноша впала на один бік та намагалася скористатися газовим балончиком. В цей час ОСОБА_11 підійшла до них, штовхнула його на листоношу зі словами: « Як ти мені набридла!». Листоноша почала чинити опір ОСОБА_9 , але він наніс їй удар або два кулаком по голові, між ними розпочалася боротьба, в процесі якої вони опинилися внизу від дороги в кущах, де вони боролися та він придушив ОСОБА_17 , від чого вона втратила свідомість. В цей момент він пригадав про велосипед та наказав ОСОБА_11 , щоб вона його стягнула з дороги в кущі до низу, що вона і зробила. В цей час, перебуваючи поряд, ОСОБА_11 дістала із своєї сумки ніж та наказала ОСОБА_9 перерізати горло потерпілій. Заздалегідь вони не планували вбивства, він мав намір тільки ударами в голову знешкодити потерпілу, не знав, що ОСОБА_11 взяла з дому ніж, але взяв в неї ніж та автоматично два рази перерізав горло потерпілій. В цей момент ОСОБА_11 перебувала поруч та відразу зняла з вух потерпілої сережки та забрала гроші. Його права рука була у крові та він помив її у річці. Ніж викинув у ріку. В кущах переодягнув футболку, яку заздалегідь взяв із собою, а порвані шорти переодягнув на нові в с. Васищево, які там придбав у магазині. В цей день вони заздалегідь йшли на злочин, після вчинення якого планували забрати сина ОСОБА_11 , з`їздити до собачому притулку, де взяти ОСОБА_11 маленьку собаку. Після відвідання притулку ОСОБА_11 переодягнулася у рожеву туніку, яку брала з дома, речі вони викинули у бак для сміття на пр.Гагаріна у м.Харкові. Тут ОСОБА_11 здійснила обмін на долари та євро частини викрадених грошей, а йому наказала в цей час залишатися із дитиною. Він запропонував ОСОБА_11 поїхати до м.Запоріжжя, але спочатку вона дала йому гроші на таксі, щоб він повернувся додому погодувати собак. Він поїхав, але по дорозі повернувся та вони на автобусі поїхали у м.Запоріжжя, де їх затримали близько 23 години 30 хвилин на автовокзалі. 
		Під час попередніх розглядів справи в процесі судового слідства він надавав суду інші покази відносно того, що ОСОБА_11 не була обізнана про його злочинні наміри, приховував її активну роль у вчиненому злочині, робив це на її прохання, в обмін на обіцянки придбати йому будинок після звільнення з місць позбавлення волі, любив її, через що розписався та повінчався під час перебування під вартою в слідчому ізоляторі. 
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_11 вину в інкримінованих їй злочинах не визнала в повному обсязі і пояснила, що з квітня 2012 року вона співмешкала з ОСОБА_9 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Вона працювала, але в квітні-травні 2013 року через вагітність їй стало погано себе почувати та вимушена була звільнитися. Починаючи з травня 2013 року вона жила за рахунок накопичень. Не заперечує, що на той момент мала борги за електроенергію, кредити в банку, кредитний картковий рахунок, побутову техніку, придбану у кредит. ОСОБА_9 багато та довго працювати не бажав. 16.07.2013 року вона мала намір забрати свого сина ОСОБА_19 , який перебував у свого батька в с. Васищево. З цією метою вони разом ОСОБА_9 повинні були дійти приблизно 2 км до с.Водяне, там сісти на маршрутку та прямувати до с.Васищево. По середині шляху від с.Борова до с.Водяне вона почула грохот, обернулася назад та побачила, що ОСОБА_9 , який шов позаду від неї приблизно за 7 м, збив жінку на велосипеді. Нею була ОСОБА_17 , яка впала, велосипед лежав на ній, а ОСОБА_9 на неї нападав. Бажаючи припинити такі дії ОСОБА_9 , ОСОБА_11 кинулася до них, стала відштовхувати від потерпілої ОСОБА_9 , та навіть подряпала йому щоку. Проте після цього вона злякалася ОСОБА_20 , відійшла за поворот, будучи розгубленою стояла та чекала. Таким чином, моменту нанесення потерпілій удару ножом вона не бачила, не знала взагалі, що ОСОБА_9 взяв з дому ніж. Через деякий час ОСОБА_9 повернувся до неї, кинув у її сумку великий пакет з грошима в банківській упаковці, наказав йти далі. По дорозі вони зустріли свідка ОСОБА_21 У с.Водяне вони сіли у маршрутку, доїхали до с. Васищево та забрали її сина. У с.Васищево вони купили ОСОБА_9 шорти та нові тапки. Він переодягнув ці речі, а також переодягнув футболку на майку, яку вона несла з дому у своїй сумці на випадок, якщо ОСОБА_9 зателефонують і запропонують піти на роботу. Вона також переодягнула інші тапки, які також несла з дому у своїй сумці на той випадок, якщо натре ноги. Про те, що він вбив листоношу, ОСОБА_9 розповів їй у маршрутці під час руху з с.Васищево до м.Харкова. У м. Харкові вони вийшли в районі станції метро «ім. Гагаріна», тут на вимогу ОСОБА_9 , побоюючись за долю свого сина, в обмінному пункті вона поміняла викрадені у листоноші гроші з гривні на долари та євро. Саме тут ОСОБА_9 викинув свій одяг, її та свої тапки у бак зі сміттям. Потім на маршрутці вони разом поїхали в собачій притулок, розташований в районі ТЦ «Епіцентр» на пр.Гагаріна, де вона мала намір взяти для себе маленьку собачку. Не знайшовши належної собаки, вони знову повернулися до станції метро «ім.Гагаріна», сіли на автобус та поїхали до м.Запоріжжя. Ніякої домовленості вчинювати напад на листоношу в них в цей день не було. Їхати у м.Запоріжжя вони заздалегідь в цей день не планували, так вирішив ОСОБА_9 , який боявся, що ОСОБА_11 , залишившись одна, може його викрити. Зі свого боку вона погодилася на це, на вимогу ОСОБА_9 вимкнула телефони та їхала до м.Запоріжжя. На автостанції у м. Запоріжжі їх було заарештовано, при затриманні в неї було вилучено сумку із грошима та серіжками потерпілої. 
		Винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у фактично скоєному підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які були надані суду сторонами кримінального провадження і безпосередньо досліджені судом присяжних в процесі судового розгляду. 
		Зокрема, з показів допитаного в суді потерпілого ОСОБА_14 встановлено, що його мати ОСОБА_17 працювала листоношою відділення поштового зв`язку «Борова» Зміївського району ЦПЗ № 7 м. Харкова Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта», на момент події злочину йому виповнилося 18 років. Потерпілому було відомо, що для власної безпеки мати носила із собою перцевий балончик. 16.07.2013 року був звичайний робочий день, як завжди, приблизно о 07 год. 00 хв.  08 год. 00 хв., мати пішла на роботу, це був останній раз, коли він бачив її живою. В цей день йому зателефонував приятель та повідомив, що в с.Водяне вбили листоношу. Він почав телефонувати матері, однак її телефон був вімкнений, був відсутній зв`язок. Після цього він зателефонував напарнику своєї матері та дізнався, що вбитою є його мати. Надані для огляду жіночі сережки, визнані по справі речовими доказами, потерпілий впізнав, як ті сережки, що були одягнути на його матір 16.07.2013 року зранку, коли він бачив її живою. Також потерпілий зазначив, що його мати була доброю, чуйною людиною. Цивільний позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.
		Як пояснив в судовому засіданні суду представник потерпілого Харківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» на підставі довіреності від 16.01.2020 року ОСОБА_13 , потерпіла ОСОБА_17 працювала листоношою відділення поштового зв`язку «Борова» Зміївського району ЦПЗ № 7 м. Харкова Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта», розвозила на велосипеді пошту, пенсії, продукти харчування, зокрема у с.Водяне. 16.07.2013 року ОСОБА_17 вранці у своєму відділенні отримала гроші для виплати громадянам пенсії та товари роздрібної торгівлі та виїхала по затвердженому поштовому маршруту в с.Водяне. Наступного дня вона повинна була звітувати про реалізовані товари та виплачені громадянам грошові кошти. Призбизно о 13 год. 00 хв., вже надійшла інформація, що по дорозі між селами Борова та Водяне в лісосмугі мертвою знайдено листоношу, якою виявилася ОСОБА_17 . Потерпіла працювала на підприємстві з 2007 року, характеризувалася виключно з позитивного боку. Цивільний позов ОСОБА_13 підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. Вказав, що на підставі акту службового розслідування за фактом розбійного нападу з вбивством листоноши відділення поштового зв`язку «Борова» Зміївського району ЦПЗ № 7 м. Харкова Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_17 , проведеної ревізії та інвентаризації ТМЦ, встановлено, що зловмисниками викрадено грошові кошти на суму 39 113,44 грн., товари роздрібної торгівлі на суму 361,69 грн., знаки поштової оплати на суму 23 грн., таким чином загальний розмір спричиненої Харківській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» шкоди становить 39498,13 грн. При цьому зауважив, що на теперішній час грошові кошти та знаки поштової оплати на суму 23 грн. підприємству не повернуті, товари роздрібної торгівлі повернуті, але зіпсовані внаслідок залиття.
		З показів свідка ОСОБА_22 встановлено, що вона особисто знайома із ОСОБА_11 , знає, що вона також працювала на пошті, обслуговувала дільницю, де проживала свідок. В однаковий період часу із обвинуваченою вони на пошті не працювали, проте свідок працювала разом з потерпілою ОСОБА_17 , а тому може пояснити, що 16.07.2013 року вони та інші листоноши зазвичай прийшли зранку на роботу десь до 08 год. 00 хв. Начальником їхнього відділення на той момент була ОСОБА_23 . До відділення приїхала машина з грошима. Орієнтовно до 11 год. 00 хв. листоноші вже отримали гроші, товари, газети. На підтвердження факту отримання товарів їм видавалася накладна, за отримання грошей вони ставили свій підпис у відповідних книгах. Після цього кожна листоноша пішла на свою дільницю. ОСОБА_17 також сіла на велосипед і поїхала до своєї дільниці і це був останній раз коли свідок її бачила живою. Коли свідок цього дня повернулася додому, який розташовується біля відділення пошти, вона дізналася про те, що ОСОБА_17 було вбито. В день вбивства ОСОБА_11 свідок не бачила, але за декілька днів та приходила на пошту дізнатися про надходження аліментів, які вона отримувала на дітей. Стосовно подробиць роботи листоношів із ОСОБА_11 вона не розмовляла, проте той факт, що у с.Червона Поляна немає власної листоноші знала багато місцевих мешканців. 
