Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 675/2287/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2020. Зареєстровано: 21.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2020.

Номер судового провадження: 11-кп/4820/64/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018240150000210

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 11-кп/4820/64/20 
		Справа № 675/2287/18 Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія:ч.3ст.187КК України                    Доповідач                 ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15 жовтня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
		судді-доповідача              ОСОБА_2 ,
		суддів                  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю секретарів         ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		    ОСОБА_7 ,
		прокурора                  ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого             ОСОБА_9 , 
		захисника                  ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції з Костопільським районним судом Рівненської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018240150000210 від 14.06.2018 року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника  адвоката ОСОБА_10 на вирок Ізяславського районного суду від 08 липня 2019 року,-
		в с т а н о в и л а:
		 
		Вироком Ізяславського районногосуду від08липня 2019року   
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта середня, раніше судимого:
		-13 квітня 2011 року Рівненським районним судом Рівненської області за ст.ст. 185 ч. 3, 75, 104 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
		-12 липня 2012 року тим же судом за ст.ст. 185 ч. 3, 71 ч. 1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
		-08 лютого 2013 року Гощанським районним судом Рівненської області за ст.ст. 185 ч. 3, 70 ч. 4 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі,
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, крім житла.
		   Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишено попередній у виді тримання під вартою.
		   Строк відбування покарання ухвалено рахувати ОСОБА_9 з 08 липня 2019 року, зарахувавши в цей строк час тримання під вартою з 18 грудня 2018 року по 07 липня 2019 року включно відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		   Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задоволено частково.
		   Стягнуто з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_11 , жительки АДРЕСА_2 , рнокпп  НОМЕР_1 , 20 000 грн моральної шкоди.
		   Речові докази по справі:
		   - перцевий балончик, футболку, джинсові штани, барсетку, мобільний телефон марки «LG», пластикову картку «Київстар» та грошові кошти, здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області  залишено на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області;
		   - огляд лікаря-окуліста на ім`я ОСОБА_11 , карту виїзду екстреної медичної допомоги № 524 від 14 червня 2018 року, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12018180060000282 від 13 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, копію протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 14 червня 2018 року, копію повідомлення про підозру від 15 червня 2018 року, які зберігається при матеріалах кримінального провадження  залишено у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
		   - два паперові конверти зі змивами потожирової речовини, два паперові конверти із аркушами паперу з відкопійованими слідами папілярних ліній, дактилокартами та первинним упакуванням, здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області  знищено.
		   Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави 858 грн судових витрат за проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин.
		   За вироком суду 14 червня 2018 року ОСОБА_9 приїхав маршрутним транспортним засобом зі сполученням «Рівне  Ізяслав  Рівне» в с. Сивір Ізяславського району Хмельницької області з метою вчинення розбійного нападу на ОСОБА_11 , заздалегідь взявши із собою знаряддя вчинення злочину  аерозольний балон із вмістом речовини сльозоточивої та дратівливої дії (газовий балончик).
		У той же день близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_9 з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, діючи умисно, наперед пересвідчившись, що в домоволодінні окрім ОСОБА_11 немає сторонніх осіб, відкривши запірний пристрій у вигляді клямки вхідної хвіртки, проник на огороджену парканом територію господарства, яке знаходиться по АДРЕСА_2 , в якому постійно проживає ОСОБА_11 , для нападу з метою заволодіння майном останньої.
		У подальшому ОСОБА_9 , перебуваючи у подвір`ї вищевказаного господарства, прослідував до веранди житлового будинку, де неподалік вхідних дверей зустрів ОСОБА_11 , яка після розмови з ОСОБА_9 прослідувала до будинку, не передбачаючи наявності будь-якої загрози для себе з його сторони, та залишила відчиненими вхідні двері житлового будинку. В цей час ОСОБА_9 , скориставшись тим, що ОСОБА_11 залишила відчиненими вхідні двері до будинку, з метою нападу на ОСОБА_11 проник у житловий будинок, у якому прослідував до кімнати кухні, де в той час перебувала ОСОБА_11 біля плити спиною до нього. 
