Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/888/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; до засобів масової інформації.
Надіслано судом: 20.10.2020. Зареєстровано: 21.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2020.
Дата набрання законної сили: 13.10.2020
Номер судового провадження: 22-ц/803/7674/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/7674/20 Справа № 210/888/20   Суддя у 1-й інстанції - Хлистуненко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська  А. П.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 жовтня 2020 року                                м.Кривий Ріг
		справа № 210/4042/16-ц
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого  судді: Барильської А.П.,
		суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П., 
		секретар судового засідання: Голуб О.О.
		сторони:
		позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРІСТЕК ГРУП»
		відповідачі: ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРУК-КР», ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРІСТЕК ГРУП» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 травня 2020 року, яке постановлено суддею Хлистуненко О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 05 червня 2020 року, - 
		ВСТАНОВИВ:
		В лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРІСТЕК ГРУП» звернулось з позовом до ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРУК-КР», ОСОБА_4 про захист ділової репутації юридичної особи, відшкодування моральної шкоди та припинення випуску друкованого засобу масової інформації.
		В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач вказав,що ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» є юридичною особою приватного права, здійснює свою діяльність на підставі Статуту. Предметом діяльності Товариства є будь-яка господарська діяльність з надання юридичних, землевпорядних, геодезичних, консалтингових послуг, здійснення виробничої, торгівельної, консультаційної, посередницької, інвестиційної, інноваційної, інжинірингової, культурно-освітньої, фінансової, транспортної, будівельної, будь-якої іншої господарської та підприємницької діяльності, а також надання послуг, що не суперечать чинному законодавству України. ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» з часу заснування, тобто з 2013 року, набуває та підвищує професійний досвід на ринку юридичних, землевпорядних та інших послуг, дбає про збереження ділової репутації, яка прямо впливає на формування та розширення клієнтської бази. У зв`язку з цим висвітлення в пресі будь-якої неправдивої інформації щодо діяльності ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» негативно впливає на ділову репутацію підприємства як конкурентоспроможного учасника на ринку послуг.
		08.01.2020 року у випуску № 2 (839) в газеті «Вісник Кривбасу» було опубліковано статтю під назвою «Екс-радикали і дірка в бюджеті» із зазначенням відомостей, що не відповідають дійсності та порушують право ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» на повагу до ділової репутації юридичної особи.
		Автор ОСОБА_3 , інші анкетні дані невідомі, скомпілював вищевказану статтю, використовуючи неперевірену інформацію із недостовірних джерел, зокрема телеграмм - каналу «Чорти Кривого Рогу», в якій вигадав про надмірне використання коштів за обслуговування службового автомобіля ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП», про зарахування надмірного обсягу коштів за виконання ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» робіт відповідно до умов договору, укладеного з ПАТ «Укрпошта». Окрім цього, у статті спотворено інформацію щодо порядку проведення тендеру на замовлення АТ «Укрпошта», а ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» звинувачують у зв`язках із нібито фіктивною компанією ТОВ «Промтех Проект енд Сервіс», щодо якої відкрито кримінальне провадження за фактом шахрайства, підробки документів та розкрадання бюджетних коштів. Також, автором статті зазначено, що на виконання умов договору, укладеного ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» з АТ «Укрпошта» за результатами тендеру, підприємством було обстежено 61 об`єкт за один день, після чого було складено Акт приймання-передачі наданих послуг. На думку автора, в діях ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» вбачаються ознаки фінансових махінацій. Невідомо звідки автор взяв інформацію щодо коштів, перерахованих АТ «Укрпошта» на рахунок ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» у сумі 3518172,00 грн., замість суми за Договором  1900000,00 грн.
