Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/7784/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 21.10.2020. Зареєстровано: 22.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2024.
Дата набрання законної сили: 12.05.2021
Результат оскарження 12.05.2021 Апеляційний суд Херсонської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/766/9126/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020230040001437

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/7784/20
		н/п 1-кс/766/9126/20
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20.10.2020 року слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О., за участю секретаря Звади О.М., розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Херсонській області Кононенка В.Ю. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020230040001437 від 01.05.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Херсонській області Кононенко В.Ю. звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт в кримінальному провадженні №12020230040001437 на майно, а саме на:
		- вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 318.3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- 52/100 частки права власності на квартиру АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збереження речових доказів, заборонивши останньому користуватись та розпоряджатись зазначеним майном. 
		Мотивуючи клопотання,слідчий вказує,що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12020230040001437 за ознаками вчинення злочину, передбаченого за ч. 4 ст. 190 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , 1975 р.н., шляхом обману, під приводом купівлі, шахрайським шляхом заволодів власністю ОСОБА_2 , а саме вбудованими нежитловими приміщеннями, загальною площею 318,3 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та 52/100 частки права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
		01.05.2020 за даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020230040001437 внесені відомості за ч. 4 ст. 190 КК України.
		У порядку ст. ст. 98, 110 КПК України, у кримінальному провадженні вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 318,3 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та 52/100 частки права власності на квартиру АДРЕСА_2 , визнані речовими доказами, оскільки дане майно є об`єктом кримінально протиправних дій, було набуте ОСОБА_1 кримінально протиправним шляхом.
		Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_2 показав, що в березні 2020 року він вирішив продати належні йому на праві приватної власності об`єкти нерухомості, а саме:
		- вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 318.3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- 52/100 частки права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
		Про наміри продати вказані об`єкти нерухомості він повідомив свого знайомого ОСОБА_3 . Останній одразу запропонував свою допомогу в пошуках покупця за обіцяну потерпілим грошову винагороду.
		Приблизно 10 квітня 2020 року ОСОБА_3 повідомив потерпілому, що знайшов покупця на ім`я ОСОБА_4 , котрий є його знайомим, та останній бажає зустрітися, щоб обговорити умови купівлі-продажу об`єктів нерухомості. 
		15.04.2020 відбулася зустріч біля Херсонського обласного драматичного театру ім. М. Куліша, на якій були присутні потерпілий, його знайома ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потенційний покупець ОСОБА_4 (як виявилося в подальшому ОСОБА_1 ) та його дружина на ім`я ОСОБА_7 . При зустрічі вони обговорювали умови продажу об`єктів нерухомості. Потерпілий планував продати нерухомість за 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) доларів США, однак ОСОБА_4 сказав, що таких грошей в нього немає та готовий придбати об`єкти за 200 000 тисяч доларів США. Вони з ОСОБА_1 домовились, що останній спершу мав покласти гроші до депозитної скриньки банку  АТ «Сбербанк», оформленої на ім`я потерпілого, відділення якого розташовано в м. Херсоні по вул. Я. Мудрого, 8-А, біля кафе «Мускат», і тільки після цього вони мали б підписати договори купівлі-продажу та дарування в присутності нотаріуса.
		Наступного дня, 16.04.2020, з самого ранку потерпілий зі своєю знайомою ОСОБА_8 приїхали до приватного нотаріуса, котрого обрав сам ОСОБА_1 , - ОСОБА_9 , офіс якого знаходиться в АДРЕСА_3 . Там їх чекав ОСОБА_1 , котрий приїхав на ВМW X5 темно синього кольору (транзитні номерні знаки), за кермом був водій. Вони повідомили останньому, що готові укласти угоду та спитали про гроші, який останній мав сплатити на користь потерпілого, на що ОСОБА_1 повідомив, що спершу хотів би перевірити документи, що посвідчують право власності потерпілого на вказані об`єкти нерухомості, та одержати від нотаріуса інформацію щодо можливих обтяжень цих об`єктів. Потерпілим були надані документи нотаріусу, котрий повідомив ОСОБА_1 , що останній дійсно є їх власником. В той же час, ОСОБА_9 звернув увагу на те, що на об`єкти нерухомості рішенням суду накладено арешт та їх відчуження є неможливим. Потерпілим одразу було надано постанову Херсонського апеляційного суду в справі 766/13113/18, якою арешт було скасовано, з метою скасування обтяжень. Однак, ОСОБА_10 , з незрозумілих для потерпілого причин, не дивлячись на те, що рішення суду набрало законної сили, відмовився скасовувати обтяження в реєстрі нерухомості.