		З показів, наданих суду присяжних свідком ОСОБА_21 , вбачається, що він добре знає обвинувачену ОСОБА_11 , бо проживає з нею на одній вулиці. Крім того, він знає її співмешканця, обвинуваченого ОСОБА_9 , бачив їх раніше разом, а також дітьми ОСОБА_11 16.07.2013 року він їздив до м. Зміїва та, приблизно о 10 годині ранку, повертався додому, рухався пішки по дорозі з с.Водяне в с.Борова. На шляху він зустрів ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які відповідно рухалися йому на зустріч. У ОСОБА_11 в руках він помітив сумку. В їх поведінці нічого підозрілого він не помітив. Після зустрічі з ними він пройшов ще приблизно 400-500 м та звернув з дороги у кущі за особистими потребами. В заростах чагарнику він побачив труп жінки, який лежав обличчям вниз. Біля трупу він побачив розкидані газети, журнали, пральний порошок. Відразу він спрямував у сільську раду і повідомив про це. В цей же день він приймав участь у слідчих діях, що проводила поліція, на місці події показував де він зустрів обвинувачених, де знайшов труп, при цьому працівники поліції здійснювали відповідні виміри відстані, швидкості та ін. 
		Свідок ОСОБА_24 пояснив суду, що ОСОБА_11 є однокласницею його брата, він її добре знає. Вранці 16.07.2013 року він з ОСОБА_25 на автомобілі приблизно о 08.00  початок 09.00 години виїхали з с.Борової у напрямку с.Водяне, щоб відвідати магазин «Епіцентр» в м. Харкові. Вони їхали з невеликою швидкістю, 20-30 км/год, по дорозі зустріли ОСОБА_11 з її співмешканцем ОСОБА_9 , які йшли по напрямку з с. Борова в с. Водяне. В подальшому свідок дізнався де було знайдено труп листоноші ОСОБА_17 та свідчить, що вказана зустріч відбулася приблизно на відстані 300-400м від нього. Він звернув увагу на перехожих, оскільки його здивувало, що у ОСОБА_11 волосся темного кольору, хоча до цього він бачив її із світлим волоссям. Він переговорив про це з ОСОБА_25 , роздивився у дзеркало та переконався, що це саме ОСОБА_11 . Свідок пригадує, що при ОСОБА_11 і ОСОБА_9 була господарська сумка середнього розміру, хто саме з них її ніс він вже не пам`ятає, вони йшли разом, не сварилися. 
		Показами свідка ОСОБА_23 встановлено, що станом на 16.07.2013 року вона обіймала посаду начальника поштового відділення у с.Борова, була відповідальною за роботу листоношей, грошову звітність. ОСОБА_11 вона знала, бо два тижні вони пропрацювали разом, потім обвинувачена звільнилася. Потерпіла ОСОБА_17 станом на 16.07.2013 року працювала листоношою їхнього відділення та обслуговувала дві дільниці - у с.Водяне та у с.Червона Поляна. В день злочину ОСОБА_17 отримала гроші та товари, розписалася за це у всіх звітних документах, сіла на велосипед та поїхала за маршрутом. Звітувати про виплачені громадянам кошти та реалізований товар ОСОБА_17 повинна була наступного дня, коли би зранку приїхала на роботу. Приблизно через 30 хвилин  60 хвилин до дільниці прийшли працівники поліції та повідомили про вбивство ОСОБА_17 . Свідок вказала, що у ОСОБА_17 був встановлений маршрут, за який вона розписалася та яким рухалася, проте маршрут листоноші, а також дні і час привезення пенсії та пошти знають усі місцеві жителі. При цьому в період виплати пенсій, а саме з 4-25 число місяця, пенсію мешканцям листоноші возять кожного дня. Про те, що ОСОБА_11 обікрали під час роботи на пошті та вона вимушена була віддавати підприємству гроші, їй особисто нічого не відомо, свідок знає, що обвинувачена звільнилася за власним бажанням. 
		Встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань первісно відомості про кримінальне провадження № 12013220300001070 за п.6 ч.2 ст.115 КК України було внесено 16.07.2013 року саме за заявою свідка ОСОБА_21 з приводу вбивства 16.07.2013 року близько 10 години 30 хвилин на автодорозі с.Водяне  с.Борова Змиївського району Харківської області на відстані близько 1500 м за напрямом руху до с.Борова, в кюветі на узбіччі, невстановленою особою, з корисливих мотивів листоноши ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та заволодіння грошима «Укрпошта» в розмірі близько 39000 грн./ т.2 а.с. 123/. 
		Зі змісту протоколу огляду місця події від 16.07.2013 року та фототаблиць до нього встановлено, що 16.07.2013 року у період часу з 14 години 30 хвилини по 17 годину 05 хвилин була оглянута ділянка автодороги с.Водяне - с.Борова Зміївського району Харківської області на відстані близько 200-300 м від с.Водяне. Праворуч від проїзної частини, в овразі виявлено тіло ОСОБА_17 з ознаками насильницької смерті  відкритим пораненням шиї, а також розкидані товарно-матеріальні цінності, які вилучені з місця події. Встановлено, що безпосередньо в області розташування трупу потерпілої виявлені значні сліди речовини бурого кольору, схожої на кров /т. 2 а.с. 16-22, 23-39/.
		На підставі протоколу огляду трупа від 16.07.2013 року та фототаблицею до нього встановлено, що під час огляду трупу потерпілої ОСОБА_17 16.07.2013 року за участю спеціаліста судово-медичного експерта виявлено на передній поверхні шиї у верхній третині вище рівня краю щитовидного хряща рану веретено образної форми, з пошкодженням судин та органів шиї. Крім цього, у правого кінця рани мається додатковий надріз. Під час огляду вилучено футболку, спідницю, білизну - труси, кеди, зразки волосся та нігтів /т. 2 а.с. 40-41, 42-43/.
		Зі змісту протоколу додаткового огляду місця події від 16.07.2013 року, проведеного 16.07.2013 року в період часу з 18 години 25 хвилин по 19 годину 10 хвилин, та фототаблиць до нього вбачається, що навпроти місця виявлення тіла ОСОБА_17 в р. Уди у воді виявлено та вилучено велосипед «Україна» з сумкою чорного кольору, у якій виявлено вафлі, чай, печиво, перець, макаронні вироби, зефір, гроші в сумі 5000 грн. На відстані 65 м від місця виявлення веломашини та 75 м від місця виявлення трупа вилучено маси, схожі на рвотні /т. 2 а.с. 44-45, 46-48/.
		Зі змісту протоколу слідчого експерименту від 17.07.2013 року за участю свідка ОСОБА_21 встановлено, що вказаний свідок розказав та показав на місці, де він зустрів обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_9 вранці 16.07.2013 року, а також місце, де через 9 хв.15 сек. після зустрічі з обвинуваченими він виявив труп листоноші /т. 4 а.с. 23-26/.
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 07.08.2013 року встановлено, що 07.08.2013 року за участю спеціаліста аварійно-водолазної служби було оглянуто ділянку підводної частини р.Уди, яка розташована ближче до правого берегу до дороги із с.Водяне до с. Борова Зміївського району Харківської області. В ході огляду нічого не знайдено та не вилучалося /т. 2 а.с. 60-61/.
		З протоколу затриманння особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 17.07.2013 року вбачається, що він був складений в приміщенні Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області о 09 годині 10 хвилин відносно затримання слідчим вказаного підрозділу поліції в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України гр. ОСОБА_11 , із зазначенням того, що фактично ОСОБА_11 було затримано на автовокзалі в м.Запоріжжя 17.07.2013 року о 00.00 годині старшим оперуповноваженим СУР Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_26 . Будучи обізнана про свої процесуальні права будь яких заяв та скарг обвинувачена не заявляла. В порядку ч.3 ст.208, ч.7 ст. 223, ст. 236 КПК України слідчим було здійснено обшук затриманої особи, під час якого у ОСОБА_11 вилучено та опечатано грошові кошти у гривні України, доларах США, євро, сумку із майном, в тому числі в якій було знайдено жіночі сережкі, схожі на золоті, мобільний телефон «SAMSUNG-С 3050» IMEI: НОМЕР_1 , із сім-карткою «МТС» та картою пам`яті на 2 Гб, без аксесуарів до нього; мобільний телефон «Nokia 6101» RM-76 IMEI: НОМЕР_2 , із сім-карткою «МТС», без карти пам`яті та аксесуарів до нього, паспорт громадянки України ОСОБА_11 / т.2 а.с.49-53 /. 
		З протоколу затриманння особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 17.07.2013 року вбачається, що він був складений в приміщенні Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області о 08 годині 15 хвилин слідчим вказаного підрозділу поліції відносно затримання в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України ОСОБА_9 , з зазначенням того, що фактично ОСОБА_9 затримано 17.07.2013 року о 00.00 годині. Будучи обізнаним про свої процесуальні права будь яких заяв та скарг обвинувачений не заявив. В порядку ч.3 ст.208, ч.7 ст. 223, ст. 236 КПК України слідчим було здійснено обшук затриманої особи, під час якого вилучено та опечатано паспорт громадянина України ОСОБА_9 , мобільнитй телефон «SAMSUNG 1182» imei НОМЕР_3 та imei НОМЕР_4 із сімкартками «MTC» та «LIFE» / т.2 а.с.182-183/. 
		В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_9 не заперечували того факту, що були затримані на автовокзалі в м.Запоріжжя 17.07.2013 року, приблизно о 00.00 годині, на момент затримання ОСОБА_11 мала при собі жіночу сумку із грошима та майном, в тому числі в ній перебували золоті сережки, які на момент злочину були одягнуті у вухах потерпілої ОСОБА_17 . 
		Встановлено, що з боку потерпілих по справі  сина потерпілої ОСОБА_17  ОСОБА_14 та матері потерпілої - ОСОБА_27 під час проведення слідчої дії пред`явлення речей для впізнання 19.07.2013 року було впізнано вилучені з сумки ОСОБА_11 сережки, що біли одягнуті на ОСОБА_17 16.07.2013 року / т.2 а.с. 152-154, 155-157/. 
		Матеріали справи свідчать, що 19.07.2013 року за письмовою заявою ОСОБА_11 в добровільному порядку було долучено до матеріалів справи речі, в яких вона була огдягнута 16.07.2013 року на шляху руху до с.Водяне. Відповідно до протоколу огляду предметів від 19.07.2013 року вказаними речами є туніка кольорова ношена, без видимих ушкоджень та лосини чорного кольору, трикотажні, ношені, без видимих ушкоджень /т. 2 а.с. 106, 107/.
