Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/1032/18-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2020. Зареєстровано: 23.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2020.
Дата набрання законної сили: 22.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/22060/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 824/1032/18-а
		провадження № К/9901/22060/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єзерова А.А., 
		суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
		 
		розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за касаційною скаргою   ОСОБА_1 
		на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Капустинського М.М., суддів Охрімчук І.Г., Моніча Б.С.)
		у справі №824/1032/18-а 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Адміністрації Державної прикордонної служби України 
		про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.
		I. РУХ СПРАВИ
		1. 24.10.2018 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (відповідач) з вимогами: 
		визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.07.2018 №89про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей" підполковнику у відставці ОСОБА_1 ; 
		зобов`язати Адміністрацію Державну прикордонну службу України вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімум, з урахуванням проведених виплат, та факту подання позивачем усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), Інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
		2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 адміністративний позов задоволено повністю.
		3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
		4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 10.12.2013 Хмельницьким МВ УДМС України в Хмельницькій області.
		6. Згідно з Свідоцтвом про хворобу №338/258 від 23.07.2014 позивачу встановлено діагноз: Цукровий діабет, II тип, важка форма, інсулінозалежний, стадія субкомпенсації, діабетична ангіопатія судин нижніх кінцівок. Хронічний вірусний гепатит "С", РНК НСV (РСR) позитивний, генотип 1в, з незначним порушенням функції. Гіпертонічна хвороба, І стадія. Спондильоз поперекового відділу хребта без порушення функції. Хронічний попереково-крижовий радикуліт, нестійка ремісія, з незначним порушенням функції. Застаріле часткове пошкодження ключично-акроміального з`єднання зліва з больовим синдромом без порушення функції. Короткозорість ст. 1,25 дптр обох очей при гостроті зору з корекцією 1,0 кожним оком. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. У зв`язку з вказаним, позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
		7. Відповідно до Довідки Хмельницької обласної медико-соціальної експертизної комісії від 01.09.2014 серії АВ№0324554 позивачу вперше присвоєно другу групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання пов`язане із проходженням військової служби. Інвалідність встановлена до 01.09.2017.
		8. Відповідно до Довідки військової частин Луганського прикордонного загону від 30.10.2014 року №10/15, позивач в період з 07.04.2014 по 10.10.2014 брав участь в антитерористичної операції на ділянці відповідальності Луганського прикордонного загону на території Луганської області.
		9. Згідно рішення Адміністрації Держприкордонслужби від 28.11.2014 №201 Луганським прикордонним загоном виплачено позивачу одноразову грошову допомогу в сумі 10962,00 грн.
		10. Відповідно до Довідки Хмельницької обласної медико-соціальної експертизної комісії від 30.06.2017 серії АВ№0942668 позивачу в порядку зміни категорії підтверджено другу групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання пов`язане із проходженням військової служби. Інвалідність встановлена до 01.07.2020.
		11. Згідно Протоколу від 18.04.2018 №12 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень та травм у колишнього військовослужбовця, Комісією скасовано постанову ВЛК ЦКГ м. Київ ДПС України від 23.07.2014 №338/258 в частині причинного зв`язку. Постановлено: захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , 1973 року народження, який згідно представленого розрахунку вислуги років проходив дійсну військову службу з 15.12.1992 по 10.10.2014, в тому числі в зоні АТО з 07.04.2014 по 10.10.2014, - "Цукровий діабет, II тип, важка форма, інсулінозалежиий, стадія субкомленсації, діабетична ангіопатія судин нижніх кінцівок". ТАК. пов`язані із захистом Батьківщини. "Хронічний вірусний гепатит "С", РНК НСV (РСR) позитивний, генотип 1в, з незначним порушенням функції. Гіпертонічна хвороба, І стадія. Спондильо-поперекового відділу хребта без порушення функції. Хронічний поперековокрижовий радикуліт, нестійка ремісія, з незначним порушенням функції. Короткозорість ст. 1,25 дптр обох очей при гостроті зору з корекцією 1,0 кожним оком", Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. "Застаріле часткове пошкодження ключично-акроміального з`єднання зліва з больовим синдромом без порушення функції". Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.
		12. Відповідно до Довідки Хмельницької обласної медико-соціальної експертизної комісії від 21.05.2018, серії АВ№1080366 позивачу в порядку переогляду присвоєно другу групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання пов`язане із захистом Батьківщини. Інвалідність встановлена до 01.06.2020.
		13. Відповідно до Посвідчення серії НОМЕР_3 від 21.05.2018 позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни до 01.06.2020.
		14. 01.06.2018 позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про здійснення перерахунку одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною причинного зв`язку настання інвалідності відповідно до Протоколу ЦВЛК від 18.04.2018 №12. 
		15. 11.06.2018 начальником Луганського прикордонного загону надано Висновок про неможливість виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Підполковнику у відставці ОСОБА_1 , оскільки зміна причини інвалідності встановлено понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності.
		16. Рішенням від 20.07.2018 №89, затвердженим головою Державної прикордонної служби України, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв`язку з тим, що у разі зміни інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін, виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися не здійснюється .
		17. Не погодившись з цим рішенням позивач звернувся до суду.
		III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		18. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу у більшому розмірі законодавством передбачено не було, то позивач має право на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності. Окремо суд послався на правову позицію, наведену Верховним Судом в постанові від 20.03.2018 у справі № 295/3091/17.
		19. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що законодавство дійсно допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності, але при цьому право на отримання такої допомоги обмежено дворічним строком з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Позивачу змінено причину встановлення інвалідності понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності, а тому суди дійшли висновку щодо правомірності рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні такої допомоги.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		20. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій. На думку скаржника до спірних правовідносин не застосовується абзац 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки зазначена норма набрала чинності з 1 січня 2017 року, тобто після первинного встановлення позивачу інвалідності. Таке трактування спірних норм, на думку позивача, порушує приписи статей 21, 22, 58 Конституції України.
		21. Також скаржник посилається на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах (справи №295/3091/17, №820/4143/18 та інші).
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
		23. В цій справі ключовим правовим питання є те, чи розповсюджується на спірні правовідносини дія абзацу 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
		24. У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 (справа №240/10153/19), прийнятої у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, суд дійшов таких правових висновків.
		Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII було доповнено статтями 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 № 5040-VI. Цей Закон набрав чинності 01.01.2014 і застосовується до правовідносин, що виникли після 01.01.2014.
		Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII у редакції, що діяла з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		Згодом, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".
		Змістовно абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.
		Окрім того, абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
		Обидві ці норми (абзац перший та другий пункту 4 статті 16-3 Закону) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. 
		Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.
		З огляду на вищевикладене, судова палата вважає за необхідне відступити від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 (справа №295/3091/17), 21.06.2018 (справа № 760/11440/17), 30.09.2019 (справа № 825/1380/18) та інших, де його застосовано, та дійшла такого висновку про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII: 
		(1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;
		(2) передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014;
		(3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після).»
		25.          Застосовуючи цей висновок до обставин цієї справи, Суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся в липні 2018 року, а первинно інвалідність ІІ групи встановлена позивачу ще в 2014 році. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
		26. Доводи касаційної скарги спростовуються зазначеним вище правовим висновком Верховного Суду у справі №240/10153/19.
		27. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. 
		28. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		29. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі №824/1032/18-а - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                    В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                    О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...