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 шляхом застосування заздалегідь заготовленого аерозольного балона із вмістом речовини сльозоточивої та дратівливої дії (газового балончика), з метою заволодіння майном останньої здійснив напад на ОСОБА_11 , розпиливши зазначену речовину в обличчя останньої, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку обох очей, які відповідно до висновку експерта відносяться до категорії легкого ступеня тяжкості, як такі, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я.
		Подавивши у такий спосіб волю потерпілої ОСОБА_11 та привівши її у безпорадний стан, оскільки остання втратила рівновагу від розпилення речовини в ділянку очей та попадання зазначеної речовини в дихальні шляхи, впала на підлогу, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження у вигляді синця на боковій поверхні грудної клітки справа, які згідно висновку експерта відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, ОСОБА_9 з метою пошуку її заощаджень розпочав обшукувати будинок потерпілої ОСОБА_11 , почергово відкриваючи двері серванту, шафи, перевертаючи при цьому речі. Внаслідок таких дій ОСОБА_9 заволодів грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 30 грн., що були заховані під скатертиною на столі поблизу телевізора в спальній кімнаті будинку. 
		У подальшому, побоюючись бути виявленим та затриманим сторонніми особами на місці скоєння злочину, оскільки в той час потерпіла ОСОБА_11 виповзла із будинку та почала кликати односельців на допомогу, ОСОБА_9 залишив будинок та побіг з місця події у ліс, де в подальшому попрямував до с. Дертка Ізяславського району Хмельницької області та, зупинивши попутний транспортний засіб, поїхав у м. Острог Рівненської області, не доїжджаючи до якого був виявлений та затриманий працівниками поліції.
		Своїми протиправними діями ОСОБА_9 заподіяв потерпілій ОСОБА_11 майнову шкоду в розмірі 30 грн.
		   В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_9  адвокат ОСОБА_10 просить вирок Ізясславського районного суду від 08.07.2019 року відносно ОСОБА_9 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		   Вказує, що вирок суду постановлений з порушенням норм матеріального та процесуального права, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання особі засудженого.
		   Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, за вчинення якого засуджений ОСОБА_9 , вказує на невірну правову кваліфікацію кримінального правопорушення. 
		   Враховуючи покази надані потерпілою, ОСОБА_9 не здійснював раптового нападу на неї, а тому відсутня основна складова частина розбою  раптовий напад.
		   У висновку судово-медичного експерта №268 від 19.06.2018 р., який також покладено в основу обвинувачення, зазначено, що потерпіла ОСОБА_11 хворіє на факосклероз, який зумовлює постійну сльозотечу, а також наявна зріла катаракта очей. Такі хвороби пов`язані з віком потерпілої. При цьому лікар-окуліст прийшов до висновку про хімічний опік слизової оболонки очей.
		   Не аналізуючи вихідних даних, судово-медичний експерт прийшов до необґрунтованого висновку про наявність у потерпілої тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров`я у вигляді хімічного опіку очей, зазначаючи про те, що такий хімічний опік ймовірно виник від дії агресивної хімічної речовини, якої саме не вказав.
		Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких належних та допустимих доказів щодо наявності у потерпілої короткочасного розладу здоров`я, у вироку суду відсутні посилання на будь-які медичні дані, які свідчать про хворобливий стан потерпілої, окрім посилання на висновок сулдово-медичного експерта.
		Крім того, відповідно до відповіді ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еколог» - виробника газового балончика марки «Перець 4», який за твердженням сторони обвинувачення було використано обвинуваченим при вчиненні розбійного нападу, препарат Перець 4 не викликає тілесних ушкоджень у виді хімічних опіків, не подразнюють шкірні покрови, слабко подразнюють слизову оболонку очей. 
		Таким чином, в силу ст.89 КПК України, висновок судово-медичного експерта №268 від 19.06.2018 р. є недопустимим доказом.
		Виходячи з показів потерпілої ОСОБА_11 обвинувачений ОСОБА_9 не здійснював незаконного проникнення до будинку, де вона проживала, оскільки за її показами, вони двічі спілкувалися та ОСОБА_9 у той момент не мав жодного наміру заволодіти майном потерпілої, ОСОБА_9 безперешкодно та без будь-якого супротиву чи заперечень з боку потерпілої разом з нею увійшов до будинку.