		В судовому засіданні судом присяжних було досліджено протокол слідчого експерименту, а також досліджено відеозапис, на якому зафіксовано даний слідчий експеримент за участю ОСОБА_9 від 18.07.2013 року, в ході якого останній, в присутності свого захисника, пояснив обставини скоєного та показав механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_17 . При цьому, ОСОБА_9 пояснював, що виходячи зранку із будинку удвох із ОСОБА_11 він взяв із собою господарські перчатки, щоб не залишити слідів на велосипеді, майку щоб переодягнутися та ніж, був обізнаний, в який час та по якій дорозі буде їхати листоноша, що у сукупності з іншими встановленими обставинами, на погляд суду присяжних, само по собі свідчить про спланованість, узгодженість та послідовність наміру обвинувачених вчинити напад на листоношу з корисливою метою. В ході слідчого експеріменту обвинувачений висвітлюює механізм нападу на листоношу та нанесення їй тілесних ушкоджень, що відповідає викладеному у вироку вище, при цьому зазначає, що перерізав горло поштальону лякаючись, що та впізнає його. При цьому на час проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_9 не вказував на те, що здійснював це по вказівці ОСОБА_11 , лише зазначив, що в цей момент вона залишалалася на дорозі, де її нудило. В той же час з пояснень ОСОБА_9 вже 18.07.2013 року вбачається, що напад на на ОСОБА_28 та нанесення ударів останньої він здійснював в присутності ОСОБА_11 , остання добре бачила як він тягне потерпілу з дороги в овраг, ніяких супротивів його діям не вчинювала, на захист потерпілої не ставала, більш того спустила велосипед та сама спустилася з дороги до річки, де він передає їй сумку з грошима у банківських упаковках, їз вказаною сумкою разом із обвинуваченим вона спрямовує далі, будь-яких залякувань з його боку не вчинювалося, вони продовжували переміщення по Харківській області та в м.Харків, ОСОБА_11 здійснила обмін викрадених грошей на іноземну валюту, взулася у придбане взуття, розуміючи, що на її взутті можуть зберігатися сліди злочину. І хоча на початку досудового слідства ОСОБА_9 стверджує, що ОСОБА_11 не була обізнана про його намір пограбувати листоношу, безпосередньої допомоги у вбивстві не надавала, суд присяжних пересвідчується, що жодним чином версія обвинуваченої щодо агресії, залякувань у її бік з боку ОСОБА_9 не підтверджувалася обвинуваченим, а його початкова позиція по справі пов`язувалася лише з бажанням зменшити роль та ступень відповідальності його вагітної співмешканки. Крім того, в процесі проведення вказаної слідчої дії обвинувачений вказує правоохоронцям місце, де у сміттевому баку він викинув взуття, одягнуте на нього та ОСОБА_11 на час чинення вбивства, а також свій одяг (футболку та шорти), які в процесі слідчого експеріменту були виявлені та вилучені. Зокрема, вийдя з магазину «АТБ», що розташований на пр.Гагаріна в м.Харкові, обвинувачений ОСОБА_9 пройшов по вул. Єлізаветінській та вказав мусорний бак, з якого було вилучені тапки чоловікі гумові чорного кольору, тапки жіночі гумові рожевого кольору з разводами, шорти чоловічі із сінтетичної тканини чорного кольору, ношені, брудні, порвані, господарська перчатка. /т. 2 а.с. 170-179/.
		В той же час зі змісту дослідженого в судовому засіданні протоколу слідчого експерименту, а також відтвореного відеозапису до нього, судом присяжних встановлено, що вже 01.08.2013 року при проведенні наступного слідчого експерименту ОСОБА_9 в присутності захисника пояснював обставини скоєного та механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_17 , при цьому аналогічно з показами у суді наголошував, що саме ОСОБА_11 спонукала його до вчинення розбійного нападу на листоношу з метою заволодіння коштами, яка та перевозила, побоюваючись, що потерпіла могла впізнати нападників, ОСОБА_11 на місці злочину та надала ОСОБА_9 ніж та наказала вбити листоношу. Встановлено, що вказані пояснення ОСОБА_9 в цілому відповідають його показам, наданим суду присяжних під час судового розгляду, підтверджують, що напад на листоношу з метою викраденя грошей він та ОСОБА_11 планували заздалегіть, спроби вчинити злочин з їх боку мали місце і до 16.07.2013 року, перчатки, ніж та змінний одяг 16.07.2013 року вони брали свідомо для вчинення злочину, вказані знаряддя злочину переносили у сумці ОСОБА_11 , на протязі всього періоду злочинних дій ОСОБА_29 перебувала поруч та надавала ОСОБА_9 ніж та спонукала вбити потерпілу, стягувала у кущі з дороги велосипед, ховала у власній сумці викрадені гроші, здійснювала їх обмін та інше, тобто обвинувачені діяли спільно та узгоджено між собою /т.2 а.с. 180-181/. 
		Під час проведення 19.07.2013 року обшуку домоволодіння ОСОБА_11 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучені документи ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , мобільні телефони «Siеmens A55»; «Nokіa 6280», «Siеmens A55», «Samsung D900», «Sаmsung S3650», «Nokia 6300»; кредитні картки та кредитні договори, укладені між Банками та ОСОБА_11 (попереднє прізвище - « ОСОБА_30 »), а також позовну заяву АК «Харківобленерго» з копіями доданих до неї документів до ОСОБА_11 про стягнення нарахування по акту /т. 3 а.с. 176-179/.
		Судом присяжних були оглянуті речові докази по справі та було з`ясовано, що на момент злочину, вчиненого обвинуваченими з корисливою метою, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 не працювали, офіційних та систематичних джерел фінансового існування не мали, обвинувачена ОСОБА_11 дійсно мала чисельні кредитні зобов`язання перед банківськими установами, невиконані грошові зобов`язання за судовим рішенням через наявністю боргів за комунальними послугами, до її будинку застосовувалося відключення від електропостачання через несплату боргів. Тобто доводи ОСОБА_9 , що приводом для планування та скоєння нападу на листоношу стало їхнє скрутне матеріальне становище мають об`єктивне підгрунтування. 
		Матеріали кримінальної справи свідчать, що в ході досудового розслідування на підставі постанови прокурору Зміївського району Харківської області ОСОБА_31 від 17.07.2013 року було відібрано зразки крові, піднігтьові зразки обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які з їхнього боку були добровільно надані для проведення судових експертиз /т.2 а.с.67-74 /. 
		Висновком імунологічної експертизи від 23.07.2013 року № 2156-И/13 встановлено, що кров ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютініном анти-В /т. 2 а.с. 63/.
		Висновком імунологічної експертизи від 23.07.2013 року № 2157-И/13 встановлено, що кров ОСОБА_9 відноситься до групи В з ізогемаглютініном анти-А /т. 2 а.с. 65-66/.
		Висновком судово-імунологічної експертизи від 08.08.2013 року № 2162-И/13 встановлено, що кров ОСОБА_17 відноситься до групи О з ізогемаглютініном анти-А і анти-В. Групова належність крові ОСОБА_9 - В з ізогемаглютініном анти-А. Крім того, у зразках його крові виявлений супутній антиген Н. Кров ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютініном анти-В і супутнім антигеном Н. На чоловічих капцях, які належать ОСОБА_9 та були вилучені зі сміттєвого баку під час слідчого експерименту 18.07.2013 року, виявлена кров людини групи О з ізогемаглютініном анти-А і анти-В, походження якої від ОСОБА_17 не виключається. Від ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ця кров походити не могла. Крім цього, на капці на ліву ногу з вищевказаної пари виявлена кров людини групи А з ізогемаглютініном анти-В і з супутнім антигеном Н, походження якої не виключається від ОСОБА_11 . Від потерпілої та ОСОБА_9 кров на даному об`єкті виникнути не могла /т. 2 а.с. 76-78/.
		Висновком судово-імунологічної експертизи від 08.08.2013 року № 2163-И/13 встановлено, що на шортах, що належать ОСОБА_9 , які були вилучені зі сміттєвого баку під час слідчого експерименту 18.07.2013 року, виявлена кров людини групи О з ізогемаглютініном анти-А і анти-В, походження якої від ОСОБА_17 не виключається. 
		Від ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ця кров походити не могла. На цих же шортах виявлено кров людини, в якій тільки антиген Н, що дає підстави вважати, що ця кров відноситься до групи В з ізогемаглютінінами анти-А та анти-В, і висновки про її походження можна зробити такі ж, як і в попередньому пункті, тобто її походження від ОСОБА_9 не виключається. Крім того, неможна виключити можливість наявності у вказаних об`єктах домішок крові групи О з ізогемаглютініном анти-А і анти-В, яка могла походити від потерпілої ОСОБА_17 . Від ОСОБА_11 кров у цих об`єктах виникнути не могла /т. 2 а.с. 80-82/.
		Висновком експертизи від 15.10.2013 року № 40 встановлено, що на поверхні джемперу та шортів ОСОБА_9 виявлені волокна-нашарування, а саме волокна вовни, бавовни і хімічні волокна, з яких вилучено поодинокі білі і світло-зелені волокна віскози, які мають спільну родову належність з волокнами, що входять до складу за волокном спідниці потерпілої. На поверхні футболки потерпілої ОСОБА_17 виявлені волокна-нашарування, а саме волокна бавовни і хімічні волокна, з яких вилучено поодинокі білі і світло-сірі поліефірні волокна, які мають спільну родову належність з волокнами, що входять до складу за волокном джемперу та шортів ОСОБА_9 /т. 2 а.с. 83-87/.
		Згідно з висновком імунологічної експертизи від 31.07.2013 року № 2160-И/13 на футболці потерпілої ОСОБА_17 виявлена кров, що властива їй самій. Від ОСОБА_9 та ОСОБА_11 дана кров походити не могла /т. 2 а.с. 90-91/.
		Згідно з висновком імунологічної експертизи від 25.07.2013 року № 2159-И/13 на спідниці потерпілої ОСОБА_17 виявлена кров, що властива їй самій. Від ОСОБА_9 та ОСОБА_11 дана кров походити не могла /т. 3 а.с. 10-12/.
		Відповідно до висновку експерта від 31.07.2013 року № 2164-И/13 на футболці, яка належить ОСОБА_9 та була вилучена в ході слідчого експерименту, плям, схожих на кров, не виявлено /т. 2 а.с. 93/.