		Таким чином, автор статті повідомив про факти щодо ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП», що не відповідають дійсності, чим опорочив ділову репутацію Товариства, безпідставно дискримінував його, як учасника на ринку юридичних та інших послуг. Зазначені відомості окрім того, що не відповідають дійсності, й підривають авторитет підприємства перед громадськістю в цілому та клієнтами зокрема. При цьому, означене в статті є фактично звинуваченням Товариства у вчиненні кримінальних правопорушень. Зазначені «факти» не є фактами по суті, оскільки є недоведеними, не відповідають дійсності, є лише домислом, щоб опорочити ділову репутацію ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП». Своїми діями автор статті та редакція газети шляхом опублікування вищевказаної статті завдали шкоди діловій репутації ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП», що негативно вплинуло на взаємовідносини з контрагентами та поповнення клієнтської бази. Усі звинувачення ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» у вчиненні фінансових махінацій є необґрунтованими, безпідставними, такими, що завдали шкоди діловій репутації підприємства, оскільки не можуть буди підтверджені жодними доказами.
		На підставі наведеного вище позивач просив суд зобов`язати відповідачів ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «ДРУК-КР» спростувати інформацію, зазначену у статті Ніколая Колумніста «Екс-радикали і дірка в бюджеті» у випуску газети «Вісник Кривбасу» від 08.01.2020 № 2 (839) шляхом опублікування в черговому випуску газети судового рішення у даній справі, у випадку задоволення позовних вимог, припинити випуск друкованого засобу масової інформації - газети «Вісник Кривбасу», стягнути солідарно з відповідачів ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «ДРУК-КР», ОСОБА_4 на користь ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» моральну шкоду у розмірі 140000 грн. та стягнути солідарно з відповідачів ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «ДРУК-КР», ОСОБА_4 на користь ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» судовий збір у розмірі 3783,60 грн.
		Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 травня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. 
		В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про задоволення позовних вимог з тих підстав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки автор статті висловлює інформацію не лише про відповідача то відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки поширена інформація, окрім діяльності інших підприємств, стосується безпосередньо й позивача.
		Зауважує на тому, що опублікована стаття містить інформацію, що не відноситься до оціночних суджень, а є фактичним твердженням, зокрема про порушення позивачем процедури участі у тендері, порушення порядку виконання договору, укладеного з АТ «Укрпошта», надмірне зарахування коштів за фактом виконання договору, у зв`язку з чим є недостовірною та має бути спростована, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вказана інформація є оціночними судженнями.
		При цьому, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в Постанові від 16.03.2020 року у справі № 306/29/18, на які суд першої інстанції уваги не звернув, якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена в судовому порядку. Також суд першої інстанції не звернув уваги та висновки, викладені в Постанові Верховного Суду від 13.04.2020 року у справі № 758/5355/17, відповідно до яких слід розрізняти критику діяльності та стверджувальні висловлювання щодо вчинення кримінальних правопорушень, як має місце в цій справі. 
		Зауважує на тому, що висновки суду першої інстанції про те, що висловлена у статті інформація не носить характеру завідомо неправдивих відомостей а також не є розповсюдженням завідомо неправдивої інформації, оскільки автор статті завідомо поширив неправдиві відомості про злочинні зв`язки позивача та ТОВ «Промтех Проект енд Сервіс», неправдиву інформацію про надумані фінансові махінації ОСОБА_5 , при цьому факти причетності позивача до вчинення будь-яких злочинів може бути встановлено та перевірено, тому такі звинувачення не можуть бути віднесені до оціночних суджень. 
		У відзивах на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Друк-КР», кожен окремо, просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на їх думку, апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
		Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» - Макарову А.Ф., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника відповідача ФОП ОСОБА_2  ОСОБА_6 , яка заперечувалапроти задоволенняапеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, з наступних підстав.
		Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.04.2020 року, ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» ідентифікаційний код юридичної особи 38789135, основний вид економічної діяльності: 69.10 діяльність у сфері права.