		Отже така кваліфікуюча ознака як проникнення до житлового будинку потерпілої в діях ОСОБА_9 відсутня та його дії судом першої інстанції неправильно кваліфіковані.
		Вилучені в обвинуваченого ОСОБА_9 речі під час особистого обшуку не зберегли на собі сліди злочину. Неможливо встановити чи мають грошові кошти, які вилучені у ОСОБА_9 відношення до злочину, ідентифікувати викрадені кошти у сумі 10 грн і 20 грн неможливо через відсутність індивідуальних ознак, при цьому ОСОБА_9 вказував, що це його особисті грошові кошти.
		Потерпіла ОСОБА_11 не повідомляла органу досудового розслідування про те, що у неї було викрадено грошові кошти та вона в силу свого віку не пам`ятала суми коштів, які в неї були на зберіганні.
		Таким чином органом досудового розслідування фактично було штучно створено ситуацію із заволодінням грошовими коштами потерпілої, оскільки ОСОБА_9 таких дій не вчиняв.
		У вироку суду відсутні висновки щодо показів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та вказані особи не були допитані під час судового розгляду, що свідчить про неповноту судового слідства.
		Протокол огляду місця події від 14.06.2018 з додатками є неналежним та недопустимим доказом.
		Матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що слідчий після проведення огляду будинку потерпілої в порядку ст. 237 КПК України звернувся до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, також відсутнє відповідне судове рішення.
		Викладені у вироку суду обставини вчиненя кримінального правопорушення суперечать матеріалам кримінального провадження, які досліджувалися судом першої інстанції, а саме щодо часу вчинення злочину.
		Органом досудового розслідування не було прослідковано маршрут руху ОСОБА_9 з м. Рівне до с. Сивір Ізяславського району. Будь-які дані про те, що обвинувачений взагалі перебував на території Хмельницької області відсутні.
		В порушення ст.357 КПК України суд першої інстанції не досліджував речових доказів, оскільки речові докази, які вилучені та приєднані у даному кримінальному провадженні знаходяться на зберіганні у Березнівському ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області в межах іншого кримінального провадження.
		Протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10, 16, 19 та 29 червня 2018 року є недопустимими доказами, оскільки отримані з порушенням вимог ст.228 КПК України.
		Враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості розмір моральної шкоди стягнутий з обвинуваченого на користь потерпілої є завищеним та необґрунтованим, а тому цивільний позов не підлягає задоволенню.
		Крім того судом необґрунтовано було допущено до участі у справі представника потерпілої, оскільки в наданому суду ордері не було конкретизовано в яких саме судах вона має право представляти інтереси потерпілої.
		Обвинувачений ОСОБА_9 у поданій ним апеляційній скарзі, з урахуванням доповнень, просить скасувати вирок Ізяславського районного суду від 08 липня 2019 р. 
		Зазначає про порушення права обвинуваченого на захист. ОСОБА_9 був наданий адвокат ОСОБА_15 , від якого обвинувачений неодноразово відмовлявся, та звертався до суду з відповідними заявами, на що йому було відмовлено.
		Адвокат ОСОБА_15 вмовив ОСОБА_9 визнати вину у вчиненні злочину, якого він не вчиняв.
		Крім того у вчиненні злочину за який засуджено ОСОБА_9 зізналася інша особа - ОСОБА_16 , якого затримано.
		Відповідно до висновку дактилоскопічної експертизи серед вилучених відбитків, відбитків ОСОБА_9 немає, що спростовує його причетність до вказаного кримінального правопорушення. ОСОБА_9 було затримано на значній відстані від місця вчинення злочину, що підтвердили і самі працівники поліції та підтверджується відслідковуванням місця перебування по мобільному телефону.
		Після затримання ОСОБА_9 працівники поліції примушували зізнатися у вчиненні злочину.
		Також обвинувачений зазначає про наявність сім`ї, роботи, батьків похилого віку.
		В запереченні на апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_9  адвоката ОСОБА_10 прокурор просить залишити апеляційну скаргу захисника обвинуваченого без задоволення, а вирок суду без змін.
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, поясненя обвинуваченого та його захисника на підтримку доводів апеляційних скарг, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами. 