		Відповідно до висновку експерта від 31.07.2013 року № 2161-И/13 на господарській рукавичці, яка належить ОСОБА_9 та була вилучена в ході слідчого експерименту, кров не виявлено /т. 2 а.с. 95-96/.
		Висновком експерта від 10.09.2013 року № 20-582 встановлено, що у змиві з капця на ліву ногу, тобто капцях одягнутих на момент вчинення злочину на ОСОБА_11 та в подальшому вилучених в ході слідчого експеріменту, були виявлені генетичні ознаки клітин, які належать особі жіночої генетичної статі, які не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_11 . В результаті проведеного дослідження пари капців, в слідах речовини бурого кольору виявлена кров людини. Генетичні ознаки слідів крові на капцях збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_17 /т. 2 а.с. 137-143/.
		Висновком експерта від 05.08.2013 року № 593-Ц підтверджено, що речовина, вилучена під час додаткового огляду місця події 16.07.2013 року, на травяному покритті грунту на відстані 65м від місця виявлення у річці велосіпеда та в 75м від місця виявленя трупу - є рвотними масами, групову належність якої встановити не вдалося / т.3 а.с.26-31/. 
		Відповідно до висновку експерта від 10.09.2013 року № 20-580 вбачається, що генетичні ознаки клітин у змиві з сережок збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_17 і не збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_9 та ОСОБА_11 /т. 2 а.с. 99-105/. 
		Під час дослідженя вказаного речового доказу обвинувачений ОСОБА_9 пояснював, що ОСОБА_11 перебувала під час вбивства потерпілої поруч, саме в цей момент на капцях ОСОБА_11 залишилися плями крові, які відповідно до судових експертиз належать потерплій, оглянуті судом присяжних сережки після нанесення ОСОБА_17 смертельних поранень ОСОБА_11 зняла з її вух, поклала у свою сумку, в якій вони перебували до моменту її затримання на автостанції у м.Запоріжжі працівниками поліції. 
		Висновком товарознавчої експертизи № 7 від 09.10.2013 року встановлена вартість сережок з металу жовтого кольору, 583 проби, яка становить 658,21 грн., телефону мобільного «Алькатель 117» - 123 грн., велосипеду ТМ «Україна» - 180 грн. Загальна сума складає 961,21 грн. /т. 2 а.с. 134/.
		На підставі висновку цитологічної експертизи від 26.07.2013 року № 594-Ц у підногтевому вмісті з обох рук обвинуваченої ОСОБА_32 слідів крові не виявлено та іншої інформації для цитологічного дослідження не встановлено /т.3 а.с.5-8/. 
		Висновком експерта від 10.09.2013 року № 20-581, згідно якого при досліджені слідів речовини сіро-коричневого кольору на туніці, наданої на експертизу, крові не виявлено. При дослідженні лосин, наданих на експертизу, слідів речовини, сходженої на кров, не виявлено /т. 2 а.с. 110-112/. В той же час, приймаючи до уваги, що за наслідками судового розгляду, було встановлено, що безпосереднього нанесення тілесних ушкоджень потерпілій обвинувачена ОСОБА_11 не наносила, проте приймала активну участь у плануванні злочину, приготуванні до його вчинення, перебувала поруч з ОСОБА_9 , сприяла його діям, спонукала та підтримувала його, вказані висновки на висновки суду присяжних щодо ролі та ступеню співучасті ОСОБА_11 у вчинених злочинах не впливають. 
		Висновком експерта від 27.07.2013 року № 28, відповідно до якого на об`єктах матеріально-побутових цінностей, виявлених біля трупа ОСОБА_17 , сліди пальців рук відсутні /т. 2 а.с. 113-132/.
		Згідно з висновком судово-медичного експерта від 22.07.2013 року № 303-Зм/13, яким досліджувався, в тому числі і зміст протоколу слідчого експертименту за участю ОСОБА_9 від 18.07.2013 року, у ОСОБА_9 мали місце садно в правій під очноямковій області, садно на передній поверхні правого передпліччя в нижній третині, множені садна на тильній поверхні правої кисті. Вказані вище тілесні ушкодження утворилися в результаті тертя-ковзання, індивідуальні особливості яких своїй травмуючій поверхні не відобразилися, і відповідають терміну давності від подій 16.07.2013 року, і в строк і при обставинах, вказаних в постанові. По ступеню тяжкості ці ушкодження, як в сукупності, так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вищевказані садна, виявлені у ОСОБА_9 на різних ділянках тіла, цілком могли бути отримані по механізму тертя-ковзання від дії нігтьових пластинок фаланг пальців правої і лівої кисті потерпілої ОСОБА_17 в процесі самооборони, які були заподіяні йому з невеликою силою. Виявлені вищезгадані садна у ОСОБА_9 були заподіяні йому одномоментно. У момент спричинення вищезгаданих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 міг розташуватися у вертикальному, горизонтальному, схиленому, на пів-схиленому положенні. Об`єктивних судово-медичних даних, що вказують на наявність тілесних ушкоджень ОСОБА_9 характерних для самооборони, немає. Свідчення ОСОБА_9 , дані ним в ході проведення слідчого експерименту від 18.07.2013 року в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення йому тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення, і відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи /т. 2 а.с. 144-146/.
		В процесі судового розгляду обвинувачений ОСОБА_9 пояснював суду присяжних, що виявлені в нього тілесні ушкодження були отримані ним від боротьби із потерпілою ОСОБА_17 16.07.2013 року, яка намагалася протидіяти йому та захищалася, буть які спроби запобігти нападу з боку обвинуваченої ОСОБА_11 категорично заперечував. 
		Висновком експерта від 19.07.2013 року № 258-МК/185-ЗМт/13 встановлено, що при судово-медичній експертизі двох шкіряних лоскутків з області передньої поверхні шиї від трупа ОСОБА_17 з метою виявлення металів контактно-дифузійним методом (кольорових відбитків) на одній контаграммі фарбувань, характерних для наявності металів заліза, міді, свинцю та нікелю, не з`явилося, а при контролі їх маркерами поза зоною дотику з ушкодженням з`явилося зафарбування заліза, зеленого кольору, міді - чорного кольору, свинцю - красно-оранжевого кольору, нікелю - синьо-фіолетового кольору /т. 2 а.с. 148-149/.
		Висновком судово-медичної криміналістичної експертизи від 31.07.2013 року № 259-МК/185-ЗМт/13 встановлено, що рани на кожних лоскотах, отриманих від трупа ОСОБА_17 , є різаними ранами, які утворилися від дії гострого предмета, що має ріжучі властивості /т. 2 а.с. 150-151/.
		На підставі висновку експерта від 17.09.2013 року № 185-Змт/13 встановлено, що при дослідженні тіла ОСОБА_17 виявлено наступні тілесні ушкодження: шиї - проникаюча колото-різана рана на передній поверхні шиї у верхній третині, з ушкодженням судин і органів шиї; кінцівок - ділянка травматичного набряку м`яких тканин в проекції лівого колінного суглоба, на тлі якого вбачаються множинні садна. Вказана вище проникаюча колото-різана рана на передній поверхні шиї має ознаки при життєвості її утворення, і утворилася в результаті одноразової дії плоского клинка колюче-ріжучего знаряддя, односторонньо- гострого, загостреного, такого, що має «П»-образний обушок, додатковий надріз донизу від основної рани на передній поверхні шиї справа утворився від дії того ж предмета, що має різальні властивості і цілком могли бути заподіяні ножем, і відповідають терміну давності від подій 16.07.2013 року, в строк і при обставинах, вказаних в постанові. Вищезгадана ділянка травматичного набряку м`яких тканин в проекції лівого колінного суглоба, з наявністю множинних саден в цій зоні утворився від дії тупого предмета або в результаті по механізму тертя-ковзання (садна), індивідуальні особливості яких своїй травмуючій поверхні не відобразилися, можливо, в результаті падіння ОСОБА_17 на тверду поверхню грунту лівим колінним суглобом, з подальшим тертям-ковзанням, і відповідають терміну давності від подій 16.07.2013 року, в строк і при обставинах, вказаних в постанові. Причиною смерті ОСОБА_17 стало вищезгадане проникаюче колото-різане поранення шиї, з ушкодженням судин і органів шиї, що привело до розвитку гострої крововтрати, що і стало безпосередньою причиною смерті. Виходячи з динаміки розвитку трупних явищ, смерть ОСОБА_17 настала в період часу з 09 годин 30 хвилин до 10 годин 00 хвилин 16.07.2013 року. Між спричиненням вищезгаданих тілесних ушкоджень і смертю ОСОБА_17 прямий причинний зв`язок і смерть її настала від проникаючого колото-різаного поранення на передній поверхні шиї, що привело до розвитку гострої крововтрати, що і стало безпосередньою причиною смерті. Вищезгадане проникаюче колото-різане поранення на передній поверхні шиї, з ушкодженням судин і органів шиї кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя. По ступеню тяжкості вищезгадана ділянка травматичного набряку м`яких тканин в проекції лівого колінного суглоба, множинні садна в цій зоні, як в сукупності, так і кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вищезгадані тілесні ушкодження на тілі трупа ОСОБА_17 заподіяно одномоментно. В момент спричинення проникаючого колото-різаного поранення шиї, з ушкодженням судин і органів шиї ОСОБА_17 цілком могла розташовуватись в горизонтальному положенні на животі, обличчям вниз по відношенню до нападаючого. Можна стверджувати, що вищезгадані ушкодження на одязі та тілі трупа ОСОБА_17 цілком могли утворитися в результаті боротьби. Свідчення підозрюваного ОСОБА_9 , дані ним в ході проведення слідчого експерименту 17.08.2013 року в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень так і в способі їх спричинення. При судово-медичній експертизі в області мочки правої та лівої вушної раковини ОСОБА_17 є по 1 рубцю округлої форми, в діаметрі по 0,2 см, у центрі яких є точкові отвори, які свідчать про те, що загибла за життя носила прикраси у вигляді сережок /т. 2 а.с. 158-162/.
