Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/10890/2020 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2020. Зареєстровано: 21.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2020.
Дата набрання законної сили: 01.02.2021
Номер судового провадження: П/520/13492/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20 жовтня 2020 р. № 520/10890/2020 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд: 1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) №568 від 10.02.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП від 28.02.1991.
		 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991, починаючи з 03 лютого 2020 року.
		 3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати пенсії за період з 03 лютого 2020 року до моменту виплати поточної пенсії за рішенням Суду.
		 4. Допустити до негайного виконання рішення Суду в частині виплати заборгованості з виплати за віком зі зменшенням пенсійного віку з 03 лютого 2020 року ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах суми стягнення за один місяць.
		5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , оскільки позивач надав докази підтвердження своєї участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
		Ухвалою суду від 27.08.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
		Представником відповідача на виконання ухвали суду від 27.08.2020 року, надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що 03.02.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та документами. На підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж ОСОБА_1 складав 14 років 3 місяці 14 днів.
		В обґрунтування своїх доводів відповідачем також зазначено, що згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХП потерпілі особи II, ІІІ, IV, категорій разом з посвідченням зазначеної категорії повинні подавати документи, що засвідчують їх роботу чи проживання на цих категоріях.
		Так, на підставі наданої позивачем архівної довідки від 05.01.2016 № 01-40/05/052 виданої Галузевим державним архівом міністерства оборони України період проходження військової служби у військовій частини № НОМЕР_2 м. Овруч з 25.05.1985 по 28.10.1986 неможливо врахувати, оскільки відповідно до переліку військових частин, закладів, підприємств та організацій Збройних Сил СРСР і КДБ СРСР, особистий склад яких приймав участь в роботах (виконував службові обов`язки) з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у 196-1990рр. термін виконання заходів та знаходження документів даної частини не визначено.
		Враховуючи вищезазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вказує, що відсутні підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
		Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.
		Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 , категорії 2.
		Згідно військового квитка НОМЕР_4 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_2 , м. Овруч з 25 травня 1986 року по 28 жовтня 1986, приймав участь в ліквідації наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.
		Участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується також довідками від 20.10.1986, від 12.10.2015, від 05.01.2016.
		Судом встановлено, що 03.02.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
		Рішенням № 568 від 10.02.2020 Головного управління Пенсійного фонду України м. Харкова ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з підстав того, що стаж позивача складав 14 років 3 місяці 14 днів, оскільки відсутні первинні документи, які підтверджують роботу в зоні відчуження. Також, у вказаному рішенні зазначено, що на підставі архівної довідки від 05.01.2016 № 01-40/05/052 виданої Галузевим державним архівом міністерства оборони України період проходження військової служби у військовій частини № 96418 м. Овруч з 25.05.1985 по 28.10.1986 неможливо врахувати, з огляду на те, що відповідно до переліку військових частин, закладів, підприємств та організацій Збройних Сил СРСР і КДБ СРСР, особистий склад яких приймав участь в роботах (виконував службові обов`язки) з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у 196-1990рр. термін виконання заходів та знаходження документів даної частини не визначено.
		Вважаючи таку відмову відповідача незаконною та необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
		Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII.
		Так, згідно із статтею 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
		Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
		Відповідно до статті 55 Закону Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у свою чергу, Згідно із ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення, зокрема, чоловіками 60 років та наявності страхового стажу не менше п`яти років).
		Так, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, зменшенням пенсійного віку на 10 років.
		З контексту наведеної норм ст. 55 Закону Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" можна дійти висновку, що обов`язковою умовою для призначення пільгової пенсії відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт роботи в зоні відчуження протягом певного часу.
		Аналогічний правовий висновок наведений в тексті постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 280/1162/16-а.
		Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, зокрема, населених пунктів, які вважаються зоною відчуження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106.
		Згідно із частиною 1 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
		За змістом статті 65 цього Закону документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
		Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.
		В пункті 10 цього Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
		Відповідно до розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком подаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
		У разі неможливості подання довідки № 122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: первинні документи, що підтверджують періоди перебування в зоні відчуження: довідки про періоди роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати; особи, що були призвані на військові збори, можуть підтвердити виконання робіт в зоні довідками військових частин про виконання робіт в зоні, архівними документами Міністерства оборони.
		Отже, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки, такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами. Довідки про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є лише підставою для визнання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
		Як вбачається з наявних у справі матеріалів, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_5 .
		Доказів скасування або анулювання виданого позивачу посвідчення учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС сторони до суду не надали.
		Крім того, участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС також підтверджується копією військового квитка № НОМЕР_2 та довідкою Військової частини № 153 від 20.101986, які надавались відповідачу разом із заявою про призначення пенсії відповідно до норм Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
		Суд критично ставиться до посилань відповідача на відсутність первинних документів, які підтверджують роботу позивача в зоні відчуження, як на підставу відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 у відповідності до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з наступного.
		З аналізу норм частини 3 статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом постановах від 27.02.2018 по справі № 344/9789/17, від 28.03.2018 по справі № 333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 по справі № 708/1022/17.
		Таким чином, суд вважає, що позивачем разом із заявою відповідачу подано достатньо документів для підтвердження періоду роботи ОСОБА_1 по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де зазначено період роботи, коли позивач приймав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.
		Відтак, рішення відповідача від 10.02.2020 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком не відповідає фактичним обставинам справи та є необґрунтованим, у зв`язку з чим його належить визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині задовольнити.
		Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 31.10.2018 у справі №212/12245/13-а, відповідно до яких належним способом захисту порушених прав позивача є покладення на пенсійний орган обов`язку призначити та виплачувати пенсію із зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з часу звернення позивача із заявою про призначення пенсії до пенсійного органу (у даному випадку - з 03 лютого 2020 року).
		Щодо вимоги про забов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплати ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 03 лютого 2020 року до моменту виплати поточної пенсії за рішенням суду суд зазначає, що позовні вимоги в даній частині є зверненими на майбутнє. Отже, в цій частині права позивача не є порушеними, а тому позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.
		Щодо вимоги позивача допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
		Таким чином, негайне виконання застосовується виключно у разі стягнення грошових сум з відповідача та в межах сум платежу лише за один місяць
		Оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є призначення та виплата пенсії з 03 лютого 2020, а не стягнення грошових сум, негайне виконання не застосовується.
		Стосовно заявленого позивачем клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом зобов`язання відповідача подати у двадцятиденний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.
		Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		У даному випадку у суду на даний час відсутні підстави вважати, що відповідачем не бути виконано судове рішення, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання.
		Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. 
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) №568 від 10.02.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП від 28.02.1991.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991, починаючи з 03 лютого 2020 року.
		В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя Спірідонов М.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...