		   В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_11 не визнав та суду показав, що 14 червня 2018 року він дійсно приїхав у с. Сивір Ізяславського району з метою повернення боргу у свого знайомого, який проживав у вказаному населеному пункті. Оскільки йому не було відомо, де мешкає останній, він зайшов до господарства потерпілої, яке розташоване на окраїні села, і запитав у неї, де проживає цей боржник. ОСОБА_11 пояснила йому, що їй відомо місце проживання останнього та показала, куди потрібно йти. ОСОБА_9 попрямував до господарства, на яке йому вказала потерпіла, однак там йому повідомили, що така особа за тією адресою не проживає. Тому обвинувачений знову повернувся до ОСОБА_11 та запитав у неї, чому вона сказала йому неправду. Натомість, потерпіла почала кричати на нього та замахнулася палкою. Він злякався, а тому розпилив газовий балончик, який носить із собою для самозахисту, в обличчя ОСОБА_11 та побіг з її господарства.
		    ОСОБА_9 ствердив, що не мав жодних намірів на здійснення нападу та заволодіння майном потерпілої, не викрадав її майна та не проникав до її житлового будинку. Визнав свою вину у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_11 та розкаявся у зазначеному.
		   В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_9 вину у вчиненому не визнав, повідомив, що даний злочин не вчиняв, а даний злочин вчинив ОСОБА_16 , який в цьому зізнався.
		Разом з тим вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується показами потерпілої ОСОБА_11 , яка повідомила суду, що 14 червня 2018 року в обідню пору доби до неї додому прийшов ОСОБА_17 , який пас худобу, вона дала йому їсти та запросила відпочити на веранді на ліжку, на що він погодився. Близько 15 год. 00 хв. зайшов якийсь невідомий чоловік, щось розпитував у ОСОБА_17 , після чого вони разом пішли з двору. Згодом цей невідомий повернувся, став розпитувати за наклейку на будинку, на якій зображено, що будинок під охороною, на що вона відповіла, що цю наклейку поставив її внук. Потім він їй наказав йти до хати. Коли вона зайшла в будинок, то невідомий чоловік зайшов слідом та чимсь декілька разів бризнув їй в очі, від чого потерпіла впала, а невідомий пішов щось шукати. Далі ОСОБА_11 виповзла з будинку та почала кликати односельців на допомогу. При цьому у неї дуже пекло в очах та в роті. Вже на другий день потерпіла виявила відсутність грошей у сумі 30 грн. купюрами по 20 і 10 грн., які знаходились на столі під скатеркою в одній із кімнат будинку. Також у буфеті та шафі все було перевернуто. Пізніше під час впізнання, що проводили працівники поліції, вона впізнала чоловіка, який вчинив напад на неї, за одягом, у який він був одягнений.
		Свідок ОСОБА_17 вказав суду, що час від часу допомагає по господарству ОСОБА_18 . У той день він пас череду, а коли пригнав корову, потерпіла дала йому пообідати та запросила у веранду лягти відпочити, на що він погодився. Близько 16 год. 00 хв. він почув, що хтось стукає у двері будинку, та побачив молодого чоловіка. Цей чоловік запитав, де проживає ОСОБА_19 . Оскільки неподалік проживає його односельчанин ОСОБА_20 , свідок показав невідомому чоловіку, куди потрібно йти, та погнав корову. Увечері він знову зайшов до ОСОБА_11 , яка розповіла, що на неї напав той чоловік, що приходив вдень. Свідок також вказав суду на ОСОБА_9 як на особу, яка приходила до господарства потерпілої.
		Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні вказав, що працює Дертківським сільським головою. У середині червня 2018 року у пообідню пору на його мобільний телефон зателефонувала листоноша та повідомила про напад на ОСОБА_11 . Коли він приїхав до господарства потерпілої, то помітив, що все лице ОСОБА_11 було червоне, вона не могла відкрити очей, плакала та кричала. Остання йому повідомила, що на неї напав молодий хлопець, одягнутий в чорні штани та світлу кофту, а також в нього була сумка через плече. Коли свідок відкрив двері до будинку потерпілої, то відчув різкий запах. Також ОСОБА_21 повідомив, що житловий будинок ОСОБА_11 знаходиться на окраїні села Сивір, поруч із лісом. 