		Відповідно до акта службового розслідування за фактом розбійного нападу з вбивством листоноши відділення поштового зв`їязку Борова Зміївського району Центру поштового зв`язку №7 м.Харків Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 16-23.07.2013 року встановлено наступне:
		- листоноша ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в органах зв`язку працювала з 04.12.2007 року листоношею відділення поштового зв`язку Водяне, відділення поштового зв`їязку Борова, була заміжня, мала сина ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , характеризувалася позитивно;
		- начальником відділення поштового зв`їязку Борова ОСОБА_23 перевірено забезпечення схоронності та порядок зберігання поштових цінностей в межах ліміту, що видані листоноші в доставку;
		- листоноша по доставній дільниці рухалась згідно схеми, газовим балончиком не змогла скористатися через раптовість нападу зловмисників /т.3 а.с. 65 - 109/.
		Відповідно до документальної ревізії грошових коштів, поштових марок маркованих конвертів та карток, товарів, імених речей, поштових відправлень, поштових переказів, пенсійних відомостей, квітанційних книжок, розрахункових цінностей у об`єкті поштового зв`язку Борова Зміївського району ЦПЗ №7 м.Харків Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 16-18.07.2013 року в зв`язку з розбійним нападом та вбивством при роботі на доставній дільниці листоноші відділення поштового зв`язку «Борова» Зміївського району ЦПЗ №7 м.Харків Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_17 16.07.2013 року загальна сума збитків становить 39498, 13 грн.: 
		1) готівка на виплату пенсій у сумі - 39113,44 гривень;
		2) товари роздрібної торгівлі (на умовах комісії) -159,49 грн., а саме: 
		2 банки «Згушенка», вартістю 12,63 гривень кожна, на суму 25,26 гривень;
		2 пачки зефіру «Ванільний», вартістю 10,19 гривень кожна, на суму 20,38 гривень;
		6 пачок печива «33 корови «сметанка»», вартістю 5,10 гривень кожна, на суму 30,60 гривень;
		3 пачки печива «Марія», в кількості 3 шт., вартістю 6,25 гривень кожна, на суму 18,75 гривень;
		10 пачок торту вафельного глазурованого «Полюс «Фундук»»,вартістю 3,38 гривень кожна, на суму 33,80 гривень;
		3 пачки макаронних виробів, вартістю 6,25 гривень кожна, на суму 18,75 гривень;
		1 пачка чаю «За динамо», вартістю 11,95 гривень;
		3) товари роздрібної торгівлі  202, 20 грн., а саме : 
		3 пачки вафель «Супердрайв», вартістю 2,75 гривень кожна, на суму 8,25 гривень;
		7 пачок перця чорного молотого, вартістю 1,6 гривень кожна, на суму 11,2 гривень;
		13 брусків мила «З морськими водоростями», вартістю 10 гривень кожна, на суму 130 гривень;
		4 бруска мила «Друг», вартістю 4 гривні кожна, на суму 16 гривень;
		1 пачка порошку «Лотос квітучий», вартістю 7,50 гривень;
		3 пачки порошку «Сарма-Active», вартістю 9,75 гривень кожна, на суму 29,25 гривень;
		4) знаки поштової оплати на суму 23.00 грн. /т.3 а.с. 73-87/.
		Протоколом огляду предметів та визнання предметів речовими доказами від 21.10.2013 року, з яких вбачається, що під час досудового слідства були знайдені та вилучені предмети, які зберігали на собі сліди злочину, а також містили відомості, які можуть бути використані як докази фактів і обставин, що встановлені під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом /т. 3 а.с. 204-206, 207-208/. Предмети та речі, що були визнані речовими доказами, були оглянуті судом присяжних із дотриманням вимог ст.357 КПК України. 
		Аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_9 , потерпілого, представника потерпілого, свідків, оцінюючи їх у сукупності із протоколами процесуальних дій та додатками до них, висновками експертиз та речовими доказами по справі, суд дійшов висновку про те, що ці покази співпадають одне з одним, не суперечать фактичним обставинам встановленим по справі, підстав оговорювати обвинувачених з боку свідків судом не встановлено, а тому суд вважає їх достовірними. 
		Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.
		За таких обставин не вірити показанням допитаних у судовому засіданні обвинуваченого, потерпілого, представника потерпілого та свідків підстав у суду не має.
		Згідно ч.1ст.2 КК Українипідставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
		Заслухавши усі показання, дослідивши докази, суд вважає, що ОСОБА_9 вчинив злочинн, передбачений ч. 4ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та його вину доведено.
		Крім того, ОСОБА_9 вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб і його дії необхідно кваліфікувати за п.п. 6, 12 ч. 2ст. 115 КК України.
		Сукупністю зазначених вище, досліджених в судовому засіданні доказів, у їх взаємозв`язку, в повному обсязі підтверджується вина ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
		Крім того, ОСОБА_11 вчинила злочин, передбачений п.п. 6, 12 ч. 2 ст.115 КК України, тобто умисне вбивство, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Відповідно до п.п. 6, 11Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК України) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні. Якщо під час розбою чи вимагання було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, або останнього було умисно вбито, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів - за частиною четвертою статті 187 чистаттею 189 КК Україниі частиною другою статті 121 або пунктом 6 частини другоїстатті 115 КК України.
		Твердження обвинуваченої ОСОБА_11 , захисника останньої - адвоката ОСОБА_12 щодо відсутності між нею та ОСОБА_9 будь-якої злочинної змови на заволодіння грошима листоноши, заздалегіть розробленого плану нападу із застосуванням насильства, спільного приготування до нього, необізнаності та непричетності до вчинених ОСОБА_9 злочинних дій, не можуть бути прийняті до уваги судом присяжних і розцінюються як обраний обвинуваченою спосіб захисту, що не спростовує її винність у вчиненні інкримінованих їй злочинах, а також не впливає на тяжкість покарання за фактично вчинені злочини.
		Так, судом встановлено, що ОСОБА_11 раніше працювала листоношеюу відділенні поштового зв`язку «Борова» Зміївського району ЦПЗ № 7 м. Харкова Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта». Під час слідчого експерименту від 18.07.2013 року ОСОБА_9 вказував на те, що ОСОБА_11 розповідала йому, що періодично службовий автомобіль привозить до відділення грошові кошти, які в подальшому отримують листоноші і самостійно, без охорони, розносять їх громадянам. В липні 2013 року у ОСОБА_34 та ОСОБА_11 склалося скрутне матеріальне становище та вони неодноразово стали обговорювати шляхи його покращення. Окрім наявності декількох невиплачених кредитів у будинку ОСОБА_11 через несплату боргу АК «Харківобленерго» відключили постачання електроенергії. Крім того, ОСОБА_11 , яка мала 2 малолітніх дітей,перебувала у стані вагітності, а постійного джерела доходів ані вона, ані ОСОБА_9 не мали. З пояснень обвинуваченого ОСОБА_9 встановлено, що зручну ділянку місцевості, час вчинення нападу з урахуванням руху місцевих жителів та розкладу переміщення листоноши із значними грошовими коштами вони здійснювали з ОСОБА_11 ретельно, при цьому, саме ОСОБА_11 є постійною мешканкою с. Борова Змїівського району Харківської області, добре знала дану місцевість, була обізнана з нюансами роботи листонош, схемами їхнього маршруту руху, знала ОСОБА_17 в обличчя. Свої свідчення обвинувачений ОСОБА_9 розпочав з 13.07.2013 року, що повністю співпадає з його показаннями під час досудового розслідування та відеоматеріалами слідчих експериментів за його участю від 18.07.2013 року та 01.08.2013 року, коли він повідомляв про першу їх з ОСОБА_11 спробу нападу на листоношу. В судовому засіданні суду присяжних, узгоджено із показами під час досудового слідства, ОСОБА_9 пояснював, що ОСОБА_11 в той час, як він стягнував потерпілу з дороги, з метою уникнення втручання в їх злочинні дії сторонніх громадян, зносила з дороги в кущі велосипед листоноши, перебувала поруч з ОСОБА_9 під час нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, підтримувала його дії, з власної сумки дістала заздалегіть заготовлений ніж, при цьому наказала ОСОБА_9 перерізати ножем потерпілій горло. Саме в цей момент на капцях ОСОБА_11 залишилися плями крові, які відповідно до судових експертиз, досліджених в судовому засіданні та визнаних належними доказами, належать саме потерплій, що спростовує показання обвинуваченої, про те, що вона взагалі не підходила до трупу ОСОБА_17 і не бачила, що відбувається між потерпілою та ОСОБА_9 . Твердження ОСОБА_11 стосовно її психічного стану, боязні агресії з боку ОСОБА_9 не приймаються судом до уваги, оскільки, сам ОСОБА_9 вказані обставини заперечує, при цьому об`єктивно встановлено, що ОСОБА_11 виходячи з будинку зранку 16.07.2013 року у власній сумці переносила змінний одяг та взуття, господарську руковицю, ніж, а після вчинення злочину  викрадені речі потерпілої та грошові кошти, жодним чином не вимагала допомоги і порятунку від сторонніх громадян під час розбійного нападу на ОСОБА_17 . Після вчинення злочину пересуваючись в денний час доби в загальнолюдних місцях із зверненнями про небезпеку по відношенню до себе особисто обвинувачена також не гукала, наявними в неї мобільними телефонами для повідомлення про злочин не користалася, вільно здійснювала обмін викрадених грошей в обмінному пункті в м. Харкові, не зважаючи на нещодавне вбивство потерпілої холоднокровно, розміренно реалізовувала власні потреби та плани - забрала сина, відвідала собачий пітомник, прямувала до м.Запоріжжя знайомитися із матір`ю свого співмешканця, тобто діяла з ОСОБА_9 узгоджено та послідовно. Викрадені у потерпілої речі та грошові кошти весь час ОСОБА_11 перевозила при собі до часу затримання та вилучення їх із сумки працівниками поліції. 
		Твердження ОСОБА_9 про відсутність попереднього наміру на вчинення вбивства листоноші ОСОБА_17 , наявності змови з ОСОБА_11 стосовно лише пограбування листоноші, також розцінюються як обраний обвинуваченою ОСОБА_11 спосіб захисту, пов`язаний з бажанням зменшити ступень відповідальності за вчинені ним тяжкі наслідки. Відповідно до п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. Якщо група осіб за попередньою змовою мала намір вчинити крадіжку чи грабіж, а один з її учасників застосував або погрожував застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, то дії цього учасника належить кваліфікувати як розбій, а дії інших осіб - відповідно як крадіжку чи грабіж за умови, що вони безпосередньо не сприяли застосуванню насильства або не скористалися ним для заволодіння майном потерпілого. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_11 весь час знаходилася поруч з ОСОБА_9 та своїми діями підтримувала дії останнього при їх розбійному нападі на листоношу, в подальшому дістала із власаної сумки заздалегідь заготовлений ніж та надала ОСОБА_9 та наказала перерізати горло потерпілій. Зі свого боку ОСОБА_9 мав об`єктивну змогу та можливість відмовитися від вчинення вказаних дій, проте свідомо, боючись протидії та викриття з боку потерпілої, наніс останній два смертельні поранення в області шії, на протязі всього часу слідства та в суді детально, ретельно та послідовно пояснював механізм нанесення смертельних ударів, а одже діяв навмисно та свідомо.