		Одразу після цього, потерпілому зателефонував ОСОБА_6 та сказав, що допоможе зняти арешт з нерухомості і це буде потерпілому коштувати 500 доларів США. Приблизно о 10.00 год. вони зустрілися з ОСОБА_11 , той сказав, що в нього є знайомий державний реєстратор, котрий нам допоможе. Згодом ОСОБА_11 зателефонував потерпілому та повідомив, що реєстратор провів реєстраційні дії, шляхом внесення до Реєстру відомостей щодо скасування обтяження, та вони можуть їхати до ОСОБА_10 та підписувати договори. В телефонному режимі про зняття обтяжень потерпілий повідомив ОСОБА_1 , домовилися знову зустрітися біля офісу нотаріуса ОСОБА_10 .
		ОСОБА_1 приїхав біля 15.00 год., нотаріус пересвідчився в тому, що обтяження дійсно зняті, про що повідомив ОСОБА_12 . Потерпілий надав нотаріусу всі необхідні документи для укладення договорів: паспорт, документи на право власності об`єктами нерухомості, що відчужувалися, довідки щодо осіб, зареєстрованих в квартирі, тощо. Запитавши ОСОБА_12 з приводу грошових коштів, останній почав ухилятись від раніше обумовленого плану, запропонувавши в присутності ОСОБА_10 спершу ознайомитись зі змістом договорів, підписати договори на білому бланку (залишається в нотаріуса), а синій (офіційний) бланк підписати вже після того як він сплатить кошти, на що потерпілий погодився. ОСОБА_12 вказував на те, що такий порядок буде певною гарантією того, що потерпілий підпише офіційні бланки договорів після одержання грошових коштів. Договори (білі бланки) були підписані потерпілим та ОСОБА_12 біля 16.10 год. Потерпілий добре пам`ятав час, оскільки близько 16.00 год. ОСОБА_13 дзвонили співробітники АТ «Сбербанк», котрих остання заздалегідь прохала затриматися на робочому місці, дочекатися їх, щоб вони могли одержати доступ до депозитної ячейки, тому вони поспішали. Після підписання білих бланків ОСОБА_12 запропонував їхати до відділення банку. Потерпілий на пропозицію ОСОБА_12 сів до його машини на заднє сидіння та вони поїхали до АТ «Сбербанк», ОСОБА_14 їхала на власному автомобілі за ними. Коли вони приїхали, то виявилось, що відділення банку закрито.
		Потерпілий запропонував ОСОБА_12 їхати до головного відділення «Райфайзен Банк Аваль», що розташоване по вул. Ушакова в м. Херсоні, оскільки знав, що воно працює до 18.00 год. та ще не зачинено, там він збирався відкрити рахунок на покласти на нього гроші усі необхідні документи для відкриття рахунку були в нього при собі). Проте, ОСОБА_12 став наполягати на тому, щоб вони їхали до бази їх спільного знайомого ОСОБА_3 , розташованої по АДРЕСА_4 (біля супермаркету «Нова Лінія»). ОСОБА_6 неодноразово казав потерпілому про те, що це його база, де він продає м`ясо, потерпілий з ОСОБА_15 там неодноразово бували. Потерпілий зателефонував ОСОБА_11 , на що останній повідомив, що йому вже відомо про те, що вони приїдуть, хоча на той час останній згоди не давав на це, що він чекає на них та забезпечить всі необхідні умови для передачі грошових коштів (надасть власний кабінет, забезпечить машинкою для рахування коштів), на що потерпілий погодився, оскільки довіряв йому.
		Коли вони приїхали до бази ОСОБА_16 , виявилося, що останнього на самій базі немає. Деякий час вони сиділи в автомобілях, оскільки ОСОБА_12 попрохав почекати поки привезуть шампанське. Через декілька хвилин після того як вони приїхали до бази, до машини Глушкова під`їхало авто  Audi A6 чорного кольору, із затонованими вікнами, до якого підійшов ОСОБА_12 та через вікно одержав від когось пляшку шампанського. Коли ОСОБА_12 повернувся до автомобіля, то сказав, що зараз відсвяткуємо укладення угоди. На руках у водія стояла червона жіноча сумка, всередині якої потерпілий бачив грошові кошти в доларах США, купюрами по 100 доларів. Кім того, у водія ОСОБА_12 потерпілий бачив зброю  пістолет.