		Свідок ОСОБА_22 , яка працює секретарем Дертківської сільської ради, підтвердила суду, що ОСОБА_11 живе на окраїні села Сивір, біля лісу. 14 червня 2018 року близько 16 год. 00 хв. вона перебувала на роботі, бачила, як за сільською радою зупинився автомобіль синього кольору, але кого він підібрав, вона не помітила.
		Свідок ОСОБА_23 , яка працює листоношею у с. Сивір, повідомила суду, що 14 червня 2018 року близько 16 год. 00 хв. прийшла до господарства потерпілої та помітила, як ОСОБА_11 йшла через город до сусідки, кричала «люди, рятуйте», просила про допомогу, говорила, що її обікрали. Свідок також підтвердила, що все лице ОСОБА_11 у той момент було червоне, з очей потерпілої текли сльози, вона не могла відкрити очі. 
		Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні вказала, що працює фельдшером з медицини невідкладних станів. У червні 2018 року в післяобідню пору вона прибула на виклик у с. Сивір до господарства потерпілої. На лиці ОСОБА_11 було почервоніння, у неї сильно текли сльози, а тому свідок прийшла до висновку, що в лице потерпілої було розпилено речовину з перцевого балончика. Коли ОСОБА_11 надавали медичну допомогу, остання повідомила, що на неї в хаті напав невідомий хлопець, розпилив якусь речовину в обличчя, казала, що втікала до сусідів.
		Свідок ОСОБА_25 , показала, що 14 червня 2018 року вона їхала із с. Дертка в напрямку с. Сивір та помітила незнайомого чоловіка в білій футболці з сумкою через плече, який стояв за сосною в лісі та говорив по телефону. Коли ОСОБА_25 проїжджала повз будинок ОСОБА_11 , побачила, як остання плаче. Потерпіла повідомила їй, що якийсь мужчина напав на неї в будинку.
		Свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27 - поліцейські Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області повідомили суду, що влітку 2018 року поступило орієнтування з Ізяславського відділення поліції про те, що в с. Сивір здійснено розбійний напад, та злочинець може пересуватись на автомобілі в напрямку Острозького району. По орієнтуванню він був одягнутий у білу футболку, чорні штани, мав із собою сумку через плече. Вони виїхали на автомобільну дорогу, зупинили бус, у якому виявили ОСОБА_9 . Присутня у вказаному автомобілі жінка повідомила, що вони підібрали останнього на дорозі в с. Дертка Ізяславського району. ОСОБА_9 вів себе спокійно, виклав на капот автомобіля свої речі: паспорт, гроші, мобільний телефон та перцевий балончик. Зазначене майно він поклав назад у сумку. У подальшому ОСОБА_9 передали оперативним працівникам поліції.
		   Об`єктивно вина обвинуваченого ОСОБА_9 підтверджується:
		   - рапортом оперативного чергового Ізяславського відділення поліції від 14 червня 2018 року відповідно до якого о 16 год. 02 хв. повідомлено про вчинення нападу на жінку похилого віку, в обличчя якої розпилено невідому речовину, в зв`язку з чим жінка потребувала медичної допомоги (т. 2, а.к.п. 136); 
		- заявою ОСОБА_11 від 14.06.2018 р. щодо вчинення відносно неї злочину (т. 2, а.к.п.137).
		   - протоколом огляду місця події від 14 червня 2018 року з додатками, відповідно до якого будинковолодіння ОСОБА_11 розташоване у с. Дертка Ізяславського району поряд із лісовим масивом. Під час огляду житлового будинку потерпілої в одній із кімнат виявлено порушення обстановки, а саме: лівий кут скатерки, якою накритий стіл, завернутий на стіл; дверцята серванту відчинені, також відчинені дверцята шафи, а одяг зміщений вперед, що унеможливлює закриття дверей (т.2, а.к.п. 139-151);
		- висновком експертизи спеціальних хімічних речовин № 8.11-0817:18 від 25 липня 2018 року, за яким в наданому на дослідження газовому аерозольному балончику з написом «Перець - 4» в якості діючого компоненту міститься капсиіцин, який є отруйною речовиною подразнюючої дії (викликає подразнення слизової оболонки дихальних шляхів та очей). Вказаний газовий балончик призначений для індивідуального захисту, на момент дослідження він придатний для використання. На дослідженій футболці виявлено отруйну речовину подразнюючої дії - капсиіцин. Речовина на футболці та в газовому аерозольному балончику має спільну родову належність (т. 2, а.к.п. 181-184);
		- даними протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10, 16, 19 та 29 червня 2018 року, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_11 , свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_27 , ОСОБА_26 та ОСОБА_12 впізнали ОСОБА_9 (т. 2, а.к.п. 185-187, 201-203, 214-216, 218-220, 222-224).