		Відповідно до пункту 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого. (Рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).
		Отже, виходячи з принципів забезпечення права на захист, змагальності сторін і свободи подання суду доказів і доведеності перед судом їх переконливості, а також оцінюючи докази, подані стороною обвинувачення та захистом з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд присяжних приходить до висновку, що правова кваліфікація дій ОСОБА_9 , ОСОБА_11 доведена стороною обвинувачення перед судом поза розумними сумнівами.
		 З огляду на вищевикладене, суд виходить із сукупності всіх обставин, скоєних обвинуваченими злочинів, і вважає, що вина ОСОБА_11 та ОСОБА_9 в інкримінованих їм злочинах повністю доведена.
		Таким чином, скоєні ОСОБА_11 кримінальні правопорушення-злочини суд кваліфікує за: 
		- ч.4 ст.187 КК України, якнапад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу(розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
		- п.п. 6, 12 ч. 2 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Скоєні ОСОБА_9 кримінальні правопорушення-злочини суд кваліфікує за: 
		- ч.4 ст.187 КК України, якнапад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу(розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
		- п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_11 , згідно зі ст.66 КК України, слід визнати скоєння злочину жінкою в стані вагітності.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом присяжних не встановлено.
		Обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , згідно зі ст.66 КК України, суд присяжних визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , який має судимість за умисний злочин, відповідно до ст. 67 КК України, слід визнати рецидив злочинів.
		Судом присяжних було вивчено докази про особу обвинуваченої ОСОБА_11 , та встановлено, що вона раніше не судима, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на час вчинення злочинів 16.07.2013 року перебувала у стані вагітності 20 тижнів, під час перебування під вартою ІНФОРМАЦІЯ_7 народила дитину - ОСОБА_16 , батьком якого є обвинувачений ОСОБА_16 , під час перебування під вартою зареєструвала шлюб з ОСОБА_16 та в подальшому цей шлюб було розірвано. Крім того, ОСОБА_11 має від попереднього шлюбу неповнолітнього сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка за час розгляду справи у суді набула повноліття. Встановлено, що неповнолітній син обвинуваченої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштований на виховання у прийомну сім`ю, неповнолітній син ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на вихованні батька ОСОБА_15 . За місцем мешкання з боку сільського голови ОСОБА_11 характеризується, як особа, що залишала неповнолітніх дітей без догляду на декілька днів, не відповідальна особа, схильна до крадіжок, агресивна, друзів не має. За останнім місцем роботи на посаді листоноші (поштаря) відділення поштового зв`язку «Борова» Змиївського району ЦПЗ №7 м. Харкова Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта», де ОСОБА_11 пропрацювала з 01.12.2007 року по 10.06.2010 року, зарекомендувала себе негативно, несвоєчасно доставляла пошту та пенсію, неуважно та невічливо ставилася до громадян. Під час перебування під вартою у слідчому ізоляторі дисциплінарних стягнень та заохочень не мала. Крім того, встановлено, що на час вчинення злочину ОСОБА_11 не працювала та офіційних джерел існування не мала, мала чисельні невиконані грошові зобов`язання перед банківськими установами, комунальними службами та за судовими рішеннями, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, відповідно до наданих медичних довідок має ряд хронічних захворювань.
		Відповідно до акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 12.08.2013 року № 648 ОСОБА_11 у теперішній час та у період часу, до якого відноситься правопорушення, що інкримінується ОСОБА_11 , перебувала поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, могла осмислювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_11 по своєму психічному стану у застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Вивчаючи відомості про особу обвинуваченого, суд присяжних встановив, що ОСОБА_9 в минулому неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену судимість на підставі вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2001 року, відповідно до якого він засуджувався за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі та 16.06.2008 року був звільнений у зв`язку з відбуттям строку покарання, є батьком малолітнього ОСОБА_16 , якого під час перебування під вартою ІНФОРМАЦІЯ_7 народила обвинувачена ОСОБА_11 та який має статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштований на виховання у прийомну сім`ю. Крім того встановлено, що ОСОБА_9 офіційно на час вчинення злочину не працював та офіційних джерел існування не мав, на обліку у лікаря - нарколога та психіатра не перебуває, за останнім місцем проживання Сільською головою компроментуючих його даних про обвинуваченого не зазначено, за останнім місцем відбуття покарання ОСОБА_9 порушень режиму відбуття покарання не вчинював, проте характеризувався як скритна, брехлива, хитра особа. З наданої суду медичної документації встановлено, що ОСОБА_9 має ряд хронічних захворювань.
		Відповідно до акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_9 від 19.08.2013 року № 670, останній у теперішній час ознак психоза та слабоумства не виявляє, а виявляє дисоціальний розлад особистості, а також виявляє симуляцію поведінки. За своїм психічним станом може осмислювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься правопорушення, що інкримінується ОСОБА_9 , він перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг осмислювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_9 по своєму психічному стану у застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує /т. 3 а.с. 55-57/.
		Відповідно до положеньст.50 КК Українидо особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно з ч.1ст.65 КК Українисуд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2ст.53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_9 суд, відповідно дост.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, дані про їх особу, сукупність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		У відповідність до ч.5 ст.68 КК України при призначенні покарання співучасникам кримінального правопорушення суд, керуючись положеннямистатей 65-67цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно до статей3і27 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. В наслідок вчиненого обвинуваченими злочину настала непередбачена та передчасна смерть потерпілої ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка за життя характеризувалася як чуйна, вічлива, врівноважена людина, відповідальний та професійний працівник, напад на яку був здійснений під час виконання нею службових обов`язків, з корисливою метою, завдано шкоду викраденням особистих речей загиблої та підприємству, на якому вона працювала, без материнської турботи залишився її син, якому нещодавно до настання події злочину виповнилося 18 років, та мати  ОСОБА_27 , яка є особою похилого віку. 
		З урахуванням ступіню тяжкості вчинених обвинуваченою ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, активного характеру її участі в організації та розробки плану вчинення розбійного нападу, у сукупності з даними про її особу, відсутності судимостей у минулому, наявності двох неповнолітніх дітей та обставиною, що пом`якшує її покарання, суд присяжних приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої можливо лише в  умовах ізоляції її та поміщення на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу, при цьому суд вважає за можливе не призначати їй максимальне покарання, передбачене Законом.
		В зв`язку з тим, що обвинувачена скоїла декілька кримінальних правопорушень, ні за одне із яких вона засуджена не була, суд вважає за необхідне призначити покарання за правилами ч.1 ст. 70 КК України.
		Підстав для зміни обвинуваченій ОСОБА_29 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з носінням електронного засобу під контролем за поведінкою обвинуваченої з боку органів Національної поліції є таким, що відповідає меті та підставам застосування запобіжного заходу та може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченої, яка має двох неповнолітніх дітей, раніше не судима, має постійне місце проживання, де зареєстрована, спроб переховатися від суду, продовжити противоправну діяльність під час розгляду справи в суді не вчиняла, виконувала покладені на неї обов`язки та з`являлася за кожним викликом суду. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 з урахуванням ступіню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, приймаючи до уваги його роль безпосереднього виконавця дій, які призвели до позбавлення життя потерпілої, в той час, як у минулому він засуджувався за злочин проти життя і здоров`я іншої людини, внаслідок якого також відбувалася смерть потерпілого, після відбуття покарання висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, тобто має стійку схильність до притиправної та небезпечної для суспільства поведінки, проте активно сприяв розкриттю злочину, суд присяжних приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливо лише в  умовах ізоляції його та поміщення на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
		В зв`язку з тим, що обвинувачений скоїв декілька кримінальних правопорушень, ні за одне із яких він засуджений не був, суд вважає за необхідне призначити покарання за правилами ч.1 ст. 70 КК України.
		У зв`язку з тим, що ОСОБА_9 призначається покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити йому запобіжний захід у вигляді тримання від вартою.
		Відповідно до висновку щодо правозастосування, якій міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.08.2018 року в справі № 663/537/17, приймаючи до уваги, що станом на 20.06.2017 року обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_9 мали право на застосування до них положень, передбачених ч.5 ст.72 КК України(в редакціїЗакону України№838-VIIIвід 26.11.2015 року), в строк відбування покарання ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення:
		-обвинуваченій ОСОБА_11 з 17.07.2013 року по 19.11.2019 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;
		-обвинуваченому ОСОБА_9 з 17.07.2013 року по день набрання вироком законноїсили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		Щодо цивільного позову суд дійшов наступного висновку.
		Акціонерне товариство «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» звернулося з цивільним позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином в сумі 39498,13 грн., яка складається з викрадених грошових коштів в сумі 39113,44 грн., вартості викрадених товарів роздрібної торгівлі на суму 202, 20 грн. та товарів роздрібної торгівлі (на умовах комісії) на суму 159,49 грн., вартості викрадених знаків поштової оплати на суму 23 грн. 
		Зі змісту протоколу додаткового огляду місця події від 16.07.2013 року товари роздрібної торгівлі (вафлі, чай, печиво, перець, макаронні вироби, зефір та ін. ) було виявлено та вилучено в р. Уди. Відповідно до зберігальної розписки, складеної начальником відділення поштового зв`язку «Борова» Зміївського району ЦПЗ № 7 м. Харкова Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_23 , під час досудового розслідування вилучені з місця події товари роздрібної торгівлі були повернуті потерпілому у зіпсованому, неналежному споживчому стані. Викрадені знаки поштової оплати на суму 23 грн. в ході досудового розслідування не знайдені. З врахуванням наведеного розмір заявленого позову в цій частині є обгрнунтованим та підлягає задоволенню. 
		Яквбачається з матеріалів справи грошові кошти в сумі 11010 грн., 1700 доларів США, 670 євро, які вилучені на місці події та у обвинувачених зберігаються в камері зберігання Харківського обласного управління Ощадбанку. Відповідно до офіційного курсу НБУ станом на момент скоєння злочину 1700 доларів США в гривневому еквіваленті становило 13588,10 грн., а 670 євро  6971,35 грн. З урахуванням вказаного загальна сума вилучених коштів становила 31569,45 грн., які підлягають поверненню потерпілому Акціонерному товариству «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», решта викрадених коштів на суму 7543,99 підлягає стягненню в солідарному порядку з обвинувачених. 