		Після цього, потерпілий, ОСОБА_17 та ОСОБА_12 безперешкодно зайшли до бази, охоронець їх знав в обличчя, зайшли до кабінету ОСОБА_11 , котрий мав ось-ось під`їхати, про що останній повідомив потерпілого по телефону. Через деякий час ОСОБА_12 вийшов з кабінету, потерпілий одразу за ним, той повідомив, що в туалет. Після того як він вийшов з туалету, то пішов на вулицю, сказавши, що необхідно, щоб водій заїхав на територію бази. Однак, коли ОСОБА_12 вийшов на вулицю, то сів до автомобіля та поїхав. Почувши крики потерпілого, сказав, що зараз повернеться разом з ОСОБА_18 , однак, того вечора а ні ОСОБА_12 , а ні ОСОБА_11 до бази не повернулися. Недялкову потерпілий телефонував, однак, останній не відповідав на дзвінки.
		Наступного дня він дізнався, що нотаріус ОСОБА_9 16.04.2020 о 15.52 год., тобто ще до підписання білих бланків договору, не кажучи вже про офіційні, вніс до Реєстру відомості про відчуження належних потерпілому об`єктів нерухомості, розташованих по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 .
		З того часу на телефоні дзвінки Недялков та ОСОБА_12 не відповідають.
		Від ОСОБА_9 21.04.2020 потерпілий одержав копію договорів купівлі-продажу та дарування. На питання потерпілого коли та ким договори були підписані та чому ним було внесено відомості до Реєстру до того, як потерпілим було підписано офіційні бланки договорів, ОСОБА_10 йому нічого не відповів, вказавши лише, що ввечері 16.04.2020 ОСОБА_19 йому повідомив, що розрахувався зі мною за об`єкти нерухомості. 
		Починаючи з 17.04.2020 з боку ОСОБА_20 не вчинено жодних дій, направлених на сплату коштів на користь потерпілого, декілька разів він телефонував ОСОБА_21 , запевняючи, що гроші скоро знайде. Одного разу навіть призначив потерпілому та ОСОБА_17 зустріч в центрі міста, однак, коли вони під`їхали, ОСОБА_12 , побачивши їх, одразу сів до автомобіля та поїхав в невідомому напрямку. 
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником вбудованих нежитлових приміщень, загальною площею 318,3 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 . 
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником 52/100 частки права власності на квартиру АДРЕСА_2 , є ОСОБА_1 . 
		Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту майна, яке визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а саме вбудованих нежитлових приміщень, загальною площею 318,3 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та 52/100 частки права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
		Враховуючи, що ОСОБА_1 до розгляду клопотання слідчим суддею може здійснити відчуження зазначеного нерухомого майна, з метою забезпечення його арешту, клопотання доцільно розглядати без повідомлення та виклику ОСОБА_1 . 
		Посилаючись на вищевикладені обставини, слідчий просить клопотання задовольнити.
		Слідчий в судове засідання не з`явився, про час день та місце розгляду справи повідомлявся у відповідності до норм діючого законодавства. Від останнього надійшла заява про розгляд справи без його участі, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
		Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного. 
		Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. 
		Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку,передбаченому пунктом1частини другоїцієї статті,арешт накладаєтьсяна майнобудь-якоїфізичної абоюридичної особиза наявностідостатніх підставвважати,що воновідповідає критеріям,зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		У відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
		Згідно ч. 7 ст. 237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
		Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
		Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки вказане майно є предметом вчинення шахрайства, має значення для кримінального провадження, так як зберегло на собі сліди злочину, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто містить ознаки речових доказів, зазначених в ст. 98 КПК України, та відповідно до постанови про визнання та приєднання в якості речових доказів від 13.10.2020 р. вбудовані нежитловіприміщення,загальною площею318.3кв.м.,розташовані заадресою: АДРЕСА_1 ;52/100частки прававласності наквартиру АДРЕСА_2 , визнані речовими доказом в рамках кримінального провадження №12020230040001437.
		Також слідчий суддя вважає за необхідне заборонити користуватися та розпоряджатися зазначеним майном, оскільки існує можливість приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі вищезазначеного майна.
		Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Херсонській області Кононенка В.Ю. про накладення арешту на майно  задовольнити.
		Накласти арешт в кримінальному провадженні №12020230040001437 на майно, а саме на:
		- вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 318.3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- 52/100 частки права власності на квартиру АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді. 
		На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. 
		 
		Слідчий суддяД. О. Гонтар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...