		08.01.2020 року у випуску № 2 (839) в газеті «Вісник Кривбасу» було опубліковано статтю під назвою: «Екс-радикали і дірка в бюджеті». У якій, зокрема, міститься посилання на те, що ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» в червні 2018 року виграло тендер «Укрпошти» на «Обстеження об`єктів на предмет відповідності наявних їх технічних характеристик даними паспортів» явно з порушенням процедури. При цьому зазначено, що блогери пишуть, що ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» задля виграшу в тендері забезпечило собі відсутність конкурентів шляхом виставлення на тендер підставної компанії. Крім того, в статті зазначено, що на виконання умов договору, укладеного ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» з АТ «Укрпошта» за результатами тендеру, підприємством було обстежено 61 об`єкт за один день, після чого було складено Акт приймання-передачі наданих послуг, що, на думку автора, свідить про те, що в діях ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» вбачаються ознаки фінансових махінацій. Також в статті зазначено, що АТ «Укрпошта» перерахувало на рахунок ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» кошти в сумі 3518 172 грн., замість суми за Договором  1900 000 грн., та телеграм-канал та відомий криворізький блогер допускають, що кошти в розмірі 1618172 грн. викрадені ОСОБА_7 (а.с.8).
		Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилався на те, що автор статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка була опублікована 08.01.2020 року у випуску № НОМЕР_1 ) в газеті «Вісник Кривбасу», повідомив про факти щодо ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП», що не відповідають дійсності, чим опорочив ділову репутацію Товариства, безпідставно дискримінував його, як учасника на ринку юридичних та інших послуг. Зазначені в статті відомості не відповідають дійсності, й підривають авторитет підприємства перед громадськістю в цілому та клієнтами зокрема. При цьому, опублікована стаття є фактично звинуваченням Товариства у вчиненні кримінальних правопорушень, при цьому всі звинувачення ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» у вчиненні фінансових махінацій є необґрунтованими, безпідставними, такими, що завдали шкоди діловій репутації підприємства, оскільки не можуть буди підтверджені жодними доказами.
		Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані позивачем висловлювання, які зазначені в статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка була опублікована 08.01.2020 року у випуску № НОМЕР_1 ) в газеті «Вісник Кривбасу», є лише оціночними судженнями автора статті. Поширена відповідачами інформація про позивача є неприємною для нього, однак вона не виходить за рамки суспільної моралі, а інформація, висловлена у формі, яка не принижує гідність, честь чи ділову репутацію, не носить характеру завідомо неправдивих відомостей та не є розповсюдженням завідомо неправдивої інформації.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. 
		Відповідно до положень ст.34Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на свободу дотримання своїх поглядів, одержання і передання інформації та ідей без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		Відповідно до ч. 1 ст.30Закону України«Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Згідно положень ч. 2 ст. 30Закону України«Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до положень ст.277ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Відповідно до ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		За змістом ст.91ЦК України, право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 цього Кодексу, належить не лише фізичним, а і юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, яка зашкоджує діловій репутації господарюючого суб`єкта.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		За змістом ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. ст. 94, 277ЦКУкраїни фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації і на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням чи поширенням такої недостовірної інформації.
		Відповідно до пункту 15Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.
		Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні події, які об`єктивно виникнули у минулому, і які існують незалежно від поглядів і ставлень до них інших осіб. У випадку з поширенням фактів суд має перевірити їх істинність та достовірність. Така перевірка здійснюється простим вивченням питання, чи мали певні факти місце в минулому, і чим вони підтверджуються. Натомість, якщо йдеться про оціночні судження, вони, відповідно до ст.30 Закону України «Про інформацію» такій перевірці підлягати не можуть.
		Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири) (стаття 30 Закону України «Про інформацію»).
		Іншими словами, оціночне судження - це звичайна думка особи, висловлювання свого особистого ставлення до певних подій, суб`єктивне судження, засноване за здатності людини критично мислити та висловлювати власні думки. Зрозуміло, що оцінити правдивість суб`єктивного судження неможливо саме через те, що воно є суб`єктивним. Перевірці можуть підлягати лише об`єктивні факти, а не суб`єктивні судження.
		Отже, в розумінні ст. 30 Закону України «Про інформацію», слід розрізняти факти та оціночні судження, за висловлювання яких ніхто не може бути притягнутий до відповідальності.
		Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованихстаттею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вонакористується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.
		Європейський суд з прав людини 02 червня 2016 року ухвалив рішення у справі №61561/08 «Інститут економічних реформ проти України», де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції, існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.
		У зазначеному рішенні суд проводить відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції.
		Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.