		За таких обставин позов слід задовольнити частково в сумі 7928,68 грн. (7543,99 + 202,20 +159,49+23), яка підлягає стягненню в солідарному порядку з обвинувачених.
		Потерпілий ОСОБА_14 звернувся з цивільним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, який в подальшому уточнив та просив стягнути з обвинувачених матеріальну шкоду у розмірі 20139 грн., яка складається з вартості викраденого у його матері мобільного трелефону «Алькатель 117», вартість якого на час придбання відповідно до товарного чека становила 139 грн., та 20000 грн., витрат потерпілого на поховання ОСОБА_17 . Крім того, просив стягнути з обвинувачених на його користь моральну шкоду в сумі 100 000 грн. На обгрунтування позовних вимог щодо моральної шкоди вказував, що внаслідок вчиненого ОСОБА_11 та ОСОБА_9 злочину було вбито його матір ОСОБА_17 , він втратив найріднішу для себе людину, тривалі роки перебуває у психологічному стресі, не може оговтатися від пережитого. Внаслідок загибелі матері потерпілого, яка була його єдиним годувальником, був порушений звичайний ритм його життя, він вимушений був змінити свої життєві плани, не зміг дозволити себе навчатися, був змушений працювати. 
		Суд зазначає, що висновком товарознавчої експертизи № 7 від 09.10.2013 року встановлена дійсна вартість мобільного телефону «Алькатель 117» на момент вчинення злочину з урахуванням зносу у сумі 123 грн. Витрати потерпілого на поховання ОСОБА_17 не доведені. З врахуванням викладеного вимоги ОСОБА_14 в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, а з обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_9 на його користь в солідарному порядку суд стягує 123 грн. 
		Відповідно до ч.1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особінеправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Положеннямист. 23 ЦК Українипередбачене право особи на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31.03.1995 року (з наступними доповненнями та змінами) моральна шкода це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльності інших осіб.
		Суд присяжних вважає доведеним, що внаслідок раптового, цинічного та хибного нападу 16.07.2013 року сталася непередбачена та передчасна смерть потерпілої ОСОБА_17 , в якої залишилася єдина дитина, якій нещодавно до настання події злочину вимовнилося 18 років. Безсумнівно потерпілий втратив найріднішу для себе людину, пережив стрес, панехіду поховання, відчуття незворотності сумної події, несправедливості, жорстокості вчинених дій. Суд присяжних погоджується, що відчуття душевного болю та суму за загиблою матір`ю переслідує потерпілого тривалі роки, а потерпілий не може оговтатися від пережитого. Крім того, на думку суду присяжних, є переконливими доводи потерпілого, що факт раптової втрати матері стався в той час, як для юнака його віку постає питання обрання фаху, освіти, форми та виду навчання, при цьому в цей час ОСОБА_14 був позбавлений матерінської турботи, підтримки, досвіду та поради. Таким чином, фактом раптової смерті був суттєво порушений звичайний ритм його життя, він вимушений був змінити свої життєві плани, докладати значних зусиль для дорослішання та власного матеріального забезпечення.
		З урахуванням викладеного, виходячи з душевних страждань та фізичного болю, які зазнав потерпілий, змін у його життєвих стосунках, порушення його покою, додаткових зусиль, які необхідні були для організації життя в цей період, враховуючи тяжкість скоєного обвинуваченими кримінального правопорушення та наслідки для потерпілого, суд присяжних вважає розумним та справедливим цивільний позов в частині стягнення моральних збитків задовольнити повністю та стягнути солідарно з обвинувачених моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
		По кримінальному провадженню наявні процесуальні витрати в зв`язку з чим з обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_9 слід стягнути в рівних частинах з кожного на користь Держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області судові витрати на проведення судових експертиз № 40 від 15.10.2013 р. в розмірі 1838 грн. 75 коп., № 28 від 27.07.2013 р. в розмірі 733 грн. 50 коп., № 34 від 10.10.13 р. в розмірі 978 грн. 88 коп., № 32 від 10.10.2013 р. в розмірі 611 грн. 80 коп., всього 4162 (чотири тисячі сто шістдесят дві) грн. 93 коп., на користь Держави в особі Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судові витрати на проведення судових експертиз № 20-580 від 10.09.2013 р. в сумі 3677 грн. 50 коп., № 20-581 від 10.09.2013 р. в сумі 1529 грн. 50 коп., № 20-582 від 10.09.2013 р. в сумі 2942 грн., а всього 8148 (вісім тисяч сто сорок вісім) грн. 79 коп.
		Питання щодо скасування арешту майна суд вирішує відповідно до вимогст. 174 КПК України
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд присяжних, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_11 визнати винуватою у скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 187, п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України та призначити їй покарання
		за ч.4 ст. 187 КК України  у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного їй майна.
		за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України - у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного їй майна.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання - у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного їй майна.
		Строк покарання ОСОБА_11 обчислювати з моменту фактичного взяття під варту по набранню вироком законної сили. 
		Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_11  попереднє ув`язнення з 17.07.2013 року по 19.11.2019 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України (в редакціїЗакону України№838-VIIIвід 26.11.2015 року).
		Запобіжний захід ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , в проміжок часу з 22 год. 00 хв. до 05 год. 30 хв.
		Зобов`язати ОСОБА_11 :
		-носити електронний засіб контролю,
		-прибувати за викликом суду,
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, в проміжок часу з 22 год. 00 хв. до 05 год. 30 хв. без дозволу суду.     
		ОСОБА_9 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 187, п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання
		за ч.4 ст. 187 КК України  у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
		за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України - у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання - у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
		Строк покарання ОСОБА_9 обчислювати з 17.07.2013 року, зарахувавши в строк відбуття покарання попереднє ув`язнення з 17.07.2013 року по день набрання вироком законноїсили з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України (в редакціїЗакону України№838-VIIIвід 26.11.2015 року).
		Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою вдержавній установі «Харківська установа виконання покарань (№ 27)».
		Цивільний позов Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення майнової шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_11  та ОСОБА_9 солідарно на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» майнову шкоду в сумі 7928 (сім тисяч дев`ятсот двадцять вісім) грн. 68 коп. 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_11 та ОСОБА_9 солідарно на користь ОСОБА_14 матеріальну шкоду в сумі 123 (сто двадцять три) грн. та моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч) грн.
		Стягнути з ОСОБА_11 та ОСОБА_9  на користь Держави в особі Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судові витрати по 4071 (чотири тисячи сімдесят одна) грн. 39 коп. з кожного. 
		Стягнути з ОСОБА_11 та ОСОБА_9  на користь Держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області судові витрати по 2 081 (дві тисячи вісімдесят одна) грн. 46 коп. з кожного. 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 19.07.2013 року намобільний телефон «SAMSUNG-Е1182» IMEI: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_5 , із сім-картками «МТС» та «Life», вилучений у ОСОБА_9 при затриманні, після набрання вироком законної сили - скасувати та конфіскувати у власність держави.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 19.07.2013 року напаспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , на ім`я ОСОБА_9 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , на ім`я ОСОБА_11 , після набрання вироком законної сили - скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 19.07.2013 року нагрошові кошти в національній валюті України, а саме: номіналом 5 гривен в кількості 10 пачок з етикеткою 1000 аркушів (загальна сума складає 5000 гривень); купюри номіналом 50 гривень в кількості 28 штук; купюри номіналом 2 гривні в кількості 83 штуки; купюри номіналом 10 гривень в кількості 2 штук; купюри номіналом 200 гривень в кількості 8 штук; купюри номіналом 1 гривня в кількості 4 штуки; купюри номіналом 20 гривень в кількості 1 штука; купюри номіналом 100 гривень в кількості 28 штук (загальна сума складає 6010 гривень); грошові кошти в валюті США в сумі 1700 доларів, а саме:купюри номіналом 100 доларів США в кількості 17 штук; грошові кошти в валюті Європейського Союзу в сумі 670 Євро, а саме: купюри номіналом 200 Євро в кількості 1 штука; купюри номіналом 100 Євро в кількості 1 штука; купюри номіналом 50 Євро в кількості 3 штук; купюри номіналом 20 Євро в кількості 11 штук, після набрання вироком законної сили  скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 19.07.2013 року намобільний телефон «SAMSUNG-С 3050» IMEI: НОМЕР_1 , із сім-карткою «МТС» та картою пам`яті на 2 Гб, без аксесуарів до нього; мобільний телефон «Nokia 6101» IMEI: НОМЕР_2 , із сім-карткою «МТС», без карти пам`яті та аксесуарів до нього, що належить ОСОБА_11 , після набрання вироком законної сили  скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 19.07.2013 року надва квитки на залізничний транспорт «Харків-Запоріжжя» на 16.07.2013 року, листок з розкладом руху поїздів, блокнот, платіжне доручення №61, повістка про виклик до суду, пара сережок жовтого металу, жіночу сумку, після набрання вироком законної сили - скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 23.07.2013 року на трудові книжки НОМЕР_8 та НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_11 , які передані їй на відповідальне зберігання, сумку ОСОБА_11 ; кредитну картку «Приват Банк» НОМЕР_10 ; договори фінансового кредиту №№ 2529, 2929 та 2507 між ОСОБА_36 та ПП «ВАТ «Фінінвест»» з квитанціями за номерами №№ 011215, 010305, 010270 з ломбарду«Ютар»; договір про надання ПАТ «Приват Банк» позичальнику ОСОБА_37 строкового кредиту (кредитна картка № НОМЕР_11 ); договір № 90236436000 про надання споживчого кредиту ПАТ «Укрсиббанк» ОСОБА_37 на суму 3862,50 грн.; договір № 149145 про користування електричною енергією; два повідомлення про відключення електроустановки; акт про порушення № 02-04648, складений АК «Харківобленерго»; рішення Зміївського районного суду Харківської області від 16.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_37 грошових коштів на користь АК «Харківобленерго»; позовну заяву АК «Харківобленерго» до Зміївського районного суду Харківської області з додатками; дві квитанції №№ 42801/з25 та 42801/з27- платник ОСОБА_37 , отримувач - ВАТ «ПЛАТИНУМ БАНК»; кредитний договір № 1697 між ВАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_37 ; кредитний договір № 1271 між ВАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_37 ; лист - повідомлення від ТОВ «Укрфінанси» до ОСОБА_37 про розгляд справи у суді позовної заяви у зв`язку з невиплатою неї кредиту; лист ВАТ «Платинум Банк» до ОСОБА_37 ; позовну заяву ВАТ «Платинум Банк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_36 , після набрання вироком законної сили, після набрання вироком законної сили -скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 23.07.2013 року на мобільні телефони «Siеmens A55»; «Noksa 6280», «Siеmens A55», «Samsung D900», «Sаmsung S3650», «Nokia 6300»; пластикову картку з «PIN» ТА «PUK» кодами до сім карти з номером НОМЕР_12 ; пластикову картку з «PIN» та «PUK» кодами до сім карти з номером НОМЕР_13 , які були вилучені в ході обшуку в домоволодінні ОСОБА_11 , після набрання вироком законної сили  скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 17.07.2013 року на особову картку №386 на ОСОБА_17 ; книгу обліку поштових відправлень №109, ф.55 ОС Водяне; документи з організації та оплати праці ВПЗ Борова за 2010 рік; розрахунок поштового зв`язку на ОСОБА_17 ; квитанції по оплаті послуг у кількості 12 шт.; розрахунок на товари, які отримала ОСОБА_17 , після набрання вироком законної сили - скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 19.07.2013 року на майно ОСОБА_9 , а саме футболку синього кольору, шорти чорного кольору, пару капців чорного кольору, рукавичку господарську, пару кольорових капців, після набрання вироком законної сили - скасувати. 