		- даниими протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_11 від 05 липня 2018 року, згідно якого остання на місці відтворила обставини вчинення злочину (т. 2, а.к.п. 190-193);
		- даними огляду лікаря-окуліста від 15 червня 2018 року, згідно яких при огляді ОСОБА_11 було встановлено діагноз «хімічний опік обох очей» (т. 2 а.к.п. 198).
		- карткою виїзду екстреної медичної допомоги від 14 червня 2018 року № 524, потерпілу ОСОБА_11 було оглянуто в с. Сивір та встановлено їй попередній діагноз: хімічний опік перцевим аерозолем очей і обличчя; забій грудної клітки справа; гіпертонічний криз (т. 2, а.к.п. 210);
		- висновком судово-медичної експертизи № 268 від 19 червня 2018 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді хімічних опіків обох очей, які, ймовірно, виникли від агресивної хімічної речовини, могли виникнути внаслідок розпилювання сльозогінного (перцевого) газу та які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості як такі, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я; синця на боковій поверхні грудної клітки справа, що відноситься до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості та міг утворитись від однієї ударної дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею (т.2, а.к.п. 195-196);
		- даними протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 23 липня 2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2018 року вилучено інформацію у оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» та за з`єднаннями мобільного телефону, яким користувався ОСОБА_9 , прослідковано маршрут його руху із м. Рівне до с. Сивір Ізяславського району (т 3, а.к.п. 56-57, 60-67);
		- даними протоколу затримання від 14 червня 2018 року встановлено, що ОСОБА_9 було затримано в м. Острог Рівненської області у приміщенні Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненської області. При затриманні в присутності понятих здійснено особистий обшук ОСОБА_9 , в ході якого було виявлено і вилучено, зокрема, футболку сірого кольору, джинсові штани чорного кольору, двоє кросівок, перцевий балончик сльозоточивої та дратівливої дії, мобільний телефон марки «LG» сірого кольору, пластикову картку «Київстар», барсетку чорного кольору та грошові кошти (т. 3, а.к.п. 44-48);
		- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 27 червня 2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2018 року здійснено тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 12018180060000282 від 13 червня 2018 року за ч. 3 ст. 187 КК України щодо ОСОБА_9 , під час якого вилучено документи щодо затримання ОСОБА_9 , повідомлення про підозру, речові докази, зокрема, перцевий балончик, одяг, барсетку, грошові кошти, серед яких є купюри номіналом по 10 та 20 грн. (т. 2, а.к.п. 243-245);
		- протоколом огляду речових доказів від 28 червня 2018 року з додатками, предметом огляду являються, крім іншого, газовий аерозольний балончик з написом «Перець  4», футболка сірого кольору та джинсові штани чорного кольору, в які був одягнений ОСОБА_9 при затриманні, барсетка чорного кольору, мобільний телефон марки «LG» сірого кольору та грошові кошти (т. 3, а.к.п. 1-38) та іншими матеріалами кримінального провадження.
		Давши належну оцінку зібраним по справі доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненому кримінальному правопорушенні та вірно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло.
		Покарання призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступеня тяжкостівчиненого злочину,особи винного обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Так, при призначенні покарання, місцевим судом враховано, що ОСОБА_9 раніше тричі судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, у зв`язку з чим відбував покарання у місцях позбавлення волі, однак, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин, пов`язаний із нападом на особу похилого віку та із проникненням до житла потерпілої, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, ніде не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також і те, що частково добровільно відшкодував заподіяну шкоду, рецидив злочинів.