		У справі « Дюльдін і Кіслов проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив: «37. Суд знову повторює, що свобода вираження являє собою одну з найважливіших основ демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу. Відповідно до частини другої статті 10 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), вонастосується не лише «інформації» або «ідей», які сприймаються схвально або вважаються необразливими, або не викликають інтересу, але й тих, що ображають, шокують або непокоять. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та свободи поглядів, без яких не існує «демократичного суспільства».
		Отже, чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, так як вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а публічні особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.
		Оціночні судження не підлягають спростуванню. Позивач має можливість захистити свої права через надане йому законодавством право на відповідь.
		Аналогічний висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 161/4052/16-ц, провадження № 61-7181св18, Постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 360/1059/18, провадження № 61-4847св19, Постанові Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 562/1490/18, провадження № 61-9453св19.
		Як вбачається із статті «Екс-радикали і дірка в бюджеті», опублікованої 08.01.2020 року у випуску № 2 (839) в газеті «Вісник Кривбасу», автором статті висловлено інформацію не лише про ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП», його діяльність, а й щодо інших юридичних та фізичних осіб та зазначено, що ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» в червні 2018 року виграло тендер «Укрпошти» на «Обстеження об`єктів на предмет відповідності наявних їх технічних характеристик даними паспортів» явно з порушенням процедури. При цьому, зазначено, що блогери пишуть, що ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» задля виграшу в тендері забезпечило собі відсутність конкурентів шляхом виставлення на тендер підставної компанії, тобто інформація, яка міститься в статті, викладена з посиланням на інших авторів, тобто на джерела, звідки була взята вказана інформація відповідачем - автором статті та не являється достовірною інформацією, яка може бути спростована, оскільки суб`єктивна думка та погляди названих вище джерел не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності.
		При цьому посилання автора в статті на те, що на виконання умов договору, укладеного ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» з АТ «Укрпошта» за результатами тендеру, підприємством було обстежено 61 об`єкт за один день, після чого було складено Акт приймання-передачі наданих послуг, що, на думку автора, свідить про те, що в діях ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» вбачаються ознаки фінансових махінацій, також не являється недостовірною інформацією, а містить особисті припущення автора статті на те, що в діях позивача вбачаються ознаки фінансових махінацій та незаконних дій. 
		Посилання автора в статті та те, що АТ «Укрпошта» перерахувало на рахунок ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» кошти в сумі 3518 172 грн., замість суми за Договором  1900 000 грн., та телеграм-канал та відомий криворізький блогер допускають, що кошти в розмірі 1618172 грн. викрадені ОСОБА_7 , на переконання колегії суддів, не мають відношення безпосередньо до ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП».
		На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що оспорювані позивачем висловлювання, які зазначені в статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка була опублікована 08.01.2020 року у випуску № НОМЕР_1 ) в газеті «Вісник Кривбасу», є лише оціночними судженнями автора статті. 
		При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поширена відповідачами інформація про позивача є неприємною для нього, однак вона не виходить за рамки суспільної моралі, а інформація, висловлена у формі, яка не принижує гідність, честь чи ділову репутацію, не носить характеру завідомо неправдивих відомостей та не є розповсюдженням завідомо неправдивої інформації.
		Як роз`яснено у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року, відповідно до ст. ст. 94, 277ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		При цьому, суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.
		Таким чином, особа, особисті немайнові права якої порушено, має заявляти вимогу про визнання інформації недостовірною та доводити недостовірність поширеної інформації.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Частиною 1 ст. 15ЦКУкраїни визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Частиною 1 ст.81ЦПКУкраїни встановлено імперативний обов`язок щодо доказування і подання доказів у цивільному процесі, а саме зазначеною нормою вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ст. 89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		За змістом ч. 2 ст.77ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Зокрема, згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності (ст.ст. 77-80 ЦПК України).
