Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/3954/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 21.10.2020. Зареєстровано: 23.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2020.
Дата набрання законної сили: 21.10.2020
Номер судового провадження: A/855/12566/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3954/20                                                        Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  21 жовтня 2020 року                                                                                 м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді-доповідача                    Глущенко Я.Б., 
		суддів                                                            Собківа Я.М., Черпіцької Л.Т., 
		секретаря                                                  Суркової Д.О.,
		розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Громадської організації «Народ проти корупції» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Київпроект», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка» ЛТД, Товариство з обмеженою відповідальністю «Концепт-Плаза», про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Громадської організації «Народ проти корупції» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У червні 2020 року Громадська організація «Народ проти корупції» (далі - позивач, ГО «Народ проти корупції») звернулась у суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Київпроект» (далі - третя особа 1, ПАТ «Київпроект»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка» ЛТД (далі - третя особа 2, ТОВ «Ніка» ЛТД), Товариство з обмеженою відповідальністю «Концепт-Плаза» (далі - третя особа 3, ТО «Концерт Плаза»), про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 19 вересня 2019 року об`єкта будівництва «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс» за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, 16-22. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що дозвіл видано без врахування обмеження поверховості, граничної висоти об`єкта будівництва та особливостей будівництва, що зумовлені його розташуванням на території Центрального історичного ареала м. Києва. Також наголошує, що використання земельної ділянки, під багатофункціональний комплекс, а також включення до його складу житлової функції, не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки. 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обстави справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що подані для отримання оскаржуваного дозволу документи не відповідали вимогам законодавства. Поза увагою суду залишилось те, що цільове призначення земельної ділянки не відповідає меті її використання. Окрім того, під час видачі дозволу не враховано обмеження поверховості, граничну висоту об`єкта будівництва та особливості будівництва, що зумовлені його розташуванням на території Центрального історичного ареала міста Києва. 
		У відзивах на апеляційну скаргу треті особи зазначили про її необґрунтованість. Наголошують на тому, що судом першої інстанції всім доводам позивача надана належна правова оцінка, а рішення суду є законним та обґрунтованим.  
		Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.
		Судом установлено, що рішенням Київської міської ради від 14 липня 2005 року № 746/3321 «Про передачу відкритому акціонерному товариству «Київпроект» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу на вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва» вирішено:
		1. Затвердити проект відведення земельної ділянки відкритому акціонерному товариству «Київпроект» для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу на вул. Богдана Хмельницького, 16 - 22 у Шевченківському районі м. Києва.
		2. Передати відкритому акціонерному товариству «Київпроект», за умови виконання пункту 3 цього рішення, у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,77 га для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу на вул. Богдана Хмельницького, 16 - 22 у Шевченківському районі м. Києва у зв`язку з оформленням права власності на нежитлові будинки (наказ управління комунального майна м. Києва від 28 грудня 1993 року № 176, свідоцтво про право власності на нежитлові будинки від 10 квітня 2000 року серія НБ № 010002928 та серія НБ № 010002932), у тому числі:
		- площею 0,71 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 квітня 1969 року № 590 «Про відвод земельної ділянки Державному інституту по проектуванню «Київпроект» під будівництво інституту»;
		- площею 0,04 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;
		- площею 0,02 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 24 лютого 1981 року № 287 «Про відведення земельної ділянки Київському метрополітену в тимчасове користування для будівництва станції «Золоті ворота».
		13 грудня 2006 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством «Київпроект», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 14 липня 2005 року № 746/3321 та рішення Київської міської ради від 28 вересня 2006 року № 37/94, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (кадастровий номер - 8000000000:76:023:0005) по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі міста Києва, розміром 0,7746 га, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу.
		ПАТ «Київпроект» отримало Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс», затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 грудня 2017 року № 777.