		Безпідставними є доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника адвоката ОСОБА_10 про недоведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
		Відповідно до змісту ст. 187 КК України розбій це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_9 застосував щодо потерпілої ОСОБА_11 фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров`я. Вказане підтверджується вищенаведеним висновком судово-медичної експертизи № 268 від 19 червня 2018 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді хімічних опіків обох очей, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості як такі, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я.
		Обвинувачений ОСОБА_9 у судовому засіданні не заперечував, що заходив до господарства потерпілої ОСОБА_11 . Визнав факт розпилення ним газового балончика в обличчя потерпілої, однак виклав власну версію подій.
		Твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_9 не проникав до будинку потерпілої, слід залишити поза увагою з огляду на наступне.
		Згідно правової позиції Великої палати Верховного Суду, при вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення розбою та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном (постанова від 18 квітня 2018 року у справі №569/1111/16-к). Тобто при інкримінуванні «проникнення» важливим є також факт усвідомлення особою незаконності входження (потрапляння) у відповідне приміщення або перебування в ньому. Вчиняючи розбій, поєднаний з проникненням, особа повинна усвідомлювати протиправність входження (потрапляння) у приміщення або перебування в ньому, передбачати суспільно небезпечні наслідки такого протиправного входження (потрапляння) у приміщення й бажати їх настання або ж хоч і не бажати, але припускати їх настання. Таким чином, обов`язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати в цьому місці.
		Факт незаконного проникнення обвинуваченого до житла потерпілої підтверджується показами ОСОБА_11 , яка ствердила, що ОСОБА_9 наказав їй зайти до будинку, після чого прослідував за нею, далі розпилив вміст газового балончика в її обличчя, даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_11 від 05 липня 2018 року, які повністю узгоджуються з показами потерпілої, наданими у судовому засіданні, даними протоколу огляду місця події від 14 червня 2018 року, відповідно до якого при проведенні огляду в одній із кімнат будинку ОСОБА_11 виявлено порушення звичайної обстановки.
		Той факт, що ОСОБА_9 розпилював вміст газового балончика не на вулиці, як він вказував у суді, а в будинку потерпілої, підтверджується також показами свідка ОСОБА_21 , який пояснив суду, що коли він відкрив двері до будинку ОСОБА_11 , щоб перевірити, чи там ще хтось є, то відчув різкий їдкий запах.
		Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_9 про те, що даний злочин вчинено ОСОБА_16 . 
		Так, відповідно до матеріалів перевірки №1348, проведеної працівниками Ізяславського ВнП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області, за повідомленням ОСОБА_16 про вчинення ним розбою в с.Сивір Ізяславського району встановлено, що останній при його опитувані по даному факту (розбійний напад на жительку с.Сивір Ізяславського району) відмовився надати пояснення та не підтримав своєї заяви про вчинений злочин.
		Невизнання ОСОБА_9 своєї вини у вчиненому розбійному нападі, зміна показань, колегія суддів розцінює як спосіб його захисту від пред`явленого обвинувачення та уникнення покарання.
		Не заслуговують на увагу посилання апелянтів про взяття до уваги судом одних доказів та відхилення інших, оскільки усім доказам судом надана належна оцінка і наведені докази не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки узгоджуються між собою, є логічними, послідовними, в основу вироку покладено показання обвинуваченого, потерпілих та свідків, які були ними надані в судовому засіданні в суді першої інстанції, та які в своїй сукупності спростовують доводи апеляційних скарг.
		Не можуть бути задоволеними і доводи апеляційної скарги захисника про невірне вирішення цивільного позову, оскільки розмір такого відшкодування визначений місцевим судом з врахуванням характеру вчиненого злочину, глибини душевних та фізичних страждань потерпілої, характеру спричинених тілесних ушкоджень, матеріального становища обвинуваченого з дотриманням засад розумності, виваженості та справедливості.
		Вирок суду є законним і підстави для його зміни чи скасування відсутні. 
		Керуючись ст.ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
		п о с т а н о в и л а :
		Вирок Ізяславського районного суду від 08 липня 2019 року відносно ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника  адвоката ОСОБА_10  без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.
		 
		   
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...