		Відповідно до ч. 2 ст.13ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем по справі ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» не заявлено вимог про визнання інформації, яка висловлена в статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка була опублікована 08.01.2020 року у випуску № НОМЕР_1 ) в газеті «Вісник Кривбасу» недостовірною, при цьому лише зазначено, що підприємство дбає про свою ділову репутацію як юридичної особи, якісно та професійно надає послуги. Зазначено, що ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» з часу заснування, тобто з 2013 року, набуває та підвищує професійний досвід на ринку юридичних, землевпорядних та інших послуг, дбає про збереження ділової репутації, яка прямо впливає на формування та розширення клієнтської бази. У зв`язку з цим висвітлення в пресі будь-якої неправдивої інформації щодо діяльності ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» негативно впливає на ділову репутацію підприємства як конкурентоспроможного учасника на ринку послуг. Отже, позивач лише посилається на те, що вказана стаття підриває авторитет підприємства, однак не наводить аргументів недостовірності вказаної інформації. 
		Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факт поширення недостовірної інформації щодо нього відповідачами.
		На думку колегії суддів, вимога позивача щодо припинення випуску друкованого засобу масової інформації  газети «Вісник Кривбасу» суперечить нормам ст.ст.15,16 ЦК України, оскільки випуск газети «ВІК. Вісник Кривбасу» здійснюється відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого 12.06.2017 року Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області.
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 18 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», випуск друкованого засобу масової інформації може бути припинено за рішенням засновника (співзасновників) або суду.
		Суд припиняє випуск видання у разі порушення, зокрема, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». В указаній правовій нормі містяться вимоги щодо неприпустимості зловживання свободою діяльності друкованих ЗМІ, зокрема визначено, що забороняється їх використання для заподіяння шкоди честі та гідності особи.
		Таким чином, встановлення факту заподіяння честі та гідності особи є передумовою, що є необхідною для постановлення судом рішення про припинення випуску друкованого засобу масової інформації, чого ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції, встановлено не було.
		Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги позивача, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки автор статті висловлює інформацію не лише про відповідача то відсутні підстави для задоволення позовних вимог, так як поширена інформація, окрім діяльності інших підприємств, стосується безпосередньо й позивача, оскільки, окрім встановлення факту про те, що автор статті висловлює інформацію не лише про відповідача, судом першої інстанції встановлено що інформація, висловлена в статті є оціночними судженнями автора статті, та саме з цих підстав судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову.
		Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на висновки, які викладені в Постанові Верховного Суду від 16.03.2020 року у справі № 306/29/18 та в Постанові Верховного Суду від 13.04.2020 року у справі № 758/5355/17, оскільки вказані висновки висловлені в конкретних справах за інших правовідносин сторін, тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду, адже зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд. 
		Посилання в апеляційній скарзі на те, що опублікована стаття містить інформацію, що не відноситься до оціночних суджень, а є фактичним твердженням, зокрема про порушення позивачем процедури участі у тендері, порушення порядку виконання договору, укладеного з АТ «Укрпошта», надмірне зарахування коштів за фактом виконання договору, у зв`язку з чим є недостовірною та має бути спростована, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вказана інформація є оціночними судженнями, оскільки вказана вище інформація викладена автором статті з посиланням на інших авторів, не являється достовірною інформацією, яка може бути спростована, оскільки суб`єктивна думка та погляди, інших джерел, а не автора статті, не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності.
		Зауважує на тому, що висновки суду першої інстанції про те, що висловлена у статті інформація не носить характеру завідомо неправдивих відомостей а також не є розповсюдженням завідомо неправдивої інформації, оскільки автор статті завідомо поширив неправдиві відомості про злочинні зв`язки позивача та ТОВ «Промтех Проект енд Сервіс», неправдиву інформацію про надумані фінансові махінації ОСОБА_5 , при цьому факти причетності позивача до вчинення будь-яких злочинів може бути встановлено та перевірено, тому такі звинувачення не можуть бути віднесені до оціночних суджень, оскільки в даному випадку автором статті висловлені припущення про вчинення ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП» злочинів та фінансових операцій та особисті прогнози відносно діяльності ТОВ «ЮРІСТЕК ГРУП». 
		Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги та доповнень до апеляційної скарги, не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної та доповнень до апеляційної скарги - відсутні.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги та доповнень до апеляційної скарги, висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга та доповнення до апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін. 
		Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРІСТЕК ГРУП» залишити без задоволення. 
		Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
		Повний текст постанови складено 19 жовтня 2020 року
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...