		Речові докази:
		-скляну пляшку з-під напою «SHAKE»; скляну пляшку коричневого кольору об`ємом 0,5 л; пластикову пляшку білого кольору, ємкістю 1,5 мл.; картонний коробок білого кольору з малюнком синього кольору з надписом «ERUIT HOUSE ORANGES»; пластикову пляшку з-під напою «ENERGO»; аркуш паперу, які знаходяться в камері схову Фрунзенського районного суду м. Харкова, після набрання вироком законної сили - знищити;
		-жіночу футболку, спідницю, труси та кеди ОСОБА_17 , які знаходяться в камері схову Фрунзенського районного суду м. Харкова, після набрання вироком законної сили - повернути потерпілому ОСОБА_14 , а в разі відмови - знищити;
		-капці, які були на ОСОБА_11 в момент вчинення кримінального правопорушення, що знаходяться в камері схову Фрунзенського районного суду м. Харкова, після набрання вироком законної сили - знищити;
		- футболку синього кольору, шорти чорного кольору, пару капців чорного кольору, рукавичку господарську, пару кольорових капців, що належать ОСОБА_9 , після набрання вироком законної сили - знищити; 
		-мобільний телефон «SAMSUNG-Е1182» IMEI: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_5 , із сім-картками «МТС» та «Life», без карти пам`яті та аксесуарів до нього, який належить ОСОБА_9 , які знаходяться в камері схову Фрунзенського районного суду м. Харкова, після набрання вироком законної сили  конфіскувати в власність держави;
		-мобільний телефон «SAMSUNG-С 3050» IMEI: НОМЕР_1 , із сім-карткою «МТС» та картою пам`яті на 2 Гб, без аксесуарів до нього; мобільний телефон «Nokia 6101» IMEI: НОМЕР_2 , із сім-карткою «МТС», без карти пам`яті та аксесуарів до нього, що належить ОСОБА_11 , які знаходяться в камері схову Фрунзенського районного суду м. Харкова, після набрання вироком законної сили  конфіскувати у власність держави;
		-два квитки на залізничний транспорт «Харків-Запоріжжя» на 16.07.2013 року, які знаходяться в камері схову Фрунзенського районного суду м. Харкова, після набрання вироком законної сили - знищити;
		-2 банки консервів «сардина»; 3 банки консервів «шпроти»; 3 пачки мила «шик»; 3 бруска мила «шик»; 4 бруска мила «друг», пачку прального порошку «Лотос»; 2 пачки прального порошку «SARMA»; 2 банки «згушенки»; вафлі «Полюс» в кількості 10 штук; упаковку чаю «За Дінамо»; печиво « 33 корови» в кількості 5 штук; печиво «Марія» в кількості 3 штук; перець чорний мелений в кількості 3 штук; вафлі «Супер Драйв» в кількості 3 штук; макаронні вироби «Зірочка» в кількості 2 упаковок; макаронні вироби «Локшина» в кількості 1 упаковки; зефір «Жако» в кількості 1 пачки, з зіпсованому та пошкодженому стані та передані на відповідальне зберігання начальнику Борівського відділення ОСОБА_23 , після набрання вироком законної сили - вважати повернутими;
		- коробку (посилку) з написом «клуб сімейного досугу» з книгою, на ім`я ОСОБА_38 , яка передана їй, після набрання вироком законної сили - вважити їй повернуто;
		- велосипед марки «Україна», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_14 , після набрання вироком законної сили - вважати повернутим;
		- поліетиленовий пакет з грошовими коштами номіналом 5 гривен в кількості 10 пачок з етикеткою 1000 аркушів (загальна сума складає 5000 гривень); купюри номіналом 50 гривень в кількості 28 штук; купюри номіналом 2 гривні в кількості 83 штуки; купюри номіналом 10 гривень в кількості 2 штук; купюри номіналом 200 гривень в кількості 8 штук; купюри номіналом 1 гривня в кількості 4 штуки; купюри номіналом 20 гривень в кількості 1 штука; купюри номіналом 100 гривень в кількості 28 штук (загальна сума складає 6010 гривень); купюри номіналом 100 доларів США в кількості 17 штук; купюри номіналом 200 Євро в кількості 1 штука; купюри номіналом 100 Євро в кількості 1 штука; купюри номіналом 50 Євро в кількості 3 штук; купюри номіналом 20 Євро в кількості 11 штук (загальна сума 670 Євро), якізнаходяться на зберіганні в камері схову Харківського обласного управління Ощадбанку, після набрання вироком законної сили  повернути Харківській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта»;
		- пару золотих сережок ОСОБА_17 , які знаходяться в камері схову Фрунзенського районного суду м. Харкова, після набрання вироком законної сили - повернути потерпілому ОСОБА_14 ;
		- трудові книжки НОМЕР_8 та НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_11 , передані на відповідальне зберігання ОСОБА_11 , після набрання вироком законної сили - вважати переданими в її власність; сумку ОСОБА_11 ; кредитну картку «Приват Банк» НОМЕР_10 ; договори фінансового кредиту №№ 2529, 2929 та 2507 між ОСОБА_36 та ПП «ВАТ «Фінінвест»» з квитанціями за номерами №№ 011215, 010305, 010270 з ломбарду«Ютар»; договір про надання ПАТ «Приват Банк» позичальнику ОСОБА_37 строкового кредиту (кредитна картка № НОМЕР_11 ); договір № 90236436000 про надання споживчого кредиту ПАТ «Укрсиббанк» ОСОБА_37 на суму 3862,50 грн.; договір № 149145 про користування електричною енергією; два повідомлення про відключення електроустановки; акт про порушення № 02-04648, складений АК «Харківобленерго»; рішення Зміївського районного суду Харківської області від 16.04.2013 р. про стягнення з ОСОБА_37 грошових коштів на користь АК «Харківобленерго»; позовну заяву АК «Харківобленерго» до Зміївського районного суду Харківської області з додатками; дві квитанції №№ 42801/з25 та 42801/з27- платник ОСОБА_37 , отримувач - ВАТ «ПЛАТИНУМ БАНК»; кредитний договір № 1697 між ВАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_37 ; кредитний договір № 1271 між ВАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_37 ; лист - повідомлення від ТОВ «Укрфінанси» до ОСОБА_37 про розгляд справи у суді позовної заяви у зв`язку з невиплатою неї кредиту; лист ВАТ «Платинум Банк» до ОСОБА_37 ; позовну заяву ВАТ «Платинум Банк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_37 , які знаходяться в камері схову Фрунзенського районного суду м. Харкова, після набрання вироком законної сили  повернути ОСОБА_11 ;
		- мобільні телефони «Siеmens A55»; «Nokіa 6280», «Siеmens A55», «Samsung D900», «Sаmsung S3650», «Nokia 6300»; пластикову картку з «PIN» ТА «PUK» кодами до сім карти з номером НОМЕР_12 ; пластикову картку з «PIN» та «PUK» кодами до сім - карти з номером НОМЕР_13 , які були вилучені в ході обшуку в домоволодінні ОСОБА_11 та які знаходяться в камері схову Фрунзенського районного суду м. Харкова, після набрання вироком законної сили  конфіскувати у власність держави;
		- трудову книжку НОМЕР_14 на ім`я ОСОБА_9 , яка знаходиться в матеріалах кримінальної справи, після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_9 ;
		- медичну картку на ім`я ОСОБА_9 , яка знаходиться в камері схову Фрунзенського районного суду м. Харкова, після набрання вироком законної сили  повернути ОСОБА_9 ;
		- мобільний телефон «Samsung С-130», ІМЕІ НОМЕР_15 сім - карта оператора
		«Київстар»; мобільний телефон «Samsung С-130», ІМЕІ НОМЕР_16 сім - карта оператора «МТС»; мобільний телефон «Samsung Е- 2232», ІМЕІ НОМЕР_17 , ІМЕІ НОМЕР_18 сім - карти оператора «МТС» та «Київстар»; мобільний телефон «LG-CE0168», ІМЕІ НОМЕР_19 сім-карта «Київстар»; мобільний телефон «Nokia-113», ІМЕІ НОМЕР_20 , сім-карта «МТС» - вважати повернутими;
		- особову карту № НОМЕР_21 на ім`я ОСОБА_17 ; книгу обліку поштових відправлень № 109 ф. 55 ОС Водяне в 1 томі на 48 аркушах; розрахунок працівника поштового зв`язку на ім`я ОСОБА_17 на 1 аркуші; квитанції про сплату послуг в кількості 12 штук; положення про відділення поштового зв`язку Борова, затверджене 14.10.2011 року наказом ЦПЗ № 7 за № 1237, коробку з-під мобільного телефону з IMEI: НОМЕР_22 , після набрання вироком законної сили - повернути Харківській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», у разі відмови - знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом30 діб з дня його проголошення, а засудженими в той же строк з часу отримання копії вироку. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку після його оголошення вручається прокурору та обвинуваченим. 
		 Суд роз`яснює обвинуваченим, потерпілим, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя -                          ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Суддя    -         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		Присяжні - ОСОБА_4 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3 
		 
		 
		ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...