		01 квітня 2019 року між ПАТ «Київпроект», як стороною 1, та ТОВ «Концепт-Плаза», як стороною 2, укладено договір № 01 про реалізацію проекта «Реконструкція майнового комплексу - Будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс по вул. Богдана Хмельницького, 16 - 22 у Шевченківському районі м. Києва».
		Одночасно за умовами договору сторона 1 делегувала стороні 2 частину функцій замовника реконструкції об`єкта, які визначені законодавством, і належать стороні 1, а саме - сторона 2 в повному обсязі, зокрема, зобов`язується отримати, у випадку необхідності, історико-містобудівне обґрунтування для реконструкції об`єкта, включаючи узгодження проектних рішень в органах охорони культурної спадщини; забезпечує отримання вихідних даних для проектування, технічних умов, для корегування проекту, розроблення (коригування) та затвердження (власним розпорядчим актом) проектної документації; в межах своєї компетенції забезпечує отримання погоджень та дозволів від відповідних державних органів та організацій та позитивних експертних висновків, що є необхідними для реконструкції об`єкта згідно з законодавством.
		Як убачається з матеріалів справи, ПАТ «Київпроект» замовлено розроблення проектної документацію об`єкта «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс». На зазначену проектну документацію отримано експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс», адреса об`єкта вул. Богдана Хмельницького, 16-22, Шевченківський район, м.Київ, виконаний ТОВ «УКРЕКСПЕРТБУДПРОЕКТ» №3/19 від 19 квітня 2019 року, з урахуванням листа №27/08-2019 від 15 серпня 2019 року.
		Наказом від 16 серпня 2019 року ПАТ «Київпроект» затверджено проектну документацію.
		За результатами розгляду заяви замовника будівництва - ПАТ «Київпроект» 19 вересня 2019 року ДАБІ Україна видала дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113192621755 об`єкта будівництва «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс» за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, 16-22.
		Уважаючи такий дозвіл протиправним, ГО «Народ проти корупції» звернулась з відповідним позовом до суду.
		Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що всі доводи позивача спростовані наявними у матеріалах справи доказами. До того ж, позивачем не доведено фактка порушення його прав, з метою захисту яких подано відповідний позов. 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону України «Про громадські обєднання» від 22 березня 2012 року №4572-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції, на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №4572-VI) громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
		Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
		Відповідно до частини 1 статті 21 цього Закону для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право:
		1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);
		2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;
		3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;
		4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об`єднання та важливих питань державного і суспільного життя;
		5) проводити мирні зібрання;
		6) здійснювати інші права, не заборонені законом.
		За частиною 2 названої правової норми громадське об`єднання зі статусом юридичної особи має право:
		1) бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;
		2) здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об`єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об`єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об`єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
		3) засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;
		4) брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;
		5) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об`єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.
		Відповідно до частин 1-3 статті 22 Закону України № 4572-VI держава забезпечує додержання прав громадських об`єднань.
		Втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб у діяльність громадських об`єднань, так само як і втручання громадських об`єднань у діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, не допускається, крім випадків, передбачених законом.
		Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування можуть залучати громадські об`єднання до процесу формування і реалізації державної політики, вирішення питань місцевого значення, зокрема, шляхом проведення консультацій з громадськими об`єднаннями стосовно важливих питань державного і суспільного життя, розроблення відповідних проектів нормативно-правових актів, утворення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів при органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, в роботі яких беруть участь представники громадських об`єднань.
		Державний нагляд та контроль за дотриманням закону громадськими об`єднаннями здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.
		Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Аналізуючи наведені положення законодавства у зіставленні з предметом і підставами позову в цій справі, колегія суддів насамперед уважає за необхідне зазначити, що громадська організація, зважаючи на мету свого створення, може бути учасником певних правовідносин, будучи наділеним певним обсягом прав та обов`язків. Залежно від характера цих правовідносин, їх зміста та власне правового статуса громадської організації у певному правовідношенні залежить обсяг її прав та способів їх реалізації.
		Громадська організація наділена процесуальною правосуб`єктністю, тож може звертатися до суду за захистом своїх прав. Спосіб захисту в такому випадку обумовлюється предметом спору, підставами позову, обставинами, за яких виник спір, але насамперед повинен мати на меті відновити/захистити порушенні права від неправомірних рішень, дій/бездіяльності, якщо розглядати це в контексті адміністративного судочинства, суб`єктів владних повноважень у публічно-правових відносинах.
		Але в будь-якому випадку звернення, як в цій справі, громадської організації з адміністративним позовом до суб`єкта владних повноважень передбачає існування публічно-правового спору (який виник щодо права (громадської організації), яке ґрунтується за законі). Такий спір має бути реальним, а наслідки оспорених рішень, дій/бездіяльності, так само як і результат вирішення судом спору, повинні мати безпосередній вплив на відповідне право (порушення якого зумовило звернення до суду). Посилання на опосередковані наслідки від неправомірних рішень, дій/бездіяльності чи на абстрактні права, за захистом яких подано цей позов, чи правомірну мету, яку в такий спосіб (подання позову) переслідує заявник, не можуть слугувати свідченням як виникнення спору, так і підставою для захисту порушених прав (в тому сенсі, як їх трактує позивач).
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: 
		хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
		хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
		хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
		За правилами пункта 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Як можна зрозуміти зі встановлених в цій справі обставин, звернення Громадської організації з цим позовом до суду зумовлено незгодою з правомірністю наданого відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт. 
		Поміж тим, Громадська організація жодного відношення до таких будівельних робіт не має, будь-яких порушень з боку відповідача, які б зачіпали безпосередньо права та інтереси Громадської організації та/або її учасників позивач не зазначив.
		Заявлена позивачем мета захистити права мешканців міста Києва не може змінити чи підмінити суті публічно-правового спора, з яким процесуальний закон пов`язує звернення до суду і чим власне визначається завдання адміністративного судочинства.
		У випадку з позивачем, то в обсязі встановлених в цій справі обставин колегія суддів констатує, що спору з відповідачем стосовно видачі дозвола на виконання будівельних робіт не виникало. Понад те, між сторонами не виникло спору як такого, тобто не наведено в чому власне полягає порушене право громадської організації, на чому воно гуртується (правова підстава) і яким чином відповідач своїм рішенням порушив відповідне право.
		У контексті обставин цієї справи варто зазначити, що статутна діяльність громадської організації, на яку теж покликається позивач як на підставу позову, не надає їй права/повноважень бути представницьким органом/організацією, який може діяти в інтересах громадян України. Здійснювати статутну діяльність громадська організація може в порядку і спосіб, які передбачені законодавством, приміром звертатися до органів державної влади та органів місцевого самоврядування із заявами, скаргами чи пропозиціями. Або ж громадська організація може проявити свою позицію і в іншій формі, яку не заборонено законом.
		Однак, звернення до суду з адміністративним через призму реалізації мети статутної діяльності громадської організації не узгоджується із завданням адміністративного судочинства і не може слугувати підставою позову. До того ж, звернення до суду під приводом захисту порушених прав інших осіб у сфері публічно-правових відносин (за відсутності спору як такого) не може мати на меті втрутитися у діяльність, зокрема, органу державної влади, з тим, щоб у такий спосіб скасувати його рішення. Тобто, звернення до суду за відсутності публічно-правового спору і безвідносно до порушення безпосередньо чиїхось прав чи інтересів, зокрема громадської організації у цьому спорі, виключає і право на захист.
		З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 червня 2020 року у справі №804/577/18.
		Доводи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують.
		Відповідно до  статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України  рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.    Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України  за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи  статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України  визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
		Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Громадської організації «Народ проти корупції» залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року  залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий суддя                                                            Я.Б. Глущенко
		 
		Судді                                                                                 Я.М. Собків
		 
		                                                                                          Л.Т. Черпіцька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...